Програмна реалізація та сценарне дослідження розробленої нечіткої когнітивної моделі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА СЦЕНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНОЇ НЕЧІТКОЇ КОГНІТИВНОЇ МОДЕЛІ

А.В. Грабарєв,

аспірант, ДВНЗ «Київський національний

економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Анотація

В даній статті представлена розроблена автором когнітивна модель зовнішніх факторів які впливають на розвиток туристично-рекреаційного комплексу та результати її застосування. Обґрунтовано використання методу системної динаміки для створення динамічної моделі, що дає можливість експериментувати з об'єктом моделювання навіть тоді, коли на реальному об'єкті зробити це практично неможливо або недоцільно. Як середовище моделювання обрано пакет ПКМ, оскільки він підтримує метод системної динаміки, а також має множину вбудованих функцій і можливостей, яких цілком достатньо для реалізації даної моделі.

Ключові слова: туристично-рекреаційний комплекс, вершини, ваги, фактори, когнітивна модель, імпульси, сценарії.

Аннотация

В данной статье представленная разработана автором когнитивная модель внешних факторов которые влияют на развитие туристическо-рекреационного комплексу и результаты ее приложения. Обоснованно использование метода системной динамики для создания динамической модели, которая дает возможность экспериментировать с объектом моделирования даже тогда, когда на реальном объекте сделать это практически невозможно или нецелесообразно. Как среда моделирования избрана пакет ПКМ, поскольку он поддерживает метод системной динамики, а также имеет множественное число встроенных функций и возможностей, которых вполне достаточно для реализации данной модели.

Ключевые слова: туристическо-рекреационный комплекс, вершины, веса, факторы, когнитивная модель, импульсы, сценарии.

Annotation

In this article the presented is developed by an author simulation model turistsko-recreational to the complex and results of its application. Grounded the use of method of system dynamics for creation of dynamic model which enables to experiment with the object of design even then, when on the real object to do it is practically impossible or beside the purpose. As a design environment is select package of ПКМ, as he supports the method of system dynamics, and also has a plural of intrinsic functions and possibilities which fully sufficiently for realization of the designed complex of models.

Keywords: turistsko-recreational complex, tops, weight, factors, cognitive model, impulses, scenarios.

Відповідно до третього етапу когнітивного моделювання [] проведемо імпульсне моделювання на когнітивній карті А1, використовуючи програму когнітивного моделювання (ПКМ). На рис. 1 зображена когнітивна карта «Когнітивна модель зовнішніх факторів які впливають на розвиток ТРК».

Рис. 1. Когнітивна модель зовнішніх факторів які впливають на розвиток ТРК

Розробимо план для проведення обчислювального експерименту.

Планування обчислювального експерименту. На підставі наявної інформації (теоретичної, експертної, статистичної) про можливі зміни у вершинах когнітивної карти був складений план обчислювального експерименту, представлений в таблиці 1. Вибір вершин, в які вноситься моделюючі дії погоджений із запропонованим механізмом з наявними постановами і планами розвитку АР Крим.

Таблиця 1. План імпульсного моделювання сценаріїв розвитку ситуації на моделі

Умови внесення збурень у вершини когнітивної карти - набори імпульсів, під впливом яких виникали імпульсні процеси, - можливі сценарії розвитку системи, представлені в таблиці 1.

Результати імпульсного моделювання, що відповідає умовам таблиці 1, зображені на рис. 2 - 4. На цих рисунках представлені результати моделювання у вигляді графіків для рівної кількості тактів моделювання (вісь), наприклад, на рис. 2 для , , . Різна кількість тактів відповідає різному горизонту прогнозування можливого розвитку подій.

Під подією в даному випадку розуміється набір значень параметрів в усіх вершинах когнітивної карти - значення на осі . При використанні програмної системи когнітивного моделювання (ПКМ) ці значення - відносні величини, коефіцієнти, на які необхідно було б множити абсолютне значення параметра вершини, якщо при цьому було задано початкове його значення в абсолютних величинах. Якщо в якості початкових значень в кожній вершині задані (як в даному випадку), то графіки відбивають тенденцію зміни параметрів і швидкість наростання цих тенденцій на якісному (не кількісному) рівні. Необхідність розгляду результатів при різній кількості тактів моделювання, визначається тим, що може виявитися, що сприятливий на початку розвиток подій надалі може змінюватися, і цей факт бажано виявити.

Необхідну кількість тактів моделювання вибирає дослідник в процесі вивчення графіків. Програмна система дозволяє переглядати результати при практично необмеженому числі тактів.

Сценарні умови для дослідження розроблені на основі аналізу розробки Національним інститутом стратегічних досліджень за дорученням Президента України В. Ф. Януковича (№1-1/1790 від 12.08.2010 р. за підсумками робочої поїздки в АР Крим 03.08.2010 р.) «Стратегії економічного і соціального розвитку АР Крим на 2011-2020 роки», затвердженою Радою Міністрів і Верховною Радою АР Крим [2].

Процес моделювання варто здійснювати використовуючи різні горизонти прогнозування. Відповідно, процес моделювання було проведено у 4, 6 та 10 кроків, що дасть можливість охарактеризувати імовірні зміни у динаміці цільових факторів, якими було визначено: дохід від туристично-рекреаційної діяльності (v54), рівень екологічної напруженості (v51), рівень соціальної напруженості (v52) та рівень здоров'я населення (v53). Процес моделювання та розробки сценаріїв розвитку ТРК проведено на прикладі Великої Ялти.

Сценарій 1. Інерційний.

Оскільки інерційний сценарій розвитку АР Крим передбачає використання насамперед наявних у регіоні ресурсів, у ході моделювання імпульс () було введено у вершину фактора ТРК (v4). Результати моделювання за інерційним сценарієм розвитку подано на рис. 2.

Рис. 2. Результати сценарного аналізу (Сценарій 1) за різних горизонтів прогнозування (, , )

когнітивна модель туристичний рекреаційний

Інерційний сценарій розвитку АР Крим припускає використання наявних у регіоні санаторно-курортних, туристичних, аграрних, промислових, транспортних та транзитних ресурсів на підставі екстенсивного типу економічного зростання, інерційним шляхом, при збереженні існуючої структури економіки і факторів її розвитку. Це підтверджується тим, що за перші два кроки моделювання суттєвих змін у динаміці факторів не відбулося. Однак помітною була тенденція до зростання рівня соціальної та екологічної напруженості. Водночас економічний ефект від реалізації даного сценарію - дохід від ТР діяльності, залишався майже без змін. Його незначне зростання пояснюється зростанням вартості послуг ТРК під впливом інфляції.

Уже на третьому кроці моделювання помітною є тенденція до подальшого зростання соціальної напруженості, незначного зростання доходів від ТР діяльності (номінальних) та суттєвого погіршення (зниження) рівня здоров'я населення регіону. Уповільнення зростання рівня екологічної напруженості, яке спостерігається на третьому кроці моделювання, пояснюється тим, що значно зменшився потік відпочивальників, а отже і на навантаження на навколишнє середовище.

Аналіз динаміки факторів з четвертого по дев'ятий кроки свідчить, що інерційний сценарій розвитку АР Крим супроводжуватиметься наростанням системних ризиків, негативні наслідки яких у середньостроковому періоді неухильно посилюватимуться. У результаті подальшого зростання соціальної напруженості у регіоні на фоні зниження рівня доходів від ТР діяльності, яке спостерігається на шостому кроці моделювання, можлива втрата керованості соціально-економічного комплексу. Це у свою чергу призведе до:

- посилення процесів економічної й соціальної стагнації, посилення етнонаціональної напруженості;

- послаблення міжрегіональних виробничо-коопераційних зв'язків між АР Крим та іншими регіонами України, що може спровокувати посилення господарської відірваності економіки АР Крим від економіки країни в цілому;

- консервації екстенсивного типу розвитку системи рекреаційних послуг, зростання антропогенного навантаження, зниження якості послуг при одночасному збереженні агресивної цінової політики й відсутності прогресу в розширенні спектру туристично-рекреаційних послуг. Це у свою чергу викличе зменшення зацікавленості й попиту споживачів на туристично-рекреаційні послуги АР Крим та прискорить відтік як вітчизняних, так і іноземних туристів, рекреантів (в першу чергу з країн СНД) на інші курорти Чорноморського регіону і світу в цілому.

Рівень здоров'я населення має стійку тенденцію до зниження, починаючи з третього кроку моделювання, у результаті зниження купівельної спроможності населення та, відповідно, зниження попиту на ТР послуги.

Найбільш помітними є зміни цільових факторів, які відбулися за результатами останнього кроку моделювання. Погіршення соціально-економічного становища АР Крим, що підтверджується значним зниженням рівня доходів від ТР діяльності та посиленням соціальної напруженості в регіоні супроводжується подальшим зниженням рівня здоров'я населення. Зниження рівня екологічної напруженості в регіоні не можна вважати позитивною тенденцією, оскільки це є наслідком зниження навантаження на ТРК у результаті зменшення потоку відпочивальників.

При такому сценарії заходи державного управління щодо розвитку АР Крим мають бути зорієнтовані на усунення негативних соціальних наслідків кризових ситуацій, що спричинені наявністю комплексу невирішених проблем. Це спричинить до зростання рівня навантаження на бюджет республіки та перекладання фінансових зобов'язань щодо вирішення основних соціально-економічних проблем регіонального розвитку на Державний бюджет України.

У результаті реалізації інерційного сценарію, тренд розвитку регіону є близьким до того, який передбачено Програмою економічного і соціального розвитку АР Крим до 2020 року. Згідно прогнозу, визначеному Програмою, при збереженні існуючих тенденцій очікується стійке зниження ефективності соціально-економічного розвитку АР Крим. При цьому, на фоні імовірного незначного росту продуктивності праці і відносно високих показників економічного зростання очікується погіршення показників соціального розвитку і рівня життя населення, підвищення рівня тінізації економіки.

При випереджаючих темпах росту туристично-рекреаційного комплексу спостерігатиметься посилення територіальних диспропорцій у розвитку АР Крим - ефективність промисловості, сільського господарства та будівництва матиме тенденцію до зниження. За таких умов можливе домінування на території регіону замкнутих центрів економічної активності рекреаційно-туристичного комплексу - адміністративного центру (м. Сімферополь) і декількох великих міст узбережжя АР Крим (м. Ялта, м. Алушта, м. Євпаторія, м. Саки), що в результаті викличе галузеву і територіальну переорієнтацію інвестиційних потоків на користь локальних центрів розвитку і «точкових» туристично-рекреаційних проектів. Інвестиційні можливості інших регіонів Криму (промислових і аграрних) будуть обмежені, це зумовить їх депресивність і загострить соціальні проблеми (зростання безробіття, падіння рівня життя населення тощо).

Сценарій № 2 «Екстенсивний розвиток».

Реалізація Сценарію 2 передбачає внесення імпульсів () і () відповідно у вершини ТРК (v4) та приватні інвестиції (v44.2). Приватні інвестиції є зовнішнім джерелом фінансування ТРК та спрямовуються переважно в діючі підприємства комплексу з метою швидкого одержання прибутку, тобто є короткостроковими. Введення імпульсу у вершину (v4) передбачає врахування закономірностей розвитку, притаманних ТРК як економічній системі та описаних у Сценарії 1. Результати моделювання за екстенсивним сценарієм розвитку подано на рис. 3.

Рис. 3. Результати сценарного аналізу (Сценарій 2) за різних горизонтів прогнозування (, , )

При екстенсивному сценарії розвитку орієнтація на мобілізацію коштів приватних інвесторів сприяє цілеспрямованій концентрації фінансової вигоди від природних ресурсів і геостратегічного положення АР Крим, перерозподіляючи її на користь високоприбуткових напрямів діяльності.

Даний сценарій привабливий тим, що не потребує зміни структури управлінського апарату та дозволяє ефективно використовувати наявний кадровий потенціал. Екстенсивний сценарій є ефективним в якості антикризової тактики і створює видимість досягнення необхідного стійкого результату за мінімальних витрат часу і ресурсів.

Екстенсивний характер даного сценарію підтверджується тим, що вже на перших чотирьох кроках моделювання спостерігаються помітні зміни, зокрема:

- позитивною та закономірною, в умовах розширеного фінансування, є тенденція до зростання доходів від ТР діяльності. Однак, враховуючи те, що приватні інвестиції носять переважно короткостроковий характер та мають на меті отримання швидкого прибутку, лише незначна частина отримуваного доходу (прибутку) буде використана на розширене відтворення виробничої системи ТРК (введення нових та оновлення вже діючих основних засобів, розвиток інфраструктури тощо);

- залучення коштів інвесторів призводить до збільшення ємності ТРК, тобто його здатності обслуговувати відпочивальників. Саме внаслідок того, що зростає кількість відвідувачів АР Крим на перших трьох кроках реалізації сценарію спостерігається зростання рівня здоров'я населення. Таке зростання зумовлене розширенням спектру пропонованих туристсько-рекреаційних послуг, що сприймається відпочивальниками як покращення якості відпочинку. Однак уже на четвертому кроці моделювання відбувається уповільнення зростання рівня здоров'я населення (кількості відпочивальників) та зароджується тенденція до його зниження. Різноспрямована динаміка доходів від ТР діяльності та кількості відпочивальників пояснюється тим, що темпи зростання вартості туристично-рекреаційних послуг випереджають темпи зростання якості відпочинку. Основною причиною цього є «завищена» вартість туристично-рекреаційних послуг, яка формується під впливом головної проблеми розвитку ТРК - яскраво вираженої сезонності;

- зниження соціальної напруженості в регіоні відбувається в результаті впливу двох факторів: по-перше, зростання масштабів діяльності підприємств ТРК та, відповідно, залучення додаткових трудових ресурсів; по-друге, зростання доходів від ТР діяльності, що призводить до зростання доходів населення регіону;

- екстенсивне використання природних ресурсів з метою збільшення масштабів діяльності та, відповідно, дохідності підприємств комплексу призводить до погіршення стану навколишнього середовища. Це підтверджується зростанням екологічної напруженості в регіоні, яке спостерігається з третього кроку моделювання та спричинене тим, що об'єктом інтересів приватних інвестицій є максимізація прибутку, а не збереження навколишнього середовища.

Аналізуючи графік на якому представлено результати моделювання з першого по шостий крок зазначимо, що напрям зміни рівня доходів від ТР діяльності, рівня здоров'я населення та екологічної напруженості не змінився. Разом з тим, з п'ятого кроку моделювання спостерігається зміна напрямку динаміки рівня соціальної напруженості, яка після зниження упродовж перших чотирьох кроків починає зростати. Тож відбувається подальше зростання вартості туристично-рекреаційних послуг, що призводить до зростання доходів від ТР діяльності. Триває подальше зростання рівня екологічної напруженості, спричинене екстенсивним використанням природних ресурсів. Це відповідно, призводить до зниження рівня здоров'я населення, тобто чисельності відпочивальників, які скористалися послугами ТРК. За таких умов загострюється проблема соціальної напруженості в регіоні, вирішення якої не можливе без застосування комплексного, науково-обґрунтованого підходу в управлінні ТРК.

Оцінюючи результати моделювання з сьомого по десятий кроки зазначимо, що зароджена на 5-6 кроках тенденція за окремими факторами змінює свій напрям, зокрема:

- на сьомому та восьмому кроках моделювання продовжується зростання фактору дохід від ТР діяльності, яке зумовлене, як зазначалося вище, зростанням вартості туристично-рекреаційних послуг. Однак, як засвідчують результати моделювання, екстенсивний сценарій не забезпечує сталої динаміки навіть у короткостроковому періоді, у результаті чого, вже на дев'ятому кроці моделювання спостерігається зниження доходів від ТР діяльності;

- стрімко зростає рівень екологічної напруженості у результаті екстенсивного використання природних ресурсів;

- зниження економічної ефективності екстенсивного сценарію розвитку та погіршення стану природних ресурсів неминуче призводить до погіршення соціальних умов у регіоні, що підтверджується зростанням рівня фактора «соціальна напруженість»;

- продовжується зниження рівня здоров'я населення, яке розпочалося на шостому кроці моделювання. Зростання вартості туристично-рекреаційних послуг в умовах зниження їх якості (зношеність основних засобів, погіршення стану навколишнього середовища тощо) призводить до зменшення попиту з боку відпочивальників та, відповідно, зниження рівня здоров'я населення.

Спроба оптимізації даного сценарію, цільовою функцією якого є спрямування фінансових потоків переважно у короткострокові та середньострокові інвестиційні проекти, використання заходів антикризового менеджменту, без застосування політики, спрямованої на модернізацію виробничої системи регіону, підвищення ролі ТРК в регіональному розподілі праці, не забезпечують вирішення ключових проблем розвитку АР Крим.

Сценарій №3 «Інтенсивний розвиток».

Сценарій інтенсивного розвитку базується на ефективному використанні існуючого в АР Крим ресурсного потенціалу, тобто на принципах інтенсивного типу економічного зростання. Зокрема, передбачається, що будуть реалізовані кроки, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки АР Крим на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, соціально збалансованої і екологічно-орієнтованої політики випереджаючого розвитку, створення на території АР Крим комфортних і безпечних умов проживання. Реалізація сценарію припускає усвідомлення обмеженої ефективності суто державних інструментів політики розвитку в сучасному відкритому ринковому суспільстві й визнання того, що соціально-економічний розвиток АР Крим - це результат спільних дій органів державного управління, бізнесу та громад.

Результати моделювання за сценарієм «Інтенсивного розвитку» - внесення імпульсів у відповідні вершини (, , ) та поведінка факторів (збурення), представлено на рис. 4.

Рис. 4. Результати сценарного аналізу (Сценарій 3) за різних горизонтів прогнозування (, , )

Орієнтиром у реалізації сценарію є створення умов для активізації інвестиційної діяльності у регіоні (зокрема, залучення приватних інвестицій), зростання ефективності діяльності економічних агентів ТРК (зростання доходів від ТР діяльності), створення безпечних та комфортних умов проживання населення та покращення рівня його матеріального забезпечення.

Як свідчать результати моделювання, введення імпульсу у вершину «Вільна економічна зона туристично-рекреаційного типу» (далі - ВЕЗ) [3] додатково до факторів сценарію Екстенсивного розвитку (Сценарій 2) дає очікувані результати. Вже на другому кроці моделювання помітна стійка тенденція до зростання факторів-стимуляторів - рівня доходів від ТР діяльності та рівня здоров'я населення, та до зниження факторів-дестимуляторів - рівнів екологічної та соціальної напруженості. Найбільш позитивний результат реалізації даного сценарію проявляється на шостому кроці моделювання та стрімко зростає до кінця періоду. З восьмого кроку моделювання помітним є випереджаюче зростання рівня здоров'я населення, порівняно з доходами від ТР діяльності. Це свідчить про те, що створюються умови в яких виробники туристично-рекреаційних послуг отримують додаткові доходи не за рахунок підвищення їх вартості, а за рахунок підвищення їх якості.

Тож у рамках сценарію Інтенсивного розвитку повинно відбуватися:

- формування нової регіональної ідентичності, інтегрованої у єдиний геоекономічний простір країни, що сприятиме позиціонуванню АР Крим у якості опори стабільності і безпеки в регіоні;

- використання науково-обґрунтованих підходів до управління ТРК, як складною, слабкоструктурованою, динамічною системою;

- створення нових регіональних кластерів (територій пріоритетного розвитку), які забезпечать нову якість економічного зростання і нарощування виробничого потенціалу;

- трансформація соціальної і політичної моделі розвитку АР Крим, переорієнтація її на цілі і завдання, які забезпечать соціокультурну інтеграцію, економічне і соціальне самооновлення;

- переорієнтація (повернення) на курорти Криму частини туристичних потоків, які були виведені за межі України;

- збільшення дохідної частини зведеного бюджету АР Крим;

- нарощування потенціалу співпраці і кооперації із регіонами України і формування оптимальної для АР Крим моделі участі в загальнонаціональній системі поділу праці.

Стратегічними орієнтирами у межах запровадження ВЕЗ на економічній території Великої Ялти, відповідно до сценарію Інтенсивного розвитку мають бути:

- соціально орієнтоване, екологічно безпечне економічне зростання, стійкість якого базується на ефективному використанні усіх видів наявного територіального потенціалу;

- підвищення конкурентоспроможності господарського комплексу АР Крим, ефективно «вбудованого» в систему національного і міжнародного геоекономічного простору і розподілу праці;

- досягнення нової якості економічного зростання за рахунок переходу до інноваційно-інвестиційної моделі, впровадження наукомістких технологій, інновацій, інших складових «економіки знань»;

- послаблення територіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку в межах регіону;

- раціональне використання природно-ресурсного і енергетичного потенціалу, переваг геополітичного і географічного розташування;

- випереджаючий розвиток сфер і галузей економіки, які створюють мультиплікативний ефект і стимулюють суміжні виробництва.

Тож запровадження ВЕЗ (на прикладі Великої Ялти) сприятиме інтенсифікації розвитку туристично-рекреаційного комплексу та економіки АР Крим у цілому.

Література

1. Axelrod R. The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites. - Princeton University Press, 1976.

2. Ермолаев А., Геец В., Прейгер Д., Бережная И., Яковенко И. и др. Стратегия экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011 - 2020 годы. СМАРК. НИСИ. Киев-Симферополь, 2010. - С. 61.

3. Барков Я. Свободные экономические зоны - важнейший элемент реформирования экономики Украины. ИТ «АРИАЛ». Симферополь. Труды КАН, 2011. - С. 156.

Размещено на Allbest.ru