Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.589:519.866

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства

Спеціальність 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

ЛОСЬ ВІТА ОЛЕКСІЇВНА

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Порохня Василь Михайлович, Класичний приватний університет, проректор - директор інституту післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Андрієнко Володимир Миколайович Донецький національний університет, завідувач кафедри інформаційних систем управління

кандидат економічних наук, доцент Шмиголь Надія Миколаївна, Класичний приватний університет, доцент кафедри економічної кібернетики та статистики

Захист відбудеться «03» грудня 2008 року об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий «30» жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л. С. Головкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інноваційний ринковий сценарій

Актуальність теми. Розвиток сучасної світової економіки все більш залежить від продукції в основі якої лежать нові знання та інноваційні розробки. В несталих ринкових умовах для вітчизняних підприємств важливим завданням є збереження промислового комплексу, його структурна перебудова і забезпечення подальшого науково-технічного розвитку. Наявні тенденції розвитку світової економіки, збільшують роль інтелектуальних та інформаційних ресурсів для виробництва конкурентоздатної продукції. А перехід промислового виробництва до використання сучасних інформаційних технологій супроводжується більш високим рівнем автоматизації виробництва та відповідним рівнем кваліфікації працівників. В наслідок чого діяльність підприємства все більше залежить від ефективних дій людини, а знання перетворюються в один із основних факторів створення нової вартості.

Тому проблема активізації інноваційних процесів набуває принципового значення, оскільки її вирішення дасть змогу перейти до створення та використання технологій більш високого рівня. Для успішної реалізації інноваційних процесів на підприємстві, тобто створення, освоєння і поширення інновацій, потрібен висококваліфікований персонал з відповідним рівнем кваліфікації. Також, ефективне функціонування підприємства залежить від якості і своєчасності прийняття управлінських рішень, щодо ведення інноваційної діяльності та визначення перспективних напрямків його розвитку. Підвищення гнучкості і точності управлінських рішень можливе лише за наявності ефективного інструменту який дозволяє моделювати сценарії ведення інноваційної діяльності та здійснювати їх оцінку.

Проблемою дослідження інтелектуального капіталу займались широко відомі зарубіжні вчені такі як: Г. Беккер, Е. Брукінг, Т. Б'юзен, Б. Вейсброда Д. Даффі, Л. Едвінсон, Д. Клейн, Д. Снайдер, М. Мелоун, Г. Мінс, Д. Мінцер, Т. Шульц, Б. Хансен: російські вчені: Л. С. Шаховська, Б. Б. Леонтьєв, В. Л. Іноземцев, С. А. Ленська та вітчизняні вчені: В. В. Бирський, Г. Задорожній. Вагомий внесок в дослідження питань підвищення ефективності інноваційної діяльності внесли праці вчених: С. М. Ільяшенка, В. М. Порохні, С. Я. Салиги, Г. А. Семенова, Н. І. Чухрай. Застосуванню математичних моделей, як засобу підтримки прийняття рішень, присвячені дослідженню таких українських вчених: В. В. Вітлинського, В. М. Вовка, В. Я. Заруби, М. М. Іванова, К. Ф. Ковальчука, Ю. Г. Лисенка, Л. Н. Сергєєвої, О. І. Черняка та багатьох інших.

Однак, незважаючи на значні результати наукових досліджень в цій галузі, їх ретельний аналіз показав, що в наукових працях не розглядається структура складових інтелектуального капіталу та яким саме чином інтелектуальний капітал впливає на інноваційний розвиток підприємства при управлінні інноваційними процесами.

Таким чином, актуальним завданням стає моделювання інноваційного розвитку та прийняття рішення щодо вибору сценарію підвищення ефективності його функціонування. Вирішення цієї задачі полягає в розробці концепції моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства, заснованої на використанні економіко-математичних моделей в управлінні інноваційною діяльністю. Це й обумовило актуальність теми і напрямку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідницької теми Запорізької державної інженерної академії «Розробка концепції нагромадження інтелектуального потенціалу нації на основі моделі управління розвитком інтелектуальних ресурсів освітньої галузі» (№ державної реєстрації 0104U000587), де особисто автором проведена оцінка інтелектуального капіталу та визначено його вплив на економічне зростання, а також в межах науково-дослідницької теми Класичного приватного університету «Стратегія управління людським потенціалом на макро- та мікроекономічному рівнях» (№ державної реєстрації 0107U004192), де автором розроблено концептуальний підхід щодо управління інтелектуальним капіталом на підприємстві.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепції моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства, яка містить комплекс економіко-математичних моделей та методів підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю підприємства, а також прийняття ефективних рішень щодо вибору сценарію інноваційного розвитку підприємства.

Цільова спрямованість і логіка дослідження обумовили постановку і вирішення наступних завдань:

- провести аналіз розвитку інноваційної діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання;

- запропонувати концепцію моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства;

- розробити метод вимірювання інтелектуального капіталу підприємства на основі складових його структури: людського, організаційного та споживчого капіталів;

- розробити механізм формування сценаріїв інноваційного розвитку підприємства;

- розробити модель розподілу економічної доданої вартості (ЕVА) на підприємстві;

- побудувати систему підтримки прийняття рішень щодо вибору сценарію підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю та інтелектуальним капіталом підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси управління інноваційною діяльністю та формування інтелектуального капіталу на підприємстві.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі управління інноваційною діяльністю та інтелектуальним капіталом підприємства в ринкових умовах.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є розробки зарубіжних і вітчизняних вчених в сфері управління інноваційною діяльністю та роботи з теорії інтелектуального капіталу. Під час дослідження було використано наступні методи: системного аналізу - при розробці концепції моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства (розділ 1, підрозділ 1.3); експертних оцінок - при розробці методу вимірювання інтелектуального капіталу (розділ 2, підрозділ 2.1); економіко-математичного моделювання - при формуванні сценаріїв інноваційного розвитку підприємства (розділ 2, підрозділ 2.2) та розробці моделі розподілу економічної доданої вартості (розділ 2, підрозділ 2.3), методи аналізу та прогнозу - при аналізі та прогнозі економічних показників інноваційної діяльності підприємства (розділ 3, підрозділ 3.2); методи прийняття рішень та сучасні інформаційні технології - при розробці системи підтримки прийняття рішень щодо управління інноваційним розвитком (розділ 3, підрозділ 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації здійснено постановку і вирішення актуального наукового завдання щодо розробки концепції моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства, що базується на визначенні оптимальних змін в структурі інтелектуального капіталу та оптимізації результатів розвитку інноваційної діяльності підприємства і прийняття рішень щодо формування сценарію інноваційного розвитку підприємства. При цьому були отримані наступні наукові результати:

вперше:

- розроблено концепцію моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства, що базується на оцінці інтелектуального капіталу щодо управління інноваційною діяльністю, та заснована на принципах системного аналізу, синтезі структурно-функціональних етапів управління підприємством і використанні комплексу моделей управління інноваційними процесами досліджуваного об'єкта, що дозволяє підвищувати ефективність інноваційної діяльності підприємства;

удосконалено:

- модель розподілу економічної доданої вартості (EVA) на підприємстві, в основу якої покладено принципи її планування в залежності від наявної величини, які дозволяють розглядати та оптимально розподіляти економічну додану вартість досліджуваного об'єкту між трьома напрямами: розвиток інтелектуального капіталу підприємства, інвестування та розвиток інноваційної діяльності підприємства, що забезпечує зростання економічних показників діяльності підприємства;

- метод прийняття рішення щодо вибору сценарію підвищення ефективності інноваційного розвитку підприємства, який базується на дослідженні співвідношення складових структури інтелектуального капіталу, що сприяє підвищенню результатів виробничої діяльності та конкурентоспроможності продукції підприємства, зростанню обсягів реалізації його продукції;

дістало подальшого розвитку:

- метод вимірювання інтелектуального капіталу підприємства, який базується на моделі комплексної оцінки показників його структури: людського, організаційного та споживчого капіталів, на основі експертних оцінок, що дозволяє отримувати збільшення економічної доданої вартості досліджуваного об'єкта;

- інформаційно-аналітична система підтримки прийняття управлінських рішень в управлінні інноваційним розвитком підприємства, яка ґрунтується на принципах сценарного управління з використанням сучасних інформаційних технологій, що дозволяє підвищити точність та оперативність прийняття управлінських рішень та забезпечує вибір ефективної стратегії інноваційного розвитку підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований метод оцінки інтелектуального капіталу та розроблені стратегії інноваційного розвитку дозволяють підприємству підвищити оперативність управління та забезпечують ефективне функціонування підприємства.

На основі системного підходу до вирішення поставленого наукового завдання і розроблених автором концептуальних положень було сформульовано ряд практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємств в ринкових умовах. Практичні результати дисертації було використано при оцінці інтелектуального капіталу підприємства. Також, впроваджено методику побудови сценаріїв інноваційного розвитку для ефективного управління інтелектуальним капіталом, що дозволяє підвищити оперативність та якість управлінських рішень при управлінні інноваційною діяльністю на підприємстві.

Викладені в дисертаційній роботі основні положення і результати дослідження впроваджені в практичну діяльність ВАТ «ЗАлК» (довідка № 897 від 25.05.2008 р.), а також у навчальний процес Інституту післядипломної освіти Класичного приватного університету при викладанні дисциплін «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків» та «Економічне моделювання» (довідка № 1269 від 22.04.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій застосовано науковий авторський підхід до розробки концепції моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства. Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертації доповідалися та отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми побудови і функціонування операційних систем в умовах невизначеності і динамічності зовнішнього середовища» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); «Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів» (м. Запоріжжя, 2005 р.); «Проблеми економічної кібернетики» (м. Львів, 2007 р.); «Особливості соціально - економічного розвитку України та регіонів» (м. Запоріжжя, 2007 р.); «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 2008 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 робіт загальним обсягом 2,92 др. арк., з яких 2,36 др. арк. належать особисто автору, з них 5 опубліковані в наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 172 найменування, 2 додатків. Робота викладена на 166 сторінках тексту. Матеріал дисертації містить 31 рисунок, 17 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, а також об'єкт, предмет, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства», проаналізовано засади та напрямки розвитку інноваційної діяльності підприємств, та визначено, що інноваційна діяльність підприємств повинна формуватися на основі новітніх досягнень світової і вітчизняної науки, аналізу кон'юнктури світового і внутрішнього ринків та ресурсних можливостей держави. Визначені актуальні завдання дисертаційної роботи й розроблено концепцію моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства.

В ході аналізу встановлено, що активний інноваційний розвиток підприємства повинен забезпечувати зростання економічної доданої вартості продукції та сприяти збільшенню темпів росту прибутку суб'єкта господарювання. В ринковій економіці кожне підприємство функціонує в жорсткому конкурентному середовищі, що потребує відповідного рівня конкурентоспроможності продукції і забезпечується своєчасним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та постійним підвищенням культурно-технічного та професійно-кваліфікаційного рівня співробітників і залученням їх до творчої діяльності. Це сприяє постійному накопиченню знань працівників, тобто людського капіталу та втілюється у нові потенційні можливості підприємства, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності його продукції та накопичуванню інтелектуального капіталу.

Інтелектуальний капітал підприємства формується на базі існуючого обсягу знань, вмінь та навиків працівників, тобто людського капіталу. Людський капітал трактується як наявні у кожної особи запаси знань, навиків та мотивацій.

При дослідженні поняття інтелектуального капіталу багато вчених в його структуру включають не лише людські ресурси, що визначають колективні знання та здібності робітників підприємства, а й нематеріальні цінності такі як імідж підприємства та споживачі його продукції (споживчий капітал). Також досить вагомим показником є рівень інформаційного та технічного оснащення підприємства (організаційний капітал). Отже, інтелектуальний капітал підприємства відображає ефективність використання людського, організаційного та споживчого капіталів.

Існуючи на сьогодні методи вимірювання інтелектуального капіталу такі як: метод інтегрального показника, коефіцієнт Тобіна, метод вартості капіталу, метод вартісної оцінки інтелектуального капіталу, використовуються на рівні окремих підприємств, але вони мають ряд недоліків, які визначають необхідність їх вдосконалення.

Принципові підходи до вирішення ключових завдань моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства визначено у розробленій в роботі концепції, яка представлена на рис. 1.

Стратегія інноваційного розвитку підприємства розуміється як комплексна програма дій, яка визначає пріоритети майбутнього розвитку підприємства, його проблеми, головні цілі й розподіл ресурсів для їх досягнення, тобто це довгостроковий плановий документ.

Цілі інноваційної стратегії визначають спрямованість діяльності підприємства в майбутньому. Основною ціллю інноваційної стратегії є придбання нових технологій, для забезпечення конкурентноздатності продукції на ринку та збільшення за рахунок цього економічної доданої вартості.

В вітчизняній літературі більш поширене поняття доданої вартості яке розуміють як приріст вартості, що створюється на визначеному підприємстві в процесі виробництва товарів (робіт, послуг). Включає в себе оплату праці, прибуток, амортизаційні відрахування та деякі інші елементи. На практиці додана вартість розраховується як різниця між вартістю готової продукції і вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів, використаних для її виготовлення. А в дисертаційній роботі використовується поняття економічної доданої вартості (ЕVА), що являє собою прибуток підприємства від звичайної діяльності з вирахуванням податків та зменшена на величину плати за весь інвестований в підприємство капітал. Розраховується наступним чином: ЕVА = прибуток від звичайної діяльності - податки та інші обов'язкові платежі - інвестований в підприємство капітал середньозважену вартість капіталу.

При розробці інноваційної стратегії підприємства важливу роль відіграють такі фактори як, обсяг та і характер його ресурсів, а саме здібності, вміння та навички персоналу, тобто кадровий потенціал чи людський капітал підприємства; організаційна структура підприємства, об'єкти інтелектуальної власності, портфель патентів і ліцензій, якість ринкової інформації, або іншими словами організаційний капітал підприємства; також ринкова позиція підприємства, а саме частка ринку, рівень конкурентоспроможності, взаємовідносини з клієнтами, все це є споживчим капіталом підприємства.

Тому, в основі розробки інноваційної стратегії підприємства лежить наступне: визначення оптимальної структури інтелектуального капіталу підприємства, на основі аналізу економічних показників, які здійснюють вплив на складові інтелектуального капіталу (людський, організаційний та споживчий капітали) та управління його структурою з метою підвищення результатів діяльності підприємства.

У другому розділі «Моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства», відповідно до запропонованої в першому розділі концепції, визначено структуру інтелектуального капіталу, яку представлено на рис. 2; розроблено метод оцінки інтелектуального капіталу на основі складових його структури; сценарії інноваційного розвитку та класифікація стратегій інноваційного розвитку; модель розподілу економічної доданої вартості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Структура складових інтелектуального капіталу

Вітчизняні підприємства отримують та зберігають конкурентні переваги на ринку саме за рахунок використання унікальних знань та неперервного навчання персоналу, тобто накопиченню інтелектуальної власності. Використання інтелектуального капіталу є основною задачею для будь-якого підприємства, так як інтелектуальний капітал забезпечує його конкурентні переваги на ринку, тому, що містить знання, навички, професійне вміння людини (людський капітал); інформаційні ресурси, новітні технології (організаційний капітал); відносини з клієнтами, конкурентоздатність продукції (споживчий капітал). Особливістю інтелектуального капіталу є те, що його частина частіше присутня в придбаних товарах та послугах, матеріалізуючись в них. Тоді, можна виділити декілька шляхів, якими інтелектуальний капітал вносить вклад в економічні результати виробничої діяльності. По - перше, інтелектуальний капітал лежить в основі будь-якого процесу створення економічної доданої вартості, так як сама проста форма виробництва потребує спеціальних знань. Так стверджував П. Друкер: «В основі будь-якого бізнесу лежить особливе знання». По - друге, інтелектуальний капітал є базою для удосконалення існуючих продуктів, послуг і створення нових, та дозволяє розширяти існуючи ринки та формувати нові. По - третє, інтелектуальний капітал забезпечує зростання ефективності виробничих та управлінських процесів, а також забезпечує нормальний хід процесів виробництва, так як компетентність працівників створюється і підтримується знаннями.

Модель оцінки інтелектуального капіталу:

,(1)

де HС - людський капітал;

OC - організаційний капітал;

SC - споживчий капітал;

w_HС , w_OC , w_SC - ваги відповідно людського, організаційного та споживчого капіталу.

Людський капітал містить у собі сукупність придбаних знань, практичних навичок і творчих здібностей працівників підприємства, спрямованих на виконання поточних завдань. Він є прихованою формою капіталу, тому що є джерелом майбутніх доходів, а людський - тому що людина є його носієм.

Людський капітал підприємства нагромаджується завдяки максимальному використанню обсягу знань своїх працівників які здатні приносити прибуток підприємству. Людський капітал - це високоосвічена частина персоналу підприємства: носії культурного, духовного, інтелектуального потенціалу, які володіють управлінськими, технологічними, фінансовими, юридичними знаннями. Крім того, складовими людського капіталу є моральні цінності працівників, культура праці, спільний підхід до справи.

Людський капітал визначається за формулою:

,(2)

де k_in,- показник, що характеризує людський капітал на підприємстві, і=1…п;

w_in - вага відповідного показника, і=1…п.

Під організаційним капіталом розуміються здібності підприємства відповідати вимогам ринку. До складу організаційного капіталу необхідно включати: організаційну структуру підприємства, об'єкти інтелектуальної власності, інформаційно-аналітичні системи обліку та аналізу, які містять накопичені корпоративні знання, результати досліджень, тобто усе, що дає змогу працівникам підприємства реалізовувати свій виробничий потенціал.

Організаційний капітал визначається за формулою:

, (3)

де k_in,- показник, що характеризує організаційний капітал на підприємстві, і=1…п;

w_in - вага відповідного показника, і=1…п.

Споживчий капітал - це система довгострокових довірчих та взаємовигідних відносин підприємства зі своїми клієнтами, постачальниками та споживачами. Як зазначив Л. Едвінсон, це впевненість у тому, що клієнти підприємства будуть і надалі віддавати перевагу їхній продукції.

Споживчий капітал можна визначити за формулою:

,(4)

де k_in,- показник, що характеризує споживчий капітал на підприємстві, і=1…п;

w_in - вага відповідного показника, і=1…п.

В основу методики моделювання стратегії інноваційного розвитку підприємства, покладено складові інтелектуального капіталу: людського (НС), організаційного (ОС) та споживчого (SС) капіталів. Формування сценаріїв інноваційного розвитку підприємства основане на визначенні вектору оптимальних змін структури інтелектуального капіталу та корегуванні існуючої структури відповідно до умов у яких функціонує підприємство. Формування вектору оптимальних змін залежить від факторів, які оцінюють потенціал складових інтелектуального капіталу на підприємстві та відповідних ринкових умов, схематично представлено на рис. 3.

Сформований таким чином вектор змін в структурі інтелектуального капіталу визначає оптимальний сценарій забезпечення зростання економічної доданої вартості на підприємстві. Що дає можливість виявити взаємозв'язок між складовими інтелектуального капіталу досліджуваного об'єкту, і джерелами його формування.

Наступним етапом даної методики є вибір стратегії інноваційного розвитку підприємства виходячи з запропонованої класифікації:

- стратегія «Рівномірна» - передбачає, що в структурі інтелектуального капіталу його складові людський, організаційний та споживчий капітали займають рівні частки, тобто по 33,3%;

- стратегія «Революційна» - передбачає, що в структурі інтелектуального капіталу переважає одна з складових його структури: людського, організаційного чи споживчого капіталу, а інші дві займають приблизно рівні частки, тобто співвідношення структури революційної стратегії інноваційного розвитку матиме наступний вигляд : 60%, 20%, 20%;

- стратегія «Інерційна» - передбачає, що в структурі інтелектуального капіталу одна з складових його структури має мінімальне значення, а інші дві складові структури мають приблизно рівні значення, тобто структура інерційної стратегії інноваційного розвитку матиме наступний вигляд: 40%, 40%, 20%.

З представленої класифікації стратегій інноваційного розвитку обирається та стратегія, яка має найменшу відстань між прототипом оптимального варіанту інноваційного розвитку та відповідними змінами в структурі інтелектуального капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Формування вектору оптимальних змін в структурі інтелектуального капіталу

Складові інтелектуального капіталу мають свою специфіку так, як людський капітал сконцентрований на вміннях та кваліфікації працівників, які звичайно з часом збільшуються; організаційний капітал навпаки достатньо швидко може втратити свою цінність, якщо не матеріалізується в продуктах чи вчасно не буде за ліцензований; споживчий капітал також має властивість швидко втрачати свою вартість, так як споживач з тих чи інших причин може переключитись на товари конкурентів. Та при успішній взаємодії цих складових підвищується рівень конкурентоспроможності підприємства на ринку, а при відсутність будь - якої складової в структурі інтелектуального капіталу призведе до зниження його конкурентоспроможності. Тому, створення та ефективне використання інтелектуального капіталу є передумовою успішного економічного розвитку підприємства.

Розподіл економічної доданої вартості (EVA) підприємства відбувається за трьома напрямками: розвиток інтелектуального капіталу підприємства; інвестування; розвиток інноваційної діяльності підприємства.

Функція ефективності використання (розподілу) економічної доданої вартості (EVA):

(5)

де х_і - сума коштів вкладених в і-му напрямку;

- загальні вкладення не повинні перевищувати загальної суми економічної доданої вартості;

- результат ефективності використання інтелектуального капіталу;

- результат ефективності інвестиційної діяльності;

- результат ефективності інноваційної діяльності (модернізації виробництва).

Для наочності зв'язків між результативними та факторними показниками моделі розподілу економічної доданої вартості, її можна представити у наступному вигляді:

(6)

де - характеризує прогнозне значення величини інтелектуального капіталу, в залежності від суми вкладених коштів ;

- характеризує можливість вибору структури інвестиційного портфелю, в залежності від суми вкладених коштів ;

W_R(х_R) - характеризує ступінь модернізації виробничого процесу, який визначається показником .

Використання приведеної моделі дозволяє оптимально розподілити економічну додану вартість підприємства між трьома напрямками: розвиток інтелектуального капіталу, інвестування та розвиток інноваційної діяльності підприємства. Тим самим забезпечуючи більш ефективну роботу підприємства.

У третьому розділі «Практична реалізація концепції моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства» запропоновано результати досліджень, які було проведено з метою підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємства. За допомогою впровадження в діяльність досліджуваного об'єкта системи підтримки прийняття рішень з вибору стратегії інноваційного розвитку підприємства.

Функціонування запропонованих в дисертаційній роботі економіко-математичних методів, в першу чергу, залежить від інформаційного забезпечення економічних процесів, що виступає підґрунтям підвищення ефективності та оперативності прийняття рішень з вибору сценарію функціонування підприємства.

Розроблена в рамках дисертаційної роботи система підтримки прийняття рішень (СППР) щодо управлінні інноваційним розвитком підприємства, яка ґрунтується на принципах сценарного управління з використанням сучасних інформаційних технологій, що дозволяє підвищити точність та оперативність прийняття управлінських рішень та забезпечує вибір ефективної стратегії інноваційного розвитку підприємства. Схема СППР представлена на рис. 4, на основі якої було визначено основні елементи системи та інформаційні потоки між ними та дозволяє сформувати необхідні вимоги до структури і джерел видобутку вхідних даних інформаційної системи, встановити функції визначених елементів і процеси обробки інформації та обміну результатами.

Результати використання СППР для оцінки інтелектуального капіталу ВАТ «ЗАлК» показують, що в поточній структурі інтелектуального капіталу переважну частину займає людський капітал (65%), це свідчить про те, що головним чинником формуванню інтелектуального капіталу служить людський капітал. Людський, організаційний та споживчий капітали взаємодоповнюють один одного, створюючи сенергетичний ефект. Поточна структура інтелектуального капіталу є наступною: .

Відповідно до запропонованої концепції наступним етапом, після визначення поточної структури інтелектуального капіталу, є формування сценаріїв інноваційного розвитку підприємства. В основі формування сценаріїв покладено визначення вектору оптимальних змін структури інтелектуального капіталу та корегування поточної структури відповідно до умов у яких функціонує підприємство. Вектор оптимальних змін залежить від економічних факторів, які здійснюють вплив на складові інтелектуального капіталу підприємства та відповідних ринкових умов.

Вектор оптимальних змін в поточній структурі інтелектуального капіталу має вигляд: . На базі визначених моделей проведено розрахунки щодо змін в структурі інтелектуального капіталу та визначено оптимальну структуру . Зміни в структурі інтелектуального капіталу візуально представлено на рис. 5.

Рис. 5. Зміни в структурі інтелектуального капіталу

З розрахунків стає очевидним, що скорегована оптимальна структура є більш привабливою, ніж поточна, оскільки збільшилась частка організаційного та споживчого капіталів. Отже, визначивши оптимальну скореговану, відповідно до ринкових умов, структуру та значення інтегрального показника інтелектуального капіталу необхідно обрати стратегію інноваційного розвитку, відповідно до запропонованої класифікації.

Визначивши відстань між прототипом оптимального варіанту інноваційного розвитку та відповідною зміною структури інтелектуального капіталу, було прийнято рішення про вибір стратегії «Революційна (НС)» оскільки відстань між складовими скорегованої структури інтелектуального капіталу та структурою даної стратегії є мінімальною. В структурі інтелектуального капіталу переважає людський капітал (58,6%), а інші дві складові, організаційний та споживчий капітали, займають приблизно рівні частки.

Розрахуємо значення економічної доданої вартості за поточний рік по поточній та скорегованій оптимальній структурі інтелектуального капіталу, розрахунки представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Розрахунок економічної доданої вартості

Показники	2007 р.
	Поточна структура ІС	Оптимальна структура ІС
EVA, грн.	360437,19	381399,93
NOPLAT, грн.	499953	520040
WACC, %	5,61	5,47
CE, грн.	2 488 069	2 535 722

Таким чином, з табл. 1, видно, що при поточній структурі інтелектуального капіталу економічна додана вартість становить 360437,19 грн., а при скоригованій - 381399,93 грн. Отже, при внесенні змін в структуру інтелектуального капіталу економічна додана вартість збільшиться на 20962,74 грн. Зміну економічної доданої вартості зображено на рис. 6.

Рис. 6. Зміна значення економічної доданої вартості

На рис. 6 зображено результат моделювання економічної доданої вартості в залежності від змін в структурі інтелектуального капіталу. Отже, обрана стратегія забезпечує досягнення більш ефективного інноваційного розвитку підприємства.

висновки

Результатом дослідження є вирішення важливого наукового завдання, що полягає в розробці комплексу економіко-математичних моделей підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємства в умовах ринку. В даній роботі, відповідно до мети і завдань дослідження, були отримані такі результати.

1. Встановлено, що активний розвиток інноваційної діяльності повинен забезпечувати зростання економічної доданої вартості продукції підприємства та сприяти збільшенню темпів росту прибутку суб'єкта господарювання. Оскільки в ринковій економіці кожне підприємство функціонує в жорсткому конкурентному середовищі, яке потребує відповідного рівня конкурентоспроможності продукції, що забезпечується своєчасним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та постійно підвищувати культурно-технічний та професійно-кваліфікаційний рівень співробітників і залучати їх до творчої діяльності. Це сприяє постійному накопичуванню знань працівників, тобто людського капіталу та втілюється у нові потенційні можливості підприємства, що насамперед сприяє підвищенню конкурентоспроможності його продукції та накопичуванню інтелектуального капіталу.

2. З метою підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю розроблено концепцію моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства, яку засновано на принципах системного аналізу, синтезі структурно-функціональних етапів управління підприємством і використанні комплексу моделей управління інноваційними процесами досліджуваного об'єкта.

3. Удосконалено модель розподілу економічної доданої вартості (EVA) на підприємстві, в основі якої покладено принципи її планування в залежності від наявної величини, які дозволяють розглядати та оптимально розподіляти економічної додану вартість досліджуваного об'єкту, що забезпечує зростання економічних показників діяльності підприємства.

4. Удосконалено метод прийняття рішення щодо вибору сценарію підвищення ефективності інноваційного розвитку підприємства, який базується на дослідженні співвідношення складових структури інтелектуального капіталу, що сприяє підвищенню результатів діяльності та конкурентоспроможності продукції підприємства, зростанню обсягів реалізації його продукції.

5. Дістав подальшого розвитку метод вимірювання інтелектуального капіталу підприємства, який базується на комплексній оцінці показників його структури: людського, організаційного та споживчого капіталів, на основі експертних оцінок, що дозволяє отримувати збільшення економічної доданої вартості досліджуваного об'єкта.

6. Використання сучасних інформаційних технологій дозволило удосконалити систему підтримки прийняття рішень щодо управління інноваційним розвитком підприємства, яка ґрунтується на принципах сценарного управління з використанням сучасних інформаційних технологій, що дозволяє підвищити точність та оперативність прийняття управлінських рішень та забезпечує вибір ефективної стратегії інноваційного розвитку підприємства.

7. У роботі запропоновано механізм формування сценаріїв інноваційного розвитку підприємства в основі якого покладено визначення вектору оптимальних змін структури інтелектуального капіталу та корегування поточної структури відповідно до умов у яких функціонує підприємство.

8. Основні теоретичні і прикладні результати дослідження впроваджені в діяльність ВАТ «ЗАлК». Загальний економічний ефект від впровадження результатів дослідження складає 49 тис.грн., що підтверджується довідкою про впровадження результатів дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

статті у наукових фахових виданнях

1. Лось В. О. Вплив науково-технічного прогресу на економічне становище держави / В. М. Порохня, В. О. Лось, Є. М. Порохня // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2006. - № 5. - С. 248-251. Особисто здобувачем розглянуто основні аспекти розвитку інноваційної діяльності в сучасних ринкових умовах (0,28 друк. арк.).

2. Лось В. О. Інвестиції в людський капітал та їх ефективність / В. М. Порохня, В. О. Лось // Моделі управління в ринковій економіці: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - Вип. 9. - С. 30-37. Особисто здобувачем запропонована класифікація існуючих методів оцінки людського капіталу (0,35 друк. арк.).

3. Лось В. О. Метод оцінки структури інтелектуального капіталу / В. М. Порохня, В. О. Лось // Моделювання та інформаційні системи в економіці: зб. наук. праць. - Київ, 2007. - Вип. 76. - С. 308-319. Здобувач особисто розробив метод оцінки інтелектуального капіталу підприємства (0,60 друк. арк.).

4. Лось В. О. Моделювання стратегії інноваційного розвитку підприємства / В. М. Порохня, В. О. Лось // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2008. - № 1. - С. 131-130. Здобувач особисто розробив стратегії інноваційного розвитку підприємства (0,25 друк. арк.).

5. Лось В. О. Концепція впливу інтелектуального капіталу та інноваційний розвиток підприємства / В. О. Лось // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2008. - № 2. - С. 125-130 (0,33 друк. арк.).

за матеріалами конференцій

6. Лось В. О. Разработка комплексных информационных систем для предприятия // В. М. Порохня, Ю. А. Колесник, В. А. Лось // Проблемы построения и функционирования операционных систем в условиях неопределенности и динамичности внешней среды: межвуз. науч.-практ. конф., 2005р.: тезисы док. - Днепропетровск, 2005. - С. 127-128. Здобувачем особисто проаналізовано елементи інформаційних систем для підприємства (0,08 друк. арк.).

7. Лось В. О. Інноваційна діяльність та економічний потенціал регіонів / В. О. Лось // Дні науки: наук.-практ. конф., 2005 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2005. С. 28-29 (0,12 друк. арк.).

8. Лось В. О. Моделювання стратегії інноваційного розвитку підприємства / В. М. Порохня, В. О. Лось, А. Д. Матказіна // Проблеми економічної кібернетики: XII Всеукр. наук.-метод. конф., 2007р. : тези доп. - Львів, 2007. - С. 108-109. Особисто здобувачем запропонована класифікація стратегій інноваційного розвитку (0,09 друк. арк.).

9. Лось В. О. Моделювання розподілу доданої вартості / В. М. Порохня, В. О. Лось, Є. М. Порохня // Дні науки: наук.-практ. конф., 2007 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2007. С. 175-178. Особистий внесок здобувача полягає у розробці моделі розподілу економічної доданої вартості (0,17 друк. арк.).

10. Лось В. О. Визначення вектору оптимальних змін в структурі інтелектуального капіталу / В. М. Порохня, В. О. Лось, Л. В. Кухарева // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів: Всеукр. наук.-практ. конф., 2008 р.: тези доп. - Сімферополь, 2008. - С. 17-18. Особисто здобувачем запропонована методика визначення вектору оптимальних змін (0,09 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Лось В. О. Моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У дисертаційній роботі розроблено нову концепцію моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства, в основу якої покладені принципи системного аналізу та синтез структурно-функціональних етапів управління підприємством, а також використання комплексу моделей управління інноваційними процесами досліджуваного об'єкту, що дозволяє підвищувати ефективність інноваційної діяльності підприємства.

Розроблено метод вимірювання інтелектуального капіталу підприємства, який базується на комплексній оцінці показників його структури: людського, організаційного та споживчого капіталів. Удосконалено модель розподілу економічної доданої вартості на підприємстві, в основі якої покладено принципи її планування в залежності від наявної величини та метод прийняття рішення, щодо вибору сценарію підвищення ефективності інноваційного розвитку підприємства, який базується на дослідженні співвідношення складових структури інтелектуального капіталу. Розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо вибору ефективної стратегії інноваційного розвитку підприємства, яка ґрунтується на принципах сценарного управління з використанням сучасних інформаційних технологій.

Ключові слова: інтелектуальний капітал, людський капітал, інновації, інноваційний розвиток, економічна додана вартість, моделювання, оцінка, система підтримки прийняття рішень.

АННОТАЦИЯ

Лось В. А. Моделирование влияния интеллектуального капитала на инновационное развитие предприятия - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

В результате проведенного анализа установлено, что активное развитие инновационной деятельности должно обеспечивать увеличение экономической прибавочной стоимости продукции предприятия и содействовать увеличению темпов роста прибыли субъектов хозяйствования. Так как, в рыночной экономике каждое предприятие функционирует в жесткой конкурентной среде, которая требует соответственного уровня конкурентоспособности продукции, что обеспечивается своевременным внедрением достижений научно-технического прогресса в производство и постоянным повышением культурно-технического и профессионально-квалификационного уровня сотрудников, а также привлечением их к творческой деятельности. Это содействует постоянному накоплению знаний работников, то есть человеческому капиталу и воплощается в новые производственные возможности предприятия, что содействует повышению конкурентоспособности его продукции и накоплению интеллектуального капитала.

В диссертационной работе разработана новая концепция моделирования влияния интеллектуального капитала на инновационное развитие предприятия, в основе, которой заложены принципы системного анализа и синтеза структурно -функциональных этапов управления предприятием, а также использование комплекса моделей управления инновационными процессами исследуемого объекта, что позволяет повышать эффективность инновационной деятельности предприятия.

Разработан метод измерения интеллектуального капитала предприятия, который базируется на комплексной, оценке показателей его структуры: человеческого, организационного и потребительского капиталов. Усовершенствованна модель распределения экономической прибавочной стоимости на предприятии, в основе которой положены принципы планирования экономической прибавочной стоимости в зависимости от имеющейся ее величины и метод принятия решения относительно выбора сценария повышения эффективности инновационного развития предприятия, который базируется на исследовании соотношения составляющих структуры интеллектуального капитала. Разработана информационная система поддержки принятия решений для выбора эффективной стратегии инновационного развития предприятия, которая базируется на принципах сценарного управления с использованием современных информационных технологий.

Ключевые слова: интеллектуальный капитал, человеческий капитал, инновации, инновационное развитие, экономическая прибавочная стоимость, моделирование, оценка, система поддержания принятия решения.

ANNOTATION

Los V.O. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.00.11 - mathematical methods, models and information technologies in economy. Classical private (individual) university, Zaporozhye, 2008.

In dissertation to work the new concept of modeling of influence of the intellectual capital on innovation development of the enterprise is developed, in which basis the principles of the system analysis and synthesis of structurally functional stages of operation of business are incorporated, and also use of a complex of models of management innovation by processes of researched object, that allows to raise efficiency innovation of activity of the enterprise. The method of measurement of the intellectual capital of the enterprise is developed which is based on a complex estimation of parameters of his (its) structure: the human, organizational and consumer capitals. Improvement she is model of distribution of additional cost at the enterprise, in which basis the principles of planning of additional cost are fixed depending on its (her) available size and method of acceptance of the decision concerning a choice of the script of increase of efficiency innovation of development of the enterprise, which is based on research of a parity (ratio) of making structure of the intellectual capital.

The information system of support of acceptance of the decisions for a choice of effective strategy innovation of development of the enterprise is developed which is based on principles scription of management with use of modern information technologies.

Key words: the intellectual capital, human capital, innovation, innovation development, economic additional cost, modeling, estimation.

Размещено на Allbest.ru

...