Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Факультет економіки моря

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Моделі і методи прийняття управлінських рішень в аналізі та аудиті»

на тему «Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства»

студентки 5 курсу

Гарус Катерини

Миколаїв 2016

Зміст

Вступ

1. Характерні риси математичного моделювання

2. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства

3. Моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Моделювання (у широкому сенсі) є основним методом досліджень у всіх галузях знань і науково обґрунтованим методом оцінок характеристик складних систем, використовуваним для прийняття рішень в різних сферах інженерної діяльності. Існуючі і проектовані системи можна ефективно досліджувати за допомогою математичних моделей (аналітичних та імітаційних), що реалізуються на сучасних ЕОМ, які в цьому випадку виступають в якості інструменту експериментатора з моделлю системи.

В даний час не можна назвати область людської діяльності, в якій в тій чи іншій мірі не використовувалися б методи моделювання. Особливо це відноситься до сфери управління різними системами, де основними є процеси прийняття рішень на основі одержуваної інформації. Зупинимося на філософських аспектах моделювання, а точніше загальної теорії моделювання.

Методологічна основа моделювання. Все те, на що спрямована людська діяльність, називається об'єктом (лат. objectіon - предмет). Вироблення методології спрямована на впорядкування отримання та обробки інформації про об'єкти, які існують поза нашою свідомістю і взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем.

У наукових дослідженнях велику роль відіграють гіпотези, тобто певні передбачення, що ґрунтуються на невеликій кількості досвідчених даних, спостережень, здогадів. Швидка і повна перевірка висунутих гіпотез може бути проведена в ході спеціально поставленого експерименту. При формулюванні та перевірці правильності гіпотез велике значення в якості методу судження має аналогія.

Узагальнено моделювання можна визначити як метод опосередкованого пізнання, при якому досліджуваний об'єкт-оригінал знаходиться в деякому відповідно з іншим об'єктом-моделлю, причому модель здатна в тому чи іншому відношенні заміщати оригінал на деяких стадіях пізнавального процесу. Стадії пізнання, на яких відбувається така заміна, а також форми відповідності моделі і оригіналу можуть бути різними:

1) моделювання як пізнавальний процес, що містить переробку інформації, що надходить із зовнішнього середовища, про що відбуваються в ній явищах, в результаті чого у свідомості з'являються образи, відповідні об'єктах;

2) моделювання, що полягає в побудові деякої системи-моделі (другий системи), пов'язаної певними співвідношеннями подоби з системою-оригіналом (першою системою), причому в цьому випадку відображення однієї системи в іншу є засобом виявлення залежностей між двома системами, відображеними у співвідношеннях подоби , а не результатом безпосереднього вивчення надходить.

1. Характерні риси математичного моделювання

Історія виникнення моделювання (у своєму первісному понятті) як методу пізнання навколишнього світу сягає корінням, напевно, ще “в сиву давнину”, коли людина почала вперше застосовувати форми-моделі для виготовлення виробів з бронзи та дорогоцінних металів за допомогою лиття. Археологи датують ці події ІІІ тис. до нашої ери. В подальшому, поруч з такими методами наукового пізнання, як спостереження, аналіз, експеримент тощо, моделювання міцно увійшло в актив інженерів та науковців.

Одним з перших застосувань ідеї моделювання було фізичне моделювання (макетування). Та все ж, експериментуванню з фізичними моделями притаманні суттєві недоліки: виготовлення моделей є подекуди трудомісткою справою і потребує досить багато часу, його вартість велика, методи вимірювання величин, що фігурують в моделі та підлягають визначенню, в основному є неточними, спотворюючими картину досліджень.

В міру розвитку і математизації природничих та технічних наук поруч з фізичним моделюванням, тобто дослідженням об'єкта через його матеріальне відтворення, набув розвитку інший шлях -- математичне моделювання, при якому спочатку виконується опис об'єкта мовою математики, а потім проводиться дослідження саме цього опису -- математичної моделі, знову ж таки, методами математики, тобто шляхом застосуванням певних математичних перетворень над математичною моделлю фізичного об'єкта.

Такий підхід до дослідження технічних об'єктів виявився дуже плідним і досить універсальним в силу абстрактності мови математики.

Універсальність дослідження реальних технічних систем за допомогою математичних моделей пов'язана, в першу чергу, з обмеженістю кількості видів базових математичних структур, що виникають при цьому як математичні моделі. Ця можливість багаторазового застосування одного й того ж математичного поняття до аналізу найрізноманітніших технічних задач робить надзвичайно цінною його абстрактне трактування.

Математична модель фізичного об'єкта (технічної системи) -- це математична структура, елементи якої тлумачаться як ідеалізовані реальні фізичні об'єкти, а абстрактні відношення між ними -- як конкретні зв'язки між елементами фізичного об'єкта. Така модель дозволяє скласти компактний перелік властивостей об'єкта, аналізувати і прогнозувати ці властивості, а значить, як наслідок -- і поведінку фізичного об'єкта.

Подальша деталізація поняття математичної моделі пов'язана з розглядом тих чи інших моделей на різних епістемологічних (пізнавальних) рівнях, тобто різних ступенях деталізації.

Тут також потрібно звернути увагу на те, що термін математичне моделювання в літературі використовується в широкому та вузькому значенні слова.

В широкому значенні моделювання -- це метод пізнання (дослідження), що включає в себе побудову моделі, її подальший аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, у вузькому -- лише метод складання моделі (зокрема, наприклад, ідентифікація), а іноді навіть -- лише метод її аналізу.

Іноді про це говорять іншими словами: існують пряма та обернена задачі моделювання, тобто аналіз моделі та її синтез. Задача аналізу моделі, фактично, зводиться до тієї чи іншої проблеми, що характеризує даний клас математичних структур. Задача синтезу полягає в тому, що необхідно за відомими результатами аналізу або вимірювань побудувати модель (визначити параметри моделі та її структуру).

У загальному випадку в процесі підготовки та проведення математичного моделювання виділяють такі етапи:

1. абстрагування: зосередження на властивостях, які є загальними для багатьох об'єктів чи ситуацій матеріального світу, та відволікання від існуючих між ними відмінностей;

2. представлення: вибір деякої множини засобів (символів, графічних образів тощо) для зображення абстрактних понять; представлення використовується також як засіб спілкування;

3. маніпуляція: правила перетворення символьного представлення як засіб передбачення результату аналогічних маніпуляцій в реальному світі;

4. інтерпретація: зворотний процес до формалізації;

5. аксіоматизація: строге формулювання тих властивостей, які були виведені з реального світу і які є загальними при маніпуляціях як в матеріальному світі, так і над абстрактними символами, що представляють реальний світ.

Перший та частково другий етапи відносяться до процесу формалізації задач, другий та третій -- власне до моделювання задач, тобто до формування моделей, їх перетворення та аналізу, п'ятий -- до обґрунтування методів моделювання і підготовки “плацдарму” для їх подальшого розвитку, удосконалення. На останніх етапах робиться спроба сконцентрувати основні фактичні відомості про об'єкти чи ситуації, які охоплюються цим абстрактним поняттям, в декількох коротких, але потужних аксіомах і потім (маючи на увазі істинність аксіом) строго довести, що висновки, отримані в результаті маніпуляцій з цими абстрактними представленнями, є справедливими і для прообразів реального світу.

Детальний опис вказаних складових частин математичного моделювання і складає теорію математичного моделювання.

2. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства

Для вибору раціональних варіантів управління підприємством необхідно прогнозувати можливі ситуації, впливати на них, спрямовуючи його господарську діяльність на досягнення поставленої мети. Але оскільки в будь-якому господарському чи технологічному процесі завжди є фінансовий аспект, то впливаючи на фінансову діяльність, можна впливати на функціонування всього підприємства, яке слід розглядати з точки зору системного аналізу. Адже виробництво продукції, ресурсне забезпечення виробничого процесу, вибір технологій, реалізація продукції з урахуванням кон'юнктури ринку, управління фінансово-господарською діяльністю -- це взаємопов'язані елементи економіко-виробничої системи.

Серед різноманітних задач управління фінансовими ресурсами типовими можна вважати задачі з формування власного капіталу, використання коштів на розрахунковому рахунку, управління вкладами на банківські депозити та у цінні папери, визначення перспективності ділового партнерства. математичний моделювання фінансовий стратегія

Сучасні прогресивні, науково обґрунтовані методи управління фінансами підприємства передбачають урахування економічних законів управління, обґрунтування системи утворення і використання грошових фондів, системність в організації управління фінансовою діяльністю, використання економіко-математичних методів та комп'ютерних технологій.

Інструментарій оптимізації управління фінансами складний і багатоплановий. Він включає в себе визначення у формалізованому виразі цілей і критеріїв ефективностей функціонування організаційних структур, механізмів фінансових стимулів, впливів зовнішнього середовища, процедури прийняття управлінських рішень.

Особливої уваги в цьому плані потребує створення економіко-математичних моделей і алгоритмів проведення фінансових розрахунків.

Математичне моделювання фінансової діяльності підприємства можна подати у вигляді комплексу задач, розв'язання яких слід здійснити у три етапи.

На першому етапі визначають призначення і специфіку моделей, математичний апарат та інформаційне забезпечення, які використовуватимуться у дослідженні, основні напрямки і тенденції у розробленні й використанні моделей, напрямки та методи проведення дослідження.

Другий етап передбачає дослідження моделей, виявлення та оцінку можливостей економіко-математичного інструментарію дослідження фінансової діяльності підприємства.

На третьому етапі досліджується можливість і необхідність створення системи фінансових моделей, забезпечується узгодженість їх функціонування, розробляється проект моделі досліджуваної системи.

Для забезпечення цілісності системи управління фінансовою діяльністю передбачається виконання умови єдності цілей та інтересів на всіх рівнях управління, єдності принципів управління, єдності процесу управління.

Дослідження з удосконалення фінансового управління підприємством потребують конкретного вибору критерію, за допомогою якого можна порівнювати різні варіанти впливу на підприємство, його фінанси та систему управління.

Це зумовлює необхідність незалежного експертного аналізу кожного впливу чи реакції системи управлінні на цей вплив. Ефективним засобом проведення досліджень є методи імітаційного моделювання, які забезпечують числовий експеримент над математичними моделями реальних ситуацій із використанням комп'ютерних технологій.

Зростання складності, трудомісткості проведення фінансових розрахунків є наслідком зростання фінансової інтеграції.

3. Моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні

Побудова будь-якої моделі припускає для дослідника вибір між “аналітичною доступністю і реалізмом”, “простотою і подібністю” чи “описовою точністю й аналітичною прийнятністю”. Бажано, по можливості, поєднати в нашій моделі фінансової стратегії зазначені позиції.

Методологія формування фінансової стратегії підприємства включає обґрунтування і вироблення таких принципів діяльності, проходження якими дозволило б зацікавленим суб'єктам ефективно вирішувати визначені питання. Основними принципами моделювання фінансової стратегії є прямування прийнятою стратегією стійкого розвитку підприємства, базування на теоретичній моделі фінансової стратегії, облік оргструктури підприємства і змін в ньому, вибір варіанта фінансової стратегії на альтернативній основі з декількох прогнозованих сценаріїв.

Фінансова стратегія визначає способи залучення, нагромадження і напрямки витрат фінансових ресурсів. Необхідна організаційна підготовка процедури формування стратегії аж до співбесід з керівним персоналом підприємства і т.п.

Важливою частиною моделювання фінансової стратегії є визначення етапів цього процесу.

Етапи моделювання фінансової стратегії підприємства наступні:

1. Опис підприємства як відкритої системи здійснюється з урахуванням впливу на неї факторів макро- і мікросередовища. За підсумками опису підприємства потрібно одержати чітку картину наявних сил і засобів, оцінити їх позитивні і негативні боки, встановити можливості існуючої фінансової структури і напрямку її розвитку. При цьому важливо провести: визначення границь підприємства в різних сферах ринкової економіки; аналіз соціально-економічного (у тому числі і фінансового) потенціалу підприємства; аналіз ринку продуктів у зоні господарювання; визначення позицій (ніші) підприємства.

2. Визначення стратегічних цілей. Важливо урахування різних типів стратегічних цілей, стисло їх можна представити як збереження наявних позицій підприємства на колишніх ринках у нових економічних умовах, збільшення обсягів реалізації продуктів при зміні пропорцій між ними і зміні географії ринків, ріст обсягів реалізації продуктів за рахунок освоєння нових видів при збереженні географії ринків, скорочення обсягів реалізації продуктів за рахунок згортання випуску деяких з них.

3. Розробка різних варіантів фінансової стратегії відповідно до цілей підприємства та врахування аналізу її потенціалу, у підсумку якого повинне здійснитися бажана зміна у фінансовій ситуації підприємства. При формуванні фінансової стратегії поряд з фінансовим потенціалом підприємства істотним є особистісний потенціал колективу та його керівників. Важливо дотримуватися непорушного принципу: аналіз потенціалу підприємства передує аналізу ринку його діяльності. Потенціал підприємства визначає його можливості та дії у визначеному сегменті ринку.

4. Формування критеріїв відбору варіантів для створення регуляторів зі зменшення числа розроблювальних альтернатив; найчастіше ними в мінімальному варіанті виступають два критерії відбору: забезпечення мети моделювання і наявність найменших трансакційних витрат по здійсненню варіанта .

5. Вибір найкращого варіанта моделі. Важливо методично правильно створити базу для відбору варіанта стратегії. Варіанти стратегій необхідно оцінювати за наступними критеріями: ступінь досягнення мети підприємства; економічна ефективність (результат); надійність реалізації; соціальна та екологічна прийнятність; технологічна здійсненність.

6. Деталізація обраного варіанта моделі фінансової стратегії здійснюється шляхом доведення загальної моделі до рівня наповнення її суб'єктами-виконавцями, розробки конкретних програм і проектів. Важливо визначити пріоритетність задач у рамках загальних стратегічних цілей розвитку.

7. Оформлення фінансової стратегії як документу. На заключному етапі формування фінансової стратегії вона приймає вид обов'язкового для виконання організаційно-розпорядницького документа.

5. Стратегія управління фінансовою стійкістю

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов'язань, підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат.

Фінансово стійким є такий господарюючій суб'єкт, який за рахунок власних коштів покриває кошти, які були вкладені в активи (оборотні та позаоборотні), не допускає неоправданої дебіторської та кредиторської заборгованості та розраховується вчасно за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є раціональна організація і використання оборотних засобів. Тому в процесі аналізу фінансового стану питанням раціонального використання оборотних засобів приділяється особа увага.

Висновки

Функціонування підприємства має відповідати єдиній системі управління цим підприємством, а управління фінансовою діяльністю повинно бути складовою частиною цієї системи і спиратися на єдину інформаційну базу й загальні принципи математичного і програмного забезпечення усіх підсистем системи управління. Заважає цьому відсутність єдиної методики управління фінансами, нестабільність кредитної системи, волюнтаристське втручання у фінансову діяльність підприємства з боку владних структур.

При таких величезних навантаженнях на адаптивні механізми свідомо управляти фінансово-господарською діяльністю на підприємстві неможливо без комп'ютерних технологій, які повинні здійснювати опрацювання систематичної фінансової та бухгалтерської інформації, видавати необхідні повідомлення про економічний стан підприємства, що є базою для розроблення науково обґрунтованих прогнозів розвитку економічної-ситуації на підприємстві.

Інформація про реальну економічну ситуацію на підприємстві, про інструментарій економіко-математичного моделювання з метою оптимізації виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства й ефективні комп'ютерні технології роблять можливою оптимізацію оперативного управління.

Список використаної літератури

1. Бутинець Ф.Ф., Александрова М.М., Барановська Т.В., Буравков Г.А., Валько В.Г. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті: Навч.посібник / Ф.Ф. Бутинець (ред.), М.М. Шигун (ред.). -- Житомир : ЖДТУ, 2004. -- 352с.

2. Бутко А.Д., Заремба О.О. Методи і моделі прийняття управлінських рішень в аналізі та аудиті: навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. -- К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2008. -- 323с.

3. Левицька Г.І. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства. // Фінанси України 2000 №1 С. 88

4. Марюта А.Н., Бойцун Н.Е. Экономико-математическое моделирование и оптимизация управления организациями. - Д.: Изд-во Днепропетр. ун-та, 2001. - 540 с.

Размещено на Allbest.ru