Правила поведінки в місцях публічних видовищ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Одеська юридична академія"

Криворізький факультет

Реферат

На тему : "Правила поведінки в місцях публічних видовищ"

Студент

денної форми навчання

Долгерт В.В.

м. Кривий Ріг

2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Гарні манери і правила поведінки у театрі

Розділ 2. Гарні манери і правила поведінки у кінотеатрі

Розділ 3. Гарні манери і правила поведінки у концертній залі

Розділ 4. Гарні манери і правила поведінки на виставці, у музеї, бібліотеці, на вернісажі, на стадіоні

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В умовах переоцінки ціннісних орієнтирів, що спостерігається в нашій країні, зростає значимість дотримання етикету. Етикет є одним з головних «знарядь» формування іміджу. У сучасному бізнесі в особі фірми відводиться чимала роль. Фірми, в яких не дотримується етикет, втрачають дуже багато. Там, де присутній етикет, вища продуктивність, кращі результати. Тому завжди потрібно пам'ятати один з найголовніших постулатів, який знають бізнесмени всього світу: хороші манери прибуткові. Роботодавці приділяють дедалі більшу увагу питанням етики ділових і особистісних взаємин при відборі персоналу і його прийомі на роботу, а також у процесі безпосереднього виконання співробітниками своєї професійної ролі. Набагато приємніше працювати з тією фірмою, де дотримується етикет. Практично в усьому світі він став нормою діяльності. Це тому, що етикет в силу своєї життєвості створює приємний психологічний клімат, який сприяє діловим контактам. Етикет, якщо розуміти його як встановлений порядок поведінки, допомагає уникнути промахів або згладити їх доступними, загальноприйнятими способами. Тому основну функцію або сенс етикету ділової людини можна визначити як формування таких правил поведінки в суспільстві, які сприяють взаєморозумінню людей у процесі спілкування.

У наш час діловій людині доводиться контактувати з іншими людьми на вулиці, в транспорті, в державних і не державних адміністративних установах, театрі. Крім того, ділова сфера багатьох людей сьогодні пов'язана зі спілкуванням людей з різних країн і поїздками за кордон. А діловий етикет наказує дотримання при переговорах правил поведінки, прийнятих у країні партнера по бізнесу. Все це визначає актуальність питань даної роботи.

Розділ 1. Гарні манери і правила поведінки у театрі

Виховані люди приходять у театр заздалегідь, щоб встигнути до початку спектаклю зняти верхній одяг і здати його в гардероб, опорядитися, придбати програму і знайти свої місця. Крім цього, треба памґятати, що:

чоловік, ідучи в театр із дружиною або знайомою, проходить через контроль першим, предґявляючи квитки, допомагає супутниці зняти пальто і здає його в гардероб, залишаючи в себе номер;

проходити на своє місце належить обличчям до тих, що сидять, а не спиною. Глядачі, котрі вже сидять, підводяться, пропускаючи вас, ви перед ними при цьому вибачаєтеся;

чоловік входить у театральну залу першим. Виходить же першою жінка;

якщо ви знаєте, що ваші місця в середині ряду, треба прийти заздалегідь, не очікуючи останнього дзвоника, щоб не турбувати інших глядачів;

якщо з якоїсь причини ви спізнилися, то пройти в глядачеву залу треба безшумно, не турбуючи інших, і не обовґязково при цьому намагатися потрапити на своє місце. Після антракту спізнілий може зайняти своє місце. Бажано, щоб супутник притримував відкидне сидіння крісла, на яке має сісти жінка;

до обовґязків чоловіка входить купити програму спектаклю або концерту і вручити її супутниці;

у театрі ви можете зустріти знайомих. "Здійматися" заради них зі своїх місць, обмінюватися рукостисканням можна, якщо відстань між вами мінімальна. Звичайно обмінюються легкими уклонами -- ніяких розмов через голови тих, що сидять між вами; під час спектаклю неприпустимо шепотіти, сміятися, їсти цукерки, вовтузитися у кріслі, що скрипить. Цукерками пригощати супутницю краще під час антракту в буфеті, а не в глядачевій залі;

варто уникати голосних коментарів, зауважень під час спектаклю (обмінюватися думками можна і під час антракту);

аплодуючи, делікатний глядач не стане привертати до себе увагу сусідів особливою ретельністю;

мірою можливості слід уникати всіляких покахикувань. Застудженій людині, що вирішила піти в театр, концертну залу, варто вдома прийняти таблетку від кашлю і ще одну взяти із собою, на той випадок, якщо кашель відновиться під час спектаклю; некоректно розглядати у бінокль навколишню публіку. Бінокль -- тільки для того, щоб краще бачити те, що відбувається на сцені. Бінокль і програму кожен бере самостійно, а не позичає в сусідів. Бінокль, програму, сумочку тримають на колінах, а не кладуть на барґєр балкона.

Якщо Ви вирішили підсісти до своєї знайомої, яку ви зустріли в театрі, або знайомого, своєму найближчому сусідові можна запропонувати помінятися місцями, але тільки в тому разі, коли він один і ви пропонуєте рівноцінне місце.

В антракті відвідувач може залишатися на своєму місці або вийти у фойє, буфет, вестибюль (як йому заманеться). Але вихований чоловік не дозволить собі лишити супутницю одну в залі, якщо вона не виявить бажання вийти в антракті разом зі своїм супутником. Він має залишатися з нею.

У фойє, буфеті, вестибюлі при зустрічі зі знайомими люди поводяться, як при зустрічі на вулиці. Проте прогулюватися у фойє під руку не варто.

До завершення спектаклю виховані люди не підхоплюються зі своїх місць. Спочатку заведено подякувати оплесками акторам, а вже потому йти в гардероб.

Розділ 2. Гарні манери і правила поведінки у кінотеатрі

Відвідуючи кінотеатр, виховані люди керуються тими самим правилами, що й у разі відвідин театру, проте існують і свої особливості.

Збираючись у кіно, не обовґязково так старанно продумувати свій туалет, як при відвідуванні театру. У кінотеатрах, як правило, немає гардеробів, і глядачі перебувають у залі у верхньому одязі. Плащ, пальто можна, звичайно, зняти, тільки робити це треба дуже обережно, щоб випадково не вдарити кого-небудь ліктем. Плащ (пальто) потрібно акуратно скласти і покласти на коліна.

Не варто перетворювати кінозалу на смітник, кидаючи під стільці папірці й недогризки.

Якщо з якоїсь причини людина спізнилася, то краще ввійти в залу тихо, стати біля дверей або тихенько сісти на найближче вільне місце.

Підводитися й сідати слід безшумно, притримуючи сидіння крісла рукою, щоб воно не вдарялося об спинку крісла. Займати обидва підлокітники неввічливо, бо той, хто сидить поруч, теж хоче скористатися ними. Добре виховані люди не спираються на спинку переднього крісла і не впираються в неї ногами.

У кінотеатрі частіше, ніж у театрі, можна зустріти глядача, що голосно розповідає супутникові (супутниці), "що зараз буде". Такого непроханого коментатора варто чемно зупинити.

На відміну від театру, в кіно можна їсти цукерки. Але, зрозуміло, не припустимо гризти їх голосно, шелестіти папірцями й кидати їх під стільці. Голосний сміх під час сеансу, особливо в кульмінаційні моменти сюжету, свідчить про безкультурґя, а не про "сильний характер". Винятком може бути тільки сміх під час перегляду комедійного фільму.

Розділ 3. Гарні манери і правила поведінки у концертній залі

Прийшовши на концерт, вихована людина поводиться так само, як у театрі, а може, і ще стриманіше, адже аматорам музики може перешкоджати навіть "комарине пищання", а про такі побічні звуки, як скрипіння крісла, шелест паперу, кашель, сміх, шепіт годі й казати. Людині із застудою краще на концерт не ходити.

Перебуваючи у концертній залі, як і в театрі, особливо небажано робити зауваження вголос, кашляти, вторувати мелодії, розмовляти, йти до завершення концерту або до антракту. Особливо неприпустимо наспівувати мелодію, що звучить з естради, вибивати руками або ногами ритм.

Якщо ви не дуже добре знаєте виконуваний твір, не кваптеся з оплесками. Пауза в музичному творі може означати перерву між частинами, під час якої глядачі не аплодують, а в тиші очікують продовження твору.

Розділ 4. Гарні манери і правила поведінки на виставці, у музеї, бібліотеці, на вернісажі, на стадіоні

Прийшовши на виставку, в музей, бібліотеку, на вернісаж, вихований відвідувач звичайно залишає в гардеробі разом із верхнім одягом парасольку, портфель, сумку, пакети тощо.

Інтелігентні люди у виставкову залу входять тихо, не заважаючи іншим. Поводитися в залі належить так, щоб своєю присутністю не турбувати навколишніх: не ставати надто близько до картини, заважаючи іншим відвідувачам, не розмовляти голосно, не сміятися, не кашляти, враженнями обмінюватися тихо і стримано.

Не можна торкатися руками експонатів, голосно розмовляти із супутником. На вернісажі голосні зауваження припустимі лише при схваленні побаченого. Якщо людина, котра влаштувала вернісаж, знайома вам, заведено підійти й привітати її. Такт і делікатність не припускають порівнянь її творів із роботами сучасників, наприклад: "Чудово, майже як у Сарґяна". Якщо автор виставки вам незнайомий, теж можна підійти, представитися і висловити своє схвалення -- йому буде приємно.

Вихована людина йде в музей, як і на виставку або в бібліотеку, в охайному одязі. У багатьох музеях світу відвідувачі вдягають спеціальні пантофлі, точніше чохли, що їх надягають на взуття. Треба надіти їх таким чином, щоб не падати, не перечіплятися, не наступати на тасьомки (свої й чужі).

У залах музею інтелігентні відвідувачі не шаркають пантофлями, ступають обережно, уважно слухають екскурсовода; не чіпають, не торкають руками експонати музею.

Виховані люди в бібліотеці, як і на виставці або на лекції, намагаються не заважати навколишнім. Правила етикету навчають: книгу можна брати тільки чистими руками; перегортаючи сторінки книги, не слинять пальці, не загинають кутки сторінок. Сторінку обережно беруть за верх або середину і перегортають. Обкладинку книги, брошури не загинають, щоб не псувати її.

Якщо необхідно перервати читання на якийсь час, користуються закладками. Своє імґя або присвяту пишуть тільки на своїх книгах, на першому аркуші або на внутрішньому боці обкладинки, куди вклеюють і екслібрис (лат. ex libris -- художньо виконаний ярличок, віньєтка з імґям власника книги).

Книгу, що належить бібліотеці або знайомому, виховані люди бережуть більше, ніж свою.

На стадіоні глядачі (вболівальники) під час матчів "підбадьорюють" своїх улюбленців, часом дуже бурхливо реагуючи на гол або вдалий кидок. Але і тут виховані аматори футболу не дозволять собі тупотіти ногами, ревіти, свистіти, а тим паче демонструвати своє невдоволення гравцям. Щирий уболівальник, знавець і аматор спорту зуміє по-справжньому оцінити вдалу гру і "винагородити" будь-якого гравця заслуженими оплесками, подібно до того, як у театрі або на концерті глядачі тепло вітають артистів.

У цій ситуації "бойовий дух" стадіону не має передаватися глядачеві (вболівальникові) настільки, щоб він вступав "у бій" із глядачами, що сидять поруч. Надмірне зворушення уболівальників, шум і елементи на трибунах не дають права людині "забуватися", "відключатися" й виходити за межі пристойності.

Від спортсменів уболівальники очікують вправної гри, витримки, майстерності, коректного й делікатного поводження. Гравці теж вправі очікувати від своїх шанувальників відповідного поводження. Смітити на стадіоні забороняється.

Висновок

етикет громадський манера театр

Вивчення етики сьогодні грає важливу роль при підготовці фахівців будь-якого профілю. Це обумовлено тим, що ввічливість, тактовність, уміння управляти комунікаційної ситуацією на будь-якій роботі допомагає людині досягати кращих результатів.

У даній роботі були розкриті одні з важливих питань предмета. Дано докладний опис того, як личить поводитися діловій людині в громадських місцях. Володіння такими знаннями допоможе будь-якому тримати себе гідно в будь-якій обстановці і справити на оточуючих враження освіченої, вихованої людини. Багатьом діловим людям доводиться також мати справу і з більш складними ситуаціями. Тут описані ці труднощі, які необхідно зрозуміти, адже існують різноманітні ситуації. Щоб уникнути проблем варто лише ознайомитися з особливостями ділового етикету.

Список використаних джерел

1. Все про етикет. Про норми поведінки. - Ростов-на-Дону, 2002.

2. Дробницкий О.Г. Понятие морали. - М.: Наука, 1994.

3. Методичні рекомендації до проведення занять у системі підвищення кваліфікації державних службовців. - К., 1997.

4. Методичні матеріали до написання випускної роботи. Випуск №10. Серія “Навчально-методичні матеріали”. - Івано-Франківськ, 2006.

Размещено на Allbest.ru