Академічна культура дослідника і реалізація комунікативної стратегії толерантності в нгломовному академічному письмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА І РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ПИСЬМІ

Коляда Е.К. кандидат філологічних наук, професор,

професор, завідувач кафедри практики англійської мови

Калиновська І.М. кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри практики англійської мови

Анотація

Ключові слова: академічна культура, англомовне академічне письмо, комунікативна стратегія толерантності, тактика, прийом.

У статті йдеться про академічну культуру дослідника загалом і її відображення в академічному письмі. Академічна культура дослідника - це сукупність моделей поведінки особистості, культури навчання, академічної грамотності, доброчесності, толерантності, що формуються в освітньому середовищі. Власне, в академічному письмі важливим є дотримання цінностей академічної доброчесності, до яких належить толерантність як чинник конструктивної співпраці, вміння визнавати, поважати й цінувати різноманіття наук, сфер дослідницьких інтересів, наукових поглядів та ідей, дослідницьких принципів і методів. Неприпустимою є будь-яка дискримінація з причин тендерної, етнічної, національної приналежності, мови, політичних та релігійних поглядів, суспільного чи фінансового статусу, а також на підставі приналежності до певних наукових шкіл чи установ. толерантність академічний культура науковець

У статті окреслено основні риси академічної культури науковця, описано сутність стратегії толерантності в англомовному академічному письмі, досліджено прийоми як складники тактик реалізації стратегії толерантності в англомовному академічному письмі й проаналізовано мовні засоби їхнього втілення. У результаті аналізу ілюстративного матеріалу виявлено три комунікативні тактики реалізації стратегії толерантності в англомовному академічному письмі: тактику демонстрації відносності думки автора, тактику делікатності висловлення і тактику співробітництва. З'ясовано, що тактика демонстрації відносності думки автора знижує категоричність висловлення й актуалізується за допомогою таких прийомів, як: підкреслення суб'єктивності думки автора, припущення, деактуалізації чинника автора. Визначено, що тактика делікатності висловлення актуалізується прийомами пом'якшення формулювання, обмеження достовірності твердження часовими рамками, подвійного заперечення. Доведено, що тактика співробітництва актуалізується прийомами залучення читача до дослідження та передбачення його можливої реакції. Реалізація стратегії толерантності в англомовному академічному письмі безпосередньо залежить від обраних дослідником тактик, а толерантність як чинник конструктивної співпраці, вміння визнавати, поважати й цінувати наукові погляди та ідеї інших науковців, різноманіття сфер їхніх дослідницьких інтересів, особливостей життєдіяльності і світогляду тощо репрезентує академічну культуру дослідника.

Annotation

RESEARCHER'S ACADEMIC CULTURE AND THE IMPLEMENTATION OF THE COMMUNICATIVE STRATEGY OF TOLERANCE IN ENGLISH ACADEMIC WRITING

Koliada Е. К. Candidate of Philological Sciences, Professor, Head of the Conversational English Department Lesya Ukrainka Volyn National University

Kalynovska I. M. Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Conversational English Department Lesya Ukrainka Volyn National University

Key words: academic culture, English academic writing, communicative strategy of tolerance, tactic, technique.

The article deals with the academic culture of a researcher in general and its reflection in academic writing. The researcher's academic culture is a complex whole which includes models of individual behaviour, a learning culture, academic literacy, integrity, and tolerance formed in the educational environment. In fact, in academic writing it is important to adhere to the values of academic integrity, which include tolerance as a factor of constructive cooperation, the ability to recognize, respect and appreciate diversity in sciences, areas of research interests, scientific views and ideas, research principles and methods. Any discrimination based on gender, ethnicity, nationality, language, political and religious views, social or financial status, as well as on the basis of affiliation with certain scientific schools or institutions is unacceptable.

The article outlines the main features of a researcher's academic culture, describes the essence of the communicative strategy of tolerance in English academic writing, examines techniques as components of tactics implementing the strategy of tolerance in English academic writing and analyses linguistic means of their implementation. The analysis of illustrative material has revealed three communicative tactics implementing the strategy of tolerance in English academic writing: a tactic demonstrating the relativity of the author's opinion, a tactic of delicacy of expression, and a tactic of cooperation.

It has been found that the tactic demonstrating the relativity of the author's opinion is a downtoner and is actualized by such techniques as: emphasis of the subjectivity of the author's opinion, assumption, and decasualization of the author's factor. It has been determined that the tactic of delicacy of expression is actualized by the techniques of softening the wording, limiting the veracity of the assertion by the time frame, and double negation. It has been proved that the tactic of cooperation is actualized by the techniques of involving the reader in the research and anticipating his/her possible reaction. The implementation of the strategy of tolerance in English academic writing directly depends on the tactics chosen by a researcher. Tolerance as a factor of constructive cooperation, the ability to recognize, respect and appreciate the scientific views and ideas of other scientists, the diversity in their research interests, features of life and worldview, etc., represents the academic culture of a researcher.

Постановка проблеми

Процес модернізації освітньої сфери визначається станом розвитку академічної культури, у закладах вищої освіти зокрема. Як зазначено у Бухарестській декларації з етичних цінностей та принципів вищої освіти в Європейському регіоні (The Bucharest Declaration on Ethical Values and Principles of Higher Education in the Europe Region), університети повинні усіляко сприяти утвердженню найвищих моральних цінностей і норм, які важливі для академічного, культурного й політичного розвитку співробітників університету та студентів, а також впливають на моральне обличчя суспільства в цілому; етичні норми повинні пропагуватися не тільки на словах, потрібно реалізовувати їх на практиці у всіх аспектах університетського життя [6].

У підготовці бакалаврів і магістрів в університетах є певні напрацювання стосовно формування академічної культури. Запровадження курсів з академічного письма якраз створює необхідне підґрунтя для реорганізації академічної культури, власне утвердження академічної доброчесності, ключовими цінностями якої є чесність, довіра, справедливість, повага чи толерантність, відповідальність та підзвітність. Відомо, що основою академічного письма є металінгвістичні вміння і навички, тобто вміння читати і розуміти текст, аналізувати його, читати написане критично, а також формулювати індивідуальну, авторську і конкретну позицію тощо [3, с. 7]. Аналіз показує, що проблема відображення академічної культури в академічному письмі є на часі, а питання реалізації стратегій і тактик толерантності в англомовному академічному письмі потребують особливої уваги германістів, що складає актуальність цієї роботи.

Отже, мета дослідження - розглянути втілення комунікативної стратегії толерантності в англомовному академічному письмі в контексті академічної культури дослідника. Для досягнення мети необхідно вирішити низку завдань: описати основні риси академічної культури науковця; виокремити й проаналізувати тактики і прийоми реалізації комунікативної стратегії толерантності в англомовному академічному письмі.

Об'єктом дослідження виступають мовні засоби реалізації комунікативної стратегії толерантності в англомовному академічному письмі.

Предметом дослідження є тактики і прийоми реалізації комунікативної стратегії толерантності в англомовному академічному письмі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідженню академічної культури та окремих її елементів приділяли увагу зарубіжні (Д. Джонс, К. Батерфілд, Т. Бечер, П. Мендоза та ін.) й українські вчені (М. Вовк, О. Семеног, Г Хоружий та ін.). Насамперед, академічна культура - це сукупність способів і методів діяльності університетської спільноти, її системна інтегрована якість, що відбиває досягнутий рівень розвитку [5]. Академічна культура дослідника - це сукупність моделей поведінки особистості, культури навчання, академічної грамотності, доброчесності, толерантності, що формуються в освітньому середовищі і реалізуються в діалоговій взаємодії учасників освітніх академічних практик [4, с. 7].

Академічне письмо належить до сфери академічної культури разом із академічною діяльністю університетської спільноти, академічними інститутами й академічною комунікацією [2, с. 148]. Важливим є дотримання цінностей академічної доброчесності, до яких відносяться: 1) чесність і порядність; 2) верховенство права; 3) відповідальність та дотримання авторських прав; 4) взаємоповага; 5) толерантність та недискримінація; 6) прозорість та доступність; 7) академічна грамотність; 8) орієнтація на якість; 9) партнерство та взаємодопомога; 10) імперативність академічної доброчесності [1, с. 164]. Вчені мають утверджувати і дотримуватися принципу толерантності у своїй професійній діяльності. Слід визнавати, поважати й цінувати різноманіття наук, сфер дослідницьких інтересів, наукових поглядів та ідей, дослідницьких принципів і методів. Неприпустимою є будь-яка дискримінація з причин ген- дерної, етнічної, національної приналежності, мови, сексуальної орієнтації, політичних та релігійних поглядів, суспільного чи фінансового статусу, а також на підставі приналежності до певних наукових шкіл чи установ [1, с. 166].

Проведений аналіз ілюстративного матеріалу дав змогу виявити три комунікативні тактики реалізації стратегії толерантності в англомовному академічному письмі: тактику демонстрації відносності думки автора, тактику делікатності висловлення і тактику співробітництва.

Тактика демонстрації відносності думки автора втілюється за допомогою таких прийомів:

1. Прийом підкреслення суб'єктивності думки автора, що знижує категоричність висловлення шляхом акцентування суб'єктивності останнього за допомогою:

1) дієслів, що виражають думку (погляд), припущення, пропозицію, рекомендацію: assume, believe, presume, suggest, think etc. Наприклад: (1) I assume that this suffix is followed by a theme vowel: aa in the imperfect and e in the future [7, p. 185]; (2) I believe that such understanding may grow out of analyses of conversation in the spirit and tradition that has hitherto been applied to literary language [16, p. 192]; (3) I suggest that criterion (d) should always be maintained, so that an agentless passive only be recognized when there is some explicit formal marking; such constructions are found, for the most part, in accusative and also in split-S languages [11, p. 147]; (4) I think that that kind of reasoning does go on [10, p. 136]; (5) This is a valid concern where a language's colour vocabulary is studied exclusively from the point of view of hue, saturation and brightness, but I would certainly not recommend such a methodology in isolation [8, p. 7];

2) виразів для висловлення власної думки: to my/our knowledge, in my/our view, in my/our opinion тощо. Наприклад: (6) And also, to my knowledge at least, there is no really principled account of many island conditions [10, p. 152]; (7) In my view, scientific creativity depends on two facts: on the one hand, on an intrinsic property of mind, and on the other, on a combination of social and intellectual conditions [9, p. 75]; (8) At this point a two-second pause attests to the breakdown in communication, at least from my point of view [16, p. 74].

2. Прийом припущення, що реалізується:

1) дієсловами seem, appear, look, які означають, що щось комусь здається. Наприклад: (9) And there are certainly a fair number of dependent-marking languages that appear to be pivotless [11, p. 145]; (10) The semantics of expressions seems to break up into two parts, at least: what was at one time called Deep and Surface Structure interpretation. It seems there are just different kinds of semantic properties: exactly how they subdivide is not entirely clear, but you can see some differences [10, p. 113]; (11) These words look similar because French, Spanish and Catalan are all `sister ' languages belonging to the Romance group [8, p. 164];

2) прислівниками та прикметниками зі значенням можливості, вірогідності, припущення: possibly, probably, presumably, apparently, likely, unlikely etc. Наприклад: (12) Presumably, these external systems distinguish among various kinds of semantic relations, and prefer to have them signaled in different ways [10, p. 121]; (13) ProtoAustralian most probably had accusative inflection on pronouns and ergative on nouns [11, p. 201];

(14) So when speakers from different parts of the country, or of different ethnic or class backgrounds, talk to each other, it is likely that their words will not be understood exactly as they were meant [17, p. 13];

(15) It is therefore unlikely that paradigmatic rigidity can be attributed entirely to semantics [7, p. 28];

3) модальними дієсловами, що виражають можливість, припущення: can, could, may, might etc. Наприклад: (16) These splits can be conditioned by one or more of a variety of factors [11, p. 55]; (17) No one could deny that men as a class are dominant in our society, and that many individual men seek to dominate women in their lives [17, p. 18]; (18) In American culture the term `human rights' is highly esteemed, but it may be viewed by another culture as another kind of American product to be sold to an international market [15, p. 221];

(19) This might be taken as an instance of `patientless antipassive' [11, p. 147];

4) іменниками, прикметниками та дієсловами на позначення схильності: aptitude, inclination, tendency, liable, tend тощо. Наприклад:

(20) In the pace of change, first principles are liable to disappear as the short-term maneuvers necessary for survival occupy practitioner's time and effort [19, p. 28]; (21) In spite of its deliberate emphasis upon the social nature of the sign systems examined, semiotics tends to be highly abstract and at times seemingly impenetrable [18, p. 180]; (22) Let us now cross the Pyrenees and scrutinize the situation in Spain, focusing our attention on the easily most celebrated sound change undergone by Latin in that former province of the Republic and the Empire, namely the tendency toward disappearance of f- via h-, particularly in word-initial position; please note my cautious use of the label `tendency ' [14, p. 506].

3. Прийом деактуалізації чинника автора, який виражається за допомогою:

1) пасивних конструкцій з дієсловами, що позначають роздуми, судження, передбачення, пропозиції: believe, consider, regard, think, suggest, suppose тощо. Наприклад: (23) It has been argued that output is nothing more than a sign of the second language acquisition that has already taken place, and that output serves no useful role in SLA except possibly as one source of (self-)input to the learner [19, p. 125]; (24) Yet language is presumed to have been spoken by Homo Sapiens during many tens (perhaps hundreds) of millennia [11, p. 182]; (25) It has been suggested that this operation occurs after Spell-Out on the grounds that it affects solely PF representations [12, p. 152];

2) займенників some, other, a few, many тощо. Наприклад: (26) Finally, depending on their general philosophies, some scholars do and others do not operate with “expressive” change; a few experts attach overriding importance to the avoidance of homonymy and polysemy, while others belittle this factor, etc. [14, p. 219]; (27) Many scholars are now content to accept that neither universalist nor relativist tenets should be rejected in their entirety [8, p. 107].

Тактика делікатності висловлення актуалізується такими прийомами, як:

1. Прийом пом'якшення формулювання, що реалізується:

1) прислівниками міри й ступеня: almost, nearly, somehow, somewhat, quite, rather, slightly etc. Наприклад: (28) In fact, the context is almost exactly the same [16, p. 67]; (29) In discussions on norms in relation to second language teaching, quite contradictory trends have tended to emerge [15, p. 65]; (30) From a configurationalist's perspective the coming into being of composed affixes must be rather mysterious in the first place [7, p. 149]; (31) This somewhat skeptical assessment of current prospects differs from two prevalent but opposing views [10, p. 61];

2) прикметниками relative, comparative та одно- кореневими прислівниками. Наприклад: (32) Thus the Navajo inchoative offers comparative support for a step of postaspectual derivation [7, p. 118]; (33) Note further that cases involving wh-movement out of a subject NP (whether or not it also contains a possessive NP) are comparatively more deviant than the cases of wh-movement illustrated in (95-6) [12, p. 196]; (34) Some things are relatively stable [10, p. 152].

2. Прийом обмеження достовірності твердження часовими рамками, на які вказують прислівники часу та прислівникові звороти (still, at the moment, to date etc.). Наприклад: (35) The Ahtna dictionary contains all the verb themes recorded to date (a total of 1386), but only a selection of the many possible derivatives of each theme [7, p. 110]; (36) The work ofthe Centre for Language in Education at Southampton University has attempted to cross the boundaries between mother tongue, second language, and foreign language work, in order to clarify some of the areas in which we are still vague [19, p. 34]; (37) But we should not underestimate the fact that such an outcome at the moment seems almost unimaginable (page 184) [8, p. 90].

3. Прийом подвійного заперечення: (38) Such criteria of optimal design are a priori conceivable and not unreasonable, but clearly they are not what is intended here [10, p. 106]; (39) Modifying spelling, however, is not without problems [13, p. 18].

Тактика співробітництва вербалізується такими прийомами:

1. Прийомом залучення читача до дослідження, який передбачає активний процес засвоєння інформації читачем. Наприклад: (40) Let us see what happens if we assume that the theme vowels are ordinary meaningful verb suffixes, which is to say that they work in the same way that the English suffix -ize works, simply as derivational affixes [7, p. 19]; (41) Let us consider a simple example to illustrate this point [10, p. 6]; (42) So we see that, if we take Widdowson's concepts of analysability and accessibility, and relate them to analyst's and user's models of language, there are significant implications for how competence and performance may rely on parallel processes [19, p. 97]; (43) Don't we have to assume a radical reanalysis from N to P at some point anyway? Probably not, if we accept the notion of gradience of word class membership [7, p. 82]; (44) I leave it to the reader to judge the appropriateness of these examples in the light of the points made at the beginning of this section, and in Sections II and III of the paper [15, p. 191].

2. Прийомом передбачення можливої реакції читача, що свідчить про намагання автора продемонструвати турботу про читача. Наприклад: (45) At the risk of boring the reader, I must reiterate a vital point before proceeding [8, p. 110]; (46) I will therefore not burden the reader with any terminology to separate the two sorts [7, p. 32]; (47) But (Ihear my reader saying) what if the reader wishes not to resist? [19, p. 341]; (48) For more detail, I refer the reader to Hoeksema (1985) [7, p. 84]; (49) To a large extent these data are fortuitous, so it should be possible for the reader (and especially the instructor who is using this book) to provide additional evidence from a wide range of additional languages [12].

Отже, в результаті аналізу виявлено три комунікативні тактики реалізації стратегії толерантності в англомовному академічному письмі: тактику демонстрації відносності думки автора, тактику делікатності висловлення і тактику співробітництва. Реалізація комунікативної стратегії толерантності в англомовному академічному письмі безпосередньо залежить від обраних дослідником тактик.

Висновки і перспективи подальших розробок

Важливим завданням вищої освіти є формування в дослідників толерантності як моральної якості особистості і стратегії спілкування. На основі вищевикладеного ми переконуємось у тому, що толерантність як чинник конструктивної співпраці, вміння визнавати, поважати й цінувати наукові погляди та ідеї інших науковців, різноманіття сфер їхніх дослідницьких інтересів, принципів і методів аналізу матеріалу, приналежність до певних наукових шкіл чи установ, гендерні, етнічні, національні, культурні аспекти тощо безпосередньо пов'язана з академічною культурою дослідника. Застосування комунікативної стратегії толерантності в академічному письмі передбачає використання таких мовних засобів, які сприяють створенню комфортної інтелектуальної і психологічної взаємодії між автором і читачем.

Перспективою подальших досліджень є поглиблене дослідження мовних засобів втілення чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності в англомовному академічному письмі в контексті академічної культури дослідника.

Література

1. Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених: колективна монографія / за заг. ред. Н. Г Сорокіної, А. Є. Артюхова, І. О. Дегтярьової. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. 169 с.

2. Забіяка І. М. Теоретичні аспекти формування академічної культури студентів в умовах сучасного університету. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. Вип. 51 (104). С.144-150.

3. Ревуцька С. К., Зінченко В. М. Академічне письмо: навчальний посібник. Кривий Ріг: ДонНУЕТ, 2019. 130 с.

4. Семеног О. М. Академічна культура дослідника: європейський та національний контексти: навчальний посібник. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 216 с.

5. Хоружий Г Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2012. 320 с. URL: https://bohdan-books.com/upload/iblock/714/71 427a550cbe39f520325c1ea5a5d970.pdf

6. The Bucharest Declaration on Ethical Values and Principles of Higher Education in the Europe Region. URL: http://www.tandfonline.com/doi/ abs/10.1080/03797720500083922?journalCode= chee20

7. Aronoff M. Morphology Now. New York: SUNY Press, 1992. 227 p.

8. Biggam C. P The Semantics of Colour: A Historical Approach. Cambridge: Cambridge University Press, 2012. 257 p.

9. Chomsky N. On Language: Chomsky's Classic Works: Language and Responsibility and Reflections on Language. New York: The New Press, 2017. 256 p.

10. Chomsky N. On Nature and Language. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. 206 p.

11. Dixon R. M. W. Ergativity. Cambridge: Cambridge University Press, 1994. 271 p.

12. Freidin R. Syntax: Basic Concepts and Applications. Cambridge: Cambridge University Press, 2012. 283 p.

13. Liddicoat A. J. An Introduction to Conversation Analysis. New York: A&C Black, 2007. 333 p.

14. Malkiel Ya. From Particular to General Linguistics: Selected Essays, 1965-1978. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing, 1983. 659 p.

15. Smith L. English for Cross-Cultural Communication. New York: Macmillan Publishers Ltd, 1981. 248 p.

16. Tannen D. Conversational Style: Analyzing Talk Among Friends. Oxford: Oxford University Press, 2005. 244 p.

17. Tannen D. You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation. New York: HarperCollins Publishers LLC, 2013. 352 p.

18. Trask R. L. Key Concepts in Language and Linguistics. London & New York: Psychology Press, 1999. 378 p.

19. Widdowson H. G. Principle and Practice in Applied Linguistics: Studies in Honour of H. G. Widdowson. Oxford: OUP Oxford, 1995. 431 p.

References

1. Akademichna dobrochesnist: problemy dotrymannia ta priorytety poshyrennia sered molodykh vchenykh: kolektyvna monohrafiia. (2017). Dnipro: DRIDU NADU.

2. Zabiiaka, I. M. (2016). Teoretychni aspekty formuvannia akademichnoi kultury studentiv v umovakh suchasnoho universytetu. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 51 (104), 144-150.

3. Revutska, S. K. & Zinchenko, V. M. (2019). Akademichne pysmo: navchalnyi posibnyk. Kryvyi Rih: DonNUET.

4. Semenoh, O. M. (2021). Akademichna kultura doslidnyka: yevropeiskyi ta natsionalnyi konteksty: navchalnyi posibnyk. Sumy: SumDPU imeni A. S. Makarenka.

5. Khoruzhyi, H. F. (2012). Akademichna kultura: tsinnosti ta pryntsypy vyshchoi osvity. Ternopil: Navchalna knyha Bohdan. Retrieved from: https://bohdan-books.com/upload/iblock/714/71 427a550cbe39f520325c1ea5a5d970.pdf

6. The Bucharest Declaration on Ethical Values and Principles of Higher Education in the Europe Region. Retrieved from: http:// www.tandfonline.com

7. Aronoff, M. (1992). Morphology Now. SUNY Press.

8. Biggam, C. P. (2012). The Semantics of Colour: A Historical Approach. Cambridge University Press.

9. Chomsky, N. (2017). On Language: Chomsky's Classic Works: Language and Responsibility and Reflections on Language. The New Press.

10. Chomsky, N. (2002). On Nature and Language. Cambridge University Press.

11. Dixon, R. M. W. (1994). Ergativity. Cambridge University Press.

12. Freidin, R. (2012). Syntax: Basic Concepts and Applications. Cambridge University Press.

13. Liddicoat, A. J. (2007). An Introduction to Conversation Analysis. A&C Black.

14. Malkiel, Ya. (1983). From Particular to General Linguistics: Selected Essays, 1965-1978. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing.

15. Smith, L. (1981). English for Cross-Cultural Communication. Springer.

16. Tannen, D. (2005). Conversational Style: Analyzing Talk Among Friends. Oxford University Press.

17. Tannen, D. (2013). You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation. Harper Collins.

18. Trask, R. L. (1999). Key Concepts in Language and Linguistics. Psychology Press.

19. Widdowson, H. G. (1995). Principle and Practice in Applied Linguistics: Studies in Honour of H. G. Widdowson. OUP Oxford.

Размещено на Allbest.ru