Управління товарною біржею

Размещено на http://www.allbest.ru/

18

Контрольна робота

З дисципліни:

Біржове право



Зміст

1. Структура органів управління товарною біржею

2. Компетенція органів управління товарної біржі

3. Форми управління товарною біржою

4. Правила біржової торговлі

Список використаної літератури



1. Структура органів управління товарною біржею

Під організаційною структурою товарної біржі розуміється організація її окремих підрозділів у певному взаємозв'язку, що визначаються поставленими цілями й розподілом функцій між підрозділами. Організаційна структура товарної біржі багато в чому залежить від організаційно-правової форми, у якій здійснюється торгово-біржова діяльність. Організаційна структура також передбачає розподіл функцій і повноважень між керівниками структурних підрозділів, що становлять органи управління біржею.

Через свої органи управління, що діють у межах прав, наданих їм за законом або уставом, товарна біржа як суб'єкт господарювання здобуває відповідні права й приймає на себе обов'язки. О. Штиллих підкреслив, що біржа - це, насамперед, організований ринок, що відрізняється від звичайного ринку тим, що в ній помітна розчленованість, є органи для певних функцій, пов'язаних з управлінням, підтримкою порядку й нормуванням біржових угод. Ринок такого устрою не знає. Продавці й покупці на ринку, представляють більшу неорганізовану масу. Але всюди, де ринок піднімається до рівня біржі, з'являються органи. Коли їх немає, збори не мають характеру біржі, хоча б і там відбувалася торгівля замінними цінностями. Навіть найпростіші типи бірж, а саме біржі реального товару містять у собі основи високоорганізованої структури управління.

Органи управління товарної біржі служать для формування й вираження зовні його волі, здійснення дій правового характеру від імені товарної біржі як суб'єкта господарювання. При цьому органи управління є невід'ємною частиною цілісної організаційної структури товарної біржі, коли дія органа завжди визнається дією самої юридичної особи.

З урахуванням цього, а також виходячи із загальнотеоретичних положень можна визначити, що органи управління товарної біржі - це спеціально вповноважені органи, наділені владними повноваженнями, компетенцією й необхідними засобами для здійснення впливу на об'єкт управління з метою одержання встановленого результату, узгодження й коректування дії виконавців.

Організаційна структура товарної біржі будується з урахуванням забезпечення високої ліквідності угод, низького рівня витрат, можливості швидкого інформування всіх учасників торгівлі й коректування їхніх дій.

У ст. 12 Закону закріплена загальна організаційна структура товарної біржі. Так, для управління товарною біржею й забезпечення її функцій на біржі створюється виконавча дирекція й спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія й інші підрозділи, а також допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ним органом.

У науковій літературі при аналізі організаційної структури товарної біржі пропонується класифікація органів управління на суспільну й стаціонарну структуру. До суспільної структури товарної біржі належать загальні збори членів товарної біржі й виборні органи в особі біржового комітету й ревізійної комісії.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління здійснює біржовий комітет (рада біржі). Біржовий комітет обирається на строк, установлений загальними зборами членів біржі (як правило, на 1-3 роки). Голова, його заступники й члени біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У випадку незадовільної роботи, склад біржового комітету може бути переобраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. До складу біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами біржового комітету здійснюється на його першому засіданні. Члени біржового комітету не є службовцями біржі й проводять роботу на суспільних початках. Комітет очолює голова або президент.

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Обирається контрольна (ревізійна) комісія на загальних зборах членів біржі. Вона здійснює контроль за правлінням біржі за результатами фінансової й господарської діяльності, робить висновок по річних звітах і балансам, надає звіт для розгляду на загальних зборах членів біржі. До складу контрольної (ревізійної) комісії не можуть бути обрані члени біржового комітету або правління біржі. Перевірка фінансово-господарської діяльності правління здійснюється ревізійною комісією за дорученням загальних зборів членів біржі або з ініціативи комісії. У випадку виникнення загрози інтересам біржі або виявлення зловживань, які були допущені посадовими особами, ревізійна комісія має право вимагати скликання загальних зборів.

Стаціонарна структура товарної біржі призначена для ведення господарської біржової діяльності. Компетенція й функції стаціонарної структури відрізняються й можуть бути специфічними на різних біржах. При цьому умовно стаціонарна структура товарної біржі може бути розділена на виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи.

Виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи необхідні біржі для ведення поточної господарської біржової діяльності. Від того, як здійснюють свою роботу ці підрозділи, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Виконавчі (функціональні) підрозділи - це апарат біржі, що готує і проводить біржові торги. Вони досить різноманітні й залежать від обсягу біржових угод, кількості членів і брокерів, які працюють на біржі.

До спеціалізованих підрозділів біржі можна віднести підрозділи, відповідальні за ведення поточної роботи по організації біржових торгів:

* маклеріат - створюється для підготовки й проведення торгів, пропонує маклерів членам біржі;

* котирувальна комісія - утворюється для обліку цін попиту, пропозиції, а також визначення котирувальних (довідкових) цін і виконання інших функцій, пов'язаних з рухом цін на біржі;

* експертне бюро - здійснює експертизу товарів на біржі, консультування з питань технічних й інших властивостей і характеристик біржових товарів;

* відділ прийому заявок і реєстрація контрактів - здійснює вхідний контроль, прийом заявок, реєстрацію контрактів, визначає їхню відповідність Тимчасовим правилам біржової торгівлі, формує інформаційний аркуш;

* відділ інформаційно-технічного забезпечення - здійснює розробку й функціонування програмно-технічних засобів, систем зв'язку й оргтехніки;

* відділ інформаційно-довідкового обслуговування - відповідає за одержання, зберігання й обробку інформації; забезпечує інформаційне обслуговування учасників і відвідувачів біржових торгів, а також підготовку й реалізацію відомостей довідкового характеру зацікавленим особам;

* відділ міжбіржових зв'язків і роботи із брокерськими фірмами - здійснює акредитацію брокерських фірм (брокерів), укладає договори з біржами інших регіонів, постійно підтримує зв'язки з членами біржі;

* відділ управління справами - здійснює організаційно-кадрове й матеріально-технічне забезпечення розробку й організацію управлінських рішень, координує й взаємодіє з іншими службами, відділами, підрозділами біржі; веде архів і діловодство біржі, контролює виконання всіх документів;

* біржова арбітражна комісія - постійно діючий третейський суд, розглядає суперечки, пов'язані з укладанням угод у ході біржових сесій біржі, її відособлених підрозділів, представництв, філій при проведенні спільних міжбіржових торгів, а також виконанням біржових контрактів. Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними й брокерами й відповідальними співробітниками служб біржі. Загальні положення правового статусу арбітражної комісії визначаються Законом України «Про третейські суди». Зазначений перелік спеціалізованих підрозділів товарної біржі не є вичерпним і може бути доповнений іншими підрозділами, що належать до даної групи.

2. Компетенція органів управління товарної біржі

Товарна біржа діє на підставі уставу, у якому визначаються органи управління товарною біржею, порядок їхнього створення й компетенція, організаційна структура біржі (ст. 6 Закону).

Компетенція органів управління товарної біржі - це система юридичного забезпечення реалізації функцій даного суб'єкта господарювання. При цьому варто враховувати, що в теорії господарського права компетенція - це не здатність мати права й обов'язки, а сукупність уже наявних у суб'єкта прав й обов'язків, постійно закріплених за ним законом. При цьому розрізняють господарську компетенцію трьох видів: повну, внутрішньогосподарську, змішану. У цьому випадку мова йде про внутрішньогосподарську компетенцію.

Конкретизація компетенції того чи іншого органа управління здійснюється в Уставі товарної біржі або спеціальному положенні про даний орган управління. З урахуванням основних положень Закону, а також на основі аналізу діяльності різних товарних бірж України, можна виділити кілька загальних моментів у компетенції того чи іншого органа управління.

Загальні збори, як вищий орган управління, біржі затверджує устав і всі, внесені в нього зміни, інші документи біржі й доповнення до них. До компетенції загальних зборів членів біржі також належать:

- розгляд і затвердження правил, періодичності й регламенту проведення загальних зборів й інших біржових зборів;

- розгляд і затвердження положень, правил, інструкцій й інших документів, що регламентують діяльність підрозділів біржі. Так, на загальних зборах засновників і членів біржі розглядають й затверджують: положення про раду директорів, положення про брокерські контори, положення про страхування угод на біржі, положення про філію біржі, положення про комітети біржі, а також правила біржової торгівлі й ін.;

- розгляд скарг і заяв на роботу ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є);

- визначення розмірів вступного й щорічних членських внесків, що сплачують членами біржі, розміру біржового збору з угод, вхідної плати з відвідувачів, що не є її членами, плати за послуги, надані біржею, порядку стягнення штрафних санкцій за порушення правил біржової торгівлі;

- затвердження порядку виборів членів біржового комітету і його голови, членів ревізійної комісії і її голови, арбітражної комісії і її голови, установлення терміну дії зазначених органів і звільнення їхніх членів від виконуваних обов'язків. За пропозицією біржового комітету загальні збори засновників і членів біржі розглядає й затверджує склад і голову арбітражної комісії, котирувальної комісії;

- розгляд і вирішення питань про виключення й прийняття членів біржі; розгляд заяв про порушення біржовим комітетом рішень і правил, установлених біржею;

- затвердження уставу біржі, доповнень і змін до нього; рішень про збільшення або зменшення статутного фонду, внесення пропозицій про зміни й доповнення в документи, що регламентують діяльність біржі, а також у відповідне законодавство;

- розгляд і затвердження річних звітів біржового комітету про господарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, а при необхідності й інших підрозділах;

- схвалення або скасування рішень біржового комітету;

- вирішення інших питань.

Рішення загальних зборів приймається шляхом голосування. Порядок голосування визначається регламентом ведення зборів, тому по різних питаннях можлива різна процедура голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. При цьому виконавчий директор (керуючий) біржі не може голосувати на загальних зборах членів біржі. Загальні збори членів біржі не можуть ухвалювати рішення щодо питань, які не були включені до порядку денного.

Позачергові загальні збори можуть бути зібрані на вимогу одного й більше засновників або 2/3 членів біржі. Про дату, місце, час і порядку денного зборів всі члени біржі сповіщаються не пізніше, ніж за 20 днів. Члени, засновники біржі й інших зацікавлених осіб повинні бути сповіщені про повістку й дату проведення чергових загальних зборів не менше ніж за місяць до його початку.

Загальні збори членів біржі затверджує склад і голову арбітражного й котирувального комітетів із пропозиції біржового комітету, а також склад і голову рахункової палати. Загальні збори членів біржі скликається не частіше одного разу в рік. Одне із засідань загальних зборів повинне бути скликане не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення звітного періоду для розгляду й затвердження звіту біржового комітету, звіту контрольного (ревізійного) комітету й кошторису на наступний період.

Варто мати на увазі, що Закон, закріплюючи статус загальних зборів як вищого органа управління, не визначає коло питань, яке можна вважати винятковою компетенцією даного

органа управління. Вивчення змісту локальних нормативних актів різних товарних бірж України показує, що на практиці це приводить до того, що фактично загальні збори членів товарної біржі лише затверджують рішення прийняті біржовим комітетом і реальним впливом на господарську діяльність товарної біржі не роблять.

Таким чином, має місце певний конфлікт інтересів. Вирішенням даної проблеми могло б стати закріплення в ГК України переліку питань, які є винятковою компетенцією загальних зборів членів товарної біржі й не можуть бути делеговані іншим органам управління.

До компетенції біржового комітету, як правило, належать:

- керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;

- контроль за діяльністю правління біржі;

- розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, контроль за витратою коштів керівництвом біржі;

- представництво біржі в державній й іншій організаціях з усіх справ біржі;

- призупинення діяльності членів біржі, що порушили її правила, прийом у якості тимчасових нових членів (до затвердження загальними зборами);

- підготовка рекомендацій підприємствам й організаціям про заміну їхніх повноважних представників, що приймають участь у біржових торгах;

- заборона членам біржі, що порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу на певний строк або до затвердження або скасування цього рішення на загальних зборах;

- створення необхідних підрозділів біржі, затвердження тимчасових (до затвердження на загальних зборах) положень, рекомендацій й інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділів;

- підготовка до загальних зборів членів біржі, проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;

- реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;

- здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі його учасниками.

Рішення біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Голова біржового комітету і його заступників здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями біржового комітету. їхні права й відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Біржовий комітет підзвітний загальним зборам членів біржі. Біржовий комітет збирається в міру необхідності, але не менше одного разу у квартал з ініціативи голови або на вимогу членів комітету, які мають 1/3 голосів. Рішення біржового комітету є обов'язковим для виконання членами біржі й виконавчою дирекцією. Біржовий комітет готує пропозиції зі змін Правил біржової торгівлі, які затверджуються загальними зборами членів біржі.

З метою забезпечення організаційно-господарського функціонування товарної біржі, біржовий комітет створюється як виконавчий орган правління біржі (виконавча дирекція). Правління виконує функції, які не ввійшли в компетенцію загальних зборів членів біржі й біржового комітету. Виконавчий директор і співробітники правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі й працюють за наймом (трудовій угоді). Права й відповідальність виконавчого директора і його заступників визначаються біржовим комітетом на основі посадових інструкцій. До компетенції правління біржі, як правило, належать:

- поточне управління відділами біржі;

- організація й ведення бухгалтерського обліку, підготовка встановленої статистичної й фінансової звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;

- прийом на роботу й звільнення співробітників підрозділів біржі, що працюють за наймом (трудовій угоді) і не є членами біржі;

- організація публікацій біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;

- створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної й іншої комісій), що забезпечують її нормальне функціонування, розробка тимчасових (до затвердження на загальних зборах) положень, рекомендацій й інших документів, що регламентують діяльність створюваних підрозділів, призначення їхніх керівників;

- розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, у межах установлених загальними зборами або біржовим комітетом;

- організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, яка реалізується або обмінюється на біржі, проведенням експертизи, а в необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;

- організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їхніми необхідними засобами оргтехніки й зв'язку;

- реалізація рішень і постанов загальних зборів членів біржі, а також біржового комітету;

- здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами й гостями встановлених правил біржової торгівлі;

- оповіщення засновників, членів біржі й інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;

- установлення розміру й форм оплати праці найманих робітників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.

Розглянута структура органів управління товарною біржею в Україні є досить характерною для країн СНД і відображає загальні традиції, що заклалися на товарних біржах у різних країнах.

3. Форми управління товарною біржею

Поняття «управління» застосовують щодо різних об'єктів, зокрема: технічних систем, соціальних процесів, соціально-економічного розвитку й ін.. При розгляді торгово-біржової діяльності термін «управління» розглядається як управління господарською діяльністю організацій, які функціонують у системі ринкових відносин. З урахуванням цього, управління - це спрямований з боку керуючого органа вплив на об'єкт управління, з метою одержання встановленого результату, узгодження й коректування дії виконавців. Правова основа управління товарної біржі представлена, насамперед, Законом, у якому закріплюються загальні положення управління товарною біржею. Питанням управління товарною біржею присвячений четвертий розділ Закону, де визначені органи управління й організаційна структура товарної біржі.

Серед правових джерел, що визначають компетенцію органів управління товарної біржі, важливе місце займають нормативно-правові акти локального характеру. Це, насамперед устав товарної біржі, що відповідають положення про той або інший орган управління товарної біржі, затверджувані загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комітетом, і Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.

Управління діяльністю товарних бірж здійснюється у двох основних формах: державне управління й самоврядування.

Управління як правова форма державного регулювання економіки означає прийняття компетентним органом юридично значимих рішень для суб'єктів господарювання по оперативних питаннях господарського життя (державна реєстрація суб'єктів підприємництва, ліцензування певних видів господарської діяльності, установлення лімітів використання природних ресурсів, квотування зовнішньоекономічних операцій і т.п.).

Відповідно, державне управління діяльністю товарних бірж передбачає прийняття компетентним органом держави юридично значимих рішень із питань господарської діяльності товарних бірж й, насамперед, що стосується державної реєстрації й ліцензування.

Державне управління діяльністю товарних бірж може бути класифіковане на:

А) пряме або адміністративне управління, що включає:

- створення єдиної правової бази функціонування бірж;

- реєстрацію учасників біржового ринку;

- ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку;

- забезпечення гласності й рівної інформованості всіх учасників ринку;

- підтримка правопорядку на біржовому ринку.

Б) непряме, або економічне управління, що включає:

- встановлення особливої системи оподатковування діяльності товарної біржі (ставки податків, пільги й т.д.);

- процентні ставки, кредитування й т.д.

Реалізація зазначених форм державного управління торгово-біржової діяльності в Україні, на жаль, має різнонаправлений характер з боку центральних державних органів. Це істотно знижує ефективність прийнятих заходів у цій сфері суспільних відносин. Таке положення є причиною істотних порушень, як приватних, так і суспільних інтересів: росту тіньових операцій на біржовому ринку, зловживань з ціноутворення на біржові товари, правопорушень в області оподатковування учасників біржової торгівлі, несумлінної конкуренції й т.п..

У той же час слід зазначити деякі позитивні моменти, які знайшли свій прояв у законодавстві. Зокрема, Міністерство аграрної політики України має право видачі товарним біржам висновку про відповідність установленим вимогам по організації біржової торгівлі сільськогосподарської продукції за умови дотримання певних вимог. Це дозволило встановити єдиний підхід у визначенні конкретних критеріїв матеріально технічного забезпечення біржових торгів з боку біржі, як організатора торгів. Крім цього, на Міністерство аграрної політики України покладені функції з координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань організації й регулювання біржового ринку продукції агропромислового комплексу, затвердженні правил випуску й звернення до обороту товарних деривативів у сфері біржового ринку (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1928 від 19 жовтня 1999 р. «Про активізації діяльності біржового ринку продукції агропромислового комплексу й необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів»).

На вдосконалення управління торгово-біржовою діяльністю спрямоване й рішення про створення Координаційної ради з питань біржового товарного ринку (наказ Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2002 р. № 155). Координаційна рада є консультативно-дорадчим органом Міністерства аграрної політики України, що сприяє забезпеченню реалізації державної політики щодо розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції. Основними завданнями Координаційної ради є:

- підготовка пропозицій про вдосконалення нормативно-правового забезпечення, впровадження пілотних проектів відносно функціонування й формування біржового ринку;

- підготовка пропозицій щодо забезпечення формування й функціонування ф'ючерсного ринку, організації біржового деривативного ринку;

- сприяння учасникам біржового ринку в міжнародній біржовій торгівлі, організація співробітництва з товарними біржами інших країн;

- сприяння залученню іноземних інвестицій і кредитних лімітів для впровадження новітніх біржових технологій.

Такий підхід багато в чому ґрунтується на положеннях Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 5 серпня 1997 р. У цьому нормативно-правовому акті питанням державного регулювання діяльності біржового ринку сільськогосподарської продукції присвячений спеціальний третій розділ.

Однак сьогодні можна говорити, що багато положень цього акту так і залишилися нереалізованими. Це вплинуло на загальний розвиток діяльності товарних бірж тому що саме на державу покладає розробка правової бази, що повинна передбачати ефективний контроль із боку держави за біржовою діяльністю як одного з аспектів управління економікою в цілому. Як підкреслює Е.Н. Сохацька, підготовка чітких правил і норм біржової діяльності органами управління країни необхідна професійним посередникам, і ще більше їхнім клієнтам, накази яких вони виконують при укладенні біржових угод. Державне регулювання не повинне мати заборонного характеру, його завданнями є забезпечення однакових прав всіх учасників біржової торгівлі, стимуляція участі в біржових торгах, суворий контроль дотримання встановлених правил, вимог, положень. Держава повинна створити єдину правову основу для функціонування бірж, контролю за їхньою діяльністю з боку державних органів, ліцензування діяльності як бірж, так й учасників біржової торгівлі, установити відповідні системи оподатковування.

При цьому досвід інших країн (Франція, Німеччина й ін.), вказує на те, що на етапі становлення торгово-біржової діяльності вона перебувала під повним або істотним контролем держави, що визначало й коректувало практично всю діяльність товарних бірж. Зокрема це стосувалося питань захисту сільськогосподарського товаровиробника й національного торгівельного капіталу в період надмірної спекуляції й маніпуляцій із цінами. Наприклад, у Німеччині, відповідно до біржового закону 1896 р. державний комісар мав право бути присутнім на всіх нарадах біржових органів. У Росії кінця XIX - початку XX століття, вище керування російськими біржами було зосереджено в державному органі. Як указувала Г.Ф. Шершеневич, установа біржі стоїть залежно від урядового дозволу, що у цей час залежить від міністерства торгівлі й промисловості.

Вищевикладене вказує на те, що оскільки реальний стан біржового ринку України в цей час варто характеризувати як період його становлення, однією з найважливіших умов його подальшого розвитку є забезпечення ефективного управління з боку держави.

Самоврядування - ця форма управління діяльністю товарної біржі, що здійснюється винятково органами управління біржі. При цьому біржові органи мають відомі адміністративні повноваження. Наприклад, правління біржі вправі видавати дозволи на відвідування біржі, застосовувати санкції щодо учасників біржової торгівлі й т.д.

В Україні товарні біржі споконвічно були самокерованими організаціями. Однак згодом був прийнятий ряд нормативно-правових актів, які передбачали можливість державного регулювання діяльності товарних бірж в Україні (про це йшла мова вище). Як справедливо відзначає Є.Н. Сохацька сьогодні майже не залишилося бірж які працюють на принципах самоврядування. У їхню діяльність втручається державу шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити про створення змішаного типу організації біржової торгівлі.

Прояв цієї тенденції має місце й в інших країнах. Наприклад, у США при наявності багатьох елементів державного контролю, поза державним управлінням залишаються такі питання як організація біржі, організаційна структура, органи управління, права засновників і клієнтів. Ці й деякі інші питання відображені в правилах торгівлі, уставах, положеннях, які розробляє й затверджує біржа самостійно.

Основний підхід до управління діяльністю товарної біржі в цьому випадку можна визначити як контрольоване самоврядування.

Самоврядування, як основний принцип управління діяльністю товарних бірж, знаходить своє вираження й у створення об'єднань товарних бірж. Так, у цей час в Україні діє Національна асоціація бірж України (НАБУ). Вона бере активну участь у розробці пропозицій з удосконалення біржового законодавства, професійній підготовці учасників біржової торгівлі, вивченні й узагальненні практики діяльності бірж, проведенні методичної й роз'яснювальної роботи. Подібні організації самоврядування створені й в інших країнах. Так, у США з жовтня 1982 р. діє Національна ф'ючерсна організація як саморегульована організація ф'ючерсного бізнесу. Ціль асоціації одержання від КТФТ повноважень у тих областях, які, на думку Комісії, краще можуть регулюватися самими учасниками ф'ючерсного бізнесу.

Гарантіями самоврядування товарних бірж є відповідні положення національного законодавства. Насамперед, це стосується заборони незаконного втручання органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 ГК України). Аналогічні положення втримуватися й у законодавстві інших країн. Так, у Російській Федерації Законом «Про товарні біржі й біржову торгівлю» прямо заборонено втручання вищих і місцевих органів державної влади й управління в діяльність бірж, за винятком випадків порушення Закону й інших актів законодавства. Рішення вищих і місцевих органів державної влади й управління, що мають слідство невиконання й (або) завдання збитків сторонам біржових угод, визнаються незаконними в судовому порядку. Вищі й місцеві органи державної влади, а також їхні посадові особи, діяння яких спричинили невиконання біржових угод і завдання збитків сторонам угоди, несуть повну відповідальність і відшкодовують заподіяний збиток у повному обсязі, включаючи упущену вигоду. Збиток відшкодовується з відповідних бюджетів.

Таким чином, управління діяльністю товарних бірж в Україні здійснюється на основі поєднання самоврядування й державного управління в цій сфері суспільних відносин, що відповідає тенденціям управління торгово-біржовою діяльністю в багатьох інших країнах.

4. Правила біржової торгівлі

товарний біржа управління ліквідність

Правовий режим і функції Правил біржової торгівлі регулює ст. 17 Закону України "Про товарну біржу". Ця стаття визначає обов'язковий зміст Правил, коло питань діяльності біржі, на які вони поширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі.

Правила регулюють:

- порядок здійснення біржових операцій;

- порядок ведення біржової торгівлі;

- процедуру біржового арбітражу з цих питань.

Правила біржової торгівлі визначають:

- строк та місце проведення біржових операцій;

- склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

- порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

- порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;

- відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

- інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом. Закон України "Про товарну біржу" передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:

- забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисне скуповування їх) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

- забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

- забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди, за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Правила біржової торгівлі регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка має приблизно такий вигляд.

1. Юридична особа, яка бажає купити або продати біржовий товар, подає брокеру заявку за встановленою формою з повною інформацією щодо предмета угоди в строк, встановлений Правилами (як правило, не пізніше ніж за три доби до проведення торгів). Заявки реєструються і вводяться до банку даних (інформаційної системи) біржі, де вони знаходяться протягом певної кількості торгів, встановленої Правилами. Разом з тим, наявні товари, що вимагають негайної реалізації (протягом одного біржового дня), виставляються на біржі шляхом безпосереднього подання заявки біржовому брокеру у встановлений час. Якщо такі товари не продано протягом дня, їх або знімають з торгів, або за згодою брокера-продавця вводять до банку даних,

2. У визначений час (за день до початку торгів) брокери мають одержати інформаційні листи, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на цей біржовий день, їх кількість, ціна.

Перед початком торгів проводиться реєстрація брокерів, що прибули на торги. Після цього вони допускаються у торговельний зал біржі.

3. Торги розпочинаються за встановленим сигналом. Після цього виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом). У момент оголошення брокер-продавець і брокер-покупець голосом і спеціальними професійними жестами домовляються щодо укладення майбутньої угоди.

Закінчуються біржові торги згідно зі встановленим сигналом, після чого укладати біржові угоди не можна. Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі у встановлений Правилами час. Зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному засвідченню.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (у самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоч може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

Регулюючи особливості розгляду спорів за біржовими угодами, правила біржового арбітражу визначають склад біржового арбітражу, процедуру розгляду та вирішення спорів, оголошення рішення, його виконання та перегляд.



Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.

2. Бобкова А.Г. Біржове право: Навчальний посібник - Видавництво "Центр навчальної літератури" Київ 2005. - 200 с.

3. Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник - 2-ге вид., змінене та доп. - К.: Правова єдність, 2009. - 766 с.

4. Дегтярева О.И. Биржевое дело: Учебник для вузов. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

5. Закон України “ Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 р.

6. Конспект лекцій Біржове право - http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/778/

7. Масленніков В.В. Біржова справа: Навчальний посібник - М.: ИНФРА-М, 2000. - 304 с.

8. Саніахметової Н.О. Господарське правоУкраїни: Навчальний посібник - X.: «Одіссей», 2005. - 608 с.

9. Сафонова Т.ІО. Біржова торгівля похідними інструметами: Навчально- практичний посібник - М.: Справа, 2000. - 544 с

10. Солодкий М.О. Біржовий ринок - К.: Аграрна освіта, - 2010. - 560 с.

11. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник - Карт-Бланш, Кондор, 2008. - 632 с.

12. Щербина В.С. Господарське право України: Навчальний посібник- 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 384 с.

13. http://textbooks.net.ua/content/category/19/19/25/

Размещено на Allbest.ru

...