Етика ділового спілкування у формуванні моральної культури здобувачів вищої освіти

Размещено на http://allbest.ru

Етика ділового спілкування у формуванні моральної культури здобувачів вищої освіти

Вайдич Тетяна Василівна

магістр філології, старший викладач кафедри філології, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

Анотація. Стаття присвячена комплексному дослідженню понять «етика», «мораль», «етикет», «спілкування». Ґрунтовно розглянуто процес спілкування, його види, взаємозв'язок мовленнєвої комунікації з моральною культурою, вимогами професійного етикету. Здійснено детальний аналіз можливих маніпуляцій у діловому спілкуванні. Звернуто увагу на психологічну складову (емоції, темпераменти, вольові якості) такого виду діалогу. Вивчено аспект авторитету викладача закладу вищої освіти перед студентською молоддю.

професійний етикет ділове спілкування моральна культура маніпуляції

Vaidych Tetiana Vasylivna

Master of Philology, Senior Lecturer Department of Philology, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute

ETHICS OF BUSINESS COMMUNICATION IN THE FORMATION OF MORAL CULTURE OF STUDENTS OF HIGHER EDUCATION

Abstract. The article is devoted to a comprehensive study of the concepts of «ethics», «morality», «etiquette», «communication». The process of communication, its types, the relationship between speech communication and moral culture, and the requirements of professional etiquette are thoroughly considered. A detailed analysis of possible manipulations in business communication was carried out. Attention is drawn to the psychological component (emotions, temperaments, volitional qualities) of this type of dialogue. The aspect of the authority of a teacher of a higher education institution before student youth is studied.

The main normative documents of higher education were analyzed (Law of Ukraine «On Education» (2017), Law of Ukraine «On Higher Education» (2014)). The study programs of disciplines for obtaining the degrees of «Bachelor» and «Master» of certain qualifications of some institutions of higher education that currently operate in Ukraine (Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, National Academy of Internal Affairs, Glukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko). Also, on the websites of these higher education institutions, ethical codes were posted, which were compared with each other, and the main similarities and differences were revealed. After processing a number of documents, codes, work programs, syllabi, the importance of introducing some qualitative changes for the further formation of highly educated, moral and cultural personalities was ascertained.

Attention was drawn to the fact that the implementation of ethical education in institutions of the IV level of accreditation of Ukraine is primarily handled by the National Agency for Quality Assurance of Higher Education. It consists of two committees: the Appeals Committee and the Ethics Committee.

Teachers and students of higher education institutions must have not only modern professional and pedagogical, methodical skills, but also the skills of ethical business communication. It is important to be able to speak, to know the signs of communicative speech (correctness, logic, expressiveness, accuracy, variety, aesthetics). Compliance with moral standards in communication will help the teacher become a mentor, a partner. Students, having mastered the norms of ethics and academic rhetoric, will be able to easily find a well-paid job.

On the basis of the research of well-known teachers and psychologists, the leading ideas, views, opinions regarding the need to combine the norms of ethics and morality with the skill of eloquence were analyzed; the importance of communication skills and abilities for the development of students as individuals, as well as the role of authoritative teachers in this; creation of a high-quality educational process in institutions of higher education, built on the norms of mutual respect and culture. The level of research of all aspects of this topic is substantiated.

Keywords: ethics, morality, culture, business communication, speech communication, teachers, students, education seekers, institutions of higher education, universities.

Постановка проблеми. Спілкування - це доволі складний, багатогранний процес різного призначення. Люди обмінюються інформаціє з певною метою, часто для спільної діяльності. Комунікуючи, всі ми розширюємо свій світогляд, кругозір. Повноцінно жити в соціумі без цього процесу неможливо.

Для ділової комунікації необхідно дотримуватись норм етикету. Звичайно, є загальні правила у суспільстві (поведінка під час прийому їжі, перевага жінок над чоловіками, не перебивати співрозмовників, поступатись місцем в громадському транспорті людям похилого віку та інші), а є ті, котрі треба знати для спілкування студентів з викладачами, з керівниками державних чи приватних установ, офісів. Саме в закладах вищої освіти має відбутись остаточне становлення індивідуальностей, які не тільки матимуть знання та вміння, а й навички висловлюватись перед більш авторитетною людиною чи групою осіб. Для цього в університетах України повинні бути в загальнообов'язковому порядку певні дисципліни, щось на зразок академічної риторики та етики. Вони переважно є, але вибірковими.

Суспільні вимоги до молодих фахівців зростають з кожним роком. Бути ввічливим та мати правильне мовлення - це одні з основних критеріїв для влаштування на гарну роботу з перспективами кар'єрного росту. У світі та Україні невпинно набирає обертів технологічний розвиток, проте вимоги до виховного та освітнього процесів стають вищими з метою формування морально-культурних високо компетентних особистостей. У зв'язку з цим, ключовим завданням вищої освіти нині є забезпечення та реалізація якісних змін, відповідно до потреб суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вперше проблему духовності та високоморальності людей розглянули і описали у своїх працях філософи Античності: Сократ, Платон, Аристотель. Наступні дослідження цього ж питання з'явились аж наприкінці XVIII - першої половини XIX століть у роботах І. Канта, Г. Гегеля, Л. Феєрбаха, а з українців: Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, К. Ушинського.

У XX та XXI століттях українські педагоги, психологи та методисти проаналізували роль етики у діловому спілкуванні та моральні ідеали фахівців різних галузей (І. Зязюн, В. Малахов, І. Зайченко, І. Мигович, О. Гомонюк та Р. Вайнола). Про поєднання етичних та професійних якостей, а також вирішення конфліктних ситуацій на роботах писали: Б. Без'язичний, А. Каленський, О. Кривошеєва, О. Камінська, Л. Москальова, І. Звєрєва та інші [9, с. 8-9].

Нині найбільш поширені підручники з етики для закладів загальної середньої та вищої освіти в Україні таких провідних педагогів та методистів, зокрема: О. Данилевської, О. Пометун, Л. Давидюк, А. Мельник, Т. Бакки, Т. Мелещенко, О. Желіби тощо. З академічної риторики відомі такі мовознавці: З. Куньч, Р. Городиловська, І. Шмілик, О. Олійник, О. Семенюк, І. Мацько та О. Мацько [18, с. 31-33; 17, с. 301-303].

Таким чином, напрацювань визначних педагогів, методистів, психологів XX-XXI століть з цієї тематики багато. Наявна можливість зіставлення їх міркувань, систематизації та узагальнення поглядів щодо сучасних норм моралі, поєднання сфер етики і ділової комунікації в ЗВО з метою формування висококультурних особистостей. Все написане варто порівняти з реаліями вищої освіти в Україні, яка має відповідати сучасними вимогам суспільства для формування високоерудованих та моральних індивідуальностей.

Метою статті є аналіз понять «етика», «мораль», «етикет» та «спілкування»; дослідження видів мовленнєвої комунікації та взаємозв'язку з культурною поведінкою і вимогами професійної етики; з'ясування психологічних факторів та маніпуляцій у ділових діалогах, авторитету викладачів перед студентами; ґрунтовний аналіз головних нормативних документів вищої освіти, освітніх програм певних кваліфікацій деяких закладів вищої освіти України та їх же етичних кодексів; розгляд ознак комунікативного мовлення та необхідних навичок етики під час ділової бесіди викладачів і студентів; характеристика освітнього процесу в закладах вищої освіти та його відповідність сучасним вимогам суспільства.

Виклад основного матеріалу. У цивілізованому суспільстві є певні соціальні норми: правові, політичні, релігійні, етичні та естетичні. Зосередимо нашу увагу на передостанніх. Поняття «етика» та «етикет» дуже схожі у написанні і ввів їх у обіг Аристотель. Етика - це філософське вчення про мораль, норми в соціумі. Етикет, у свою чергу, є сукупністю чітко прописаних правил поведінки, яких варто дотримуватись у різних ситуаціях. Більш широким є поняття «етика». Не варто забувати, що є ще мораль, яку визначають як принципи ставлення один до одного, до суспільства в цілому; наміри вчинків; повчальні висновки. Знову ж таки, мораль є похідною від етики [2, с. 160-161; 18, с. 7].

Спілкування - це цілеспрямований процес передавання інформації між людьми з метою спільної діяльності, обміну ідеями та думками здебільшого за допомогою вербальних засобів. Класифікацій мовної комунікації існує чимало за різними критеріями, наприклад: залежно від кількості співрозмовників (міжособистісне, особистісно-групове, міжгрупове, опосередковане); за засобами (вербальне та невербальне); залежно від спрямованості (неформальне та ділове) та інші [1, с. 9-10]. Ділове спілкування виникає між викладачами та студентами, керівниками і підлеглими, партнерами, споживачами та постачальниками тощо. Дуже важливо дотримуватись правил етикету, не переходити дозволену межу у такій комунікації. Не варто занадто емоційно реагувати на прохання, треба уникати категоричності у висловлюваннях та не нав'язувати власних думок, не приховувати своїх помилок у виконаній роботі, не наговорювати на колег чи одногрупників. Пам'ятайте, що підлабузників не люблять ніде!

У діловому спілкуванні не останню роль відіграє психологічна складова. Наші емоції, темпераменти та вольові якості можуть багато в чому допомогти або нашкодити. Наприклад, з сангвініками і флегматиками легше співпрацювати, ніж із занадто спокійними меланхоліками чи запальними холериками. Продуктивність роботи у таких людей також буде різнитись. Занадто емоційним особистостям важко довгий час зосереджуватись на чомусь. Вольові якості найбільше проявляються тоді, коли потрібно стримати себе від надмірних емоцій, намірів. Саме тому при влаштуванні на роботу проводять не лише співбесіди, а й пропонують пройти психологічні тести [1, с. 38-46].

Можливі, звичайно, і певні маніпуляції у діловій комунікації. Наприклад, здобувачі освіти часто, а особливо перед сесією, намагаються викликати співпереживання у викладача, скаржаться на скрутне становище, хвороби, наявність дитини тощо. Деякі звикли до використання компліментів, особливо хлопці жінкам-викладачкам. Є й такі, що «виплакують стипендію», використовують надмірну емоційність та акторські здібності тощо. Викладачі або ж керівники також можуть залучитись прийомами маніпуляцій. Використання насмішок чи порівнянь, критики підкреслює їх авторитет, змушує підлеглих чи студентів до конкуренції. Основне завдання психологічних маніпуляцій полягає у реалізації певних власних завдань, потреб, ідей за допомогою інших людей [10, с. 35-42].

У Законі України «Про освіту» (2017 р.) зазначено провідну мету вищої освіти: «...здобуття особою високого рівня наукових та / або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань» [8]. Крім цього, законом України «Про вищу освіту» (2014 р.) пропонуються такі завдання: набуття систематизованих знань, умінь, способів мислення, громадянських якостей та морально-етичних цінностей [7]. У постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» (2011 р.) є опис всіх необхідних навичок комунікацій різних кваліфікаційних рівнів. Зокрема, бакалаври - це 6 ступінь, магістр - 7, доктори - 8. Фахівець з базовою вищою освітою повинен вміти спілкуватись з професійних питань усно та письмово, у тому числі іноземною мовою. Магістру, у свою чергу, необхідні навички простого донесення інформації, аргументації до здобувачів освіти, колег [16]. Тобто, по завершенню ЗВО має бути сформована розумна, вихована, креативна особистість, здатна швидко підлаштовуватись під стрімкі зміни в соціумі.

Сьогодні всі заклади вищої освіти в Україні повинні мати на своїх сайтах у мережі інтернет освітні програми для всіх ступенів, зокрема «Бакалавр» та «Магістр» різних кваліфікацій, де зазначатимуться переліки дисциплін за всі періоди навчання. На базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка функціонує факультет інформаційних технологій, де навчають на інженерів програмного забезпечення і в жодній з програм немає дисциплін на зразок етики чи академічної риторики, немає навіть української мови, хоча іноземна є. Напевно розробники відштовхувались від того, що майбутнім програмістам спілкування і манери не дуже і потрібні [14]. У Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті навчають на лікарів, зокрема педіатрів. Проаналізувавши їх освітні програми, можна стверджувати, що тут подумали над формування всебічно розвиненої особистості. На бакалавраті є такі навчальні предмети: «Українська мова (за професійним спрямування)» (обов'язковий компонент); «Теорія і практика професійної мовної комунікації», «Психологія спілкування», «Логіка, формальна логіка», «Етичні проблеми в медицині» (вибірковий). На магістратурі для загальнообов'язкового засвоєння пропонується ще й «Етика» [13]. У стінах Національної академії внутрішніх справ навчаються майбутні правоохоронці. Освітніх програм на сайті закладу знайдено не було, можливо це пов'язано з майбутньою професійною діяльністю, проте в переліку кафедр є всі дисципліни, що викладаються. Кафедрою правничої лінгвістики читаються: «Мовленнєва культура та ораторська майстерність правника», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Українська наукова мова», «Українське ділове мовлення. Мистецтво публічного виступу», а кафедрою філософії права та юридичної логіки: «Логіка», «Основи професійної етики», «Професійна етика правоохоронної діяльності» та інші [15]. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка навчає потенційних вчителів всіх предметів, крім географії. Наприклад, історики вивчають українську мову за професійним спрямуванням, етику і естетику, академічну риторику, етику ділового спілкування, українську діалектологію, культуру наукової української мови та інші [12].

На сайтах цих же вищих навчальних закладів наявні Етичні кодекси, тобто ті норми поведінки, яких мають дотримуватись учасники освітнього процесу [5]. Всі вони ґрунтуються на законі України «Про освіту» (2017), де прописані наступні принципи: ввічливість, порядність, повага, толерантність, справедливість, культура спілкування тощо [8]. Їх складові ідентичні: етичні стандарти та принципи університетів, обов'язки викладачів та студентів, відповідальність за порушення. За недотримання правил передбачені санкції, а також відрахування / звільнення [3; 4; 5; 6].

Для формування освічених, морально-культурних особистостей необхідне дотримання ЗВО законів України, що стосуються вищої освіти та етичних кодексів, а також введення для обов'язкового засвоєння студентами (у разі відсутності) предметів «Етика», «Академічна риторика». Викладачам краще використовувати нетрадиційні методики викладання, пропонувати завдання, направленні на розвиток мислення та мовлення з врахуванням основних ознак (правильність, логічність, виразність, точність, різноманітність, естетичність) [17, с. 6-7; 20].

Нині в Україні існує Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке займається питаннями законності, академічної доброчесності, відкритості. У його складі функціонує Комітет з питань етики. Він розглядає всі скарги громадян щодо виявлення плагіату. На сьогоднішні день це єдине коло питань, які Комітет вирішує. Йому доцільно продумати і розробити стандарт з дотримання етичних правил для ЗВО та обґрунтувати роль у цьому мовного компоненту для формування норм культури і моралі у студентів [11].

Висновки. Отже, детально проаналізувавши чималу кількість педагогічної та методичної літератури, можна стверджувати, що етика і ділове спілкування невід'ємні процеси. Беззаперечно необхідно поєднувати моральні норми з вмінням красномовства у сфері освіти. У ЗВО України повинні існувати наступні дисципліни: «Етика» та «Академічна риторика» як загальнообов'язкові, а не вибіркові. Викладачі мають стати наставниками, частково відійти від «сухої» подачі матеріалу, а проводити свої заняття у формі колоквіумів або з використанням дискусій, диспутів, дебатів, полеміки. Університетська освіта повинна базуватись не тільки на підготовці кваліфікованих фахівців, а й культурних людей здатних до взаємоповаги, розуміння.

Здобувачам освіти дуже важливо навчитись правильно і доречно висловлюватись. Це допоможе їм влаштуватись на роботу з великою перспективою отримання гарної заробітної плати та керівних посад. Не варто забувати і норми етики, адже ніколи невихована людина не зможе досягти нічого доброго.

Література:

1. Ділове спілкування: навчально-методичний комплекс дисципліни: навчальний посібник для здобувачів ступеня магістра за освітньо-професійною програмою «Міжнародні соціальні проекти та волонтерська діяльність» спеціальності 231 Соціальна робота / уклад.: О.І. Боковець. Київ: КПІ ім. І. Сікорського, 2022. 62 с.

2. Етика та естетика: навчально-методичний посібник (у схемах і таблицях) / за ред. В.С. Бліхар. Львів: Арал, 2018. 204 с.

3. Етичний кодекс Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка від 27 червня 2018 р. URL:https://drive.google.com/file/d/1pwcewH4jwifM WO4c77XzHPkqVOg5j73m/view (дата звернення 07.05.2023)

4. Етичний кодекс Запорізького національного медико-фармацевтичного університету від 17 грудня 2019 р. URL: https://zsmu.edu.ua/upload/files/ok/ok_210122_ et_kodex.pdf (дата звернення 07.05.2023)

5. Етичний кодекс Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка від 28 травня 2019 р. URL: http://www.iir.edu.ua/students/ integrity/ (дата звернення 07.05.2023)

6. Етичний кодекс Національної академії внутрішніх справ від 13 вересня 2022 р. URL:https://www.naiau.kiev.ua/vykhovna-robota-ta-dozvillia/etichnij-kodeks-nacionalnoyi-akademiyi- vnutrishnih-sprav.pdf (дата звернення 07.05.2023)

7. Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18#Text (дата звернення 07.05.2023)

8. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text (дата звернення 07.05.2023)

9. Зозуляк-Случик Р.В. Формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах: монографія. Івано-Франківськ: НАІР, 2019. 460 с.

10. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Етика та естетика» для студентів денної форми навчання зі спеціальності 014.09. - «Середня освіта (Інформатика)» освітнього ступеня «Бакалавр» / уклад. Л.М. Скотнікова. Кременчук: Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського, 2018. 48 с.

11. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти: сайт. URL: https://naqa.gov.ua (дата звернення 07.05.2023)

12. Освітні програми Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка: сайт. URL: http://gnpu.edu.ua/index.php/ua/pro-universytet/osvitni-prohramy (дата звернення 07.05.2023)

13. Освітні програми Запорізького національного медико-фармацевтичного університету: сайт. URL: https://nmv.zsmu.edu.ua/p_64.html (дата звернення 07.05.2023)

14. Освітні програми Київського національного університету ім. Т. Шевченка: сайт. URL: http://fit.univ.kiev.ua/освітньо-професійна-та-освітньо-наук (дата звернення 07.05.2023)

15. Освітні програми Національної академії внутрішніх справ: сайт. URL: https://www.naiau.kiev.ua/ zagalnoakademichni-kafedri/ (дата звернення 07.05.2023)

16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» від 23 листопада 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011- п#п12 (дата звернення 07.05.2023)

17. Риторика: навчально-методичний посібник з курсів «Основи риторики» та «Професійна риторика» / уклад. І.І. Гузенко. Львів, 2014. 328 с.

18. Секундант С.Г. Професійна етика викладача та науковця: методичні вказівки для здобувачів третього освітньо-наукового рівня (доктора філософії). Одеса: Одеський національний університет ім. І. Мечникова, 2019. 36 с.

19. Смалько О. Позааудиторна виховна робота як чинник професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. 2014. № 8. С. 77.

20. Український правопис / за ред. Є.І. Мазніченко, В.Є. Македон та інші. Київ: Наукова думка, 2019. 392 с.

Размещено на Allbest.ru