Етика професії перекладача

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

РЕФЕРАТ

на тему: Етика професії перекладача

з дисципліни: «Інформаційні технології у перекладі»

Київ - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧІВ, ЇЇ ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

1.1 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

1.2 МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЧА

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ЕТИКИ ПЕРЕКЛАДУ В УКРАЇНІ ТА ПІДХІД ЗАРУБІЖНИХ ТЕОРЕТИКІВ І ПРАКТИКІВ ПЕРЕКЛАДУ ДО ЕТИЧНИХ ПИТАНЬ У ПЕРЕКЛАДІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

ВСТУП

професійний моральний етичний перекладач

Професія перекладача, виникнувши багато століть тому, постійно доводила свою необхідність людям. Змінювалося ставлення суспільства до неї, змінювалися й етичні норми. Правда, соціальний статус професії перекладача і до сьогодні є недостатньо високим. Європейські й американські автори відзначають нерозуміння суті професії перекладача з боку багатьох замовників, сприйняття перекладача як невідворотного зла, низьку оплату та незадовільні умови праці, відсутність соціального захисту.

Робота перекладачів завжди викликала численні немовні, нелінгвістичні питання, багато з яких мають етичний характер. Перекладацька етика - це доволі нова галузь етичних досліджень, актуальність якої зростає в інформаційному суспільстві. До чинників, які актуалізують етичну тему у перекладі, традиційно зараховують як такі, що мають суто лінгвістичний характер, так і нелінгвістичні чинники філософського характеру, а саме змістовний аспект перекладу, тобто вміння донести витлумачене (герменевтика), проблема застосування технічних засобів перекладу (машинний переклад), мультикультурність у перекладі і проблема можливості міжетнічного порозуміння, норми професійної поведінки перекладача, тощо.

У даній роботі розглянемо питання професійної етики перекладача, зокрема моральні принципи, правила, норми його діяльності, питання професійної придатності та їх значення для перекладу, а також проблематику у сучасній вітчизняній та зарубіжній філософії і теорії перекладознавства.

РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА, ЇЇ ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

1.1 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Усвідомлення необхідності відновлення й утвердження честі професії відбивається у численних публікаціях, присвячених перекладу. Про них всерйоз заговорили відомі усні перекладачі. До питань етики звертались теоретики і практики перекладу К. Мальцева [5], Г. Мірам [6], у вигляді жартівливих правил деякі важливі етичні принципи опубліковані у перекладеному російською мовою підручнику з синхронного перекладу відомої англійської перекладачки Лінн Віссон [1]. Однак зв'язного уявлення щодо професійної етики перекладача новітні публікації все ж не дають.

Доцільним буде з'ясувати сутність поняття професійної етики перекладача та визначення її складників. Але спочатку треба розглянути поняття «професія». Типовим визначенням цього поняття можна вважати таке: «Професія - вид трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок, отриманих у результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи. Професія передбачає як теоретичне осмислення дійсності, так і практичне її перетворення у процесі людської цілеспрямованої, раціональної діяльності, що дозволяє стверджувати єдність станів потенції та акту, можливості та дійсності у понятті професії» [4, с. 66].

«Предметом професійної етики варто визнати сукупність морально-етичних настанов і ціннісних орієнтацій, що визначають систему норм та принципів, які виступають регулятивами у конкретній специфічній діяльності, що підпадала б під визначення професії» [4, с. 67].

Цікавими є висновки, що робить І.С. Алексєєва з етичних помилок перекладача, формулюючи основні правила перекладацької етики [1, с.30]:

Перекладач - не співрозмовник і не опонент клієнта, а транслятор, який перевиражає усний чи письмовий текст, створений на одній мові, у текст іншою мовою.

Із цього випливає, що текст для перекладача є недоторканним. Перекладач не має права за своїм бажанням змінювати сенс і зміст тексту під час перекладу, скорочувати його чи розширювати, якщо додаткове завдання адаптації, вибірки, додавань тощо не ставилася замовником.

У ситуації перекладу перекладач мусить дотримуватися етики усного спілкування, поважаючи свободу особистості і не принижуючи гідності співрозмовника.

У деяких випадках у ситуації усного послідовного чи синхронного перекладу перекладач виявляється особою, наділеною також і дипломатичними повноваженнями (наприклад, під час перекладу висловлювань значних політиків в атмосфері міжнародних контактів). Якщо ці дипломатичні повноваження за перекладачем визнані, він має право погрішити проти точності вихідного тексту, виконуючи функцію допоміжної особи у підтримці дипломатичних відносин, перешкоджаючи їх ускладненню, проте не зобов'язаний захищати при цьому інтереси якоїсь сторонни.

В інших випадках перекладач не має права втручатися у стосунки сторін, так само як і демонструвати свою власну позицію з приводу змісту тексту, що перекладається.

Перекладач зобов'язаний турбуватися про своє здоров'я, оскільки від його фізичного стану залежить якість перекладу.

Перекладач не має права реагувати емоційно на індивідуальні дефекти у мовленні оратора і не повинен їх відтворювати; він орієнтується під час усного перекладу на усний варіант літературної норми мови перекладу.

Про свою недостатню компетентність перекладач зобов'язаний тут же сигналізувати, а помічені за собою помилки виправляти, а не приховувати їх; це є гарантією високої якості перекладу і довіри до нього оточуючих.

У письмовому перекладі перекладач зобов'язаний дотримуватися правил його оформлення, які забезпечують коректне ставлення до замовника.

У необхідних випадках перекладач зобов'язаний зберігати конфіденційність стосовно змісту тексту, що перекладається, і без потреби не розголошувати його.Правила ситуативної поведінки передбачають повну адаптацію перекладача до ситуації, в якій він опинився. Знаходячись у ролі транслятора, він має бути непомітним як особистість, не привертати до себе уваги, його завдання полягає в тому, аби бути передавачем інформації. Тому він має бути одягненим дуже акуратно і відповідно до ситуації, дотримуватися загальноприйнятих правил пристойної поведінки (мал. 1.1). Порушує він їх лише тоді, коли вони є несумісними з його основною професійною роллю у ситуації.

(мал. 1.1. «Зовнішній вигляд перекладача)

Під час кулуарного спілкування перекладач не може брати участь у розмові як рівноправний співрозмовник, якою б привабливою не здавалася для нього тема, інакше він викривить інформацію джерела і втратить свою надійність як транслятор. Його основне завдання - адаптуватися, але працювати.

Дотримання вимог пристойності й акуратність в одязі є важливими не лише тому, що перекладач не повинен нічим привертати до себе увагу (мал. 1.2.)

(мал.1.2. «Перекладач не привертає до себе увагу»)

На жаль, якщо перекладач недбало одягнений, розкуто поводиться, перебиває тих, хто говорить, то сам факт його невихованості справляє негативне враження на учасників комунікації й ускладнює сприйняття інформації. Їй просто менше довіряють. Сам перекладач, справляючи неприємне враження, створює негативний фон своїм власним словам.

Говорячи про загальнолюдські принципи поведінки перекладача у ситуації перекладу, зазвичай мається на увазі ситуація конструктивного спілкування. Проте іноді партнери під час діалогу створюють конфліктну ситуацію. Зрозуміло, що перекладач не зобов'язаний і, як правило, не в змозі її розв'язати. Він навіть може не зуміти поводитися у ситуації конфлікту строго відповідно до норм етики через складність обстановки. «Мабуть, як у будь-якій іншій роботі, він не повинен допускати приниження своєї гідності; але при цьому йому важливо вирішити: що перекладати і що не перекладати у такій ситуації зі сказаного партнерами. Етика не допускає при цьому ні участі перекладача у скандалі, ані перекладу лайки, якою обмінюються співрозмовники. Він повинен перевести для сторін основний зміст їх реплік, послуговуючись літературною нормою мови, а лайку коротко прокоментувати: «Пані N ужила різкі лайливі вислови» [2, с. 29].

Під професійною придатністю зазвичай розуміють «природні передумови до здійснення певної діяльності, зокрема і психологічне налаштування. Професійні вимоги - це більш широке поняття, воно разом із професійною придатністю включає необхідний набір умінь і навичок. Як і в інших професіях, певні якості, наявність яких передбачається у перекладача від природи, він може розвивати і вдосконалювати у процесі навчання» [2, с. 78].

Серед якостей, що обумовлюють професійну придатність, називають зазвичай мовленнєву реактивність, хорошу пам'ять, здатність переключатися, психічну стійкість, контактність, інтелігентність.

Мовленнєва активність - це не просто уміння швидко говорити, але насамперед здатність швидко сприймати чуже мовлення і швидко породжувати власне Якщо ця здатність дана людині від природи, її у будь-якому випадку слід систематизувати і розвивати надалі. Для декого з людей характерна надмірна, нервозна мовленнєва реактивність. Якщо вони збираються працювати в усному перекладі, їм необхідно поставити цю свою здатність під контроль. У рідкісних випадках людина не здатна розвивати у собі швидкість мовлення. У такому випадку їй не слід, мабуть, ставати усним перекладачем.

Пам'ять. Люди з феноменальною пам'яттю є рідкістю. Та, власне, феноменальна пам'ять перекладачеві і не потрібна. Перекладачеві потрібна професійно організована гнучка пам'ять, яка дозволяє, з одного боку, вбирати великий обсяг інформації і, з іншого, швидко забувати непотрібне. Довготривала пам'ять має вирізнятися здатністю вміщувати значно більший (порівняно із пам'яттю звичайної людини, що володіє іноземною мовою) обсяг лексики в активному запасі як рідної, так і іноземної мови. Оперативна пам'ять характеризується здатністю запам'ятовувати ненадовго суттєво більшу кількість мовних одиниць, ніж пам'ять звичайної людини. А це означає, що дар хорошої пам'яті перекладачеві доведеться обов'язково тренувати і надалі.

Здатність до переключення тією чи іншою мірою притаманна всім людям. Вважається, що жінки мають більш швидку здатність до переключення, ніж чоловіки. Однак під час перекладу потрібен специфічний вид такої здатності переключення з однієї мови на іншу.

Психічну стійкість багато фахівців з перекладу ставлять на перше місце серед якостей професійної придатності, і це не випадково. Адже надто тривале говоріння, і неминуче часте переключення, і підвищена швидкість мовлення, і необхідність протягом цілого дня слідкувати лише за чужими думками, не допускаючи своїх власних, ? усе це призводить до психічних перевантажень. Оскільки психічна стійкість передбачає витримку, вольові якості, уміння перемагати, уміння знаходити вихід зі складних ситуацій, то стає зрозумілим, що вона дається шляхом свідомої роботи над собою, над удосконаленням власного характеру.

У процесі формування особистості у багатьох людей контактність обмежується; особистісні установки, життєвий досвід, особливості професійного життя часто роблять людину замкнутою. Однак для цілої низки професій, серед яких є і професія перекладача, високий рівень контактності є просто необхідним. І йдеться не про вроджену екстравертність, відкритість характеру, а про свідому психологічну установку на контакт. «Перекладач повинен добре усвідомлювати, що він є експертом не лише з мови, але і з культури відразу двох (як мінімум!) народів і країн, й активно сприяти налагодженню контакту між сторонами» [4, с. 69].

Отже, підсумовуючи вищезазначене, відзначимо, що представники будь-якої професії мають свої норми і правила поведінки. За допомогою цих норм і правил професія стверджує своє місце в суспільстві, а суспільство, у свою чергу, здійснює вплив на етику професії. У будь-якій професії існують свої моральні норми і закони професійної поведінки, які не можна порушувати.

1.2 МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЧА

Професійна етика перекладача в Україні ще продовжує формуватися. Часто і перекладачі, і клієнти знають, що таке переклад, а з приводу того, яким він має бути, кожен має право думати, що йому заманеться. Колись ця аморальна ситуація була комусь вигідна, зараз вона сильно шкодить професійному іміджу перекладача і позбавляє його «ґрунту під ногами».

Разом з тим уявлення про професійний кодекс перекладача у світовій практиці давно сформулювалось, і тому здається принципово важливим його описати:

Перекладач це транслятор, перетворюючий усний чи письмовий текст, створений на одній мові, до тексту іншою мовою.

Тексти для перекладача недоторкані. Перекладач не має права за своїм бажанням змінювати текст при перекладі, скорочувати його або розширювати, якщо додаткова задача адаптації, вибірки, доповнень і т. п. не поставлена замовником.

При перекладі тексту перекладач за допомогою відомих йому професійних дій завжди прагне передати в максимальній мірі варіанти вихідного тексту.

У деяких випадках в обстановці усного послідовного або синхронного перекладу перекладач виявляється особою, наділеною також і дипломатичними повноваженнями (наприклад, при перекладі висловлювань великих політиків при міжнародних контактах). Якщо ці дипломатичні повноваження за перекладачем визнані, він має право погрішити проти точності вихідного тексту, виконуючи функцію допоміжної особи в підтримці дипломатичних відносин, перешкоджаючи їх ускладненню, але не зобов'язаний при цьому захищати інтереси якоїсь однієї сторони.

В інших випадках перекладач не має прав втручатися у відносини сторін, так само як і виявляти власну позицію з приводу змісту тексту перекладу.

Перекладач зобов'язаний зберігати конфіденційність по відношенню до змісту перекладного матеріалу і без потреби не розголошувати його.

Перекладач зобов'язаний всіма відомими йому способами забезпечувати високий рівень компетентності у сферах мови оригіналу, мови перекладу, техніки перекладу та тематики тексту.

Перекладач має право вимагати всіх необхідних умов для забезпечення високого рівня перекладацької компетентності, в тому числі і відповідних умов своєї праці (при усному перекладі - надійності транслювання апаратурою, при необхідності - зниження темпу мови оратора; при синхронному - надання промов ораторів напередодні, пауз у роботі для відпочинку і т. п.; при письмовому - надання довідкової та іншої літератури по темі).

Перекладач несе відповідальність за якість перекладу, а в разі якщо переказ художній або публіцистичний, має на нього авторське право, захищене законом, і при публікації перекладу його ім'я обов'язково повинно бути вказано.

«Завдання перекладача-- елементарне, не спотворювати те, що чує або бачить в оригіналі. Та що робити, якщо «специфічна» література або дискурс із вживанням «ненормативної» лексики перекладається, скажімо, для дітей чи для телебачення або ж рекламної кампанії. Тоді доводиться не «спотворювати», але принаймні «перетворювати» почуте або прочитане на мову оригіналу» [2, с. 36].

Ось тому з точки зору перекладача, професійна етика - річ досить багатогранна і непроста. Візьмемо, наприклад, гендерний аспект. При перекладі феміністичних промов або дискурсу, в який вкраплено вульгарні сексистські ноти, доцільно перекладачеві мати про запас невеличкий вокабуляр політично коректної лексики або евфемізмів, які допоможуть нікого не образити і корректно знайти вихід із ситуації. Те ж саме можна використовувати і в політичному дискурсі. Або як перекладати, коли йдуть перемовини між компанією, яка веде діяльність за екологічно чисте середовище і компанією, яка виробляє різного роду хімікати?

Звичайно, перекладач не обирає, які тексти йому перекладати і тому змушений працювати з тим матеріалом, який йому буде представлено і за принципом, запропонованим йому замовником. Навіть якщо перекладач і має власну думку з приводу сказаного, він її не висловлює, а перекладає лише почуте або прочитане.

Однак не потрібно забувати, що перекладач--також людина зі своїми переконаннями і думками. Трапляються випадки, що сказане настільки вражає перекладача, що той змінює умови роботи.

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ЕТИКИ ПЕРЕКЛАДУ В УКРАЇНІ ТА ПІДХІД ЗАРУБІЖНИХ ТЕОРЕТИКІВ І ПРАКТИКІВ ПЕРЕКЛАДУ ДО ЕТИЧНИХ ПИТАНЬ У ПЕРЕКЛАДІ

В Україні етичні питання у перекладі, питання відповідальності перекладачів постають дуже гостро. Численними є свідоцтва недотримання прав інтелектуальної власності, коли переклади робляться без згоди автора оригінального тексту. Або тексти перекладаються українською не з оригіналів, а з перекладів російською мовою, на яку були вже попередньо перекладені російськими перекладчами. Це призводить до подвійних маніпуляцій з текстом і, як слідство, до його неминучого спотворення. Але у випадку такого подвійного «перекладу з перекладу» спотворення тексту і його низька перекладацька якість, на жаль, не перевищуютья міркування комерційної вигоди, адже такий переклад буде коштувати дешевше, ніж переклад, скажімо, з англійської або французької мов. Всі зазначені обставини актуалізують потребу у підвищення етичної складової у перекладацькій діяльності.

Хоча проблемам етики у вітчизняній філософії присвячено численні дослідження, але етичним проблемам перекладу, на жаль, приділяється ще вкрай мало уваги в Україні. Філософи вивчають етичні проблеми юристів і медиків, педагогів і бізнесменів, науковців і фінансових працівників, але етика перекладача не стала об'єктом спеціального філософського або перекладознавчого дослідження.

У вітчизняній теоретичній перекладацькій літературі етика перекладу розглядається доволі поверхнево, побіжно, часто лише у якості невеликого і порівняно незначного розділу або навіть декількох сторінок у роботах з теорії перекладознавства. До питань етики у перекладацькій професії звертаються такі перекладачі і теоретики перекладу як А.Г. Гудманян [2], К.С. Мальцева [5] та інші. Однак в багатьох перекладознавчих працях етична тема перекладу лімітується загальними фразами про деякі правила поведінки перекладача, конфіденційність і незаангажованість, а у кращову випадку супроводжується наочними прикладами з перекладацької практики.

Натомість підхід зарубіжних філософів та теоретиків і практиків перекладу до етичних питань у перекладі набагото більш серйозний. Така увага до етичних проблем у перекладі пов'язана з великою роллю етичної і ідеологічної складової у європейській і світовій лінгвістичній парадигмі, свідоцтвом чого є, зокрема, політична коректність англійської мови, яка дуже непросто транслюється на українську.

Велика кількість зарубіжних робіт останніх років присвячена саме сучасним етичним питанням у перекладі, зокрема, спеціальне видання з проблем етики під багатомовною назвою «Повернення до етики» професійного часопису The Translator, посібники з етичних питань, як наприклад, «Етика тлумачення і перекладу» видання Національної акредитаційної комісії перекладачів і тлумачів Австралії [7], «Переклад як професія» Д. Гоудек [8], численні статті у фахових виданнях та розділи у підручниках і монографіях та багато інших. Етичні питання, яких торкаються автори, є дуже різноплановими і окреслюють доволі широке коло проблем: від етики у перекладі розважальних і ток-шоу до перекладу Біблії з позиції етики, від проблем копірайту і авторського права на переклад до перекладу у конфліктним ситуаціях тощо (див. Табл. 2.1.)

Табл. 2.1 Порівняльна структура перекладачів Ураїни

ВИСНОВКИ

Спираючись на багаторічний досвід професіоналів перекладацької справи, можна з упевненістю сказати: перекладач - це не одна, а цілий комплекс професій.

«Професії просто перекладача не існує, як не існує професії інженера, лікаря, юриста, менеджера. Заняття тим чи іншим різновидом усного або письмового перекладу передбачає наявність різних професійних навичок, різний психічний склад, різний стиль і ритм життя» [3, с.207].

Перекладач - це не професія, а ціла група досить різнорідних професій, об'єднаних лише наявністю у тих, хто займається цим видом діяльності, навичок міжмовного зіставлення усних висловлювань або письмових текстів двох або більше мов. А далі при найближчому розгляді виявляються відмінності.

Перекладач - всього лише узагальнене найменування, метафора, яка дозволяє звернутися разом до численного загону перекладачів різних жанрів перекладу та спеціалізацій. Якщо ж взяти конкретного перекладача, то без уточнень не обійтися.

Аналіз зарубіжної і вітчизняної теоретичної перекладознавчої і філософської літератури за останні роки доводить, що відбувається очевидний поворот до проблем етики і етичних питань у перекладі. Сьогодні, коли різні нації, суспільства і навіть цілі цивілізації співпрацюють або сходяться у конфронтації, перекладачі, як посередники між ними, стикаються з проблемами, які не були відомі до цього часу.

Новий темп життя в інформаційному суспільстві, безперечно, вимагає перманентного пошуку підходів до вирішення ще незнаних до сих пір проблем, більшість з яких мають етичний характер. Пильне вивчення і розв'язання етичних проблем перекладу сприятиме відображенню сучасної динаміки спілкування і світових змін, які сьогодні дуже часто кидають виклик встановленим нормам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: учебное пособие. - СПб., 2008. - 352 с.

2. Віссон Л. Синхронный перевод с русского на английский. - М., 2000 - С. 268-269.

3. Гудманян А.Г. Вступ до перекладознавства: Конспект лекцій - К.: НАУ, 2005.- 96 с.

4. Кретова О.І. До питання професійної етики перекладача/Вісник Черкаського університету - Випуск 124: Педагогічні науки - 2008.- С. 64-70

5. Мальцева К.С. Міжкультурні непорозуміння і проблема міжкультурного перекладу - К., 2002. - 20 с.

6. Мирам Г. Профессия: переводчик - К., 1999. - С. 145-157.

7. Ethics of Interpreting and Translating: A Guide to Obtaining NAATI Credentials. - Canberra: Natinal Accreditation Authority for Translators and Interpreters Ltd, 2010. - 410 с.

8. Gouadec D. Translation as a Profession. -Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins Company, 2007. - 396 c.

ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Предмет професійної етики - сукупність морально-етичних настанов і ціннісних орієнтацій, що визначають систему норм та принципів, які виступають регулятивами у конкретній специфічній діяльності, що підпадала б під визначення професії.

Професія - вид трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок, отриманих у результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи.

Размещено на Allbest.ru