В наш час для з'ясування етично-відповідальних, гуманних та, одночасно, економічно ефективних шляхів розвитку сучасного господарства з'явилася потреба посередництва економічної та етичної теорії. Створити системну концепцію економічної етики, яка мала б змогу розв'язати нагальні проблеми сучасності, можна, лише спираючись на багатовіковий досвід західноєвропейської філософської думки. Тому побудова нової етико-економічної теорії потребує звернення до теоретичних пошуків західноєвропейської філософії, що відбувалися протягом двох тисячоліть.

Сьогодні існує безліч досліджень, що стосуються етико-економічної проблематики. Англосаксонський варіант економічної етики -- так звана «етика бізнесу» -- представлений у працях Томаса М.Герета, Річарда Дж. Клонскі, Р.Де Джорджа, А.Кедбері. Вітчизняні та російські дослідники (А. А. Алі-Заде, В. В. Борисенко, В. К. Борисов, А. М. Єрмоленко, Ю. І. Палеха, Ю. Ю. Петрунін, М. В. Попов, Е. А. Уткін) торкаються лише деяких аспектів проблеми співвідношення моралі та економічної раціональності в господарчій діяльності людини. [5]

Кожна епоха має свій комплекс вироблених морально-професійних норм, які стають певною духовною реальністю. Морально-професійні норми можуть жити своїм власним життям і перетворюватися на об'єкт осмислення, вивчення, аналізу і засвоєння, стають силою, що спрямовує поведінку представника тієї чи іншої професії.

Витоки професійної етики простежуються ще в рабовласницькому суспільстві. Давньогрецький філософ Аристотель вважав її особливою галуззю етичного знання. [6] Він зґясовуючи суть держави та її економічні засади, поставив у її епіцентрі людину з усім необхідним для її життя, зокрема, із власністю. «Власність, -- твердив він, -- є частиною дому, і придбання є частиною сімейної організації, без предметів першої необхідності не можна не тільки добре жити, але й жити взагалі». Він уважав, що немає межі в прагненні до багатства і володіння грішми. Обмінна ж діяльність не зумовлена природними причинами, а тому заслуговувала на осуд, як і лихварство. Лихварство суперечить природі, -- вважав Арістотель. Отже, невідємною складовою у ринкових відносинах людей повинна ставати етика, а саме економічна етика. [5]

Припускають також, що давньогрецький лікар, "батько" медицини Гіппократ розробив вперше в історії професійний кодекс у формі клятви лікаря як вихідний пункт розвитку професійної етики. Пізніше теоретичною проблематикою професійної етики обіймалися І. Бентам, Ш. Монтеск'є, О. Конт, Е. Дюркгейм та ін.

У феодальну епоху професійний розподіл праці досягає свого помітного розвитку, про що свідчить поява численних морально-професійних кодексів, статутів, заповідей цехів, чернецьких та лицарських орденів, купецьких гільдій, суддів тощо. Спочатку ці кодекси виражали прагнення представників панівного класу закріпити за собою привілеї обійматися розумовою працею, а пізніше ця тенденція почала виявлятися і серед людей так званих вільних, творчих професій (художників, письменників). У період Середньовіччя виросла ціла піраміда суворо регламентованих моральних стосунків, верствово-корпоративних розмежувань, які обросли застарілими правилами.

У новий час, з утвердженням буржуазних відносин, як відомо, триває професійний розподіл праці, зберігаються і поглиблюються професійні суперечності. Анархія капіталістичного виробництва, жорстка конкуренція, невпевненість у завтрашньому дні, індивідуалізм у боротьбі за виживання сприяли створенню замкнених кланів, корпоративних груп. Разом з розвитком буржуазного суспільства, подальшого формування професій набуває розвитку й морально-професійна свідомість. Моральний склад людини зумовлювався "кастовістю" професії, що мало вплив на ставлення "професіоналів" до справи, поведінку в повсякденному житті, у суспільстві. Наприклад, професійна етика бізнесменів американського великого бізнесу є визначальним чинником не тільки їх ставлення до своєї праці (відданість "босу", "фірмі"), а й особистих якостей морального складу.

Мораль буржуазного суспільства була пройнята духом корпоративності - на перший план висувались інтереси професійної групи, а вони за своєю сутністю виражають не професійну, а саме вузькокорпоративну мораль. Неважко помітити, що наше сучасне життя дуже нагадує згадані вище об'єктивні умови існування корпоративної моралі. З проявами її нам доводиться стикатися майже щоденно, наприклад, у працівників торгівлі, водіїв громадського транспорту, чиновників усіх рівнів тощо. Корпоративна мораль захищає окремі групові інтереси, створює особливі норми поведінки і оцінки вузького прошарку людей, які часто протистоять нормам суспільної моралі й мають у своїй суті антисоціальний характер. Інколи, з точки зору суспільства, ці норми корпоративної моралі виступають як явний аморалізм, своєрідна антимораль, перевернуті норми моралі.

Велике зацікавлення до питань етики бізнесу на сучасному етапі виник у 80-их рр. ХХ ст. в США у зв'язку із зростанням випадків неетичного ведення бізнесу, наслідком якого стало банкрутство великих підприємств, звільненням тисяч робітників, втрата інвесторами своїх вкладів, а також втрата довіри до бізнесу збоку споживачів та інвесторів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, в результаті чого величесні втрати зазнала економіка та суспільство в цілому.

У сучасному суспільстві існуванню подібної моралі в окремих соціальних і професійних групах сприяє розбалансованість ринку і фінансової системи, кризовий стан виробництва, що збільшує спокусу для морально нестійких людей скористатися професійним і службовим становищем для вирішення власних проблем за рахунок оточуючих. На перешкоді цим явищам можуть стати як моральний осуд, так і заходи правового характеру, що покликані зупинити антисуспільну поведінку людей, котрі керуються у своїй діяльності нормами корпоративної моралі.

Узагальнюючи викладене, слід зазначити, і слід памятати, що етика бізнесу є різновидом професійної етики, що морально-професійні норми є невід'ємною частиною загальнолюдської моралі та конкретно-історичної моральної системи. Морально-професійні норми, професійно-етичні кодекси, як і моральна система суспільства взагалі, історично і соціально тісно пов'язані з конкретною епохою, є "дітищем" свого часу, відображенням конкретно-історичних суспільних відносин. Оскільки морально-професійні норми не ізольовані, а є складовою частиною загальної моралі суспільства, і водночас відбивають специфічний характер професійної діяльності, то і професійна етика є частиною загальної етичної теорії. [6]

Корпорація «Форд Мотор»: втілення ідеї «капіталізму добробуту»

Етико-економічна концепцій Г. Форда була з перших концепцій такого напряму. Він вважав, що щастя і добробут добуваються тільки чесною роботою і що в цьому полягає етичний здоровий людський глузд.

Суть фордовской економічної етики укладена в думці про те, що вироблений продукт не просто реалізована "ділова теорія", а "щось більше" - теорія, мета якої створити зі світу речей джерело радощів. Сила і машина, гроші і майно корисні лише остільки, оскільки вони сприяють життєвої волі.

Особливу увагу Форд приділяв виробничим робітникам. Він обгрунтував диференційований підхід до різних якостях і талантів людей, представляючи роботу по його силах і вмінню. Після медичного огляду хворих на туберкульоз робочих переводили на легкі роботи. Пенсіонерів забезпечували пенсією

Форд вважав, що високопродуктивним може бути робітник, відчуває себе господарем на підприємстві. Метод виробництва на його підприємствах грунтувався на власній системі управління, яка полягає в планомірних методах виробництва і планомірній поєднанні процесів праці.

Форд проголосив примат виробництва не над споживанням, а над прибутком і торгівлею. З примату виробництва він виводив принцип служіння людині. Реалізація цього принципу передбачає три фази:

· Купівлі сировини і матеріалів;

· Виробництва кінцевого продукту-товару;

· Продажу товару і отримання прибутку.

Кожна з цих фаз супроводжується проявом радості і задоволення для всіх учасників виробництва. Ці прояви мають потрійний матеріальний результат:

· Високу заробітну плату;

· Низькі ціни

· Великий обсяг прибутку за рахунок величезної маси товару.

Непорушним законом виробничої етики є економія всіх видів ресурсів. Ринкова економіка не може обійтися також і без фактора часу і ряду інших моментів.

Етико-економічні установки Форда мають практичне значення і в даний час. Форд був одним з перших, хто реалізував її на практиці. Можна сказати, що застосував на практиці ідею «капіталізму добробуту», спрямовані на покращення умов життя робітників й на скорочення плинності кадрів, через яку велика кількість підрозділів наймали по 300 осіб щорічно для заповнення 100 робочих місць. Акцент робився на ефективності -- тобто на найманні та утримуванні кращих працівників.

У 1914 році Форд реалізував досить радикальне для того часу рішення, яким встановив розмір платні робітників на рівні 5-ти доларів за робочий день (у перерахунку на сучасність є еквівалентним приблизно 110-ти доларам США); це збільшило оклади більшості його співробітників більше ніж удвічі. Рішення виявилось прибутковим: плинність кадрів було подолано, і кращі робітники Детройта почали концентруватись на підприємстві Форда, за рахунок чого підвищилась продуктивність праці і скоротились витрати на навчання кадрів. Крім цього, тим же рішенням був встановлений скорочений робочий тиждень, спочатку 48-годинний (6 днів по 8 годин), а потім 40-годинний (5 днів по 8 годин).

На цей момент в Детройті розміри окладів заробітних плат уже були досить високими, однак дії Форда змусили його конкурентів ще їх збільшувати, щоб не позбутись кращих співробітників. В розумінні самого Форда, компанія таким чином ділилась прибутком із своїми працівниками, що давало можливість їм, наприклад, купувати автомобілі, що випускались фірмою. У кінцевому підсумку така політика зробила позитивний вплив на економіку у цілому.

На участь у прибутку могли розраховувати співробітники, що пропрацювали в компанії понад 6 місяців та не порушували від певних правил поведінки, встановлених «громадським департаментом» компанії. Зокрема, під поняття неналежної поведінки підпадали зловживання алкоголем, азартні ігри, невиплата аліментів тощо. У штаті департаменту налічувалося 50 фахівців, які стежили за дотриманням зазначених корпоративних стандартів. Пізніше, у 1922 році, Форд відсторонився від найнав'язливіших форм контролю над співробітниками, визнавши, що втручання в особисте життя людей, нехай навіть і з метою підвищення їх добробуту, вже не відповідає вимогам часу.

Від початку до свого існування корпорація «Форд Моторс»

Список використаних джерел

Вікіцитатник [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL : http://uk.wikiquote.org/wiki/ЕТИКА - Назва з екрана.

Хватіт.ком [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL http://school.xvatit.com/index.php?title=етика - Назва з екрана

Бібліотека економіста онлайн http://library.if.ua/book/3/313.html

Бібліотека елкетронних підручників http://e-pidruchniki.com/content/433_21Biznes_etika_istoriya_ta_sychasnist.html

Вікіпедія

http://uk.wikipedia.org/wiki/ЕкономічнаЕтика

Бібіліотека українських підручників

http://westudents.com.ua/glavy/26112-11-storya-ta-umovi-viniknennya-etiki.html

Вікіпедія

http://uk.wikipedia.org/wiki/ГенріФорд

Размещено на Allbest.ru