Фінанси підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Суть і функції фінансів підприємств

2. Місце фінансів підприємств у фінансовій системі України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет і позабюджетні фонди. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб та фінансова стійкість країни.

Фінанси підприємств функціонують на мікрорівні тому мають спільні ознаки та певні відмінності від фінансів держави в цілому. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони відображають сукупність економічних відносин, пов'язаних із розподілом ВВП. Специфічні ознаки виражають економічні відносини, що характеризують первинний розподіл вартості ВВП, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів. Особливості фінансів підприємств зумовлені їх функціонуванням у різних галузях економіки, різноманітними організаційно-правовими формами господарювання.

1. Суть і функції фінансів підприємств

Фінанси є об'єктивною економічною категорією, існування якої зумовлено наявністю держави і товарно-грошових відносин.

Фінанси - це система економічних (грошових) відносин, що виникають у процесі відтворення, розподілу (перерозподілу) і використання валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД) та пов'язані з формуванням і використанням грошових доходів, централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів.

Це вартісна економічна категорія, яка, поряд з такими економічними категоріями,як гроші, кредит, собівартість, ціна, прибуток, є важливою підоймою економічного і соціального розвитку.

Як система економічних (грошових) відносин фінанси охоплюють: державні фінанси; місцеві фінанси; фінанси підприємств, організацій і установ; фінанси фізичних осіб-підприємців. Використання фінансів становить особливу сферу економічної діяльності держави і суб'єктів господарювання.

Державні фінанси - це сукупність економічних (грошових) відносин, що складаються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу і пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових ресурсів держави.

Процес формування фондів грошових ресурсів держави здійснюється відповідно до чинного законодавства України і є втіленням єдиної фінансової політики держави. Через механізм оподаткування і сплати неподаткових платежів держава вступає у фінансові відносини з юридичними і фізичними особами. Вони пов'язані з вилученням фіксованої частки валового і чистого доходу і формуванням державного бюджету України, Автономної Республіки.

Крим, бюджетів місцевого самоврядування і спеціальних цільових фондів держави. В сукупності вони складають фінансові ресурси держави або фінансову базу функціонування держави - централізовані фонди. Їх наявність зумовлена потребою фінансування цільових програм і видатків держави.

Напрями використання державних фінансових ресурсів визначаються характером і різноманітними функціями держави. Основними з них є видатки на фінансування соціально-економічних програм (освіта, науки, охорона здоров'я, соціального забезпечення, державних інвестицій в економіку країни, на зовнішньоекономічну діяльність), оборону країни, утримання державного апарату управління і влади, державні субсидії та інші видатки.

Підприємства є самостійними суб'єктами господарювання, створеними компетентними органами державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому господарським кодексом України. Вони, поряд з господарськими товариствами, кооперативами належать до основної, первинної ланки системи господарювання. Саме ці суб'єкти господарювання забезпечують основний обсяг виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. Внаслідок господарської діяльності підприємств створюються грошові доходи і прибуток та здійснюється їх розподіл між господарюючими суб'єктами і державою.

Фінанси підприємств - сукупність економічних відносин, що складаються на грошовій основі в процесі відтворення валового внутрішнього продукту і пов'язані з кругооборотом виробничих фондів, формуванням і використанням грошових доходів і фондів грошових ресурсів підприємств незалежно від форм власності.

Фінанси підприємств відображають фінансовий бік господарської діяльності і характеризують грошові економічні відносини, що виникають у процесі формування і використання основних фондів, інших необоротних активів і оборотних засобів, необхідних для організації виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), утворення і використання грошових доходів і нагромаджень. Як економічні відносини фінанси підприємств активно впливають на процес відтворення валового внутрішнього продукту і займають визначальне місце у фінансових відносинах суспільства.

Державні фінанси і фінанси підприємств тісно пов'язані і взаємообумовлені. Державні фінанси через фінансову політику і фінансові закони держави, з допомогою цін, тарифів, системи оподаткування і неподаткових платежів регулюють грошові доходи й нагромадження підприємств, передбачаючи при цьому мету - покращити структуру виробництва і споживання та збільшити грошові надходження до скарбниці держави.

Вміле поєднання державних фінансів і фінансів підприємств сприяє обопільному росту грошових доходів, розвитку національної економіки і добробуту народу. З цією метою постійно ведуться пошуки шляхів удосконалення фінансових відносин держави із суб'єктами господарювання, вносять зміни в систему ціноутворення, оподаткування, оплати праці і соціального забезпечення, вишукуються резерви зниження виробничих і невиробничих затрат, вживаються заходи щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття "фінанси підприємств" ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття "фінанси", якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими/загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

- пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;

- пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

- що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

- які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

- які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

- що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів. Отже, об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.

У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та споживання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього продукту за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб'єктами господарювання, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в грошовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин. Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту (с + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту (m). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. З допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються в суб'єктів господарювання та в держави. Фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції:

- формування грошових доходів і фондів грошових ресурсів підприємств;

- використання грошових доходів і фондів грошових ресурсів підприємств;

- контроль за повнотою і правильністю формування і викоритстання грошових доходів і фондів грошових ресурсів підприємства.

Функція формування грошових доходів і фондів грошових ресурсів проявляється в процесі формування засновницького власного капіталу та його збільшення внаслідок ефективної господарської діяльності за рахунок грошових доходів і прибутку, додаткових внесків засновників, спонсорської допомоги. Механізм формування грошових доходів і фондів грошових ресурсів визначається відповідно до чинних економічних законів України, закріплюється в статуті підприємства, на внутрівідомчих нормативних документах.

Функція використання грошових доходів і фондів грошових ресурсів проявляється в процесі фінансування витрат, пов'язаних з процесом відтворення (фінансування поточної виробничої та інвестиційної і фінансової діяльності) відповідно до плану економічного і соціального розвитку підприємств, виконання своїх зобов'язань перед державою, іншими суб'єктами господарювання та власниками капіталу.

Функції формування й використання грошових доходів і фондів грошових ресурсів тісно взаємопов'язані між собою. Формування фінансових ресурсів проводиться з метою ресурсного забезпечення операційної та інвестиційної діяльності підприємств на засадах фінансової стійкості, а раціональне їх розміщення та ефективне використання сприяє формуванню грошових доходів і прибутку та накопиченню власного капіталу. Сам процес формування і використання грошових доходів і фондів грошових ресурсів вимагає балансової ув'язки. З цією метою складається фінансовий план, у якому прогнозовані видатки, пов'язані з процесом відтворення, приводять у відповідність з передбачуваними фінансовими ресурсами (залишок на початок планового періоду з урахуванням прогнозованих надходжень), а поточні витрати й очікуваний прибуток - у відповідність прогнозованими грошовими доходами.

Функція контролю за повнотою і правильністю формування і використання грошових доходів і фондів грошових ресурсів підприємства випливає із самої сутності фінансів підприємств. Процес формування і використання грошових доходів і фонів грошових ресурсів підприємства повинен бути контрольованим. Від економічної обґрунтованості величини необхідних фінансових ресурсів за джерелами їх формування, повноти і своєчасності їх надходження, раціональності розміщення та ефективності використання на всіх стадіях кругообороту виробничих фондів залежить ритмічність процесу виробництва і реалізації продукції, темпи зростання обсягів діяльності і грошових доходів, а в кінцевому підсумку - фінансові можливості самого підприємства.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є:

- різноманітність форм власності;

- свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

- вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

- самофінансування підприємництва;

- правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

- обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє створенню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науково-технічного прогресу.

2. Місце фінансів підприємств у фінансовій системі України

Ефективність організації фінансів та прагматизм реалізації фінансових відносин і фінансової політики у державі залежать насамперед від оптимальної побудови та дієздатності фінансової системи.

Термін "система" (з грец. - "поєднання", "утворення") найчастіше трактується як сукупність визначених елементів, між якими є закономірний зв'язок чи взаємодія.

Групування окремих суб'єктів фінансових відносин у загальну фінансову систему держави може здійснюватися за багатьма ознаками, що зумовлює дискусійність самого поняття фінансової системи та проблеми її структурування. Теоретично та методологічно сутність фінансової системи можна розглядати як за внутрішньою будовою, так і за організаційно-інституційною структурою. Обидва підходи відображені у науковій фінансовій літературі.

За організаційно-інституційною структурою фінансова система - сукупність фінансових органів та інституцій, які здійснюють управління грошовими потоками та фондами грошових коштів. При цьому у фінансовій системі держави виділяють систему органів управління фінансами (Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Рахункова палата Верховної Ради України, Державне казначейство, Контрольно-ревізійна служба), а також фінансових інститутів, задіяних у розподільних процесах (Національний банк України, банківські та небанківські фінансові установи, фондові і валютні біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо).

При вивченні внутрішної (змістової) сутності фінансової системи у вітчизняній фінансовій науці соціально-економічна природа фінансів розглядається як досить складне суспільне явище, що охоплює широкий спектр розподільних відносин, які ззовні відображаються у різноманітних грошових потоках. За єдиної сутності цих відносин вони мають конкретні форми вияву, характерні ознаки, а також певні особливості щодо організації фінансової діяльності, формування і використання фінансових ресурсів, які зосереджені у розпорядженні держави, підприємницьких структур, певних фінансових інституцій для фінансового забезпечення їх діяльності.

За внутрішньою будовою фінансова система - сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних сфер (узагальнена за певною ознакою складова) та ланок (відособлена складова) фінансових відносин, які мають певні особливості в мобілізації та використанні фінансових ресурсів, а також відповідний апарат управління та нормативно-правове забезпечення.

Найчастіше фінансову систему структурують відповідно до форм власності, основних суб'єктів фінансових відносин та рівнів економічної системи.

У складі фінансової системи України виділяють такі основні сфери фінансових відносин: фінанси держави (у тому числі за рівнями органів державної влади й управління - державні і місцеві фінанси), фінанси суб'єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок і міжнародні фінанси. Кожна з цих сфер фінансових відносин характеризується специфічними рисами і має певне функціональне призначення.

Центральне місце у фінансовій системі кожної держави займають фінанси держави - сфера, за допомогою якої здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток країни. Державні фінанси відображають розгалужену систему фінансових відносин на різних рівнях адміністративного поділу між державою, юридичними та фізичними особами з приводу формування і використання фінансових ресурсів та доходів держави, а також щодо управління і розпорядження державною власністю. За своєю структурою це дуже складна і багатофункціональна сфера фінансової системи, основними ланками якої є державний і місцеві бюджети, державні цільові фонди, державний і комунальний кредит, фінанси державного і комунального секторів економіки.

У сфері державних фінансів провідне місце належить бюджетам різних рівнів, сукупність яких утворює бюджетну систему. В умовах командно-адміністративної системи господарювання державний бюджет був не просто основною ланкою фінансової системи, що забезпечувала ресурсами функціонування і розвиток економіки, а домінуючою структурою, без якої не могли належним чином функціонувати інші ланки фінансової системи. Тут зосереджувалася основна маса доходів (у бюджеті централізувалося більше 50 % валового внутрішнього продукту і до 75 % національного доходу), а без асигнувань з бюджету практично неможливим було функціонування значної частини підприємств, установ соціально-культурної сфери, будівництво житла, існування житлово-комунального господарства.

З переходом до ринкових умов господарювання державний бюджет і надалі продовжує залишатися центральною ланкою фінансової системи України. Значення державного бюджету обумовлено не лише обсягом коштів, зосереджених у ньому, а й найбільш розвиненою системою взаємозв'язків з усіма іншими ланками та сферами. Як один із найважливіших інститутів економічного суверенітету держави державний бюджет:

- забезпечує акумулювання коштів (головним чином через податкові і неподаткові надходження), необхідних для фінансування потреб держави та проведення державної внутрішньої і зовнішньої політики;

- є невід'ємним атрибутом ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики;

- виступає важелем активного впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві.

Самостійною ланкою фінансової системи України і важливим елементом державних фінансів є державні цільові фонди. Державні цільові фонди - фонди грошових коштів, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу ВВП за рахунок сплати фізичними та юридичними особами обов'язкових внесків та інших надходжень. Кошти державних цільових фондів використовуються на фінансування державних економічних та соціальних програм і перебувають у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. На сучасному етапі роль державних цільових фондів в Україні є значною - їх бюджети становлять близько однієї чверті обсягу фінансових ресурсів, якими розпоряджається держава.

Державний кредит відіграє важливу роль у функціонуванні фінансової системи: використання державних позик пов'язано з регулюванням фінансових процесів, у тому числі з певними завданнями податкового регулювання економіки і державного впливу на стан фінансового ринку. Державний кредит - рух позикового капіталу у формі кредитних угод, що здійснюється за участю держави щодо передачі фінансових ресурсів у борг з розрахунком на певну вигоду. При цьому держава традиційно виступає у ролі позичальника коштів, рідше - кредитора або гаранта. Основною формою державного кредиту е державні позики. За правом емісії розрізняють державні і місцеві позики. Зокрема, державні позики випускаються центральними органами управління, а надходження від них спрямовуються у центральний бюджет. Місцеві позики випускаються місцевими органами управління і спрямовуються у відповідні місцеві бюджети. У розвинутих країнах місцеві позики є важливою складовою фінансів місцевого самоврядування, оскільки дають можливість мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти для потреб регіонального розвитку. Натомість в Україні місцеві позики не набули поширення, однак у перспективі можуть стати важливим фінансовим інструментом забезпечення формування інвестиційної складової місцевих бюджетів.

В умовах розвиненої ринкової економіки важливу роль у фінансовій та економічній системі держави відіграють фінансові ринки і фінансове посередництво. Фінансовий ринок як забезпечуюча сфера фінансової системи має винятково важливе значення для ефективного розвитку економіки.

Фінансовий ринок - механізм перерозподілу фінансових активів між окремими суб'єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, а також міжнародними фінансовими інститутами. Фінансовий ринок через посередників, фірми та інституції, що надають фінансові послуги, реалізує фінансові рішення домогосподарств, приватних компаній та урядових організацій.

Отже, фінансова система - не просто набір окремих взаємопов'язаних елементів" а надзвичайно складна за внутрішньою будовою фінансова архітектура, від ефективності побудови якої залежить можливість збалансування інтересів і суперечностей, узгодження прагматизму фінансової політики з раціональністю економіки.

Висновок

Фінанси як інструмент вартісного розподілу об'єктивно функціонують у діяльності всіх суб'єктів економіки з метою одержання прибутку і/або задоволення суспільних та індивідуальних потреб. Основними суб'єктами, які здійснюють розподіл вартості валового внутрішнього прибутку і формують окремі сфери фінансових відносин, є держава, населення і суб'єкти господарювання (підприємства).

Фінансам підприємств належить визначальне місце у фінансовій системі будь-якої країни, оскільки з їхньою допомогою відбувається процес розподілу значної частини вартості валового внутрішнього продукту, створеного на рівні суб'єктів господарювання - підприємств. Саме від досконалості розподільчих відносин на мікрорівні залежить перспектива створення і використання ВВП, необхідного як для забезпечення розширеного відтворення діяльності приватного сектору економіки, так і формування суспільних грошових фондів, призначених для задоволення потреб населення. фінансовий грошовий ринок

Фінанси підприємств - це відособлена сфера фінансових відносин з певними особливостями і принципами функціонування. Головне призначення фінансів підприємств - забезпечення фінансово-господарської діяльності останніх фінансовими ресурсами, достатніми для розширеного відтворення. Одночасно фінанси підприємств тісно взаємопов'язані з іншими сферами фінансової системи, оскільки в процесі вартісного розподілу відбувається формування доходів держави (шляхом сплати податків до бюджетів і внесків до соціальних фондів), населення (виплата заробітної плати, премій) та інших суб'єктів господарювання.

Список використаної літератури

1. Біла О.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб. - Львів: “Магнолія 2006”. 2008 - 383с.

2. Кравчук Н.Я. Фінансова система держави: теоретична концептуалізація та проблеми структурування // Світ фінансів. - 2006. - № 3.

3. Опарін В. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru