Аналіз ділової активності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський державний університет

імені П. Могили

Кафедра фінансів та кредиту

Курсова робота

з курсу "Фінансовий аналіз"

Аналіз ділової активності підприємства

(на матеріалах ТОВ "АДОНІС")

Миколаїв 2011



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Аналіз ділової активності підприємства

1.1 Сутність ділової активності (оборотності) підприємства та її значення

1.2 Основні показники ділової активності підприємства

Розділ 2. Аналіз ділової активності ТОВ "АДОНІС"

2.1 Аналіз складу майна та джерел його утворення

2.2 Аналіз ділової активності ТОВ "Адоніс" на підставі річної звітності

Розділ 3. Основні напрямки покращення ділової активності підприємства

3.1 Роль ділової активності підприємства у аналізі діяльності підприємства

3.2 Основні напрямки підвищення ділової активності ТОВ "Адоніс"

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

діловий активність майно

Вступ

За умов ринкових відносин в економіці України, відбувається розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка ділової активності підприємств, їх платоспроможності, фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності в умовах виникнення різноманітних форм власності.

Стійкий фінансовий стан підприємства в ринкових умовах значною мірою обумовлюється його діловою активністю.

У зв'язку з цим дана тема є досить актуальною, оскільки на даний час багато підприємств знаходиться у приватній власності і кожен власник зацікавлений в отриманні потенційних можливостей збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного і об'єктивного аналізу ділової активності підприємств.

Ділова активність підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення, рух і використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у дослідженні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта.

Ділова активність підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Перш за все на фінансовому стані підприємства позитивно визначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, тим вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його ділову активність.

Метою оцінки ділової активності підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку, як основи стабільності підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Предметом дослідження при здійсненні аналізу ділової активності підприємства є його матеріальні, трудові та фінансові ресурси, їх формування та використання.

Метою написання даної роботи є визначення фінансового стану підприємства на прикладі ТОВ "Адоніс" та аналіз ефективності використання його майна.

Об'єктом дослідження є фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс" за 2008 - 2009 рр.: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної звітності.

Головним завданням написання даної курсової роботи є вивчення і аналіз показників ділової активності підприємства.

Метод дослідження - це інструмент для вирішення головного завдання науки - відкриття об'єктивних законів дійсності. Метод визначає необхідність і місце застосування індукції і дедукції, аналізу та синтезу, абстракції, формалізації, моделювання, порівняння теоретичних та експериментальних досліджень. Методи досліджень поділяються на загальні і спеціальні. Загальні методи дослідження в багатьох галузях науки і техніки на усіх етапах дослідження і ґрунтуються на принципах теорії пізнання. Спеціальні методи дослідження засновані на загальних методах і їх застосовують для вирішення специфічних завдань у кожній галузі науки і техніки.

Методи систематизації, синтезу надають змогу виявити еволюцію наукових підходів щодо визначення сутності, класифікації тощо предмету дослідження курсової роботи. Застосування методу аналогії та протиставлення допомагає визначити переваги та недоліки, наприклад існуючих методів управління необоротними активами підприємства.

Для визначення теоретичної сутності об'єкту та предмету дослідження курсової, для виявлення та критичного аналізу існуючих підходів до вирішення досліджуваної проблеми була використана наукова та навчально-методична література наступної тематики: "Фінанси", "Фінанси підприємств", "Фінансова діяльність", "Фінансовий менеджмент", "Фінансовий аналіз" тощо.

Для визначення категоріального апарату курсової роботи згідно чинного законодавства України досліджувалася нормативно-законодавча база: Закони України, Укази Президента України, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку України, а також періодичні видання: журнал "Фінанси України", "Економіка України", "Бізнес" тощо.

Для досягнення мети та виконання поставлених завдань в курсовій роботі аналіз стану досліджуваної проблеми здійснювався за допомогою графіків, діаграм, таблиць, тощо на основі зібраних статистичних даних діяльності підприємств народного господарства України, джерелом яких є фінансова звітність підприємства.

Дана курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та додатків. В першому розділі визначається сутність та необхідність аналізу ділової активності підприємства та визначаються основні показники за якими здійснюється аналіз. В другому розділі проведено аналіз ділової активності ТОВ "Адоніс", розраховуються і аналізуються основні показники, які відображають ділову активність підприємства. В третьому розділі даються основні рекомендації щодо покращення ділової активності підприємства.



Розділ 1. Аналіз ділової активності підприємства

1.1 Сутність ділової активності (оборотності) підприємства та її значення

Стабільність фінансового положення підприємства в умовах ринкової економіки обумовлюється в чималому ступені його діловою активністю.

У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу.

У вужчому розумінні (у контексті аналізу фінансово-господарської діяльності) ділова активність підприємства означає його виробничу та комерційну діяльність.

Ділова активність комерційної організації виявляється в динаміці її розвитку, досягненні нею цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами.

Такими якісними критеріями є:

1) широта ринків збуту продукції;

2) наявність продукції, що експортується;

3) наявність унікальної продукції, техніко-економічні параметри якої перевищують світові аналоги або відповідають їм;

4) репутація підприємства;

5) стійкість зв'язків з клієнтами, партнерами тощо.

Кількісна оцінка та аналіз ділової активності можуть бути здійснені за двома напрямками:

1) ступінь виконання плану за основними показниками, що забезпечують задані темпи їх зростання;

2) рівень ефективності використання ресурсів.

Найбільш інформативні аналітичні висновки формулюються в результаті зіставлення темпів їх зміни. У цьому зв'язку оптимальним є співвідношення таких темпових показників:

,

де ТСК - темп зміни сукупного капіталу, авансованого в діяльність підприємства;

Тр - темп зміни обсягів реалізації продукції;

ТП - темп зміни прибутку.

Перша нерівність означає, що економічний потенціал підприємства зростає, тобто розширюються масштаби його діяльності.

Друга нерівність вказує на те, що порівняно зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації підвищується вищими темпами, тобто ресурси комерційної організації використовуються ефективніше, підвищується віддача з кожної одиниці грошових коштів, вкладеної в компанію.

Із третьої нерівності видно, що прибуток зростає випереджаючими темпами, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва й обігу як результат дій, спрямованих на оптимізацію технологічного процесу та взаємовідносин з контрагентами.

Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву "золоте правило економіки підприємства". Однак можливі і відхилення від цієї ідеальної залежності, які не завжди необхідно розглядати як негативні.

Причинами порушення системи нерівностей можуть бути: освоєння нових перспективних напрямків застосування капіталу, реконструкція та модернізація діючих виробництв, упровадження продуктових нововведень тощо.

Така діяльність завжди пов'язана зі значними вкладеннями фінансових ресурсів, які порушують наведене співвідношення показників, але не свідчать про зниження ділової активності підприємства.

1.2 Основні показники ділової активності підприємства

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Коефіцієнти оборотності характеризують швидкість, з якою сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.

Ділову активність підприємства характеризують показники ефективності використання робочої сили, основних виробничих фондів, оборотного капіталу, фінансових ресурсів тощо. Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

1) коефіцієнт стійкості економічного зростання;

2) коефіцієнт оборотності активів (ресурсовіддача);

3) коефіцієнт завантаженості активів;

4) тривалість обороту активів;

5) фондовіддача;

6) коефіцієнт оборотності оборотних активів;

7) коефіцієнт завантаженості оборотних активів;

8) період одного обороту оборотних активів;

9) коефіцієнт оборотності запасів;

10) тривалість одного обороту запасів;

11) коефіцієнт оборотності готової продукції;

12) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

13) період погашення дебіторської заборгованості;

14) коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

15) період погашення кредиторської заборгованості;

16) період операційного циклу;

17) період фінансового циклу;

18) коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Для характеристики ділової активності акціонерних компаній в обліково-аналітичній практиці економічно розвинених країн, крім темпових показників, використовують коефіцієнт стійкості економічного зростання, який розраховується за формулою (1.1):

, (1.1)

де П - чистий прибуток;

Д - дивіденди;

ВК - власний капітал.

Власний капітал акціонерної компанії може збільшуватись або за рахунок додаткового випуску акцій, або за рахунок реінвестування отриманого прибутку. Таким чином, коефіцієнт стійкості економічного зростання відображає, якими темпами в середньому збільшується власний капітал за рахунок фінансово-господарської діяльності, а не за рахунок залучення додаткового акціонерного капіталу. Цей коефіцієнт вказує, якими в середньому темпами може розвиватися комерційна організація в подальшому, не змінюючи співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою.

Коефіцієнт оборотності активів відображає швидкість обороту сукупного капіталу, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції припадає на одну грошову одиницю активів. Він обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів. Розраховується за формулою (1.2):

, (1.2)

де Кт - коефіцієнт оборотності активів; ЧД - чистий дохід від реалізації продукції; А - активи підприємства (валюта балансу).

Цей показник характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на грошову одиницю коштів, вкладених у діяльність підприємства; його зростання в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Зворотна величина -- коефіцієнт завантаженості активів - показує скільки за звітний період витрачено грошових одиниць активу на одиницю реалізованої продукції. Коефіцієнт завантаженості активів (майна) розраховується за формулою (1.3):

, (1.3)

де КЗА - коефіцієнт завантаженості активів (майна);

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

А - активи підприємства (валюта балансу).

Ще одним параметром, що оцінює інтенсивність використання активів є показник періоду обороту в днях, що розраховується як відношення тривалості обраного періоду до оборотності активів за даний період. Показник періоду обороту в днях, показує, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства. Ріст даного показника говорить про підвищення ефективності їхнього використання. Розраховується за формулою (1.4):



, (1.4)

де Пом - період одного обороту активів (майна);

Кт - коефіцієнт оборотності активів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства (1.5):

, (1.5)

де Фоз - фондовіддача основних засобів;

ЧД - чистий дохід;

ОЗ - залишкова вартість основних засобів.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує скільки грошових одиниць продукції приносить кожна одиниця оборотних активів, визначається за формулою (1.6):

, (1.6)

де Ко - коефіцієнт оборотності оборотних активів;

ЧД - чистий дохід;

ОА - оборотні активи.

Зворотна величина -- коефіцієнт завантаженості оборотних активів - показує скільки за звітний період витрачено грошових одиниць обігових активів на одиницю реалізованої продукції. Коефіцієнт завантаженості активів (майна) розраховується за формулою (1.7):



, (1.7)

де КЗА - коефіцієнт завантаженості оборотних активів;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

ОА - оборотні активи підприємства.

Швидкість одного обороту активів багато в чому залежить від органічної будови капіталу (співвідношення основного і оборотного капіталу). Чим більше частка основного капіталу в загальній його сумі, тим повільніше він обертається, і навпаки, зі збільшенням питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу (активів). Визначається за наступною формулою (1.8):

, (1.8)

де ШОА - швидкість одного обороту обігових активів;

КО - коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Коефіцієнт оборотності запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості запасів і характеризує швидкість їх реалізації.

Коефіцієнт оборотності запасів розраховується за формулою (1.9):

, (1.9)

де Коз - коефіцієнт оборотності запасів;

СВр - собівартість реалізації продукції;

З - запаси.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів відображає число оборотів запасів і дозволяє виявити резерви зростання виробництва продукції. Зниження цього показника характеризує відносне зростання товарно-матеріальних запасів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

Період одного обороту запасів (днів) показує період, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Розраховують за формулою (1.10):

, (1.10)

де ЧЗ - період одного обороту запасів (днів);

Коз - коефіцієнт оборотності запасів.

Напрямком позитивних змін є зменшення, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Коефіцієнт оборотності готової продукції показує у скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції (1.11):

, (1.11)

де КГП - коефіцієнт оборотності готової продукції;

ЧД - чистий дохід;

ГП - готова продукція.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Розраховується за формулою (1.12):



(1.12)

де КДЗ - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

ЧД - чистий дохід;

ДЗ - середня дебіторська заборгованість.

Строк погашення дебіторської заборгованості розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської заборгованості підприємства. Розраховується за формулою (1.13):

, (1.13)

де ЧДЗ - строк погашення дебіторської заборгованості;

КДЗ - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Розраховується за формулою (1.14):

(1.14)

де ККЗ - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

КЗ - середня кредиторська заборгованість.

Строк погашення кредиторської заборгованості розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості і показує середній період погашення кредиторської заборгованості підприємства. Розраховується за формулою (1.15):

, (1.15)

де ЧКЗ - строк погашення кредиторської заборгованості

ККЗ - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Важливим для оцінки господарської діяльності підприємства є визначення тривалості операційного і фінансового циклу. В цілому немає нормативних значень для тривалості цих циклів, але чим вони коротші, тим краще працює підприємство. Для різних галузей тривалість операційного циклу є різною. Базою для порівняння є різні періоди діяльності одного підприємства і середньогалузеві показники.

Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості й періоду обороту запасів (в днях). Розраховують за формулою (1.16):

, (1.16)

де ЧОЦ - тривалість операційного циклу;

ЧЗ - період одного обороту запасів (днів);

ЧДЗ - строк погашення дебіторської заборгованості.

Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості. Розраховують за формулою (1.17):

, (1.17)



де ЧФЦ - тривалість операційного циклу;

ЧОЦ - період одного обороту запасів (днів);

ЧКЗ - строк погашення дебіторської заборгованості.

Від'ємне значення показника говорить про відсутність оборотних коштів, а його розмір характеризує мінімальну суму на поповнення оборотних коштів. Високе значення показує, що ресурси заморожені в оборотних коштах (розміри запасів надмірні, або підприємство відпускає значну частину продукції у кредит).

При раціональному управлінні період обороту позитивний але близький до нуля, тобто структура дебіторської і кредиторської заборгованостей збалансована. Близька до нуля від'ємна величина періоду обороту говорить про роботу підприємства на кредитах постачальників і відсутності власних оборотних коштів. Ріст тривалості обороту говорить або про збитковість, або про відтягення коштів. І в тому, і в іншому випадку кредитування не вирішить проблем підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. Розраховують за формулою (1.18):

, (1.18)

де КВК - коефіцієнт оборотності власного капіталу;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

ВК - власний капітал підприємства.

Ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства.

Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів.

Підвищення ефективності діяльності підприємства здійснюється за рахунок прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту. Збільшення числа обертів можливе шляхом скорочення періоду виробництва або скорочення періоду обігу.

Скорочення періоду виробництва потребує вдосконалення технології, модернізації і автоматизації виробництва. Скорочення періоду обігу потребує більш ефективного і раціонального використання ресурсів, прискорення документообігу і розрахунків. Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен для здійснення операційної діяльності і тим ефективніше діяльність підприємства.

Отже, за допомогою здійснення розрахунків вище наведених показників можна провести аналіз фінансового стану підприємства.



Розділ 2. Аналіз ділової активності ТОВ "АДОНІС"

2.1 Аналіз складу майна та джерел його утворення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс" є одним з відомих підприємств півдня України з виробництва будівельних матеріалів.

До складу ТОВ "Адоніс" входить 12 структурних одиниць без статусу юридичної особи. Створені структурні одиниці наділено основними засобами та обіговими коштами, які належать Товариству i знаходяться в оперативному управлiннi курівництва структурних одиниць з обмеженим правом розпоряджатися майном. Структурні одиниці ведуть окремий бухгалтерський та податковий облік, подають власну звітність, що включається до звітності ТОВ "Адоніс".

Предметом основної діяльності ТОВ "Адоніс" є виробництво і реалізація випалювальної цегли з використанням сучасної технології та обладнання, що дозволяє одержати високоякісний продукт.

У 2007 році підприємство було відзначене дипломом конкурсу "Південна якість".

Підприємство співпрацює з більш ніж сорока суб'єктами господарської діяльності та населенням, продукція реалізується також в Одеську, Київську, Херсонську, Харківську області.

В даний час товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс" є одним з успішно господарюючих підприємств на ринку виробництва будівельних матеріалів України.

На нашу думку, за винятком впливу коригувань, якi могли б бути потрiбними для нашого пiдтвердження кiлькостi запасiв, фiнансовi звiти справедливо й достовiрно, в усiх суттєвих аспектах, вiдображають фiнансовий стан, реальний склад активiв та власного капiталу та зобов'язань Компанiї станом на 31.12.2006 року, а також результат його дiяльностi та рух грошових коштiв за перiод з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, згiдно з нормативними вимогами та Нацiональними стандартами бухгалтерського облiку в Українi.

Важливим показником діяльності є стабільність фінансового стану підприємства, яка залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни.

При цьому, основними напрямками аналізу є вивчення за даними балансу (ф.№1) вартості усього майна підприємства (підсумок активу балансу-валюта балансу) і суми джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату.

Таблиця 2.1 Аналіз складу майна ТОВ "Адоніс" за 2008 - 2009 р. (грн.)

Показники	На 01.01.08	На 31.12.08 - 1.01.09	На 31.12.09	Зміна (+,-) за 2008р.	Зміна (+,-) за 2009 р.
				абс., грн	відн., %	абс., грн.	відн., %
Усього майна (валюта балансу)	8187646	8056200	9394251	-131446	-1,61	+1338051	+16,61
1. необоротні активи	5956217	6336392	7389750	+380175	+6,38	+1053358	+16,62
у % до майна	72,75	78,65	78,66	+5,90	-	+0,01	-
2. оборотні активи	2229900	1717688	1993374	-512212	-22,97	+275686	+16,05
у % до майна	27,23	21,32	10,64	-5,91	-	-10,68	-
2.1. запаси	1030726	809279	987789	-221447	-21,48	+178510	+22,06
у % до оборотного капіталу	46,22	47,11	99,44	+0,89	-	+52,33	-
2.2. дебіторська заборгованість	1045431	806074	552118	-239357	-22,90	-253956	-31,51
у % до оборотного капіталу	46,88	46,93	27,70	+0,05	-	-19,23	-
2.3. кошти та їх еквіваленти	126077	75411	376439	-50666	-40,19	+301028	+399,18
у % до оборотного капіталу	5,65	4,39	18,88	-1,26	-	+14,49	-
3. витрати майбутніх періодів	1529	2120	11127	+591	+38,65	+9007	+424,86
у % до майна	0,019	0,026	0,118	+0,007	-	+0,092	-

З даних табл. 2.1 можна зробити висновок, що на 31.12.2009 року вартість майна у розпорядженні підприємства становила 9394251 грн., тобто порівняно з попереднім 2008 роком збільшилась на 1338051 грн. за рахунок:

- збільшення необоротних активів на 1053358 грн. та їх частки до майна на 0,01%

- збільшення оборотних активів на 275686 грн. зі зменшенням їх частки на 10,68%.

Тобто, з початку 2008 року і на 31.12.2009 року спостерігається тенденція до збільшення необоротних та оборотних активів у складі майна підприємства, і на 1 січня 2010 року вартість майна збільшилась на 1338051 грн., що і є позитивним у діяльності ТОВ "Адоніс".

Аналізуючи структуру оборотних активів на 31.12.2009 р. порівняно з початком 2008 р., їх збільшення відбулося через збільшення запасів на 178510 грн., де питома вага їх до оборотного капіталу підприємства збільшилась на 52,33%. Також на структуру оборотних коштів вплинуло зменшення дебіторської заборгованості на 253956 грн., та збільшення грошових коштів та їх еквівалентів на 301028 грн.

Вивчаючи співвідношення динаміки оборотних і необоротних активів, то на кінець 2008 року оборотні активи зменшилися на 512212 грн., а необоротні активи збільшились на 380175 грн., що і свідчить про прискорення оборотності всього майна підприємства.

Також, спостерігається зменшення грошових коштів на кінець 2008 р. порівняно з початком на 50666 грн., що є досить негативним, і це характеризується малою їх часткою в оборотних активах 5,65%.

Аналіз джерел майна підприємства здійснюється за даними балансу. В аналітичній табл. 2.2 наведено перелік джерел власних і позичених коштів, вкладених у майно підприємства.

Таблиця 2.2 Аналіз джерел коштів, які вкладено в майно підприємства ТОВ "Адоніс" за 2008 - 2009 р., грн.

Показники	На 01.01. 2008р.	На 31.12.08 - 01.01.09	На 31.12. 2009р.	Зміна (+,-) за 2008р.	Зміна (+,-) за 2009р.
				абс., грн.	відн. %	абс. грн.	відн., %
Джерела формування майна	8187646	8056200	9394251	-131446	-1,61	+1338051	+16,61
1. власний капітал	6543521	7073066	7616574	+529545	+8,09	+543508	+7,68
у % до майна	79,92	87,80	81,08	+7,88	-	-6,72	-
1.1. наявність власного оборотного капіталу	1123644	1181059	1203412	+57415	+5,11	+22353	+1,89
у % до власного капіталу	17,17	16,70	15,80	-0,47	-	-0,90	-
2. забезпечення витрат і платежів	447	223	149	-224	-50,11	-74	-33,18
у % майна	0,005	0,003	0,0016	-0,002	-	-0,0014	-
3. позичені кошти	1638545	980726	1776167	-657819	-40,15	+795441	+81,11
у % майна	20,01	12,17	18,91	-7,84	-	+6,74	-
3.1. довгострокові зобов'язання	535893	444162	976439	-91731	-17,12	+532277	+119,84
у % до позичених коштів	32,71	45,29	54,97	+12,58	-	+9,68	-
3.2. поточні зобов'язання	1102652	536564	799728	-566088	-51,34	+263164	+49,05
у % до позичених коштів	67,29	54,71	45,03	-12,58	-	-9,68	-
4. доходи майбутніх періодів	1503	2185	1361	+682	+45,38	-824	-37,71
у % до майна	0,018	0,027	0,014	+0,009	-	-0,013	-

У 2008 році відбувається зменшення джерел формування майна ТОВ "Адоніс" на 131446 грн., одночасно зі збільшенням власного капіталу на 529545 грн., частка його збільшилась у відповідності до майна на 7,88% . Таке зростання майна пов'язано із зменшенням запозичених коштів на 657819 грн.

З даних таблиці видно, що вартість майна підприємства зросла за 2009 рік на 1338051 грн., у т.ч. за рахунок власних коштів на 543508 грн., а в основному таке збільшення відбулося за рахунок збільшення власного оборотного капіталу на 22353 грн. при збільшенні запозичених коштів на 795441 грн. та, відповідно, їх частки у вартості майна на 6,74%.

Кількість власних оборотних коштів визначається за даними табл. 2.3.

У 2008 році відбулося збільшення власних оборотних коштів на 57415 грн. внаслідок значного збільшення необоротних матеріальних активів на 380175 грн., а також збільшення власного капіталу на 529545 грн. за рахунок прибутку та внесків до статутного капіталу.

У 2009 році власні оборотні кошти збільшились на 22353 грн. порівняно з початком року за рахунок отримання прибутку від реалізації продукції 2412560 грн., а також збільшення необоротних активів на 1053358 грн.

Таблиця 2.3 Визначення власних оборотних коштів ТОВ "Адоніс" за 2008 - 2009 рр., грн.

Показники	Початок 2008р.	Кінець 2008р. - початок 2009р.	Кінець 2009р.
1. Власний капітал	6543521	7073066	7616574
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	447	223	149
3. Довгострокові зобов'язання	535893	444162	976439
4. Необоротні активи	5956217	6336392	7389750
5. Наявність власних оборотних коштів (р.1+ р.2 + р.3 - р.4)	1123644	1181059	1203412



Збільшення необоротних активів відбувалось за рахунок оновлення їх складу, зменшення відстрочених податкових активів.

2.2 Аналіз ділової активності ТОВ "Адоніс" на підставі річної звітності

Для аналізу основних показників ділової активності складемо таблицю із даними, які необхідні для їх розрахунку (табл. 2.4).

Таблиця 2.5 Основні показники діяльності ТОВ"Адоніс"

Показник	На 01.01.08р.	На 31.12.08 - 01.01.09р.	На 31.12.09 - 01.01.10р.
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, грн.	4362132	5575256	8379082
2. Собівартість реалізованої продукції, грн.	2130395	2546884	4079066
3. Чистий прибуток, грн.	1347207	1870201	2412560
4. Середня вартість активів, грн.	8187646	8056200	9394251
5. Середня вартість необоротних активів, грн.	5956217	6336392	7389750
6. Середня вартість оборотних активів, грн.	2229900	1717688	1993374
7. Середня вартість запасів, грн.	1030726	809279	987789
8. Середні запаси готової продукції, грн.	167589	379065	456047
9. Середня сума дебіторської заборгованості, грн.	1045431	806074	552118
10. Середня сума кредиторської заборгованості, грн.	1102652	536564	799728
11. Середня величина власного капіталу, грн.	6543521	7073066	7616574
12. Сплачені дивіденди, грн.	1016045	1431098	1800979

Аналіз показників ділової активності, розрахованих на підставі формул (1.1 - 1.18), наведений в табл. 2.6.

Таблиця 7.11 Аналіз ділової активності ТОВ "Адоніс" за 3 роки

Показник ділової активності	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Абсолютне відхилення
				за 2008р.	за 2009р.
1. Коефіцієнт стійкості економічного зростання	5,06	6,21	8,03	+1,15	+1,82
2. Коефіцієнт оборотності активів (майна)	0,53	0,69	0,89	+0,16	+0,20
3. Коефіцієнт завантаженості активів (майна)	1,88	1,45	1,12	-0,43	-0,33
4. Тривалість одного обороту активів (майна), днів	679	522	405	-157	-177
5. Фондовіддача	0,73	0,88	1,13	+0,15	+0,35
6. Коефіцієнт оборотності оборотних активів	1,96	3,25	4,20	+1,29	+0,95
7. Коефіцієнт завантаженості оборотних активів	0,51	0,31	0,24	-0,20	-0,07
8. Період одного обороту оборотних активів, днів	184	111	86	-73	-25
9. Коефіцієнт оборотності запасів	2,07	3,15	4,13	+1,08	+0,98
10. Тривалість обороту запасів, днів	174	114	87	-60	-27
11. Коефіцієнт оборотності готової продукції	26,03	14,71	18,37	-11,32	+3,66
12. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4,17	6,92	15,18	+2,75	+8,26
13. Період погашення дебіторської заборгованості, днів	86	52	24	-34	-28
14. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	3,96	10,39	10,48	+6,43	+0,09
15. Період погашення кредиторської заборгованості, днів	91	35	34	-56	-1
16. Період операційного циклу, днів	260	166	111	-94	-55
17. Період фінансового циклу, днів	169	131	77	-38	-54
18. Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,67	0,79	1,10	+0,12	+0,31

Аналіз даних табл. 2.7 свідчить, що термін одного оборогу активів, оборотних активів, виробничих запасів, власного капіталу скоротився, що позитивно впливає на ділову активність підприємства. Однак строк погашення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості зменшився, що, природно, покращує фінансовий стан підприємства.

Аналізуючи показники ділової активності підприємства у динаміці, можна зробити наступні висновки про його ділову активність та тенденції зміни основних показників:

1. Коефіцієнт стійкості економічного зростання має тенденцію до постійного зростання, що говорить про правильну фінансову політику керівництва.

2. Оборотність майна (активів) або ресурсовіддача постійно зростає, тобто кошти, вкладені у підприємство, швидко окупаються; тривалість обороту майна постійно скорочується.

3. Фондовіддача необоротних активів спочатку була відносно невисокою (0,73), але потім за рахунок більш ефективного використання основних засобів зросла до оптимального рівня, який склав 1,13 грн. виручки на 1 грн. необоротних активів.

4. Оборотність обігових активів постійно зростала, що вказує на високу ефективність їхнього використання, а період окупності обігових активів - скорочується.

5. Оборотність запасів також має тенденцію до постійного зростання, що вказує на правильність обраної політики фінансування оборотних активів на підприємстві.

6. Готова продукція має певні труднощі у обороті: спочатку її оборотність впала, а потім поступово почала зростати. Це є сигналом для керівництва відділом збуту: необхідно розробити або покращити політику збуту продукції підприємства.

7. Дебіторська та кредиторська заборгованості на підприємстві мають достатній рівень оборотності, що вказує на відносно швидке їх погашення та скорочення термінів одного обороту із розрахунків з покупцями та постачальниками.

8. Строки операційного та фінансового циклів постійно скорочуються, тобто ділова активність підприємства має позитивні показники.

9. Оборотність власного капіталу також постійно зростає, що свідчить про ефективність використання вкладених коштів.

Отже, ділова активність ТОВ "Адоніс" має позитивні напрямки зміни, що свідчить про ефективність використання майна, господарських засобів та вкладених коштів.

В основі досягнення високої ділової активності та внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне і гнучке управління внутрішніми факторами його діяльності.

Розділ 3. Основні напрямки покращення ділової активності підприємства

3.1 Роль ділової активності підприємства у аналізі діяльності підприємства

Ефективність ділової активності підприємств у першу чергу, мабуть, залежить від розробленої стратегії управління. Створення, визначення і реалізація стратегії управління належить до доволі складних і трудомістких завдань.

Ділова активність підприємства проявляється через розширення ринків збуту продукції, підтримання ділової репутації (іміджу), вихід на ринок праці і капіталу тощо.

В українській фінансовій літературі питання стратегічного менеджменту на підприємстві висвітлюється недостатньо. Тому, на нашу думку, ця тема є нині нагальною, вкрай цікавою для глибокого вивчення та аналізу. Отже, метою дослідження є:

-- висвітлення стратегії і тактики управління фінансовою стійкістю підприємства;

-- визначення засобів підвищення ефективності розробки стратегії на підприємстві;

-- проведення аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на розробку стратегії.

Отже, умовою життєздатності підприємства та основою його розвитку є його фінансова стабільність (стійкість). Це комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних факторів, які треба враховувати при прийнятті фінансового вибору.

Стабільність фінансів на підприємстві може бути забезпечена за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень.

Для того, щоб підприємство надалі успішно функціонувало в 2010 році, воно повинно мати мінімальний прибуток в сумі 1650000 грн. Це можливо, якщо підприємство більше вироблятиме продукції різноманітного асортименту, вона стане більш якісною і конкурентоспроможною, завоює нові ринки збуту, продукція буде відповідатиме стандартам; якщо ТОВ "Адоніс" ефективніше буде управляти своїми активами, плануватиме стратегію своєї діяльності на майбутнє, тощо.

Аналіз показників показав, що розробка стратегії управління підприємством суттєво залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів, які нерідко по-різному впливають на результати функціонування підприємства. Моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовим станом, важливо попередити і вміло оцінити вплив цих факторів.

В основі досягнення високої ділової активності та внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне і гнучке управління внутрішніми факторами його діяльності. Стратегічний менеджмент, на наш погляд, повинен бути спрямований на:

-- якість управління оптимальним складом і структурою поточних активів;

-- правильний вибір стратегії і тактики управління структурою власних фінансових ресурсів. Винятково важливо проаналізувати їх використання в двох напрямах: по-перше, для фінансування поточної діяльності, по-друге, для інвестування в капітальні затрати;

-- вимоги щодо управління коштами, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Тут стратегія повинна бути направлена на усунення фінансового ризику нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що ступінь впливу факторів на фінансову стійкість підприємства залежить не лише від сили кожного з них та співвідношення між ними, а й від тієї стадії життєвого циклу, в якій у даний момент перебуває підприємство, і відповідності їй управлінських дій.

Суттєвий вплив на ділову активність підприємства мають і зовнішні фактори, тому пропоную розробити на підприємстві стратегію і тактику управління ними, яка включає в себе різні аспекти:

-- економічні умови господарювання;

-- пануючі в суспільстві техніку і технології;

-- платоспроможний попит споживачів;

-- економічну й фінансово-кредитну законодавчу базу;

-- конкурентну боротьбу;

-- податкову політику;

-- ступінь розвитку фінансового ринку, страхової та банківської справи, зовнішньоекономічних зв'язків.

Отже, найважливіша ознака фінансової стійкості підприємства -- його здатність функціонувати і розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. При цьому важливе значення має достовірна і реальна інформація про внутрішню і зовнішню обстановку.

Основне її призначення полягає у тому, щоб на її основі:

1) приймати відповідні (по можливості оптимальні) рішення про зміни характеру діяльності підприємства, викликані у зовнішній та внутрішній моделях;

2) гарантувати виконання прийнятих на підприємстві стратегій і забезпечити ефективність їх виконання.

Одним із головних методологічних принципів стратегічного менеджменту є інформаційне забезпечення -- реальне, правдиве й достовірне. Це відбувається шляхом складання та аналізу фінансової звітності.

Відповідно до попередніх результатів функціонування підприємства, а також враховуючи фінансові можливості підприємства, об'єктивно оцінюючи характер зовнішніх і внутрішніх факторів, плановий відділ ТОВ "Адоніс" повинен розробити стратегію, яка відповідаючи фінансово-економічним можливостям, що склалися на ринку товарів та фінансовому ринку, визначає основні цілі по підвищенню рівня фінансової стійкості і загалом фінансового становища.

Стійкість економічного росту дозволяє припустити, що підприємству не грозить банкрутство. Цілком очевидно, що хитливий розвиток припускає імовірність банкрутства. Тому перед керівництвом підприємства і менеджерами стоїть дуже серйозна задача -- забезпечити стійкі темпи його економічного розвитку.

3.2 Основні напрямки підвищення ділової активності ТОВ "Адоніс"

Як відомо, збільшення обсягів діяльності підприємства (випуску і продажів продукції) залежить від росту його майна, тобто активів. Для цього треба мати фінансові ресурси. Приплив цих ресурсів може бути забезпечений за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

До внутрішніх джерел відноситься насамперед прибуток, що направляється на розвиток виробництва (реінвестований прибуток) і нарахована амортизація. Вони поповнюють власний капітал підприємства. Але він може бути збільшений і ззовні, шляхом емісії акцій. Однак їхній випуск і реалізація загрожують самостійності керівництва підприємства в прийнятті управлінських рішень (дивідендної політики, фінансової стратегії й ін.). Крім того, додатковий приплив фінансових ресурсів можна забезпечити завдяки залученню таких джерел, як банківські кредити, позики, кошти кредиторів. У той же час ріст позикових коштів повинний бути обмежений розумною (оптимальною) межею, тому що зі збільшенням частки позикового капіталу посилюються умови кредитування, підприємство несе додаткові витрати, отже, збільшується імовірність банкрутства.

У зв'язку з цим темпи економічного розвитку підприємства в першу чергу визначаються темпами збільшення реінвестованих власних засобів. Вони залежать від багатьох факторів, що відбивають ефективність поточної (рентабельність реалізованої продукції, оборотність власних засобів) і фінансової (дивідендна політика, фінансова стратегія, вибір структури капіталу) діяльності.

Для цього пропонується:

1) при розробці прогнозного руху грошових коштів спрямувати його в основному на підвищення рівня фінансової стійкості і підвищення рівня рентабельності, для чого необхідно збільшити частку довгострокових кредитів у пасиві балансу при одночасному зменшенні поточних зобов'язань, що дасть можливість більш широкої фінансової маневреності протягом 2010 року;

2) капітальні інвестиції спрямувати на покращення стану основних виробничих засобів, тобто поновлення існуючого парку устаткування, але не збільшуючи його, що дасть реальну можливість зменшити собівартість одиниці продукції; така умова є підґрунтям для збільшення обсягів реалізації і створення конкурентоспроможної продукції;

3) отримати додаткові кошти від реалізації обладнання, яке знаходиться у пасивному стані, тобто не використовується у основному виробничому процесі, хоч і призначене для цього, що дасть можливість зробити баланс менш важким;

4) провести глибоку ревізію діяльності, інвентаризацію статей балансу, детально вивчити склад матеріальних цінностей, особливості готової продукції, дебіторської заборгованості та розробити заходи для її стягнення;

5) збільшити номенклатуру вироблюваної продукції, підвищити її якість, конкурентоспроможність на внутрішньому ринку збуту та оцінити реальні можливості підприємства для виходу на зовнішні ринки, для чого розглянути ринок збуту Румунії та Молдови;

6) виявити і ліквідувати втрати і збитки на підприємстві, їх причини і перебудувати технологічний процес виробництва таким чином, щоб звести їх до мінімуму;

7) розглянути впровадження нових технологій, та варіантів більш економічного розміщення виробничих потужностей;

8) впровадити систему інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про зовнішні та внутрішні умови, інформацію про реальний еконо­мічний стан на підприємстві;

9) визначити конкретні вимоги до системи управління підприємством, умови забезпечення об'єктивної оцінки недоліків у керівництві, практичної діяльності та кваліфікації керівного персоналу; вдосконалити методи управління підприємством на основі правильного добору керівників, підвищення рівня їх загальної і спеціальної освіти, а також шляхом застосування колективних форм керівництва підприємством.

Тобто, загалом можна сказати, що підприємство у своїй діяльності на перспективу повинно орієнтуватися на таку політику по покращенню фінансового стану і підвищення рівня ділової активності, при якій основна діяльність буде прибутковою при одночасній максимальній віддачі всіх елементів, тобто підвищення рівня рентабельності, як основних виробничих засобів при їх модернізації так і рентабельності продукції за рахунок зниження собівартості і збільшення обсягів її реалізації.

Для забезпечення цілісності системи управління фінансовою діяльністю передбачається виконання умови єдності цілей та інтересів на всіх рівнях управління, єдності принципів управління та єдності самого процесу управління.

Неминуче мають відбуватися якісні зміни в управлінні підприємством шляхом активної, зорієнтованої на майбутнє стратегії, побудованої на зв'язку між намаганням забезпечити прибутковість і додержати стабільності фінансових процесів.



Висновки

Здійснивши оцінку ролі аналізу фінансового стану та фінансового менеджменту в системі фінансової діяльності підприємства, визначимо, що першочерговим його завданням є розкриття причинно-наслідкових зв'язків між фінансовою і виробничою діяльністю. Необхідні передумови для стійкого фінансового стану створює виробнича діяльність. Якщо підприємство працює ритмічно, випускає рентабельну продукцію, успішно її реалізує, воно як правило має необхідні кошти для платежів.

Фінанси залежать не лише доходів чи наявності засобів, але й від того, наскільки раціонально та ефективно використовуються засоби, тобто від якості самої фінансової роботи. Тому важливим об'єктом управління є використання фінансових ресурсів відповідно до їхнього цільового призначення.

Основними джерелами інформації для аналізу результатів фінансової діяльності підприємства є бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, що складаються на певну дату. В балансі відображаються ресурси, вимоги на ці ресурси або ж частка участі в них, він служить також показником "фінансового здоров'я" підприємства. Звіт про фінансові результати дає оцінку роботи підприємства і призначений для виведення чистого результату операцій підприємства за звітний період.

На основі цих джерел інформації здійснюється розрахунок основних показників діяльності господарюючого суб'єкта, здійснюється вертикальний, горизонтальний і факторний аналіз, що дає змогу визначити динаміку у розвитку даного підприємства, а також здійснити прогнозування на майбутні періоди з врахуванням всіх необхідних умов.

Фінансовий стан і фінансові результати визначають положення будь-якого підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках, його спроможність до розширення і росту, до залучення інвестиційних ресурсів і раціонального їх використання.

Зараз для підприємства важливим є реалізація тієї стратегічної програми, яка б забезпечити поступовий перехід підприємства у позицію, коли рівень фінансової стійкості буде таким, що відповідатиме абсолютно стійкому фінансовому стану підприємства.

Таким чином, можна сказати, що аналіз фінансових результатів діяльності підприємства і ефективне управлін...