Управління якістю освітньої послуги припускає проходження послідовних етапів, таких як: планування, здійснення, контроль, управління. На рис.2 представлено систему управління якістю у ВНЗ у вигляді циклу Деминга - PDCA (від англ. "Plan - Do - Check - Act" - плануй, виконуй, перевіряй, дій) як процесу прийняття рішення, що циклічно повторюється.

Рис. 2. Структура і зміст процесу управління якістю освітньої послуги вищого навчального закладу

Окрім переваг, що надають безперервні вдосконалення, що забезпечуються використанням пропонованої інфологічної моделі управління якістю, необхідно відмітити циркуляцію інформації не лише вертикально, але і по горизонталі. Такий підхід забезпечує можливість своєчасного прийняття рішень з одночасним обліком рівня автономності різних складників.

Недостатня методична розробленість механізмів інноваційного управління вищим навчальним закладом призводить до невідповідності цілей потребам і вимогам споживачів освітніх послуг і наукової продукції, і, як наслідок, до падіння ефективності системи в цілому. Ця проблема посилюється відсутністю обґрунтованих критеріїв досягнення поставлених цілей. Для вирішення цієї проблеми в роботі представлено стратегічну карта ВНЗ, що здійснює окрім освітньої діяльності також і наукову. Особливе значення при побудові стратегічної карти приділено набору цілей, оскільки саме вони забезпечують життєздатність організації в майбутньому. Для відстеження міри досягнення кожної конкретної мети використано критерії, визначені Кабінетом міністрів України в "Положенні про дослідницький університет". Необхідність цілісного вирішення проблеми вдосконалення потребує застосування методології моделювання життєздатних систем, запропонованої С. Біром, для моделювання систем управління ВНЗ. На рис.3 відображено концептуальну схему моделювання життєздатної системи інноваційного управління ВНЗ, її внутрішню рекурсивність, взаємодію із зовнішнім середовищем, а також функції елементів життєздатної системи.

На рис.4 наведено модель життєздатної системи управління вищого навчального закладу. Згідно теорії життєздатних систем, система управління ВНЗ розподіляється на метасистему управління і операційний елемент. Призначенням метасистеми управління в даному випадку є забезпечення процедур планування на усіх рівнях ієрархічної структури плану. При цьому найбільш узагальненим є рівень планування необхідної кількості фахівців, визначення форми навчання, форм і видів організації навчального процесу.

Будь-яка організація складається з операційних складових або операцій, якими можуть бути люди, відділи, підрозділи, частини організації, що формують операційні елементи. Призначенням операційного елементу є управління підрозділом згідно з вказівками керівництва (ректора, декана, завідувача кафедри та ін.) і реагування на прямі вимоги зовнішнього оточення. Інформація в операційному елементі циркулює горизонтально.

У ВНЗ операційні елементи представлені сукупністю підрозділів, діяльність яких узгоджується за основними напрямками: наукова діяльність; організаційно-методичне забезпечення навчального та наукового процесу; освітня діяльність. Ці елементи функціонують автономно, проте повинні зберігати вектор руху, заданий керівництвом, тобто, зобов'язані діяти в цілях усього підрозділу в межах обсягів ресурсів, виділених для них Системою 3.

Координацію дій на основі повної і своєчасної інформації здійснює Система 2, яка підводить підсумки роботи підрозділу, а також вирішує проблеми, що виникають між операційними елементами.

Рис. 3. Концепція моделювання життєздатної системи інноваційного управління вищого навчального закладу

Система 3 виконує функцію підтримки автономності підсистем за допомогою виділення ресурсів, необхідних для здійснення їх діяльності. Оцінка майбутніх змін у зовнішньому оточенні, пошук можливостей і виявлення загроз виконує Система 4. Ця система є своєрідним генератором коливань в системі внаслідок високої динамічності середовища. Ці коливання гасяться консервативною Системою 3.

Вдосконалення структури управління ВНЗ за умов інтеграції України в європейську освітню спільноту, зниження державного фінансування і ін. для забезпечення успішної діяльності й інноваційного розвитку навчального закладу в довгостроковій перспективі має базуватися на застосуванні теорії життєздатних систем.

Запропонована у роботі концепція моделювання життєздатної системи інноваційного управління ВНЗ дозволяє здійснювати управління за цілями, функціями, ситуаціями, кінцевими результатами і за процесом в цілому.

У третьому розділі "МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ" проведено реалізацію положень концепцій управління якістю освітньої організації і моделювання життєздатної системи інноваційного управління вищого навчального закладу, яка передбачає розробку комплексу моделей, що забезпечують ефективність бізнес-процесів. У розділі представлено імітаційні моделі функціонування вищого навчального закладу: модель оцінки впливу якості освіти на ринок праці, модель управління науковими розробками ВНЗ та модель фінансового менеджменту ВНЗ.

Підготовка вищим навчальним закладом фахівців, що відповідають вимогам роботодавців, є гарантією працевлаштування його випускників, що природним чином збільшує потік абітурієнтів, які бажають навчатися в цьому ВНЗ. Збільшення попиту на послуги вищого навчального закладу дозволяє установі застосовувати додаткові засоби (наприклад, за рахунок зміни вартості навчання, участі в проектах та ін.) для подальшого розвитку. Для вдосконалення системи управління вищого навчального закладу через використання маркетингового підходу запропоновано динамічну модель оцінки впливу якості освіти на ринок праці завдяки наявності зворотного зв'язку.

На рис.5 представлено діаграму, що відображає взаємозв'язки змінних моделі взаємодії ринку освіти і ринку праці.

Запропоновану модель побудовано з урахуванням сегментації ринку праці у сфері науки, наявності бюджетної і контрактної форм навчання та відсутності державного втручання до регулювання ринку освітніх послуг. Незважаючи на це, аналіз моделі виявив тенденцію до утворення коливань навіть за умов значної активності держави на ринку праці.

Використання запропонованої моделі дозволяє прогнозувати тенденції зміни попиту на кваліфікованих фахівців і освітні послуги під впливом динаміки якості освітніх послуг. Отримання реалістичних потреб в освітніх послугах в майбутньому є основою стратегічного ресурсного менеджменту ВНЗ, орієнтованого на установку пріоритетів розвитку кадрового потенціалу вищого навчального закладу.

Рис.5. Діаграма причинно-наслідкових зв`язків імітаційної моделі взаємодії ринку освіти і ринку праці в ПП PowerSim

Позначення, застосовані для опису моделі взаємодії ринку освіти і ринку праці наведено в табл. 1.

Для управління науковими розробками ВНЗ в роботі запропоновано модель, яка передбачає використання робочого часу викладачів, що звільняється внаслідок підвищення продуктивності їхньої праці, на здійснення наукових досліджень.

На рис. 6 представлено загальну потокову діаграму моделі управління науковою діяльністю вищого навчального закладу в нотації ПП PowerSim.

Позначення, застосовані для опису моделі управління науковою діяльністю вищого навчального закладу, наведено в табл.2.

Модель управління науковою діяльністю вищого навчального закладу застосовується для сценарного моделювання кількості співробітників, зайнятих на виконанні портфелю наукових проектів. Модель враховує випадкові відхилення продуктивності праці, випадковий потік науково-дослідних проектів, обмеження на наявний обсяг робочого часу дослідників, та дозволяє планувати розподілення робіт між короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими проектами.

Модель оптимального фінансового менеджменту вищого навчального закладу містить в собі показники його функціонування, які відбивають суть освітньої організації, що дозволяє формувати критерії цілеспрямованого управління ВНЗ як економічною системою, проводити оцінку умов і станів, в яких знаходиться вищий навчальний заклад, і надає можливість їх змінювати.

Таблиця 1

Формальний опис моделі впливу якості освіти на ринок праці

Рис.6. Блоки динамічної імітаційної моделі управління науковою діяльністю вищого навчального закладу в нотації ПП PowerSim

Ефективність роботи вищого навчального закладу суттєво залежить від таких характеристик освітнього процесу, як склад студентів і кількість виконаних госпдоговірних тем, а також рівень організації процесу навчання. Кількість студентів, що навчаються за договірною основою, і вартість навчання, обсяг фінансування, отриманого за рахунок виконання госпдоговірної тематики, сукупно формують доходи ВНЗ. У свою чергу якісний і кількісний рівень організації навчального процесу повною мірою залежить від управління фінансовими коштами, що виділяються на цей процес. Тому цільова функція моделі оптимального фінансового менеджменту визначена зваженою адитивною згорткою показників, що описують вказані вище складові навчального процесу.

Розроблена в роботі оптимізаційна модель призначена, в першу чергу, для того, щоб за умови обов'язковості до виконання і заздалегідь визначеної величини деяких статей витрат (наприклад, стипендіальний фонд, фонд оплати праці, витрати на оплату енергоносіїв і ін.) знайти оптимальний розподіл фінансових коштів за окремими статтями витрат (витрати на вступну кампанію, забезпечення підвищення кваліфікації і так далі) з точки зору максимізації показника організації освітнього процесу ВНЗ.

Таблиця 2

Формальний опис моделі управління науковою діяльністю ВНЗ

Отже, розроблена автором модель фінансового менеджменту ВНЗ дозволяє збільшити ефективність роботи університету, і спрогнозувати фінансові показники діяльності навчальної установи.

У четвертому розділі "МОДЕЛІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ" автором запропоновано динамічні імітаційні моделі системи оплати праці у ВНЗ і організації індивідуальної навчально-наукової діяльності викладачів вищого навчального закладу. Аналіз бізнес-процесів ВНЗ, проведений у попередніх розділах, дозволив розглядати робочий час і мотивацію викладачів як основні ресурси процесу навчання, тому проблема матеріального стимулювання професорсько-викладацького складу є необхідним елементом вдосконалення системи управління навчального закладу. Підвищення ефективності використання персоналу є за своєю суттю подвійним завданням. З одного боку, керівництво ВНЗ зацікавлене в підвищенні інтенсивності навантаження на викладача, що відобразиться на зниженні умовно-постійних витрат процесу навчання, але за умов, коли не всі види навантаження нормуються і адекватно оцінюються, це може призвести до зниження якості навчання. З іншого боку, викладач зацікавлений в підвищенні свого індивідуального доходу за рахунок екстенсивного збільшення навантаження, що часто приводить до надлишку штатних одиниць, зростанню витрат на оплату праці, також може сприяти зниженню якості навчання. Таким чином, поставлено задачу аналізу ступеня досяжності двох груп частково конкуруючих критеріїв - критеріїв "центру", тобто керівництва ВНЗ, і індивідуальних критеріїв співробітника, і їх сумісного впливу на результати освітньої діяльності. Далі наведено динамічну модель системи оплати праці викладачів вищого навчального закладу в рамках -ої кафедри -го ВНЗ. На рис.7 представлено загальну потокову діаграму моделі системи оплати праці викладачів вищого навчального закладу.