Математичні моделі оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та прийняття рішень щодо його підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Математичні МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО потенціалУ ПІДПРИЄМСТВа ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО його ПІДВИЩЕННЯ

Спеціальність 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

АНТОНЮК ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Київ - 2011

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі адміністративного та інформаційного менеджменту Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Вінниця

Науковий керівник - кандидат технічних наук, доцент Азарова Анжеліка Олексіївна, Вінницький національний технічний університет, Інститут менеджменту, доцент кафедри адміністративного та інформаційного менеджменту

Офіційні опоненти: Доктор економічних наук, професор Клименюк Микола Миколайович, Академія муніципального управління, завідувач кафедри менеджменту

Кандидат економічних наук, доцент Краснікова Лариса Іванівна, Національний університет „Києво-Могилянська академія”, професор кафедри фінансів

Захист відбудеться “19” вересня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 203 .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд.601.

Автореферат розісланий “18” серпня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, О.Д. Шарапов кандидат технічних наук, професор

АНОТАЦІЯ

Антонюк О.В. Математичні моделі оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та прийняття рішень щодо його підвищення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. - ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. - Київ, 2011.

У дисертаційній роботі розкрито категоріальний апарат і сутність стратегічного потенціалу підприємств, основні підходи до його оцінювання. Розроблено структурну та математичну моделі визначення стратегічного потенціалу підприємства, які дозволяють стратифікувати та декомпозувати цей процес, що уможливлює та прискорює його. Запропоновано методологічні підходи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства на базі математичного апарату нечіткої логіки та нейронних мереж, які дозволяють не розглядати усі комбінації параметрів при прийнятті результуючого рішення, що суттєво підвищує швидкість оброблення інформації та врахувати різноякісні їх типи, динамічно змінювати множину оцінювальних показників згідно швидкоплинних умов внутрішнього та зовнішнього середовищ. Складені методологічні підходи було автоматизовано відповідними програмними засобами. Побудовано комплексну цільову програму підвищення рівня використання стратегічного потенціалу на базі ієрархічного цільового оцінювання альтернатив. Розроблена цільова програма дозволяє ідентифікувати основні напрямки фінансування та здійснити ефективний розподіл обмежених ресурсів підприємства.

Ключові слова: стратегічний потенціал підприємства, нечітка логіка, нейронна мережа, комплексна цільова програма.

АННОТАЦИЯ

Антонюк Е.В. Математические модели оценивания стратегического потенциала предприятия и принятие решений по его повышению. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. - ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”. - Киев, 2011.

В диссертационной работе раскрыт категориальный аппарат и сущность стратегического потенциала предприятий. Проведен анализ понятийной базы категорий “потенциал предприятия” и “стратегический потенциал предприятия”. В работе доказано, что суть понятия стратегического потенциала предприятия, в отличие от категории “потенциал предприятия”, заключается не только в определении граничных возможностей производства, но и в способности предприятия достигать стратегических целей путем повышения уровня его использования под влиянием постоянно изменяющихся внешней и внутренней сред его функционирования на основе улучшения производственной, кадровой, финансовой, маркетинговой и других составляющих.

Проанализированы преимущества и недостатки моделей и методологических подходов оценки стратегического потенциала, которые характеризируются высокой трудоемкостью работы, субъективностью отбора и ранжирования факторов внутренней среды; слабой поддержкой принятия конкретных управленческих решений и низкой адаптацией к постоянно изменяющейся среде.

Составлены и обоснованы множества входных (выходных) параметров оценивания стратегического потенциала предприятия. Множество входных параметров включает в себя широкий спектр элементов влияния и отвечает условиям полноты, действенности и минимальности. Выходные параметры выделены, исходя из условия соблюдения критериев действенности и полноты.

Разработаны математическая и структурная модели определения стратегического потенциала предприятия, которые позволяют стратифицировать и декомпозицировать этот процесс. Предложены методологические подходы оценивания стратегического потенциала предприятия на базе математического аппарата нечеткой логики и нейронных сетей, которые позволяют не рассматривать все комбинации параметров при принятии результирующего решения, что существенно повышает скорость обработки информации, и учесть их разнокачественные типы. Это дает возможность динамично менять множество оценивающих показателей в условиях изменяющейся внутренней и внешней среды.

Построена комплексная целевая программа повышения уровня использования стратегического потенциала предприятия с использованием иерархического целевого подхода к оцениванию альтернатив. Разработанная целевая программа позволяет идентифицировать основные направления финансирования и осуществить эффективное распределение ограниченных ресурсов предприятия.

Доказана адекватность математических моделей оценивания стратегического потенциала предприятия путем сравнения результатов, полученных с использованием технологий нечеткой логики и нейронной сети Хопфилда, с оценками, найденными с помощью традиционных моделей.

Разработано программное средство «STRATEGIC POTENTIAL» для оценки стратегического потенциала предприятия на базе нечеткой логики. Предложенный программный продукт предназначен для автоматизации такого процесса на базе технологии нечеткой логики. Данная система позволяет оценить уровень стратегического потенциала, учитывая широкий спектр как количественных, так и качественных параметров предприятия, а также ускоряет и упрощает процесс идентификации.

Составлена комплексная целевая программа повышения уровня использования стратегического потенциала «ADVANCEd potential» для субъектов хозяйствования, характеризующихся уровнем использования СПП ниже среднего. Такая программа разработана на базе СППР “Солон-2”. Результатом использования «ADVANCEd potential» стал отбор наиболее эффективных проектов программы и дальнейшее распределение ограниченных ресурсов между ними и целостными перспективными направлениями реализации этой программы, что позволяет существенно повысить уровень использования стратегического потенциала предприятия.

Ключевые слова: стратегический потенциал предприятия, нечеткая логика, нейронная сеть, комплексная целевая программа.

ANNOTATION

Antoniuk O.V. Mathematical models of an enterprise strategic potential estimation and its increasing decision making. - Manuscript.

A dissertation for obtaining the scientific degree of candidate in Economic science for speciality 08.00.11- Mathematical Methods, Models and Information Technologies in Economics. - SHEE “Vadym Hetman Kyiv National Economic University”. - Kyiv, 2011.

The categorical device and the essence of strategic potential, the main approaches to its estimation are revealed in the thesis. The advantages and disadvantages of its condition's evaluation models and methodological approaches are analyzed. The structure and mathematical models of strategic potential level determining are developed, which allow decompose and stratify the process that enables and accelerates it. The methodological approaches of an enterprise' strategic potential level estimation are proposed on the bases of the mathematical device of fuzzy logic and neural networks and allow not to consider all combinations of parameters making resulting decisions that significantly increases the speed of information processing and consider its different nature, change the set of valuation parameters under conditions of fast internal and external environments dynamically. The constructed methods were automated by appropriate software tools. The complex goal program of strategic potential improvement using a hierarchical goal approach of alternatives' estimation is constructed. The goal program, which is constructed, allows identifying the main areas of funding and making efficient allocation of scarce resources.

Key words: strategic potential of an enterprise, fuzzy logic, neural network, the complex goal program.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основне призначення стратегічного управління підприємством полягає у забезпеченні його перспективного розвитку шляхом встановлення динамічного балансу потенціалу підприємства та середовища його функціонування. Стратегічне управління потребує на врахування зовнішніх факторів, пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі, адаптацію до змін внутрішнього та зовнішнього середовищ та базується на потенціалі підприємства, для покращення використання якого цілеспрямовано виділяються ресурси. Стратегічний характер потенціалу підприємства реалізується діями керівництва компанії, що спрямовані на досягнення цілей у майбутньому, шляхом покращення використання наявних виробничих та трудових ресурсів з урахуванням впливу змінюваних внутрішніх та зовнішніх умов функціонування.

Широке коло питань, пов'язаних із проблемами стратегічного управління в цілому, висвітлено у працях зарубіжних та вітчизняних вчених: Д. Аакера, Р. Акоффа, І. Ансофа, І. А. Бланка, К. Боумена, О. С. Віханського, П. Друкера, В. C. Єфремова, Б. Карлофа, У. Кінга, Г. Б. Клейнера, Д. Кліланда, М. І. Круглова, Г. Мінцберга, А. Стрикленда, А. Томпсона, І. В. Бутирську, В. О. Василенка, В. М. Гейця, Л. Є. Довганя, В. Д. Немцова, С. В. Оборську, Г. В. Осовську, К. І. Радченка, І. В. Смоліна, Т. І. Ткаченка, З. Є. Шершньову та ін.

Питанням формування, управління і визначення стратегічного потенціалу підприємства (СПП) присвячено роботи Б. В. Артем'єва, А. Г. Бидика, О. K. Добикіна, Н. А. Дробитька, І. А. Ігнатієвої, Т. М. Кібук, В. В. Микитенка, А. В. Параконого, І. М. Рєпіної, С. Ф. Сутиріна, О. С. Федоніна.

Проблемами оцінювання стратегічного потенціалу займається коло широко відомих українських учених у галузі економіко-математичного моделювання, а саме: А. Я. Берсуцький, В. В. Вітлінський, В. М. Вовк, В. К. Галіцин, Т. С. Клебанова, М. М. Клименюк, Л. І. Краснікова, І. Г. Лук'яненко, А. В. Матвійчук, О. П. Суслов, В. М. Тимохін, І. С. Ткаченко, С. В. Устенко, О. Д. Шарапов.

Велика кількість існуючих моделей та методологічних підходів до визначення СПП дає можливість керівникам здійснити вибір засобів прийняття рішення щодо подальшого розвитку підприємства, проте жоден з існуючих підходів не є достатньо ефективним як за критерієм повноти аналізованої інформації, так і за точністю й швидкістю отримання результату на підприємстві. Ці моделі ідентифікації СПП містять обмежену кількість компонентів, які обираються для його характеристики, що спричиняє їх неадекватність. Наявність суб'єктивності у виборі та ранжуванні факторів внутрішнього середовища, недостатня підтримка прийняття конкретних управлінських рішень суттєво знижують їх практичне застосування.

Крім того, їх реалізація на конкретному суб'єкті господарювання унеможливлюється відсутністю універсального методу, який дозволив би здійснювати врахування та всебічний аналіз великої множини як кількісних, так і якісних чинників впливу на СПП, забезпечуючи високу точність та швидкість прийняття рішення. Це свідчить про недостатню розвиненість існуючих математичних моделей оцінювання стратегічного потенціалу.

Одним із продуктивних шляхів усунення зазначених недоліків існуючих підходів до оцінювання СПП є застосування математичних апаратів нечіткої логіки (НЛ) та нейронних мереж (НМР). Нечітко-логічний підхід дозволяє отримати кардинальні оцінки для якісних параметрів, тобто уможливлює процес їх формалізації. Нейронна мережа Хопфілда (як, власне, і нечітко-логічний підхід) ідентифікують рівень оцінки СПП за обмеженою кількістю еталонних зразків (для НЛ - без необхідності оцінювання усіх можливих комбінацій вхідних параметрів), що суттєво знижує часові та грошові витрати на прийняття відповідного рішення.

Застосування сучасних інтелектуальних технологій для оцінювання СПП вимагає залучення програмних засобів для ідентифікації відповідних математичних моделей. Наявні програмні засоби не дозволяють у комплексі вирішити таку проблему і прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого підвищення рівня його використання з метою підсилення конкурентних позицій фірми, не дають повноцінного бачення стану господарсько-виробничої діяльності підприємства та не враховують динамічного впливу постійно змінюваних як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ функціонування суб'єктів підприємництва.

Усі вищеперелічені чинники зумовлюють актуальність розроблення відповідних програмних засобів щодо автоматизованого оцінювання СПП та подальше формування комплексної цільової програми (КЦП) покращення його використання на базі запропонованих автором дисертаційної роботи математичних моделей і методологічних підходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри адміністративного та інформаційного менеджменту Вінницького національного технічного університету у процесі розробки держбюджетної науково-дослідної теми №59-Д-308 «Економіко-математичне моделювання СППР з урахуванням ризику» (№ держ. реєстрації 0108U000665), що здійснювалася у 2008-2010 рр. згідно з тематичним планом проведення НДДКР на підставі наказу ВНТУ №30 від 08.01.2008 та наказу Міністерства освіти і науки України №1044 від 27.11.2007 р. в напрямку державних програм стратегічного розвитку України. Особистий внесок автора полягає у розробленні математичної моделі СПП із використанням нейронної мережі Хопфілда.

Напрямок досліджень, проведених у дисертаційній роботі, здійснювався також у межах господарської теми №5901-В (№ держ. реєстрації 0107U003679) «Економіко-математичне моделювання системи підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень з урахуванням ризику». Особистий внесок автора полягає у розробленні математичної моделі та методологічного підходу до оцінювання стратегічного потенціалу підприємства на базі апарату НЛ.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методологічних підходів до оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та прийняття на їх підґрунті рішень щодо підвищення рівня його використання засобами математичного моделювання.

Для досягнення вищевказаної мети було поставлено та розв'язано такі завдання:

– дослідити сутність категорії СПП, його роль та значення у процесі стратегічного управління;

– проаналізувати переваги та недоліки існуючого інструментарію щодо ідентифікації стратегічного потенціалу підприємства;

– обґрунтувати множини вхідних та вихідних параметрів, що визначають рівень оцінки стратегічного потенціалу підприємства;

– скласти структурну та математичну моделі оцінювання стратегічного потенціалу підприємства;

– розробити методологічні підходи до ідентифікації СПП на базі апаратів нечіткої логіки та нейронних мереж;

– оцінити адекватність розробленої математичної моделі;

- розробити інструментарій для оцінювання стратегічного потенціалу різних підприємств на основі програмного засобу «STRATEGIC POTENTIAL»;

? побудувати комплексну цільову програму «ADVANCED POTENTIAL» на базі ієрархічного цільового підходу для підвищення рівня використання стратегічного потенціалу аналізованих підприємств.

Об'єктом дослідження є стратегічний потенціал підприємства.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та прийняття рішень щодо його підвищення.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є загальнонаукові методи пізнання, зокрема: системного аналізу та синтезу - для розроблення моделі оцінювання стратегічного потенціалу підприємства; діалектичний - для визначення закономірностей стратегічного розвитку підприємства; порівняння - для співставлення кардинальних та ординальних оцінок параметрів із нормативними; спостереження, групування, узагальнення, що застосовуються у процесі формування висновків щодо результатів аналітичних досліджень; а також методи математичного моделювання з використанням апарату нечіткої логіки та нейронних мереж для оцінювання стратегічного потенціалу підприємства; метод Дельфі - для визначення ваг оцінювальних параметрів; метод цільового оцінювання альтернатив - для побудови комплексної цільової програми підвищення рівня використання СПП.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в формуванні механізму оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та прийняття управлінських рішень щодо його підвищення на базі математичного моделювання та програмних засобів. При цьому отримано такі наукові результати:

вперше:

запропоновано методологічні підходи та інструментарій оцінювання стратегічного потенціалу підприємства на базі математичного апарату нечіткої логіки та нейронної мережі Хопфілда, які дозволяють з мінімальними часовими та грошовими витратами врахувати широке коло як кількісних, так і якісних чинників впливу для забезпечення комплексності та динамічності оцінювання СПП за умов швидкоплинних внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування суб'єктів господарювання;

удосконалено:

- структурну модель оцінювання стратегічного потенціалу підприємства, яка, на відміну від існуючих, дозволяє за допомогою ієрархічного підходу ідентифікувати обґрунтовану множину оцінювальних параметрів та врахувати вплив зовнішнього середовища;

- методологічний підхід щодо підвищення рівня використання стратегічного потенціалу підприємства шляхом розроблення комплексної цільової програми «ADVANCED POTENTIAL», що обґрунтовує пріоритетні напрямки його перспективного розвитку та уможливлює раціональний розподіл ресурсів між проектами програми.

одержала подальшого розвитку:

математична модель процесу оцінювання стратегічного потенціалу підприємства, що враховує поліфункціональний вплив чинників та дає можливість його декомпозиції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні:

- методологічного підходу до прийняття управлінського рішення щодо оцінювання СПП засобами математичних апаратів нечіткої логіки і нейронних мереж на основі програмного продукту «Strategic potential», який дозволяє автоматизувати такий процес та знизити витрати на його реалізацію;

- комплексної цільової програми «ADVANCEd potential» засобами СППР «Солон-2», що дає можливість здійснити раціональний розподіл ресурсів між проектами КЦП для підвищення рівня використання стратегічного потенціалу підприємства.

Розроблені математичні моделі, методологічні підходи впроваджені та застосовуються для оцінювання СПП у процесі стратегічного управління КП «Агропромшляхбудіндустрія», що засвідчується актом впровадження результатів дисертаційної роботи (№29а); ТОВ «Проф-модерн» (довідка №5); ТОВ «Шляхбудматеріали» (довідка №34а) та у навчальному процесі при викладанні дисциплін: «Стратегічний менеджмент», «Економетрія», «Економіка підприємства» в Інституті менеджменту Вінницького національного технічного університету (акт про впровадження результатів дисертаційної роботи від 22.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в побудові методологічних підходів до оцінювання СПП та підвищення рівня його використання шляхом математичного моделювання з використанням комп'ютерних технологій. Всі положення дисертаційної роботи, запропоновані моделі та методологічні підходи розроблені здобувачем самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача відображено у списку публікацій за темою дослідження.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, були апробовані на таких наукових конференціях: XIII міжнародній конференції з автоматичного управління (Автоматика-2006) (м. Вінниця, 2006 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми формування конкурентоспроможності підприємств за умов нестабільності світової економіки» (м. Вінниця, 2009 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології та моделювання в економіці» (м. Черкаси, 2010 р.), другій міжнародній науково-практичній конференції «Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки» (м. Одеса, 2010 р.).

Публікації. Основні положення і результати наукового дослідження опубліковано в 11 наукових працях загальним обсягом 3,76 д.а., з яких 7 публікацій надруковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - в інших виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 160 сторінках друкованого тексту, вона містить 24 рисунки на 13 сторінках, 36 таблиць на 22 сторінках та додатки на 28 сторінках. Список використаних джерел складається зі 160 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційної РОБОТИ

У вступі доведено актуальність теми дисертації, викладено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зв'язок із науковими планами, програмами, темами. Наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи, публікації.

У розділі 1 «Теоретичні засади процесу оцінювання стратегічного потенціалу підприємства» розкрито категоріальний апарат і сутність стратегічного потенціалу підприємств, основні підходи до його оцінювання. Проведено аналіз понятійної бази категорій “потенціал підприємства” та “стратегічний потенціал підприємства”. Так, потенціал підприємства являє собою сукупність засобів, запасів, джерел, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв'язання конкретної задачі.

Сутність поняття стратегічного потенціалу підприємства, на відміну від категорії «потенціал підприємства», полягає не лише у визначенні граничних можливостей виробництва, але й здатності підприємства досягати перспективних цілей шляхом підвищення рівня його використання під впливом зовнішнього та внутрішнього середовищ функціонування на основі удосконалення виробничої, кадрової, фінансової, маркетингової та інших складових.

Таким чином, категорія «оцінювання стратегічного потенціалу підприємства» зумовлює потребу врахування не лише наявних виробничих, трудових можливостей, а й впливу чинників, що характеризують рівень їх використання. Покращення використання стратегічного потенціалу уможливлює якісне стратегічне управління підприємством.

Враховуючи складність ідентифікації СПП, у дисертаційній роботі проаналізовано переваги та недоліки існуючих моделей та підходів до його оцінювання. Так, проаналізовані моделі СПП є занадто трудо- і ресурсомісткими, характеризуються суб'єктивністю вибору та ранжування факторів внутрішнього середовища; слабкою підтримкою прийняття конкретних управлінських рішень та низькою адаптацією до середовища, що постійно змінюється.

Тому, виникає проблема розроблення математичної моделі та відповідного методологічного підходу, що дозволяють оцінити СПП на базі обґрунтованої множини критеріїв, які охоплюють основні складові діяльності підприємства.

Достатньо поширеним для розв'язку різних управлінських задач є апарат нечіткої логіки. Він дозволяє приймати рішення для економічних суб'єктів, що описуються не лише кількісними, але й якісними параметрами. Крім того, широкий спектр досліджуваних чинників внутрішнього середовища підприємства, можливість стратифікації та декомпозиції процесу - все це зумовлює потребу в застосуванні апарату НЛ для побудови математичної моделі оцінювання СПП.

Іншим апаратом, що дозволяє ієрархічно відображати множину оцінювальних параметрів на множину вихідних рішень, спростити процедуру оцінювання СПП менеджером, є апарат нейронних мереж. Він дозволяє приймати рішення без необхідності врахування всіх комбінацій значень параметрів та їх функціональних залежностей. Це уможливлює та суттєво спрощує процес оцінювання, особливо за умов необхідності врахування потужних масивів вхідної інформації, що описує внутрішнє середовище суб'єктів господарювання.

Отже, для оцінювання СПП автором дисертаційної роботи запропоновано застосовувати математичні апарати НЛ та НМР.

Для підвищення рівня використання СПП автор пропонує розробити відповідну комплексну цільову програму, основною задачею якої є визначення пріоритетних напрямків перспективного розвитку підприємства та ефективний розподіл ресурсів між ними.

У розділі 2 “Математичні моделі та методологічні підходи до оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та засоби підвищення рівня його використання” запропоновано методологічний апарат оцінювання СПП та шляхи покращення його використання.

Специфічність процедури ідентифікації СПП полягає в реалізації деякого функціонала відображення F множини первинних вхідних параметрів x*_p, , що визначаються за допомогою відповідної звітності підприємства, на множину вихідних рішень Y=(y_s), , які описують рівні оцінки СПП. Отже, оцінювання СПП полягає у виборі адекватного рішення з множини рішень Y=(y_s). Процедуру відображення автор пропонує реалізовувати за допомогою відповідної математичної моделі.

Для побудови математичної моделі спочатку було обґрунтовано множину оцінювальних параметрів x_ij, , для ідентифікації n функцій f_i, які визначають рівень оцінки СПП, j - характеризує кількість різноякісних параметрів впливу в кожній із цих функцій. Ця множина охоплює широкий спектр параметрів, що впливають, і задовольняє умовам повноти, дієвості та мінімальності.

Обґрунтувавши множину оцінювальних параметрів, автором дисертаційної роботи побудовано таку математичну модель оцінювання СПП:

,, , Y=(y_s), X= f (X^*), X=(x_ij), .

F = F (f_1,…,f₈),

f₁ = f(x_{11, …,} x₁₄), f₂ = f(x_{21, …,} x₂₃), f₃ = f(x_{31, …,} x₃₅), f₄ = f(x_41, x₄₂), f₅ = f(x_{51, …,} x₅₁₅),

f₆ = f(x_{61, ...,} x₆₅), f₇ = f(x_{71, ..,} x₇₃), f₈ = f(x_{81 ,..,} x₈₅).

Функціонал відображення F оцінюється на базі таких функцій: f₁ - функції виробництва і реалізації; f₂ - маркетингової функції; f₃ - кадрової функції; f₄ - витратної функції; f₅ - функції фінансового стану підприємства; f₆ - матеріально-технічної функції; f₇ - функції організаційної культури підприємства, f₈ - функції зовнішнього середовища. Ці функції визначаються на основі 42 кількісних та якісних оцінювальних параметрів x_ij, , n=8. У свою чергу оцінювальні параметри обчислюються на основі 65 первинних вхідних параметрів - , , інформаційною базою яких слугує відповідна звітність підприємства.

За критеріями повноти та дієвості запропоновано таку множину вихідних рішень Y=(y_s), : y₁ - високий рівень оцінки СПП; y₂ - рівень оцінки СПП вище середнього; y₃ - середній рівень оцінки СПП; y₄ - рівень оцінки СПП нижче середнього; y₅ - низький рівень оцінки СПП.

Розроблена математична модель оцінювання СПП дозволяє стратифікувати, декомпозувати та прискорити цей процес.

Структурна модель оцінювання СПП набуває вигляду, наведеного на рис. 1.

Автором було запропоновано підходи до оцінювання СПП на базі математичного апарату НЛ та НМР, які дозволяють не розглядати усі комбінації параметрів при прийнятті результуючого рішення, що суттєво підвищує швидкість оброблення інформації, та враховувати різноякісні їх типи, що дозволяє динамічно змінювати множину оцінювальних показників згідно умов швидкоплинних внутрішнього та зовнішнього середовищ.

Так , використовуючи апарат нечіткої логіки, для кожного кількісного та якісного параметру обчислюється значення функції належності , використовуючи п'ять нечітких термів _t (значення лінгвістичної змінної, що описує рівень СПП, зокрема: ₁ - В - високий; ₂ - ВС - вище середнього; ₃ - С - середній; ₄ - НС - нижче середнього; ₅ - Н - низький), , Т=5.

Для визначення узгодженості множини експертних оцінок, використовується спектральний підхід.

Процес оцінювання СПП на базі НЛ має містити механізм чіткого логічного висновку для визначення y_s, , на основі відповідної вихідної інформації. Тому необхідним етапом аналізу було формування матриць знань для оцінювання належності значення функцій f₁ - f₈ до вищеописаних термів _t та отримано відповідні логічні рівняння, а саме:

,

де r - номер рядку в множині значень для функції f_i,

,

де - номер рядку в множині значень для f₄.

Для набору вирішальних правил, що визначають остаточне рішення y_s, складено матрицю знань (табл. 1) та відповідні логічні рівняння.

Таблиця 1. Матриця знань визначення рівнів оцінки СПП на базі функцій fi (xij)

Номер рядку в множині значень для функції fi	Лінгвістичні значення функцій fi (xij), ,	Рівень оцінки СПП
r	f1	f2	f3	f4	f5	f6	f7	f8	ys
1	Н	Н	Н	В	Н	Н	Н	В	y5 =Н
2	Н	Н	НС	В	Н	Н	Н	В
3	Н	Н	Н	В	Н	НС	Н	В
4	Н	Н	Н	В	Н	Н	НС	В
5	Н	Н	НС	В	Н	Н	НС	В
6	Н	Н	Н	В	Н	НС	НС	В
1	НС	НС	НС	ВС	НС	НС	НС	ВС	y4 =НС
2	НС	НС	С	ВС	НС	НС	НС	ВС
3	НС	НС	НС	ВС	НС	С	НС	ВС
4	НС	НС	НС	ВС	НС	НС	С	ВС
5	НС	НС	С	ВС	НС	НС	С	ВС
6	НС	НС	НС	ВС	НС	С	С	ВС
1	С	С	С	С	С	С	С	С	y3 =С
2	С	С	ВС	С	С	С	С	С
3	С	С	С	С	С	ВС	С	С
4	С	С	С	С	С	С	ВС	С
5	С	С	ВС	С	С	С	ВС	С
6	С	С	С	С	С	ВС	ВС	С
1	ВС	ВС	ВС	НС	ВС	ВС	ВС	НС	y2 =ВС
2	ВС	ВС	В	НС	ВС	ВС	ВС	НС
3	ВС	ВС	ВС	НС	ВС	В	ВС	НС
4	ВС	ВС	ВС	НС	ВС	ВС	В	НС
5	ВС	ВС	В	НС	ВС	ВС	В	НС
6	ВС	ВС	ВС	НС	ВС	В	В	НС
1	В	В	В	Н	В	В	В	Н	y1 =В
2	В	В	ВС	Н	В	В	В	Н
3	В	В	В	Н	В	ВС	В	Н
4	В	В	В	Н	В	В	ВС	Н
5	В	В	ВС	Н	В	В	ВС	Н
6	В	В	В	Н	В	ВС	ВС	Н

Тоді:, де l - номер рядку в множині значень оцінки стратегічного потенціалу підприємства.

Отже, для визначення остаточного результату y_s, скористаємося залежністю:

Іншим підходом для визначення , , на базі отриманих за вищевикладеним підходом значень для f₁ - f₈, автор пропонує нейронну мережу Хопфілда, входами для якої є отримані на базі НЛ лінгвістичні оцінки функцій f_i, .

Розглянемо структурну модель процесу оцінювання СПП, вирішальним блоком якої є НМР Хопфілда (рис. 2).

Розроблена автором структурна модель процесу оцінювання СПП складається із трьох рівнів. На першому рівні здійснюється ідентифікація множини оцінювальних параметрів x_ij, , (n=8), на базі первинних вхідних параметрів . Оцінювальні параметри x_ij є базою для оцінювання результуючих функцій . Такі перетворення здійснюються на другому рівні структурної моделі. Перші два рівні реалізуються засобами НЛ, як описано вище.

На третьому рівні, виходячи зі специфіки роботи мережі Хопфілда, автор пропонує на її вхід подавати бінарні коди z_l («1» та «-1») значень функцій , отриманих раніше на базі НЛ. Формат коду опишемо трьома цифрами, щоб закодувати 5 лінгвістичних термів: низький рівень функції f_i - (-1,-1,-1); рівень функції f_i нижче середнього - (-1,-1,1); середній рівень функції f_i - (-1,1,-1); рівень функції f_i вище середнього - (-1,1,1); високий рівень функції f_i - (1,1,1).

Запропонована мережа Хопфілда (рис. 3) дозволяє співставити образ вхідного вектора Z = (z_l), , L = 24, що описує коди значень функцій із 5 еталонними зразками (табл. 2), обраними як найбільш типові з матриці знань (табл. 1), визначаючи найближчий еталонний вектор U=(u_l) (вихід системи).

Таким чином, мережа ідентифікує той еталон, що є найбільш схожим із наявним на підприємстві, а кожний еталон, у свою чергу, визначає певний рівень оцінки СПП - y_s,

Таблиця 2. Еталонні зразки для оцінювання ys () СПП

f 1	f2	f 3	f4	f 5	f 6	f 7	f 8	ys
-1-1-1	-1-1-1	-1-1-1	111	-1-1-1	-1-1-1	-1-1-1	111	y5
-1-11	-1-11	-1-11	-111	-1-11	-1-11	-1-11	-111	y4
-11-1	-11-1	-11-1	-11-1	-11-1	-11-1	-11-1	-11-1	y3
-111	-111	-111	-1-11	-111	-111	-111	-1-11	y2
111	111	111	-1-1-1	111	111	111	-1-1-1	y1

Для тих підприємств, які на базі складених автором підходів визначені як такі, що мають оцінку СПП нижче середнього та низьку, автор розробив комплексну цільову програму підвищення рівня використання СПП „ADVANCED POTENTIAL”, в основу якої покладено ієрархічно-цільовий метод. Для вирішення цієї задачі використовується підхід, який складається з трьох основних етапів:

1 етап. Декомпозиція головної цілі та побудова ієрархії цілей. Структуру побудованої ієрархії цілей подано у вигляді графу.

2 етап. Визначення ступенів відносної важливості підцілей.

3 етап. Визначення відносного впливу напрямків виконання проектів (їх потенційної ефективності) на досягнення головної цілі.

Такий підхід дозволяє врахувати особливості характеру направленості та умов виконання проектів, а також оцінити пріоритетні напрямки фінансування задля досягнення головної цілі - підвищення рівня використання СПП.

У розділі 3 “Експериментальні дослідження розроблених математичних моделей для оцінювання стратегічного потенціалу підприємств та підвищення рівня його використання” реалізовано складені математичні моделі з використанням НЛ та НМР на 20-ти суб'єктах господарювання.

Шляхом порівняння оцінок СПП, отриманих за методами НЛ та НМР, із оцінками, визначеними традиційними підходами (графоаналітична модель та метод розрахунку інтегральної оцінки СПП), було доведено їх адекватність. Проте, запропоновані підходи дають більш точні результати щодо рівня оцінки СПП (особливо це спостерігається у випадку підприємств: ТОВ «Перевага», ТОВ «Донбас-центр», ТОВ «Основа Папір», МК «Ватман»), що засвідчується висновками незалежних експертів. Більше того, ідентифікація СПП традиційними методами здійснювалася за попередні періоди, але у даний час, наприклад, ТОВ «Перевага» та ТОВ «Донбас-центр» знаходяться на межі банкрутства, що в повній мірі відповідає визначеній на базі запропонованих автором підходів низькій оцінці СПП цих підприємств.

Отже, традиційні підходи є доволі складно формалізованими, не підлягають в повній мірі точній кількісній оцінці, дорогими, і є достатньо суб'єктивними, оскільки застосовують індивідуальні експертні оцінки без перевірки компетентності експертів або не завжди узгоджені групові оцінки спеціалістів. Крім того, незначна кількість аналізованих параметрів, неможливість динамічного їх врахування та реагування на зміни, тобто відсутність стратегічної складової у процесі оцінювання СПП, обмежують застосування традиційних підходів на практиці. У свою чергу, запропоновані автором дисертаційного дослідження моделі та методологічні підходи не лише позбавлені цих недоліків, але й дозволяють оцінювати СПП точно та з меншими часовими і грошовими витратами.

Для прискорення та спрощення процесу оцінювання СПП на базі нечіткої логіки автором розроблено відповідний програмний засіб «STRATEGIC POTENTIAL».

Програмний продукт «STRATEIC POTENTIAL» має зручний інтерфейс користувача. Результат оцінювання стратегічного потенціалу КП «АПШБІ» на базі розробленого автором програмного продукту представлено на рис. 4.

Програмний продукт «STRATEIC POTENTIAL» було реалізовано для вирішення досліджуваних задач на прикладі 20-ти вітчизняних підприємств.

Динамічне врахування впливу змінюваного зовнішнього середовища, швидкість та точність отриманих результатів, мінімальні часові та грошові витрати на таку процедуру є перевагами розробленого програмного засобу.

На базі складеної ієрархії цілей, автор розробив КЦП підвищення рівня використання стратегічного потенціалу «ADVANCEd potential» для суб'єктів господарювання з низькою оцінкою СПП. Така КЦП розроблена автором із застосуванням системи підтримки прийняття рішень “Солон-2”. Результатом використання «ADVANCEd potential» став відбір найбільш ефективних проектів програми та подальший обґрунтований розподіл обмежених ресурсів між перспективними напрямками виконання цієї програми, що дозволяє підвищити рівень використання СПП.

Отже, на базі розробленої автором КЦП «ADVANCEd potential», стає можливим підвищити рівень використання стратегічного потенціалу вітчизняних підприємств, більш точно визначити їх можливості у конкурентному середовищі та окреслити раціональний курс господарювання.

стратегічний потенціал математичний ідентифікація

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у формалізації процесу оцінювання стратегічного потенціалу підприємства, ідентифікації даної комплексної економічної категорії та прийнятті управлінських рішень щодо підвищення рівня її використання, враховуючи велику кількість дієвих різноякісних економічних складових впливу.

Як процес створення конкурентних переваг для досягнення цілей підприємства, процес оцінювання СПП та прийняття управлінських рішень щодо підвищення рівня його використання включає в себе як статичні аспекти, зокрема виробничі можливості, так і динамічні - процеси пошуку та обґрунтування шляхів його зростання.

У дисертаційній роботі на базі розроблених математичних моделей та методологічних підходів, розроблених із використанням апаратів НЛ та НМР, оцінюється СПП, що зумовлює формування комплексної цільової програми, яка дозволяє ефективно розподіляти ресурси між пріоритетними напрямками стратегічного розвитку суб'єкта господарювання.

Отже, основні результати дисертаційної роботи є такими:

1. Досліджено сутність категорії СПП, яка визначається можливостями виробництва досягати перспективних цілей шляхом підвищення рівня його використання під впливом зовнішнього та внутрішнього середовищ функціонування на основі удосконалення широкого спектру складових впливу, що дає можливість визначити роль та значення СПП у процесі стратегічного управління як інтегрованої й повної характеристики розвитку суб'єкта господарювання в майбутньому.

2. Проаналізовано переваги та недоліки існуючих моделей та підходів до оцінювання СПП, що дозволило визначити їх суттєві обмеження, основними з яких, є: недостатній спектр аналізованих чинників, які обираються для опису впливу на СПП; суб'єктивність у виборі, ранжуванні та оцінках досліджуваних параметрів зовнішнього і внутрішнього середовищ, що може призвести до суттєвого зниження точності результату; відсутність формалізованих підходів до отримання їх кардинальних оцінок; слабкість динамічної складової аналізу стратегічного потенціалу та підтримки прийняття конкретних управлінських рішень.

3. Обґрунтовано множини вхідних та вихідних параметрів, за якими оцінюється СПП, на базі критеріїв повноти, дієвості, мінімальності, що дозволило виділити вісім основних блоків впливу: виробництво і реалізація, маркетингова діяльність, кадрова політика, витратна політика, фінансовий стан, матеріально-технічний стан, організаційна культура, зовнішнє середовище. Кожен із цих блоків, у свою чергу, характеризується різноякісними фінансово-економічними показниками, які в повній мірі визначають їх ефективність та вплив на СПП. На базі критеріїв повноти та дієвості обґрунтовано множину результуючих рішень - п'ять рівнів оцінки СПП - для більш точної його характеристики.

4. Складено структурну та математичну моделі оцінювання СПП, які враховують поліфункціональний вплив чинників, дозволяють стратифікувати та декомпозувати цей процес, що уможливлює та прискорює процедуру прийняття рішення. Дані моделі розглядають стратегічний потенціал як багатоелементний об'єкт, який тісно пов'язаний зі структурованістю функціонування підприємства та його можливостями. Крім того, вони розширюють вихідну базу висновків, що уможливлює більш точне оцінювання стратегічного потенціалу та прийняття обґрунтованого рішення щодо підвищення рівня його використання.

5. Розроблено методологічні підходи до оцінювання СПП на базі апаратів НЛ та НМР, що дозволяють врахувати змінювані в часі множини кількісних і якісних параметрів, мінімізувати як грошові, так і часові витрати на цей процес, точно та якісно оцінювати стратегічний потенціал підприємства, що набуває особливої актуальності за умов динамічного розподілу конкурентних сил у ринковому середовищі.

6. Оцінено адекватність розробленої математичної моделі шляхом порівняння оцінок, отриманих при її формалізації, за запропонованими підходами (НЛ та НМР) із оцінками за традиційними моделями. Розроблені в дисертаційній роботі підходи дозволяють отримати більш точні значення рівня оцінки стратегічного потенціалу відповідних підприємств, що засвідчується їх характеристикою незалежними експертами та краще оцінити не лише сталий рівень оцінки СПП, а й в динаміці. Запропоновані методологічні підходи не лише позбавлені суб'єктивності традиційних методів, є строго формалізованими, враховують велику кількість аналізованих параметрів, але й дозволяють автоматизовано оцінювати стратегічний потенціал підприємства із високим рівнем точності та з мінімальними витратами.

7. Розроблено інструментарій для оцінювання стратегічного потенціалу різних підприємств на основі програмного засобу «STRATEGIC POTENTIAL». Застосування цього програмного продукту суттєво прискорює та спрощує процес ідентифікації стратегічного потенціалу суб'єкта господарювання.

8. Побудовано комплексну цільову програму «ADVANCED POTENTIAL» підвищення рівня використання стратегічного потенціалу на основі методу ієрархічного цільового оцінювання альтернатив із використанням системи підтримки прийняття рішень Солон-2. Складання ієрархії цілей дає можливість врахувати особливості характеру направленості та умов виконання проектів. Комплексна цільова програма дозволяє обґрунтувати рекомендації щодо підвищення незадовільного рівня використання стратегічного потенціалу вітчизняних підприємств. За її допомогою стає можливим обґрунтування основних напрямків фінансування та ефективний розподіл обмежених ресурсів підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Пігуль О. В. (Антонюк О. В.) Стратегічне управління у виробничому процесі / О. В. Пігуль (О. В. Антонюк) // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - №6. - Т1. - С. 137-139. - 0,2 д.а.

2. Форонова О. В. (Антонюк О. В.) Аналіз існуючих моделей та методик формування раціональної стратегії управління / А. О. Азарова, О. В. Форонова (О. В. Антонюк) // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 215 в 4 т. Том ІV: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - С. 1212-1222. - 0,67 д.а. (Особисто автору належить 0,48 д.а., розглянуто переваги та недоліки існуючих моделей та методик формування раціональної стратегії управління).

3. Форонова О. В. (Антонюк О. В.) Побудова систем підтримки прийняття рішень зі стратегічного управління підприємством на базі апарату комплексної цільової програми / А. О. Азарова, О. В. Форонова (О. В. Антонюк) // Вісник ВПІ. - 2006. - №5.- С. 140-145. - 0,7 д.а. (Особисто автору належить 0,6 д.а., побудовано структуру ієрархії цілей у списковому вигляді та наведено етапи розроблення комплексної цільової програми).

4. Пігуль О. В. (Антонюк О. В.) Розробка системи підтримки прийняття стратегічних рішень для оцінки ефективності управління підприємством на базі нечітких множин / А. О. Азарова, О. В. Пігуль (О. В. Антонюк) // Вісник ВПІ. - 2008. - №1. - С.31-36. - 0,7 д.а. (Особисто автору належить 0,55 д.а., визначено вирішальні правила для оцінки ефективності управління).

5. Антонюк О. В. Ранжування показників фінансового стану підприємства за відносною важливістю для побудови комплексної стратегічної програми на основі методу експертних оцінок Дельфі / Б. Є. Грабовецький, О. В. Антонюк // Економіка та держава. - 2010. - №9. - С. 40-41. - 0, 44 д.а. (Особисто автору належить 0,23 д.а., проведено кількісну оцінку показників, які характеризують фінансовий стан підприємства).

6. Антонюк О. В. Оцінка стратегічного потенціалу підприємства з використанням нейронної мережі Хопфілда / О. В. Антонюк // Вісник Хмельницького національного університету. № 4 Т.1. - 2010. -- С. 34-37. - 0,23 д.а.

7. Антонюк О. В. Ранжування показників фінансово-господарської діяльності підприємства для побудови комплексної стратегічної програми на основі методу експертних оцінок Дельфі / Б. Є. Грабовецький, О. В. Антонюк // Вісник Хмельницького національного університету. № 4, Т.4 (165). - 2010. -- С. 25-29. - 0,3 д.а. (Особисто автору належить 0,21 д.а., проведено експертну оцінку показників фінансово-господарської діяльності підприємства).

в інших виданнях:

8. Антонюк О. В. Математичне моделювання конкурентної сили підприємства з використанням нечітко-нейронних технологій / А. О. Азарова, О. В. Антонюк // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «проблеми формування конкурентоспроможності підприємств за умов нестабільності світової економіки». - Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. - С. 293 - 296. - 0,24 д.а. (Особисто автору належить 0,16 д.а., оцінено значення кількісних та якісних параметрів).

9. Форонова О. В. (Антонюк О. В.) Розробка СППР зі стратегічного управління з використанням методу ієрархічного цільового оцінювання альтернатив / А. О. Азарова, О. В. Форонова (О. В. Антонюк) // Тези доповідей тринадцятої міжнародної науково-технічної конференції з автоматичного управління (Автоматика - 2006). м. Вінниця, 25 - 28 вересня 2006 року. - Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. - С. 298. - 0,08 д.а. (Особисто автору належить 0,06 д.а., розроблено етапи формування комплексної цільової програми).

10. Антонюк О. В. Розробка математичної моделі оцінки стратегічного потенціалу підприємства / О. В. Антонюк // Збірник наук. праць Другої Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології та моделювання в економіці». - Черкаси: Брама-Україна, 2010. - 340с. - С. 38 - 39. - 0,1 д.а.

11. Антонюк О. В. Розробка пакету програм для оцінки стратегічного потенціалу підприємства / О. В. Антонюк // Збірник наук. праць Другої Міжнародної науково-практичної конференції «Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки». - Одеса. - 2010. - С. 27-28. - 0,1 д.а.

Размещено на Allbest.ru

...