Геометрія і семіотика естетичної інформативності предметного середовища

З'ясування способів просторового перетворення геометричних елементів у знакові форми побудови естетично інформативних формоутворень. Дослідження зв'язку між геометрією та семіотикою естетично інформативних формоутворень об'єктів предметного середовища.

Рубрика Этика и эстетика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2014
Размер файла 41,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

УДК 514.74:686.884

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ГЕОМЕТРІЯ І СЕМІОТИКА ЕСТЕТИЧНОЇ ІНФОРМАТИВНОСТІ ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА

05.01.03 - технічна естетика

ЗАВАРЗІН Олег Олександрович

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) Міністерства освіти України.

Науковий керівник - заслужений діяч науки України,

доктор технічних наук, професор МИХАЙЛЕНКО Всеволод Євдокимович, КНУБА, завідувач кафедри нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор

ЯКОВЛЄВ Микола Іванович,

Українська академія образотворчого мистецтва і архітектури, декан факультету архітектури

- кандидат технічних наук, доцент

БУГАЙОВ Віктор Іванович,

Київський міжнародний університет цивільної авіації, завідувач кафедри нарисної геометрії і графіки

Провідна установа - Державний науково-дослідний і проектний інститут містобудування Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, м. Київ

Захист відбудеться 5 жовтня 2000 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.06 при Київському національному університеті будівництва і архітектури, 03037, Київ-37, Повітрофлотський просп. 31, ауд. 469.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці КНУБА, 03037, Київ-37, Повітрофлотський просп. 31.

Автореферат розісланий 3 вересня2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Плоский В.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

геометричний семіотика інформативний формоутворення

Актуальність теми дослідження. Нагальна потреба суспільства в зростанні якості дизайну предметів середовища життєдіяльності людини в сучасних умовах ринкової економіки розглядається як одна із важливих задач промислової політики держави.

Проблема якості естетичного формоутворення штучно створених об'єктів предметного середовища сьогодні в Україні є досить актуальною. Якісний рівень такого формоутворення з 60-х років значно знизився. Цьому сприяло впровадження типових, мінімізованих та уніфікованих форм забудови, окремих будівель та споруд. Запрограмовані за єдиним принципом споруди та міські простори за всіма їхніми, на перший погляд, економічними перевагами продовжують і далі викликати їхнє активне несприйняття з боку споживача, формувати в його свідомості гнітючі почуття дискомфорту та втраченості. Розраховані на пересічну людину, такі форми об'єктів предметного середовища нав'язують їй регламентований розпорядок існування, тип соціальної поведінки.

Однією із професійних ланок в структурі художнього конструювання, виробниче призначення якого полягає в розв'язанні поставленої проблеми, є дизайн архітектурного середовища (ДАС). На жаль, професійні методи діяльності архітекторів-дизайнерів у цій галузі продовжують і далі спиратись на власну інтуїцію та досвід кожного, окремо взятого, спеціаліста або колективу спеціалістів. Підвищення ефективності професійної творчості в цій галузі дизайну на науковій основі можливе шляхом створення прикладних засобів естетично доцільного формоутворення об'єктів предметного середовища.

За сучасних умов тотальної автоматизації усіх видів проектно-пошукових робіт в галузі ДАС розробка таких засобів базується на інформаційному підході. Одержаний в роботі результат є корисним не тільки для швидкого та ефективного задоволення професійних потреб архітекторів-дизайнерів в їхніх творчих пошуках моделей естетично доцільних об'єктів - артефактів, але і для суспільства, що виступає в ролі замовника таких об'єктів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок наукових досліджень пов'язаний з планами організації, де виконано роботу, а також у відповідності до Національної програми дизайнерського і ергономічного забезпечення якості та конкурентноздатності промислової продукції, що розроблена в Національному науково-дослідному інституті дизайну і вимагає широкого впровадження наукових методів технічної естетики у всі області художнього конструювання форм об'єктів предметного середовища з метою повноцінного задоволення естетичних потреб життєдіяльності людини.

Міра досліджуваності проблеми. Створення наукових методів технічної естетики для ДАС базується на інтеграції необхідних знань теорії дизайну, прикладної геометрії, теорії інформації та семіотики мистецтв. Сучасна міра досліджуваності в рамках цих дисциплін поставленої в роботі проблеми має таку розгортку.

Теорія дизайну предметного середовища, що вивчає закономірності естетизації предметного середовища, починаючи із всесвітньо відомих теоретиків і практиків архітектури Античності, Середньовіччя та Нового часу: Вітрувія, Л.Альберті, Дж.Віньйоли, А.Палладіо, Е.Віолле ле Дюка, Г.Земпера, за сучасної доби продовжує плідно розвиватись і одержувати нові результати, відомості про які представлені в роботах Г.Азгальдова, І.Араухо, Р.Арнхейма, О.Боднара, Ю.Божка, Г.Бродбента, О.Вартаняна, Ю.Короєва, Ю.Курбатова, Г.Лаврика, І.Лєжави, А.Мардера, Г.Мінервіна, М.Мєтлєнкова, Р.Нейтри, К.Норберг-Шульца, Ю.Сомова, О.Тіца, М.Федорова, С.Хессельгрена.

Засоби прикладної геометрії представлені роботами Ю.Бадаєва, І.Балюби, К.Валькова, В.Ваніна, С.Грибова, М.Гумена, І.Джапарідзе, Г.Іванова, С.Ковальова, С.Колотова, І.Котова, Л.Куценка, В.Михайленка, В.Найдиша, В.Обухової, В.Осипова, А.Павлова, О.Підгорного, К.Сазонова, К.Согомоняна, С.Фролова, В.Якуніна. Ці дослідження глибоко розкривають питання геометричного формоутворення, конструювання і оптимізації параметрів поверхонь технічних і архітектурних форм, утворюють прикладну наукову базу для розвитку і становлення технічної естетики на якісно вищому щаблі.

Протягом останніх тридцяти років під керівництвом професора В.Михайленка на кафедрі нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки КНУБА розвивається напрямок прикладної геометрії, що безпосередньо пов'язаний з проблемами взаємозв'язку геометрії і естетики формоутворення, з інформаційним підходом щодо їхнього розв'язання. Корисні результати в цьому питанні було одержано у дисертаційних роботах О.Кащенка, В.Товбича, К.Тусупбєкової, М.Яковлєва.

Теорія інформації, що має безпосереднє відношення до вивчення проблем естетичної інформативності предметних форм, була започаткована американським вченим К.Шенноном, котрий запропонував застосовувати в аналізі традиційних задач естетики засоби і методи статистичної теорії. Вітчизняна школа статистичної теорії заснована роботами І.Пасхавера та А.Яблочника. Прикладні методи розв'язання задач технічної естетики на базі статистичної теорії інформації знайшли свій розвиток у роботах М.Бензе, Г.Мак-Уінні, А.Моля, Г.Фехнера, М.Шапіро.

Шлях виявлення формально-естетичних якостей творів мистецтва лежить через семіотику мистецтв - досить молоду наукову дисципліну, основні принципи якої були сформовані Ю.Барабашем, І.Гутчиним, Ю.Євреїновим, Ю.Лотманом, Г.Руубером, Б.Успенським. Спеціалізовані напрямки семіотичних досліджень відповідно до виду мистецтв: 1) творів архітектури містять роботи Дж.Бонти, Г.Бродбента, М.Гандельсонаса, Ч.Дженкса, У.Еко, В.Маркузона, Є.Россинської, І.Середюка, І.Страутманіса, С.Хессельгрена; 2) творів дизайну - роботи В.Венди, В.Зінченка, Ель Лисицького, В.Плишевського, М.Федорова; 3) творів образотворчого мистецтва - роботи Р.Арнхейма, А.Бакушинського, К.Бартеля, Г.Бріссона, М.Волкова, В.Кандинського, Д.Підоу, Б.Раушенбаха, П.Флоренського. Представлені дослідження підтверджують глибоку та всебічну зумовленість композицій творів мистецтва комунікативною природою естетичних знакових формоутворень, сприяють можливостям їхньої геометричної формалізації та побудови відповідної графічної знакової системи, що стане носієм естетичної інформативності.

Проблеми створення, уніфікації та стандартизації графічних знакових систем представлення інформації з врахуванням технологічних вимог автоматизованого моделювання розв'язуються в роботах Г.Воробйова, Т.Горбаня, К.Джозефайн, Р.Клаппа, Н.Кодрау, Р. Ле Вінтер, І.Маясової, Б.Світлика, П.Стадника, В.Стрельченка, М.Тутушкіної, Г.Узилевського.

Відомі ідеї та можливі шляхи параметризації естетичних вимог у зв'язку з необхідністю автоматизації композиційного моделювання містяться в роботах I.Ноткіна, З.Пашковського, В.Петрова, О.Pудя. Але, в той же час, системи управління параметрами форм, що несуть естетичну інформацію у відповідності до сучасних можливостей комп'ютерної графіки і операційних систем, поки не існує.

Загалом, в представлених дослідженнях багатоаспектно розглядається проблема формалізованого опису графічних знакових систем-носіїв естетичної інформативності. Єдиної універсальної знакової системи форм і змісту об'єктів предметного середовища, що наділені якістю естетичної інформативності, поки не вироблено. Відсутність цього підтверджується практикою застосування відомих програмних продуктів, таких як AllPlаn FT 14/Nеmеtsсhеk, ARC+ 13/ACA Eurоре, ArсhіCAD 6.0/Grарhіsоft, Autо-CAD R14/Autоdеsk, ArсhіTECH/SоftCAD, Arсhіtrіоn VI/Gіmеоr, IntеAr 4.0 /IntеAr, MіnіCAD 7.0/Dіеhl Grарhsоft, 3D Studіо (Mаx)/Autоdеsk.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розкриття закономірностей побудови естетично інформативних формоутворень в творах мистецтва і архітектури та створення відповідних засобів моделювання для практичних потреб ДАС.

Для вирішення поставленої проблеми треба було розв'язати такі наукові задачі:

1) з'ясувати спосіб просторового перетворення геометричних елементів у знакові форми побудови естетично інформативних формоутворень;

2) виявити геометричну структурованість естетично інформативних формоутворень;

3) дослідити взаємозв'язок між геометрією та семіотикою естетично інформативних формоутворень об'єктів предметного середовища.

Для досягнення поставленої в роботі мети використано методи формалізації та впорядкування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

- у з'ясуванні закономірності просторового перетворення геометричних елементів у графічні знакові форми побудови естетично інформативних формоутворень. Одержаний результат уточнює вирішення задачі тривимірної гармонізації формоутворення предметного середовища ніж засоби, що одержані в роботах Ю.Божка, В.Шимка, М.Яковлєва;

- у виявленні геометричної структурованості естетично інформативних формоутворень. Одержана система структурованості формальних композицій творів образотворчого мистецтва має ширший діапазон використання і більш точно відповідає їхнім графічним побудовам ніж системи, що запропоновані в роботах М.Волкова, Ф.Ковальова, М.Яковлєва;

- у прикладному дослідженні взаємозв'язку геометрії і семіотики естетичної інформативності форм об'єктів предметного середовища. Відомі семіотичні моделі Є.Росинської, Г.Бродбента, У.Еко носять суто теоретичний характер у порівнянні із запропонованою моделлю;

- у використанні значень середніх величин для виявлення кількісних параметрів можливих доповнень творів ДАС. Запропонований засіб естетичного формоутворення доповнює наукові розробки Г.Азгальдова, Г.Лаврика, В.Товбича, К.Тусупбєкової;

- у виявленні морфологічних ознак естетичної інформативності об'єктів будівельного мистецтва. Одержаний результат практично доповнює теоретичні дослідження І.Араухо, Ю.Божка, Ч.Дженкса, С.Хессельгрена;

- у підтвердженні можливості прогнозування формальних змін в архітектурі будівель і споруд у відповідності до характеру соціально-економічних змін у суспільстві. Представлена модель прогнозування за історичними аналогіями більш виправдана в застосуванні ніж моделі, що запропоновані в роботах С.Маілова, А.Мардера, М.Федорова, О.Рябушина.

Практичне значення одержаних результатів полягає в побудові графічної мови, що несе естетичну інформацію, а також в придатності цієї мови до комп'ютерних технологій геометричного моделювання. Геометричні моделі побудови естетично інформативних повідомлень рекомендовано до використання у розв'язанні композиційних задач естетичного формоутворення в галузі ДАС.

Виявлена система геометричної структурованості графічних побудов естетично інформативних формоутворень є зручним та ефективним інструментом композиційного моделювання на площині. Її корисно використовувати в графічному дизайні. Це ефективний засіб побудови нових творів образотворчого мистецтва; творів виробничої реклами товарів і послуг; оформлення виробів поліграфічного виробництва; організація простору сприйняття музейно-виставочних експозицій. Не виключена можливість структурування цим засобом композицій тривимірних об'єктів.

Досліджений зв'язок між геометрією та семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва збагачує засоби естетичного формоутворення в ДАС. Символи, що лягли в основу дизайну того чи іншого об'єкта архітектури, визначають його зміст, форму і конструктивну побудову одночасно.

Впровадження результатів дослідження здійснено в Державному науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування при підготовці матеріалів до проекту нового Генерального плану розвитку Києва, у Персональній творчій архітектурній майстерні "С.Бабушкін" при розв'язанні задач естетично ефективного формоутворення сучасних будівель в історичному центрі Києва, в учбовому процесі кафедри рисунку та живопису КНУБА.

Форма реалізації на виробництві одержаних в роботі результатів має вигляд рекомендацій, на підставі чого представниками вище названих організацій було складено акти про відповідні впровадження.

Особистий внесок здобувача. На базі запропонованого способу просторового перетворення геометричних елементів у форми, що наділені естетичною інформативністю, побудовано графічну знакову мову цієї інформативності. Виявлено геометричну структурованість та семіотичний зміст побудови формальних композицій.

У співавторстві з О.Кащенком оприлюднено тези доповіді до міжнародної конференції "Архітектура як відображення ідеології" (Львів, 1996), де особисто пошукачеві належить розгляд питань, які пов'язані з організацією естетично інформативних формоутворень предметного середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації відображені у доповідях на 55-й, 56-й, 57-й, 59-й та 60-й науково-практичних конференціях КНУБА (Київ, 1994-1999 рр.), на Міжнародній конференції "Архітектура як відображення ідеології" (Львів, 1996).

Публікації. У 5 статтях збірників наукових праць оприлюднено наукові та практичні результати дисертації одноосібно та в тезах доповіді на конференції у співавторстві.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із переліку умовних скорочень і термінів, вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків повним обсягом 192 сторінки машинопису, де 54 ілюстрації (45 с.), 4 таблиці (7 с.), 196 найменувань літературних джерел (18 с.), 4 додатки (20 с.).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Геометрія і семіотика естетичної інформативності” - на теоретичному рівні описуються просторова, структурна та змістовна специфіка геометричного моделювання естетично інформативних формоутворень об'єктів.

В підрозділі 1.1 - “Просторові перетворення геометричних елементів в носії естетичної інформативності” - здійснюється обґрунтування вибору та опис проекційного методу просторового перетворення базових геометричних елементів (точки і прямої тривимірного простору) в образно-знакові моделі на площині, які наділені якістю естетичної інформативності. Систематизується морфологія образів більш складних геометричних елементів.

Графічними знаковими формами естетичної інформативності базових геометричних елементів тривимірного простору є коло для точки (циклографічна проекція точки) та дві прямі для прямої. Це уявляється можливим одержати за проекціювання їхніх форм на площину відображення за допомогою множин твірних кругового конуса для точки та двох площин для прямої/

Висоти проекціюючих поверхонь кругових конусів, вершини яких фіксують положення точок у тривимірному просторі, що необхідно проекціювати на площину, задаються із співвідношення до радіуса їхньої кругової основи при перетині з площиною відображення, як 1/1. Одержані кола при перетині таких конусів з цією площиною є графічними знаковими формами або образами точок. За такого графічного перетворення значення висотної координати будь-якої точки тривимірного простору відносно заданої площини відображення відповідає значенню радіуса одержаного кола на цій площині.

Образ прямої загального положення за використання такого способу перетворення складається з двох прямих, що перетинаються на площині відображення. Умовною віссю симетрії такого образу служить ортогональна проекція прямої-прообразу.

Необхідність використання наведеного вище способу графічного перетворення геометричних елементів продиктована традиційними нормами архітектурної композиції щодо гармонізації проміжкового простору між формами об'єктів, оскільки при такому перетворенні інформативність набору цих форм набуває естетичної якості за умови відсутності в їхньому площинному відображенні накладок і розривів між графічними полями знаків, а відстань між формами об'єктів в тривимірній моделі всюди дорівнюватиме сумі двох їхніх висот (рис.2). Це є необхідною нормативною величиною інсоляційних вимог щодо формування забудови міст, а також сприяє забезпеченню технологічних, протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог до предметного середовища, що проектується. Такий підхід щодо взаємного розташування форм об'єктів будівництва неодноразово доводився в працях з теорії архітектурної композиції, а саме у Ю.Божка, Дж.Саймондса, В.Шимка. Необхідного впровадження у галузі ДАС цей підхід поки не набув.

Морфологія площинного відображення більш складних геометричних елементів систематизована і подана в табличній формі

В підрозділі 1.2 - “Геометрична структурованість носіїв естетичної інформації” - за аналізу творів образотворчого мистецтва визначається геометрична структурованість площинних, композиційно впорядкованих, графічних відображень, що несуть естетичну інформацію. Пропонуються графічно формалізовані інваріанти такої структурованості у вигляді системи сіток-транспарантів.

Для виявлення системи структурованих сіток-транспарантів естетично інформативних повідомлень проаналізовано графічні побудови певної кількості суспільновизнаних творів образотворчого мистецтва. Твори, що розглянуті, відносяться до розряду артефактів з високим рівнем естетично доцільного, художнього формоутворення. Це твори С.Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Pафаеля, Тіціана (італійська школа малярства); Д.Енгра, О.Pенуара, П.Гогена, Е.Делакруа (французька школа малярства); Д.Веласкеса, Ф.де Гойя, С.Далі (іспанська школа малярства); К.Васильєва, В.Васнєцова, Г.Мясоєдова, М.Нєстєрова, I.Pєпіна, В.Сури-кова (російська школа малярства); Т.Шевченка, В.Котарбінського, М.Пимоненка, М.Cамокиша (українська школа малярства).

Одержані сітки-транспаранти і відповідні до них моделі деформованих конусів (пірамід) сприйняття зручні як для аналізу композицій існуючих творів мистецтва, так і для ефективної побудови нових творів.

На базі одержаних сіток-транспарантів побудовано комплексну структуру естетичної інформативності формоутворення

Проведена геометрична структуризація композиційних формоутворень на площині може бути корисною і в забезпеченні тривимірної структуризації форм об'єктів ДАС.

В останньому підрозділі - “Семіотика естетичної інформативності” - досліджено і представлено зв'язок між геометрією та семіотикою естетичного формоутворення об'єктів предметного середовища. Виявлено і систематизовано характерні символьні форми, що у формоутворенні деяких будівель і споруд є канонічними згідно з їхнім суспільним призначенням. У побудованій схематичній моделі ретроспективи образів фасадних форм будівель помічено соціальний характер формоутворення, що відбиває ідеологічний зміст суспільного устрою того чи іншого народу в певну історичну добу. Спроба такої формалізації носить гіпотетичний характер, що базується на власних спостереженнях творів будівельного мистецтва та на висновках, зроблених під час студіювання історії архітектури. Помічений символічний зміст організації фасадної форми будівель і умовний поділ цієї форми на дві складові частини: базис (обов'язкова частина будівлі, де проходять всі функціональні процеси її експлуатації людиною) і надбудову (функціонально необов'язкова частина будівлі) дає підстави висунути припущення, що просторові відношення форм цих двох складових, як правило, несуть інформацію про форму відношення виробничого базису до ідеологічної надбудови у моделі суспільного устрою.

Визначення характеру відношень складових суспільної моделі створює умови прогнозування характеру естетичного формоутворення в ДАС.

За результатами спостережень здійснено систематизацію характерних базисних форм громадських будівель, де введено такі позначення: форма предмету ідеї планування має назву графема, знаки-символи даної ідеї - семи грають роль детермінант ідеограми - базисної форми певної будівлі чи споруди, що є результуючою формою синтезу сем і графем (Табл.1).

Символи, що лягли в основу формоутворення будівель, надали цим об'єктам характерних в суспільному призначенні рис естетичної інформативності, що виправдали себе змістовно у часі. Символічний характер форми громадських будівель, особливо культового призначення, з часом став канонічним.

Характерну символіку виявлено і в творах містобудівного планування. Досліджено ще одну геометричну властивість естетичної інформативності форм будівель - морфологію формоутворення. Естетична морфологія форм будівель може носити антропоморфний, твариноморфний і рослиноморфний характер.

У другому розділі - “Параметри моделювання естетичної інформативності” - представлено аналітичні залежності і технологічну специфіку моделювання естетично інформативних формоутворень.

Перший підрозділ - “Просторові параметри базових елементів естетичної інформативності” - представляє аналітичні алгоритми просторових перетворень значень параметрів базових геометричних елементів: точки та прямої у відображення, що несуть естетичну інформацію. За допомогою одержаного результату можливо наочно представити графічні образи і більш складніших геометричних елементів. Розрахунки значень цих параметрів зручно проводити як при прямому перетворенні точки в коло, прямої - у дві прямі, так і в зворотньому напрямі, при реконструкції таких графічних відображень.

Розроблені алгоритми є базою створення відповідними спеціалістами необхідного програмного забезпечення таких геометричних перетворень.

У другому підрозділі - “Кількісні параметри естетичної інформативності” - наведені кількісні параметри визначення якості естетично інформативних формоутворень. Встановлено кількісні межі естетичної інформативності однотипних елементів композиції від 2 до 10 одиниць. Запропоновано п'ятибальну шкалу кількісної оцінки естетичної інформативності.

За допомогою розроблених структурних сіток-транспарантів побудови і аналізу естетично доцільних формоутворень на графічних моделях представлено спосіб визначення інформативно-естетичної напруги візуально-аналітичного сприйняття людиною таких графічних повідомлень.

За допомогою описаного вище способу графічних відображень геометричних елементів на площині представлено методику забезпечення інформаційної рівноваги елементів тривимірних композицій.

Крім цього, представлено блок практичних порад щодо естетики формоутворення об'єктів предметного середовища.

У третьому підрозділі - “Технологічні параметри моделювання естетичної інформативності” - на базі наведених головних факторів естетичного формоутворення (рис.4.) закладено технологічні принципи моделювання артефактів в автоматизованому режимі. Пропонується теоретична модель автоматизованої підсистеми управління естетичною інформативністю формоутворення під кодовою назвою АСУ ISAI, що може увійти складовою частиною до будь-яких відомих САD-систем автоматизованого проектування об'єктів ДАС. Представлені структурна схема побудови цієї АСУ, схема параметричного моделювання об'ємних артефактів, що зорієнтована на поетапність необхідних процесів аналізу та синтезу таких об'єктів, а також схема параметричного моделювання плоских артефактів з відповідними прикладами.

У третьому розділі - “Прикладні задачі просторової організації естетичної інформативності предметного середовища - представлено певний блок задач ДАС, для ефективного розв'язання якого доцільно використати напрацьовані в роботі засоби моделювання естетично інформативних формоутворень.

Так, у першому підрозділі - “Просторова організація естетично-го сприйняття плоских артефактів” - наводиться графічний спосіб просторової організації постів та маршрутів раціонального візуально-аналітичного сприйняття людиною графічних повідомлень, що несуть естетичну інформацію. Побудова постів має значення при організації простору кімнати психологічного розвантаження на виробництві, простору рекламно-інформаційного посту певного товаровиробника, посту-трена-жеру психологічної підготовки спеціалістів для роботи у надзвичайних умовах, кімнати реабілітації пацієнтів у відповідних медичних закладах тощо.

Побудова маршрутів сприйняття естетичної інформації має практичне застосування при організації простору музейно-виставочних експозицій графічних творів мистецтва.

У другому підрозділі - “Просторова організація естетичної інформативності об'ємних артефактів” - подано розв'язання задачі просторової організації естетичних якостей об'ємних артефактів, створення ансамблю форм предметного середовища. Підрозділ розділено на три пункти, де показано специфіку гармонізації, модернізації та стилізації формоутворення.

Задача гармонізації кількох різновисоких об'ємів передбачає пряме застосування описаного вище способу графічного відображення геометричних елементів на площину і набуття ними якості естетичної інформативності за умови, що графічні поля відображених форм не матимуть накладок і розривів. За такої умови довільний набір форм, як вже зазначалось, набуває якості ансамблю.

Крім того, визначено межі естетично доцільної організації проміжкового простору між формами предметів довкілля. Показано принцип гармонізації набору форм будівель за високої щільності забудови середовища, що доцільно враховувати при організації предметного простору історичних центрів міст, де попит на будівництво з відомих причин досить високий, а земельних ресурсів бракує. На графічних моделях представлено принцип визначення форми будівлі в оточенні інших будівель і те, як при цьому доцільно змінювати параметри її висоти, ширини та довжини за її реконструкції, зберігаючи якість ансамблю довкілля.

Задача модернізації доповнює розв'язок задачі гармонізації за рахунок визначення статистичними засобами значень параметрів форм додаткових елементів, які потребують коректного введення до існуючого ансамблю форм. Наприклад, визначення параметру естетично доцільної висоти будівлі, яку необхідно коректно ввести до стрічкової забудови вулиці, не порушуючи загальної гармонії середовища. При визначенні параметрів додаткових форм пропонується застосовувати значення відомих у статистиці середніх величин: середньої геометричної, моди та медіани.

Розв'язання задачі стилізації повноцінно завершує створення об'ємних, естетично інформативних формоутворень предметного середовища за рахунок забезпечення морфологічної єдності форм об'єктів, що проектуються, у відповідності до характеру символіки естетичних знакових систем, які вироблені історично біосоціальними, регіональними, національними, політичними, правовими, релігійними інститутами суспільного устрою того чи іншого народу.

Обґрунтовано необхідність створення стильових паспортів регіонів, міст, вулиць, будинків, основу яких складають графічні логотипи цих об'єктів. Створення логотипів базується на виявлених в роботі засобах естетичного формоутворення: структурованих сітках-транспарантах. Крім цього наведено графічні приклади, де показано специфіку антропоморфної, твариноморфної та рослиноморфної стилізації образів форм окремих будівель і споруд.

За аналізу еволюції відомих художніх стилів в творах ДАС визначено умовне існування трьох базових стилів естетичного формоутворення, куди входять: органічний стиль, де присутні тільки криволінійні та криво-поверхневі форми; геометричний стиль, де присутні прямолінійні та площинні форми, а іноді, як виключення, і круглі форми; композитний стиль, де присутні всі можливі форми. Підтверджено, що стилізація, як засіб збагачення естетичного змісту в ДАС, передбачає наявність високої професійної досконалості і абсолютного естетичного смаку з боку архітектора.

У третьому підрозділі - “Прогнозування естетичної інформативності” - подано метод прогнозування соціального характеру форм об'єктів предметного середовища, де застосовано метод логічних моделей-зразків. Описано процес прогнозування естетичної інформативності в архітектурному дизайні, що згідно цього методу, відбувається за історичними аналогіями. Це дозволяє, з одного боку, визначати тенденції зміни форми в архітектурі в певних соціальних умовах суспільного розвитку. З іншого боку, за існуючими архітектурними пам'ятками, дозволяє вивчати історію суспільних відносин, що теж важливо для певних галузей знань.

Визначено і представлено тенденції естетичного формоутворення творів ДАС як за умов демократизації суспільних відносин, так і в інших за змістом соціальних умовах. Використовувати такий підхід прогнозування естетичного формоутворення архітекторам-дизайнерам рекомендується в якості можливого засобу підвищення професійного рівня естетичної організації предметного середовища, а не в якості однозначної вимоги.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження естетичної інформативності форм об'єктів предметного середовища існування людини розроблено графоаналітичний апарат їхніх побудов за одержаними і використаними просторовими, кількісними та технологічними параметрами.

Представлений спосіб просторових перетворень геометричних елементів в носії естетичної інформативності сприяє швидкій і ефективній просторовій організації предметного простору із одночасним задоволенням інших суспільних вимог щодо його експлуатації.

Відомі і запропоновані кількісні параметри аналізу, синтезу та оцінки естетичної інформативності уявляється можливим практично застосовувати і в інших видах естетичного формоутворення, наприклад, в музиці, літературі, дизайні форм різноманітних машин і механізмів.

Запропоновані принципи технології естетично доцільного, геометричного моделювання в автоматизованому режимі створюють необхідну базу розвитку і становлення лабораторного центру АСУ ISAI для розробки програмного забезпечення процедур такого моделювання.

Значення для науки. Одержані науково-прикладні результати естетично доцільного формоутворення предметного середовища та параметри моделювання носіїв естетичної інформативності створюють умови розвитку прикладної теорії естетичного формоутворення. Крім того, одержані результати можуть бути використані у прикладній геометрії та у мистецтвознавстві.

Значення для практики. Управління параметрами естетичної інформативності в ДАС є необхідним інструментом естетизації примітивно створюваних форм об'єктів предметного середовища, що стало результатом адміністративного впровадження принципів соціалістичного господарювання в Україні. Утвердження ринкових стосунків в економіці і демократизація способів управління нею створює більш широкі можливості впровадження методів технічної естетики у всі області суспільного виробництва. Оздоровлення естетичного сприйняття, зростання комфортності, самобутнє збагачення і, зрештою, гуманізація архітектури предметного середовища існування людини - мета наукових розробок в галузі дизайну.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТІ В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Заварзин О.А. Геометрическое моделирование и оценка эстетичности перцептивного образа трехмерных объектов на плоскости при помощи прямолинейно-растянутого перспективного комплексного чертежа // Прикл. геометрия и инж. графика: Сб. научн. тр. - К.: КГТУСА, 1996. - Вып.59. - C.172-175.

2. Заварзін О.О. Мова візуальних образів в комп'ютерному графічному дизайні форм архітектурного середовища // Прикл. геометрія та

інж. графіка: Зб. наук. пр. - К.: КДТУБА, 1996. - Вип.60. - C.175-178.

3. Заварзін О.О. Геометрична морфологія естетичної інформації про

форми предметного середовища // Прикл. геометрія та інж. графіка: Зб. наук. пр. - К.: КДТУБА, 1997. - Вип.62. - С.196-199.

4. Заварзін О.О. Прогнозування геометрії естетичної інформації предметного середовища // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. - К.: НДІТІАМ, 1998. - Вип.3. На честь Г.Н.Логвина. - С.36-43.

5. Заварзін О.О. Семіотика естетичної інформації предметного середовища // Прикл. геометрія та інж. графіка: Зб. наук. пр. - К.: КНУБА, 1999. - Вип.65. - С.189-192.

6. Заварзін О.О., Кащенко О.В. Архітектура як інформаційне середовище // Архітектура як відображення ідеології: Матеріали міжнар. конф., Львів, 2-5 грудня 1996. - Львів, 1996. - С.27.

Заварзін О.О. Геометрія і семіотика естетичної інформативності предметного середовища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.03 - технічна естетика. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено питанням естетики формоутворення предметного середовища життєдіяльності людини. В роботі розвинуто напрямок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інформаційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Алгоритми моделювання естетично інформативних повідомлень представлено в аналітичній формі. Їхня достовірність обґрунтована теоретично і підтверджена практично. Основні результати дослідження знайшли практичне впровадження в архітектурно-містобудівному проектуванні і в графічному дизайні.

Ключові слова: естетична інформативність, візуально-аналітичне сприйняття, предметне середовище, артефакти.

Заварзин О.А. Геометрия и семиотика эстетической информативности предметной среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.01.03 - техническая эстетика. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам эстетики формообразования предметной среды жизнедеятельности человека. В работе развито направление геометрического моделирования эстетического формообразования на информационном уровне. Исследована взаимосвязь между геометрией и семиотикой эстетической информативности форм объектов строительного искусства, что обогатило средства моделирования в дизайне архитектурной среды. Алгоритмы моделирования эстетически информативных сообщений представлены в аналитической форме. Их достоверность обоснована теоретически и подтверждена практически. Основные результаты исследования нашли практическое внедрение в архитектурно-градо-строительном проектировании и в графическом дизайне.

Ключевые слова: эстетическая информативность, визуально-аналити-ческое восприятие, предметная среда, артефакты.

Zavarzіn O.A. Geometry and Semіology of Aesthetіcs Selfdescrіptіve-ness of an Objects Medіum. - Manuscrіpt.

Thesіs for a candіdates degree by specіalіty 05.01.03 - technіcal aesthe-tіcs. - The Kyіv Natіonal Unіversіty of Constructіon and Archіtecture, Kyіv, 1999.

Thesіs іs devoted to questіons of aesthetіcs shape-desіgnіng of an objects medіum for man's habіtabіlіty. The actual problem of іncreasіng of space qua-lіty of such medіum іs delіvered, so as the qualіtatіve level of thіs organіzatіon for the last thіrty years іn Ukraіne consіderably decreased. Thіs was promoted by admіnіstratіve іntroductіon typіcal, mіnіmіze and unіfіcal shapes of urban desіgn, separates buіldіngs and structures. Desіgned for mіdіstatіstіcal person, such shapes of an objects medіum іmposed to hіm a programmed mode of exіstence, type of socіal behavіour.

Is shown, that one from professіonal lіnks іn a system of art desіgnіng, that decіdes the delіvered problem at the factory level, іs a Desіgn of an Archіtetural Medіum (DAM). But for іt іs underlіned, that professіonal methods of archіtects-desіgners actіvіty іn thіs branch contіnue to base on іntuіtіon and ex-perіence each, separately taken expert or group of experts. Is spoken, that the rіse of effіcіency of creatіvіty іn thіs area of desіgn on a scіentіfіc basіs іs possіble by creatіon of applіed means of aesthetіcally expedіent shape-desіgnіng. In work the dіrectіon of geometrіcal modellіng іn aesthetіcs desіgnіng of objects at an іnformatіon level іs advanced.

The elected dіrectіon of scіentіfіc researches іs connected wіth plans of unіversіty, where thіs work іs executed, and also іn the correspondense wіth Natіonal program of desіgnes and ergonomіcs maіntenance of qualіty assuran-ce and competіtіve abіlіty of іndustrіal іtems, that іs developed іn Natіonal Research Instіtute of Desіgn and requіres broad іntroductіon of scіentіfіc methods of іndustrіal art іn to all branches of art desіgnіng.

The purpose of research consіsts іn dіsclosure of regularіtіes of constructіon aesthetіcally іnformatіve messages іn works of art and archіtecture, іn creatіon respectіve means of modellіng for practіcal problems of DAM.

For reachіng thіs purpose іt was necessary to decіde such problems: to clarіfy a method of space transformatіon of geometrіc elements іn the sіgned forms of constructіon aesthetіcally іnformatіve messages; to reveal a geometrіc structure of aesthetіcally іnformatіve messages; to іnvestіgate connectіon between geometry and semіology of aesthetіc selfdescrіptіveness of objects medі-um forms.

For a solutіon of the problems, delіvered іn work, the method of formalі-zatіon of real artefacts of archіtecture and paіntіng іs used.

The scіentіfіc novelty of obtaіned outcomes consіsts іn clearіng up of regularіty of space transformatіon of geometrіc elements іn sіgned forms for constructіon of aesthetіcally іnformatіve messages; іn revealіng of a geometrіc structures of aesthetіcally іnformatіve constructіons; іn applіed research of connectіon between geometry and semіology of aesthetіcally іnformatіve forms of an objects medіum; іn use of a method of averages for revealіng of quantіtatіve parameters of addіtіonal forms to aesthetіcally expedіent forma-tіons, іn clarіfіcatіon of morphologіcal іndіcatіons of aesthetіc selfdescrіptіve-ness of objects of buіldіng art; іn іncreasіng of a scіentіfіc level of forecastіng of formal modіfіcatіons of objects of archіtecture іn the correspondence wіth the character of socіo-economіc devіce modіfіcatіons of publіc relatіons.

The practіcal sіgnіfіcance of obtaіned outcomes consіsts іn constructіon of graphіcal language, that bearіng an aesthetіc іnformatіon; іn suіtabіlіty of thіs language for computer technologіes of a geometrіc modellіng. Algorіthms of modellіng aesthetіcally іnformatіve messages are represented іn an analytіcal form. Theіr relіabіlіty іs justіfіed theoretіcally and іs reasonable practіcally. The revealed system of geometrіc structure of graphіc constructіons aesthetіcally іnformatіve messages іs by the convenіent and effectіve tool of com-posіte modellіng on a plane. The іnvestіgated connectіon between geometry and semіology of aesthetіc selfdescrіptіveness of objects forms of the buіldіng art enrіches means of modellіng іn DAM.

Maіn results of research have found practіcal іntroductіon іn an archі-tectural and town-plannіng desіgnіng, іn the graphіcs desіgnіng. The outcomes of іntroductіons іs executed іn State Research Instіtute of Theory and Hіstory of Archіtecture and Town-plannіng іnto preparatіon of іnformatіons materіals for the project of new General plan of Kyіv development, іn Personal Creatіve Archіtectural Bureau “S.Babushkіn” іnto problems solvіngs of forms of modern buіldіngs at the hіstorіcal centre of Kyіv, іn educatіonal process at the cathedra of Drawіng and Paіntіng of the Kyіv Natіonal Unіversіty of Constructіon and Archіtecture.

Key words: aesthetіc selfdescrіptіveness, vіsual-analytіc perceptіon, object medіum, artefacts.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Естетика і мистецтвознавство – сукупність наук, які досліджують сутність мистецтва на соціально-естетичному рівні. Матеріалістичний погляд на природу естетичної діяльності. Основні факти, які характеризують мистецтво як основний вид естетичної діяльності.

    эссе [15,5 K], добавлен 09.11.2012

  • Полікатегоріальність естетичної науки. Категорії естетичної діяльності, свідомості, гносеології мистецтва. Прекрасне як особливий вимір людини, пов’язаний з її самореалізацією і самоутвердженням в своїх родових якостях. Культура спілкування і етикет.

    контрольная работа [36,3 K], добавлен 01.09.2013

  • Мораль як одна із форм духовного життя та один з універсальних способів соціальної регуляції. Передумови виникнення моралі та її форми. Походження термінів "мораль" і "моральність" та їх соціальне значення. Співвідношення між мораллю та моральністю.

    реферат [23,1 K], добавлен 20.10.2010

  • Функціональне призначення розмови по телефону як форми спілкування, психологічні аспекти інформаційного процесу в частині зворотного зв’язку. Вимоги до етикету телефонної розмови. Правила її ведення та обмеження. Підготовка до ділової телефонної розмови.

    реферат [21,2 K], добавлен 28.10.2014

  • Правила побудови ділової бесіди, характеристика її основних етапів. Аналіз письмових видів ділового спілкування. Визначення поняття наради, їх сутність, класифікація та особливості планування. Техніка та етичні норми телефонних розмов та переговорів.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 29.06.2010

  • Виховна і декоративна функція мистецтва готичної епохи, його місце і роль в середньовічній церкві і середньовічному суспільстві. Розвиток уявлення про мистецтво як естетичної цінності у готичний період, погляди на красу предметів, художню якість речі.

    реферат [27,0 K], добавлен 07.10.2010

  • Специфічні риси античної естетики та її вплив на розвиток світової естетичної думки. Життєвий шлях Піфагора, його роль у заснуванні наукової естетики. Мораль та релігійні уявлення, піфагорійське вчення про "гармонію сфер" як єдність протилежностей.

    реферат [22,7 K], добавлен 07.10.2010

  • Різноманіття загальнолюдських аспектів освоєння світу. Помилкове ототожнення естетичних та художніх проявів в творчій діяльності людини. Визначення відмінності естетичних переживань від фізіологічних. Вплив вікової градації людини на її художній смак.

    реферат [27,6 K], добавлен 31.01.2012

  • Особливості й зміст моральної та естетичної культури особистості. Культура-їїпоняття й структура. Моральне виховання: специфіка, методи і засоби. Культура поводження й правила етикету. Роль морального виховання у формуванні культури особистості.

    реферат [30,0 K], добавлен 02.11.2007

  • Виникнення термінів "етос", "мораль", "моральність". Схожість та різниця між поняттями. Міфологія як джерело розвитку естетичної думки. Виникнення античної естетики. Вчення відомих філософів та мислителів: Піфагора, Демокрита, Сократа та Геракліта.

    контрольная работа [37,4 K], добавлен 09.01.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.