Дипломатичний протокол та етикет як обов’язкові умови у сфері забезпечення безпеки фізичних осіб

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломатичний протокол та етикет як обов'язкові умови у сфері забезпечення безпеки фізичних осіб

Іванушкін Є.О.

Працюючи у сфері гарантування безпеки фізичних осіб, постійно замислюєшся про те, що повинен особистий охоронець знати, яке спорядження повинен мати при собі для того, щоб кваліфіковано виконувати свої обов'язки. Дивлячись правді в очі, можна сказати, що знайти в Україні професійних охоронців, які добре володіють не тільки навичками фізичної охорони, а й необхідними знаннями дипломитичного та протокольного характеру, дуже складно. Хоча охоронець має володіти певними знаннями про порядок проведення офіційних заходів з урахуванням загальноприйнятих міжнародних норм, правил і традицій, вміти правильно вдягатися, мати навички ділового спілкування, мати спорядження, потрібне для виконання професійних завдань. На перший погляд, такий висновок може виявитися поспішним. Але можна навести безліч прикладів, коли охоронці з тих чи інших причин не володіють належним рівнем знань в окремих галузях, навіть не мають елементарного професійного спорядження. Це пояснюється кількома причинами. Перша з них - обмежений бюджет суб'єктів охоронної діяльності. Друга причина полягає в тому, що охоронці на практиці не володіють інформацією про те, які знання та вміння притаманні кваліфікованим фахівцям. Є ще один чинник - відсутність на ринку установ і організацій, які можуть надати можливість оволодіти певним рівнем професійної підготовки. діловий спорядження спілкування

Ключові слова: державний протокол і церемоніал, етикет, екіпірування, захист, охороняєма особа.

Работая в сфере обеспечения безопасности физических лиц, постоянно задумываешься о том, что должен личный охранник знать, какое снаряжение должен иметь при себе для того, чтобы квалифицированно выполнять свои обязанности. Глядя правде в глаза, можно сказать, что найти в Украине профессиональных охранников, которые не только имеют навыки физической охраны, но и владеют необходимыми знаниями дипломатического и протокольного характера, очень сложно. Хотя охранник должен владеть знаниями о порядке проведения официальных мероприятий с учетом общепринятых международных норм, правил и традиций, уметь правильно одеваться, иметь навыки делового общения, располагать снаряжением, необходимого для решения профессиональных задач. На первый взгляд, такой вывод может оказаться поспешным. Но можно привести множество примеров, когда охранники по тем или иным причинам не обладают должным уровнем знаний в отдельных отраслях, даже не имеют элементарного профессионального снаряжения. Это объясняется несколькими причинами. Первая из них - ограниченный бюджет субъектов охранной деятельности. Вторая причина заключается в том, что охранники на практике не владеют информацией о том, какие знания и умения присущи квалифицированным специалистам. Есть еще один фактор - отсутствие на рынке учреждений и организаций, которые могут предоставить возможность овладеть определенным уровнем профессиональной подготовки.

Ключевые слова: государственный протокол и церемониал, этикет, экипировка, защита, охраняемое лицо.

When working in the field of providing security to individuals, constantly think that a personal guard should know what equipment should be with them in order to perform their duties in a qualified manner. Looking at the truth, we can say that finding professional guards in Ukraine who have a good command of not only physical security skills and the necessary knowledge of diplomatic and protocol nature is very difficult. Have knowledge about the order of official events taking into account generally accepted international norms, rules and traditions, skills to dress properly, to conduct business communication with others, to have the necessary equipment, which is necessary for solving certain problems. At first glance, such a conclusion may turn out to be hasty. But there are many examples in which the guards for one reason or another do not have the appropriate level of knowledge in certain industries, even if they do not have elementary professional equipment. This is due to several reasons. The first of them-a limited budget actors and activities. The second reason is that guards, in practice, do not know what knowledge and skills are inherent in qualified security guards. There is another factor - the lack of institutions and organizations in the market that can provide a certain level of professional training.

Key words: state protocol and ceremony, etiquette, equipment, protection, guarded person.

Постановка проблеми. Сучасний охоронець - це професія. І для якісного виконання своїх професійних обов'язків охоронець повинен знати порядок проведення офіційних заходів з урахуванням загальноприйнятих міжнародних норм, правил і традицій та мати при собі необхідне спорядження.

Виклад основного матеріалу. Служба Державного Протоколу та церемоніалу Секретаріату Президента України, згідно з Положенням "Про Державний Протокол і Церемоніал України" від 8 лютого 2005 р., координує заходи щодо забезпечення дотримання Державного Протоколу управління Державного Протоколу та церемоніалу Президента України. На цей структурний підрозділ Секретаріату Президента покладається також завдання узгодження та запровадження міжнародної протокольної практики щодо вдосконалення організації та проведення протокольних заходів [1, 3].

Протокольна служба Секретаріату Президента України здійснює протокольне забезпечення заходів міждержавного і внутрішньоукраїнського характеру за участю президента

України та його дружини. До її функцій належить підготовка і проведення візитів за кордон президента України, а також сприяння в організації візитів в Україну лідерів іноземних держав, проведення конференцій та інших офіційних заходів на найвищому рівні. Служба Державного Протоколу та церемоніалу Секретаріату Президента України сприяє проведенню й інших протокольних заходів та церемоніалів за участю президента: інавгурації президента України; зустрічі президента України із главами дипломатичних представництв іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні; покладанню вінків і квітів до могили Невідомого солдата в місті Києві; покладанню квітів до пам'ятника князеві Володимиру, до пам'ятника Тарасу Шевченку в місті Києві, до пам'ятника Михайлу Грушев- ському; врученню державних нагород і президентських відзнак; військових парадів; врученню вірчих і відкличних грамот президенту України тощо.

Визнаючи і додержуючись основних загальновизнаних норм міжнародної протокольної практики, український державний протокол не робить різниці між представниками малих і великих держав, не припускає жодної дискримінації за національною чи іншою ознакою. Він є вільним від зайвої помпезності, водночас йому притаманні політична доцільність, демократичність, діловитість, прагнення до новаторства, гнучкість, повага до традицій іншої сторони.

Категорія візиту і статус особи, яка очолює делегацію, визначають формат візиту - сукупність заходів ділового і протокольного характеру, включених до програми візиту, їхній церемоніальний бік і рівень персональної участі в ключових елементах програми представників країни, яка приймає делегацію.

Зовнішній вигляд - це візитна картка, якщо охоронець одягнений бездоганно, він випромінює впевненість і силу, які передаються оточуючим. Професіонал під час супроводження особи, яку охороняють, не повинен виділятися ні в кращий, ні в гірший бік. Це означає, що одяг має відповідати обстановці, в якій доведеться працювати в даний момент. Зазвичай, охоронці отримують за свою роботу досить високу заробітну платню і можуть дозволити собі купити необхідний одяг для роботи на всі випадки життя. Зрозуміло, якщо особа, яка охороняється, вирушає на стадіон, то для охоронцях доречним буде одяг в стилі кежуал, але на урочистих заходах і дипломатичних прийомах необхідно дотримуватись відповідного дрес-коду. Водночас непогано було б навчитися правильно, відповідно до дипломатичного етикету, його визначати - охоронці мусять відчувати себе впевнено та належно виглядати за будь-яких обставин, навіть під час офіційних заходів.

Кращий повсякденний одяг для співробітника особистої охорони - костюм. У звичайні дні зручніше і практичніше працювати в строгому діловому костюмі, краще за все - темного кольору, бо не завжди (особливо в тривалих поїздках) є можливість добре почистити та відпрасувати одяг Він повинен бути зшитий із тканини, що складається на 50% із вовни. Тому вона не повинна м'ятися і краще, якщо вона буде в дрібну смужку - це зробить випадковий пил не таким помітним. На жаль, охоронці або взагалі не надають значення крою костюма або сумніваються, якому саме типу віддати перевагу. Тут усе залежить від моди і забаганок особи, яку охороняють. Головне, щоб під час урочистих подій і на ділових зустрічах люди із близького оточення особи, яку охороняють, виглядали належним чином. Хоча темні костюми і мають представницький вигляд, але одягати їх потрібно доречно. Костюм можна купити, але краще за все - пошити на замовлення. Зшитий відповідно до вимог замовника костюм дозволить зручно і непомітно для оточуючих розмістити все необхідне для роботи обладнання і не буде обмежувати свободу рухів охоронця. Краще носити однобортні костюми і піджаки.

Краватка до костюма підбирається за кольором і не повинна бути яскравою. Єдина вимога - краватку необхідно заколювати, щоб вона не заважала під час застосування зброї. Важливу роль у повсякденному одязі відіграє сорочка. Вона не повинна бути синтетичною, тому що синтетика може викликати подразнення шкіри, особливо в спеку. Найкраще - це чиста бавовна. Колір сорочки має відповідати тону костюма, але з одним обмеженням - сорочка не повинна бути яскравою. Яскрава смуга на темному фоні костюма є зручною лінією прицілювання для терориста. Звичайно ж, сорочка завжди повинна бути бездоганно чистою. Все це може здатися дрібницями, проте етика й естетика поводження з особою, яку охороняють, є дуже важливою частиною роботи охоронця, адже дискредитуючи таку особу своїм зовнішнім видом, ви ризикуєте втратити роботу.

Взуття теж підбирається під колір костюма, але з однією умовою - воно не повинно бути вузьким. Основну частину робочого часу охоронець проводить на ногах, і вони до вечора набрякають, що створює додаткові незручності і відволікає увагу від основної роботи. Краще, якщо взуття буде на синтетичній підошві - такі туфлі або черевики не промокають і не ковзають на мармурових підлогах, що буде мати вирішальне значення в разі виникнення небезпечної ситуації.

Професіональний охоронець не повинен виділятися на фоні особи, яку охороняє. Це означає, що ваш одяг має відповідати обстановці, в якій доводиться працювати в даний момент. Якщо говорити про пріоритети в роботі охоронця, то першим і основним є уникнення загрози. Тому поговоримо про спорядження, яке допомагає в цьому.

Спроби створити захисне екіпірування робилися ще під час Другої світової війни. Ми зробили для бійців штурмових інженерно-саперних бригад сталеву кірасу-нагрудник. Американці для своїх льотчиків - бронекуртку, броне- шорти і бронеботи. Потім була атомна ера, і до настання епохи локальних війн тема втратила актуальність. Роботи поновилися у 80-х рр.: для бійців в Афганістані "пошили" бронежилети. Незграбні, пудові, вони захищали не дуже надійно, а воювати в них було вкрай незручно. А передові країни світу тим часом починали оснащувати свої підрозділи комплектами, які поєднували в собі кращі досягнення технічного прогресу: електронні компоненти зв'язку та навігації, лазерні приціли, суперміцні та легкі тканини.

Окремими пунктом ми можемо виділити нижчезазначені рівні в екіпіруванні охоронців [2; 4].

Екіпірування ділиться на те, що охоронець носить безпосередньо на собі постійно (переносне спорядження), і те, що він використовує для виконання певних завдань, таких, наприклад, як оперативно-технічний огляд приміщень, автомобілів або надання долікарської допомоги. Спочатку ми розглянемо, що являє собою переносне спорядження. Це досить широке поняття, і до нього входять не тільки спецзасоби та зброя. Переносне спорядження охоронця - це все, що він використовує у своїй повсякденній роботі [5;6].

Переносне спорядження розміщується на охоронцеві під час роботи і може знадобитися йому в будь-який момент для полегшення виконання професійних обов'язків або активної протидії під час нападу на особу, щодо якої здійснюється фізична охорона. Базовими елементами, які однозначно повинні входити в набір охоронця, є нижче- зазначені.

Вогнепальна зброя або пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (за відсутності наданої законом можливості використання вогнепальної зброї) - необхідна для ефективної протидії нападу і контролю ситуації в умовах високого рівня загрози з боку оточуючих. Запасні магазини - необхідно носити мінімум два, зважаючи на ймовірність нападу, у вас має залишитися досить боєприпасів для здійснення необхідного захисту особи, що охороняється, і контролю ситуації.

Кайданки - використовуються для контролю і конвоювання нападників, рекомендується використання пласти- кових одноразових кайданок.

Бронежилет прихованого носіння - необхідний для забезпечення живучості охоронця, мінімум 2-3 класу захисту, який оптимально поєднує властивості скритності та зручності тривалого носіння із захистом від нападів із застосуванням короткоствольної зброї.

Блокнот, ручка - банальний набір, але буває досить багато важливої оперативної інформації, яку необхідно точно зафіксувати.

Протидимна маска - підвищує можливості охоронця та забезпечує виконання ним своїх функціональних обов'язків під час можливої евакуації із приміщень із високою часткою задимлення.

Нелетальна зброя (елекгрошокер) - застосовується для контролю нападників і припинення їхніх протиправних дій, коли відсутні необхідні правові основи для застосування вогнепальної зброї.

Перелічені вище елементи екіпіровки є базовими, їх можна доповнювати залежно від специфічних умов несення служби. Таким переліком можна й обмежитися, якщо ви постійно виконуєте свої обов'язки в умовах міста, особа, яку охороняють, не перебуває під безпосередньою загрозою та своїм способом життя не ускладнює охоронцям виконання їхніх професійних обов'язків.

Але можлива ситуація, коли ви працюєте в середній або великій групі охоронців (чотири і більше), а особа, яку охороняють, постійно перебуває в умовах підвищеного рівня загрози. За таких обставин охоронці регулярно стикаються з потребою виконанням спеціальних функцій, викликаних окремими ситуаціями, які спрямовані на підвищення рівня безпеки. Можна виділити такі: передова група, група посилення охорони, група оперативно-технічного огляду й інші [5].

Без наявності надійного зв'язку неможлива взаємодія з іншими охоронцями. Основним інструментом для зв'язку є радіостанція. Сучасні технології дозволяють робити все більш мініатюрні передавачі й оснащувати їх багатьма корисними функціями, як-от: вихід на телефонну лінію, кодування сигналу тощо. Але основними вимогами є мініатюрність і надійність, тому що охоронцеві доводиться носити радіостанцію постійно. До засобів оперативного зв'язку також можна віднести мобільний телефон. Але варто пам'ятати, що сучасна техніка дозволяє без проблем прослуховувати будь-які типи стільникових телефонів, тому без використання кодованих сигналів можна видати своєму противнику важливу інформацію [4].

Під час проведення оперативно-технічного огляду приміщень і автомобіля охоронцю необхідний маленький складаний інструмент. Більш повний набір інструменту може зберігатися в спеціальній валізі в автомобілі прикриття. У разі фізичного контакту, особливо із застосуванням холодної зброї, важливо захистити руки, адже порізи істотно знижують ефективність протидії. У роботі використовуються спеціальні шкіряні рукавички, які не можна порізати ножем. Зовні вони нічим не відрізняються від звичайних рукавичок [5;7].

Щоб уникнути відвідування місць із підвищеним радіаційним фоном, охоронець перевіряє приміщення за допомогою портативного дозиметра. Японські фірми випускають їх у вигляді звичайної авторучки, що дозволяє носити дозиметр у кишені піджака разом із документами, що засвідчують особу охоронця, і обов'язковим блокнотом для запису необхідної та термінової оперативної інформації. Для роботи вночі або під час здійснення оперативно-технічного огляду без освітлювальних приладів не обійтися. Вони можуть бути двох типів. Перший - це дуже потужні ліхтарі з акумуляторами. їх краще розміщувати в автомобілі. А при собі охоронець повинен мати невеликий ліхтарик. Для подачі сигналів у нестандартних ситуаціях, коли застосування радіостанцій або ліхтарика неможливо, використовується лазерна ручка-указка. Деякі моделі передають промінь на відстань до 100 метрів.

Особливу роль відіграє особиста медична аптечка. Вона необхідна не тільки самому охоронцеві, а й особі, яку він охороняє. В аптечці повинні бути: перев'язувальні матеріали для швидкої зупинки кровотечі в разі вогнепальних або ножових поранень; засоби для оброблення опіків; серцеві краплі або таблетки. Охоронець повинен знати, які медичні препарати вживає особа, яку охороняють, і на які ліки в неї алергічна реакція. Під час довгого робочого дня рано чи пізно наступають моменти втоми, фізичної або моральної. Тут можуть допомогти різні полівітаміни, що відновлюють працездатність. Аптечка повинна займати мало місця, тому менш важливі медичні препарати, які можуть стати в нагоді в будь-який момент, можна або розділити між усіма охоронцями, або зберігати у великій медичній валізі в автомобілі.

Висновки

У наш час дипломатичний протокол і етикет стали ніби синонімом суворого дотримання всіх норм і правил, не тільки міждержавного а й повсякденного спілкування. Неухильне дотримання міжнародних норм і правил підкреслює повагу до іншої країни. За багато років у дипломатичній практиці склалася свого роду "мова" дипломатичного етикету зі своїми термінами і поняттями. Тому неприпустимо ігнорувати такі правила. "Пропущені" жести ввічливості або компліменти рівнозначні навмисному прояву неповаги до іншої держави.

Зважаючи на відсутність чіткої системи визначення рівня кваліфікації охоронців, на ринку працює досить багато випадкових людей, які не можуть ефективно використовувати навіть невеликий перелік загальновідомих і доступних знань і навичок. Крім того, відсутня система, яка б стимулювала рівень підвищення підготовки охоронців. Розвиток такої системи дозволив би охоронцям постійно підтримувати і підвищувати рівень професійної підготовки та через спеціалізовані навчальні центри отримувати інформацію про сучасні тенденції у сфері гарантування особистої безпеки, зокрема й необхідні знання, вміння й екіпіровку.

Беручи до уваги нестабільну ситуацію у світі, зараз сфера гарантування безпеки переживає сплеск попиту на послуги охоронців. В останні кілька років було випущено на ринок або адаптовано досить багато спорядження як базового, так і спеціалізованого (використовуваного під час визначених рівнів загроз або ситуацій).

Вибір правильної екіпіровки та наявність тих чи інших елементів - один із найважливіших моментів у роботі охоронця, тому що від того, як він ставиться до свого спорядження, можна судити про те, як він виконує свої професійні обов'язки. Іноді для того, щоб обрати ту чи іншу кобуру або поясний ремінь, які максимально підходять, доводиться витратити багато часу і грошей. Але, якщо ви володієте необхідним досвідом та знаннями, ви зможете зробити той правильний вибір, який дозволить вам максимально комфортно виконувати свою роботу і за необхідності зреагувати на зміну ситуації без найменших зволікань, у секунди, які можуть коштувати життя.

Список використаних джерел

1. Про Положення про Державний Протокол та Церемоніал України: Указ Президента України від 22 серпня 2002 р. № 746/2002 (зі змінами) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/746/2002

2. Абрамов В. Профессиональная подготовка охраны / В. Абрамов. - М., 1999.

3. БирковичТ. Правове регулювання дипломатичної служби в Україні: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / Т. Биркович; Національний аграрний ун-т. - К., 2007. - 20 с.

4. Вождаев В., Каретников М., Лобашев А. и др. УІР в зеркале охраны / В. Вождаев, М. Каретников, А. Лобашев. - М.: Школа охраны "Баярд", 2003.

5. ЛарінА. Професія:тілоохоронець/А. Ларін.-М. : Бумеранг, 1995.-134с.

6. Томсон Лерой. Тілоохоронець / Л. Томсон. - Гранд-Фаір, 2005. - 254 с.

7. Кваліфікаційні характеристики професії "тілоохоронець". - К.: Міністерство праці та соціальної політики України.

Размещено на Allbest.ru