комплекс моделей оцінки ефективності реалізації продукції: модель рейтингової оцінки впливу факторів сезонності, моделі уточненої та інтегральної оцінки, - на основі яких приймаються рішення щодо максимізації доходу від реалізації продукції в умовах дії факторів сезонності.

Удосконалено

метод визначення економічної ефективності моделей за рахунок використання поняття реального та недоотриманого доходу, реальних і можливих додаткових витрат.

Концепція моделювання оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС дозволяє синтезувати стратегію узгодження внутрішніх і зовнішніх економічних інтересів з умовами впливу факторів сезонності, використовуючи такі їх особливості, як створення сприятливих і несприятливих умов функціонування ВЕС. Концепція грунтується на логістичній моделі, яка представлена послідовністю технологічних блоків:

вхідний матеріальний потік - рух матеріалів і товарів, необхідних для виробництва продукції;

склад-m - рух матеріалів і товарів на складі;

виробництво - технологічний процес перетворення вхідного матеріального потоку в готову продукцію;

склад-п - рух готової продукції на складі в системі збуту;

вихідний матеріальний потік - рух готової продукції в системі збуту для передачі споживачу;

ринок продукції - поставка готової продукції споживачу та отримання доходу.

Через специфіку механізму впливу факторів сезонності і необхідність моделювання цього впливу на ефективність ВЕС, всі вказані блоки логістичної моделі, окрім блоку "ринок продукції", представлені множиною технологічних елементів. Технологічний елемент виконує певний вид робіт (технологічні операції по виготовленню комплектуючих деталей, одиниць продукції, перевезенню, зберіганню і т.п.). Завантаження технологічного елементу визначається номенклатурою робіт по видах продукції, кількістю і термінами виготовлення продукції, що відображається в плані виробництва продукції.

Для викладу концепції моделювання оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС введемо наступні припущення:

Припущення 1. Через існування однієї основи в процесах закупівлі і збуту продукції (ринок продукції) та механізму впливу факторів сезонності (зміна попиту і пропозиції на ринку продукції) з двох процесів буде розглянуто тільки процес реалізації (збуту) продукції.

Припущення 2. Вплив факторів сезонності виявляється у вигляді зміни доходу від реалізації продукції і зміни постійних та перемінних витрат в процесі її виробництва.

Припущення 3. Функція виробництва і реалізації продукції виражена синусоїдальною формою.

Припущення 4. Виробнича програма припускає виготовлення продукції одного виду.

Припущення 5. Зміна витрат на виконання роботи технологічними елементами залежно від впливу факторів сезонності розглядатиметься на прикладі одного технологічного елементу.

На рис. 2 представлена концептуальна схема моделювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС.

Згідно зі схемою на рис. 2, фактори сезонності впливають на систему матеріально-технічного забезпечення, виробництва і реалізації продукції незалежно від системи управління. Фактори сезонності чинять вплив на технологічні елементи і на види продукції в процесі реалізації. Технологічний елемент Te = g, s(t), M+FS, M-FS, в умовах впливу факторів сезонності, визначено наступними параметрами: g - середнє значення величини ресурсу в одиницю часу; s(t) - вартість одиниці ресурсу як функція часу у залежності від впливу факторів сезонності; M+FS - впорядкована множина календарних дат, що представляє період із сприятливими умовами зниження витрат на виконання роботи; M-FS - впорядкована множина календарних дат, що визначає період з несприятливими умовами зниження витрат на виконання роботи. При зміні величини ресурсу s(t), за рахунок впливу факторів сезонності, у бік зменшення, формується період M+FS, у бік збільшення - період M-FS.

Рис. 2. Концептуальна схема моделювання впливу факторів сезонності та ефективність ВЕС

Продукція PрPрFS={c(t), (t), L, L+FS, L-FS}, характеризується наступними параметрами: с(t) - вартість одиниці продукції в умовах впливу факторів сезонності; (t) - інтенсивність продажів продукції в умовах впливу факторів сезонності; L - плановий або фактичний період реалізації партії продукції; L+FS - найсприятливіший період для реалізації продукції; L-FS - найменш сприятливий період для реалізації продукції. Періоди L+FS і L-FS відображаються значеннями с(t), (t). У випадку, якщо с(t), (t) зростають щодо деякого середнього значення, утворюється період L+FS, при зниженні - період L-FS.

Задача системи управління полягає в оцінці завантаження технологічного елемента в процесі виробництва продукції і в оцінці реалізації продукції із застосуванням, відповідно, моделей оцінки ефективності виробництва і реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності.

За результатами моделювання ухвалюються рішення з коригування план-графіка виробництва або плану реалізації продукції з використанням моделей регулювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС. За допомогою моделей мінімізації витрат в процесі функціонування технологічних елементів і моделей максимізації доходу від реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності визначаються допустимі розміри витрат і доходу, які, відповідно, можуть бути компенсовані або додатково отримані. Реалізація концепції надає змогу системі управління підвищити ефективність ВЕС.

У другому розділі “Моделі управління ефективністю функціонування виробничо-економічної системи в умовах впливу факторів сезонності” представлено авторський комплекс моделей оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС.

Вплив факторів сезонності на процес виробництва продукції розглядається з позиції наявності множини технологічних елементів Te, підмножинами якої є множина технологічних елементів TeFS, чутливих до впливу факторів сезонності, та технологічних елементів Te0 - нечутливих до впливу.

Для технологічного елементу TerTeFS заданий закон виміру вартості одиниці ресурсу sr(t) , ресурси gr, впорядковані множини дат Mr+FS ={t: t(dr1+FS, …, dr2+FS)}, і Mr-FS ={t: t(dr1-FS,…, dr2-FS)}. Де dr1+FS - початкова дата найбільш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri; dr2+FS - кінцева дата найбільш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri; dr1-FS - початкова дата найменш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri; dr2-FS - кінцева дата найменш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri.

Позначимо сумарну величину ресурсу у періоди позитивного й негативного впливу факторів сезонності відповідно як й ; трудомісткість і вартість виконання роботи - як , відповідно.

Додаткове зниження витрат на виконання роботи визначається рівнянням:

.

Додаткове підвищення витрат на виконання роботи визначається таким чином:

.

Сумарне зниження витрат визначається згідно з рівнянням:

.

Сумарне підвищення витрат визначається рівнянням:

.

Потенційно можливе сумарне зниження витрат розраховується таким чином:

.

Потенційно можливе сумарне підвищення витрат розраховується в такий спосіб:

.

Функція мети оцінки ефективності виробництва продукції залежно від наявності сприятливих і несприятливих умов виконання робіт, створених впливом факторів сезонності, буде мати вигляд:

(1)

; ; ; ;.

Таким чином, значення цільової функції може змінюватися в межах від 0 до 1, тобто 0 EPPFS 1.

Якщо =1, то системою управління створена оптимальна виробнича програма виробництва продукції з повним використанням потенціалу позитивних умов впливу факторів сезонності.

Вплив факторів сезонності в процесі реалізації продукції відбувається через підвищення або зниження ціни одиниці продукції в процесі її реалізації або (та) через збільшення або скорочення обсягів продажів. Підвищення ефективності є можливим, якщо буде максимально використано позитивний вплив факторів сезонності і скорочено до мінімуму негативний вплив в процесі реалізації продукції.

Оцінка ефективності виробничої програми з позиції впливу факторів сезонності на реалізацію продукції визначатиметься через розмір одержуваного доходу. Функція мети буде мати вигляд:

max D(x(t),c(t)), t T,

при обмеженнях: x(t) X(t), c(t) C(t), де x(t) - обсяг продукції, що реалізовано на ринку у момент часу t; c(t) - ціна одиниці реалізованої продукції у момент часу t; X(t) - плановий обсяг реалізуємої продукції у момент часу t. C(t) - ринкова планова ціна одиниці реалізованої продукції у момент часу t.

Для формалізації оцінки ефективності реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності, введемо наступні позначення:

Pр0 - множина видів продукції, на реалізацію якої не впливають фактори сезонності;

PрFS - множина видів продукції, на реалізацію якої впливають фактори сезонності;

PрxFS - множина видів продукції, для якої фактори сезонності впливають на кількість продажів;

PрсFS - множина видів продукції, для якої фактори сезонності впливають на вартість одиниці продукції; PрcxFS - множина видів продукції, для якої фактори сезонності впливають і на кількість продажів, і на вартість одиниці продукції одночасно.

Для формалізації оцінки ефективності реалізації продукції в періоди сприятливі та несприятливі щодо величини реалізованої продукції в умовах впливу факторів сезонності представимо наступні можливі варіанти співвідношення періодів Lix+FS та Lix-FS з періодом реалізації Lix продукції i-го виду, чутливого до впливу факторів сезонності:

1. Mi Mix+FS ; Mi Mix-FS = ; Mi Mix+FS.

2. Mi Mix+FS = ; Mi Mix-FS ; Mi Mix-FS.

3. Mi Mix+FS ; Mi Mix-FS = ; Mix+FS Mi (2)

4. Mi Mix+FS = ; Mi Mix-FS ; Mix-FS Mi.

5. Mi Mix+FS = ; Mi Mix-FS = .

6. Mi Mix+FS ; Mi Mix-FS ; Mix-FS Mi; Mix+FS Mi.

Для продукції множин PрсFS та PрcxFS буде отримана така ж структура варіантів співвідношення періодів, як і в (2).

Продукції, що реалізується у поточний момент часу, може відповідати лише один з варіантів (2).

Аналіз варіантів (2) дає змогу зробити наступний висновок. Найсприятливішим варіантом реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності є варіант 1, тому що період реалізації продукції повністю співпадає із сприятливим періодом реалізації продукції і не перетинається з несприятливим періодом реалізації продукції.

Якнайменш сприятливим варіантом реалізації продукції є варіант 2, тому що період реалізації продукції або повністю співпадає, або є меншим несприятливого періоду реалізації продукції і не перетинається із сприятливим періодом реалізації продукції. Це свідчить про максимально можливі додаткові втрати доходу при реалізації продукції.

Аналіз варіантів 3 і 4 свідчить про те, що можна вважати варіант 3 менш ефективним, в порівнянні з варіантом 1, але більш ефективним в порівнянні з варіантом 2; варіант 4 більш ефективний в порівнянні з варіантом 2, але менш ефективний в порівнянні з варіантом 1 і т.п.

Для формального представлення рейтингової оцінки кожного варіанту (2) реалізації продукції i-го виду використовується наближений метод, в якому враховуються події попадання періодів реалізації продукції в сприятливі і несприятливі періоди реалізації продукції, утворені за рахунок впливу факторів сезонності.

Рейтингова оцінка варианту Rij, j =1, 2, …, 6 для i-го виду продукції розраховується згідно з виразом:

Rij=Rij++Rij-,

де Rij+ - рейтингова оцінка j-го варіанту реалізації продукції щодо використання сприятливого періоду реалізації продукції за рахунок впливу факторів сезонності;

Rij- - рейтингова оцінка j-го варіанту реалізації продукції щодо використання несприятливого періоду реалізації продукції за рахунок впливу факторів сезонності.

Система управління на основі рейтингової оцінки одержує інформацію щодо ухвалення рішень з необхідності проведення або припинення дослідження питань ефективності реалізації продукції.

Для більш точного розрахунку оцінки ефективності реалізації продукції множини PрFS необхідно ввести наступні позначення:

Dix+FS, Diс+FS, Diсx+FS -додатковий доход від реалізації продукції i-го виду у випадку впливу факторів сезонності, відповідно, PiPрxFS, PiPрcFS, PiPрcxFS;

Dix+0, Diс+0, Diсx+0 - наявний потенціал додаткового доходу у випадку впливу факторів сезонності на реалізацію продукції, відповідно, PiPрxFS, PiPрcFS, PiPрcxFS.

Через наявність в механізмі впливу факторів сезонності сприятливого періоду реалізації продукції, може мати місце зниження доходу в залежності від співвідношення на часовій осі вказаного періоду і періоду реалізації продукції. Для побудови моделі визначення таких збитків введемо наступні позначення:

Dix-FS, Diс-FS, Diсx-FS - недоотриманий доход від реалізації продукції i-го виду у випадку впливу факторів сезонності, відповідно, PiPрxFS, PiPрcFS, PiPрcxFS;

Dix-0, Diс-0, Diсx-0 - наявний потенціал недоотриманого доходу у випадку впливу факторів сезонності на реалізацію продукції, відповідно, PiPрxFS, PiPрcFS, PiPрcxFS.

Позначимо уточнені оцінки ефективності реалізації продукції i-го виду як EKRАi, ECRАi, ECКRАi. Рівняння для обчислення уточненої оцінки EKRАi має вигляд:

. (3)

Рівняння для обчислення уточнених оцінок ECRАi, ECКRАi є аналогічними (3).

Інтегральна оцінка ефективності реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності визначається в наступний спосіб:

E=kFS(EKRA+ECRA+ECKRA)/3

E=1 означає, що при реалізації продукції враховані і використані сприятливі періоди і не використані не сприятливі періоди впливу факторів сезонності; E=0 - при реалізації продукції повністю не використані сприятливі періоди і використані в повному обсязі не сприятливі періоди впливу факторів сезонності.

Отримані моделі визначення оцінки ефективності реалізації продукції, дозволяють створити в управлінні систему отримання оцінок, починаючи з попередньої і закінчуючи інтегральною оцінкою. Це створює умови для економії ресурсів управління і забезпечує надійну оцінку ефективності реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності, як на етапі розробки плану реалізації, так і при безпосередній реалізації продукції. В результаті, в першому випадку, може бути проведено укрупнене або детальне коригування плану реалізації продукції. В іншому випадку - буде розраховано можливі втрати від реалізації продукції за рахунок не врахованого впливу факторів сезонності і розроблено заходи щодо компенсації таких втрат.

Регулювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС може мати наступні варіанти.

Варіант 1. Реалізація продукції на ринку має фіксовані терміни поставки споживачу, не підлягає зміні за ініціативою ВЕС.

Позначимо множину видів продукції з фіксованими термінами поставки споживачу як , множину технологічних елементів, чутливих до впливу факторів сезонності як . Розрахункова величина недоотриманого доходу Di-FS набуває статусу показника, що визначає збитки за рахунок використання зовнішньої орієнтації планування в умовах впливу факторів сезонності. Компенсація недоотриманого доходу Di-FS для продукції Pрi можлива, якщо . В іншому випадку компенсація може бути проведена за рахунок зміни вартості одиниці продукції або обсягу продажів. Продукція характеризується також отриманим додатковим доходом Di+FS. Тоді сумарний додатковий доход від реалізації продукції DiFS визначатиметься так:

DiFS = Di+FS -(Di-FS- (-)). (4)

Функція мети для (4) має вигляд:

max DiFS. (5)

Для реалізації функції мети (5) необхідно таким чином перебудувати план-графік виконання робіт при виробництві продукції , що б були максимально використані сприятливі умови виконання робіт технологічними елементами множини . Реалізація функції мети (5) дозволяє системі управління в умовах впливу факторів сезонності максимізувати доход від реалізації продукції, для якої терміни постачань зафіксовано та не можуть бути змінені ВЕС. Максимізувати доход стає можливим за рахунок пошуку резервів зниження витрат на виробництво продукції.

Варіант 2. Реалізація продукції на ринку не має фіксованих термінів поставки споживачу, терміни можуть встановлюватися за ініціативою ВЕС.

Позначимо множину видів продукції з нефіксованими термінами поставки споживачу як . Зміст задачі в системі управління ВЕС представимо наступними варіантами.

На основі моделювання оцінки ефективності реалізації продукції , формується рішення щодо підвищення оцінки ефективності за рахунок коригування плану реалізації. За рахунок коригування підвищується розмір доходу від реалізації продукції у зв'язку з оптимальним використанням параметрів впливу факторів сезонності. Цільова функція матиме вигляд:

. (5)

2. Модель оцінки та функція мети має вигляд (1). Для виконання функції мети необхідно скоригувати план-графік виконання робіт технологічними елементами множини .

3. План-графік виконання робіт і план реалізації продукції не узгоджені. Неузгодженість компенсується утворенням запасів готової продукції, виготовлених комплектуючих деталей, вузлів.

Представлені моделі підвищення ефективності ВЕС побудовано з урахуванням використання в ВЕС як ззовні орієнтованого планування, так і внутрішнього. При цьому існує прив'язка видів робіт до виду реалізованої продукції. Такий підхід є необхідним з позиції забезпечення безперервності технологічного процесу і дотримання принципів логістики.

У третьому розділі “Методи реалізації моделей управління ефективністю виробничо-економічної системи в умовах впливу факторів сезонності” розроблено алгоритм реалізації моделей визначення ефективності ВЕС. Алгоритм містить порядок визначення основних вимог до попередньої обробки інформації, формалізації представлення множини видів споживаних матеріальних ресурсів, видів реалізуємої продукції і технологічних елементів. Алгоритм визначає структуру і функції системи ефективності ВЕС в умовах впливу факторів сезонності.

Розроблено структуру системи інформаційної підтримки ухвалення рішень в умовах впливу факторів сезонності. Система використовує фактори сезонності як основу формування потенційних можливостей підвищення ефективності ВЕС в умовах постійного визначення компромісів між внутрішніми і зовнішніми інтересами ВЕС. Розроблено табличну форму зображення списку початкових і розрахункових параметрів.

Метод визначення економічної ефективності моделей передбачає розрахунки економічної ефективності на різних етапах реалізації моделей:

,

де - можливий річний приріст прибутку за рахунок використання потенційної можливості підвищення обсягів реалізованої продукції;

- можливий річний приріст прибутку за рахунок використання потенційної можливості зниження витрат виробництва продукції.

Коефіцієнт економічної ефективності Е та термін окупності Т розраховуються згідно виразів:

,

,

де Кк - одноразові витрати на розробку моделей;

Еnt - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на розробку моделей, встановлений в галузі або на підприємствах-аналогах.

В табл. 1 відображено фактори, які визначили економічну ефективність від впровадження результатів дисертаційної роботи на ВАТ “Очеретинський цегловий завод “Індустрія”

Методика розрахунку економічної ефективності реалізації моделей оцінки впливу факторів сезонності в ВЕС включає наступні складові: визначення списку технологічних елементів та видів продукції, на яку впливають фактори сезонності при виробництві продукції і реалізації; виконання модельних розрахунків щодо визначення додаткового умовного доходу та додаткового потенційного зниження доходу; визначення сукупного доходу від реалізації продукції, прибутку, нормативних даних; визначення витрат на розробку та експлуатацію моделей оцінки впливу факторів сезонності; визначення рівню збільшення прибутку, коефіцієнту економічної ефективності, окупності витрат.

Таблиця 1

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на теоретичному, методологічному та інструментальному рівнях поставлено і вирішено задачу моделювання оцінки ефективності виробничо-економічної системи в умовах впливу факторів сезонності. У ході дослідження отримано такі основні результати:

Вплив фактора сезонності, згідно з логістичною моделлю ВЕС, виявляється в процесі матеріально-технічного забезпечення, виробництва і реалізації продукції. Вплив визначається зміною розміру собівартості продукції і одержуваного прибутку, за рахунок якого облік і регулювання впливу факторів сезонності дозволяє визначити резерви підвищення ефективності ВЕС.

Наявність протилежних фаз зміни параметрів ВЕС в процесі впливу факторів сезонності дозволяє реалізувати можливість на основі оцінки ефективності виробничої програми синтезувати управлінські рішення щодо використання позитивного і компенсації негативного впливу факторів сезонності.

Аргументовано, що засобом підвищення ефективності ВЕС в умовах впливу факторів сезонності є коригування план-графіка виробництва продукції і плану реалізації продукції (пасивний шлях); або розробка і впровадження інвестиційних проектів по посиленню позитивного і компенсації негативного впливу факторів сезонності (активний шлях), що дозволяє підвищити гнучкість управлінських рішень і ступінь їх адаптованості до умов впливу факторів сезонності.

Запропоновано концепцію моделювання оцінки впливу сезонних факторів на ефективність ВЕС, яка дозволяє максимізувати використання позитивного впливу і мінімізувати негативний вплив факторів сезонності.

Розроблено комплекс економіко-математичних моделей оцінки впливу сезонних факторів на ефективність ВЕС. Моделі дозволяють вирішувати наступні задачі: оцінки ефективності реалізації продукції ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, оцінки ефективності виробництва продукції ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, регулювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС. Реалізація розроблених моделей дозволяє знизити рівень витратного навантаження та підвищити ефективність функціонування системи.

Запропоновано методичні засади реалізації моделей управління ефективністю виробничо-економічних систем в умовах впливу факторів сезонності: алгоритми реалізації моделей управління ефективністю ВЕС; система інформаційної підтримки прийняття рішень в умовах впливу факторів сезонності; метод визначення економічної ефективності реалізації моделей.

Розроблений комплекс економіко-математичних моделей реалізовано на ВАТ “Очеретинський цегловий завод “Індустрія” (с.м.т. Очеретино Донецької обл.); отримано економічний ефект у розмірі 56 тис. грн, що підтверджується актом впровадження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях

Петрякова Т.В., Томяковский А.С. Моделирование влияния факторов сезонности в производственно-экономических системах// Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.) Общ. ред. и предисл. Ю.Г. Лысенко; Донецкий гос. ун-т.- Донецк: ДонГУ, 2000. - Вып. 3. - С. 153-159 (Особистий внесок здобувача: розроблено модель регулювання впливу факторів сезонності в управлінні виробничо-економічними системами).

Петрякова Т.В. Моделирование множества параметров эффективности ПЭС подверженных влиянию факторов сезонности // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.) Общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. - Донецк: ДонНУ, Том 1, 2003.- Спец. вып. - С. 133-139.