Фактор капіталу в моделях економічного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

“Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України”

УДК 330.32:[330.34:519.866] (043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Фактор капіталу в моделях економічного розвитку

08.00.11 - математичні методи, моделі та

інформаційні технології в економіці

Петровська Ольга Станіславівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній установі “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шумська Світлана Степанівна провідний науковий співробітник відділу моделювання економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лук'яненко Ірина Григорівна завідуюча кафедри фінансів Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

кандидат економічних наук Бирський Віталій Валерійович заступник завідуючого кафедри економічної кібернетики та статистики Класичного приватного університету, м. Запоріжжя

Захист відбудеться 07 липня 2009 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.02 ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 04 червня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук Н.М. Шелудько

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Докорінні зміни у суспільному виробництві та його структурі спричинили якісні перетворення у сутності такого важливого фактора виробництва, як капітал. Поряд із традиційним фізичним капіталом, сформувався людський капітал, роль якого невпинно зростає, оскільки людина наділена креативним потенціалом, що формується науково-освітнім комплексом, системою охорони здоров'я та соціокультурною сферою. Це, у свою чергу, зумовило появу сукупного капіталу, який, поєднуючи у собі як фізичний капітал, так і людський, соціальний, культурний та інші неречові форми капіталу, став вирішальним фактором сучасного економічного прогресу. Тому визначення перспектив розвитку національної економіки вимагає об'єктивної кількісної оцінки зв'язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням. Це можливо здійснити через розробку відповідного математичного інструментарію, вибір якого ґрунтується, зокрема, на досягненнях у сфері економіко-математичного моделювання у частині методів і підходів до оцінювання складових сукупного капіталу та економічного зростання, а також можливості їх адаптації до умов розвитку економіки України.

Вагомий вклад у цей напрям наукових досліджень здійснили Дж. Бокс, А. Гольдбергер, К. Гренджер, Г. Дженкінс, Є. Домар, П. Дуглас, Р. Енгл, К. Ерроу, Л. Клейн, Ч. Кобб, Т. Купманс, Р. Лукас, П. Ромер, Є. Слуцький, Р. Солоу, Я. Тін-берген, Т. Хаавельмо, Р. Харрод та інші.

Серед радянських, а пізніше російських, дослідників визначними є праці А. Аганбегяна, С. Айвазяна, О. Анчишкіна, А. Гранберга, В. Дадаяна, В. Дмітрієва, Л. Канторовича, Г. Клейнера, М. Кондратьєва, В. Немчинова, В. Новожилова, М. Федоренка, Д. Чернікова, Ю. Яременка та інших.

Українська школа економіко-математичного моделювання представлена, насамперед, працями О. Бакаєва, В. Вітлінського, О. Власюка, В. Вовка, В. Гейця, В. Заруби, М. Згуровського, Т. Клебанової, Ю. Лисенка, І. Лук'яненко, І. Ляшенка, В. Михайленка, В. Михалевича, В. Порохні, І. Сергієнка, М. Скрипниченко, В. Точиліна, О. Черняка та інших.

Сьогодні в Україні склалися певні проблеми щодо вибору адекватних економіко-математичних методів і моделей для оцінки складових сукупного капіталу як фактора зростання національної економіки. Це зумовлено, насамперед, наявністю двох різних етапів економічного розвитку країни (кризового етапу 1991-1999 рр. і етапу відновлювального зростання упродовж 2000-2008 рр.), наявністю точок зміни тренду (2000 р., 2005 р., 2008 р.), а також неповнотою даних щодо деяких параметрів розвитку національної економіки. Усе це ускладнює моделювання і прогнозування динаміки ВВП в Україні на основі фактора сукупного капіталу.

Кількісну оцінку впливу складових сукупного капіталу на темпи приросту ВВП можна здійснити, застосувавши методи економетричного аналізу, які дають можливість виявити і кількісно оцінити саме ті складові сукупного капіталу, що здійснюють найбільший вплив на економічне зростання в Україні. Йдеться, зокрема, про застосування моделей коригування похибки (ЕСМ), за допомогою яких можливо оцінити короткострокові та довгострокові зв'язки між сукупним капіталом і зростанням національної економіки. На сьогодні ЕСМ, які базуються на концепції коінтеграції, є порівняно новим інструментом моделювання економічних процесів в Україні, що актуалізує необхідність більш детального розгляду можливості їх практичної реалізації.

Саме важливість розробки сучасних адекватних моделей економічного зростання і розкриття провідної ролі фактора сукупного капіталу зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках НДР “Інституту економічного прогнозування НАН України” і ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: “Система макроекономічних моделей ендогенного зростання” (№ ДР 0103U000301) (авторський вклад - оцінка індексів інфляції в моделях ендогенного зростання), “Інституційна архітектоніка та динаміка економічних перетворень” (№ ДР 0102U006441) (авторський вклад - аналіз інституційного чинника в моделях економічної динаміки), “Державна амортизаційна політика як чинник активізації інноваційно-інвестиційних процесів в економіці” (№ ДР 0107U005487) (авторський вклад - пропозиції щодо бухгалтерських та податкових засад при визначенні сум амортизаційних відрахувань), “Ієрархія та мережеві структури в економічних системах” (№ ДР 0105U003360) (авторський вклад - оцінка взаємодії форм сукупного капіталу в моделях розвитку економічних систем), “Розроблення стратегії розвитку України на період до 2020 року” (№ ДР 0108U007531) (авторський вклад - розробка індикаторів розвитку людського капіталу національної економіки) (довідка № 135-12/153 від 24.02.2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці та реалізації комплексу економіко-математичних моделей для оцінки взаємозв'язку між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням в Україні. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

- дослідити характер зміни капіталу як системного фактора економічного зростання та його трансформацію у сукупний капітал;

– визначити характер зв'язку між ендогенним зростанням та економічним розвитком;

– узагальнити методи побудови багатофакторних моделей економіки та оцінки складових сукупного капіталу;

– визначити інструментарій моделювання складових сукупного капіталу як чинників економічного зростання в Україні;

– з'ясувати особливості макроекономічної динаміки і форм сукупного капіталу у контексті застосування модельного інструментарію;

– обґрунтувати значення неречових форм сукупного капіталу у становленні сучасної моделі розвитку економіки України;

– визначити вплив процесів капіталоутворення на зростання національної економіки;

– розробити економетричні моделі оцінки складових сукупного капіталу як фактора економічного зростання в Україні;

– порівняти результати застосування регресійних моделей та моделей коригування похибки до оцінки впливу складових сукупного капіталу на економічне зростання;

– побудувати прогноз динаміки ВВП України за допомогою моделей коригування похибки.

Об'єктом дослідження є сукупний капітал як фактор розвитку національної економіки.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи і моделі оцінки складових сукупного капіталу як фактора економічного розвитку України.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження використано сукупність методів наукового пізнання: метод аналізу і синтезу (для визначення зв'язку між сукупним капіталом і розвитком економіки країни); методи систематизації та класифікації (при дослідженні існуючих підходів і методів кількісної оцінки економічного зростання); метод порівняльного аналізу та узагальнення (при дослідженні визнаних у світі підходів до моделювання складових сукупного капіталу та економічного зростання); ретроспективний і ситуативний аналіз із застосуванням ряду методів кількісної оцінки (для визначення специфіки і характерних ознак складових сукупного капіталу та макроекономічної динаміки); економетричні методи (при розробці та реалізації моделей, які відображають зв'язок елементів сукупного капіталу з економічним зростанням).

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні дані та тематичні доповіді Держкомстату України, Національні рахунки України, щорічні доповіді ООН, статистичні дані Світового банку і МВФ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці комплексу економіко-математичних моделей для оцінки складових сукупного капіталу як фактора зростання національної економіки. Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну і виносяться на захист, полягають у тому, що:

уперше:

– побудовано комплекс економетричних моделей для оцінки зв'язку між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням, що дає можливість виявити вплив фактора сукупного капіталу на динаміку ВВП;

– обґрунтовано та адаптовано моделі коригування похибки як інструментарій оцінки короткострокових і довгострокових зв'язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням в Україні;

удосконалено:

– підходи до оцінювання інноваційної компоненти розвитку національної економіки в частині включення до моделей показників, що дають можливість виявити зв'язок між динамікою ВВП та динамікою інноваційно наповнених інвестицій в Україні;

– систему показників кількісної оцінки людського капіталу через додаткове включення до їх складу інших індикаторів неречових форм сукупного капіталу, що впливають на формування людського капіталу в Україні і прискорюють процес оволодіння новітніми технологіями та знаннями.

дістали подальшого розвитку:

- визначення неречових форм сукупного капіталу як чинників, які здійснюють істотний вплив на економічний розвиток та ефективність використання фізичного і людського капіталу в Україні;

– трактування категорії “сукупний капітал” як інтегрованого ресурсу економічної діяльності, який включається у процеси відтворення і нагромадження та, набуваючи речових і неречових форм, стає ключовим фактором моделі економічного розвитку України;

– обґрунтування інструментарію дослідження та оцінювання окремих параметрів економічного розвитку через аналіз моделей ендогенного зростання, що враховують зміни у структурі складових сукупного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені моделі взаємозв'язку складових сукупного капіталу з економічним зростанням можуть використовуватися для визначення перспектив зростання національної економіки, а також є гнучким інструментарієм дослідження короткострокових і довгострокових зв'язків між складовими сукупного капіталу та економічним розвитком в Україні.

Результати дослідження використано при підготовці аналітичних матеріалів і доповідних записок, які подавалися ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Національному банку України та Раді національної безпеки і оборони України (довідка № 135-16/283 від 06.04.2009 р.). Зокрема, аналітичні матеріали “Економічні та інституційні ризики експансії іноземного банківського капіталу в Україну”, “Доларизація української економіки і макроекономічні наслідки курсової політики”, “Світові тенденції розвитку фінансового ринку та напрями впливу на монетарну політику”, “Ієрархія і мережеві структури в грошово-кредитній сфері” використано Апаратом Ради НБУ (листи № 10-010/84 від 18.10.2006 р., № 10-008/109 від 18.09.2007 р., № 10-008/68 від 14.05.2008 р., № 10-010/207 від 15.12.2008 р.) та “За лаштунками української приватизації: структура економічної влади і поведінка власників підприємств”, “Про деякі особливості національної антиінфляційної політики в Україні”, “Про деформацію політики добробуту в Україні” - Апаратом РНБОУ (листи № 6/9-2274-6-2 від 13.06.2008 р., № 6/9-2736-6-2 від 21.07.2008 р. та

№ 6/9-3004-6-2 від 14.08.2008 р.).

Аналітичний матеріал “Роль людського та соціального капіталу на сучасному етапі розвитку національної економіки” використано у практичній роботі Апарату РНБОУ при підготовці документів економічного та соціального спрямування, а також доповідних записок на ім'я Президента України (довідка № 6/9-813-6-2 від 10.03.2009 р.).

Результати дисертаційного дослідження використано у навчальному процесі при викладанні курсу “Національна економіка” у Київському університеті ринкових відносин (довідка № 144 від 03.04.2009 р.).

Особистий вклад здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням, у якому викладено нові авторські науково-методологічні положення та практичні розробки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті положення та ідеї, які належать авторові особисто. Особистий вклад у праці, опубліковані у співавторстві, наведено у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні та проміжні результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 2004 р.), на науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Київ, 2004 р.); на відеопрезентації Доповіді про світовий розвиток - 2005 “Покращення інвестиційного клімату в інтересах усіх верств населення” (м. Київ, 2005 р.); на V міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.); на XI міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.); на всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами”, (м. Севастополь, 2005 р.); на конференції “Конкурентоспроможність української економіки” (м. Київ, 2007 р.); на міжнародному семінарі “Стале економічне зростання в Україні: ризики і перспективи” (м. Київ, 2007 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Нова якість економічного зростання: інновації, інвестиції, конкурентоспроможність” (м. Мінськ, 2007 р.); на методологічному семінарі “Ієрархія та мережеві структури в економічних системах” (м. Київ, 2007 р.); на круглому столі “Євроінтеграційний курс України: формування нових умов для підприємництва” (м. Київ, 2007 р.); на міжнародній науковій конференції “Інституційні трансформації та соціально-економічний розвиток” (м. Київ, 2008 р.); на ІІ міжнародній школі-симпозіумі “Аналіз, моделювання, управління, розвиток економічних систем” (АМУР-2008) (м. Севастополь, 2008 р.).

Публікації. Проблематику дисертаційної роботи, її теоретичні та практичні результати викладено у 15 наукових працях (загальним обсягом 6,8 д. а.), з яких 4 - це публікації у фахових наукових виданнях, 2 - параграфи у колективних монографіях, 6 - тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій, 3 - інші публікації.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 244 сторінках (в тому числі основний зміст - на 192 сторінках). Дисертація містить в основному тексті 31 рисунок і 39 таблиць. Список використаних джерел включає 193 найменування на 17 сторінках. 11 додатків розміщено на 35 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі - “Економічний розвиток і капітал: грані взаємодії та моделі” - розглянуто теорії економічного зростання та економічного розвитку; визначено сукупний капітал як фактор економічного розвитку; проаналізовано підходи до моделювання економічного зростання; визначено економіко-математичний інструментарій кількісної оцінки складових сукупного капіталу та динаміки ВВП України.

Зміст категорій “економічне зростання” та “економічний розвиток” залишається предметом наукових дискусій, що спричинило виникнення теорій, у яких головна увага приділяється аналізу можливостей і перспектив економічного зростання та економічного розвитку країни, а також факторам, які зумовлюють ці процеси. В результаті порівняльного аналізу таких теорій підтверджено думку, що поняття “економічний розвиток” є більш широким ніж поняття “економічне зростання”, оскільки розвиток економіки охоплює якісні та кількісні зміни у складових, зв'язках, структурі та функціонуванні економічної системи, враховуючи соціальну, політичну, культурну, інституційну та екологічну специфіку будь-якої країни.

Разом з тим, у теоріях економічного зростання та економічного розвитку одним з вирішальних чинників прогресу країни виступав фактор капіталу, відповідаючи змісту тієї теорії, в рамках якої він розглядався. У цьому контексті теорії економічного зростання, що досліджували питання кількісного збільшення основних макроекономічних показників, оперували з традиційними формами капіталу - фізичним і людським. У свою чергу, у рамках теорій економічного розвитку, представлених, зокрема, марксистським і шумпетеріанським підходами або конкретними концепціями (у тому числі, модернізації країн “третього світу”, людського і сталого розвитку), значно розширено склад неречових форм сукупного капіталу: поряд із речовим (фізичним) і неречовим (людським) капіталом, почали розглядати й інші його неречові форми (зокрема, соціальний, політичний, адміністративний і культурний капітал). Саме розширення форм капіталу, зміна його ролі та значення у процесах розвитку і зростання економіки країни зумовило появу поняття “сукупний капітал”.

Перетворення “капіталу” на “сукупний капітал”, який визначено інтегрованим ресурсом економічної діяльності, що включається у процеси відтворення і нагромадження, змінило його усталене розуміння як фактора лише економічного зростання. Включення до складових капіталу його неречових форм, які характеризують певні аспекти процесу розвитку економіки, дало змогу трактувати сукупний капітал і як фактор економічного розвитку. Зрушення у структурі сукупного капіталу дали можливість сформулювати положення про те, що сьогодні його неречові форми роблять вагомий вклад у визначення напрямів і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, безпосередньо впливаючи на формування фізичного і людського капіталу.

Уточнене бачення сутності та факторів економічного розвитку значно ускладнює його моделювання, хоча й існують спроби оцінити деякі параметри економічного розвитку (зокрема, фізичний і людський капітал) у моделях ендогенного зростання. Оскільки в теорії ендогенного зростання надане більш широке розуміння змісту зростання та розвитку економіки, то це дало змогу обґрунтувати моделі ендогенного зростання, що враховують зміни у структурі складових сукупного капіталу, як можливий інструментарій для оцінки окремих параметрів економічного розвитку.

Пошук інших підходів до оцінювання факторів економічного розвитку, а також проблеми їх включення до економіко-математичних моделей надали поштовх до розробки методів моделювання, які ґрунтуються на теорії ймовірності та математичній статистиці, а також не прив'язані до конкретної економічної теорії. У процесі дослідження встановлено, що їх перевага полягає у можливості включення до моделей таких факторів, які раніше не оцінювалися з причини відсутності їх чіткого теоретичного обґрунтування. У контексті моделювання складових сукупного капіталу ця обставина стає ключовою, оскільки створює можливість кількісно оцінити не тільки речові, але й неречові форми сукупного капіталу в рамках однієї економіко-математичної конструкції. Аналіз сучасних методів економетричного моделювання дає змогу обґрунтувати моделі коригування похибки як інструментарій дослідження короткострокових і довгострокових зв'язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням.

У другому розділі - “Капітальний ресурс та економічне зростання в Україні” - виконано дослідження макроекономічних аспектів формування сукупного капіталу та проаналізовано процеси капіталоутворення у національній економіці.

На основі аналізу фізичного і людського капіталу в Україні за допомогою показників основних засобів, зайнятого населення і оплати праці найманих працівників обґрунтовано, що пояснення економічного зростання у країні за допомогою традиційних факторів виробництва (“праця-капітал”) ускладнюється через наявну невідповідність динаміки цих факторів динаміці ВВП. Так, постійне збільшення упродовж 1991-2007 рр. основного капіталу, обсяг якого у 2007 р. порівняно з 1990 р. сягнув 140,0%, суперечить спадно-зростаючій динаміці ВВП, обсяг якого у 2007 р. становив лише 72,6% до рівня 1990 р. Тим часом, економічне зростання 2000-2007 рр. супроводжувалося відносно незначними змінами фактора праці, коли індекс зайнятого населення збільшився на 3,8 в. п., а індекс ВВП - на 31,8 в. п. При цьому встановлено, що така динаміка ВВП корелює з вартісним індикатором ринку праці - оплатою праці найманих працівників, яка упродовж 2000-2007 рр. збільшилась на 32,5 в. п. (у реальному вимірі), що у контексті моделювання внеску складових виробничої функції Кобба-Дугласа у приріст ВВП України дало можливість кількісно визначити вплив фізичного і людського капіталу на економічне зростання.

Проведений розрахунок інвестицій у людський капітал підтвердив, що у сферах освіти, охорони здоров'я та культури ще не вдалося вийти на рівень 1990 р., оскільки у 2007 р. порівняно з 1990 р. індекс валової доданої вартості (ВДВ) послуг у сфері освіти становив 54,8%, послуг у сфері охорони здоров'я та соціальної допомоги - 58,9%, а послуг у сфері культури і мистецтв коливався у межах 11%. Крім того, збільшення співвідношення між інвестиціями в основний та людський капітал (у 1997 р. - 1,43, а у 2007 р. - 3,39) свідчить про гальмування процесу становлення економіки знань в Україні.

Для дослідження культурного капіталу в Україні запропоновано використати систему показників, які характеризують сферу культури національної економіки. В результаті з'ясовано, що упродовж 1991-2007 рр. спостерігалися тенденції до скорочення відвідувань закладів культури і мистецтв (кількість відвідувань кіносеансів за рік зменшилася майже у 31 раз, театрів - у 2,7 раза, концертних організацій - у 3,6 раза), до зменшення кількості бібліотек (у 1,2 раза) та їх книжкових фондів. З огляду на це, зроблено висновок, що погіршення стану культурної сфери негативно впливатиме на формування людського капіталу в Україні.

Утвердженню сучасної моделі економічного розвитку України перешкоджає недооцінка значення соціального капіталу та його складових, оскільки зниження рівня довіри з боку населення до державних установ соціального захисту не сприяє сталому економічному розвитку, який сьогодні значною мірою визначається впливом політичного та адміністративного капіталу.

Здійснене дослідження факторів капіталоутворення свідчить про поступове впровадження інвестиційно орієнтованої моделі економічного зростання в Україні. Так, прискорення інвестиційної діяльності забезпечено приростом інвестицій упродовж 2000-2007 рр. у 10,3 раза, а ВВП за той самий період збільшився у 5,5 раза (у номінальному вимірі). Випереджаюче зростання капіталовкладень спиралося на прискорене зростання національних заощаджень: валове заощадження за ці роки збільшилося у 6,0 разів, а чисте заощадження - у 17,0 разів при зростанні валового наявного доходу у 5,7 раза, а кінцевих споживчих витрат - у 5,6 раза (у поточних цінах).

Разом з тим активізація приросту інвестицій в основний капітал характеризується значною диспропорційністю та стихійністю. У структурі капіталовкладень на промисловість, яка потребує, насамперед, оновлення виробничої бази для забезпечення глобальної конкурентоспроможності своєї продукції, у 2007 р. припадало лише 34,1% усіх інвестицій в основний капітал (проти 41,9% у 2001 р.). Натомість частка інвестування у сферу торгівлі збільшилась із 3,9% у 2001 р. до 9,4% у 2008 р., а у сектор операцій з нерухомістю, відповідно, з 14,0% до 20,9%. Водночас упродовж 2000-2007 рр. значно коливалася інтенсивність надходження капіталовкладень у різні види економічної діяльності (у межах як кожного року, так і виду діяльності).

Запропонований механізм оцінювання інноваційної компоненти розвитку національної економіки дав змогу встановити ступінь залежності між динамікою ВВП та динамікою інноваційно наповнених інвестицій. Шляхом виокремлення обсягів виконання наукових і науково-технічних робіт у складі інвестицій в основний капітал показано, що у 2007 р. обсяг інвестицій без урахування інноваційної складової, майже досяг рівня 1990 р. і становив 96,5%, а обсяг інноваційно наповнених інвестицій - лише 25,2%, що дало можливість стверджувати про незначний вплив інноваційно наповнених інвестицій на динаміку ВВП України.

У третьому розділі - “Моделювання економічного зростання та складових сукупного капіталу сучасної України” - визначено параметри впливу форм сукупного капіталу на економічне зростання в Україні; застосовано ЕСМ для оцінки взаємозв'язку сукупного капіталу та економічного зростання.

У роботі запропоновано схему дослідження впливу складових сукупного капіталу на економічне зростання, яка складається з трьох блоків моделей. У першому блоці оцінено вплив фізичного і людського капіталу та їх комбінації на економічне зростання в Україні, у другому - визначено вплив факторів формування фізичного, людського і культурного капіталу на динаміку ВВП через розгляд інвестицій у зазначені форми капіталу, а в третьому - реалізовано модель одночасної оцінки впливу інвестицій в основний і людський капітал на зростання національної економіки (рис. 1).

На даному етапі дослідження деякі моделі не вдалося реалізувати або вони реалізовані частково через брак статистичних даних щодо показників соціального, адміністративного та політичного капіталу за період 1990-2007 рр.

Необхідною передумовою побудови адекватних моделей для оцінки зв'язку між складовими сукупного капіталу та динамікою ВВП є проведення попереднього аналізу даних, яке включає тестування часових рядів на стаціонарність і тест на причинно-наслідкову залежність. Тест Діккі-Фуллєра (ADF-тест) виявив, що часові ряди у рівнях є інтегрованими першого порядку І(1), а часові ряди у перших різницях - інтегрованими нульового порядку І(0). Застосований до часових рядів тест Гренджера дав змогу обґрунтувати доцільність розгляду певних комбінацій факторів у розроблених моделях впливу складових сукупного капіталу на економічне зростання в Україні. Крім того, інтерпретація результатів тесту допомогла з'ясувати, зміни в якій його складовій передуватимуть змінам в інших складових відповідних моделей, тобто виявити напрямок і наявність зв'язку між економічним розвитком і сукупним капіталом у цілому.

капітал сукупний багатофакторний неречовий



Рис. 1. Схема дослідження впливу складових сукупного капіталу на економічне зростання: де Y - ВВП; K_total - сукупний капітал; K₁ - фізичний капітал; K₂ - людський капітал; K₃ - соціальний капітал; K₄ -культурний капітал; K₅ - політичний капітал; K₆ - адміністративний капітал; І_total - сукупні інвестиції; I - інвестиції в основний капітал; I₁ - інвестиції в основний капітал без урахування інновацій; I₂ - інноваційно наповнені інвестиції; I₃ - інвестиції у сферу освіти; I₄ - інвестиції у сферу охорони здоров'я; I₅ - інвестиції у сферу культури.

Відповідно до наведеної вище схеми дослідження впливу складових сукупного капіталу на економічне зростання, на першому етапі оцінювання складових сукупного капіталу і динаміки ВВП України побудовано сім моделей. У Моделі 1 оцінено вплив фізичного капіталу на темпи приросту ВВП. Модель 2 реалізовано у двох варіантах - через показники кількості зайнятого населення і оплати праці найманих працівників. У Моделі 3 оцінено внесок комбінації факторів “праця-капітал” і “оплата праці найманих працівників-капітал” на приріст ВВП України. У Моделі 4 визначено вплив інвестицій на динаміку ВВП, причому в другому варіанті цієї моделі їх внесок оцінено за двома складовими: інвестиціями без урахування інновацій та інноваційно наповненими інвестиціями. У Моделях 5 і 6 оцінено вплив інвестицій у людський (Модель 5) і у культурний (Модель 6) капітал на динаміку ВВП. У Моделі 7 визначено одночасний вплив інвестицій в основний та у людський капітал на економічне зростання у країні.

Реалізовані за допомогою МНК Моделі 1-7 тестувалися на адекватність, статистичну значущість коефіцієнтів, наявність автокореляції збурень, мультиколінеар- ність. Результати оцінювання впливу складових сукупного капіталу на економічне зростання за допомогою регресійних моделей узагальнено в табл. 1.

Таблиця 1. Результати реалізації регресійних моделей

Складові сукупного капіталу	Показники, що характеризують або формують складову сукупного капіталу	Моделі	Результати оцінювання
Фізичний (К1)	Основні засоби	Модель 1	Вплив не визначено
		Модель 3 Варіант 1	Вплив не визначено
		Модель 3 Варіант 2	Приріст основних засобів на 1% зумовить приріст ВВП на 2,7%
	Інвестиції в основний капітал	Модель 4 Варіант 1	Приріст інвестицій в основний капітал на 1% зумовить приріст ВВП на 0,39%
		Модель 7	Приріст інвестицій в основний капітал на 1% зумовить приріст ВВП на 0,39%
	Інвестиції в основний капітал без урахування інновацій	Модель 4 Варіант 2	Приріст інвестицій в основний капітал без урахування інновацій на 1% зумовить приріст ВВП на 0,43%
	Інноваційна складова інвестицій в основний капітал	Модель 4 Варіант 2	Вплив не визначено
Людський (К2)	Кількість зайнятого населення	Модель 2 Варіант 1	Вплив не визначено
		Модель 3 Варіант 1	Вплив не визначено
	Оплата праці найманих працівників	Модель 2 Варіант 2	Приріст фактора СОЕ на 1% зумовить приріст ВВП на 0,55%
		Модель 3 Варіант 2	Приріст фактора СОЕ на 1% забезпечить приріст ВВП на 0,47%
	ВДВ послуг, створена у сфері освіти	Модель 5	Вплив не визначено
		Модель 7	Вплив не визначено
	ВДВ послуг, створена у сфері охорони здоров'я	Модель 5	Вплив не визначено
		Модель 7	Вплив не визначено
	ВДВ послуг, створена у сфері культури	Модель 5	Приріст інвестицій у сферу культури на 1% зумовить приріст ВВП на 0,25%
		Модель 7	Приріст інвестицій у сферу культури на 1% зумовить приріст ВВП на 0,11%
Культурний (К4)	ВДВ послуг, створена у сфері культури	Модель 6	Вплив не визначено
		Модель 7	Приріст інвестицій у сферу культури на 1% зумовить приріст ВВП на 0,11%

Другий етап оцінювання складових сукупного капіталу як фактора зростання національної економіки проводився за допомогою моделей коригування похибки. Ці моделі дають можливість визначити коефіцієнти, що вимірюють швидкість повернення до довгострокової рівноваги, а також проаналізувати короткострокові ефекти за допомогою функцій імпульсних відгуків (які показують ефект і наслідки впливу конкретної змінної на інші змінні моделі) та декомпозицій дисперсій (що демонструють відносну важливість факторів у впливі на динаміку зміни конкретної змінної моделі).

Проведений тест Йохансена на коінтеграцію, а також однаковий порядок інтегрованості часових рядів, дали змогу дійти висновку про можливість побудови ЕСМ.

У рамках динамічного підходу оцінка ЕСМ для часових рядів Моделі 1, Моделі 2 і Моделі 6 не проводилася, тобто не визначався взаємозв'язок між основними засобами і економічним зростанням (Модель 1); між кількістю зайнятих і динамікою ВВП (Модель 2); між інвестиціями у культурний капітал і зростанням економіки України. Це пов'язано з тим, що у розроблених моделях не вдалося отримати статистично значущі коефіцієнти при відповідних факторах, а отже - визначити їх вплив на динаміку ВВП. Тому в роботі реалізовано ЕСМ для часових рядів Моделі 3 (варіант 2) (ЕСМ 3), Моделі 4 (ЕСМ 4), Моделі 5 (ЕСМ 5) та Моделі 7 (ЕСМ 7).

Перед побудовою і аналізом обраних ЕСМ визначено кількість лагів, що повинні включатися до моделей з метою уникнення помилок специфікації. З урахуванням формальних правил вибору оптимальної кількості лагів і враховуючи довжину рядів спостережень, у роботі проведено тестування ЕСМ(1) і ЕСМ(2). Результати застосування критеріїв Акайка і Шварца показали, що правильно специфікованими будуть моделі з одним лагом ЕСМ(1) (табл. 2).

Таблиця 2. Значення критеріїв Акайка та Шварца для ЕСМ 3, ЕСМ 4

Моделі	Порядок моделей	Акайк-критерій	Шварц-критерій
ЕСМ 3	1	136.4568	137.6157
	2	142.1204	143.6781
ЕСМ 4	1	95.28052	96.43941
	2	96.90532	98.46303

Примітка. ЕСМ 5 і ЕСМ 7 не тестувалися через недостатню кількість спостережень.

Крім того, для розроблених ЕСМ проводилися тести на перевірку залишків моделей на їх відповідність нормальному закону розподілу та на відсутність серійної кореляції (LM-тест Бройша-Годфрі) (табл. 3).

Таблиця 3. Результати тестування залишків ЕСМ 3, ЕСМ 4, ЕСМ 5, ЕСМ 7

Модель	Результати тесту на нормальність*, %	Результати тесту на серійну кореляцію**, %
ЕСМ 3	81.7	34.6
ЕСМ 4	46.6	15.3
ЕСМ 5	44.7	18.8
ЕСМ 7	84.3	10.3

Примітка. * p-value статистики Жарку-Бера; ** p-value статистики Obs*R-squared

Нижче наведено лише оцінені ЕСМ 4 та ЕСМ 5, оскільки саме вони були обрані для побудови прогнозу динаміки ВВП на середньострокову перспективу. Щодо побудованих ЕСМ 3 та ЕСМ 7, то вони виявилися інформативними, але за їх допомогою не вдалося проаналізувати довгострокові ефекти.

ЕСМ 4 має вигляд:

 (1)

де DLnGDP - ряд перших різниць логарифмів індексу ВВП, - ряд перших різниць логарифмів індексу інвестицій в основний капітал без урахування інноваційної складової, - ряд перших різниць логарифмів індексу інноваційно наповнених інвестицій.

ЕСМ 4 виявилася динамічно стабільною відносно змінних LnI₁ та LnI₂, оскільки коефіцієнти, що вимірюють швидкість повернення до довгострокової рівноваги (-0,4388065979; -0.3780670704), мають правильні знаки і означають, що 44% відхилення від рівноваги миттєво корегується індексом LnI₁, а 38% - індексом LnI₂. Аналіз функцій імпульсних відгуків показав, що шок у змінній LnGDP стабілізується на певному рівні упродовж прогнозного періоду, здійснюючи істотний вплив на власну динаміку і на приріст обох показників інвестицій. Шоки у змінних LnI₁ та LnI₂ майже не впливають на власний приріст і на динаміку один одного. У цілому аналіз ЕСМ 4 дав змогу дійти висновку, що інвестиції в основний капітал залишаються важливим фактором розвитку економіки України.

ЕСМ 5 має вигляд:

 (2)

де DLnGDP- ряд перших різниць логарифмів індексу ВВП , - ряд перших різниць логарифмів індексу ВДВ, створеної у сфері освіти, - ряд перших різниць логарифмів індексу ВДВ, створеної у сфері охорони здоров'я і соціальної допомоги, - ряд перших різниць логарифмів індексу ВДВ, створеної у сфері культури і мистецтв.

Коефіцієнти, що вимірюють швидкість повернення до довгострокової рівноваги при змінних LnGDP (-0,3681781415), LnVDVhealth (-0,5151900434) та LnVDV_culture (-0.5797325989) мають правильні знаки і означають, що 37% відхилення від рівноваги миттєво корегується індексом LnGDP, 52% - індексом LnVDVhealth, 57% - індексом LnVDV_culture.

Аналіз функцій імпульсних відгуків для часових рядів ЕСМ 5 показав, що зміна у темпах приросту ВВП зумовить зростання темпів приросту змінних LnVDV_education, LnVDV_health та LnVDV_culture, тобто поліпшення якості людського капіталу в національній економіці.

У цілому результати оцінки побудованих ЕСМ узагальнено у табл. 4.

Таблиця 4. Результати реалізації ЕСМ

Складові сукупного капіталу	Показники, що характеризують або формують складову сукупного капіталу	Моделі	Результати оцінювання
			Довгострокові ефекти	Короткострокові ефекти
Фізичний (К1)	Основні засоби	ЕСМ 3	Неможливо проаналізувати	Показник не здійснює впливу на динаміку ВВП
			Напрямок зв'язку: “розвиток > сукупний капітал”
	Інвестиції в основний капітал	ЕСМ 7	Неможливо проаналізувати	Показник здійснює вплив на динаміку ВВП
	Інвестиції в основний капітал без урахування інновацій	ЕСМ 4	44% відхилення від рівноваги коригується індексом LnI1	Показник здійснює незначний вплив на динаміку ВВП
	Інноваційна складова інвестицій в основний капітал		38% відхилення від рівноваги коригується індексом LnI2	Показник майже не здійснює впливу на динаміку ВВП
			Напрямок зв'язку: “сукупний капітал - розвиток”
Людський (К2)	Оплата праці найманих працівників	ЕСМ 3	Неможливо проаналізувати	Показник не здійснює впливу на динаміку ВВП
			Напрямок зв'язку: “розвиток > сукупний капітал”
	ВДВ послуг, створена у сфері освіти	ЕСМ 5	Не можливо проаналізувати	Показник не здійснює впливу на динаміку ВВП
		ЕСМ 7	Неможливо проаналізувати	Показник майже не здійснює впливу на динаміку ВВП
	ВДВ послуг, створена у сфері охорони здоров'я	ЕСМ 5	52% відхилення від рівноваги коригується індексом LnVDVhealth	Показник здійснює незначний вплив на динаміку ВВП
		ЕСМ 7	Не можливо проаналізувати	Показник не здійснює впливу на динаміку ВВП
	ВДВ послуг, створена у сфері культури	ЕСМ 5	57% відхилення від рівноваги коригується індексом LnVDVculture	Показник не здійснює впливу на динаміку ВВП
			Напрямок зв'язку: “сукупний капітал - розвиток”

Здійснений порівняльний аналіз результатів етапів оцінювання сукупного капіталу та економічного зростання дав можливість обґрунтувати ЕСМ як інструментарій оцінки короткострокових і довгострокових зв'язків між складовими сукупного капіталу та зростанням економіки в Україні (табл. 5).

Таблиця 5. Результати порівняльного аналізу підходів до оцінки складових сукупного капіталу як фактора економічного зростання в Україні

Моделі	Регресійні моделі	Моделі коригування похибки
Модель 1	Вплив фізичного капіталу не визначено	Не оцінювалася
Модель 2	Вплив людського капіталу не визначено	Не оцінювалася
Модель 3 ЕСМ 3	Вплив фізичного і людського капіталу не визначено (варіант 1)	Не оцінювалася
	Визначено вплив фізичного і людського капіталу на динаміку ВВП (варіант 2)	Довгострокові зв'язки не оцінено Аналіз короткострокових зв'язків встановив відсутність взаємозв'язку між темпами приросту фізичного і людського капіталу та ВВП
Модель 4 ЕСМ 4	Визначено вплив інвестицій в основний капітал без урахування інновацій на динаміку ВВП Вплив інноваційно наповнених інвестицій не визначено	Оцінено довгострокові зв'язки Аналіз короткострокових зв'язків встановив зв'язок між інвестиціями в основний капітал і ВВП
Модель 5 ЕСМ 5	Вплив інвестицій у сферу освіти не визначено; Вплив інвестицій в сферу охорони здоров'я не визначено Оцінено вплив інвестицій в сферу культури на динаміку ВВП	Оцінено довгострокові зв'язки Аналіз короткострокових зв'язків встановив зв'язок між інвестиціями у сферу охорони здоров'я і динамікою ВВП
Модель 6	Вплив інвестицій у сферу культури на динаміку ВВП не визначено	Не оцінювалася
Модель 7 ЕСМ 7	Визначено вплив інвестицій в основний капітал Вплив інвестицій у сферу освіти та у сферу охорони здоров'я не визначено Визначено вплив інвестицій у сферу культури на динаміку ВВП	Оцінено довгострокові зв'язки Аналіз короткострокових зв'язків встановив зв'язок між інвестиціями в основний капітал, інвестиціями у сферу освіти і динамікою ВВП

Перед побудовою прогнозу динаміки ВВП України на середньострокову перспективу визначено прогностичні можливості побудованих ЕСМ 4 і ЕСМ 5. Зокрема, здійснено ретроспективний аналіз точності прогнозів на інтервалах 1990-2007 рр. і 2000-2007 рр., а також розраховано показник МАРЕ для кожної змінної відповідної моделі. На основі отриманих результатів вибрано найкращий інтервал (з меншим значенням МАРЕ) для побудови і верифікації прогнозу.

У результаті з'ясовано, що упродовж 1990-2007 рр. теоретичні ряди даних ЕСМ 4 досить точно описують фактичні часові ряди, оскільки значення показника МАРЕ для змінних LnGDP (1,6%), LnI₁ (4,4%) та LnI₂ (4,1) відповідають прогнозу високої точності (MAPE < 10%). Тестування прогностичних характеристик ЕСМ 4 на часовому проміжку 2000-2007 рр. показало дещо гірші результати, ніж для усього періоду моделювання. Зокрема, значення показника МАРЕ для змінної LnGDP становить 3,7%, для змінної LnI₁ - 8,8% і для змінної LnI₂ - 5,9%.

Щодо тестування ЕСМ 5, то значення показника МАРЕ для усіх змінних моделі відповідають прогнозу високої точності (3,5% - для змінної LnGDP, 2,2% - для змінної LnVDV_education, 3,0% - для змінної LnVDV_health і 3,2% - для змінної LnVDV_culture). Тестування прогностичних характеристик ЕСМ 5 на часовому проміжку 2000-2007 рр. за аналогією з тестуванням ЕСМ 4, показало гірші результати, ніж для усього періоду оцінювання (7,8% - для змінної LnGDP, 3,4% - для змінної LnVDV_education, 4,3% - для змінної LnVDV_health та 3,5% - для змінної LnVDV_culture).

Результати прогнозу динаміки ВВП на основі інвестицій в основний і людський капітал окреслили перспективу розвитку національної економіки. За незмінних внутрішніх і зовнішніх умов Україна мала шанс й далі нарощувати свій інвестиційний потенціал і завершити етап відновлювального зростання вже на початку 2012 р. Проте негативний вплив світової фінансово-економічної кризи спричинить значне падіння темпів приросту ВВП вже у 2009 р., що підтверджено узагальненням прогнозів провідних зарубіжних і вітчизняних установ на 2009-2010 рр.

Висновки

У дисертації запропоновано прикладний економіко-математичний інструментарій, за допомогою якого можливо проаналізувати короткострокові та довгострокові зв'язки між сукупним капіталом і економічним зростанням, а також виявити ключові фактори у контексті прогнозування динаміки ВВП в Україні.

1. Традиційне розуміння економічного зростання як рушійної сили економічного розвитку уточнено у зв'язку з новим баченням сутності процесу розвитку економіки, кількісні та якісні параметри якого мають враховувати соціальну, політичну, культурну, інституційну та екологічну специфіку будь-якої країни. Таке визначення процесу економічного розвитку ускладнює його моделювання, хоча й існують підходи до кількісної оцінки окремих параметрів економічного розвитку (зокрема, фізичного і людського капіталу) в моделях ендогенного зростання. Ці моделі можуть використовуватися для оцінки факторів розвитку економіки та врахування змін у структурі складових сукупного капіталу.

2. Сучасному етапу економічного розвитку відповідає нове, гранично широке, розуміння капіталу як сукупного капіталу, що є інтегрованим ресурсом економічної діяльності, включається у процеси відтворення і нагромадження, а також може набувати речових і неречових форм, які характеризують певні аспекти процесу розвитку економіки і визначають сукупний капітал як його фактор.

3. Сьогодні у сфері економіко-математичного моделювання найчастіше застосовуються методи дослідження, що не прив'язані до конкретної економічної теорії. Особливістю таких методів є можливість включення до моделей факторів, які раніше не оцінювались у зв'язку з відсутністю їх чіткого теоретичного обґрунтування. Зазначене має ключове значення у контексті моделювання фактора сукупного капіталу, оскільки в даному випадку з'являється можливість кількісно оцінити не тільки речові, але й неречові форми сукупного капіталу в рамках однієї моделі, а також визначити напрямки зв'язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням. Це здійснюється за допомогою сучасних методів економетричного моделювання, зокрема, - моделей коригування похибки, що є гнучким інструментарієм дослідження короткострокових і довгострокових зв'язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням.

4. Аналіз економічного зростання в Україні за допомогою традиційних факторів виробництва (“праця-капітал”) у контексті застосування класичної виробничої функції Кобба-Дугласа ускладнюється через невідповідність змін, які відбуваються у цих факторах, змінам, які мають місце у динаміці ВВП. Збільшення упродовж 1991-2007 рр. основного капіталу суперечить спадно-зростаючій динаміці ВВП. Крім того, економічне зростання 2000-2007 рр. супроводжувалося відносно незначними змінами фактора праці, коли приріст ВВП у кілька разів перевищив приріст зайнятого населення. Тому для моделювання впливу людського капіталу на зростання економіки України запропоновано використання вартісного індикатора ринку праці - оплати праці найманих працівників, динаміка якої корелює з динамікою ВВП.

5. Розрахунок інвестицій у людський капітал за допомогою запропонованих у роботі методів підтверджує виявлені особливості вимірювання економічних показників в Україні, коли індекси-дефлятори ВДВ у конкретних видах економічної діяльності значно відрізняються від індексів-дефляторів ВВП. Це зумовило викривлення показників реальних обсягів послуг у сфері освіти та охорони здоров'я - удвічі, а показника ВДВ послуг у сфері культури - утричі. У контексті кількісної оцінки впливу чинників формування людського капіталу на динаміку ВВП дана обставина ускладнює інтерпретацію результатів моделювання, а також не дає змогу виявити напрями і пріоритети подальшого розвитку людського капіталу в Україні.

6. Сьогодні неречові форми сукупного капіталу великою мірою визначають спрямованість економічного розвитку в Україні. При цьому аналіз показників соціального капіталу свідчить про зниження рівня довіри з боку населення до державних установ, що зумовлюється недостатньою ефективністю політичного та адміністративного капіталу у частині практичної реалізації державних програм соціально-економічного розвитку країни.

7. Кількісна оцінка динаміки основних засобів і оплати праці найманих працівників, здійснена у рамках регресійної моделі, показує, що при зростанні основних засобів на 1% ВВП зросте на 2,7%, хоча аналогічний приріст оплати праці найманих працівників зумовить зростання ВВП лише на 0,47%. Схожі тенденції спостерігаються також при аналізі чинників формування фізичного і людського капіталу. Зростання капіталовкладень на 1% сприятиме збільшенню ВВП на 0,39%, хоча при цьому вплив інвестицій у сферу освіти на динаміку ВВП є незначущим, а інвестицій у сферу охорони здоров'я - від'ємним. Лише приріст на 1% інвестицій у сферу культури і мистецтв забезпечить приріст ВВП на 0,25%.

8. Економетричний аналіз факторів виробництва і економічного зростання в Україні, здійснений за допомогою ЕСМ, дав можливість дійти висновку, що саме динаміка ВВП визначала динаміку показників основних засобів і оплати праці найманих працівників. Встановлений зв'язок між зростанням національної економіки та інвестиціями в основний і людський капітал чітко окреслює пріоритети економічної політики на довгострокову перспективу. При цьому оцінка надзвичайно низького впливу інноваційно наповнених інвестицій на економічне зростання у країні свідчить про необхідність значного збільшення обсягів фінансування та впровадження НДДКР, а аналіз зв'язку між факторами формування людського капіталу і динамікою ВВП вказує на необхідність збільшення обсягів фінансування людського капіталу у контексті забезпечення переходу України до економіки знань.

9. Порівняльний аналіз підходів, застосованих до оцінки складових сукупного капіталу як фактора економічного зростання в Україні дав змогу обґрунтувати ЕСМ як гнучкий інструмент визначення напрямку зв'язків між сукупним капіталом і зростанням економіки, а також виявити ключові складові сукупного капіталу у контексті прогнозування динаміки ВВП. За прогнозними розрахунками динаміки ВВП за незмінних умов Україна мала можливість до 2012 р. завершити етап відновлювального зростання, проте негативний вплив світової фінансово-економічної кризи значно уповільнив процес упровадження нової моделі економічного розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Параграфи у колективних монографіях

1. Кірєєв С. І. Макроекономічний фактор знань у світогосподарському розвитку / С. І. Кірєєв, О. Б. Шевчук, О. С. Петровська // Україна у вимірі економіки знань: монографія / [Геєць В. М., Александрова В. П., Бажал Ю. М. та інш.] ; за ред. акад. НАН України В. М. Гейця. - К.: “Основа”, 2006. - С. 65-68; 76-81 (особистий вклад: проаналізовано моделі ендогенного зростання та досліджено інтернаціоналізацію капіталу) (0,6 д. а.).

...