Формування професійної етики майбутніх юристів у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна

Кафедра педагогіки педагогічного факультету

Формування професійної етики майбутніх юристів у процесі фахової підготовки

Вишківська Ванда Болеславівна

канд. пед. наук, доцент

Тригуб Андрій Юрійович

аспірант

Сучасний етап розвитку нашої країни характеризується гуманізацією всіх сфер суспільного та державного життя, проголошенням людини вищою цінністю на конституційному рівні та висуванням на перший план гарантій її прав і свобод. Важливим завданням стає зміна суспільної правової свідомості, розвиток правової грамотності населення, освоєння громадянами культури прав людини. Вирішення цього завдання вимагає нового покоління юристів, які мають високий рівень теоретико-правових знань та високу професійно-етичну культуру.

О. Браткова зазначає, що «сутнісними характеристиками майбутнього фахівця-юриста виступають активність, творчість, самовдосконалення, орієнтація на власний розвиток, процеси самоорганізації та саморозвитку, їх постійна взаємодія з оточуючим середовищем, що спонукає до становлення нових якостей особистості, які формуються на основі впровадження особистісно орієнтованого підходу; визнання особистості як вищої цінності, орієнтації на її етичні, моральні, правові, професійні норми має здійснюватися на позиціях аксіологічного підходу» [1 ].

А. Рибачук поняття «зміст юридичної освіти» трактує як «засіб, за допомогою якого досягають результату професійної юридичної освіти; він є змістом і структурою навчальної інформації, які опановує студент, відображаючись в освітньо-професійних програмах підготовки, навчальних планах, програмах навчальних дисциплін, підручниках, посібниках, інших дидактичних матеріалах. Окрім того, до змісту юридичної освіти зараховують комплекс практичних задач, завдань і вправ, що забезпечують формування професійних і навчальних умінь та навичок, первинного досвіду професійної юридичної діяльності» [3].

При цьому А. Рибачук наголошує, що «розвиток сучасної юридичної освіти передбачає її спеціалізацію і фундаменталізацію, посилення практичної спрямованості навчання, розширення сфери використання інноваційних інформаційних технологій; індивідуалізацію навчання, збільшення обсягу самостійної роботи студентів» [3].

Архіважливе значення для становлення професійної компетентності майбутніх юристів має проблема формування професійної етики.

М. Криштанович зазначає, що «юридична етика в умовах академічного середовища закладу вищої освіти - це наука про вимоги до моральних якостей працівників юридичної сфери, про культуру юридичної діяльності. Професійна діяльність судді, прокурора, слідчого своєрідна і дуже глибоко торкається прав та інтересів людей, тому потребує окремої характеристики морального змісту» [2].

Етика як наука про мораль упродовж віків привертає увагу провідних мислителів та філософів. У процесі соціально-історичного розвитку не меншого значення набула категорія «професійна етика». Адже якою б професією не володіла людина, успішною вона буде тільки тоді, коли фундаментом її професійної діяльності буде дотримання моральних норм.

Говорячи про специфіку професійної етики юриста, слід зазначити, що розробка моральних основ для представників даної професії є одним із пріоритетних напрямів юридичної теорії та практики і здійснюється на межі правової та моральної основ, правової та моральної свідомості.

Відповідно, головною відмінністю професійної юридичної етики виступає її націленість на певну професійну групу, певне професійне співтовариство. Юридична етика, таким чином, може розумітися як «застосування загальних понять про моральність у сфері юридичної діяльності». Існує також думка, що юридична етика охоплює специфічні моральні норми професійної діяльності та позаслужбової поведінки юристів.

Для юриста, професійна діяльність якого протікає серед міжособистісного спілкування, крім професійних знань, необхідним є володіння високим рівнем культури спілкування, ведення діалогу, заснованого на моральних принципах і засадах. Інакше кажучи, юридична етика виступає невід'ємною частиною професійної юридичної діяльності.

Професійна етика юриста, його моральна свідомість формуються під впливом особливостей професійної діяльності, внаслідок чого зміст як окремих структурних компонентів, так і моралі як інтегрального показника суттєво відрізняється від професійної етики представників інших професі й.

Юридична етика, професійна мораль покликані регулювати професійну поведінку юристів, забезпечувати захист інтересів суспільства та держави, мінімізувати ризики зловживання повноваженнями, які мають юридичні працівники, захищати самих юристів від перебільшених вимог до них, обґрунтовувати розумні методи соціального контролю за професійною діяльністю. Інакше кажучи, професійна етика дозволяє оптимізувати, гармонізувати взаємодію між юристом та суспільством, державою, між самими юристами, наповнює юридичну діяльність моральним змістом, сприяє правильному формуванню свідомості, переконань, цінностей юридичних працівників.

Додатково вчені наголошують на значущості сформованості у юристів таких особистісно та професійно значущих якостей, як: розвинене почуття відповідальності, честі, гідності, обов'язку; загострене почуття справедливості; вимогливість до себе, чесність, непідкупність, моральна стійкість; розвинений інтелект; вміння складно, логічно, аргументовано викладати свої думки; активність, цілеспрямованість, організованість; наполегливість, самостійність, здатність до самомобілізації; стриманість, низький рівень агресивності; швидкість реакції, висока працездатність.

У контексті досліджуваної проблеми значущим є питання специфіки такої організації освітнього процесу, яка б сприяла формуванню професійної етики майбутніх юристів [2]. Так, В. Тирон наголошує на ефективності різних форм квазіпрофесійної діяльності, що дає можливість моделювати і вирішувати навчально-професійні ситуації. А відтак, забезпечує трансформацію фундаментальних теоретичних знань у практичний досвід майбутніх фахівців [4].

Засвідчують свою ефективність також технології контекстного навчання та ділових ігор, дискусії, круглі столи, перегляди відеосюжетів чи вивчення правових документів судових засідань, особливостей ведення діалогів адвокатів та підзахисних, зразки публічних виступів юристів та інші види діяльності, які впливають на внутрішній контекст професіогенезу майбутнього фахівця, дозволяють набути досвіду культури професійної поведінки, що формує його професійний стиль та майбутню компетентність [3].

Отже, до сучасного юриста висуваються численні вимоги, закріплені як у нормативних актах, так і у свідомості суспільства. Головною метою професійної етики юриста виступає формування професійної моралі як сукупності моральних цінностей, які знаходять своє відображення у моральній поведінці юриста при реалізації професійної, академічної та соціальної діяльності.

Список використаних джерел

професійний юридичний етика

1. Браткова О.І. (2018). Наукові підходи у підготовці майбутніх юристів професійної взаємодії. Педагогічні науки, (4 (95)), 41-44.

2. Вишківська В.Б., Голікова О.М. (2023). Партнерство як інноваційна форма діалогічної взаємодії у системі «викладач-студент». Грааль науки, (24), 627-630.

3. Вишківська В., Шикиринська О. (2021). Інтерактивні методи навчання: ознаки та особливості використання. Грааль науки, (2-3), 502-504.

4. Криштанович М.Ф., Біловус, Д.І. (2023). Особливості формування професійного етикету майбутніх юристів. Академічні візії, (18) https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/330/294.

5. Рибачук А.В. (2011). Сучасний стан і проблематика фахової підготовки майбутніх юристів. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, (28), 441-447.

6. Тирон В. (2019). Особливості та потенційні можливості формування професійно-етичної культури майбутніх юристів на основі контекстного навчання. Логос. Мистецтво наукової думки, (5), 85-87.

Размещено на Allbest.ru