Категорії військової етики та моральні цінності військовослужбовців ЗСУ в умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАТЕГОРІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЕТИКИ ТА МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Голик М.М.,

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук, Національна Академія сухопутних військ

(Україна, Львів),

Стаття присвячена формуванню етичних основ військової етики та моральних цінностей у військовому середовищі Збройних сил України.

Ключові слова: Збройні сили України, морально-психологічний стан, корпоративна культура, честь , совість, мораль.

професійна етика військовий офіцер україна

The article is devoted to the formation of ethical foundations of professional ethics in the military environment of the Armed Forces of Ukraine.

Keywords: Armed forces of Ukraine, the morale, corporate culture, honor, conscience, morality.

Постановка проблеми та її актуальність. Моральний обов'язок - це обов'язок без корисного благовоління до всіх живих істот. Тобто, моральний обов'язок - це обов'язок загальнолюдський. Саме тому обов'язок ми можемо визначити як необхідність виконувати свої моральні обов'язки, підкорятися волі більш значимій, ніж своя особистість. Саме морально-етичні чинники і виступають основою військової етики військовослужбовців ЗСУ, яка є запорукою доблесті і честі наших воїнів в умовах сьогодення.

Аналіз попередніх досліджень. Морально-етичні чесноти відображали в своїх працях античні мислителі: Вергилій, Цицерон, Сенека; учені Середньовіччя: Аврелій, Августин і ін.; мислителі європейського Відродження: М. Монтень, Ф. Петрарка; філософи Нового часу: Т Гоббс, Дж. Локк. Величезний внесок до систематизації обґрунтування загальної теорії етики, культури внесли такі учені, як O. Шпенглер, З.Фрейд, Г Гегель, і багато інших. Осмислення загальної природи етики, моралі та культури розкрито у працях таких відомих вчених:. Е. А. Баллера, Н. С. Злобіна, Л. Н. Когана, і ін.).Низка питань щодо проблеми корпоративної культури та етики розкрито у роботі А. А. Радугіна, Г А. Дмитренка, Г С. Колеснікова, Г О. Балла, В. В. Ягупова, O. В. Бойка, А. М. Романишина, Г. М Шевкун., Т Л.Грицевича, О. Л. Ходань. Сидоренко Л. В. та ін.

Мета дослідження. Стаття має на меті розкрити концептуальні основи категорійного апарату професійної етики військовослужбовців ЗСУ як чинника формування маральних цінностей військовика.

Завдання статті. полягає у філософському аналізі сутності понять «категорії військової етики » та дослідженні моральних цінностей офіцера Збройних сил України.

Виклад основного матеріалу. Категорії етики - узагальнене теоретичне відображення основних зв'язків і відображень, існуючих у моралі. Етичні категорії - це концентроване відображення внутрішніх суттєвих якостей і закономірностей моральності [3].

Етичні категорії існують в моральній свідомості на теоретичному рівні як вираз об'єктивного морального змісту буття.

Зміст моральних явищ, зафіксованих в теоретичній формі і категоріях, знаходить своє відображення і на повсякденному рівні свідомості у формі поглядів, уявлень, почуттів. Людина свідомо чи підсвідомо використовує етичні категорії в процесі життя та життєдіяльності та має справу з їх реальним змістом у процесі діяльності [5, с. 10].

Етичні категорії виконують службові функції, тобто вони є сходинками пізнання моральної сторони життя, різних моральних явищ; являють собою своєрідний інструмент пізнання. Категорії етики є певною формою руху морального пізнання від меншого до знання більш глибокого. Категорії етики характеризуються деякими специфічними рисами [9]. Розглянемо їх.

По-перше, вони застосовуються не тільки в етиці, але й у суспільних та інших науках. Тому що, практично поза моральним впливом немає сфер громадського життя, то і етичні категорії широко застосовуються в політичній, економічній, соціальній та військовій галузях.

По-друге, етичні категорії майже одночасно є і категоріями політичними, економічними, юридичними тощо. Це такі категорії, як патріотизм, справедливість, відповідальність та інші. Це пояснюється наявністю значного обсягу етичного змісту. Ця обставина свідчить про синтезуючий характер моральності категорій етики, здатних проникати в сутність різних явищ.

По-третє, до етичних категорій слід віднести весь діапазон: від надзвичайно широкої спільності (добро - зло) до більш локальних, іноді інтимних сфер (такт, любов, заздрість, помста, ненависть [12].

По-четверте, дієвість етичних категорій переважно спираються на силу громадської думки, самоусвідомлення та переконання особистості.

Проблема категорій в етиці є однією з важливих. До неї прикута увага вчених в минулому і сьогоденні. Якщо змістовна сторона окремих категорій (обов'язку, честі, відповідальності тощо) вивчена доволі глибоко і всебічно, то проблема їх класифікації, співвідношення, обґрунтування принципів побудови системи категорій з'ясована ще недостатньо. Тому необхідно науково обґрунтувати систему категорій, побудувати відповідно з історичним розумінням моралі як засобу регулювання відносин людей, колективу, особистостей і суспільства [11].

При класифікації понятійного апарата етики і побудови системи категорій слід виходити із загального філософського принципу руху від загального до конкретного. Пропонується в основу класифікації взяти одну з категорій етики, якій надається значення фундаментальної.

Наприклад, такою першоосновою називають категорії добра, обов'язку, совісті, щастя, моральної мети тощо. У цьому підході приваблює спрощений варіант побудови етичної системи: спочатку зводиться моральний фундамент, а лише потім піраміда за принципом актуальності категорій, їх взаємозв'язку, спільності та ін. [9; 10; 14]. Необхідно додержуватися цілісного підходу до моральних явищ при всьому розмаїтті її сторін та відносин. На думку провідних сучасних вчених, в основу класифікації доцільно покласти структуру і зміст самої моралі.

Можна виділити три групи категорій етики, це категорії моральної свідомості, моральних відносин та моральної діяльності.

Звичайно, дана класифікація досить умовна. Це пояснюється єдністю і взаємопроникненням всіх сторін моралі. Кожна окрема категорія немовби акумулює у собі всі інші етичні категорії [14].

Серед етичних категорій виділяють групу так званих військово-етичних категорій.

Військово-етичні категорії мають класифікацію стосовно військової сфери: по-перше, це категорії, що відображають специфіку моральних відносин у військовому колективі в умовах військової діяльності;

по-друге, це категорії бойової моралі, які дають можливість прояву у бою.

До першої групи військово-етичних категорій відносять поняття військового обов'язку, моральної відповідальності, військової честі , гідності, військової дисципліни, та інше... У цих категоріях відображаються моральні обов'язки особистості, військового колективу, перед народом, країною в цілому. Розглянемо дві з них: військового обов'язку та військової честі, які найбільше притаманні військовослужбовцям. Слова про обов'язок нам промовляли наші батьки, вчителі, командири, начальники. Ці слова наповнені глибоким змістом: їх урочисто промовляють під час прийняття Військової присяги. В обов'язках відбиваються вимоги, які висуває держава, колектив, підрозділ тощо. Обов'язок, який пов'язаний із захистом Батьківщини, називається військовим [4, с. 16].

Сучасним прикладом виконання свого військового обов'язку можуть бути дії українських військовиків щодо відновлення територіальної цілісності на Сході України. Тисячі врятованих людей, тонни доставлених до зруйнованих сіл та міст продуктів, медикаментів, одягу, відремонтовані будинки, шляхи, дамби, греблі - це сьогодення нашої армії.

Категорія обов'язку визначає таке моральне усвідомлення належного, за якого здійснення останнього постає перед особою як її начальне практичне завдання [3]. Головна специфіка військового обов'язку полягає в свідомому визначенні суб'єктом своєї поведінки відповідно до конкретної ситуації.

Для воїна вимоги суспільства не є чимось нав'язаним зовні, якимось тягарем, вони виражають глибоко усвідомлену необхідність [17].

Виконання офіцером свого обов'язку є прекрасною школою формування високих моральних якостей, морального самоствердження в очах оточуючих. Для виконання свого обов'язку солдату потрібні такі моральні „інструменти”, як переконання, міцні знання, сильна воля. Переконання висловлюють моральну впевненість у значимості свого обов'язку, відповідальності перед Україною. Більш того, глибоке усвідомлення свого обов'язку допомагає воїну перебороти різні спокуси, небажані випадковості. У житті людини чимало таких ситуацій, коли потрібно зробити вибір, визначити лінію поведінки, дати оцінку вчинку або події. Кращим радником людини стане переконаність, яка виражена в почутті та усвідомленні обов'язку [1, с. 18].

Особливість військового обов'язку полягає в тому, що він знаходить юридичне закріплення у Конституції України (Основному Законі), Військовій присязі, статутах та інших керівних документах [1; 4; 6; 7; 8]. При оцінюванні морально-бойових якостей воїнів командири надають першорядне значення виконанню ними військового обов'язку в великому і малому, сьогодні і завжди. Важливим фактором виконання військового обов'язку є усвідомлена дисципліна. У демократичному суспільстві дисципліна не обмежує розвиток особистості; скоріше за все вона є умовною її свободи. Дотримання військової дисципліни забезпечує своєчасне та ефективне рішення бойових задач під час війни, а також підтримання необхідної боєздатності. Якщо в категорії обов'язку вимоги суспільства виражені категоричним „треба”, то честь вимагає виконання своїх обов'язків через необхідність престижу в очах громадськості, прагнення вести себе гідно у всіх ситуаціях [1; 2; 4; 18].

У моральному портреті військовослужбовця, одягненого в український армійський однострій серед багатьох спектрів моральних якостей військова честь займає особливе місце. Військову честь визначаємо як усвідомлення особистої гідності воїна - захисника,громадянина вільної країни. Категорія військової честі розкриває ставлення людини до себе та суспільства.

Поняття честі передбачає міру поваги і пошани, яку вона заслужила своїми справами [3].

Категорія честі має тісний зв'язок з поняттям репутації, що позначає загальну думку, яка складається в суспільстві щодо морального обличчя певної особи або колективу. Людина честі (а військовослужбовець особливо) повинна піклуватися як про репутацію соціальної групи, до якої вона належить (у нашому випадку це - військовий підрозділ, частина, Збройні сили у цілому), так і про свою власну репутацію: наскільки вона (людина честі) відповідає особисто висоті вимог честі, що належить їй як члену даної спільноти [5; 6].

Слід відмітити такі основні компоненти військової честі.

Компонент перший - це глибоко усвідомлене, відповідальне ставлення до своїх обов'язків.

Компонент другий. Визначення суспільством, колективом реальних досягнень воїна, підрозділу, частини.

Компонент третій. Наявність у людини постійної здатності, вольової готовності гідно виконувати військовий обов'язок у будь-який час і в складних умовах [6].

Почуття честі виступає моральним стимулом, який мобілізує воїна на зразкове виконання своїх службових обов'язків.

Військова честь зобов'язує воїна оволодівати новими рубежами в опануванні своєю професією. Треба відзначити також, що честь воїна вимагає ввічливого і поважного ставлення військовослужбовців один до одного.

Честь неодмінно передбачає вірність даному слову. Вірність слову є важливим критерієм оцінки моральної зрілості воїна. Честь - це завжди чесність перед собою і товаришами [9; 10].

У зв'язку із загостренням питань національної безпеки України, світової воєнно-політичної нестабільності, наш успіх боротьби за свободу, демократію, соціальний прогрес багато в чому залежить від моральної відповідальності воїнів, їх громадської свідомості.

Відповідальність необхідна у будь-якій сфері діяльності. Особливо велика її роль і значення в умовах військової агресії на теренах нашої держави, в процесі якої забезпечується підтримка постійної бойової готовності Збройних Сил України. Успішне рішення різних задач щодо забезпечення високої бойової готовності у всіх видах Збройних Сил передбачає відповідальне ставлення особового складу до своїх обов'язків [7].

Отже, роль і значення моральної відповідальності офіцера в сучасних умовах залежить від того, наскільки своїми рішеннями він може вплинути на інших. Тому під моральною відповідальністю розуміємо здатність офіцера передбачати результати своєї діяльності і поведінки та діяти стосовно інтересів військового колективу та всієї держави.

Моральна відповідальність військовика характеризується перш за все усвідомленням результату і наслідків вчинку, визнанням необхідності діяти так, а не інакше, морально-вольовими зусиллями щодо здійснення дієздатністю прийняти вірне рішення і втілити його у життя [8].

Моральна відповідальність офіцера -- це його здатність чітко та повно виконати свій обов'язок у найважчих умовах, у мирний та воєнний час. Недаремно моральну відповідальність називають найважливішим атрибутом особистості.

Величезна роль моральної відповідальності проявилася в ході бойових дій, як показали сучасні події на Сході України. Але тут у силу обставин діють дещо інші критерії. Вони виражають особливу форму прояву обов'язку, честі, відповідальності в особливих, драматичних подіях бою, війни в цілому. До цих категорій, які звуться категоріями бойової моралі, відносяться військовий героїзм, мужність, самопожертва, бойове товариство тощо.

Відвага також є однією з категорій бойової моралі. Вона розкриває моральну здатність прийняти і провести в життя сміливе рішення. Відвага характеризує здатність солдата впевнено долати почуття страху. У військовій відвазі проявляється рішучість воїнів, підрозділів і частин розв'язувати найскладніші протиріччя бойових обставин рішучими, хоробрими діями. Військова відвага визначається як хоробрість [15; 16].

Однією з категорій бойової моралі виступає військова мужність. Це - військово-етична категорія, яка характеризує морально-вольову здатність до витримки та рішучості. Виступаючи моральною якістю воїна, вона виражає тривалість, сталість прояву сміливості і самовладання. Критерій мужності відображує здатність людини подолати почуття страху, негативних емоцій, здатність бачити і оцінювати загрозу. У мужності більше раціонального, ніж емоційного у порівнянні з відвагою. Ця важлива якість часом стає вирішальною, особливо в ситуаціях, які вимагають тривалого, стійкого прояву сили духу , волі, наполегливості. Охарактеризуємо ще одну категорію військово-етичної теорії це - бойове товариство. Воно виражає колективний характер моральних відносин у військовому колективі в бойових умовах.

Бойове товариство засноване на морально-бойовій єдності воїнів і закріплено в зв'язках в ході спільної служби. Бойове товариство означає бойову дружбу, готовність до взаємодопомоги в бою. Така дружба базується на глибокій довірі, єдності цілей, головних інтересів. Історія війн, боротьби за волю, за незалежність , багата прикладами прояву бойового товариства, бойової дружби, без яких не може бути й мови про досягнення перемоги в бою [17; 18].

Найвищим проявом морально-бойових якостей воїна був і залишається військовий героїзм.

Героїзм - це діяльний процес, відбиваючий вищу форму самовідданого прояву соціальної активності людей, який має прогресивне значення для громадського розвитку. Героїзм - явище історичне. Носіями героїчних дій можуть бути окремі особи, колективи, народні маси [3].

Військовий героїзм - вища форма прояву бойової активності, моральної відповідальності в збройній боротьбі, коли воїн, військовий колектив, народ здійснюють самовіддані дії, які виходять за буденні норми поведінки в ім'я перемоги над ворогом [16].

Військовий героїзм є, по суті, одним із засобів вирішення численних протиріч у ході війни. Саме тут закладена об'єктивна основа перемоги над ворогом. Пригадаймо славних захисників Донецького летовища - «Кіборгів». У ході збройної боротьби можуть виявитися такі протиріччя, які на даному етапі наявними засобами і можливостями неможливо вирішити без героїчного акту. У вирішенні цих протиріч міститься необхідність здійснення героїчного. Героїчний етап, як процес, має багато сторін. Сам подвиг, як вершина героїчного, складається з мужніх, хоробрих, сміливих дій людей в ім'я великої ідеї незалежності нашої держави від російського агресора. Героїчний акт конкретної особистості заснований на переконаннях, почуттях, волі кожного.

Якщо ступінь готовності людини до подвигу, героїчного вчинку залежить від ідейних переконань , моральної зрілості її інтелекту, то в самій динаміці героїчного акту вирішальне значення відіграє воля. Почуття лише посилюють мотивацію героїчного вчинку [17].

Військовий героїзм як явище має специфічні риси.

По-перше, військова і бойова діяльність за своїм характером вимагає виключної рішучості дій.

По-друге, героїчна дія по своїй суті - вищий прояв свободи людини. Воїн йде на смертельний ризик, жертвує собою добровільно.

По-третє, суттєвою особливістю військового героїзму є насильницький характер вирішення протиріч, які виникають у процесі героїчного акту. Військові дії переслідують головну мету - повне знищення ворога, фізичну ліквідацію агресора. Тому військовий героїзм значною мірою визначається бойовою майстерністю, вмінням людей максимально ефективно використовувати бойову техніку і зброю зі знищення ворога [17; 18].

Героїзм як специфічний засіб прояву соціальної активності у вирішенні особливо складних протиріч може проявлятися в формах пориву і масової буденної роботи. Героїзм у формі пориву має певною мірою разовий характер. Нерідко це - поодинокий акт, здійснений окремими бійцями або колективом. Це - найбільш індивідуалізована форма героїзму. Звичайно, порив притаманний і окремим групам, колективам, підрозділам, але він звичайно виникає в результаті надихання людей поодинокими прикладами героїчних вчинків. (До прикладу, Дебальцево, Донецький аеропорт...) Героїзм бойового пориву може бути здійснений людиною з міцним ідейним стрижнем, який обумовлює глибину і направленість мотиву подвигу. У процесі здійснення героїчного пориву в свідомості людини домінує якась одна конкретна ідея: досягти, зробити, перемогти. В екстремальних ситуаціях бойовий порив, як форма героїчного, реалізується через самопожертву. (.до прикладу Савур Могила, подвиг генерала Гордійчу- ка...). Цей засіб прояву героїчного є одночасно і формою вирішення конкретних протиріч, коли ціною життя неможливе стає можливим. Друга форма прояву героїчного - героїзм масової повсякденної бойової роботи. Як правило, він має колективний характер, зовні менш яскравий, ніж героїзм пориву. Героїзм масової буденної роботи найбільш широко розвинений у роки мирного існування, бойового навчання військ. У подоланні буденності, іноді монотонності. Героїзм буднів виражається в підтримці моральної свідомісті, стабільної соціальної активності, що реалізується в процесі виконання людиною своїх функціональних обов'язків [10; 11]. Така діяльність не потребує разового синтезу всіх інтелектуальних, моральних і фізичних сил, однак вона передбачає спокійну, але тривалу, безперервну реалізацію норм та принципів моралі значно вище середнього рівня. Отже, категорії етики - це узагальнене теоретичне відображення зв'язків та відносин, які існують у моралі. З їх допомогою відображаються найбільш суттєві сторони моральних явищ та процесів [3; 9; 10]. До військово-етичних категорій ми відносимо категорії військового обов'язку, моральної відповідальності, військової честі і гідності, вимогливості, мужності та ін. У них сконцентровані найважливіші моральні вимоги воїнів сучасного українського війська.

Найвищим проявом моральності військовика є військовий героїзм.

Список використаних джерел

1. Бойко О. В., Голик М. М., Романишин А. М. Військове навчання і виховання: навчально-методичний посібник / Бойко О. В., Голик М. М., Романишин А. М. - Львів: ЛІСВ, 2007. - 153 с.

2. Бойко О. В. Теоретико-методичні проблеми формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів Збройних сил України: Монографія / О. В. Бойко-Дні- пропетровськ: ІМА-прес, 2014. - 544 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. -К. Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.)

4. Конституція України. ЦЙЬ: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/254к

5. Мовчан В. С. Етика: навчальний посібник / Мов- чан В. С. К.: Знання, 2007.- 483 с.

6. Наказ Міністерства оборони України від 31.12.1999 року №412 «Про Кодекс честі офіцера Збройних Сил України».

7. Наказ НГШ ЗСУ №109 від 14.03.2016 р. «Про затвердження настанови з морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування ЗСУ».

8. Наказ НГШ ЗСУ №4 від 04.01.2017 р. « Про затвердження інструкції з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у ЗСУ».

9. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / Палеха Ю. І. - К.: Кондор, 2008. - 354 с.

10. Петрушенко В. Л. підручник “Етика та Естетика” Навчальний посібник / Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2008.- 180 с.

11. Радченко О. В. Ціннісна система суспільства як механізм демократичного державотворення: монографія / Олександр Радченко - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - 380 с.

12. Рудакевич М. І. Професійна етика державних службовців. Теорія і практика формування в умовах державного управління / Рудакевич М. І. Моногр. - Т.: Вид- воАСТОН, 2007. - 400 с.

13. Слюсаренко А. В., Голик М. М., Гула Р. В., Глотов, О.Л., Щурко О. М. Християнська мораль та військовий обов'язок / А.В.Слюсаренко, М. М. Голик, Р. В. Гула, О. Л. Глотов, О. М. Щурко. - Львів: АСВ, 2012. - С. 6-112.

14. Тофтул М. Г. Етика: Навчальний посібник / М. Г. Тофтул. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2005. - 416 с.

15. Ходань О. Л. Корпоративна культура офіцера / О.Л. Ходань. Харків: Національна академія Державної прикордонної служби України, 2009. -123 с.

16. Шевкун Г. М., Грицевич Т. Л., Гузенко І. М. Військовослужбовцю про культуру поведінки: Навч. посібник / Г. М. Шевкун, Т. Л. Грицевич, І. М. Гузенко. - Львів: АСВ, 2014. - 135 с.

17. Шевкун Г. М., Ткачук П. П., М. М. Голик Основи військової етики та естетики: Навч посібник / Г М. Шевкун, П. П. Ткачук, Голик М. М. - Львів: НАСВ, 2018. - 170 с.

18. Ягупов В. В. Військове виховання: історія, теорія та методика / Ягупов В. В. - К., 2002. - 300с.

Размещено на Allbest.ru