Характеристика впливу банківської системи на індекс економічного та інституціонального режиму економіки знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективна економіка № 11, 2010

УДК 336.71:001.895

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ НА ІНДЕКС ЕКОНОМІЧНОГО ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РЕЖИМУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

С.В. Вахнюк,

кандидат економічних наук, Українська академія банківської справи

Анотація

У статті розглядається система показників, що характеризують економіку знань. Проводиться дослідження впливу банківської системи на індекс економічного та інституціонального режиму економіки знань. Пропонуються показники, які характеризують міру впливу банківської системи на значення індексу економічного та інституціонального режиму економіки знань.

Ключові слова: банківська система, економіка знань, індекс економічного та інституціонального режиму .

Стаття надійшла до редакції 26.10.2010 р.

Annotation

In this article we consider a system of indicators that characterize the knowledge economy. Researched the influence of the banking system on the Economic and Institutional Regime Index of Knowledge Economy. We proposes indicators that characterize the extent of banking system's influencing on the Economic and Institutional Regime Index of Knowledge Economy.

Keywords: banking system, Knowledge Economy, Economic and Institutional Regime Index.

Сучасний стан економіки України вимагає активізації процесів з перетворення високотехнологічних підприємств та виробництв інтелектуальних послуг в основні джерела формування національного прибутку. Успіх у вирішенні цього стратегічного завдання багато в чому залежатиме від ефективності використання національної банківської системи. Розбудова економіки знань характеризується динамікою визначених показників. Одним з таких показників є індекс економічного та інституційного режиму (Economic and Institutional Regime Index - EIRI), що дає загальну характеристику умов розвитку економіки і суспільства. В цьому контексті зумовлюється актуальність дослідження впливу банківській системи на зазначений індекс.

Проблема орієнтації банківської системи на стимулювання практичної реалізації інтелектуального потенціалу суспільства підлягала дослідженню та обговорювалась в наукових публікаціях науковцями та практиками такими, як: О.В. Васюренко, В.П. Семиноженко, Т.А. Васильєва, Н.С. Поповенко, О.І. Лаврушин, Н.І. Валенцева, І.Т. Балабанов, Дж. Фінерті, Дж. Хемпел. Однак, незважаючи на отриманні результати досліджень, певні аспекти зазначеної проблеми залишаються актуальними на теперішній час. Зокрема, в публікаціях досі не зустрічалися результати дослідження впливу банківської системи на показники, що характеризують рівень економіки знань в країні.

Постановка задачі. Мета: дослідження характеристики впливу банківської системи на індекс економічного та інституційного режиму в процесі розбудови економіки знань в країні. Методи: абстрактно-логічний аналіз, узагальнення, економіко-математичне моделювання.

Результати. Основні показники, що характеризують рівень розвитку економіки знань в країнах та регіонах світу, був запропонований робочою групою Світового Банку (World Bank) в рамках спеціальної програми «Знання для розвитку» (Knowledge for Development -- K4D) [1]. Структура цих показників представлена на рис.1. Представлені на схемі індекси мають зведений тип - вираховуються як середнє арифметичне параметрів, які знаходяться в їх основі з областю визначення від 0 до 10. Висновки робляться на основі значень індексу економіки знань (Knowledge EconomyIndex - KEI) та індексу знань (Knowledge Index - KI). Перший оцінює ефективність використання країною знань з метою її економічного та суспільного розвитку. Другий оцінює здатність країни створювати, сприймати та розповсюджувати знання. Згідно зі схемою суттєвий вплив на значення KEI спричиняє EIRI, зважаючи на одноосібність своєї спрямованості, тому цей індекс найкращим чином характеризує рівень стимуляції наявних інтелектуальних можливостей суспільства для створення засад економіки знань.

економіка знання банківський індекс

EIRI характеризує наступні макроекономічні аспекти: економічне і правове середовище країни, якість державного управління, розвиток бізнесу та приватної ініціативи, здатність суспільства та його інститутів до ефективного використання існуючого і створення нового знання. Для визначення міри впливу на його значення банківської системи введемо відповідний показник IBeiri (Influenceof the Banking on EIRI). Обчислення IBeiri буде залежатиме від того, як банківська система впливає на значення індикаторів на основі яких вираховується EIRI. Індикатори EIRI можна розділити на дві групи: економічного режиму та управління. Перелік індикаторів, що відносяться до групи економічного режиму та пояснення методики їх визначення, представлений в таблиці 1. В таблиці 2 аналогічним чином представлені індикатори групи управління. Слід зазначити, що метод визначення Внутрішнього Валового Продукту (ВВП) в таблицях ґрунтується на витратному підході, тобто враховує вартості усіх куплених товарів та послуг (споживчі витрати, витрати виробничого призначення, інвестиції, приріст вартості запасів, витрати уряду, вартість експорту за мінусом імпорту).

Таблиця 1 - Індикатори EIRI групи економічного режиму .

Таблиця 2 - Індикатори EIRI групи управління .

В результаті аналізу даних, наведених в таблиці 1 і таблиці 2 можна дійти висновку, що вплив банківської системи на значення EIRI відображують наступні індикатори: валові інвестиції в основний капітал (GCF), стійкість банків (SB), спред ставки відсотку (IRS), інтенсивність внутрішньої конкуренції (ILC), внутрішній кредит приватному сектору (DCPS), якість регулювання (RQ),боротьба з корупцією (СС). Міра впливу на кожен з цих ідентифікаторів проектується на значення відповідних показників. Область визначення кожного цих показників ми пропонуємо встановити однакову - від 0 до 1. В результаті інтегральний показник IBeiri буде приймати значення від 0 до 7 та вираховуватись за формулою 1:

Показник IBgcf (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора валових інвестицій в основний капітал. Він визначає яка частина розміщених банківських коштів в країні була витрачена на проектне та венчурне фінансування. Оскільки інвестиції в інноваційні та апробовані проекти мають різне значення для розвитку економіки знань, їхні значення потрібно коригувати ваговими коефіцієнтами (наприклад: 1,3 для першого виду інвестицій та 0,7 для другого). Розрахунок IBgcf ми пропонуємо здійснювати за формулою 2:

де: BPF - загальна кількість розміщених банківських коштів (Banking Placement Funds);

BIi - банківські інвестиції в інновації (Banking Investments in innovations);

BIp - банківські інвестиції в апробовані проекти (Banking Investments in projects);

w1, w2 - вагові коефіцієнти відповідно банківських інвестицій в інноваційні та в апробовані проекти.

Показник IBsb (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора стійкості банків. Він визначає кількісне співвідношення банківських установ в країні з різними характеристиками фінансової стійкості. Ці характеристики відносять кожен банк країни до однієї з семи категорій. Розрахунок IBsb ми пропонуємо здійснювати за формулою 3:

де: QB - загальна кількість банків (Quantity of Banks);

QBg, QBp, QBs, QBm, QBw, QBb, QBt - кількості банків, що відносяться до категорій стану фінансової стійкості, відповідно: «хороший», «стабільний», «задовільний», «середній», «слабкий», «поганий», «жахливий».

Показник IBirs (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора спреду відсоткових ставок. Він визначає відношення середнього значення відсоткових ставок по залученим коштам (депозитам) до середнього значення відсоткових ставок по розміщеним коштам банками (кредитам) країни за певний період часу (календарний рік). Розрахунок IBirs ми пропонуємо здійснювати за формулою 4:

де: IRd - середнє значення відсоткових ставок банків по залученим коштам (Interest Rate on deposits);

IRl - середнє значення відсоткових ставок банків по розміщеним коштам (Interest Rate on loans).

Показник IBilc (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора інтенсивності внутрішньої конкуренції. Він визначає відношення наявної кількості власників банківського бізнесу до кількості банківських установ в країні. Під власниками банківського бізнесу слід розуміти володарів контрольних пакетів акцій. До них відносяться як незалежні суб'єкти підприємницької діяльності (приватні особи, промислові та фінансові групи і т. д.), так і держава особисто. Розрахунок IBilc ми пропонуємо здійснювати за формулою 5:

де: QBO - загальна кількість власників банків (Quantity of Bank Owners).

Показник IBdcps (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора внутрішнього кредиту приватному сектору. Він визначає яка частина банківських кредитів була спрямована на кредитування приватного сектору всередині країни. Розрахунок IBdcps ми пропонуємо здійснювати за формулою 6:

де: BL - загальна сума внутрішніх банківських кредитів (Bank Loans);

BLps - банківські кредити в приватний сектору (Bank Loans to the private sector).

Показник IBrq (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора державного регулювання економікою. Його значення обернено пропорційне кількості інцидентів неринкового впливу органів державної влади на банківську систему країни. До таких інцидентів відносяться укази, постанови, накази, розпорядження примусового та заборонного змісту (цільові вилучення коштів з банківської сфери, заборони та мораторії на види банківської діяльності, лімітування цін і т.д.). Розрахунок IBrq ми пропонуємо здійснювати за формулою 7:

де: Inmbs - кількість інцидентів неринкового управління банківською діяльністю (Incidents of non-market bank supervision).

Показник IBсс (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення індикатора боротьби з корупцією. Він визначає яку частину банківських рахунків, операції за участю яких підлягали моніторингу внаслідок мотивованої підозри у причетності до корупційних дій, було заблоковано на протязі певного періоду часу (календарний рік). Розрахунок IBсс ми пропонуємо здійснювати за формулою 8:

де: BAbc - кількість банківських рахунків, що були заблоковані за участь у корупційних схемах (Bank Accounts blocked for corruption);

BAsc - кількість банківських рахунків, що підлягали моніторингу за підозрою у приналежності до корупції (Bank Accounts of suspected corruption).

Висновки

Вплив банківської системи на рівень реалізації інтелектуальних можливостей суспільства в країні найкращим чином характеризує показник міри її впливу на індекс економічного та інституціонального режиму економіки знань - IBeiri. Цей показник комплексний і утворюється сумою значень показників, що характеризують міру впливу банківської системи на відповідні формуючі індикатори індексу економічного та інституціонального режиму. Зростання значень IBeiri на проміжку від 0 до 7 вказує на зростання впливу банківської системи на утворення засад економіки знань в країні. Дослідження можливостей змін в банківській системі, здатних вплинути на підвищення формуючих показників IBeiri, у разі позитивного результату можуть створити основу для банківського механізму стимулювання економіки знань.

Список використаних джерел

1. Knowledge Assessment Methodology [Электронный ресурс] / Knowledge for Development. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/kam.

2. Васильєва Т. А. Банківське фінансування інноваційної діяльності: монографія / Т. А. Васильєва. - Суми : Ділові перспективи. - 2006. - 60 с.

3. Клинцов В. Управленческие и технологические инновации [Электронный ресурс] / В. Клинцов, Е. Кузнецова, В. Чернявский - The McKinsey Quarterly. - Режим доступа. -http://www.mckinsey.com/russianquarterly/articles/issue21/01_0210.aspx.

4. Луців Л. Інвестиційний потенціал банківської системи України [Текст] / Б. Л. Луців, Т. Б. Стечишин // Фінанси України. - 2009. - N 9. - С. 67-77.

5. Медвідь, Т.А. Інноваційна основа розвитку банківського бізнесу [Текст] / Т.А. Медвідь// Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - №1. - С.127.

6. Поповенко, Н.С. Інноваційні процеси у банківській сфері [Текст] / Н.С. Поповенко, Н.Б.Марченко// Економічний простір. - 2008. - N 15. - С. 97-104.

7. Старовойт, О. «Економіка знань» як сфера функціонування інтелекту [Текст] / О. Старовойт // Вищ. освіта України. - 2009. - N 4. - С. 71-75.

8. Федулова, Л. І. Державна політика розбудови економіки знань: особливості реалізації антикризової стратегії [Текст] / Л. І. Федулова, Т. М. Корнєєва // Фінанси України. - 2009. - N 10. - С. 3-17.

Размещено на Allbest.ru