Моделювання операційної системи всякого однорідного бізнесу

Мета та етапи процесу проектування підприємства. Формування організаційної структури. Аналіз підвищення індустріалізації та механізації трудомістких операцій. Аналіз зниження плинності працівників, упровадження потокових методів виконання операцій.

Рубрика Экономико-математическое моделирование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.05.2018
Размер файла 175,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Процес проектування підприємства

1.1 Мета та етапи процесу проектування підприємства

1.2 Формування організаційної структури

2. Аналіз техніко-економічних показників

2.1 Аналіз підвищення індустріалізації та механізації трудомістких операцій

2.2 Аналіз зниження плинності працівників

2.3 Аналіз упровадження потокових методів виконання операцій

3. Підвищення ефективності операційної системи

3.1 Підвищення ефективності процесу проектування підприємства

3.2 Вплив факторів на результат операційної системи

3.3 Таблиця добору ОТЗ по економічному ефекту (коментар)

Висновок

Перелік використаних джерел

Додатки

Вступ

організаційний трудомісткий індустріалізація проектування

Щоб керувати підприємством, менеджери повинні мати чітко позначені цілі. Уся діяльність підприємства повинна бути орієнтована на досягнення цільових показників (прибутковості, росту продажів і ін.), для чого важливо використовувати сучасні принципи планування і керування. Тому тема курсової роботи є актуальною.

Зміст роботи - моделювання операційної системи всякого однорідного бізнесу. Ефективність кожного такого бізнесу є істотно важливим питанням для всякого генерального менеджера. Від знання цієї ефективності залежить варіант селекції бізнесу, що час від часу приходиться виконувати керівництву фірми разом із власниками. Для цього і необхідно конкретне моделювання кожного бізнесу. Тому що функції постачання і збуту різних видів бізнесу часто централізуються фірмою, то процес зводиться до моделювання операційної системи (системи виробництва продукції, послуг або робіт) - серцевини всякого бізнесу.

Операційна система з технологічної точки зору є ланцюжок факторів (елементів) і операцій:

ресурси витрати результати

Тут ресурси (входи) і результати (виходи) - об'єкти (фактори, елементи) впливу, а витрати - операція, досить різна по своїй технологічній суті для різних галузей діяльності. Практично будь-яка діяльність (митна справа, виробництво продуктів харчування, діяльність комерційного вузу або виробництво окремих будівельних робіт за договором підряду) може бути описана за допомогою цієї нескладної тріади. У цьому зв'язку всяка операційна система (основа конкретного бізнесу) може бути описана універсальною системою техніко-економічних показників.

Сфера операційної діяльності - вотчина галузевих технологів, що в окремому випадку можуть приймати форму викладача (професора, доцента). Це область фахівців. І якщо директор фірми не є по базовій освіті фахівцем у даному виді бізнесу (з погляду операційного керування), те йому буває непросто спілкуватися з фахівцями з цього сектора. Але деякі головні речі він усе-таки повинний знати і вимагати. Перший керівник звичайно не має часу, а тому і не любить вникати в численні професійні подробиці. Йому потрібно цілісне просте і ясне представлення про кожен конкретний вид бізнесу, що веде фірма. Для цього досить потребувати від фахівців скласти таблицю «ресурси-витрати-результати» у варіанті план-факт за визначений період (краще рік), або в динаміці за визначений період. Ще більш вона корисна функціональному керівникові, що займається операційною системою (виробництвом). Приклад операційної системи (див. додаток Г).

Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в якому вони хочуть рухатися. Не дивлячись на свою впевненість, що бізнес, як і керівники, повинен працювати добре і прямо зараз, щоб добре розвиватися в майбутньому, їх цікавить більш широкий спектр проблем, з якими вони зустрічаються, і загальний напрямок, в якому вони повинні рухатися, щоб вирішувати ці проблеми.

Планування здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Стратегічне планування стосується й цілей, і засобів. В площині цілей воно вимальовує загальні контури майбутнього організації; в якості засобів - показує, як ця ціль повинна досягатися. Отже, стратегічне планування - це прогнозне управління, пов'язане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Планування повинне суміщатися з практикою поточного управління. Завжди необхідно пам'ятати, що стратегія це засіб для створення додаткової вартості.

У керівників, які мислять стратегічно повинно бути широке і довгострокове бачення перспектив руху. Але вони повинні також розуміти, що саме вони відповідають, по- управління будувалось, додаючи значну вартість до результатів, які отримує організація.

1. Процес проектування підприємства

1.1 Мета та етапи процесу проектування підприємства

Мета створення підприємства (виробничої системи) пов'язана з вибором елементів, масштабом, організаційним типом виробництва та іншими чинниками.

Основні етапи проектування підприємства:

1. Відбувається формулювання, визначення задачі. Орієнтовно вивчають номенклатуру виробів, що буде випускатись, потужність підприємства. Його розташування, а також збирають дані щодо постачання матеріально- технічними, енергетичними, паливними ресурсами, робочою силою тощо. Встановлюють можливі способи виготовлення виробів. Розроблюють критерії, за якими судять про ефективність прийнятого рішення: продуктивність праці, енергоємкість, матеріалоємкість, віддалення майбутнього підприємства від місць постачання сировиною тощо;

2. Йде процес дослідження проблеми. Відбувається аналіз відомих проектних рішень, пропонуються свої варіанти, альтернативи. При необхідності можуть проводитись додаткові науково-дослідні роботи по уточненню тих чи інших параметрів, режимів. На цьому етапі будується математична модель технологічного процесу, яка дозволяє методами систем автоматизованого проектування запропонувати оптимальний варіант. Потім відбувається детальна проробка обраного варіанту.

3. - це рішення самої проблеми. На цьому етапі запропонований проект підлягає експертизі і затверджується. Проектна організація, у випадку знаходження помилок, їх виправляє. При будівництві запроектованого підприємства ця організація дає необхідну констультаційну допомогу під час пуско-наладочних робіт.

1.2 Формування організаційної структури

При формуванні організаційної структури вже на початковому етапі проектування необхідно визначити вихідну позицію і виявити початкові умови. З цією метою потрібно оцінити вплив зовнішнього середовища з урахуванням системи зв'язків елементів внутрішньої структури з суб'єктами та об'єктами, що знаходяться поза організації. Також важливо встановити, які фактори і явища у зовнішньому середовищі можуть зробити істотний вплив на діяльність організації.

Вибір форми організації виробництва передбачає виконаний таких завдань:

· обґрунтування типу виробництва. Тип виробництва визначається окремо для деталей кожного найменування або через коефіцієнт масовості, або за коефіцієнтом закріплення операцій; для цього розрахункові значення коефіцієнтів зіставляються з нормативними;

· обгрунтування складу підрозділів та їх спеціалізації. Виходячи з типу виробництва, на основі групування деталей за спільністю конструктивно-технологічних і організаційно-планових ознак визначається склад основних виробничих підрозділів та їх спеціалізація: предметна (подетальна) або технологічна;

· обгрунтування форм організації підрозділів. З огляду на прийнятий склад і спеціалізацію підрозділів для кожного з них визначається форма організації: технологічна, предметна (предметно-замкнута, предметно-групова) чи змішана.

Побудова організаційної структури виробництва. У результаті узагальнення та узгодження проектних рішень на системному рівні здійснюються:

· уточнення рівня організаційної структури та адміністративного статусу спроектованої виробничої системи;

· побудова зв'язків та ієрархічного співпідпорядкування елементів оргструктури;

· виокремлення спеціалізованих підрозділів на кожному рівні та їх опис;

· побудова моделі (схеми) оргструктури виробництва.

Виходячи з прийнятих технологічних процесів перетворення матеріальних та інформаційних потоків, виконується процедура синтезу функціональної структури виробничої системи як основної робочої структури проектування, призначеної для визначення складу структуроутворюючих елементів виробничої системи і взаємозв'язків між ними на віртуальному рівні. На її основі здійснюється вибір технологічного й інформаційно-керуючого устаткування (синтез елементної структури виробничої системи), а також розробка алгоритмів її функціонування (алгоритмічної моделі виробничої системи).

Взаємозв'язок елементів виробничої системи реалізується за допомогою руху матеріалів виробництва та інформації, який завершується виробництвом продукції. Зв'язки елементів можуть бути відображені матеріальними та інформаційними потоками. Самі елементи визначаються через функції, які ними виконуються і які описані в строках операцій перетворення матеріальних та інформаційних потоків.

Наявність корисної функції є підставою для створення структурного елемента для її виконання. Ставлячи вимоги до виконання функцій елементами (тобто якісних і кількісних характеристик елементів), можна здійснити вибір складу, кількості і компонування технологічного й інформаційно-керуючого устаткування виробничої системи, а також складу та кількості робітників, тобто синтезувати елементну структуру системи на фізичному рівні.

Побудова функціональної структури виробництва становить узагальнення та узгодження на системному рівні проектних рішень. Процедура синтезу функціональної структури виробничої системи здійснюється за принципом "чорного ящика, зокрема формуються:

· вимоги до об'єкта як елемента системи більш високого рівня і загальні вимоги, яким він має відповідати, включаючи визначення його головної функції;

· його зв'язки з іншими елементами системи (зовнішні зв'язки об'єкта) з урахуванням їх динаміки;

· вимоги до об'єкта як системи елементів, що забезпечують виконання головної функції; визначаються основні та допоміжні функції, якісний склад елементів системи і формуються їх зв'язки (внутрішні зв'язки об'єкта);

· основні кількісні характеристики елементів та їх зв'язків.

Процедура синтезу функціональної структури виробничої системи завершується її структурно-функціональною схемою -- схемою матеріальних та інформаційних потоків із зазначенням пунктів їх перетворення (віртуальних чи фізичних елементів функціональної структури), що узагальнює попередні результати просторової організації виробничого процесу в єдності його складових, а також комплект специфікацій до схеми, що містять якісні і кількісні характеристики основного, допоміжного та обслуговуючих підпроцесів у просторово-часовому вимірі.

Розробка такої схеми дає змогу докладно описати роботу виробничої системи, вивчити її стан за різних режимів роботи та виробничих ситуацій, з великою ймовірністю визначити склад технічних засобів і робочих місць персоналу виробничої системи, їх розміщення, а також маршрути транспортних засобів та конфігурацію ліній інтерфейсу. Схема може бути основою для побудови графоаналітичних моделей з метою вибору оптимального складу, кількості та компонування устаткування виробничої системи у рамках макропроцедури системотехнічного синтезу; схема корегується і деталізується в процесі оргпроектування та, нарешті, оформлюється як транспортно-технологічна схема виробничої системи чи організаційно-технологічне планування.

Обґрунтування виробничої структури. Передбачається елементне наповнення функціональної структури та обґрунтування виробничої структури підрозділів основного виробництва виробничої системи. Реалізація процедури потребує послідовно-паралельного вирішення проектних завдань щодо:

· кожного підрозділу окремо та основного виробництва в цілому (на певному етапі);

· кожного підрозділу окремо та в цілому кожної з підсистем обслуговування виробництва (на наступному).

Алгоритм проектування визначає послідовне структурування предметів праці, засобів праці та живої праці, конкретний зміст яких визначено на етапі структурно-функціональної організації виробничої системи.

Основні завдання обґрунтування виробничої структури такі:

· визначення складу та обсягу робіт, їх розподіл між виконавцями. Завдання визначення обсягу робіт полягає в тому, щоб, виходячи з потреби в предметах праці (матеріалах, роботах, послугах) та норм трудомісткості на їх одиницю, розрахувати загальну трудомісткість робіт з покриття цієї потреби (у розрізі видів робіт або операцій, виконавців або підрозділів, що їх виконують). У багато номенклатурних виробництвах розрахунок здійснюється щодо кожної деталеоперації;

· визначення складу та кількості устаткування, його розміщення. З урахуванням трудомісткості виробничої програми (обсягу робіт) за операціями технроцесу (підрозділами, видами робіт) та дійсним фопдом часу одиниці устаткування розраховується кількість одиниць устаткування на кожну операцію (підірозділ, вид робіт).

Кількість робітників, зайнятих на ручних роботах (наприклад, ремонт устаткування), визначається, виходячи з трудомісткості всього обсягу таких робіт та дійсного фонду часу роботи одного робітпика. Розрахунок кількості допоміжних робітників може також виконуватися методом співвідношення у відсотках до загальної кількості основних робітників (за професіями).

В умовах ринкової системи господарювання для кожного товаровиробника дуже важливе значення мають підвищення ефективності виробництва, його гнучкості, забезпечення якості виробничих процесів і продукції, укріплення конкурентоспроможності підприємства в цілому. На виконання цих завдань і спрямоване організаційне проектування як інструмент реінжинірингу.

2. Аналіз техніко-економічних показників

2.1 Аналіз підвищення індустріалізації та механізації трудомістких операцій

Технічний розвиток і підвищення ефективності операційної системи.

1. Економія трудових витрат (т) і приріст продуктивності праці () у результаті проведення організаційно-технічних заходів (ОТЗ) удосконалювання операційної системи:

(1)

(2)

2. Зниження собівартості (С) у результаті проведення ОТЗ:

, (3)

де - зниження собівартості по факторах i = 1 … n...

3. Річний економічний ефект (Э) у результаті проведення ОТЗ:

(4)

де - скорочення поточних витрат операційної системи в результаті проведення ОТЗ;

- фактичні (звітні) поточні витрати (собівартість) у результаті проведення ОТЗ;

- збільшення капітальних витрат (виробничих фондів) у результаті проведення ОТЗ;

- нормативний (плановий) коефіцієнт ефективності капіталовкладень у проведення ОТЗ.

А. Підвищення рівня індустріалізації операцій

Вихідна інформація

Звітний період

(без використання методів індустріалізації)

Плановий період

(використовуються індустріальні методи)

Обсяг виробництва на 1 млн. грн.

840 т.

980 т.

Розрахунки показують, що збільшення обсягу операцій на 1 т за рахунок індустріалізації забезпечує зниження трудомісткості в середньому на 3 чол-дн.

Відомо наступні показники:

ВРо = 12,5 тис. грн./чол.-рік. - базисний виробіток 1-го працівника;

Трд,п = 229 днів - тривалість планового періоду (року) у робочих днях;

Вп = 1,5 млн. грн.

Во = 1,4 млн. грн.

Розрахунок

а) Економія трудових витрат на 1 млн. грн. реалізації:

4. у робочому часі - DТВп = (980 - 840) * 3 = 420 чол.-дн./млн. грн.

5. у кількості працівників - DРВп = 420/229 = 1,83 чол./млн. грн.

б) Середнеоблікова чисельність працівників у плановому періоді на 1 млн. грн. реалізації;

Рп.база = Вп/ВРо = 1500/12,5 = 120 чол.

в) Економія трудових витрат у плановому періоді в % до середньоблікової чисельності працівників, розрахованої по базисному виробітку:

Dbт,п = DРВпп.база * 100% = 1,83/120*100 = 1,52%

г) Приріст продуктивності праці по формулі 2:

Dbvt = 1,52*100/(100-1,52) = 1,54 %

д) Зниження накладних витрат на 1 млн.грн:

Згідно існуючих досліджень економія кожного чоловіко-дня забезпечує економію накладних витрат у середньому в розмірі 0,6 грн.

DСВнв = 0,6*420 = 252 грн./млн. грн.

е) Основні показники економії в розрахунку на плановий обсяг реалізації від операційної діяльності:

? DТп = Вп * DТВп = 1,5 * 420 = 630 чол.-дн.

? DРп = Вп * DРВп = 1,5 * 1,83 = 2,74 чол.

? DСнв = Вп * DСВнв = 1,5 * 252 = 378 грн.

Б. Підвищення рівня механізації трудомістких операцій

Розглядаються перевантажувальні роботи (ПРР)

Вихідна інформація

Операції

Базисний

період

Плановий

період

Обсяг ПРР в тоннах (т)

-

9010

У тому числі механізовані ПРР

64%

69%

ПРР вручну

36%

31%

Змінний виробіток в т/зм. :

- механізовані ПРР

54

57

- ПРР, виконувані вручну

3,8

3,8

Розрахунок

Параметри розрахунку

Умови

базисні

планові

? обсяг виконаних робіт в тоннах

? механізовані

9010*0,64=5766,4

9010*0,69=6216,9

? ПРР, виконані вручну

9010*0,36=3243,6

9010*0,31=2793,1

? Трудомісткість робіт в чол.-дн.

? механізовані

5766,4/54=107

6216,9/57=109

? ПРР, виконані вручну

3243,6/3,8=854

2793,1/3,8=735

ВСЬОГО чол.-дн.

961

844

? Економія трудових витрат на 1 млн. грн. реалізації в чол.-дн.

961-844=117

Приймаємо, нехай загальна економія по усіх видах операцій від підвищення рівня механізації складе в плановому періоді - DТВп = 1170 чол.-дн./млн. грн.

г) Економія трудових ресурсів

DРВп=DТВпрд,п=1170/229=5,1 чол./млн.грн.

д) Економія трудовитрат у відносному вираженні:

Dbт,п = DРВпп.база * 100% = 5,1/120 * 100% = 4,25%

е) Приріст продуктивності праці по формулі 2:

Dbvt = 4,25*100/(100-4,25) = 4,43%

ж) Зниження накладних витрат на 1 млн.грн:

DСВнв = 0,6*1170 = 702 грн./млн. грн.

з) Основні показники економії в розрахунку на плановий обсяг реалізації від операційної діяльності:

? DТп = Вп * DТВп = 1,5 * 1170 = 1755 чол.-дн.

? DРп = Вп * DРВп = 1,5 * 5,1 = 7,65 чол.

? DСнв = Вп * DСВнв = 1,5 * 702 = 1053 грн.

2.2 Аналіз зниження плинності працівників

Унаслідок поліпшення умов праці і побуту.

Вихідна інформація

Звітний період

Плановий період

Плинність працівників

18%

14%

Відомо з досвіду минулих періодів, що зниження плинності працівників на 1% забезпечує приріст продуктивності праці приблизно на 0,3%.

Розрахунок

а) Приріст продуктивності праці:

Dbvt = (18 - 14) * 0,3 = 1,2%

б) Економія трудовитрат

? у відносному вираженні по формулі (1):

Dbt = 1,2*100/(100+1,2) = 1,185%

? в абсолютному вираженні - економія працівників на 1 млн.грн.:

DРВп = Рп.база * Dbt/100 = 120 * 1,185/100 = 1,422 чол./млн. грн.

? економія робочого часу на 1 млн.грн.:

DТВп = DРВп * Трд,п = 1,42 * 229 = 325,1 чол.-дн./млн. грн.

в) Зниження накладних витрат

DСВнв = 0,6 * 325,1 = 195,06 грн./млн. грн.

г) Основні показники економії в розрахунку на плановий обсяг реалізації від операційної діяльності:

? DТп = Вп * DТВп = 1,5 * 325,1 = 487,65 чол.-дн.

? DРп = Вп * DРВп = 1,5 * 1,42 = 2,13 чол.

? DСнв = Вп * DСВнв = 1,5 * 195,06 = 292,59 грн.

2.3 Аналіз упровадження потокових методів виконання операцій

Вихідна інформація

Звітний період

Плановий період

Питома вага потокового виробництва в загальному обсязі операцій

0

5,8%

З практики операційної роботи відомо, що кожен відсоток росту обсягів потокового виробництва дає приріст продуктивності праці в розмірі 0,055%.

Розрахунок

а) Приріст продуктивності праці:

Dbvt = 5,8 * 0,055 = 0,319%

б) Економія трудовитрат

? у відносному вираженні по формулі (1):

Dbt = 0,319*100/(100+0,319) = 0,317%

* в абсолютному вираженні - економія працівників на 1 млн.грн.:

DРВп = Рп.база * Dbt/100 = 120 * 0,317/100 = 0,38 чол./млн. грн.

? економія робочого часу на 1 млн.грн.:

DТВп = DРВп * Трд,п = 0,38 * 229 = 87,02 чол.-дн./млн. грн.

в)Зниження накладних витрат

DСВнв = 0,6 * 87,02 = 52,2 грн./млн. грн.

г) Основні показники економії в розрахунку на плановий обсяг реалізації від операційної діяльності:

п = Вп * DТВп = 1,5 * 87,02 = 130,53 чол.-дн.

п = Вп * DРВп = 1,5 * 0,38 = 0,57 чол.

нв = Вп * DСВнв = 1,5 * 52,2 = 78,3 грн.

Результати виконаних розрахунків зводимо в таблицю «Сумарна економія праці від проведення ОТЗ» - див. додаток Е.

3. Підвищення ефективності операційної системи

3.1 Підвищення ефективності процесу проектування підприємства

Створення кожного проекту починається з розрахунку життєвого циклу проекту та визначення певних етапів і стадій в ньому. Ці розрахунки є приблизними і можуть змінюватись підчас розробки проекту, тим самим збільшуючи чи зменшуючи його життєвий цикл.

Розробка проекту також починається з визначення фаз та стадій життєвого циклу. Запропоновані фази та стадії життєвого циклу вказані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Фази і стадії життєвого циклу проекту

Фаза життєвого циклу

Стадія

Характеристика

Результат

Зародження

1. Концепція.

Визначення у потребі нової продукції.

Загальна ідея. Приблизні витрати за проектом коливаються в межах 30 %

2. Вивчення можливостей.

Концепція перевіряється у деталях з метою визначення її реалістичності, життєздатності.

Фаза життєвого циклу

Стадія

Характеристика

Результат

2. Зростання

3. Планування.

Розробляється план виконання.

Необхідні документи з обсягів та якості. Затверджений бюджет (коливання 5 %) і календарний план, ресурсний план

4. Забезпечення .

Уточнюються необхідні матеріали та обладнання.

3. Зрілість

5. Виробництво.

Продукція виробляється за допомогою матеріалів, устаткування.

Контроль:

обсягів;

якості;

витрат;

використання ресурсів;

своєчасності;

Спад

6. Завершення або реорганізація.

Проводиться реорганізація виробництва або завершення проекту.

Оцінка отриманих вигод,розробка рішення по реорганізації чи завершенні проекту

У проекті використовуємо чотири основні фази життєвого циклу проекту. Цей підхід, з одного боку, є досить простий, тому і має певні переваги.

Для більшої деталізації фаз проекту ми використовуємо шість стадій через які проходить проект.

Визначення класифікаційної характеристики проекту дозволяє оптимізувати роботу по його розробці. Звузити сфери та напрямки розробки.

Проект розробляється для малого підприємства і має оперативний характер та малий масштаб. Відповідно до цих характеристик життєвий цикл проекту складає лише два роки, рис.3.1. Враховуючи економічне становище в країні та розмір підприємства, розробка короткострокового проекту є найоптимальнішою. Життєвий цикл проекту може бути збільшений під час впровадження при покращенні економічного становища в країні. На графіці зображене співвідношення фаз проекту до отримання прибутку у часі. З графіку бачимо що перші шість місяців виконання проекту (фаза зародження) для підприємства не прибуткові. Ця не прибутковість зумовлена великою кількістю витрат на впровадження проекту. Проект починає приносити доход вже на сьомому місяці його виконання. Сьомому місяцю виконання проекту відповідає фаза зростання. Фаза зростання характеризується стрімким зростанням обсягів виробництва та реалізації продукції і послуг та зростанням доходів підприємства. Наступною фазою згідно з графіком є фаза зрілості. В даній фазі підприємство отримує приблизно сталий об'єм доходу. Завершальною стадією є поступовий спад обсягів виготовлення та отриманих доходів.

Рис. 3.1 Життєвий цикл проекту. де: d. доходи; t. час.

Наступним кроком є розробка організаційної структури проекту. Щоб забезпечити максимальну економію фінансових ресурсів на виконання проекту, організаційна структура проекту буде створена на основі організаційної структури підприємства. Ці заходи дозволять зменшити витрати на адміністративний апарат та використати працю робітників підприємства а не залучених фахівців. Але, як вже було зазначено вище, організаційна структура підприємства не може в повній мірі забезпечити якісне виконання проекту. Вона має функціональний характер. Тому виникає необхідність внести до неї зміни та створити проектну команду. Головою проектної команди виступає проектний менеджер. В нашому випадку обов'язки проектного менеджера виконує керівник підприємства. Головні підрозділи підприємства поділені на функціональні підрозділи. За функціональними підрозділами закріплюються працівники, які приймають безпосередню участь в проекті. Так як виконати проект власними силами підприємства неможливо, до організаційної структури проекту вводяться виконавці та підрядники.

Організаційна структура проекту покликана відповісти на питання, хто буде виконувати певну роботу за проектом. Далі необхідно визначити зміст робіт та структурний зв'язок між ними. Іншими словами, необхідно визначити що потрібно робити, тобто розробити робочу структуру проекту. В робочій структурі розробляються головні роботи проекту та зв'язки між ними.

3.2 Вплив факторів на результат операційної системи

На ріст результатів впливає 2 фактори - чисельність і вироблення працівників:

Відомо наступні показники:

Во = 1,40 млн. грн. - обсяг операцій у звітному (базисному) періоді;

Вп = 1,50 млн. грн. - те ж, але в плановому періоді (року);

ВРо = 12 тис. грн./чол.-рік - вироблення в звітному періоді.

Для підрахунку зазначених формул варто визначити:

? ВРп - планове вироблення;

? Ро - звітну чисельність працівників;

? Рп - планову чисельність працівників.

Приріст обсягу операцій по фактору чисельності:

Перевірка

Різниця перевірки із вихідним даним, пов'язана через те, що результати розрахунків округляли.

Вихідна інформація:

Структура реалізованої вартості (звіт-базис)

В

=

См

+

Сем

+

Сзрп

+

Снв

+

П

100%

=

46

+

16,86

+

18

+

11,73

+

7,41

100%

=

?м

+

?ем

+

?зрп

+

?нв

+

?п

А. Економія на зарплаті за рахунок випереджального росту виробітку в порівнянні з заробітною платою

Дана економія виникає в зв'язку зі зменшенням питомої ваги зарплати в кошторисній вартості операцій.

Розрахунок

а) Економія зарплати у відносному вираженні (у %):

де Dbvt = 7,48% - приріст продуктивності праці (див. зведену таблицю додатку Е);

Dbзрп = 1% - приріст заробітної плати в зв'язку з ростом продуктивності праці (приймаємо);

bзрп = 18% - відсоток зарплати в обсязі реалізації (див. структуру реалізованої вартості вище).

б) Економія зарплати в абсолютному вираженні:

Б. Зниження транспортних витрат

Таке зниження можливе в зв'язку зі скороченням відстані перевезення в порівнянні з закладеним у кошторисних розрахунках і поліпшенням техніко-економічних показників роботи машин.

Вихідна інформація:

Приймаємо:

Обсяг перевезень у плановому році - V = 13880 тонн

Середня дальність перевезення:

закладена в кошторисі - 10 км;

фактично можливо - 6 км.

Тарифи на перевезення 1 тонни вантажів (на зазначену відстань):

по кошторисних умовах - 0,9 грн./т (Ц1);

фактично можливо - 0,6 грн./т (Ц2).

Розрахунок

а) Економія витрат в абсолютному вираженні:

б) Економія витрат у відносному вираженні (у %):

В. Дбайливе збереження і більш економна витрата матеріалів

Це результат наступної сукупності організаційно-технічних заходів:

економія на основі жорсткого контролю за фактичною витратою матеріалів (у порівнянні з установленими нормативами) з боку керівників відповідних підрозділів;

контроль схоронності матеріалів у процесі транспортування і приймання вантажів;

схоронність матеріалів при їхньому складському збереженні - підвищення відповідальності матеріально-відповідальних осіб (зав. складом, керівників підрозділів).

Розрахунок

а) Економія витрат в абсолютному вираженні:

,

де bм = 46% - відсоток частки матеріалів у складі реалізованої вартості (див. структуру реалізованої вартості вище);

--Dbм = 5% - відсоток економії матеріальних витрат (до обсягу матеріальних витрат) у результаті реалізації вищевказаної сукупності заходів (приймаємо);

б) Економія витрат у відносному вираженні (у % до реалізації):

Г. Економія в зв'язку з підвищенням виробітку машин і устаткування

Ця економія виникає за рахунок скорочення умовно-постійної частини витрат експлуатації машин при рості їхнього виробітку.

Розрахунок

а) Економія витрат у відносному вираженні (у %):

,

де bем = 16,86% - відсоток частки витрат експлуатації машин у складі реалізованої вартості (див. структуру реалізованої вартості вище);

bупем = 40% - відсоток умовно-постійної частини витрат експлуатації машин (приймаємо);

Dbvt = 10 - 15% (приймається 13%) - планований % росту виробітку машин за рахунок поліпшення використання їх у часі і зацікавленості працівників.

б) Економія в абсолютному вираженні:

Д. Зниження накладних витрат (управління) у зв'язку зі скороченням трудомісткості операцій

Згідно існуючих досліджень економія кожного чол.-дня забезпечує економію 0,6 грн.

а) Економія накладних витрат в абсолютному вираженні:

згідно попередніх розрахунків (див.зведену таблицю додатку Е)

нв = 1,802 тис.грн.

б) Економія накладних витрат у відносному вираженні:

Результати виконаних розрахунків зводимо в таблицю «Загальна економія праці від впровадження ОТЗ» - див. додаток Ж.

3.3 Таблиця добору ОТЗ по економічному ефекту (коментар)

Останній етап виконання курсової роботи - заповнення таблиці з додатку З.

1. Термін впровадження й освоєння (кол. 2) - період повної реалізації планованого заходу (у курсовій роботі - постійна інформація).

2.Термін впровадження й освоєння комплексу заходів №1 («Ріст виробітку») отриманий розрахунком як середньозважена величина:

3,5 міс. =

де Тi = 1755 чол.-дн., 130,53 і т.д. (кол.3) - економія праці (див. таблицю додатку Е).

3. Відносна економія (кол.4) - у розрахунку на 1 місяць (кол.2):

585 = 1755/3 і т.д.

4. Індекс пріоритету (кол.5) у виконанні заходів росту виробітку встановлюється по відносних величинах економії праці (кол.4).

5. Абсолютна економія витрат (Сi в кол.6) - (див. таблицю додатку Ж).

Відносна економія (кол.7) - у розрахунку на 1 місяць (кол.2):

4,6 = 16,25/3,5 і т.д.

6. Капіталовкладення в реалізацію заходів.

Тут виникає розподіл усієї планової сукупності заходів на дві групи:

технічні заходи, що вимагають капіталовкладень:

ріст виробітку (крім впровадження потокової організації виробництва);

ощадлива витрата матеріалів;

організаційні заходи, що не вимагають капіталовкладень, але значно складні в організації впровадження і використання:

підвищення виробітку машин і устаткування;

скорочення відстаней перевезення.

7. Абсолютні величини капіталовкладень (Кi - кол.8) по заходах - див. додаток А.

Відносні величини (кол.9) - у розрахунку на 1 місяць (кол.2):

26,00 = 91/3,5 і т.д.

8. Питомий (на місяць) інтегральний економічний ефект (формула 4):

Эп = DСп - Ен * DКп = 4,6 - 0,15 * 26,00 = 0,7 тис. грн./міс.

9. Висновки :

заходи, що забезпечують зріст виробітку, реалізуються згідно індексів пріоритету в кол.5;

заходи, що забезпечують зниження собівартості, реалізуються згідно індексів пріоритету в кол.11.

Висновок

Точкою відліку при створенні виробничої системи підприємства є вибір або проектування продукції або послуги, які будуть нею випускатись або надаватись. Далі вибирають технологічний процес і допоміжні структури, а потім розробляється філософія якості товарів і послуг та інтегрування її у виробничий процес. Розглянемо всі ці питання в двох основних секторах економіки - у виробництві та сервісі.

Проектування виробів повинно бути націлене на задоволення потреб покупця. Підприємство у своїй повсякденній діяльності зобов'язане вести спостереження за попитом на кожен вид продукції, яка випускається, а також відстежувати зміни в товарній пропозиції конкурентів і в технології виробництва. Швидка реакція на стан ринкового попиту змушує підприємство проводити цілеспрямований пошук нових ідей і нових товарів.

З огляду на те, що розробка нового продукту здійснюється протягом декількох і більше років (від зародження ідеї до моменту одержання чистого прибутку), підприємство значною мірою зацікавлене в скороченні даного періоду, прагне всіляко прискорити протікання процесу, не допускаючи, однак, надмірного ризику. Крім того, необхідно також зважати на те, що нові продукти і вироби легше "адаптуються" до умов функціонування фірми, якщо вони аналогічні попереднім з погляду виробництва і збуту. Набагато складніша справа з "чужорідними" товарами, з виробництва яких фірма не має ні досвіду, ні знань.

Планування являється однією з основних функцій управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю, орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес планування забезпечує основу для управління членами організації.

Планування - це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів.

Планування має на меті довгострокове забезпечення результативності підприємства і освоєння його нових можливостей. Для цього необхідно, перш за все, найбільш повно враховувати зміни в навколишньому середовищі, які являють собою потенційні загрози і майбутні можливості для підприємства. Потрібно передбачити непідконтрольні сили, критичні тенденції з боку оточення та обмежити їх можливий вплив на підприємство.

Планування здійснюється на засадах відповідних принципів. Принципи планування - це основні правила (теоретичні посилання), які необхідно виконувати, щоб у процесі планування створити передумови для розробки оптимального плану.

Принципи є вихідним відправним моментом у процесі реалізації наукового підходу до планування. Вони покликані сприяти підвищенню ефективності планування і тим самим служать цілям правильної організації планового процесу.

До принципів планування можна віднести:

· принцип цільової спрямованості передбачає чітко сформульовані цілі, яких необхідно досягнути;

· принцип участі виходить з постулату про те, що найважливішим продуктом планування є не сам план як такий, а процес планування;

· принцип безперервності передбачає організацію максимально часто повторюваного процесу планування, який би оптимально дозволяв реагувати на зміни умов господарювання, що відбуваються (тобто має існувати циклічність планування).

Перелік використаних джерел

1. Гевко І.Б:. Операційний менеджмент: Навчальний посібник: - К.: Кондор, 2005. - 228 с.

2. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. Пос1б.-К. : МАУП, 2002. - 200 с.

3. Москвін С.О. та ін.. Проектний аналіз . - Київ: TOB "Видавництво Лібра", 1999.-368 с.

4. Пасічник В.Г., Акіліна О.В.: Організація виробництва. - Навчальний посібник. Київ. - Центр навчальної літератури 2005. - 248 с.

5. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник - К. : КНЕУ, 2000. -528 с.

6. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.,1997.

7. Курочкин А.С.Операционный менеджмент: Учебное пособие. - К.,2000.

8. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни „Операційний менеджмент” для студентів спеціальності 6.050201 „Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання.

Додаток А

Таблиця А.1 Вихідні дані

Показники

Од. вим.

Знач.

А

Обсяг виробництва на 1 млн.грн. базис

тонн

840

план

тонн

980

Обсяг реалізації (річний) базис

Во

млн.грн.

1,4

план

Вп

млн.грн.

1,5

Базисний виробіток

ВРо

т.грн./чол..

12,5

Тривалість планового періоду

Трд.п

роб.дн.

229

Б

Обсяг ПРР у плановому періоді

тонн

9010

Рівень механізації ПРР базис

%

64

план

%

69

Змінний виробіток механізованих ПРР

базис

т/зм.

54

план

т/зм.

57

Те саме, але виконаний вручну

т/зм.

3,8

В

Плинність робітників базис

%

18

план

%

14

Г

Приріст питомої ваги потокового виробництва у загальному обсягу операцій

%

5,8

Д

Капіталовкладення всього по капіталомістким заходам, в т.ч.:

ДКi

т.грн.

287

зріст виробітку, в т.ч.:

91

механізація

39

потокова організація

-

індустріалізація

31

зниження плинності

21

економна витрата матеріалів

196

Додаток Б

Таблиця Г.1 Операційна система

РЕСУРСИ

ВИТРАТИ

РЕЗУЛЬТАТИ

ТРУДОВІ

МАТ.-ТЕХН.

ПОТОЧНІ

КАПІТ.

Р - робітники, чол.

Рсп, Рсс, Ряв - списочна ,середнесписочна та явочна чисельність робітників

Т, t - робочий час

Фонди:

основні - Фос,

оборотні - Фоб,

виробничі

Фв = Фос + Фоб

Собівартість

Ср = Сфзп + Смтв

Сфзп - фонд ЗРП

Смтв - мат.-техніч. витрати і послуги

К

Зпр = С + Ен* К

Зпр-приведені витрати

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

N , V, F - обсяг виробництва в нат-технічному вимірі

____________

Вартість пропозиції:

по витратам

Цп=СN*(1+Енс)

_____________

Вп = Цп * N

валова продукція

_____________

Чп = Вп - Смтв + + Снар

чиста продукція

п

р

о

д

у

к

т

Виробіток:

вартісний

ВР = Вп / Рсс , грош.од./од.часу

натурально-технічний

NT = N / T , шт./год.

Фондовіддача:

по осн.фондам

ВФос = Вп / Фос

по оборотним

ВФоб = Вп / Фоб

РЕСУРСОМІСТКІСТЬ

ВИТРАТО-МІСТКІСТЬ

Трудомісткість:

вартісна

РВ = Р / Вп , чол./грош.од.

натурально-технічна

ТN = Т / N , шт./год.

Фондомісткість

по осн.фондам

ФВос = Фос / Вп

матеріаломісткість

ФВоб = Фоб / Вп

Витрати на 1 гр од

СВ = Ср / Вп

Зарплата на 1гр од

СВзрп = Сзрп / Вп

Ефективність ( рентабельність)

Пр = Вп - Ср -

валовий прибуток

Пчр -Подат.

чистий прибуток

е

ф

е

к

т

по виробн. фондам

Евф = Пч / Фв

по собівартості

Ес = Пч / Ср

Додаток В

Вихідна інформація

Нарахування Ксс = 36,5 Податок на прибуток Кпп = 0,3

Норма прибутку Енс = 30% Норма ефективності Ен = 0,15

ПДВ Кпдв = 0,2 Матеріальні витрати Кмв = 0,7

Таблиця В.1

Списочна чисельність робітників, Рсп

Основні фонди

Фос

Оборотні фонди

Фоб

Питомі витрати

СN

Реалізація продукції

Nшт

Коеф.

капіта-

ловкл.

Ккв от

Фв

до 10 числа

з 11 числа

поч.

місяця

кін.

місяця

поч.

місяця

кін.

місяця

СNфзп

СNмтв

за місяць

ГРУПА 1

123

131

11912

12045

3959

3989

0,242

1,029

1149

0,26

ГРУПА 2

112

120

10911

11033

3626

3654

0,232

0,943

1099

0,24

ГРУПА 3

123

131

11912

12045

3959

3989

0,242

1,029

1149

0,26

ГРУПА 4

112

120

10911

11033

3626

3654

0,232

0,943

1099

0,24

Додаток Г

Таблиця Г.1 Вихідна інформація

А. Абсолютні показники

1

2

3

4

5

Й. РЕСУРСИ

1.1. Трудові ресурси

1.

Середнесписочна чисельність

Рсс = SUM Рсп / n

(123*8+131*22)/30

129

1.2. Матеріально-технічні ресурси

2.

Середня величина основних фондів

Фос = ( Фос пм + Фос км ) * 0,5

(11912+12045)*0,5

11978,5

3.

Середня величина оборотних фондів

Фоб = ( Фоб пм + Фоб км ) *0,5

(3959+3989)*0,5

3974

4.

Виробничі фонди

Фв = Фос + Фоб = 15952,5

11978,5+3974

15952,5

ЙЙ. ВИТРАТИ

2.1. Поточні витрати (собівартість)

5.

Фонд зарплати

Сфзп = СNфзп * N

0,242*1149

278,05

6.

Нарахування соціального страхування

Снар = Сфзп * Ксс

278,05*36,5

10148,8

7.

Матеріально-технічні витрати та послуги

Смтв = С Nмтв * N

1,029*1149

1182,3

8.

Питома собівартість

СN = СNфзп + С Nмтв

0,242+1,029

1,271

9.

Собівартість реалізації

Ср = Сфзп + Смтв

278,05+1182,3

1460,35

2.2 Капітальні витрати

10.

Капіталовкладення

К = Фв * Ккв

15952,5*0,26

4147,65

2.3 Приведені витрати

11.

Приведені витрати

Зпр = Ср + Ен * К

1460,35+0,15*4147,65

2082,49

ЙЙЙ. РЕЗУЛЬТАТИ

3.1 Продукт

12.

Вартість пропозиції

Цп = СN + Енс * СN = СN * ( 1 + Ен )

1,271*(1+0,15)

1,461

13.

Плануємий валовий продукт

Вп = Цп * N

1,461*1149

1678,689

14.

Податок на додану вартість

ПДВ = Вп * Кпдв - Смтв * Кмв * Кпдв / ( 1 + +Кпдв )

1678,689*0,2-1182,3*0,7*0,2/(1+0,2)

141,845

15.

<...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.