Специфіка тексту філософського роману ХХ століття

34. Герасимчук В.А. Специфіка художності в літературному тексті. - Мова і культура: Наук. вид. - К.: Вид.дім Дм. Бураго, 2007. - Вип.9. - Т. 1 (89). - С.189-192.

35. Герасимчук В.А. Читацькі стратегії тексту філософського роману - Дні науки філософського ф-ту - 2007: Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 18-19 квітня 2007 р.). - К.: “Київський університет”, 2007. - Ч.ІІ.- С.63-66.

36. Герасимчук В.А. Філософський роман ХХ ст.: Культурологія тексту. - Мова і культура: Наук.вид. - К.: Вид. дім. Дм. Бураго, 2008. - Вип.10.- Т.7. - С.5-8.

37. Герасимчук В.А. Украинская культура между Востоком и Западом // Проблема “другого голоса” в языке, литературе и культуре: Материалы междунар. конф. (Санкт-Петербург, 27-29 марта 2003г.). - СПб, 2003.- C. 85-90.

38. Герасимчук В.А. Періодизація української культури як теоретична роблема // Південний Архів: Зб. наук. статей. - Вип.ХІІІ. - Херсон, 2001. - С. 178-180.

39. Герасимчук В.А. Духовное пространство средневекового города в западноевропейской и восточнославянской традиции // Rossica Olomucensia.- XLII. - 1 иast. - Olomouc, 2004. - S. 241-247.

АНОТАЦІЯ

Герасимчук В.А. Специфіка тексту філософського роману ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю - 09.00.08 - естетика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Предмет дисертаційного дослідження - європейська модель тексту філософського роману в його численних модифікаціях за різними підставами (роман культури, роман антикультури, власне філософський, інтелектуальний; лінійний, параболічний, дискурсивний тощо). Ґрунтуючись на комплементарності епістемологічних та загальногуманітарних підходів до аналізу тексту, автор досліджує текст філософського роману ХХ ст. в широкому універсально-культурологічному та філософсько-естетичному зрізі як полігенетичну художню структуру, як текст культури та літератури.

Вказується на специфічну ознаку літератури ХХ ст., щільний зв'язок культурфілософських течій з естетичною практикою, що обумовлює творення в текстах певного типу філософування, що особливо різнобарвно проявляється в тексті філософського роману. Приміром, гетерогенність діалогічної філософії дається взнаки в полілогічному (поліфонічному) типі роману, гомогенність трансцендентальної - в екзистенціалістському, а синкретизм неоміфологізму - в параболічному тощо.

Під кутом зору специфіки тексту розглядається його образно-персонажна сфера з акцентацією на особливому типі художнього узагальнення, притаманного саме цьому жанровому різновиду - типологізації; простежуються складні і ускладнені авторські експлікації суб'єктно-об'єктної ієрархії тексту, “розокремлюються” і описуються його наративно-смислові рівні - філософський (включаючи ідеологічний і теоретичний дискурс), художній, есеїстський, здійснена спроба вмотивування “нехудожніх” вкраплень до тексту.

Окремо репрезентуються різні типи задоволень від тексту філософського роману, з'ясовується майже не досліджувана досі природа інтелектуального задоволення, його складна взаємодія з естетичним.

Ключові слова: текст, текст філософського роману, корелят специфічного, філософські стратегії і проекції тексту, тип філософування, полігенетична художня структура, метахудожність, притча, есеїзм, екзистенціали, смисли-суб'єкти і смисли-об'єкти, інтелектуалізація тексту, автор як мисляча субстанція тексту, естетичне та інтелектуальне задоволення, читацькі стратегії, інтертекстуальність.

АННОТАЦИЯ

Герасимчук В.А. Специфика текста философского романа ХХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности - 09.00.08 - эстетика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Предмет диссертационного исследования - европейская модель текста философского романа в его многочисленных модификациях по разным основаниям (собственно философский, интеллектуальный; линейный, параболический, дискурсивный и т.д.). Тесная связь культурософских течений ХХ в. с эстетической практикой, обусловила и специфическую черту литературы, определенный тип философствования, что особенно разнообразно проявилось в тексте философского романа. В работе, к примеру, демонстрируется, как гетерогенность диалогической философии отразилась в полилогическом (полифоническом) типе романа, гомогенность трансцендентальной - в экзистенциалистском, а синкретизм неомифологизма - в параболическом.

Исходя из комплементарности эпистемологических и общегуманитарных методологических подходов к анализу и интерпретации текста, автор исследует текст философского романа в широкой философско-эстетической и универсально-культурологической плоскости как полигенетическую художественную структуру со своими специфическими закономерностями, как текст культуры и литературы. «Размыкаются» и описываются наративно-смысловые уровни, лежащие в основании специфических концептов текста, - философский (включая идеологический и теоретический дискурс), отличающийся корреляцией двух типов мышления - дискретно-дискурсивного и образно-континуального, имманентно присутствующих в тексте и формирующих его различные (однозначные и многозначные) контексты. Анализируется открытая и скрытая полемичность философского дискурса, его вопросительность и нонфинитность в связи с некоторыми затрагиваемыми и неразрешаемыми и, скорее всего, неразрешимыми вопросами бытия, особенно в притчевой форме романа.

Художественность в тексте эксплицируется в нескольких модусах: в непрагматическом смысле (поэтическая) и прагматическом (концептуальная). Поднимается актуальная проблема метахудожественности, особенного модуса художественности, призванного отражать акты трансцендирования в тексте, вскрывающие экспрессивно-экзистенциональные обоснования пограничных бытийных ситуаций. В работе сделана попытка обосновать введение в текст “нехудожественных” компонентов, поставить их в ряд наративно-смысловых уровней текста; акцентируется их эпистемологическая функция, участие в процессе интеллектуализации и деметафоризации текста.

Важность эссеистского уровня, рассмотренного в исследовании, объясняется «персонифицированным» качеством наратива, его ориентацией на незаангажированность и свободное авторское мыслеизъявление, подчеркивается, что категоризация мысли, имеющая место преимущественно в идеологическом дискурсе текста, также исходит из глубинной синтезы авторских контемпляций.

Под углом зрения специфики текста анализируется образно-персонажная сфера, исследуется трансформация изобразительно-выразительных средств в изображении персонажа, постепенно теряющего признаки классического характера, одновременно приобретающего типологизированные черты - схематизм, незаконченность и т.п.

Прослеживаются сложные и усложненные авторские экспликации субъектно-объектной иерархии текста, прочерчиваются коммуникативные схемы, разные корреляции в нем диалога, подчеркиваются особенности проявления авторской модальности.

Представляются различные типы удовольствий от текста философского романа (гедонистический, эвристический, опытно-референтный и др.), раскрывается почти неисследованная природа интеллектуального удовольствия, его сложноструктурное взаимодействие с эстетическим.

Ключевые слова:, текст, текст философского романа, коррелят специфического, философские стратегии и проекции текста, тип философствования, полигенетическая художественная структура, метахудожественность, притча, эссеизм, екзистенциалы, смыслы-субъекты и смыслы-объекты, интеллектуализация текста, автор как мыслящая субстанция текста, интертекстуальность, эстетическое и интеллектуальное удовольствие, читательские стратегии.

ANNOTATION

Gerasymchuk V.A. Specific character of the text of philosophical novel of the 20 century. - Manuscript.

Thesis for a degree of doctor of philosophical sciences, speciality 09.00.08 - aethetics - Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2005

The article of thesis research is the European model of the text of philosophical novel in his numerous modifications after different grounds (the novel of culture, novel of anticulture, is actually philosophical, intellectual; linear, parabolic, and others like that).Based on complementary of epistemological and general humanitarian approaches to the analysis of text, an author explores the text of philosophical novel of 20 century in a wide universally culturalogical and aesthetically philosophical aspect as poligenetics artistic structure, as a text of culture and literature.

Pointed at the specific character of the literature of 20 century, impressive causations of cultures of philosophical tendencies with aesthetically practice which stipulates creation in the texts of certain type of philosophizion, that especially varicoloured shows up in the text of philosophical novel. For example, heterogeneity of dialogic philosophy finds reflection in polylogical (polyphonic) type of the novel, homogeneity of transcendental, in existentialism, and syncretism of neomyphological, in parabolic and others like that.By the view of specific character of the text an author examines the image and character sphere with accentuation on the special type of generalization of arts, inherent exactly to this genre variety, typology; traced difficult and complicated authors' explications of subject-objective hierarchy of text, there are complicated, "divided" and described his narrative-semantic levels - philosophical (including ideological and theoretical discourse), artistic, aesthetic, the attempt to give reasons for "inartistic" disseminations is carried out to the text.Separately there are represented different types of satisfactions to the text of philosophical novel, explored not almost examined until now nature of intellectual satisfaction, its difficult co-operating with aesthetical.

Keywords: text, text of philosophical novel, correlate of specific, concept of specific character, philosophical strategies and projections of text, type of philosofizion, metaartitstry, parable, essaism, existentials, poligenetical artistic structure, creation of the sense, sense of subjekt, sense of objekt, intertextuality, intellectualization of text, author as an intellectual substance of text, aesthetis and intellectual satisfaction, strategies of reader.

Размещено на Allbest.ru