Ділове спілкування - це складний багатоплановий процес розвитку контактів між людьми в службовій сфері. Специфічною особливістю названого процесу є регламентованість, тобто підпорядкування встановленим обмеженням, що визначаються національними і культурними традиціями, професійними етичними принципами. Одні з головних постулатів виглядають так [3, с. 150-154]: пунктуальність, стриманість, тактовність, ввічливість. діловий етичний спілкування

Ділове спілкування має свої особливості, а саме:

· наявність певного офіційного статусу об'єктів;

· відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;

· передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;

· конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети;

· взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;

· значущість кожного партнера як особистості;

· безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ. [5, с. 144-145]

Спілкування як взаємодія припускає, що люди встановлюють контакт один з одним, обмінюються визначеною інформацією для того, щоб будувати спільну діяльність, співробітництво. [2, с.132] Службові контакти повинні будуватися на партнерських засадах, виходити з взаємних запитів і потреб, з інтересів справи. Безперечно, таке співробітництво підвищує трудову і творчу активність, є важливим чинником технологічного процесу виробництва, бізнесу. [2, с. 135].

Особливості ділового спілкування різних країн

З часом інтенсивність міжнародних контактів збільшилась, тому зараз особлива увага приділяється вивченню процесу спілкування представників різних держав. Національно-культурна специфіка має великий вплив на ефективність спілкування. [4] При міжнаціональному спілкуванні у разі відсутності язикового розуміння на перший план виходять міміка і жести. Тому для успішного спілкування з представниками інших держав необхідно вивчити не лише вербальні особливості ділових взаємовідносин певної країни, а й невербальні.

Насамперед, для того, щоб ділове спілкування було ефективним, а між комунікатором і реципієнтом встановлювалося атмосфера взаєморозуміння, важливо знати й уміти використати принципи і правила ділового етикету ділового спілкування різних держав. Знання особливостей комунікативної культури партнера, підкреслене шанобливе ставлення до тих її елементів, які партнер особливо цінує, є запорукою відповідного ставлення і до себе. Отже, хотілося б виділити, насамперед, декілька стилів ділового спілкування в деяких державах.

1. Американський стиль

Головна особливість стилю - високий професіоналізм. Під час переговорів американці самостійні, енергійні, ініціативні, відкриті, їм більш імпонує не надто офіційна атмосфера ділового спілкування. Вони врівноважено сприймають ситуації, що виникають на переговорах, динамічно аналізують і гнучко оцінюють їх, зберігаючи при цьому внутрішню рівновагу, хороший настрій, виявляючи почуття гумору. [7] Суттєві їх національно-психологічні особливості - діловитість і практичність у розв'язанні проблем. При формуванні делегації вони керуються передусім критерієм компетентності, професіоналізму кандидатур.

2. Англійський стиль

Особливості цього стилю зумовлюють парадокси англійського характеру, до яких зараховують поєднання конформізму та індивідуалізму, ексцентричності й логічності, привітності й замкненості, простоти й снобізму. Англійцям властивий високий практицизм. Будь-які переговори вони розглядають з точки зору практичного застосування їх конкретних результатів. На переговорах поводяться привітно, без натяку на фамільярність. Англійці вважають, що успіх на переговорах залежить від позиції партнера, від обопільного намагання знайти найкраще рішення. Саме тому скрупульозно, прагматично готують їх. [4] Їм властиві гнучкість, уважне ставлення до ініціативи протилежної сторони.

3. Японський стиль

Часто за японцями помічають такі риси, як-от: пунктуальність, точність, етичний прагматизм, ввічливість. Важливими елементами їхнього стилю ділового спілкування є повага до традицій, поклоніння перед авторитетом, підкорення слабкого сильному, конформізм, внутрішня самодисципліна, стійкість до труднощів, розуміння гордості та гідності як стимулів людської поведінки, почуття етнічної винятковості, колективізм, стійкість соціальних зв'язків, готовність до їх удосконалення. [6, с. 91] На переговорах японці приділяють багато уваги розвитку особистих стосунків з партнерами. Вони нерідко намагаються детально обговорити проблему під час неофіційних зустрічей.

4. Французький стиль

Суттєвою особливістю цього стилю є динамізм, гнучкість, інтелектуальність, висока емоційність, що іноді межує з категоричністю, поєднані з тверезим розрахунком і прагматизмом. До їх національних особливостей зараховують також високу культуру мислення, любов до радощів життя, гострий розум, дотепність, винахідливість, емоційне ставлення до всього національного. [7] Велику увагу приділяють попередньому етапу переговорів, намагаються обговорити все заздалегідь. Принциповим питанням для них може бути мова переговорів (надають перевагу французькій мові). Під час спілкування люб'язні, ввічливі, дотепні. Іноді у своїй поведінці схильні до крайнощів.

5. Німецький стиль

Особливостями цього стилю є практичність, педантизм, логічна послідовність, емоційна стриманість. Ці особливості є похідними від національних якостей німців, серед яких найчастіше відзначають охайність, передбачливість, точність, пунктуальність, працелюбність, сумлінність. На переговорах вони педантичні, послідовно обговорюють кожну деталь. Ретельно виробляють свою позицію ще до переговорного процесу. Передусім вони вступають у ті переговори, в яких, на їх погляд, можливо досягти очікуваного результату. В умінні прогнозувати і планувати свої дії їм немає рівних.

6. Китайський стиль

Характерними ознаками китайського ділового стилю спілкування є практицизм, шанування своїх національних традицій, ввічливість, стриманість, залежність індивіда від групи уважне ставлення до партнера, уміння використати у своїх цілях його сильні та слабкі сторони. Для китайців важливо, щоб їх спілкування відповідало таким основним вимогам: тема розмови має бути цікавою, адекватною часу і реальній комунікативній обстановці, містити якомога більше тотожних і менше суперечливих моментів. [7] Для них важливе дотримання процедурно-смислових етапів, зокрема попереднє уточнення позицій, їх обговорення, підбиття підсумків. Особливістю китайських делегацій є велика кількість експертів.

7. Арабський стиль

Важливим елементом на переговорах для арабів є встановлення довіри між партнерами. Вони звикли орієнтуватися на минуле, традиції. Перш ніж приймати рішення, намагаються попередньо вивчити деталі проблем, що обговорюються на переговорах. Для єгипетського стилю спілкування як одного з арабських характерне почуття національної гордості, продовження історичних традицій, а також адміністративні правила поведінки. [6, с. 90-91]

2. Етикет ділового спілкування в Україні