Гроші та кредит

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНАВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Контрольна робота

З дисципліни «Гроші та кредит»

Студента З. ОФПД - 2, Марк. - 1

Крючека Михайла Ігоровича

Варіант - 9

Викладач: Семакова А.В.

Київ 2013

План:

1. Теоретичні питання

1.1 Суть закону грошового обігу. Поняття та визначення швидкості обігу грошей та маси грошей в обігу

1.2 Кредит і його функції

2. Задачі

2.1 Задача 1

2.2 Задача 2

Література

1. Теоретичні питання

1.1 Суть закону грошового обігу. Поняття та визначення швидкості обігу грошей та маси грошей в обігу

Суть закону грошового обігу.

Грошовий обіг підпорядковується своєму специфічному закону. Сутність його полягає у тому, що протягом певного періоду часу для безінфляційного обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням: Мф = Мн, де Мф - фактична маса грошей в обігу, а Мн -об'єктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мфперевищує Мн - значить в обігу з'явилися зайві гроші, і навпаки, якщо Мф менше від Мн - спостерігається їх нестача.Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність можна виразити формулою :

де Р х Q - сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

V- середня кількість оборотів грошової одиниці за цей же період.

Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина товарів продається у кредит, і для їх реалізації гроші у певний момент не потрібні, що відповідно зменшує величину Мн. Водночас в обігу гроші обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових зобов'язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі борговізобов'язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі реальних грошей.

Якщо врахувати всі ці додаткові фактори, що діють на грошову масу, то величину Мн можна виразити так :

Де -сума продажів товарів і послуг у кредит;

-загальнасумма платежів, строк яких настав;

-сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Величина Мн як об'єктивний центр, навколо якого змінюється Мф, за всіх умов (за різних економічних систем і різних форм грошей) визначається одними й тими ж факторами, що надає закону грошового обігу загального значення. Скрізь, де є гроші і грошовий обіг, об'єктивно діє і цей закон - закон вирівнювання Мф до рівня Мн.Проте зі зміною економічних умов та форм грошей у механізмі дії закону виникають певні особливості.

Закон грошового обігу діє за умови функціонування різних форм грошей. Однак механізм його дії за різних умов має певні особливості.В умовах золотого стандарту вирівнювання Мфі Мнзабезпечувалося автоматично. Якщо Мф >Мн, мінова вартість золотих грошей повинна знизитися порівняно з реальною вартістю, і власники їх, щоб не мати втрат, вилучали зайві суми грошей з обігу та спрямовували їх у скарби. І навпаки, за нерівності Мф <Мн, коли в обігу відчувався брак грошей, власники скарбів спрямовували золото в обіг доти, доки не досягалося рівняння Мф = Мн.

Отже, специфікою дії закону Мн в умовах обігу банківських грошей є те, що вже під час випуску таких грошей створюються передумови для вилучення їх з обігу і підтримання грошової маси в обігу на об'єктивно необхідному рівні.

Поняття та визначення швидкості обігу грошей та маси грошей в обігу.

Швидкість обігу грошей означає кількість разів обертів на рік, яку кожна грошова одиниця загальної грошової маси, що перебуває в обігу; використовується для купівлі готових товарів. Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Обчислюється швидкість обігу грошей як відношення номінального продукту до маси грошей в обігу. За трансакційним рівнянням І. Фішера величину швидкості обігу грошей можна визначити на підставі формули

V = P · Q / M,

де V - швидкість обігу грошей; Р - середній рівень цін товарів і послуг; Q - фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані в даному періоді; М- середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

З наведеної формули величина швидкості обігу грошей прямо пропорційна номінальному - обсягу виготовленого національного продукту й обернено пропорційна обсягу маси грошей в обігу. Приміром, обсяг ВВП у 1998 р. становив 103,9 млрд. грн. Якщо на початку обороту в обігу перебувало згідно з агрегатом М3 12,5 млрд. грн., а на кінець року - 15,7 млрд. грн., то середньорічний показник М складає 14,1 млрд. грн. Тоді швидкість обігу гривні у 1998 р. становила:

V= 103,9/14,1 = 7,3 рази, а тривалість одного обороту: 360/7,3 = 49,3 дня.

Визначений таким способом показник швидкості обігу грошей характеризує насамперед інтенсивність використання запасу грошей в обороті для оплати товарів і послуг, що реалізуються, і відноситься до оцінки грошового обігу. Водночас і нетоварні платежі (фіскально-бюджетні, кредитні) також впливають на показник швидкості обігу, особливо на тривалість одного обороту. Зокрема, тривалість одного обороту гривні складається з тривалості зберігання грошей у розпорядженні безпосередніх покупців на ринках продуктів і тривалості перебування у розпорядженні фіскально-кредитних інститутів, через які розподіляється частина національного доходу - головного джерела формування платіжного попиту на ринку. Якщо виплати заробітної плати, пенсій та інших платежів з державного бюджету затримуються, то тривалість цієї частини обороту грошей зростає, а швидкість обігу падатиме.

На швидкість обігу грошей діють різнопланові чинники:

а) ті з них, що визначають платоспроможний попит. Якщо попит на гроші зменшується, то витрачання грошей інтенсифікується, а грошовий обіг прискорюється. І, навпаки, якщо попит на гроші зростає, то витрачання грошей буде менш інтенсивним і грошовий обіг уповільниться;

б) глибина поділу суспільної праці. Чим глибший поділ праці і вища її продуктивність, тим частіше і більше продаватиметься і купуватиметься товарів, що зумовлює прискорення грошового обігу;

в) на швидкість обігу грошей суттєво впливають величина і швидкість руху товарних потоків на стадії обміну, розвиток ринкових звґязків, кредиту та збалансованість ринку та ін.;

г) зростання ефективності суспільного виробництва зменшує період нагромадження вартостей, чим прискорює повернення грошей в обіг;

д) певний вплив на швидкість обігу грошей справляє розвиток економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи тощо.

1.2 Кредит і його функції

Під кредитом у вузькому сенсі розуміється надання грошей або товарів у борг (користування на строк на умовах повернення).

Кредит виникає за певних умов. Під час кругообігу товарних ресурсів і грошових коштів відбувається накопичення грошових коштів у держави, підприємств, організацій і у населення. Це нагромадження відбувається у вигляді амортизаційних відрахувань, виручки, утворення грошових фондів підприємств, відкладення коштів населенням на рахунках Ощадбанку та комерційних банків.

Накопичені грошові кошти до моменту витрачання їх власником тимчасово вільні. Це створює основу для виникнення кредитних відносин.

Кредит в економічному сенсі і представляє собою форму економічних відносин, за допомогою яких використовуються тимчасово вільні грошові кошти господарських організацій, підприємств, держави і населення.

Кредитні відносини виникають між:

- Банками та господарськими підприємствами;

- Банками і державами;

- І комерційними банками Центральним банком;

- Між підприємствами і організаціями;

- Між банками та населенням.

Населення робить грошові депозитні вклади в банках.

Депозит (в пер. З лат. - Відкладення грошей) - сума, ввіряє банку для збереження і використання.

Суть кредиту проявляється в його функціях. Кредит виконує наступні дві функції:

1.Перерозподіл коштів. За допомогою кредиту тимчасово вільні грошові кошти підприємств і населення акумулюються в банках і перерозподіляються у відповідності до потреб підприємств.

2. Заміщення готівкових грошей кредитними операціями. На основі кредиту розвиваються безготівкові розрахунки, що в процесі яких готівкові гроші кредитними замінюються операціями, які здійснюються шляхом записів по рахунках, відкритим у банку.

Кредит як економічна категорія має кілька форм: банківський, комерційний, споживчий, міжбанківський, державний, міжнародне, іпотечний.

В рамках кожної з форм кредиту можуть виникати свої кредиту види.

Банківський кредит. Основна форма кредиту. Госпрозрахункові підприємств отримує кредит, зазвичай, через банківську систему.

За термінами користування банківський кредит може бути:

- Короткостроковий (строком до 1 року) в 1999 р. припадало 82% позик;

- Середньостроковий (терміном до 3 років);

- Довгостроковий (понад 3 років).

На частку середньострокового та довгострокового доводилося 18% позик.

Банківський кредит впливає, насамперед, на розвиток господарського розрахунку, впровадження НТП, розвиток виробництва і товарообігу.

Кредити банків та інших кредитних установ поділяються на види залежно від їх ролі в тій чи іншій сфері господарської діяльності, характеру кредитування.

Залежно від сфери функціонування банківські кредити можуть бути двох видів:

1) кредити, що беруть участь в організації оборотних фондів;

2) кредити (позики) беруть участь в розширеному відтворенні основних фондів, які називаються інвестиційними кредитами.

Кредити, що формують оборотні кошти підприємств, підрозділяють на кредити в сферу виробництва і позики в сферу обігу. До кредитів у сферу виробництва належать позики під наднормативні виробничі запаси у вигляді залишків наявних сировини, матеріалів, палива, готової продукції.

Сферу обігу обслуговують кредити, що надаються торговельним організаціям під товари, розрахункові документи в дорозі, під товари сезонного накопичення та ін

Інвестиційний кредит, як правило, є довгостроковий кредит, наданий із метою придбання землі, будівель, споруд, обладнання чи інших активів, які є за своєю природою основними фондами.

Інвестиційний кредит може бути незабезпеченим або ж він може видаватися під забезпечення (під заставу нерухомості).

Інвестиційний кредит може надаватися:

- Комерційними банками;

- Ощадними банками;

- Страховими компаніями;

- Цільовими фондами та благодійними установами;

- Індивідуальними інвесторами;

- Урядовими установами;

- Господарськими організаціями.

Найбільша сума інвестиційних кредитів припадає на кредити, отримані в банках.

Комерційний (торговий) кредит - це кредит, що надається господарськими організаціями один одному у вигляді відстрочки платежу за відвантажені товари (услуги).

Комерційний кредит видається, як правило, на основі договору (контракту).

Комерційний (торговий) кредит відрізняється від банківського кредиту:

- В ролі кредитора виступають не банки, а юридичні особи, що реалізують продукцію і товари;

- Надається у товарній формі кредиту торгового.

У закордонній практиці комерційний кредит набув широкого поширення. Наприклад, в Італії до 75% від суми операцій в оптовій торгівлі здійснюються на умовах комерційного кредиту, середній строк по кредиту становить 20-30 і більше днів, що відповідає або перевищує строк фактичної реалізації товарів споживачем.

У сучасних умовах у ряді країн застосовуються в основному три різновиди комерційного кредиту:

а) кредит з фіксованим строком погашення;

б) кредит з поверненням після фактичної реалізації поставлених товарів;

в) кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення заборгованості по попередній поставці.

Споживчий кредит (особистий кредит). Кредит, що надається населенню для оплати будівельних матеріалів та товарів або послуг (у формі відстрочення платежу). У ролі кредитора можуть виступати юридичні особи: кредитні кооперативи, каси взаємодопомоги, підприємства, банки.

Між банками і населенням може бути посередник, наприклад, організація торгівлі, яка продає товари в кредит, тобто в розстрочку, а потім в межах її суми отримує в банку грошову позику.

Видача споживчого кредиту населенню збільшує платоспроможний попит, сприяє задоволенню потреб населення. Отже, він прискорює вирішення проблеми задоволення попиту.

Міжбанківський кредит - значне джерело засобів для підтримки стабільності кредитного потенціалу банку. Це одна з форм поширених кредитних відносин між комерційними банками та кредитними установами.

Державний кредит. Кредит, при якому позичальником виступає держава, а кредиторами - населення і юридичні обличчя.

За його допомогою держава акумулює кошти для фінансування державних витрат і капітальних вкладень.

Кредитні відносини оформляються у формі облігацій державної позики, векселів, лотерей.

Державний кредит ділиться на види:

Залежно від позичальника на:

1) централізовані позики. В якості позичальника виступає Мінфін;

2) децентралізовані позики. В якості позичальників виступають місцеві органи влади суб'єктів .

Залежно від місця отримання позики на:

1) внутрішні позики;

2) зовнішні позики.

У функцію продажу і викупу у населення облігаціями державних позик виконують відділення Ощадбанку.

Держава виступає також і як кредитор.

Здійснюючи функції кредитора, держава через Центральний банк видає кредити:

- Конкретним галузям, акціонерним товариствам, що відчувають потребу у фінансових ресурсах;

- Комерційним банкам на ринку міжбанківських кредитів.

Міжнародний кредит. Являє собою кредит, що видається одним державою іншій для прискорення їх економічного розвитку чи спорудження об'єктів. Основною формою є банківський кредит, тобто в кредитних відносинах беруть банки.

До міжнародних кредитів належать також кредити, що надаються на міжнародному рівні:

- Міжнародним валютним фондом;

- Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Своєрідним кредитуванням підприємства є факторинг, який означає поступку банку своїх платіжних вимог. Після укладання з банком договору про факторингове кредит банк буде оплачувати за рахунок своїх коштів платіжні вимоги, виставлені на покупців клієнта.

Такий вид обслуговування вигідний підприємству тим, що підприємство отримує гроші на розрахунковий рахунок у той же день - у день пред'явлення розрахункових документів у банк. Банку вигідний факторинг тому, що він стягує з підприємства комісійну винагороду, а також отримує пеню у разі несплати розрахункових документів у строк.

2. Задачі

грошовий обіг кредит

2.1 Задача 1

Визначити сукупний темп інфляції за три роки, якщо індекс інфляції становив:

Дата	01.01.01 р.	01.01.02 р.	01.01.03 р.	01.01.04 р.
Індекс інфляції	120	150	210	250

Розв'язання:

Цю задачу вирішуємо за формулою:

.

.

Таким чином ми визначили сукупний темп інфляції за три роки, він становить 108%.

2.2 Задача 2

Визначити суму, яку потрібно покласти на строковий депозит, щоб отримати процентний річний дохід у розмірі 900 грн. при річній ставці 30%.

Розв'язання:

Цю задачу вирішуємо за формулою:

Сума котру потрібно покласти на строковий депозит, для того щоб отримати процентний річний дохід у розмірі 900 грн. при річній ставці 30% , становить 3000 грн.

Література

1. Демківський А.В. Гроші та кредит. - К.:Дакор; Вира-Р, 2003.

2. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. - Т.: Карт-бланж, 2005.

3. Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф. та ін. Гроші та кредит: Підручник; За заг. ред. М.І. Савлука. - К.:КНЕУ, 2001.

4. Закон України «Про фінансовий лізинг» №723/97-ВР від 16.12.1997 р. // Відомості Верховної Ради. - 1998. - № 16.

Размещено на Allbest.ru

...