Моделі управління економічним розвитком регіону

Захист дисертації відбудеться 18 березня 2010 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий "12" лютого 2010 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради М.М. Іванов

Анотації

Зульфугарова С.О. Моделі управління економічним розвитком регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. - Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2010.

У дисертаційній роботі розроблено концепцію управління економічним розвитком регіону як системою, що прагне до ідеалу, на основі комплексу моделей і методів оцінювання поточного стану, формування структурної моделі цілей і дослідження її властивостей. Реалізація концепції дає можливість здійснювати комплексний аналіз та приймати обґрунтовані рішення щодо розподілу бюджетних коштів за пріоритетами розвитку.

Побудовано модель оптимізації розподілу бюджетних коштів, яка враховує як досягнення загального результату, так і вимогу рівномірності розвитку, та дає змогу підвищити ефективність інвестицій у розвиток регіону. Обґрунтовано методи формування інтегрального індексу соціально-економічного рівня розвитку регіону та визначення факторів ризику у формуванні цілей управління регіоном; їх кількісного оцінювання для визначення якості структури цілей та обґрунтування висновків щодо критичності поточного стану розвитку регіону.

Ключові слова: регіональний розвиток, структура цілей, підціль, ідеальний регіон, інтегральний індекс, самоподібність, коефіцієнти зважування, ДОСТАТОК, ПРАВДА, ДОБРО, КРАСА, багатокритеріальна оптимізація.

Зульфугарова С.А. Модели управления экономическим развитием региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. - Классический приватный университет. Запорожье, 2010.

Диссертационная работа посвящена моделированию управления экономическим развитием региона на основе формирования структурной модели целей как базовой составляющей процесса управления. Регион ? сложная социально-экономическая система с большим количеством активных взаимодействующих элементов, объединенных общей территорией, экономическими и общественными связями.

В диссертации разработана концепция управления экономическим развитием региона, который стремится к идеалу, на основании комплекса моделей и методов оценивания текущего состояния, формирования структурной модели целей на основании метода структуризации целей системы, которая стремится к идеалу, и исследования ее свойств, за счет учета множества весов элементов структуры. Использование предложенной концепции позволяет проводить комплексный анализ и принимать обоснованные решения относительно распределения бюджетных средств по приоритетам развития.

Модель оптимизации распределения бюджетных средств учитывает как достижение общего результата, так и требование равномерности развития, что позволяет повысить эффективность инвестиций в развитие.

За счет введения понятия идеального региона и обеспечения выполнения основных системных требований усовершенствован метод формирования интегрального индекса социально-экономического уровня развития региона. Для оценивания критичности текущего состояния развития региона используются количественные оценки факторов риска в формировании целей управления регионом.

В работе предложен метод распределения статей расходов бюджета по подцелям развития, который, в отличие от функциональной классификации статей, дает возможность получать количественные оценки в структурной модели целей.

Ключевые слова: региональное развитие, структура целей, подцель, идеальный регион, интегральный индекс, самоподобие, весовые коэффициенты, ИЗОБИЛИЕ, ПРАВДА, ДОБРО, КРАСОТА, многокритериальная оптимизация.

Zulfugarova S.A. The models of regional economic development - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of economic sciences with a specialty 08.00.11 mathematical methods, models and informative technologies in economics. ? Classical Private University. Zaporizhzhya, 2010.

This thesis develops the concept of regional economic development as a system which aspires to the ideal on the basis of complex of models and methods of evaluation of current state, forming structural models of the aims and research of their properties. The realization of the idea enables to conduct a complex analysis and accept reasonable decisions in relation to distribution of budget funds after priorities of development.

The model of optimization for the distribution of budget funds was created. It takes into account the general result and the requirement of evenness of development and allows promoting efficiency of investments in the development of the region. The methods of forming of integral index of social and economic level are substantiated; the risk factors involved in shaping the goals of the region management are determined; the quantitative assessment to determine the quality of the structure of goals and justification of conclusions on the current state of the region development are developed.

Keywords: regional development, the structure of aims, subaims, ideal region, the integral index, self similarity, weighing coefficients, WEALTH, TRUTH, CONCILIATION, BEAUTY, multicriterion optimization.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Запорукою успішного розвитку України, як і будь-якої іншої держави, є гармонійний розвиток її регіонів шляхом вирішення їх проблем. Однією з таких проблем є велика диференціація регіонів за соціально-економічним станом.

Регіональні відмінності властиві кожній країні і вони необов'язково негативно позначаються на економічному зростанні, але ситуація, що склалася в Україні останнім часом, свідчить про те, що диспропорції вже на першому субнаціональному рівні (на рівні областей) є досить значними. Чим більш суттєвою є різниця в розвитку регіонів, тобто їх поляризація на регіони-лідери і регіони-аутсайдери, тим більше негативних явищ, як наслідок цього, впливає на розвиток країни.

Причинами означених диспропорцій є як економіко-географічні й історичні умови розвитку, так і управлінські, тобто низька ефективність управління на регіональному рівні.

Забезпечення збалансованого розвитку регіонів неможливе без науково обґрунтованого підходу до управління регіонами, що базується на використанні методів економічно-математичного моделювання.

Широтою охоплення проблем регіонального розвитку та обґрунтованістю наукових положень вражають праці українських вчених-регіоналістів О. Амоші, Б. Буркинського, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Дорогунцова, Т. Заяць, В. Куценко, І. Ткачук та інших.

Різні бачення проблем стратегічного планування розвитку та управління регіонами відображені в працях таких учених, як Б. Альстренд, О. Власюк, А. Гальчинський, О. Гапоненко, В. Геєць, О. Гранберг, Д. Львов, М. Чумаченко.

Питання розробки теоретичних, методологічних і прикладних аспектів побудови ефективної регіональної, зокрема бюджетної, політики розглядалися в дослідженнях таких українських учених, як С. Буковинський, О. Василик, Е. Лібанова, І. Луніна, В. Опарін, К. Павлюк, С. Салига, С. Слухай, С. Юрій.

Підвищенню ефективності державного управління складними соціально-економічними системами присвячені праці таких відомих учених, як Н. Бабіч, В. Бесєдін, З. Варналій, А. Мерзляк.

Моделювання діяльності регіональних економічних систем висвітлено у працях: Я. Берсуцького, І. Благуна, Т. Клебанової, Р. Лепи, І. Лук'яненко, В. Порохні, Л. Сергєєвої, С. Солодухіна тощо.

Незважаючи на значну кількість досліджень у сфері підвищення ефективності управління регіонами, невирішеними залишаються проблеми наукового обґрунтування процесу формування структури цілей регіону як базової складової управління.

Таким чином, актуальність зазначених проблем зумовила вибір теми даного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертаційній роботі дослідження виконані в межах держбюджетної теми № 10/04 "Розробка методів і моделювання процесів взаємодії в багатоагентних соціально-економічних системах" (номер державної реєстрації 0104U010162) 2004 р., госпдоговірної теми "Розробка проекту стратегії економічного та соціального розвитку Запорізької області до 2015 року" (номер державної реєстрації 0100U001723) 2004 р., держбюджетної теми № 11/06 "Розробка моделей і методів аналізу складних економічних систем" (номер державної реєстрації 0106U000589) 2006, 2008 рр., що розроблялись на кафедрі економічної кібернетики

ДВНЗ "Запорізький національний університет" Міністерства освіти і науки України.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування концепції та розробка методів і моделей управління розвитком регіону на основі формування структури цілей як базової складової процесу управління.

Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи передбачало вирішення таких завдань:

- провести аналіз особливостей сучасного стану та формування цілей розвитку регіонів України;

- дослідити існуючі підходи до оцінювання рівня поточного стану розвитку регіонів та виявити їх недоліки;

- розробити концепцію управління економічним розвитком регіону, який прагне до ідеалу;

- вдосконалити методи аналізу властивостей структурної моделі цілей управління регіоном;

- розробити метод оцінювання коефіцієнтів відносної важливості підцілей у структурній моделі цілей на підставі видатків бюджету;

- ввести поняття "ідеальний регіон" як орієнтир розвитку регіону;

- запропонувати систему показників рівня соціально-економічного розвитку регіону та метод розрахунку інтегрального індексу на її підставі;

- обґрунтувати методи оцінювання факторів ризику у формуванні цілей управління регіоном;

- запропонувати та проаналізувати систему критеріїв оцінювання ефективності управління регіоном, на основі якої побудувати багатокритеріальну модель оптимізації розподілу бюджетних коштів за пріоритетами розвитку.

Об'єктом дослідження виступають процеси управління розвитком регіону як складною соціально-економічною системою, що прагне до ідеалу.

Предметом дослідження є розробка економіко-математичних моделей формування структури цілей управління розвитком регіону.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становили праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі теорії управління розвитком регіону та моделювання поведінки складних соціально-економічних систем, а також методи системного аналізу, економіко-математичного моделювання. Для досягнення визначеної мети використовувався комплекс загальнонаукових методів: теоретичного узагальнення - при огляді методів математичного моделювання, що застосовуються при управлінні регіоном (підрозділ 1.2); системного аналізу - у розробці концепції управління економічним розвитком регіону (підрозділ 1.3); класифікації - для розподілу статей функціональної класифікації видатків бюджету за підцілями розвитку (підрозділ 2.1); теорії графів та теорії фракталів - при формуванні структурної моделі цілей управління регіоном та аналізі її властивостей (підрозділ 2.1); багатокритеріальної оптимізації - при побудові моделі оптимізації розподілу бюджетних коштів (підрозділ 2.3); статистичного та графічного аналізу - для аналізу результатів впровадження моделей управління розвитком за даними по Україні в цілому та Запорізькій області зокрема (підрозділи 3.1 - 3.3).

Інформаційною базою дослідження були дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Запорізькій області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці важливого для економіки України завдання підвищення ефективності управління регіонами, зокрема:

вперше:

- розроблено концепцію управління економічним розвитком регіону, який прагне до ідеалу, на основі комплексу моделей і методів оцінювання поточного стану, формування структурної моделі цілей і дослідження її властивостей. Реалізація концепції дає можливість здійснювати комплексний аналіз та приймати обґрунтовані рішення щодо розподілу бюджетних коштів за пріоритетами розвитку;

удосконалено:

- модель оптимізації розподілу бюджетних коштів, яка, на відміну від існуючих, враховує як досягнення загального результату, так і вимогу рівномірності розвитку, і дає змогу підвищити ефективність інвестицій у розвиток регіону;

- метод формування інтегрального індексу соціально-економічного рівня розвитку регіону, який, на відміну від існуючих, базується на понятті ідеального регіону та забезпечує виконання основних системних вимог, що дає змогу проводити оперативний моніторинг щодо просування регіону до ідеального стану;

дістали подальшого розвитку:

- методи визначення факторів ризику у формуванні цілей управління регіоном та їх кількісному оцінюванні для визначення якості структури цілей та обґрунтування висновків щодо критичності поточного стану розвитку регіону;

- методи аналізу та визначення властивостей структурної моделі цілей регіону, які, на відміну від існуючих, враховують множину вагів елементів структури та дають змогу виявити найбільш ефективну структуру цілей в управлінні розвитком регіону;

- метод розподілу статей видатків бюджету за підцілями розвитку, який, на відміну від функціональної класифікації статей, дає можливість отримати кількісні оцінки в структурній моделі цілей.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації моделі і методи управління розвитком регіону є універсальними і придатними для використання на різних рівнях адміністративного управління. Розроблена концепція управління економічним розвитком регіону дає змогу підвищити рівень розвитку регіонів і країни в цілому внаслідок врахування повноти системи цілей у досягненні ідеалу. Модель оптимізації розподілу бюджетних коштів може використовуватися для підтримки прийняття рішень щодо ефективного управління розвитком регіонів.

Основні результати дослідження були впроваджені в практичну діяльність Головного управління економіки Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 307/01-09 від 27.04.2009 р.).

Теоретичні положення, моделі і методи, що становлять наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців за спеціальністю "Економічна кібернетика" в Класичному приватному університеті (довідка № 2025 від 18.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримано автором самостійно. З публікацій, написаних у співавторстві, використано лише ті результати, що отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й одержали схвалення на: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі" (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів "Інформаційні технології в економічних та технологічних системах" (м. Кременчук, 2005 р.); VI Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління" (м. Харків, 2005 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства" (м. Житомир, 2006 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології та моделювання в економіці" (м. Черкаси, 2009 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічний розвиток України та регіонів" (м. Запоріжжя, 2009 р.); щорічних наукових конференціях у Запорізькому національному університеті (2004 - 2008 рр.) та Класичному приватному університеті (2009 р).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційної роботи опубліковані в 12 наукових працях, з них 6 - у наукових фахових виданнях, 5 - за матеріалами конференцій, 1 - колективна монографія. Загальний обсяг публікацій становить 15,56 д.а., із них особисто автору належить 5,46 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 202 найменувань і 5 додатків. Основний обсяг роботи - 167 сторінок, матеріал дисертації ілюструють 27 таблиць та 34 рисунки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено предмет, об'єкт та методи дослідження, визначено мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі ? "Теоретичні засади та аналіз проблем управління розвитком регіону" ? проведено аналіз існуючих визначень поняття "регіон" та виявлено, що кожен з авторів називає певну домінуючу складову, але все ж таки більшість із них виділяє територіальну цілісність. В Україні сутність розуміння поняття "регіон" ускладнюється тим, що Конституція України не визначає його зміст. На сьогодні в українському законодавстві, а саме в Концепції державної регіональної політики та Законі України "Про стимулювання розвитку регіонів", зазначається, що регіон - це територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Саме в такому визначенні трактується і значення терміна "регіон" в більшості наукових досліджень. Такі регіони мають назву регіонів первинного територіального поділу, тобто їх межі збігаються з межами субнаціональних адміністративно-територіальних одиниць.

У межах даного дослідження регіон з погляду моделювання та формального подання розглядається як складна соціально-економічна система з активними елементами, що взаємодіють один з одним і пов'язані територією, економічними та суспільними зв'язками.

Через зіткнення, конкуренцію, а іноді й суперечність інтересів таких активних елементів складної соціально-економічної системи, якою є регіон, неможливе повне задоволення їх інтересів та потреб, тому для таких систем необхідно вводити поняття "ідеал" замість поняття глобальної цілі.

При вирішенні проблеми підвищення ефективності управління регіоном дослідники використовують широкий спектр якісних методів та практично всі математичні методи формалізованого подання систем: кореляційно-регресійний аналіз, методи прогнозування, кластерний та дискримінантний аналіз, аналіз часових рядів, методи оптимізації, імітаційне моделювання, але практично не застосовуються методи моделювання структури.

Від ефективності управлінських рішень у попередні роки залежить поточний рівень розвитку регіону, тоді як майбутній стан більшою мірою залежить від тих інвестицій, які будуть спрямовані на його розвиток, тому організація бюджетного процесу в регіоні є важливим важелем стратегічного управління.

Теоретичною базою управління розвитком регіону є результати досліджень зарубіжних та вітчизняних учених за трьома основними науковими напрямами: у галузі системного аналізу, регіональної економіки, стратегічного управління. Концепція управління економічним розвитком регіону, що прагне до ідеалу, має об'єднувати досягнення за цими науковими напрямами та враховувати всі сфери діяльності (економічну, соціальну, культурну, екологічну, науково-виховну та ін.) й особливості регіонального розвитку, що неможливо без формування загальної структурної моделі цілей управління регіоном, яка базується на системному підході, принципах стратегічного управління та дає змогу проводити комплексний аналіз, приймати обґрунтовані рішення щодо вибору пріоритетів розвитку.

У роботі запропоновано концепцію управління економічним розвитком регіону, який прагне до ідеалу, що складається з чотирьох етапів.

На першому етапі, проаналізувавши ряд методів побудови структури цілей, виявлено, що найбільш придатним для моделювання структури цілей управління регіоном є метод структуризації цілей системи, що прагне до ідеалу. Цей метод був запропонований Р. Акофом, Ф. Емері та дає змогу забезпечити повноту структуризації для таких систем, цілі і функції яких повинні охоплювати різнобічні умови існування та розвитку особистості, тобто повноту виявлення підцілей і функцій системи управління соціально-економічною системою, зокрема регіоном. Застосування означеного методу вимагає визначення поняття ідеального регіону, під яким будемо розуміти регіон, у якому за всіма напрямами розвитку досягнуто максимально можливого рівня з урахуванням зовнішніх умов та внутрішнього потенціалу.

На верхній рівень структури цілей системи, що прагне до ідеалу, виносяться такі складові: ДОСТАТОК (матеріально-економічна функція); ПРАВДА (пізнання істини, наукова та освітня функція); ДОБРО (функція вирішення різноманітних конфліктів - конфлікти особи самої з собою, міжособистісні конфлікти та конфлікти між соціальними колективами); КРАСА (функція естетики, що забезпечує не тільки відпочинок, але й формування особистості). Кожен наступний рівень будується на основі принципу фрактальності, тобто структуризації кожної гілки нижчерозташованого рівня з використанням складових сусідніх рівнів. Побудовану структуру цілей необхідно наповнити інформацією про відносну важливість складових, розробити кількісні та якісні показники, що будуть позв'язані з вершинами і ребрами "дерева цілей", розвинути методи аналізу та визначити властивості структурної моделі цілей.

На другому етапі для ефективного управління регіоном необхідно запропонувати методи оцінювання поточного стану розвитку, найбільш поширеними з яких є визначення інтегральних показників та рейтингів. Для побудови інтегрального індексу соціально-економічного розвитку регіону пропонується виділити ефективну систему показників - таку, яка відображала б усю систему цілей і тим самим відповідала вимогам повноти та не мала дублюючих показників.

Після отримання інтегрального індексу рівня соціально-економічного розвитку регіону необхідно провести аналіз розташування регіону, що досліджується, відносно ідеального регіону у просторі цілей. Цей аналіз здійснюється на підставі розрахунку ризиків структури цілей регіону за факторами збалансованості, самоподібності та наближеності до ідеалу. Другий етап дає можливість визначити поточний стан регіону для подальшого прийняття рішень стосовно управління його розвитком. На третьому етапі досліджують проблеми вибору напряму руху регіону на основі отриманої оцінки поточного рівня соціально-економічного розвитку, тобто визначення стану, до якого необхідно наблизити рівень розвитку регіону, та вводять кількісні критерії ефективності управління розвитком.

Після визначення пріоритетних напрямів розвитку регіону та вибору кількісних критеріїв для оцінювання міри наближення рівня розвитку регіону до бажаного стану на четвертому етапі будуються функції ефективності інвестицій для всіх напрямів структури цілей. Необхідність побудови таких функцій зумовлена двома основними факторами: обмеженістю ресурсів, які можуть бути спрямовані на регіональний розвиток; різною віддачею від вкладення одного й того самого обсягу коштів у різні напрями розвитку.

Застосовуючи функції ефективності інвестицій, необхідно здійснити розподіл коштів бюджету за підцілями. Для цього потрібно формалізувати модель розподілу коштів у вигляді оптимізаційної задачі, що дасть змогу визначати частки коштів, які вкладаються в кожен з напрямів структури цілей, та приведе до максимально можливого просування регіону в напрямі ідеалу.

Таким чином, запропонована концепція управління економічним розвитком регіону, який прагне до ідеалу, враховує особливості регіону і тим самим забезпечує повноту виявлення підцілей і функцій для регіональної системи управління та збалансованість представлення в цій структурі інтересів різних активних елементів системи.

У другому розділі - "Моделі та методи управління розвитком регіону як системою, що прагне до ідеалу" - розроблено модель структури цілей у вигляді зваженого самоподібного дерева, запропоновано методи оцінювання поточного стану розвитку регіону та пов'язаних зі структурою цілей ризиків, на основі аналізу кількісних критеріїв визначення ефективності просування регіону до ідеалу формалізовано модель розподілу бюджетних коштів за напрямами розвитку.

Модель структури цілей - ідеалу має відповідати таким вимогам: повноти, інваріантності щодо організаційного рівня управління, самоподібності (фрактальності), тому як ініціатор при її побудові використовується структура управління регіонами України, а "затравкою" є 4-зірка.

Після виконання необхідної кількості етапів побудовану модель структури цілей управління регіоном можна класифікувати як багатоешелонну самоподібну ієрархічну структуру. Наведено трирівневу модель структури цілей управління розвитком регіону.

Для зважування вершин у моделі були використані три основних показники: коефіцієнт відносної важливості цілі; коефіцієнт взаємного впливу; коефіцієнт стану системи відносно досягнення певної мети.

Для оцінювання коефіцієнтів відносної важливості використано видатки зведеного бюджету України, які попередньо необхідно розподілити на чотири підцілі сформованої структури цілей управління регіоном. Метод розподілу статей видатків наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл статей бюджету за підцілями

Коефіцієнти відносної важливості підцілей розраховуються за:

, , (1)

де

? сумарні витрати підцілей, - статті витрат за кожною з підцілей; - коефіцієнт відносної важливості підцілі.

Використання видатків зведеного бюджету України за декілька років дає змогу проаналізувати динаміку структури цілей управління України.

Під коефіцієнтами взаємного впливу необхідно розуміти коефіцієнти відносної важливості підцілей у групі на рівнях деталізації, починаючи з другого.

Оскільки модель структури цілей представлена самоподібним деревом, тобто на кожному рівні ієрархії наявні чотири складові - ДОСТАТОК, ПРАВДА, ДОБРО і КРАСА, введено поняття інтегрального коефіцієнта важливості підцілі , під яким на прикладі достатку () розуміється коефіцієнт відносної важливості достатку першого рівня () плюс коефіцієнт відносної важливості другого рівня, що включає достаток (), плюс відповідні коефіцієнти третього рівня (тощо), у випадку нескінченої декомпозиції коефіцієнт представлено у вигляді спадної геометричної прогресії.

Було досліджено вплив самоподібності на повноту реалізації підцілей та на основі асимптотичного аналізу доведено, що у випадку повністю самоподібної структури забезпечується максимально можливе значення інтегрального коефіцієнта важливості напряму, тобто при нескінченій декомпозиції цілей у кожному напрямі реалізується загальна ціль (ідеал).

Далі із застосуванням методу пошуку ефективних рішень:

(2)

, (3)

було доведено, що найбільш ефективною є збалансована самоподібна структура, а саме така, всі коефіцієнти відносної важливості в якій дорівнюють 0,25.

Одним із найважливіших напрямів адміністративно-управлінської діяльності керівництва регіонів є оцінювання поточного стану розвитку (коефіцієнта стану системи відносно досягнення мети) та порівняння цього стану як для різних регіонів, так і для окремого регіону в динаміці. Соціально-економічний розвиток регіону характеризується великою кількістю показників, збір та обробка яких потребує значних зусиль. Тому необхідно виділити мінімальний набір показників, але такий, який враховує всі напрями розвитку регіону. Для цього була розроблена система показників (табл. 2), які відображають усю систему цілей, а також не має показників, що дублюють один одного.

Таблиця 2. Показники соціально-економічного рівня розвитку регіонів

Показники нормуються, зважуються згідно з рівнем їх важливості для досягнення регіоном ідеального стану та формують інтегральний індекс соціально-економічного розвитку. Застосування оцінки соціально-економічного розвитку регіонів на різних етапах бюджетного процесу в Україні приведе до його реформування у бік підвищення ефективності.

Процедура нормування залежить від вибору еталонного регіону. Для "ідеального" регіону нормування (i - номер показника, j - номер регіону) здійснюється відносно показників цього "ідеального" регіону так, щоб ідеальне значення дорівнювало одиниці:

(4)

де

- коефіцієнт нормування, - значення нормованого показника для "ідеального" регіону.

Тобто для кожного показника необхідно разом з ідеальним визначити його максимальне та мінімальне значення, знайти коефіцієнт нормування та поділити на нього відстань від поточного значення до ідеального. регіон управління бюджетний інвестиція

При порівнянні регіонів, серед яких не визначено еталонного, формується "умовно ідеальний" регіон, показники якого є кращими з усіх за кожним напрямом. Нормування показників проводиться таким чином:

- для показників-стимуляторів:

(5)

(6)

- для показників-дестимуляторів:

(7)

(8)

де - кількість регіонів, для яких розраховується інтегральний індекс соціально-економічного розвитку.

Згортання отриманих нормованих показників здійснюється за такою формулою:

(9)

Отримавши інтегральний індекс соціально-економічного рівня розвитку, можна провести ранжування регіонів, що досліджуються, за рівнем їх поточного розвитку. На підставі розрахованого інтегрального індексу здійснюється подальше управління розвитком регіону, а саме аналізується становище регіону відносно "ідеалу" та надаються рекомендації щодо ефективного просування в напрямі "ідеалу".

У дослідженні на основі коефіцієнтів еластичності проаналізовано такі критерії оцінювання ефективності управління розвитком ( - досягнутий рівень розвитку за напрямом; - коефіцієнт відносної важливості напряму): зважений адитивний критерій: ; мультиплікативний критерій: ; адитивний критерій: ; критерій відстані: ; критерій вузького місця: та зважений мультиплікативний критерій: .

Кожен з критеріїв характеризує різні сторони в управлінні розвитком регіону. Адитивний критерій () не враховує напрям (підціль) вкладення коштів, а також досягнутий рівень розвитку за кожним напрямом, проте, використовуючи величину коефіцієнта еластичності цього критерію, можна класифікувати регіони за рівнем розвитку. Зважений адитивний критерій () враховує напрям вкладення коштів залежно від коефіцієнта відносної важливості підцілі, однак не враховує досягнутий рівень розвитку за напрямом. З іншого боку, мультиплікативний () враховує досягнутий рівень розвитку за напрямом й не враховує відносну важливість підцілі. Якщо як інструмент прийняття рішення стосовно просування регіону в напрямі ідеалу використовувати зважений мультиплікативний критерій (), то необхідно вкладати кошти в той напрям, для якого є максимальним відношення коефіцієнта відносної важливості підцілі до показника досягнутого рівня розвитку за цією підціллю. Таким чином, найбільш доцільно враховувати зважений адитивний критерій () та мультиплікативний критерій ().

Для вирішення питання щодо розподілу бюджетних коштів за напрямами розвитку було побудовано модель оптимізації у вигляді двокритеріальної задачі нелінійного програмування (під оптимальним розуміємо такий розподіл коштів, який дасть змогу досягти стану, що має мінімально можливі відмінності від стану ідеального регіону):

(10)

(11)

(12)

де , - частка коштів, які вкладаються в -й напрям (ДОСТАТОК, ПРАВДА, ДОБРО, КРАСА); ? обсяг коштів видаткової частини бюджету розвитку; , - досягнутий рівень розвитку регіону за -м напрямом (ДОСТАТОК, ПРАВДА, ДОБРО, КРАСА); , - коефіцієнт відносної важливості підцілі; , - параметри моделі, що визначають ефективність вкладень для всіх напрямів структури цілей; за допомогою цих параметрів визначається кількість коштів, необхідних для вкладення в -й напрям для того, щоб , збільшився на 0,01:

.

Завдяки ефективному розподілу бюджетних коштів згідно з рішенням даної оптимізаційної моделі буде здійснене максимально можливе наближення регіону, що досліджується, до ідеального за досягнутим рівнем розвитку. Але водночас виникає проблема втримання такого стану системи. Для аналізу цієї проблеми необхідно розглянути ризики структури цілей, що виникають при управлінні розвитком регіону. Запропоновано виділяти такі види ризиків структури цілей управління регіоном (табл. 3.).

Таблиця 3. Види ризиків структури цілей управління регіоном

У третьому розділі - "Аналіз впровадження моделей управління розвитком регіонів" - на підставі методів оцінювання параметрів структури цілей, запропонованих у другому розділі, було розраховано коефіцієнти відносної важливості підцілей структури цілей на підставі видатків зведеного бюджету України за 2002 - 2008 рр.

Пріоритетним напрямом фінансування є ДОСТАТОК, напрями ПРАВДА та ДОБРО мають приблизно однакові коефіцієнти відносної важливості, до 2005 р. спостерігається незначна перевага підцілі ДОБРО, а з 2005 р. - незначна перевага ПРАВДИ. Напрям же діяльності КРАСА має найнижчий рівень коефіцієнта відносної важливості, приблизно 2,5%.

Для прийняття управлінських рішень необхідно оцінити поточний стан розвитку регіону, а саме розрахувати коефіцієнти досягнутого рівня розвитку за кожним з напрямів структури цілей - коефіцієнти стану системи відносноі досягнення даної мети (табл. 4.).

Таблиця 4. Коефіцієнти досягнутого рівня розвитку за підцілями для України та Запорізької області за 2007 р.

Досягнутий рівень розвитку в Запорізькій області за напрямом ДОБРО найбільше відрізняється від рівня розвитку цього напряму в Україні. Це є наслідком того, що екологічне навантаження є значним в Запорізькій області, а рівень злочинності є одним з найбільших за всіма регіонами України. Ця значна розбіжність у рівнях розвитку порівнюваних регіонів має дати розуміння того, що конфліктність різного походження - між людиною та природою (екологічне навантаження) та між індивідами (рівень злочинності) має негативний вплив на всю структуру цілей управління Запорізькою областю. Тому першочергові заходи щодо вирішення проблем розвитку цього регіону мають стосуватися напряму діяльності ДОБРО.

Досягнутий рівень розвитку за напрямом ПРАВДА є дуже високим для України завдяки перевищенню порівняно із Запорізькою областю за показниками кількості працівників вищої кваліфікації та відсотка охоплених вищою освітою.

У результаті розрахунків були отримані такі інтегральні індекси соціально-економічного розвитку: = 0,947 - для України та = 0,829 - для Запорізької області. Значення інтегрального індексу для Запорізької області менше ніж у середньому по Україні, а це означає, що рівень соціально-економічного розвитку в середньому по Україні вищий, ніж у Запорізькій області.

Наступним етапом оцінювання побудованої структури цілей для України та Запорізької області є обчислення ризиків структури цілей, що були введені в другому розділі.

Ризик відхилення структури цілей від самоподібної та ризик відхилення за досягнутим рівнем розвитку від ідеального регіону на прикладі структури цілей для України та Запорізької області подано у табл. 5.

Таблиця 5. Розрахункові значення ризиків за факторами самоподібності та наближеності до ідеалу

Результати розрахунку ризику відхилення структури від збалансованої наведено у табл. 6.

Таблиця 6. Нормовані значення ризику відхилення структури від збалансованої

Сформована структура цілей для Запорізької області має більші значення різних видів ризиків порівняно із середнім рівнем по Україні.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо формування структурної моделі цілей як базової складової управління регіональним розвитком. Результати дослідження зазначеної проблематики відповідно до мети та сформульованих завдань дали змогу отримати такі основні висновки та практичні рекомендації:

1. Проведений аналіз особливостей сучасного стану та формування цілей розвитку регіонів України засвідчив, що спостерігається велика диференціація рівнів розвитку регіонів за різними статистичними показниками. За деякими з них (валовий регіональний продукт, наявний дохід на одну особу за регіонами, прямі іноземні інвестиції в регіон на одну особу та ін.) щорічно спостерігається посилення диференціації. Усе це викликає ряд негативних явищ та не сприяє гармонійному розвитку держави в цілому. У результаті аналізу виявлено, що не існує науково обгрунтованих методів побудови структури цілей розвитку регіо-ну, а якщо й розглядається етап формування цілей розвитку, то вибір пріоритетів відбувається на емпіричному рівні. Усе це викликає невиконання основних системних вимог та не сприяє ефективному управлінню розвитком регіону.

2. При дослідженні існуючих підходів до оцінювання рівня поточного стану розвитку регіонів виявлено, що найбільш поширеними методами є оцінювання різноманітних індексів та рейтингів. Проаналізувавши особливості різних методик, а саме методики розрахунку індексу людського розвитку, розробленої Міжнародною організацією "Програма розвитку ООН", методики розрахунку індексу гуманітарного розвитку, адаптованої для України та запропонованої О. Власюком, та методики розрахунку рейтингу соціально-економічного рівня розвитку регіонів України, розробленої Міністерством економіки України, виявлено, що всі ці методики оцінювання поточного стану розвитку не відповідають умові повноти, відсутності суперечності та деякі мають показники, що дублюють один одного. Методика Міністерства економіки України взагалі дає дуже нестійкі оцінки рейтингів.

3. Розроблена концепція управління економічним розвитком регіону, що прагне до ідеалу, враховує особливості регіону, і тим самим забезпечує повноту виявлення підцілей і функцій для регіональної системи управління та збалансованість подання в цій структурі інтересів різних активних елементів системи. Концепція передбачає розробку методу оцінювання рівня соціально-економічного розвитку регіону для аналізу поточного стану розвитку, визначення критеріїв оцінювання ефективності наближення розвитку регіону до ідеального (пріоритетні напрями розвитку) та запропонування принципів розподілу коштів бюджету за напрямами структури цілей.

4. Запропоновано до методів аналізу властивостей структурної моделі цілей крім розрахунку коефіцієнтів відносної важливості, коефіцієнтів взаємного впливу та коефіцієнтів стану системи відносно досягнення певної мети застосовувати асимптотичний аналіз та методи пошуку ефективних рішень. Враховуючи властивість самоподібності та застосовуючи методи пошуку ефективних рішень, виявлено, що найбільш ефективною структурою цілей є самоподібна збалансована структура.

5. Для оцінювання коефіцієнта відносної важливості підцілей у структурній моделі цілей розвитку регіону в напрямі ідеалу - одного з основних показників зважування сформованої структури цілей - запропоновано принцип розподілу статей функціональної класифікації видатків бюджету за чотирма напрямами структури цілей (ДОСТАТОК, ПРАВДА, ДОБРО, КРАСА) та метод обчислення їх значень. Згідно із запропонованим методом було розраховано коефіцієнти відносної важливості структури цілей України на підставі видатків зведеного бюджету за 2002 - 2008 рр.

6. Для визначення напряму розвитку регіону було введено поняття "ідеальний регіон" - це регіон, у якому за всіма напрямами розвитку досягнуто максимально можливого рівня із урахуванням зовнішніх умов та внутрішнього потенціалу. Крім ідеального регіону, для аналізу та практичного застосування пропонується використовувати "умовно ідеальний регіон", показники розвитку якого є кращими з усіх досліджуваних за кожним напрямом діяльності.

7. Запропоновано систему показників соціально-економічного розвитку, яка складається з дванадцяти показників та характеризує всі напрями розвитку, що представлені в структурі цілей регіону, і відповідає основним системним вимогам. Також запропоновано на підставі цієї системи показників метод розрахунку інтегрального індексу соціально-економічного рівня розвитку - коефіцієнта стану системи відносно досягнення мети. Отриманий індекс дає змогу ранжувати регіони за рівнем досягнутого соціально-економічного стану.

8. Обґрунтовано методи оцінювання факторів ризику у формуванні цілей управління регіоном. Визначено, що основними факторами ризику структури цілей є такі: відхилення структури цілей від самоподібної, відхилення структури від збалансованої та відхилення за досягнутим рівнем розвитку (наближеність до ідеалу).

9. У дослідженні проаналізовано систему критеріїв оцінювання ефективності управління регіоном та запропоновано як інструмент прийняття рішень стосовно управління розвитком регіону використовувати зважений адитивний та мультиплікативний критерії. З урахуванням цих критеріїв побудовано модель оптимізації розподілу бюджетних коштів у вигляді двокритеріальної задачі нелінійного програмування. Завдяки ефективному розподілу бюджетних коштів згідно з рішенням цієї оптимізаційної моделі буде здійснено максимально можливе наближення регіону, що досліджується, до ідеального регіону за досягнутим рівнем розвитку.

10. Основні теоретичні та практичні результати дослідження впроваджено при розробці Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 р. (довідка № 307/01-09 від 27.04.2009 р.). При здійсненні моніторингу результатів впровадження Стратегії використовувався метод формування інтегрального індексу соціально-економічного рівня розвитку регіонів та методи визначення кількісної оцінки факторів ризику структури цілей управління регіоном. Результати розподілу коштів бюджету розвитку, отримані за оптимізаційною моделлю, використано при обґрунтуванні ефективності цього розподілу в бюджеті Запорізької області.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

1. Моделювання структури життєздатних соціально-економічних систем: монографія / [Сергєєва, А.В. Бакурова, В.В. Воронцов, С.О. Зульфугарова] / Запоріжжя: КПУ, 2009. - 200 с. Особистий внесок: підрозділ 3.5, С. 122-162 (2,4 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Зульфугарова С.О. Реструктуризація системи цілей управління регіоном / О.Ю. Бортнікова, С.О. Зульфугарова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Вип. 177. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 27-34 Особистий внесок: розробка методу оцінювання коефіцієнтів відносної важливості підцілей у напрямі ідеалу на підставі видатків бюджету (0,36 друк. акр.).

3. Зульфугарова С.О. Аналіз властивостей структури цілей регіону / Ю.А. Астрейко, С.О. Зульфугарова, Л.Н. Сергєєва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 6. - С. 5-8 Особистий внесок: визначення ефективної структури цілей управління регіоном (0,18 друк. арк.).

4. Зульфугарова С.А. Анализ критериев уровня развития региона / С.А. Зульфугарова // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. тр. - Вып. 8. - Донецк: ДонНУ, 2005. - С. 20-26.

5. Зульфугарова С.О. Технологія оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів / С.О. Зульфугарова // Моделювання та інформаційні системи в економіці : зб. наук. пр. - Вип. 73. - К. : КНЕУ, 2006. - С. 210-215.

6. Зульфугарова С.О. Модель оптимізації розподілення бюджетних коштів / С.О. Зульфугарова, О.І. Макаренко // Економічна кібернетика. - 2008 - № 1-2 (49-50). - С. 38-41 Особистий внесок: запропонована побудова функцій ефективності інвестицій для всіх напрямів структури цілей (0,2 друк. арк.).

7. Зульфугарова С.О. Концепція формування структури цілей управління регіоном як системою, що прагне до ідеалу / С.О. Зульфугарова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 5. - С. 48-52.

Публікації за матеріалами конференцій:

8. Зульфугарова С.О. Ефективна система показників соціально-економічного розвитку регіонів / С.О. Зульфугарова, Л.Н. Сергєєва // Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 3. - С. 32-34 Особистий внесок: запропоновано метод нормування показників та отримання інтегрального індексу (0,14 друк. арк.).

9. Зульфугарова С.А. Моделирование эффективного распределения средств бюджета / С.А. Зульфугарова // Современные проблемы гуманизации и гармонизации управления: материалы VI Международной междисциплинарной научно-практической конференции. - Харьков, 2005. - С. 23-25.

10. Зульфугарова С.О. Оцінка ризиків структури цілей управління регіоном / С.О. Зульфугарова // Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Житомир, 2006. - С. 126-129.

11. Зульфугарова С.О. Етапи процесу управління розвитком регіону, як складною системою / С.О. Зульфугарова // Інформаційні технології та моделювання в економіці : матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси, 2009. - С. 93-94.

12. Зульфугарова С.О. Аналіз показників диференціації населення за рівнем доходів / С.О. Зульфугарова // Соціально-економічний розвиток України і регіонів: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. - Запоріжжя: КПУ, 2009. - С. 72-73.

Размещено на Allbest.ru