Моделювання збалансованих показників вимірювання ефективності соціально-економічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ"

УДК [005.336.1:519.227.7]:330.117

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МОДЕЛЮВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

ЗАГОРУЛЬКО АНАСТАСІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі "Інститут економіки та прогнозування НАН України".

Науковий керівник:

Скрипниченко Марія Іллівна, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", головний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку.

Офіційні опоненти:

Малярець Людмила Михайлівна, доктор економічних наук, професор, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри вищої математики та економіко-математичних методів;

КРАСНІКОВА Лариса Іванівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", професор кафедри фінансів.

Захист відбудеться 05 липня 2011 р. о 14 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.02 Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 31 травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук Н.М. Шелудько.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі реформування, поширення інтеграційних зв'язків та реструктуризації економіки України продовжується формування принципів та удосконалення механізмів ефективного функціонування соціально-економічних систем (СЕС) різних рівнів (зокрема, мікро-, мезо-, макрорівнів), які ієрархічно можна ідентифікувати залежністю типу "підсистема" - "система" - "надсистема". Багаторівневі СЕС з'єднані складними взаємозв'язками. Так, СЕС на мікрорівні є фундаментом для функціонування та розвитку СЕС на мезорівні, СЕС на мезорівні є підсистемою СЕС макрорівня, яка, в свою чергу, є надсистемою для СЕС мезорівня. Такі ієрархічні структури суттєво ускладнюють процеси вимірювання ефективності цих систем.

Функціонування сучасних СЕС має базуватися на поступовому підвищенні результативності їх діяльності та дотриманні збалансованого розвитку. А розробка модельного інструментарію для вимірювання та оцінки ефективності функціонування цих систем на основі достовірної діагностики змін у СЕС надає можливість прогнозувати розвиток як кожної з них, так і, через комплексну ув'язку результатів їх діяльності, СЕС на різних рівнях. Особливо важливим є обґрунтування підходів та розробка якісних моделей вимірювання ефективності та збалансованості розвитку СЕС України у період відновлення економічного зростання.

Важлива роль у теоретичних та емпіричних дослідженнях проблем вимірювання ефективності СЕС належить таким вітчизняним і зарубіжним вченим, як: С. Айвазян, О. Бакаєв, Р. Бенкер, Ф. Бородкін, М. Браун, Е. Буліанне, В. Васеньов, В. Геєць, А. Дубров, І. Єлісеєва, К. Іберла, Р. Каплан, М. Кизим, Т. Клебанова, Л. Краснікова, Л. Малярець, Б. Міркін, П. Нівен, Д.Нортон, Н.-Г. Ольве, Д. Парметер, В. Пономаренко, І. Пфанцагль, М. Скрипниченко, В. Точилін, М. Тридід, Г. Харман, О. Черняк та ін.

Однак, підкреслюючи значущість наукових праць у сфері вимірювання ефективності СЕС на різних рівнях їх функціонування, певне коло питань залишається недостатньо дослідженим, зокрема, усе ще недостатньо уваги приділено розробкам універсальних підходів щодо дотримання типових процедур комплексного багаторівневого вимірювання ефективності СЕС, які б забезпечували процес управління СЕС на різних ієрархічних рівнях (зокрема, на мікро-, мезо- та макрорівнях) єдиною методологічною основою для розрахунку показників результативності СЕС.

Актуальність, теоретична та практична значущість цих проблем, необхідність їх подальшого теоретичного вивчення та емпіричного дослідження, а також практичного застосування отриманих результатів в Україні зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, предмет та об'єкт.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках наукових досліджень кафедри менеджменту та економіко-математичних методів Севастопольського національного технічного університету за темами: "Розробка комп'ютерного тренажера для навчання підприємців малого і середнього бізнесу" (шифр "Тренажер", № держреєстрації 0103U001418), у межах якої автором розроблено модель збалансованої системи показників віртуального підприємства; "Розробка економіко-математичних методів, моделей та інформаційних технологій сталого інноваційного розвитку господарчих суб'єктів" (шифр "Інфоекономіка", № держреєстрації 0108U001373), у рамках якої автором виконано моделювання показників ефективності СЕС мікрорівня. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за темою "Фактори макроекономічної нестабільності в системі моделей економічного зростання" (№ держреєстрації 0108U005096), у рамках якої автором визначено фактори нестабільності розвитку економіки України на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування типового підходу до вимірювання ефективності СЕС різних рівнів і розробки економіко-математичних моделей показників щодо комплексного багаторівневого вимірювання ефективності цих систем.

Для досягнення мети в дисертації поставлено такі завдання:

- обґрунтувати теоретико-методологічні засади вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях;

- визначити особливості створення інформаційної бази для вимірювання ефективності СЕС та виконати групування базових показників ефективності їх функціонування на мікро-, мезо- та макрорівнях;

- обґрунтувати методологічні засади типового підходу до вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях;

- розробити методологічний підхід до формування показників вимірювання ефективності СЕС;

- розробити комплекс економіко-математичних моделей показників вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях економіки України;

- визначити та оцінити ефективність функціонування та збалансованість розвитку СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях економіки України;

- виконати сценарне прогнозування розвитку СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях економіки України.

Об'єктом дослідження є СЕС У дисертації СЕС визначається як складна керована кібернетична система, що характеризується єдністю взаємозв'язаних підсистем та елементів і функціонує на різних рівнях структурної ієрархії національної економіки (зокрема, на мікро-, мезо- та макрорівнях). економіки України на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі вимірювання ефективності СЕС.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети і вирішення поставлених завдань використано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: методи теоретичного узагальнення - для обґрунтування теоретичних засад вимірювання ефективності СЕС; абстрактно-логічний метод - для критичного вивчення сучасного стану методів аналізу даних, теорії та практики математичного моделювання показників ефективності СЕС, обґрунтування доцільності застосування типового підходу до вимірювання їх ефективності на мікро-, мезо- та макрорівнях; системний підхід, методи аналізу та синтезу - для обґрунтування груп і змісту базових показників ефективності СЕС, а також умов їх підбору; системно-структурний аналіз і методи багатовимірного статистичного аналізу - для створення теоретико-поняттєвої основи методології формування збалансованих показників вимірювання ефективності (ЗПВЕ) СЕС; економетричні методи - при побудові моделей ЗПВЕ СЕС; методи економіко-статистичного аналізу, основні положення теорії вимірювання - для перетворення значень оцінок ЗПВЕ на різних рівнях функціонування СЕС, а саме для встановлення тенденцій у змінах базових показників залежно від певних умов і реперних значень; метод екстраполяції - при сценарному прогнозуванні розвитку СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Інформаційна база дослідження включає наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені проблемам вимірювання ефективності функціонування СЕС і практиці економіко-математичного моделювання, методичні та статистичні матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Національного банку України і Міжнародного валютного фонду, періодичну звітність підприємств України, а також особисті аналітичні розрахунки автора. Усі розрахунки було виконано у програмах Statistica 7 і Gretl 1.8.1.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому:

вперше:

- запропоновано типовий підхід, який дозволяє виконувати багаторівневе вимірювання ефективності функціонування СЕС для визначення характеристик щодо ефективності та збалансованості розвитку СЕС (зокрема, застосування типового підходу дає можливість об'єднувати процедури вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях шляхом розширення і доповнення інформаційної бази показників ефективності цих систем інтегральними показниками ефективності підсистем та базовими показниками ефективності надсистем, а також здійснювати одночасне ієрархічне вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів та отримувати комплексну інформацію, яка є основою для розробки сценаріїв подальшого розвитку цих систем і прийняття відповідних управлінських рішень);

удосконалено:

- методологічні підходи до формування інтегральних показників ефективності СЕС через використання ЗПВЕ СЕС, розбудова яких ґрунтується на застосуванні теоретико-логічного, кореляційного та факторного аналізу, інструментів описової статистики, функцій і шкал перетворень (запропонований підхід став основою для розробки факторних моделей ЗПВЕ на прикладі СЕС: мікрорівня - ДП "Лівадія", мезорівня - вітчизняна переробна промисловість, макрорівня - економіка України в цілому; отримані моделі ЗПВЕ СЕС дозволяють виконувати комплексні варіантні оцінки розвитку цих систем);

- підхід до кількісного визначення коефіцієнту збалансованості розвитку СЕС як синтетичного показника, який, на відміну від інших аналогічних розробок, дає можливість ідентифікувати збалансованість розвитку СЕС за усіма змодельованими ЗПВЕ СЕС різних рівнів (мікро-, мезо- та макрорівнів);

дістали подальшого розвитку:

- визначення поняття "збалансований показник" як комплексного показника, що забезпечує зв'язок між нижнім та верхнім ступенями інформаційної бази показників ефективності СЕС різних рівнів, сформованого на основі функціональних складових цих систем за відповідними статистично збалансованими групами базових показників;

- метод застосування функцій і шкал перетворень шляхом їхнього використання при вирішенні завдань перетворення значень оцінок ЗПВЕ СЕС на основі відповідних реперних точок мікро-, мезо- та макроекономічних показників, що дає можливість визначати ефективність функціонування та збалансованість розвитку цих систем;

- метод побудови узагальнюючих показників-вимірників шляхом розрахунку ІПЕ СЕС на базі ЗПВЕ СЕС для отримання інформації щодо оцінки ефективності функціонування цих систем за якісними характеристиками: "чудово", "добре", "задовільно", "погано" та "дуже погано";

- підхід до формування інформаційної бази показників, який передбачає три ступеня показників ефективності СЕС: перший - базові показники ефективності СЕС; другий - збалансовані показники вимірювання ефективності СЕС; третій - інтегральні показники ефективності СЕС.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що науково-практичні положення дисертаційної роботи доведено до методичних розробок і практичних рекомендацій щодо: реалізації типового підходу, формування інформаційної бази, створення факторних моделей ЗПВЕ СЕС, оцінки ефективності функціонування СЕС, визначення збалансованості і сценарного прогнозування розвитку СЕС. Отримані результати було реалізовано у процесі вирішення реальних економічних завдань управління СЕС на мікро- та мезорівнях, що підтверджується відповідними документами управління статистики у м. Севастополі (довідка від 08.06.2010 р. № 02/2-18/1560) і ДП "Лівадія" (довідка від 19.07.2010 р. № 01-07/427).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу "Економіко-математичне моделювання" у Севастопольському національному технічному університеті (довідка від 18.02.2011 р. № 82-08.17/255).

Особистий вклад дисертанта полягає у розробці типового підходу до вимірювання ефективності функціонування СЕС економіки України та побудові факторних моделей ЗПВЕ цих систем. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Вклад здобувача у роботи, опубліковані у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались автором на: всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених "Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах" (м. Севастополь, 2005 р.); V міжнародній науково-практичній конференції "Менеджмент малого та середнього бізнесу: інформаційні технології" (м. Севастополь, 2006 р.); II науково-практичній конференції "Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС'2007" (м. Київ, 2007 р.); VI міжнародній науково-практичній конференції "Менеджмент малого та середнього бізнесу: управління знаннями" (м. Севастополь, 2007 р.); VII міжнародній науково-практичній конференції "Менеджмент малого та середнього бізнесу: управління знаннями" (м. Севастополь, 2008 р.); ІІІ науково-практичній конференції "Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС'2008" (м. Київ, 2008 р.); XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки і практики освіти" (м. Київ, 2008 р.); VIII міжнародній науково-практичній конференції "Менеджмент малого та середнього бізнесу: ефективність, конкурентоспроможність, стійкість" (м. Севастополь, 2009 р.); I міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.); II міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем" (м. Харків, 2010 р.); IX міжнародній науково-практичній конференції "Менеджмент малого та середнього бізнесу: управління проектами" (м. Севастополь, 2010 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 20 наукових працях (загальним обсягом 4,3 ум. -друк. арк., з яких особисто авторові належить 3,75 ум. -друк. арк.), серед них - 7 статей у фахових наукових виданнях, у тому числі 3 - у співавторстві (з яких авторові належить 0,5 ум. -друк. арк.), 13 тез доповідей і матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота включає вступ, три розділи, висновки, додатки і список використаних джерел. Повний обсяг дисертації викладено на 254 сторінках. Основний текст займає 181 сторінку і містить 27 рисунків та 46 таблиць. 5 додатків розміщено на 46 сторінках, список використаних джерел зі 182 найменувань займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - "Теоретичні засади вимірювання ефективності соціально-економічних систем" - на основі аналізу наукових праць зарубіжних та вітчизняних дослідників запропоновано визначення "соціально-економічна система", "збалансований показник"; обґрунтовано концептуальні засади вимірювання ефективності СЕС; визначено принципи вимірювання ефективності СЕС та структуру інформаційної бази показників ефективності СЕС.

Концептуальні засади вимірювання ефективності функціонування СЕС на мікрорівні розкрито за вихідними положеннями концепції "Збалансована система показників", а СЕС на мезо- та макрорівнях - концепції сталого розвитку. Запропоновані концепції слугують основою для реалізації процесу вимірювання ефективності СЕС та прийняття відповідних управлінських рішень. Проте, незважаючи на свої значущість і корисність, ці концепції мають істотні обмеження щодо впровадження у реальних умовах, що пов'язано з відсутністю єдиної методологічної бази виконання таких етапів формування системи вимірювання ефективності СЕС, як підбір показників ефективності СЕС, формалізація причинно-наслідкових зв'язків, розробка інтегральних показників ефективності СЕС різних рівнів та ін.

Методологічна складність багаторівневого вимірювання ефективності СЕС пов'язана як з необхідністю дотримання збалансованості складових їх розвитку за групами ключових показників, так і з виникненням нових тенденцій, які впливають на результативність СЕС різних рівнів, а також зумовлюють необхідність змінити технологію вимірювання та оновити параметри модельного інструментарію. Відповідно до цього, реалізація процесу вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів має переважно базуватися на принципах науковості, адекватності, комплексності та системності.

На основі аналізу існуючих підходів було визначено особливості створення інформаційної бази показників ефективності СЕС, яка заснована на застосуванні трьох ступенів: перший - загальні та спеціальні базові показники ефективності (БПЕ БПЕ СЕС - різнопланові показники, які використовуються як діагностичний інструмент вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів.) СЕС (загальні базові показники є шаблонними та можуть застосовуватися в умовах будь-якої СЕС певного рівня, а спеціальні базові показники є специфічними і передають особливості функціонування окремої СЕС); другий - збалансовані показники вимірювання ефективності СЕС; третій - інтегральні показники ефективності (ІПЕ) СЕС. Характерною відміною ЗПВЕ від ІПЕ СЕС є наявність у вимірюваннях ефективності акценту на визначення рівноваги розвитку функціональних складових за групами базових показників ефективності СЕС. Інтегральні показники ефективності дозволяють об'єднувати отримані результати, визначати узагальнену оцінку ефективності функціонування СЕС. Показники всіх трьох ступенів мають бути пов'язані між собою, що, у свою чергу, забезпечить об'єднання процесів вимірювання ефективності функціонування СЕС на різних рівнях та реалізацію багаторівневого вимірювання ефективності цих систем. А об'єднання окремих частин інформаційної бази СЕС різних рівнів дозволяє враховувати вплив стану підсистем і надсистем на результативність певної СЕС.

Сучасні підходи до вимірювання ефективності функціонування СЕС у цілому базуються на застосуванні стандартного набору показників ефективності У дисертаційній роботі показники ефективності СЕС формалізовано розглянуто у вигляді інформаційного куба, де кожна із сторін представляє окремий вимір ефективності функціонування СЕС (загальні та спеціальні БПЕ СЕС), а ребра куба наглядно ілюструють зріз інформації, що характеризує ефективність функціонування СЕС за різними вимірами (ЗПВЕ та ІПЕ СЕС)., які з часом можуть втрачати свою корисність при вирішенні завдань оцінки ефективності функціонування СЕС на різних рівнях, що актуалізує необхідність розробки нових підходів, які б дозволили відстежувати адекватність підбору БПЕ СЕС, розраховувати їх відносно реперних значень, прогнозувати їх динаміку, а також визначати збалансованість СЕС. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми є застосування типового підходу до вимірювання ефективності СЕС різних рівнів, який передбачає періодичний перегляд її показників і дає можливість будувати факторні моделі ЗПВЕ цих систем.

У другому розділі - "Методологічні основи моделювання збалансованих показників вимірювання ефективності соціально-економічних систем" - обґрунтовано і виконано групування показників ефективності функціонування СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях за такими основними вимогами до підбору базових показників ефективності СЕС, як збалансованість, інформативність і впливовість.

У роботі розкрито сутність типового підходу до вимірювання ефективності СЕС як універсального методу щодо ієрархічного вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів. До методологічної бази, що забезпечує реалізацію типового підходу, належать загальні принципи вимірювання ефективності СЕС; вимоги та етапи підбору БПЕ СЕС; методологічний підхід до формування ІПЕ СЕС; метод кількісного визначення коефіцієнта збалансованості розвитку СЕС; метод побудови ІПЕ СЕС. Емпірична база запропонованого типового підходу складається із подібних груп агрегованих та деталізованих базових показників СЕС на різних ієрархічних рівнях.

Типовий підхід дає можливість об'єднати процедури вимірювання ефективності СЕС на різних рівнях як "зверху-вниз", так і "знизу-вверх". Об'єднання процедур вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях у напрямку "зверху-вниз" проілюстровано у вигляді рекомендованої структури функціональних складових за групами БПЕ СЕС (рис. 1), яка дає можливість узагальнити практику формування інформаційної бази показників ефективності СЕС для моделювання ЗПВЕ СЕС.

При цьому функціонування СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях розглядається як сукупна дія функціональних складових за відповідними групами показників ефективності цих систем. Кожну з розглянутих складових наповнюють базові показники, що характеризують різноманітні аспекти ефективності функціонування СЕС України.

Об'єднання процедур вимірювання ефективності СЕС різних рівнів у напрямку "знизу-вверх" реалізується за допомогою розрахунку ІПЕ СЕС, які можуть використовуватись як БПЕ СЕС вищого рівня.

Запропонований методологічний підхід до формування ІПЕ СЕС базується на використанні теоретико-логічного, кореляційного та факторного аналізу, застосуванні інструментів описової статистики, функцій і шкал перетворень та передбачає: показник ефективність соціальна економічна

а) формування базового набору показників СЕС (), де індекс відноситься до змінних, які пройшли кореляційну перевірку на відповідність функціональним складовим (рис. 1), а індекс - до певного періоду діяльності СЕС;

б) ідентифікацію ефективності функціонування СЕС за БПЕ системи на основі використання функцій та шкал перетворень. Залежно від типу БПЕ СЕС використовується одностороння зростаюча чи спадна (4) або двостороння (5) функція перетворення.

(4)

(5)

Рис. 1. Структура функціональних складових за групами БПЕ СЕС

Функції перетворення (4), (5) дістали подальшого розвитку за напрямом визначення реперних точок БПЕ СЕС у кожному з розглянутих періодів їх функціонування, що знайшло відображення у застосуванні індексу j у позначенні відповідних реперних точок: - перетворене значення БПЕ СЕС ; , , , - реперні значення показника ; - значення показника , при якому функція перетворення отримує значення не менше, ніж 0,95 (95 %); - значення показника , при якому функція перетворення отримує значення 0,5 (50 %); - найбільш сприятливе значення, за яким функція перетворення отримує найбільше значення 1 (100 %); - незадовільне значення (по різні сторони від кращого), за яким функція перетворення отримує значення не більше, ніж 0,05 (5 %).

Для формалізації процесу багаторівневого вимірювання запропоновано рекомендації щодо визначення реперних точок БПЕ та ЗПВЕ СЕС;

в) розбудову факторних моделей ЗПВЕ СЕС (F_vr, де - вид СЕС України (- підприємство, - вітчизняна переробна промисловість, - економіка України)), та подальша оцінка ефективності функціонування СЕС, заснована на трансформації розрахункових значень ЗПВЕ СЕС (, де індекс належить до ЗПВЕ, - загальна кількість ЗПВЕ СЕС) у перетворенні значення ЗПВЕ СЕС (), які є системами координат шкали перетворень, адаптованої для ідентифікації характеристики ефективності функціонування відповідної СЕС за позиціями "чудово", "добре", "задовільно", "погано" та "дуже погано" (рис. 2);

Рис. 2. Функція перетворення для показника, допустимі значення якого обмежені з однієї сторони

. (6)

г) визначення збалансованості розвитку СЕС через розрахунок коефіцієнта збалансованості (рис. 3).

д) розрахунок ІПЕ СЕС на базі перетворених значень ЗПВЕ СЕС:

та визначення характеристики загальної ефективності функціонування СЕС;

е) об'єднання процедур вимірювання ефективності СЕС на різних рівнях;

ж) моделювання сценаріїв подальшого розвитку СЕС і розробку аналітичних рекомендацій щодо підтримання та підвищення поточного рівня ефективності функціонування СЕС.

У третьому розділі - "Моделі та оцінка збалансованих показників вимірювання ефективності соціально-економічних систем на мікро-, мезо- та макрорівнях" - розбудовано факторні моделі ЗПВЕ СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях на підставі рекомендованої структури груп базових показників ефективності цих систем (рис. 1) та методологічного підходу до формування ЗПВЕ СЕС. Факторні моделі СЕС різних рівнів отримано у ході виконання багатовимірного факторного аналізу (за методом головних осей та методом обертання VARIMAX). Накопичена сума дисперсії () за факторними моделями СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях перевищує 0,75 (75 %), значення власних чисел отриманих факторів відповідають умові , усі отримані фактори містять високі факторні навантаження () та можуть бути інтерпретовані як ЗПВЕ відповідних СЕС.

Функціонал, що дозволяє охарактеризувати ефективність діяльності ДП "Лівадія", можна записати наступним чином SES_p = F(F_p1, F_p2, F_p3). Даний функціонал сформовано на базі складових груп показників ефективності підприємств, S_F, S_C, S_BP, S_P, S_PR (3, рис. 1). Кожна з цих груп містить відповідний набір базових показників ефективності підприємства, які є основою для розбудови факторних моделей F_p1, F_p2, F_p3 (табл. 1) та розрахунку інтегрального показника ефективності ДП "Лівадія" .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Якісна інтерпретація коефіцієнта збалансованості розвитку СЕС

Остаточний набір базових показників ефективності ДП "Лівадія" сформовано на основі кореляційного та теоретико-логічного аналізу. Аналіз факторних навантажень отриманих факторних моделей дозволив їх інтерпретувати як наступні ЗПВЕ СЕС на мікрорівні (на прикладі ДП "Лівадія"): ЗПВЕ 1 (F_p1) - "Ефективність управління господарською діяльністю"; ЗПВЕ 2 (F_p2) - "Ефективність виробництва та реалізації продукції" та ЗПВЕ 3 (F_p3) - "Ефективність управління ліквідністю та діловою активністю".

За результатами аналітичних розрахунків, виконаних на базі факторних моделей ЗПВЕ ДП "Лівадія", встановлено, що: (а) у період з 2005 по 2009 р. діяльність підприємства не можна ідентифікувати як ефективну; (б) значення ІПЕ функціонування ДП "Лівадія" у 2008 р. перебуває на позначці "задовільно", у 2009 р. - "погано", а збалансованість є "задовільною".

Відповідно функціонал, що дозволяє охарактеризувати ефективність функціонування вітчизняної переробної промисловості, можна записати наступним чином: SES_prom = F(F_prom1, F_prom2, F_prom3). Даний функціонал сформовано на базі складових груп показників ефективності галузі ВЕД, S_VP, S_TR, S_RP, S_Ukr (2, рис. 1), кожну з цих груп наповнює відповідний набір базових показників, які є основою для розбудови факторних моделей F_prom1, F_prom2, F_prom3 (табл. 2) та розрахунку інтегрального показника ефективності переробної промисловості ().

Таблиця 1. Факторні моделі ЗПВЕ ДП "Лівадія"

Факторні моделі ЗПВЕ ДП "Лівадія"	Характеристики факторних моделей
Fp1 = -0,029promVyrV + 0,036promPP + 0,024promROD + 0,176promITRV - 0,077pKAL - 0,172pKOVK - 0,051pKODZ + 0,069pKA + 0,084pKMVK - - 0,140pORP + 0,048pKRProd + 0,103pPlScV - 0,089pEkspV + 0,103pVrojV - 0,117pProdP - 0,125pVytP	= 7,458
	= 0,466
Fp2 = 0,266promVyrV - 0,159promPP - 0,265promROD + + 0,045promITRV + 0,006pKAL + 0,007pKOVK - 0,087pKODZ + 0,023pKA - 0,038pKMVK + 0,082pORP + + 0,157pKRProd + 0,196pPlScV - 0,197pEkspV - 0,079pVrojV + 0,117pProdP - 0,021pVytP	= 3,255
	= 0,203
Fp3 = 0,038promVyrV + 0,147promPP + 0,084promROD - 0,164promITRV + 0,251pKAL + 0,127pKOVK + + 0,244pKODZ + 0,095pKA + 0,08pKMVK + 0,031pORP + + 0,074pKRProd - 0,045pPlScV + 0,018pEkspV - 0,234pVrojV - 0,016pProdP + 0,004pVytP	= 4,517
	= 0,282
promVyrV - виробництво винограду в Україні; promPP - попит на робочу силу (переробна промисловість); promROD - рентабельність операційної діяльності підприємств переробної промисловості; promITRV - індекс цін реалізації винограду сільськогосподарськими підприємствами; pKAL - коефіцієнт абсолютної ліквідності; pKOVK - коефіцієнт оборотності власного капіталу; pKODZ - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; pKA - коефіцієнт автономії; pKMVK - коефіцієнт маневреності власного капіталу; pORP - обсяги реалізованої продукції (вина); pKRProd - коефіцієнт рентабельності продажів; pPlScV - площа щеплених виноградників; pEkspV - площа експлуатаційних виноградників; pVrojV - урожайність винограду у ДП "Лівадія"; pProdP - річна продуктивність праці; pVytP - витрати на оплату праці.

Аналіз факторних навантажень отриманих факторних моделей дозволив їх інтерпретувати як наступні ЗПВЕ СЕС на мезорівні (на прикладі вітчизняної переробної промисловості): ЗПВЕ 4 (F_prom1) - "Ефективність управління обсягами виробничої діяльності"; ЗПВЕ 5 (F_prom2) - "Ефективність управління прибутковістю діяльності підприємств переробної промисловості" та ЗПВЕ 6 (F_prom3) - "Ефективність управління інноваційним розвитком підприємств переробної промисловості".

За отриманими результатами можна зробити висновок, що найбільш гармонійним періодом діяльності вітчизняної переробної промисловості є 2005, 2007 і 2008 р., коли усі ЗПВЕ та ІПЕ демонструють розвиток СЕС за оцінкою не нижчою, ніж "задовільно". В інші роки періоду дослідження функціонування СЕС стан ЗПВЕ є менш гармонійним. Збалансованість у 2006 і 2009 р. також є задовільною, а у 2005, 2007 і 2008 р. - середньою, що вказує в цілому на проблемний стан вітчизняної переробної промисловості.

Таблиця 2. Факторні моделі ЗПВЕ вітчизняної переробної промисловості

Факторні моделі ЗПВЕ вітчизняної переробної промисловості	Характеристики факторних моделей
Fprom1 = 0,28GroshB + 0,261VSDep - 0,294VVP - 0,146IndVyr - 0,051VprovI + 0,028Imp - 0,242RealZP + + 0,064promITV - 0,123promIndIn - 0,033promInnov - 0,208promVyrV + 0,001promVrojV - 0,004promPP + 0,249promIST + 0,006promROD - 0,007promITRV + 0,2promORPP + 0,029	= 8,089
	= 0,449
Fprom2 = -0,455GroshB - 0,172VSDep + 0,077VVP + + 0,051IndVyr - 0,329VprovI + 0,027Imp + 0,157RealZP + + 0,227promITV + 0,05promIndIn + 0,143promInnov + + 0,074promVyrV + 0,185promVrojV + 0,211promPP - - 0,056promIST - 0,383promROD - 0,068promITRV - 0,129promORPP + 0,506	= 3,974
	= 0,22
Fprom3 = 0,32GroshB + 0,014VSDep + 0,031VVP + + 0,578IndVyr + 0,791VprovI - 0,093Imp - 0,275RealZP + + 0,086promITV - 0,009promIndIn - 0,451promInnov + + 0,155promVyrV - 0,004promVrojV + 0,008promPP + + 0,133promIST + 0,201promROD + 0,021promITRV + 0,001promORPP - 0,118	= 3,761
	= 0,208
GroshB - грошова база; VSDep - відсоткові ставки комерційних банків за депозитами; VVP - ВВП у порівнянних цінах; IndVyr - індекс цін виробників промислової продукції; VprovI - питома вага підприємств, які впроваджували інновації; Imp - обсяг імпорту товарів і послуг; RealZP - реальна заробітна плата; promITV - індекс цін виробників промислової продукції переробної промисловості (виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів); promIndIn - індекс інвестицій в основний капітал переробної промисловості; promInnov - частка інноваційно-активних підприємств переробної промисловості; promVrojV - врожайність винограду в Україні; promIST - індекс споживчих цін на алкогольні напої та тютюнові вироби; promORPP - обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у переробній промисловості; - ІПЕ ДП "Лівадія"; - ваговий коефіцієнт показника .

Функціонал, що дозволяє охарактеризувати ефективність функціонування економіки України, можна записати таким чином SES_Ukr = = F(F_Ukr1, F_Ukr2, F_Ukr3). Даний функціонал сформовано на базі складових груп показників ефективності національної економіки, S_VI, S_PB, S_GK, S_ZE, S_LUD, S_SV (1, рис. 1), кожну з цих груп наповнює відповідний набір базових показників ефективності економіки України, які є основою для розбудови факторних моделей F_Ukr1, F_Ukr2, F_Ukr3 (табл. 3) та розрахунку інтегрального показника ефективності економіки України ().

Таблиця 3. Факторні моделі ЗПВЕ економіки України

Факторні моделі ЗПВЕ економіки України	Характеристики факторних моделей
FUkr1 = -0,139SvVVP + 0,153SvIST + 0,045GroshB + + 0,022VSDep + 0,03RezAkt + 0,026OKDoll - 0,069VVP + + 0,003IndVyr - 0,013RentOD + 0,107NavkSr + 0,12VprovI + + 0,028BudjS - 0,099Exp + 0,026Imp + + 0,116PrInv + + 0,123IST - 0,136RealZP - 0,11LikL + 0,061	= 7,933
	= 0,417
FUkr2 = -0,145SvVVP + 0,094SvIST + 0,042GroshB - 0,124VSDep - 0,127RezAkt + 0,282OKDoll + 0,067VVP + + 0,019IndVyr - 0,279RentOD - 0,035NavkSr - 0,023VprovI + + 0,135BudjS + 0,177Exp + 0,241Imp + 0,114PrInv + 0,033IST + + 0,046RealZP + 0,107LikL + 0,018909	= 5,647
	= 0,297
FUkr3 = 0,304SvVVP - 0,064SvIST + 0,551GroshB + + 0,765VSDep - 0,014RezAkt - 0,081OKDoll + 0,573VVP + + 0,274IndVyr + 0,074RentOD - 0,026NavkSr + 0,679VprovI + + 0,254BudjS - 0,065Exp + 0,007Imp - 0,014PrInv + 0,089IST - - 0,029RealZP + 0,048LikL + 0,363	= 3,156
	= 0,166
SvVVP - світовий ВВП у постійних цінах; SvIST - світовий середньорічний індекс споживчих цін; RezAkt - офіційні резервні активи; OKDoll - обмінний курс грн. / 100 дол. США; RentOD - рентабельність операційної діяльності промислових підприємств; NavkSr - витрати на охорону навколишнього природного середовища; BudjS - сальдо бюджету; Exp - обсяг експорту товарів і послуг; PrInv - прямі інвестиції з України; IST - індекс споживчих цін; LikL - кількість лікарняних ліжок; - ІПЕ переробної промисловості України; - ваговий коефіцієнт показника .

Аналіз факторних навантажень отриманих факторних моделей дозволив їх інтерпретувати як наступні ЗПВЕ СЕС на макрорівні (на прикладі економіки України): ЗПВЕ 7 (F_Ukr1) - "Ефективність розвитку, залежно від динаміки інфляційних процесів в Україні"; ЗПВЕ 8 (F_Ukr2) - "Ефективність розвитку, залежно від зовнішньоекономічної діяльності України" та ЗПВЕ 9 (F_Ukr3) - "Ефективність розвитку, залежно від динаміки виробничої діяльності економіки України".

Визначення ІПЕ економіки України дозволило ідентифікувати ефективність її функціонування у період 2005-2009 рр. як "задовільно". Збалансованість розвитку національної економіки також відповідає характеристиці "задовільно", що свідчить про необхідність опрацювання додаткової інформації та виявлення резервів підвищення ефективності.

За розробленими сценаріями розвитку СЕС України (ймовірний та песимістичний) на період до 2013 р. отримано прогнозні значення відповідних ЗПВЕ СЕС на мікро- та мезорівнях на підставі поліноміальних кривих зростання базових показників ефективності, СЕС на макрорівні - на основі прогнозних значень відповідних базових показників ефективності СЕС, отриманих за результатами розрахунків ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України".

Графічну формалізацію розвитку ДП "Лівадія" за ймовірним і песимістичним сценаріями подано на рис. 4.

а) ймовірний сценарій б) песимістичний сценарій

Рис. 4. Прогнозна оцінка розвитку ДП "Лівадія" у 2011-2013 рр.

Більш сприятливі результати роботи підприємства буде отримано за умови реалізації ймовірного сценарію, оскільки у цьому випадку ефективність розвитку СЕС досягне оцінки "задовільно". Відповідно, за умовами реалізації песимістичного сценарію ефективність розвитку СЕС характеризуватиметься "погано". До того ж у прогнозному періоді збалансованість розвитку СЕС за ймовірним сценарієм визначається як "середня", а за песимістичним як "низька".

Графічну формалізацію розвитку вітчизняної переробної промисловості за ймовірним та песимістичним сценаріями подано на рис. 5.

а) ймовірний сценарій б) песимістичний сценарій

Рис. 5. Прогнозна оцінка розвитку переробної промисловості України у 2011-2013 рр.

Графічну формалізацію розвитку економіки України за ймовірним і песимістичним сценаріями подано на рис. 6.

а) ймовірний сценарій б) песимістичний сценарій

Рис. 6. Сценарна оцінка розвитку економіки України у 2011-2013 рр.

За результатами сценарного прогнозування виявлено, що серед найбільш проблемних питань розвитку вітчизняної переробної промисловості буде забезпечення прибутковості діяльності підприємств. За результатами розрахунку ІПЕ переробної промисловості можна зробити висновок, що ефективність розвитку СЕС, збалансованість розвитку переробної вітчизняної промисловості за умовами реалізації ймовірного та песимістичного сценаріїв перебуватимуть на позначці "задовільно".

Прогнозні значення загальної ефективності розвитку національної економіки оцінено за допомогою ІПЕ економіки України, який продемонстрував, що за ймовірним і песимістичним сценаріями у період 2011-2013 рр. її економічний розвиток відповідатиме позначці "задовільно", що, у свою чергу, пов'язано зі складними ситуаціями розвитку подій у національній та світовій економіках. При цьому за обома сценаріями збалансованість розвитку економіки України є "задовільною", тобто навіть за умови реалізації найсприятливішого із розглянутих сценаріїв її розвиток характеризуватиметься як негармонійний.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення важливої наукової та управлінської задачі багаторівневого вимірювання ефективності функціонування СЕС, що дістало відображення у запропонованих теоретико-методологічних підходах і розробленого на їх основі комплексу економіко-математичних моделей показників вимірювання ефективності СЕС України на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Проведене дослідження дозволило дійти таких висновків.

1. На основі аналізу праць зарубіжних та вітчизняних науковців обґрунтовано теоретико-методологічні засади вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях, що дозволило визначити процес дослідження функціонування СЕС на сучасному етапі як багатовимірний аналіз поточного стану й динаміки змін усіх ключових складових цих систем, який реалізується на основі принципів науковості, адекватності, комплексності та системності. До основних положень вимірювання ефективності функціонування СЕС можна віднести наступне: процес вимірювання ефективності функціонування СЕС реалізується через систему взаємопов'язаних показників; групи показників мають представляти усі складові функціонування СЕС; система вимірювання ефективності функціонування СЕС має містити різнопланові показники; збалансованість розвитку складових - обов'язкова умова зростання ефективності функціонування СЕС; система вимірювання ефективності надає можливість як для поточної, так і для перспективної оцінки функціонування СЕС.

2. Виявлення особливостей створення інформаційної бази показників ефективності СЕС обумовило необхідність застосування трьохступеневої структури інформаційної бази: перший ступень - БПЕ СЕС, другий ступень - ЗПВЕ СЕС та третій ступень - ІПЕ СЕС. Кожен з цих ступенів характеризує окремий зріз інформації щодо ефективності функціонування СЕС. Показники всіх трьох ступенів мають бути пов'язані між собою, що, у свою чергу, забезпечить реалізацію багаторівневого вимірювання ефективності цих систем, а об'єднання окремих частин інформаційної бази СЕС різних рівнів дозволить враховувати вплив стану підсистем і надсистем на результативність певної СЕС.

3. Враховуючі сучасні методи і моделі оцінки ефективності СЕС, які в основному використовують стандартний набір показників ефективності, у дисертації запропоновано типовий підхід до багаторівневого вимірювання ефективності СЕС - універсального методу ієрархічного вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів, що базується на застосуванні відповідної емпіричної бази (подібні групи агрегованих і деталізованих БПЕ СЕС) та обґрунтованих методологічних засадах (загальні принципи вимірювання ефективності СЕС; вимоги та етапи підбору базових показників ефективності СЕС; методологічний підхід до формування ІПЕ СЕС; метод кількісного визначення коефіцієнта збалансованості розвитку СЕС; метод побудови ІПЕ СЕС), що надає можливість об'єднувати процедури вимірювання ефективності СЕС різних рівнів у напрямах "знизу-вверх" та "зверху-вниз" за допомогою використання ЗПВЕ та ІПЕ СЕС.

4. Запропонований методологічний підхід до формування ІПЕ СЕС базується на використанні теоретико-логічного, кореляційного та факторного аналізу, застосуванні інструментів описової статистики, функцій і шкал перетворень, передбачає формування базового набору показників СЕС, ідентифікацію ефективності функціонування СЕС за БПЕ системи на основі використання функцій та шкал перетворень, розбудову факторних моделей ЗПВЕ СЕС, визначення збалансованості розвитку СЕС, розрахунок ІПЕ СЕС на базі перетворених значень ЗПВЕ СЕС та надає можливість: визначати ефективність функціонування об'єкта дослідження, об'єднувати процедури вимірювання ефективності СЕС на різних рівнях, виконувати варіантну оцінку перспективного розвитку ключових індикаторів діяльності СЕС і розробляти аналітичні рекомендації щодо підтримання та підвищення поточного рівня ефективності функціонування СЕС.

5. Зазначений типовий підхід дозволив розробити комплекс економіко-математичних моделей показників вимірювання ефективності СЕС, а саме: факторні моделі СЕС різних рівнів, які отримано у ході виконання багатовимірного факторного аналізу (за методом головних осей, методом обертання VARIMAX і на основі аналізу факторних навантажень) та інтерпретовано як відповідні ЗПВЕ СЕС мікро-, мезо- та макрорівнів економіки України (на прикладі ДП "Лівадія", вітчизняної переробної промисловості та економіки України в цілому). Сформовані функціонали СЕС дозволили охарактеризувати ефективність їх функціонування на базі складових груп показників ефективності та відповідного набору БПЕ СЕС кожного рівня які є основою для розбудови ЗПВЕ та ІПЕ СЕС.

6. У результаті реалізації розробленого комплексу моделей ЗПВЕ СЕС трьох ієрархічних рівнів (на прикладі: мікро- - ДП "Лівадія", мезо- - вітчизняна переробна промисловість та макро- - економіка України в цілому) виявлено, що ефективність функціонування та збалансованість розвитку цих систем за період 2005-2009 рр. переважно характеризуються оцінкою "задовільно" та у деяких періодах як "погано", що свідчить про наявність певних ризиків для їх подальшого розвитку та необхідність виявлення резервів підвищення ефективності СЕС.

7. Розроблені факторні моделі ЗПВЕ СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях дають змогу виконувати сценарне прогнозування. Отримані результати прогнозно-аналітичних розрахунків за ймовірним та песимістичним сценаріями на період 2011-2013 рр. емпірично показують потенціальну можливість незначного підвищення поточної ефективності розвитку розглянутих СЕС економіки України (ДП "Лівадія", вітчизняної переробної промисловості та економіки України в цілому) на позначці "задовільно" за умови реалізації ймовірного сценарію.

8. Запропоновані у дисертації типовий підхід до багаторівневого вимірювання ефективності СЕС та комплекс економіко-математичних моделей показників вимірювання ефективності СЕС економіки України мікро-, мезо- і макрорівнів можуть слугувати основою для розробки обґрунтованих управлінських рішень як системного, так і перспективного характеру, спрямованих на вчасне виявлення причин виникнення та нівелювання негативного впливу системних факторів нестабільності, кризових явищ, критичних ситуацій тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Загорулько А.А. Реструктуризация системы управления ОАО "Югрефтрансфлот" как инструмент адаптации предприятия к условиям изменяющейся внешней среды [Текст]/ А.А.Загорулько, Г.А.Раздобреева / Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 12. - С. 160-168. - 0,4 д.а. (Особистий вклад: автором виконано аналіз ключових показників ефективності діяльності підприємства, розроблено причинно-наслідкову модель. - 0,2 д. а.).

2. Цуканов А.В. Многофакторный метод формирования системы сбалансированных показателей деятельности университета [Текст]/ А.В.Цуканов, А.А.Загорулько // Вестник СевГТУ. Сер. Экономика и финансы: сб. науч. тр. - Севастополь, 2007. - Вып. 81. - С. 158-162. - 0,4 д.а. (Особистий вклад: автором розроблено факторні моделі цільових показників стратегічного розвитку університету. - 0,2 д.а.).

3. Загорулько А.А. Формализация причинно-следственных связей в системах сбалансированных показателей [Текст]/ А.А.Загорулько // Вестник СевГТУ. Сер. Экономика и финансы: сб. науч. тр. - Севастополь, 2008. - Вып. 92. - С. 78-81. - 0,3 д.а.

4. Загорулько А.А. ССП - инструмент принятия эффективных управленческих решений [Текст]/ А.А.Загорулько // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 6. - С. 263-270. - 0,4 д.а.

5. Загорулько А.А. Многофакторный подход к проектированию ключевых показателей эффективности деятельности предприятия [Текст]/ А.А.Загорулько // Вестник СевГТУ. Сер. Экономика и финансы: сб. науч. тр. - Севастополь, 2009. - Вып. 98. - С. 41-45. - 0,3 д.а.

6. Загорулько А.О. Методика формування збалансованих показників вимірювання ефективності розвитку економіки України [Текст]/ А.О.Загорулько // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 3, Т.2 (152). - С. 190-193. - 0,2 д.а.

7. Скрипниченко М.І. Моделювання збалансованих показників вимірювання ефективності розвитку економіки України [Текст]/ М.І.Скрипниченко, А.О.Загорулько // Бизнес Информ. - 2010. - № 4(1). - С. 35-39. - 0,25 д.а. (Особистий вклад: автором розроблено моделі збалансованих показників вимірювання ефективності розвитку України. - 0,1 друк. арк.).

8. Загорулько А.А. Управление эффективностью деятельности предприятия на базе системы ADOSCORE [Текст]/ А.А.Загорулько // Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах: всеукр. наук. -практ. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених, 6-8 жовт. 2005 р.: матер. конф. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. - С. 202-203. - 0,1 д.а.

9. Загорулько А.А. Повышение степени адаптивности предприятия путем применения информационных систем, реализующих методологию balanced scorecard [Текст]/ А.А.Загорулько // Менеджмент малого та середнього бізнесу: інформаційні технології: V міжнар. наук. -практ. конф., 4-6 верес. 2006 р.: тези доп. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. - С. 13-14. - 0,1 д.а.

10. Загорулько А.А. Сравнительный анализ информационных систем, реализующих методологию balanced scorecard, с целью повышения степени адаптивности предприятия [Текст]/ А.А.Загорулько // Менеджмент малого та середнього бізнесу: інформаційні технології: V міжнар. наук. -практ. конф., 4-6 верес. 2006 р.: матер. конф. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. - С. 31-34. - 0,2 д.а.

11. Загорулько А.А. Применение многофакторного метода при проектировании сбалансированных систем показателей [Текст]/ А.А.Загорулько // Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС'2007: II наук. -практ. конф., 25-29 черв. 2007 р.: тези доп. - К., 2007. - С. 80-83. - 0,1 д.а.

12. Загорулько А.А. Аналитический обзор современных концепций управления эффективностью деятельности предприятия [Текст]/ А.А.Загорулько // Менеджмент малого та середнього бізнесу: управління знаннями: VI міжнар. наук. -практ. конф., 24-28 верес. 2007 р.: матер. конф. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. - С. 34-41. - 0,55 д.а.

13. Загорулько А.А. Реализация творческого подхода при проектировании ССП [Текст]/ А.А.Загорулько // Менеджмент малого та середнього бізнесу: творчість, знання та інформаційні системи: VII міжнар. наук. -практ. конф., 22-26 верес. 2008 р.: тези доп. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. - С. 23-24. - 0,1 д.а.

14. Загорулько А.А. Многофакторный подход к определению латентных показателей эффективности деятельности предприятия [Текст]/ А.А.Загорулько // Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС'2008: ІІІ наук. -практ. конф., 23-27 черв. 2008 р.: тези доп. - К., 2008. - С. 108-110. - 0,1 д.а.

15. Загорулько А.А. Системы измерения эффективности деятельности предприятия как инструмент реализации инновационной модели развития Украины [Текст]/ А.А.Загорулько // Менеджмент малого та середнього бізнесу: ефективність, конкурентоспроможність, стійкість: VIII міжнар. наук. -практ. конф., 21-25 верес. 2009 р.: тези доп. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2009. - С. 26-27. - 0,1 д.а.

...