Педагогічна етика як складова професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічна етика як складова професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури

Б.І. Без'язичний

Анотація

У статті розкрито сутність та зміст педагогічної етики як складової професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Подано основні наукові погляди на сутність понять «етика», «мораль», «моральність», «професійна етика», «педагогічна етика». Наведено характеристику професійної діяльності вчителя фізичної культури, окреслено її етичні аспекти.

Ключові слова: етика, мораль, професійна етика, педагогічна етика, фізична культура, майбутній вчитель.

Постановка проблеми. Гуманістична парадигма сучасної освіти Грунтується на визнанні пріоритетною основою діяльності вчителя повагу до школяра, прийнятті його права на ціннісне самовизначення. Орієнтація в навчально- виховному процесі на особистість дитини як на найвищу цінність зумовлює необхідність формування знань і вмінь в галузі педагогічної етики, морально-вольових якостей, моральних настанов і цінностейу майбутніх учителів, в тому числімайбутніх учителів фізичної культури.

Діяльність учителя фізичної культури, основана на загальнолюдських принципах моралі, створює сприятливі умови не тільки для фізичного розвитку школярів, а й засвоєння цінностей моральної культури, дозволяє в системі виховних відносин обрати правильний підхід до кожного учня з метоюнайповнішого розкриття його можливостей, як фізичних, так і духовних. Отже, етичний аспект діяльності вчителя, виступає одним із вирішальних факторів, який впливає на процес педагогічного спілкування та визначає його результати. З огляду на це, педагогічна ети- камає розглядатись як важлива складова професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Аналіз останніх досліджень і публікаційдав можливість визначити такі напрями наукових досліджень, пов'язаних з розв'язанням вказаної проблеми: філософські основиморально-етичної культури(Е. Баллер, В. Бачинін,

Гончаренко, А. Гусейнов, А. Ермоленко, С. Косолапов, Л. Коган, В. Малахов, Дж. Мур,В. Соловйов, А. Швейцер та інші дослідники); теоретичні питання формування морально-духовної й етичної культури (Т. Аболіна, В. Бакштановський, В. Бачинін, В. Біблер, Н. Лавриченко, Є. Силяєва, В. Сухомлинський, Т. Хайруліна, І. Харламов, А. Шемшуріна та інші вчені); теоретичні засади педагогічної етики і деонтології (М. Васильєва, Л. Хоружа,

Чернокозов, В. Чернокозова, Н. Юмшанова та інші науковці).Ряд робіт присвячений дослідженню психологічних, педагогічних і культурологічних аспектів формування моральних уявлень учителя, його ціннісних орієнтації, переконань, принципів на різних етапах становлення його як спеціаліста (Е. Грішин, В. Давидов, А. Донцов, В. Журавльов, Л. Мітіна, В. Сластьонін та інші вчені).

Як показує аналіз наукових праць, педагогічна етика, яка охоплює соціально значущі елементи суспільної моралі, розглядається науковцями як основа педагогічної майстерності та найголовніша передумова професійного удосконалення вчителя. В дослідженнях увага приділяється пошуку оптимальних шляхів підготовки майбутнього вчителя до взаємодії з суб'єктами навчально-виховного процесу на доброзичливих морально-гуманістичних засадах.

Мета статті полягає у розкритті сутності та змісту педагогічної етики як складової професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Виклад основного матеріалу. В нашому дослідженні методологічними засадами наукового вивченняетичних аспектів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури виступають фундаментально-теоретичні положення різних наук, зокрема психології, філософії, етики, соціології.

Усвідомлення сутності педагогічної етики та її змісту, виділення основних підходів до організації етичної підготовки майбутніх вчителівстає можливим за умови аналізу змісту таких понять, як «етика», «мораль», «моральність», «професійна етика».

У довідковій літературі поняття «мораль»(від лат. «тогез»-звичаї) визначається як одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх без винятку галузях суспільного життя [7, с. 254].

Поняття «етика» і «мораль» отримали загальноєвропейське поширення, наповнившись в процесі культурного розвитку різним змістом. Поняття«етика» зберігає первісний зміст і позначає науку [2, с. 9]. У філософській енциклопедії етика визначається як вчення про моральність, мораль (від грец. «еїМка», «ethos» - звичай, моральний характер) [7, с. 515].Поняття «мораль» визначається як:1) система оцінок людських вчинків, їхніх цілей та результатів, що визначають їхню абсолютну цінність незалежно від користі і задоволення, що конкретно доставляються ними; 2) загальнолюдські норми і зразки поведінки, прийняті в деякому суспільстві;3) реальноіснуючий феномен, що має абсолютний, а не культурно-історичний характер [8, с. 10].

А. Донцов слушно зазначає, що мораль зосереджує в теоретичній свідомості суспільства принципи, норми, ідеали, щовиконують функцію регуляції поведінки люди- ни.Аналізуючи взаємодію та співвідношення понять «мораль» і «моральність» вчений визначає, що єдність цих понять полягає в тому, що вони відображають сферу належного. Але на відміну від моралі як форми суспільної свідомості, моральність має здебільше індивідуально зорієнтовану спрямованість. Вона може формуватись на рівні теоретичної свідомості та під впливом соціальної практики на підгрунті власного життєвого досвіду, завдяки впливу- моральних норм, традицій та форм поведінки, що утворились в певному соціально-культурному середовищі [3].

В сучасній науці професійна етика розглядається як кодекси поведінки, що забезпечують моральний характер тих взаємин між людьми, які випливають з професійної діяльності [6, с. 430]. Незважаючи на загальний характер моральних вимог, і наявність єдиної трудової моралі, існують ще й специфічні норми поведінки для певних видів професійної діяльності.

В основі професійної етики будь-якої сфери діяльності лежить принцип гуманності, вимога безумовної поваги до людини, до особистості.Гуманістичними аспектами насичена і педагогічна етика, яка реалізує принцип єдності поваги до особистості учня і вимогливості до нього, ставить питання про моральну довіру суспільства до вчителя.

Педагогічна етика представляє науку, предметом якої є моральна сторона професійної діяльності вчителя: моральна оцінка його професійної практики і усвідомлення її в специфічних формах, принципах та категоріях етики.

Виділення педагогічної етики в самостійну галузь педагогічного знання обумовлено низкоюфакторів: розширенням сфери педагогічного впливу на суспільство; збіль- шеннямчисельності залучених до сфери освіти; збільшенням термінів навчання, тобто знаходженням учнів під безпосереднім впливом педагогів ;зростаючою необхідністю формування комплексу моральних якостей та сталої моральної свідомості.

Педагогічна етика розглядає сутність принципів педагогічної моралі і сутність основних її категорій. Співвідношення педагогічної моралі із загальною мораллю слід розглядати як співвідношення частини і цілого. Представляючи собою особливе по відношенню до загальної моралі, вона більш повно і глибоко відображає характеристики моральних поглядів, почуттів і переконань, морального досвіду та елементів моральних відносин у педагогічній діяльності.

Педагогічна етика оперує такими поняттями етики, в яких відбиваються риси педагогічних поглядів, діяльності і відносин. В першу чергу до таких понять можна віднести професійний педагогічний обов'язок, педагогічну справедливість, педагогічний такт, толерантність та інші поняття.

До змістових структурних компонентів педагогічної етики Г. Васянович відносить моральну свідомість, моральну діяльність і моральні відносини. педагогічна мораль етика професійний

Вчений розглядає моральну свідомість як форму суспільної свідомості, яка відображена і закріплена у вигляді моральних норм і правил поведінки людей у суспільному й особистому житті, та відносить до її структури такі основні елементи:

Моральні знання, які уявляють собою особливу форму духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності з погляду моральності (добра, справедливості, гідності), яка характеризується усвідомленням їх істинності.

Моральні почуття - як форму суб'єктивного, безпосереднього переживаного морального ставлення особистості до явищ навколишньої дійсності, інших людей і їхніх вчинків, самої себе і власних дій.

Наступний змістовий структурний компонент педагогічної етики - моральна діяльність, якаохоплює не лише просвітництво, самовиховання і досвід, а й мету, потреби, мотиви, засоби та результат діяльності.

Моральні відносини представлені на рівні відносин з учнем (учнівським колективом), колегами і керівництвом школи, батьками і суспільством.

За визначенням Г. Васяновича теоретико- прикладними завданнями педагогічної етики в сучасних умовах є [1]:

формування гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності, орієнтації особистості вчителя на моральне виховання учнів;

виявлення чинників, які сприяють зростанню рівня моральності педагога і учнів або, навпаки, гальмують цей процес;

дослідження зв'язку між моральним досвідом дітей та їх батьків;

розкриття механізмів взаємозв'язку, гармонії моральних і професійних якостей учителя;

дослідження механізму вдосконалення морально- правових відносин між особистістю педагога і суспільством;

розв'язання проблем моральної мотивації педагогічної діяльності, її морального, матеріального стимулювання і суспільного визнання.

З огляду на важливість завдань, які вирішує педагогічна етика, можна стверджувати, що вона є основою педагогічного спілкування, а отже має стати невід'ємною складовою підготовки майбутніх учителів, зокрема учителів фізичної культури.

Зміст професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури характеризується системою здатностей та вмінь розв'язувати проблеми й завдання майбутньої професійної діяльності [4].

Професійна діяльність учителя фізичноїкультури, має складну структуру і значні відмінності від іншихпедагогіч- них професій.Вона знаходиться у безпосередньому зв'язку з вихованням школярів, і спрямована на гармонійний фізичний і моральний розвиток молодого покоління. Педагогічний обов'язок вчителя фізичної культури полягає у розкритті в дитині позитивних якостей, сприянні розвитку морально-вольових якостей, в підтримці впевненості дитини у своїх силах, тобто не тільки сприяє розвитку фізичних здібностей школярів, а йвиховує їх, формує особистісні якості, мотиви, інтереси, цінності.Як зазначає Ж. Бережна, ці мотиви проявляються і розкриваються у процесі занять фізичною культурою, а це викликає необхідність дотримуватися певних норм спортивної етики, виховувати спортивну працелюбність, волю та інші особистісні якості й властивості спортивного характеру. При цьому вчитель сам має демонструвати відповідні установки, інтереси, прагнення й особистісні риси, такі як чесність, відвертість, співробітництво, прагнення допомогти вихованцю.

Педагогічна етика вчителя фізичної культури реалізується в його комунікативних здібностях. Серед найбільш поширених виховних методів і форм впливу насвідомість школяра виділяють настанови ізауваження рекомендації і поради, які визначають ставлення учня до занять фізичною культурою.

Наведена характеристика професійної діяльності вчителя фізичної культури показує вагомість моральних якостей особистості вчителя у фізичному вихованні школярів. Його здійснення вимагає від випускників вищих педагогічних навчальних закладів відповідної підготовки, яка має включати зміст педагогічної етики поряд із професійними знаннями, уміннями і навичками.

Висновки

В основі гуманізації сучасної системи освіти лежить визнання людини як найвищої соціальної цінності. В цих умовах відбувається переосмислення ролі вчителя, висуваються нові вимоги до підготовки майбутніх учителів фізичної культури, здатних створювати оптимальні умови для фізичного та морального розвитку кожного школяра, розвиватиприродні задатки, можливості дитини, враховуватиїї інтереси, прагнення та потреби.

Сучасна наука розглядає педагогічну етикуяк розділ етичної науки, який вивчає особливості педагогічної моралі, характер моральної діяльності вчителя і моральних відносин у професійному середовищі.Реалізація завдань педагогічної етики на заняттях з фізичної культури сприяє моральному вихованню молодого покоління.

Перспективним напрямом подальших досліджень є

вивчення особливостей формування етичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури.

Список використаних джерел

1. Васянович Г.П. Педагогічна етика: навч. посіб. / Г.П. Васяно- вич. - К. : Академвидав, 2011. - 256 с.

2. Гусейнов А.А. Наука, мораль, человек / А.А. Гусейнов // Человек в системе наук. Огв. ред. И.Т.Фролов.-М.: Наука, 1989.- С.8-15.

3. Донцов А.В. Моральна культура вчителя: монографія / А.В. Донцов. - X. : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. - 240 с.

4. Драгнєв Ю.В. Професійний розвиток майбутнього вчителя фізичної культури в умовах інформаційно-освітнього простору: теорія та практика : монографія / Ю.В. Драгнєв ; Держ. за- кл. «Пуган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. - 476 с.

5. Краткаяфилософскаяэнциклопедия. - М. : Просвещение, 1994. - 574 с.

6. Словарь по этике / Под ред. АА.Гусейнова и И.С.Кона.-Изд-е 6-е,- М.: Политиздат,1989, - 447 с.

7. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова.-Изд-е 6-е, перераб. и дополн.-М.: Политиздат, 1991,- 559 с.

8. Шрейдер Ю.А. Лекции по этике / Ю.А. Шрейдер. - М. :Мирос, 1994,- 134 с.

Размещено на Allbest.ru