Моделювання факторів формування продовольчої безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 332.1:351.863

МОДЕЛЮВАННЯ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Ефективна економіка № 1, 2010

М.М. Одінцов, к. е. н., доцент, декан, Черкаський державний технологічний університет

Анотація

Запропонована методика моделювання факторів формування продовольчої безпеки шляхом визначення індексів енергетичної та вартісної достатності і доступності продовольства.

Ключові слова: ринок, регіон, продовольство, ціна, безпека, безопасность.

The technigue of modeling of factors forming food security by identifying indices of energy and cost adequacy and availability of food proposed.

Key words: market; region; food; price; safety.

Метою продовольчої безпеки є створення умов соціального, фізичного і економічного доступу кожного громадянина до продовольства в даний час і в довгостроковій перспективі. В цьому зв'язку стає необхідним провести дослідження продовольчої безпеки для виявлення можливої орієнтації не тільки на усунення недоліків харчування населення в поточному періоді, а й забезпечення відтворювального процесу, включаючи проведення ряду природоохоронних і відновлювальних програм, збалансоване використання земельних, лісових і водних ресурсів для екологічно стійкого розвитку. Це дозволить отримувати продовольство з необхідними екологічними показниками сучасному і майбутньому поколінню нації.

Проблеми вирішення продовольчої безпеки знайшли глибоке висвітлення в працях Бабенка А.А. (1), Власова В.І. (2), Гойчука О.І. (3), Пасхавера Б.Й.(4), Саблука П.Т.(5) та інших економістів, де дослідженню підлягали питання національної, регіональної і глобальної продовольчої безпеки. В той же час залишається нагальна необхідність вивчення окремих аспектів продовольчої безпеки, зокрема формування факторіальних складових продовольчої безпеки країни і окремих груп населення.

З нашої точки зору безперечний інтерес викликає проблема економіко-математичного моделювання відтворювального процесу в рамках системи продовольчої безпеки. В основу розрахунків покладено сумарний індекс, що характеризує земельні ресурси, рівень технічної оснащеності і рентабельності виробництва екологічно безпечної продукції в аграрному секторі економіки, опираючись на його можливості і державну політику у відношенні сільського господарства.

Розрахунки рівня продовольчої безпеки проведемо з використанням математичного моделювання. Для цього використаємо набір індикаторів, що характеризують шляхи розвитку, тобто тих, що застосовуються для визначення чинників досягнення продовольчої безпеки.

Обставиною, яка сприяє застосуванню математичних і статистичних методів дослідження, є існування того факту, що багато економічних явищ описуються статистичними закономірностями, визначити які можливо при умові всієї сукупності, тобто вивчення поведінки і властивостей певної множини окремих елементів. Математичні методи дають можливість більш детально зрозуміти зміст процесів, що відбуваються, виражаючи економічні процеси з допомогою математичних символів, придаючи їм математичний вираз. Отже, аналізуючи еколого-економічні проблеми, можна перейти до їх вирішення, застосовуючи засоби математичного моделювання.

Добре відомі методи економетрики дозволяють встановити наявність кількісних взаємозв'язків між економічними змінними з допомогою статистичних і математичних засобів (6). В даній роботі нами реалізовано математичне моделювання продовольчої безпеки, на основі чого стає можливим виявити співвідношення елементів і їх вплив на рівень забезпечення продовольчої безпеки.

Побудова моделі відбувається за декілька етапів. Перший етап зводиться до постановки задачі: визначення мети моделювання і дослідження об'єкта (модельованої системи). Другий етап полягає в формалізації задачі, тобто включає введення змінних, специфікацію моделі в математичній формі, вибір методу моделювання. На третьому етапі необхідна заключна розробка варіанту моделі, моделювання, оцінка параметрів моделі і перевірка її придатності, тобто адекватність дійсності.

Послідовність розробки моделі включає дві стадії проектування. Перша полягає у проектуванні на мікрорівні, під яким розуміється розробка узагальненої моделі процесу взаємодії складної системи продовольчої безпеки із зовнішнім середовищем для відпрацювання стратегії управління об'єктом. Відповідно до обраної цілі досліджується співвідношення між самим об'єктом (продовольча безпека) і зовнішнім середовищем у структурному взаємозв'язку.

На другому етапі проводиться мікропроектування. При економіко-математичному моделюванні продовольчої безпеки використовується системний підхід, що дозволяє побудувати досить складну систему з урахуванням всіх факторів і можливостей, пропорційно їх значимості на всіх етапах побудови моделі. В цьому випадку об'єкт розглядається як цілеспрямована множина взаємопов'язаних елементів, які упорядковані за певною ознакою.

Система продовольчої безпеки при економіко-математичному моделюванні постає як множина елементів, яку слід розкласти в певному порядку, виділити зв'язки і взаємозв'язки, визначити загальну ціль функціонування.

Використовуючи конструктивний підхід до побудови системи продовольчої безпеки, виділимо її із середовища і розглянемо з точки зору виконуваних нею функцій. Головною її функцією є безперервне, достатнє, якісне забезпечення і самозабезпечення населення продуктами харчування в кожний період часу.

Продовольча безпека визначається рівнем ефективності всієї економіки. Однак продовольчі ресурси формуються в процесі агропромислового виробництва. Тому такі підсистеми АПК, як збут і розподіл продовольства, продовольчі резерви і споживання відносяться до функціональних підсистем (рис.1).

продовольчий безпека математичний моделювання

Рис. 1. Структура продовольчої безпеки

Базисом даної підсистеми виступає аграрний комплекс, що є основним джерелом поставки продовольства на ринки. Стійкий і збалансований розвиток функціональних підсистем з орієнтацією виробництва на рівень обґрунтованих норм харчування при ефективному використанні виробничого і біокліматичного потенціалу є визначальним принципом якісного поліпшення продовольчого постачання населення.

Таким чином, підсистеми аграрного комплексу збуту і розподілу продовольства відносяться до функціонально цільових підсистем. Інші підсистеми - державного управління і природоохоронних заходів реалізують мету продовольчої безпеки і її ефективний розвиток.

Якість функціонування продовольчих ринків, як і їх результат - забезпечення населення продуктами харчування, прямо залежать від рівня розвитку ринкової інфраструктури, яка доставляє продукцію від виробника до споживача і сприяє формуванню єдиного ринку. Крім того, функціонує підсистема харчової промисловості, що забезпечує потреби населення в продуктах харчування. Успішне функціонування харчової промисловості сприяє розвитку ринкової інфраструктури, раціональному розміщенню, територіальній спеціалізації різних галузей. Це зводить до мінімуму сукупні витрати виробництва, переробки і збуту харчових продуктів, удосконалює механізм постачання продовольства.

Однією із важливих цілей в розвитку аграрного сектора економіки виступає охорона навколишнього середовища від негативного впливу діяльності людини, відновлення пошкоджених ресурсів. Ці заходи повинні передбачати оптимальну організацію виробництва аграрного сектора з урахуванням екологічних факторів.

Притримуючись цілей системи продовольчої безпеки, можна виділити взаємопов'язані між собою групи факторів, що характеризують її забезпечення і приводять до зміни її стан.

Основні фактори, що характеризують рівень забезпечення продовольчої безпеки відображені на рис. 2.

Рис. 2. Основні фактори, що забезпечують рівень продовольчої безпеки

Одним із важливих вимог продовольчої безпеки є достатність споживання продовольства , яка може бути визначена з допомогою загального і часткових коефіцієнтів достатності:

= / , (1)

де - загальний вартісний коефіцієнт достатності, грн.;

- вартість фактичного добового (місячного) раціону харчування, грн.;

- вартість добового (місячного) раціону основних продуктів харчування по рекомендованих раціональних нормах, грн.

Проведемо розрахунки коефіцієнта достатності для жителів України, аналізуючи період 2007-2008 рр. і використовуючи дані моніторингу цін споживчих товарів Мінагропрому України та грошових доходів населення (Державний комітет статистики України). Вартість місячного раціону харчування по медичних норма складає в 2007 р. 452 грн., в 2008 р. відповідно 625 грн.

Загальний коефіцієнт, що характеризує ступінь достатності продовольства по калорійності раціону харчування, має вигляд:

= / , (2)

де - загальний калорійний коефіцієнт достатності;

- сума ккал фактичного раціону харчування (табл. 1);

- сума ккал добового (місячного) раціону харчування по медичних нормах (2950 ккал).

Таблиця 1. Харчова і енергетична цінність продуктів споживання населення України (г, ккал на добу)

Наступна важлива вимога продовольчої безпеки - доступність населення до продовольства. Рівень доступності можна виміряти як з допомогою загального, так і з допомогою часткових коефіцієнтів доступності.

Загальний коефіцієнт доступності визначається за формулою:

= / , (3)

де - загальний коефіцієнт доступності продовольства;

- середньомісячний доход на душу населення, грн.;

- вартість споживчої (продуктової) корзини по рекомендованих раціональних нормах, грн.

Середні місячні доходи населення країни, спрямовані на придбання продуктів харчування за останні два рики становили: 2007 р. - 574 грн., 2008р. - 793 грн.

Для отримання повної картини продовольчої безпеки необхідно розглядати порогові значення розглянутих показників. Можна виділяти верхню і нижню (кризову) їх межі. Верхньою межею в розрахунках коефіцієнта достатності будуть рекомендовані раціональні норми раціону харчування і відповідна їм кількість ккал, а при розрахунку коефіцієнта доступності - вартість споживчої (продовольчої) корзини, що відповідає вимогам забезпечення активного і здорового життя населення.

Формули коефіцієнтів достатності і доступності з урахуванням введення кризових критичних значень показників приймуть наступний вигляд:

= / , (4)

де - кризовий коефіцієнт достатності;

- сума ккал фактичного добового (місячного) раціону харчування;

- сума ккал критичного значення добового (місячного) раціону харчування.

Нижня межа відповідає стану недоїдання. По класифікації ФАО, особи, які споживають 1520 ккал за добу відносяться до категорії голодуючих, а 2150 ккал - до категорії, які знаходяться на межі голоду. Таким чином, денний раціон в 2150 ккал може бути прийнятий за кризовий поріг значення показника достатності забезпечення продовольством.

Розрахунки показників достатності і доступності (табл. 2) продовольства населення України свідчать про загрозливу ситуацію на ринку продуктів харчування. Про це повідомляють і закордонні публікації. Журнал “International Living” нещодавно оприлюднив власні дослідження, згідно яких Україна посідає 68-е місце у світі за рівнем якості життя населення. При складанні рейтингу країни враховувалися такі чинники як вартість товарів і послуг, екологія, безпека і інші (7).

Таблиця 2. Рівень продовольчого забезпечення населення України в 2008 р.*

*Розраховано автором

Якщо загальний калорійний коефіцієнт достатності продовольства не викликає побоювання навіть для перших двох квінтильних груп ( 0,78 - 0,84), то зовсім інше становище склалося з доступністю продовольства для цих верств населення на рівні 0,43 - 0,57 рекомендованих медициною раціональних норм, що не гарантує достатнього харчування і загрожує здоров'ю цим членам суспільства. Забезпечення продовольчої безпеки населення України характеризується обмеженою можливістю бюджетних витрат на ці цілі, зниженням рівня загального стану агропромислового комплексу. На даному етапі розвитку економіки для стабілізації національного продовольчого ринку необхідна участь держави для підтримки груп населення з низькими доходами та вітчизняних виробників продуктів харчування.

Література

1. Бабенко А.А. Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах реформування і регулювання аграрного сектору економіки: автореф. дис. канд. ек. наук - 08.07.02. “Економіка сільського господарства і АПК” / Бабенко А.А. - Луганськ, 2005. - 20 с

2. Власов В.І. Глобальна продовольча безпека / Власов В.І. - К.: ІАЕ, 2001. - 506 с.

3. Гойчук О.І. Продовольча безпека: монографія / Гойчук О.І. - Житомир: Полісся, 2004. - 348 с.

4. Пасхавер Б. Й. Продовольча доступність // Пасхавер Б. Й. - Економіка України. 2001. - № 7. - С. 69 - 77.

5. Саблук П.Т. Глобалізація і продовольство: монографія / Саблук П.Т., Білорус О.Г., Власов В.І. - К.: ННЦ “ІАЕ”, 2008. - 632 с.

6. Толбатов Ю.А. Економетрика: Підручник для студентів екон. спеціальн. вищ. навч. закл. / Толбатов Ю.А. - К.: Четверта хвиля, 1977. - 320 с.

7. http://ua.for-ua.com/ukraine/2010/01/08/.html

Размещено на Allbest.ru