Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Домашнє завдання з дисципліни

«Юридична деонтологія»

на тему: «Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста»

Виконав: студент групи ПР-103(б)

Дмитренко О.О.

Київ 2023

Зміст

Вступ

1. Поняття та структура професійної діяльності юриста

2. Сутність міжнародних правових стандартів юридичної діяльності

3. Роль та значення міжнародних стандартів у юридичній професії

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Юристи в сучасному світі відіграють дуже важливу роль у забезпеченні правової допомоги, захисту прав та інтересів громадян та підприємств. Тому важливо мати міжнародні стандарти, які визначають професійну поведінку та вимоги до юристів.

Один з найважливіших міжнародних стандартів є Кодекс професійної етики та поведінки для адвокатів, прийнятий Міжнародною адвокатською палатою. Цей кодекс встановлює основні принципи, які повинні керувати діяльністю адвокатів, такі як конфіденційність, незалежність, чесність та добросовісність. Важливо, щоб адвокати дотримувалися цих принципів у своїй роботі, щоб забезпечити довіру клієнтів та суспільства в цілому.

Також існують міжнародні стандарти щодо професійної діяльності суддів, прокурорів та інших юридичних професій. Наприклад, Стандарти Організації Об'єднаних Націй щодо незалежності суддів визначають вимоги до суддів у справедливому та незалежному розгляді справ. Також Міжнародна асоціація прокурорів має свої стандарти професійної поведінки для прокурорів.

Одним з основних принципів міжнародних стандартів є дотримання професійної етики. Юристи повинні дотримуватися високих стандартів моралі та чесності у своїй роботі, а також уникати будь-яких конфліктів інтересів. Вони також зобов'язані зберігати конфіденційність інформації, отриманої в ході своєї професійної діяльності.

Крім того, міжнародні стандарти встановлюють вимоги до освіти та навичок юриста. Це означає, що юристи повинні мати високу кваліфікацію та постійно поповнювати свої знання, щоб бути компетентними у своїй професійній діяльності.

У підсумку, міжнародні стандарти професійної діяльності юриста визначають основні принципи та вимоги до поведінки та кваліфікації юриста у міжнародному контексті. Дотримання цих стандартів є важливим для забезпечення довіри до професії юриста та захисту інтересів клієнтів.

Важливо, щоб кожен юрист дотримувався цих міжнародних стандартів, оскільки вони сприяють покращенню якості правової допомоги та забезпечують довіру до правосуддя. Також це сприяє побудові правової держави та захисту прав людини.

1. Поняття та структура професійної діяльності юриста

Юридична діяльність є одним із невід?ємних факторів існування правової держави та суспільства. Багато в чому якість суспільного життя, правового порядку та й благополуччя окремої особистості, залежить від діяльності правових інституцій, сфери правових робіт, де задіяна переважна більшість представників юридичної професії.

Дослідження юридичної діяльності як виду соціальної діяльності, а також як окремої системи, є досить актуальним, адже саме даний вид діяльності забезпечує правозаконність та правовий порядок в державі. Як явище юридична діяльність розглядалася науковцями в особистісному, організаційному, функціональному аспектах, зокрема поглиблено досліджували поняття та основні ознаки юридичної діяльності у своїх працях С.Д. Гусарєв, О.Ф. Скакун, М.В. Цвік, а також інші вчені. Однак, не вистачає комплексних досліджень, в яких враховувалися б тенденції та швидкі зміни державно-правової дійсності, закономірності практичної сфери.

Метою даної публікації є характеристика юридичної діяльності як окремого виду соціальної діяльності, її основних параметрів та цінності даної діяльності для суспільства, держави та окремого індивіда.

Під юридичною діяльністю, загалом, прийнято розуміти систему юридично значущих, законодавчо регламентованих дій та операцій, спрямовану на задоволення публічних і приватних інтересів [3, с. 391]. З акцентом на інших ознаках сформулював визначення юридичної діяльності С.Д. Гусарєв: «Юридична діяльність -- це різновид правової діяльності, що здійснюється у сфері права юристами на професійній основі з метою отримання правового результату, задоволення потреб та інтересів соціальних суб?єктів відповідно до вимог права» [4, с. 85].

Розглядаючи юридичну діяльність як окрему систему, вважаємо за потрібне звернути увагу на певні ознаки, які їй властиві, й зокрема:

· за допомогою використання різноманітних правових засобів здійснюється у правовій сфері;

· метою даного виду діяльності є узгодження та впорядкування суспільних відноси так, як цього вимагає право, а також вирішення життєвих ситуацій і задоволення індивідуальних, групових та загальнодержавних потреб та інтересів;

· таку діяльність здійснюють спеціально уповноважені на те суб'єкти, що повинні досконало володіти юридичними знаннями;

· юридичній діяльності притаманні елементи творчості, креативності, індивідуального підходу та винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки;

· окремі дії юристів, націлені на досягнення бажаних правових результатів складають зміст юридичної діяльності, який виражається, зокрема, у конкретних ситуаціях;

· організуючий характер є однією із рис юридичної діяльності;

· юридична діяльність охоплює майже всі сфери суспільного життя, що підлягають правовому регулюванню.

Юридична діяльність є досить багатоаспектною у своїх проявах. Така діяльність здійснюється у різних сферах людської життєдіяльності. Саме це і слугує першопричиною виділення окремих функцій, спрямованих на регулювання суспільних відносин. Традиційно функції поділяють на загально-соціальні та спеціально-юридичні, для того, щоб виявити напрями впливу на суспільні відносини більш значимого та цілеспрямованого характеру.

Що ж до структури юридичної діяльності, то вона являє собою сукупність взаємопов?язаних складників, елементів, необхідних для збереження цілісності юридичної практичної діяльності і виконання її соціального призначення та реалізації функцій [2].

У результаті різностороннього дослідження системи юридичної діяльності, в наш час уже сформовано узагальнений підхід, на основі якого юридичній діяльності притаманні наступні складові елементи: об?єкти, суб?єкти, методи, засоби, форми, дії та операції та ін.

Об?єктами юридичної діяльності є процеси, явища та предмети навколишнього середовища, по відношенню до яких здійснюється правовий вплив. Виділяють загальний та безпосередній об?єкти. До загального відносять відповідність правових норм існуючим суспільним відносинам, а безпосереднім є дії суб?єктів права, їх правовий статус, правосвідомість та культура, правові документи, процеси тощо.

Суб?єктами юридичної діяльності є професійні юристи, об?єднання юристів, державні та недержавні установи, організації, інституції.

Методами здійснення юридичної діяльності є прийоми та способи, що використовуються для досягнення певного бажаного результату. Прийнято вирізняти два основних методи впливу на суспільні відносини: метод примусу та метод заохочення. юридичний професійний стандарт професія

Форми здійснення юридичної діяльності поділяють на правові та неправові (виховання, інформування, фінансування тощо).

Засоби юридичної діяльності -- норми права, правові категорії, юридична техніка та предмети матеріального світу, які допомагають у досягненні мети юридичної діяльності, забезпеченні високого рівня її ефективності.

Розглядаючи поняття та ознаки юридичної діяльності, варто відзначити, що вона є досить значимою та цінною. Зокрема, вважаємо доцільним охарактеризувати цінність юридичної діяльності крізь призму визначення цінності права, як основного гаранту здійснення юридичної діяльності. Право, як підкреслює В.М. Кравчук, є одним із важливих регуляторів соціальних відносин, найпершим інструментом унормування життя соціуму, основним мірилом та орієнтиром поведінки людей [5, с. 29].

Цінність права -- це його здатність слугувати метою і засобом задоволення науково-обґрунтованих, соціально справедливих загальнолюдських потреб і інтересів громадян і їх об'єднань [1, с. 137].

Отже, юридична діяльність є одним із основних факторів функціонування державного апарату, забезпечення правового порядку у державі, суспільстві та у захисті прав і свобод кожного громадянина.

Юридична діяльність має на меті впорядкувати та узгодити суспільні відносини відповідно до правових вимог. Оскільки право встановлює межі можливостей людини, за які заборонено виходити, тому що це порушує межі свободи інших людей, то юридична діяльність покликана запобігати порушенням меж, встановлених правом та законом.

Завдання, які юридична діяльність вирішує, в основному полягають у встановленні меж можливої поведінки суб'єкта, наповненні його можливостей певним змістом, захисті усіх сфер життєдіяльності від протиправного втручання інших суб'єктів, а також зобов'язанні останніх відновлювати порушені ними межі.

2. Сутність міжнародних правових стандартів юридичної діяльності

Необхідність закріплення на міжнародному рівні професійних стандартів виникла через важливість для суспільства і держави юридичної діяльності і має за мету встановити її певні нормативи або зразки.

Професійні стандарти є вираженням (втіленням) у сучасному суспільстві у концентрованому вигляді уявлень про місце, роль і завдання юристів певної професії, способи і порядок вирішення завдань, що стоять перед ними. Вироблення стандартів здійснюється з урахуванням ролі юристів у суспільстві, особливостей їх соціального, а відтак, і правового становища.

Під професійними стандартами юристів розуміють закріплену у відповідних актах сукупність вимог, які ставляться до них, покладених обов'язків і наданих юристам прав, що утворює допустимий зразок їх поведінки і діяльності. Іншими словами, такі стандарти -- це зразок поведінки і діяльності юристів, відображений у відповідних нормативних приписах.

Міжнародне співтовариство через свої органи (ООН, Раду Європи, Міжнародну асоціацію юристів та інші) розробило і прийняло низку документів, що регламентують професійну діяльність та поведінку юристів. Деякі з цих документів є обов'язковими для впровадження в усіх державах, що є членами даних організацій, інші носять рекомендаційний характер.

Серед головних міжнародних документів слід виді-лити: Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку (1979 p.), Основні принципи етики поліцейської служби (1979 p.), Основні принципи незалежності судових органів (1985 p.), Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочину і зловживання владою (1985 p.), Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності Європейського співтовариства (1988 p.), Стандарти незалежності юридичної професії Міжнародної асоціації юристів (1990 p.), Основні положення про роль адвокатів (1990 p.), Керівні принципи щодо ролі державних обвинувачів (1990 p.), Рекомендація R (94) 12 щодо незалежності, дієвості і ролі суддів (1994 p.), Європейська хартія про статус суддів (1998 p.), Стандарти професійної відповідальності та викладення основних обов'язків та прав прокурорів (1999 p.), Рекомендація R (2000 р.) 19 щодо ролі прокуратури у системі кримінального судочинства (2000 p.), Європейські настанови з питань етики та поведінки прокурорів (2005 p.).

Безумовно, перелік вимог, які вказані у міжнародних документах, є узагальненим. Ці стандарти певною мірою знаходять своє відображення та конкретизацію у конституціях та актах національного законодавства, що регламентують окремі сфери юридичної діяльності. Сьогодні на міжнародному рівні ведуться роботи по приведенню в єдину систему міжнародних вимог щодо стандартизації юридичної діяльності. Вони повинні стати орієнтиром (зразком) для професійної діяльності юристів усіх країн.

Слід звернути увагу на такі принципи професійної юридичної діяльності:

1) Законність діяльності. Професійні обов'язки повинні здійснюватися юристами виключно на підставі закону. Юристи під час здійснення власних функцій зобов'язані чітко виконувати приписи законодавства, дотримуватися прав та основних свобод людини і громадянина, що визначаються як національним, так і міжнародним правом. Незаконні розпорядження та накази не повинні виконуватися.

2) Незалежність юридичної професії. Вона є суттєвою гарантією для здійснення захисту прав людини і необхідною умовою для отримання якісної правової допомоги. Ця вимога полягає у тому, що при здійсненні своїх службових обов'язків юристи завжди повинні діяти вільно, без будь-якого втручання чи тиску з боку влади або суспільства. Незалежність юридичної професії повинна гарантуватися державою і закріплюватися в конституції і законах держави. Крім того, юристи самі повинні піклуватися про свою незалежність.

3) Моральність в юридичній професії. Згідно з міжнародними документами такі моральні якості, як чесність, порядність, справедливість та гуманізм, є обов'язковими для юриста. Правознавці повинні пам'ятати, що вони є об'єктом постійної і пильної уваги з боку громадськості і в цьому зв'язку добровільно брати на себе обмеження, які пересічним громадянам можуть здаватися обтяжливими. Адже бути готовим до підвищеної уваги означає необхідність постійної самооцінки юристами своїх вчинків і дій з позиції додержання моральних принципів та норм.

4) Гласність в роботі. Юридична діяльність повинна здійснюватися гласно. Це в більшості відноситься до роботи адвокатів і суддів, проте стосується певною мірою усіх працівників юридичної сфери. Юрист здійснює свою діяльність гласно, доручає забезпечувати гласність своєї діяльності іншим там і тоді, коли це не заборонено, наприклад, для недопущення розголошення різних видів таємниць (державної таємниці, таємниці особисто життя і т.ін.), або ж для якісного здійснення своєї діяльності.

5) Професійна таємниця. Професійна таємниця є природним атрибутом не тільки для адвокатів і суддів,але й для усіх юристів, у випадках, коли в силу службових обов'язків вони отримують конфіденційну інформацію.

3. Роль та значення міжнародних стандартів у юридичній професії

Роль міжнародних стандартів у юридичній професії полягає:

· по-перше, у встановленні єдиної системи норм та принципів, які визнаються всіма членами міжнародного співтовариства. Це важливо для створення стабільних умов для міжнародного співробітництва та розвитку правової системи.

· по-друге, міжнародні стандарти регулюють процедури, які стосуються визнання та дотримання прав людини, захисту прав інтелектуальної власності, охорони довкілля та багато інших сфер життя. Вони визначають принципи і правила захисту цих прав, що дозволяє юристам використовувати уявлення про міжнародні норми в своїй професійній діяльності.

Крім того, міжнародні стандарти доповнюють внутрішню правову систему кожної країни і слугують основою для узгодження національного та міжнародного законодавства. Вони встановлюють мінімальні стандарти, якими має керуватися кожна держава, і сприяють створенню єдиних правил гри в глобальному контексті.

Завдяки міжнародним стандартам, юристи з різних країн мають можливість легше спілкуватися та співпрацювати, оскільки у них є загальна мова, якою вони спілкуються -- це мова права. Міжнародні стандарти створюють основи для взаєморозуміння та співробітництва між різними правовими системами, а також вони грають критичну роль у юридичній професії та забезпечують єдність та стабільність у сфері права та юстиції, сприяють захисту прав людини та розвитку глобальної правової системи. Тому вивчення та застосування міжнародних стандартів є важливим елементом для сучасних юристів у всьому світі.

Міжнародні стандарти в юридичній професії забезпечують однаковий підхід до визнання та інтерпретації правових норм. Вони створюють систему орієнтирів, які допомагають юристам в різних країнах спілкуватися та співпрацювати на правовій основі. Без міжнародних стандартів може виникнути ситуація, коли різні держави мають власні правила та норми, що ускладнює міжнародну взаємодію та розвиток правової науки.

Міжнародні стандарти також мають важливе значення в сфері міжнародної торгівлі та економіки. Вони регулюють розміщення і захист іноземних інвестицій, законодавство про конфіденційність, правила конкуренції та інші аспекти, які стосуються бізнесу та торгівлі. Це допомагає створити стабільні й чесні умови для підприємництва та торгівлі в міжнародному масштабі.

Крім того, міжнародні стандарти в юридичній професії сприяють захисту культурної спадщини, охороні навколишнього середовища, боротьбі зі злочинністю та тероризмом. Вони ставлять перед собою завдання створення безпечного та справедливого світу, де права та свободи кожної людини захищені.

Отже, роль та значення міжнародних стандартів у юридичній професії є надзвичайно важливими. Вони створюють базу для розвитку правової системи, забезпечують уніфікацію принципів та норм у глобальному контексті, сприяють захисту прав людини та сприяють створенню стабільних та справедливих умов для міжнародної співпраці. Враховуючи це, важливо для юристів добре розбиратися у міжнародних стандартах та вміти їх застосовувати в своїй професійній діяльності.

Висновок

Розглянувши різні аспекти міжнародних стандартів професійної діяльності юриста, можна зробити висновок про їх вирішальне значення для сучасної юридичної професії. Міжнародні стандарти є регулятором, що сприяє уніфікації підходів до виконання професійних обов'язків юристів з урахуванням міжнародних норм і практик.

Ці стандарти встановлюють основні принципи юридичної професії, зокрема щодо компетенції, професійної етики, незламності та відповідальності. Вони також сприяють забезпеченню довіри клієнтів до юридичних професіоналів, адже дотримання стандартів гарантує якість надання правових послуг.

Важливість міжнародних стандартів проявляється в їх впливі на захист прав людини, розвиток правової держави та створення стабільного правового середовища. Вони допомагають боротися з корупцією, забезпечують безпеку правопорядку і захищають інтереси суспільства.

Наголосимо, що міжнародні стандарти є необхідним інструментом для професійного зростання юристів. Вони сприяють їх освіті, набуттю нових навичок і покращенню виконання юридичних обов'язків. Запровадження цих стандартів також може вплинути на правову систему країни, сприяючи демократізації суспільства та ефективному функціонуванню правосуддя.

На підсумок, міжнародні стандарти професійної діяльності юриста є невід'ємною частиною розвитку і уніфікації юридичної професії. Вони грають вирішальну роль у забезпеченні якості правових послуг, захисті прав людини та створенні правової системи, що ґрунтується на принципах справедливості, етики та відповідальності.

Список використаної літератури

1. Кравчук М.В. Теорія держави і права: навч. посіб. К.: 2007. 288 с.

2. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: підручник. Харків: 2001. 656 с.

3. Цвік М.В., Петришин О.В., Авраменко Л.В. та ін. Загальна теорія держави і права: підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів. Харків, 2009. 584 с.

4. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. К.: 2005. 375 с.

5. Кравчук В.М. Поняття правового простору: філософсько-правова інтерпретація. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. Одеса, 2014. Вип. 74, с. 26-31.

6. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность: учеб. Пособие. М.: БЕК, 1997. 330 с.

7. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія: навч. посіб. К.: Знання, 2006. 487 с.

Размещено на Allbest.ru