Правила бізнес етики: проблеми застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правила бізнес етики: проблеми застосування

Ключові слова: етичність бізнесу, норми моралі, бізнес етика, конкурентоспроможність, моральні вимоги, соціальна відповідальність.

Саме поняття "етичного ведення справ" виникло ще в давнину в купецькому середовищі. Крім того, паралельно складався інститут меценатства як форма соціальної відповідальності власників-підприємців. Проте поширення рух за етичність бізнесу отримав лише наприкінці XIX - початку XX століть, частіше почали звучати твердження про те, що корпорації зобов'язані використовувати свої ресурси в такий спосіб, щоб суспільство опинялося у виграші. Як було сказано вище, в даний час прийнято розмежовувати класичну етику - філософську науки, предметом вивчення якої є мораль, та прикладну етику, яка і є предметом нашого вивчення, зокрема - етику бізнесу (що є одним із видів професійної етики), що все ж таки не заперечує цілісності етики як науки. Основні принципи класичної етики покладено основою аналізу етики конкретних ділових ситуацій.

Етика бізнесу, з позиції С.Г. Радченко це неписані закони ринку.[1, с. 46] Етичне регулювання не тільки доповнює юридичні механізми, але служить ефективним засобом багатьох економічних пріоритетів і соціально психологічних проблем. В силу етики бізнесу підприємець стає ефективним, передбачуваним у діловому спілкуванні, що зумовлює безпеку та стійкість його бізнесу. Негідна моральна поведінка бізнесмена ставить під сумнів його порядність і викликає бажання перервати чи не зав'язувати ділові відносини. Розраховуючи варіанти ділового співробітництва, підприємці віддають перевагу довгостроковим, надійним та компетентним партнерам, погоджуючись на надання їм низки переваг. Неетична ж поведінка найчастіше зумовлює збитки і навіть за умови короткострокового отримання прибутку від своїх вчинків, при сучасному розвитку інформаційного середовища така особа через деякий час отримає репутацію негідного партнера. Саме тому так важливо кожному підприємцю відповідати за результати власного бізнесу та оцінювати ризики та наслідки всіх своїх дій.

Теоретичні дослідження етичних засад бізнесу з'явилися, починаючи з другої половини ХХ- го століття. Період з кінця 60-х -70-х років минулого століття пов'язаний з осмисленням моральних чинників економічної діяльності в сфері бізнесу, що знайшло відображення в таких працях, як «Ситуації в етиці бізнесу» (Г. Томас, Р.Т. Пурял, Б.П. Роетс); «Боротьба за етику в Паблік Рілейшнз» (Д. Фінн); «Нова роль менеджменту» (В. Друкер); «Моральні проблеми в бізнесі» (Б. Вінянт) та багатьох інших. Зазначені роботи містили ряд положень, що формували концептуальний зміст етики бізнесу. Дослідження 80-х - початку 90-х років знайшли відображення в працях «Етика в освіті керівника бізнесу» (Д. Вогел, С. Пауерс); «Нова атака на легітимність бізнесу» (П. Бергер); «Менеджери бізнесу і моральні заповідники» (Р. Конрад); «Етичний бізнес» (П. Друкер) та інші.

У світовій літературі питанню етичного ведення бізнесу приділено багато уваги, зокрема його досліджували такі відомі науковці, як А. Сміт, М. Фрідмен, П. Друкер, Г. Кессем. В сфері дослідження етики вітчизняного бізнесу та його соціальної відповідальності досить продуктивно працюють українські вчені: Б.П. Будзан, Ф.І. Хміль, Г.В. Щокін, Г.А. Дмитренко, О.Є. Кузьмін, Ю.І. Палеха, В.Г. Герасімчук, Г.О. Коваленко, О.В. Шегда, Г.Л. Хаєт та інші. Праці вчених у сфері етичного бізнесу та соціальної відповідальності можна поділити на два напрямки: дослідження філософсько-соціального характеру та дослідження економічних причин, процесів і наслідків бізнес етики. Вчені здебільшого не поєднують філософські та економічні підходи, тому метою нашого дослідження є комплексний розгляд питань соціально відповідального та етичного ведення бізнесу в Україні.

Метою даного наукового дослідження є розкриття специфіки етичної регламентації бізнесу та визначення основних механізмів підвищення етичного рівня діяльності бізнес-організацій.

етика бізнес менеджер

Результати

Бізнес етика - це складне і узагальнююче поняття, засноване на моральних принципах і моральних нормах поведінки людей ділового світу, що має витоки від початку розвитку обмінних і торгових відносин. Здавна «слово купця» був рівнозначним «слову честі» (the word of honour) з усіма наслідками [2].

З середини двадцятого століття цивілізоване суспільство почало здійснювати переоцінку цінностей, змінюючи багато принципів на матеріальні блага. На думку С. Фіске цьому сприяла низка факторів: науково-технічна революція, що почалася з середини 50-х років, Друга світова війна і наступний прихід у діловий світ морально роздавленої Європи нового ковбойського стилю, окриленого перемогою і на накопиченому за цей період капіталом, що прагне нових перемог за будь - яку ціну [3].

У всіх країнах неетичною вважається поведінка, що не відповідає загальноприйнятим тим соціальним нормам, закріпленим юридично, або фактично, виходячи з сформованих звичаїв і традицій. Бізнес етика - це система норм ділової культури та поведінки, заснована на моральних засадах людської особистості та правових актах суспільства і виключає недобросовісні методи та прийоми ведення ділових взаємин.

Бізнес етика, на думку С. Д'ю передбачає [4, с. 962]:

- самоповагу, повагу ділового партнера, підтримання своєї репутації, іміджу фірми та країни, дотримання законності, вірність слову та обов'язку, прагнення до відкритої конкуренції, відповідальність за виконання отриманого завдання або укладеного договору;

- дотримання конфіденційності отриманої інформації;

— неможливість дискредитації конкурента.

Повага до закону одна із найважливіших принципів бізнес етики адже сам бізнес може нормально розвиватися лише у правовій державі.

З іншого боку, державні органи повинні діяти на користь бізнесу, захищаючи його від недобросовісної конкуренції, корупції та шахрайства. Бізнес етика включає також дотримання ділового етикету, під яким Е. Белл розуміє форму безпосереднього ставлення людини до навколишніх його явищ і людей, яка носить набутий, умовний характер. Етикет - це насамперед необхідність зважати на потреби інших людей [5, с.251].

До поняття бізнес етики входить також поняття етики особистих відносин у діловій взаємодії, наприклад, між радою директорів та акціонерами чи співробітниками підприємства та менеджером. Бізнес етика з позиції Дж. Невасто - це стандарти поведінки, якими повинен керуватися менеджер у своїй діяльності, засновані на загальних морально-етичних засадах з урахуванням психологічних факторів та корпоративних інтересів [6, с.41]. Менеджер - це основна посередницька ланка у взаєминах співробітників та керівництва, з одного боку, та керівництва організації із зовнішнім діловим світом, з іншого боку, що забезпечує певну субординацію дій.

Особиста етика менеджера, з позиції Т. Сміт вимагає [7, с.47]:

— поваги до думки інших людей;

— колегіального обговорення проблемних питань;

— відстоювання корпоративних інтересів;

— компетентності та професіоналізму;

— вміння завоювати довіру;

— почуття особистої гідності;

— готовності нести персональну відповідальність;

— дипломатичність у взаєминах з колективом;

— забезпечення конфіденційності службової інформації;

— стійкості до спокус використання службового становища в особистих цілях.

Таким чином, етика бізнесу - це система норм і взаємовідносин між різними сторонами бізнесу, а також соціальна відповідальність підприємців по відношенню до внутрішнього та зовнішнього середовища. Дотримання етичних норм одна із головних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого співробітника, і організації загалом. Як явище реального життя, що відображає ділову сферу, етика бізнесу є досить складним конгломератом її складових. І це зумовило проблеми її теоретичного вивчення.

Етика розглядалася в рамках різних наук: філософії, соціології, психології, культурології, соціальної психології та ін. Таким чином, для більш глибокого розуміння сутності вивчається дисципліни необхідно мати певний запас знань у галузі тих наук, з якими етика ділових відносин має безпосередню зв'язок. Багато авторів дотримуються визначення етики ділових відносин, що є одним з елементів етики бізнесу, як «системи універсальних і специфічних моральних вимог і норм поведінки, що реалізуються в одній із сфер суспільного життя - професійної діяльності» [8, с.15].

Оскільки етика ділових відносин у бізнесі є саме системою універсальних моральних вимог і норм, то необхідно розглянути складові її елементи, характер їх взаємозв'язку між собою, а також результати подібної взаємодії. Таким чином, щоб встановити правила, які повинні керувати поведінкою людей, виробити цінності, яких слід дотримуватися. Елементами ділової етики виступають категорії, що формують сутність та розвиток етики ділових відносин.

До найважливіших елементів етики бізнесових відносин належать моральні норми суспільства - це з форм моральних вимог, регулюючих соціальні моральні відносини. Ці норми є своєрідним моральним законом, відтвореним у вчинках та поведінці людей, що належать певному суспільству. Наприклад, найважливішою моральною нормою для ділового співтовариства є "відкритість" організації, що передбачає прозорість фінансових та інших економічних угод.

Стандарти поведінки - це моральні розпорядження, що встановлюють порядок вчинків людини як у постійних, так і в умовах, що змінюються. Іноді моральні правила можуть суперечити економічній вигоді. У сумлінного підприємця така дилема вирішується на користь морального вибору.

Принципи ділового спілкування - це основні моральні положення, що визначають характер професійної діяльності. Принципи ділового спілкування обговорюються в бізнес-спільноті, приймаються і закріплюються в документі - хартії, кодексі, договорі, угоді та ін. Подібний документ, як зазначає С. Маййо хоч і не має юридичного статусу, але є своєрідним моральним законом підприємництва. Дотримання принципів ділового спілкування у бізнесі є ознакою серйозної організації з гарною репутацією, якій можна довіряти [9, с.18].

Службові взаємовідносини та процеси, що виникають під час ділових контактів. Закономірності міжособистісних відносин є універсальною основою на формування ділового спілкування. Наприклад, одним із найважливіших законів міжособистісного спілкування є встановлення довірчого контакту зі співрозмовником як необхідної умови для успішного діалогу, відповідно до якого розроблено методики встановлення довірчих відносин з партнерами.

Особисті та трудові права співробітника є необхідним компонентом морального кодексу організації, що відображає основні принципи її існування. Наприклад, права на оплату праці, що забезпечує гідне існування своїх сімей; права на особисту недоторканність; права на повагу до людської гідності, честі та репутації; права на вільний розвиток особистості, захист від довільних посягань та втручання в особисте та сімейне життя та ін.

Стиль керівництва - це сукупність методів та прийомів управління, властивих певному типу керівника. На думку Дж Рейлін, елемент ділової етики стиль керівництва співвідноситься з певними моральними правилами поведінки та принципами взаємин із співробітниками, партнерами, іншими керівниками та підлеглими. Культура управління як технологія управлінської діяльності тісно стикається з етикою ділових відносин у бізнесі в галузі гуманітарних рішень виробничо-ділової сфері [10, с.27].

Ділова філософія - це система внутрішніх принципів та переконань керівника, відповідно до яких він здійснює свою професійну діяльність.

Службові взаємини - це сукупність моральних та адміністративних правил, що зумовлюють характер відносин керівника та підлеглого, співробітників, партнерів. Етика бізнесу зумовила появу моральних засад службової субординації та моралі ділового партнерства.

Вирішення конфліктів - це технологія нівелювання конфліктних ситуацій, що виникають у процесі виробництва.

Тому бізнес-етика (бізнес) є невід'ємною частиною загальної економічної етики. Традиційно бізнес-етику поділяють на макроетику та мікроетику. Під макроетикою розуміють частину ділової етики, яка розглядає деталі моральних відносин між і між макросуб'єктами соціальної та економічної структури (компанією, підприємством, державою та суспільством в цілому).

У рамках мікроетики - вивчення деталей етичних відносин всередині компанії (фірми, організації), між фірмою (фірмою) як моральною сутністю та її співробітниками та акціонерами.

У системі моральних відносин між макросуб'єктами фахівці виділяють два рівні: горизонтальний і вертикальний. На горизонтальному рівні розглянемо моральні відносини між суб'єктами з однаковими характеристиками, між різними компаніями; про вертикально-моральні відносини між суб'єктами з різними характеристиками та ознаками. Цей рівень, на думку Дж.В. Девіс включає відносини між компанією (підприємством) і державою, між компанією (підприємством) і всім (або частиною) суспільства, а також між компанією (підприємством) і середовищем [11, с.14].

Більшість людей приймають моральні рішення на мікрорівні, тобто коли людина бере на себе відповідальність за свої дії або приймає рішення, які впливають на інших, наприклад, на благополуччя їхніх близьких, колег чи навіть невеликої громади. Але рано чи пізно деякі люди почнуть приймати рішення на макрорівні, наприклад, безпосередньо брати участь у формуванні національної політики. Ділова етика пов'язана з формуванням економічних інститутів і функціонуванням професіоналів бізнесу [12, с.108].

Економічна система суспільства неминуче вторгається в сферу етики, з цієї точки зору не можна недооцінювати важливість макрорівні ділової етики [13]. Обмежений підхід на мікрорівні абсолютно неможливий (безглуздо переконувати членів кабінету, що потрібні чесність і підзвітність) [12, с.14]. Макропідхід у бізнесі особливо важливий для країн з перехідною економікою.

На сьогоднішньому етапі в Україні відбувається трансформація основних підприємницьких інститутів. Якщо зазначені інститути матимуть добре продуману структуру та будуть пристосовані до соціальних і культурних умов життя в Україні, вони сприятимуть належній етичній поведінці на мікрорівні. Проте, якщо ці інституції сформовані помилково та не враховують конкретних соціальних умов, не варто витрачати зусилля на локальні етичні проблеми на рівні трудового колективу, так як людям доведеться постійно боротися з помилковими етичними інститутами.

Висновки

Отже, бізнес існує у складному соціальному вимірі, де головне - уникати неетичних кроків у взаєминах. Гуманний менеджмент ефективніший агресивного, стратегічних цілей компанії легше досягати, орієнтуючись на етичні принципи. Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства, встановлених правил і традицій.

У бізнесі зазвичай виділяють три складові: підприємець, умови бізнесу, етика бізнесу. Безсумнівно, головна постать сучасного бізнесу - бізнесмен, який постійно готовий йти на ризик, з умінням долати будь-які перешкоди на шляху до наміченої мети, з його свободою у прийнятті управлінських рішень та креативністю мислення. Етика бізнесу дає змогу нарощувати прибуток. Зокрема, вона допомагає зберегти відданість існуючих клієнтів та завоювати прихильність нових. З цією метою до інвестицій в основний капітал доводиться витрачати чимало коштів і часу на формування етики та культури фірми, відповідну підготовку її працівників. Поняття ділової етики нерозривно переплітається з поняттям «корпоративна культура», яке у всьому світі стає ключовою передумовою успіху в бізнесі.

Мета корпоративної культури - забезпечення високої прибутковості фірми за допомогою вдосконалення управління людськими ресурсами для забезпечення лояльності співробітників до керівництва та прийнятих ним рішень, що призводить до максимізації ефективності виробничого менеджменту та до якісних поліпшень діяльності фірми в цілому.

Список використаних джерел

1. Радченко С.Г. Етика бізнесу. К.: КНТЕУ, 2014. 396 с.

2. Шакотько Є. Етичний бізнес глобальних корпорацій.

3. Fiske S.T. Twitter manipulates your feed: Ethical considerations. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2022. Vol. 119(1).

4. Shuili Du, Chunyan Xie. Paradoxes of artificial intelligence in consumer markets: Ethical challenges and opportunities. Journal of Business Research. 2021. Vol. 129. P. 961-974.

5. Bell E., Winchester N., Wray-Bliss E. Enchantment in Business Ethics Research. Journal of Business Ethics, 2021. Vol. 174. P. 251-262.

6. Nevasto J. Adorno's Critical Moral Philosophy and Business Ethics. Business Ethics Journal Review. 2021. Vol. 9(7). P. 40-46.

7. Smith T.L., Block W.E. The Economics of Insider Trading: A Free Market Perspective. Journal of Business Ethics. 2016. Vol. 139(1). P. 47-53.

8. Scharding T. National Currency, World Currency, Cryptocurrency: A Fichtean Approach to the Ethics of Bitcoin. Business and Society Review. 2019. Vol. 124(2). P. 1-20.

9. Mejia S. Which Duties of Beneficence Should Agents Discharge on Behalf of Principals? A Reflection Through Shareholder Primacy. Business Ethics Quarterly. 2020. Vol. 28. P. 1-29.

10. Raelin J. The Genealogical Ethics of Leadership-as-Practice. Business Ethics Journal Review. 2020. Vol. 8(5). P. 27-31

11. Davis J.V. Boycotts, Expressive Acts, and Withdrawal of Support. Business Ethics Journal Review. 2020. Vol. 8(3). P. 14-19.

12. Strudler A. What To Do With Corporate Wealth? Journal of Political Philosophy. 2017. Vol. 25(1). P. 108-126.

13. Nien-he Hsieh. The Responsibilities and Role of Business in Relation to Society: Back to Basics. Business Ethics Quarterly. 2017. Vol. 27(2).

14. Heath J. Morality, Competition, and the Firm: The Market Failures Approach to Business Ethics. Oxford: Oxford University Press, 2014.

Размещено на Allbest.ru