Розвиток фінансового ринку в Україні

Як свідчать результати аналізу, основними проблемами на шляху залучення українських підприємств до світового фінансового ринку є адміністративні перешкоди, невизначеність нормативної бази, нерозвиненість ринкової інфраструктури, низька інформаційна прозорість економіки та незадовільна якість корпоративного управління.

Низька якість корпоративного управління та інформаційна закритість компаній негативно позначаються на їхній ринковій капіталізації. Це також обмежує можливості щодо виходу на фондовий ринок, оскільки цінні папери компанії не можуть отримати справедливої ринкової оцінки. Згідно з дослідженням міжнародної консалтингової компанії McKinsey, інвестори готові платити значну націнку за акції компаній з високим рівнем корпоративного управління.

Так, через слабкий рівень корпоративного управління українські компанії недооцінені на 38%, що є найвищим показником для найбільших одержувачів іноземних інвестицій серед країн, що розвиваються. Ринкова вартість 200 найбільш капіталізованих українських компаній тільки за рахунок підвищення якості корпоративного управління може зрости на 78 млрд. дол. США.

IРО є джерелом залучення грошових коштів не тільки в окремі підприємства, але й в економіку держави в цілому. Таким чином, це засіб поліпшення інвестиційного клімату країни та зміцнення економіки держави. Доведено, що розвиток інституту первинних публічних розміщень - один з найпривабливіших для українських підприємств засобів залучення додаткових ресурсів, що дозволяє побудувати ефективну корпоративну структуру управління, диверсифікувати галузеві ризики, підвищити вартість бізнесу (рис. 3.1).

Для оцінки рівня інвестиційної привабливості компанії розроблена рейтингова система оцінки рівня корпоративного управління і ступеня інформаційної відкритості емітентів. Система оцінки складається з чотирьох основних блоків, кожен з яких включає декілька критеріїв. По кожному критерію нараховуються бали залежно від ступеня відповідності даного критерію поширеним вимогам. Чим вище кількість набраних балів, тим вище якість управління і прозорість компанії.

Рис. 5. Вплив розроблених рекомендацій на макроекономічне становище України

Розповсюдження розробленої системи оцінки допоможе оцінити загальний рівень корпоративного управління компанії та виявити вузькі місця в системі управління, що негативно впливають на інвестиційну привабливість емітента.

Висновки

Фінансовий ринок в системі економічних відносин в Україні у процесі перерозподілу фінансових ресурсів виконує ті функції, які не може виконати жодна інша складова фінансової системи, здійснюючи при цьому значний вплив на її ефективність, стійкість та еластичність. Проведений аналіз дозволив сформулювати визначення фінансового ринку як сукупності економічних відносин з приводу перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів між населенням, домогосподарствами, суб'єктами господарювання та державою через систему фінансових інститутів на основі взаємодії попиту та пропозиції.

Стратегічний підхід до регулювання фінансового ринку України повинен базуватись на використанні моделі регулювання з високим та жорстким рівнем державного регулювання - державним дирижизмом, яка побудована за функціональним принципом на основі змішаного регулювання діяльності його учасників, що відповідає рівню його розвитку та стану фінансової системи країни на сучасному етапі.

В Україні на сучасному етапі розвитку фінансового ринку функції державного регулювання покладені на різні державні установи. Наявність тісного взаємозв'язку між всіма сегментами фінансового ринку обумовлює необхідність постійної координації дій регуляторів ринку. Запропоновано створення координаційної ради з питань регулювання фінансового ринку на основі кооперації державних регуляторів, що дозволить забезпечити умови для більш ефективного функціонування фінансового ринку країни в цілому, і, як наслідок, підвищить рівень стійкості фінансової системи.

Визначено чинники, під впливом яких відбувається формування та розвиток фінансового ринку України. Чинники умовно поділено на дві групи - внутрішні та зовнішні. До зовнішніх чинників належать ступінь інтегрованості українського фінансового ринку до світової фінансової системи. Внутрішні чинники, в свою чергу, було поділено на інституційні та економічні чинники - це структура органів державного регулювання фінансового ринку, структура власності, особливості функціонування ринку цінних паперів та банківської системи.

Виявлено, що загальні і специфічні риси вітчизняної економіки тяжіють до німецького типу господарювання з переважним використанням боргових інструментів фінансування економічного розвитку. Аналіз показника фінансової потужності національної економіки дозволив виявити низький рівень розвитку системи фінансового посередництва в Україні. Одночасно показник «фінансова глибина» економіки України свідчить про можливість підвищення капіталізації фондового ринку і, як наслідок, зміцнення економіки держави.

Рівень розвитку структурних сегментів фінансового ринку значною мірою відображає гнучкість фінансової системи та швидкість, з якою вона може пристосовуватися до змін в економічному та політичному житті країни, а також до різноманітних процесів, які відбуваються за її межами. Запропонована структура фінансового ринку відображає як об'єкти фінансового ринку, так і відповідно до об'єктів - системи ринків за різними класифікаційними ознаками. За видами фінансових інструментів виділено валютний, депозитний, кредитний ринок, ринок цінних паперів, що включає ринок акцій та ринок боргових цінних паперів та ринок похідних фінансових інструментів. За функціональним призначення виділено грошовий ринок, ринок капіталу та ринок похідних фінансових інструментів. За ознакою набуття права власності визначено ринок боргових фінансових інструментів та ринок фінансових інструментів, що надають право власності. За територіальною ознакою можна розглядати вищезазначені ринки як регіональний, національний та міжнародний. За ступенем ризику відповідних фінансових інструментів виділено безризикові, середньоризикові та високоризикові ринки.

На сьогодні інфраструктура фінансового ринку України характеризується відсутністю системної єдності між її складовими. Для приведення інфраструктури фінансового ринку до загальноєвропейських стандартів обґрунтовано необхідність формування єдиної консолідованої моделі інфраструктури фінансового ринку за горизонтальним принципом на основі розбудови цілісної національної депозитарної системи, що забезпечить ефективну й недорогу обробку трансакцій, низький рівень ризику з надійною системою контролю й належним фінансуванням, проведення політики прозорості та повне розкриття інформації учасниками фінансового ринку.

В Україні на законодавчому рівні не окреслена необхідність розробки стратегічних програмних документів розвитку фінансового ринку. Планування здійснюється фрагментарно в рамках окремих сегментів і з короткостроковим або середньостроковим горизонтом дії. Економіка країни зацікавлена в наявності як ефективного грошового ринку, так і ефективного ринку капіталу, оскільки банківські установи самі зацікавлені в ефективному розміщенні емісій власних цінних паперів, можливості диверсифікувати свою діяльність, здійснюючи операції з цінними паперами, а також у зниженні своїх ризиків через операції сек'юритизації та роботу з деривативами.

Узагальнення світового досвіду державного регулювання фінансового ринку дозволило обґрунтувати необхідність постійного вдосконалення форм і методів нагляду за фінансово-кредитними установами. Доведено, що регулятивне навантаження, ступінь підтримки фінансових інститутів, вплив поточної та перспективної макроекономічної політики на ринках, що формуються, значно вищі, ніж на ринках індустріальних країн.

Список використаної літератури

1. Буряк П.Ю. Фінанси / П.Ю. Буряк, С.Д. Смолінська, Н.Б. Татарин. - К.: Хай-Тек Прес, 2010. - 302 с.

2. Стійкість фінансових ринків України та механізми її забезпечення / за ред. О. І. Барановського. - К.: НАНУ, 2010. - 492 с.

3. Унинець-Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика / В.П. Унинець-Ходаківська, О. І. Костюкевич, О.А. Лятамбор. - К.: ЦУЛ, 2009. - 392 с.

4. Управління державним боргом / О.О. Прутська, О.А. Сьомченков, Ж.В. Гарбар та ін. - К.: ЦУЛ, 2010. - 216 с.

5. Фінанси регіону / М.А. Коваленко, Т.О. Мацієвич, Г.М. Полевик, Н.В. Радванська. - Херсон: Олді-плюс, 2010. - 312 с.

6. Фондовий ринок / В.М. Діденко, М.М. Свердан, В.П. Булат, О.М. Грудляк. - Чернівці: Наші книги, 2010. - 624 с.

7. Чала Н.Д. Бюджетна система / Н.Д. Чала, Н.В. Лазоренко. - К.: Знання, 2010. - 223 с.

8. Офіційний веб-сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України < Електронний ресурс.>. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/

9. Хорін Л. Фінансовий ринок України. - 2010. - №11. - С. 26.

Размещено на Allbest.ru