Контроль в системі Державного казначейства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Контроль в системі Державного казначейства України

1. Предмет і завдання дисципліни «Контроль в системі казначейства»

Предметом навчальної дисципліни є форми і методи контролю за:

- виконанням бюджетів за доходами та видатками;

- виконанням кошторисів бюджетних установ.

Основними завданнями навчальної дисципліни є:

- вивчення основних прийомів, методів контролю за достовірністю показників бухгалтерського обліку та звітності в системі казначейства;

- набуття практичних навичок з організації, контролю:

а) за формуванням, складанням та виконанням бюджетів;

б) за отриманням і використанням бюджетних коштів;

в) використання нормативних актів;

г) підготовка висновків за результатами перевірок.

2. Сучасний стан державного контролю. Державне казначейство України як орган виконання Державного бюджету України

Теперішній стан справ у сфері державного фінансового контролю не може задовольняти суспільство, оскільки економіка держави несе значні збитки в результаті недотримання фінансово-бюджетної дисципліни підприємствами, установами й організаціями. Основними причинами такого становища є відсутність дієвих механізмів контролю за бюджетними коштами, недосконалість діючої законодавчої бази з питань державного фінансового контролю. Крім того, в організації державного фінансового контролю мають місце проблеми і протиріччя, які деструктивно впливають на його ефективність. А відтак, є необхідність вжиття заходів для підвищення ефективності контролю, що вимагає проведення ґрунтовних досліджень, результати яких сприятимуть формуванню єдиної системи державного фінансового контролю, яка віддзеркалюватиме бюджетні відносини на всіх рівнях управління державними коштами. Застосування науково обґрунтованих підходів до визначення місця і ролі органу державного фінансового контролю в єдиній системі, принципів і механізмів їх організації та функціонування має забезпечити координацію їхніх дій щодо ефективного формування і використання державних коштів.

Об'єктивною і невід'ємною складовою світової практики виконання бюджетів всіх рівнів є присутність такої інституції, як казначейство.

Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейська служба посідає центральне місце головного фінансового агента держави, забезпечуючи оперативне управління коштами державного бюджету. Казначейство України керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 р. N 460/2011.

З метою оптимізації та підвищення ефективності діяльності казни прийнято Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 р. N 460/2011. Аналізуючи дане положення цілком справедливо стверджувати, що воно позитивно вплине на діяльність казначейської служби, позбавляючи суперечності між її повноваженнями та Міністерством фінансів і відповідного дублювання їх функцій.

Першорядне призначення казначейської системи - всебічно сприяти оптимальному управлінню доходами та витратами бюджету. Основними функціональними завданнями Державної казначейської служби є контроль бюджетних надходжень та витрат держави; опрацювання фінансових звітів, що містять інформацію для уряду про ефективність бюджетної політики; створення єдиної інформаційної бази рахунків підпорядкованих структур задля концентрації бюджетних коштів. Здійснення даних функцій узгоджує зв'язок між учасниками бюджетного процесу та платіжною системою України.

Отже, можна сказати, що в умовах виходу України із кризи функціонування ключового елементу фінансової системи - Державної казначейської служби дасть можливість зробити процес виконання бюджету ефективнішим, дозволить найраціональніше проводити використання бюджетних ресурсів та ресурсів державних цільових фондів, що призведе до оздоровлення економіки в цілому.

3. Сутність і значення контролю в системі Державного казначейства України

Сутністю фінансового контролю є: комплекс заходів,що вживаються законодавчими органами влади, а також спеціально створених установ, для забезпечення законності та ефективності формування,володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

Державна казначейська служба України виконуючи функцію казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює попередній і поточний контроль, що по суті є:

- запобіжним заходом для розпорядників і одержувачів бюджетних коштів щодо можливих порушень при використанні ними бюджетних коштів;

- упереджувачем не цільового направлення бюджетних коштів;

- надавачом своєчасної, достовірної та повної інформації для прийняття правильного управлінського рішення;

- забезпечуючим органом прозорого виконання бюджету;

- кроком до реалізації аудиту як форми фінансового контролю в державі.

Види контролю органів Казначейства України

1. Попередній контроль:

- при зарахуванні надходжень:

* чітко встановлюється належність того чи іншого виду надходжень;

* на відповідний код бюджетної класифікації;

* до конкретного бюджету та фонду ( загальний чи спеціальний) їх розподіл згідно закону України про державний бюджет на відповідний рік та рішень органів місцевого самоврядування про місцеві бюджети;

* при проведені повернень помилково або зайво сплачених платежів, відшкодуванні ПДВ, тощо;

- при здійснені видатків наявність:

* затверджених паспортів бюджетних програм(при програмно-цільовому методі),кошторисів бюджетних установ та планів використання одержувачів бюджетних коштів;

* відкритих асигнувань по державному бюджету,фінансування по місцевих бюджетах;

* підтвердних документів згідно вимог законодавчих актів на реєстрацію зобов'язань та фінансових зобов'язань ;

* правильно оформлених документів на здійснення видатків;

Поточний контроль:

- при зарахуванні надходжень:

* правильність зарахування надходжень на відповідні рахунки;

* правильність розмежування доходів між бюджетами згідно закону України про державний бюджет та рішень про місцеві бюджети;

* правильність оформлення висновків на повернення помилково або зайво сплачених платежів наданих контролюючими органами, які адмініструють ті чи інші надходження;

* своєчасність і повноту перерахування коштів місцевими бюджетами належних державному бюджету;

- При проведені видатків:

* наявність зареєстрованих в казначейському обліку фінансових зобов'язань ;

* наявність по КЕКВ відкритих асигнувань по державному бюджету та фінансування і залишків коштів на рахунках по місцевому бюджету,а також залишків коштів по власним надходженням;

* відсутність накладених арештів на рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

* відсутність рішень органів юстиції про безспірне списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

* правильність заповнення платіжних документів на здійснення видатків;

4. Проблеми сучасної економіки України. Регулювання та контроль у валютно-фінансовій, банківській і фінансовій сферах розвитку суспільства як засіб запобігання грошовому і фінансовому хаосу держави

Реформування економічних відносин у напрямку ринкових перетворень в Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства, в тому числі і державний контроль та його найважливішу ланку і невід'ємну складову - фінансовий контроль.

Призначення фінансового контролю полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів в усіх ланках фінансової системи крім управлінського аспекту фінансового контролю, згідно з яким його можна трактувати як функцію, підсистему та елемент процесу менеджменту у фінансовому секторі економіки.

Валютне регулювання -- одна із форм державного впливу на учасників зовнішньоекономічної діяльності з метою дотримання інтересів національної економіки, що забезпечується через відповідне валютне законодавство. У зв'язку з цим основним засобом, що забезпечує ефективність здійснюваного валютного регулювання, є валютний контроль.

Валютний контроль -- це сукупність заходів, спрямованих на забезпечення виконання встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій. Згідно з чинним законодавством України всі валютні операції за участі резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

1. Національний банк України є головним органом валютного контролю, який: а) здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів; б) забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з чинним законодавством.

2. Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання має такі повноваження: визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу; бере участь у складанні платіжного балансу; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; забезпечує формування і виступає розпоряд­ником Державного валютного фонду; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових одиницях.

3. Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

4. Державний комітет зв'язку та інформатизації України здійснює контроль за дотриманням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

5. Державна митна служба України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

6. Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

Отже, у межах своєї компетенції органи валютного регулювання та валютного контролю в Україні провадять контроль за здійснюваними на території країни резидентами і нерезидентами валютними операціями, а також забезпечують регулятивний вплив держави на стан валютного ринку.

Економіка України не зможе прогресивно розвиватися, якщо по-справжньому не стабілізувати валютно-фінансове становище, не припинити на здоровій економічній основі інфляційні процеси. За допомогою грошово-кредитної і фінансової політики (включаючи цінову, податкову і процентну) можна створити умови як для бурхливого економічного розвитку, так і для паралічу власного товаровиробництва і всієї економіки.

Валютно-фінансове і кредитне регулювання в економічно розвинутих країнах здійснюється за цілеспрямованою державною політикою. Держава визначає і створює надійну, всебічно зважену законодавчу базу формування і функціонування відповідних банківських і фінансових структур, адекватних змістові діючої економічної системи, з відповідним механізмом їх активних ринкових дій. Водночас цей самий механізм виконує функції жорсткого контролю за процесами грошового і кредитного обігу, обігу цінних паперів. Чітко регулюється і контролюється емісія грошей і цінних паперів.

Щоб подолати грошовий і фінансовий хаос, параліч взаємоплатежів, держава має на законодавчій основі поставити всю валютно-фінансову систему, дію банківських і фінансових структур в умови жорстокого регулювання і контролю. Без цього не буде ні ефективної банківської системи, ні результативної діяльності фінансових органів, ні ефективних ринкових реформ.

5. Держава як суб'єкт фінансового контролю в Україні. Контрольні повноваження різних гілок державної влади: законодавчої, виконавчої, судової. Об'єкти державного контролю

Фінансовий контроль у бюджетному процесі - це контроль держави на макрорівні, який здійснюється відповідними законодавчими органами влади і державного управління, органами місцевого самоврядування при складанні, розгляді, затверджені бюджетів, їх виконанні і контролі за їх виконанням ,а також затверджені звітів про виконання бюджетів,що входять до бюджетної системи України.

Сфера державного фінансового контролю - всі етапи бюджетного процесу.

Контрольні повноваження різних гілок державної влади: законодавчої, виконавчої, судової:

1.Верховна Рада України

Здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства у процесі:

1) визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період;

2) розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України;

3) внесення змін до закону про Державний бюджет України;

4) виконання закону про Державний бюджет України, у тому числі шляхом заслуховування звітів про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти головних розпорядників коштів державного бюджету про використання ними бюджетних коштів та результати виконання відповідних бюджетних програм);

5) розгляду річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України;

6) використання кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Рахункової палати щодо виконання нею повноважень, визначених Конституцією України.

2. До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету належать:

1) підготовка питання щодо бюджетної політики на наступний бюджетний період та попередній розгляд проекту закону про Державний бюджет України;

2) надання до поданих на розгляд Верховної Ради України законопроектів висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

3) попередній розгляд річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України та підготовка проекту рішення щодо цього звіту для розгляду Верховною Радою України;

4) попередній розгляд інформації Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, інших центральних органів виконавчої влади про стан виконання закону про Державний бюджет України протягом відповідного бюджетного періоду;

5) взаємодія з Рахунковою палатою (включаючи попередній розгляд висновків і пропозицій Рахункової палати).

За зверненням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування надають інформацію про державний бюджет та місцеві бюджети, необхідну йому для підготовки та попереднього розгляду бюджетних питань.

3. Комітети Верховної Ради України беруть участь у попередньому розгляді питання щодо бюджетної політики на наступний бюджетний період та проекту закону про Державний бюджет України, а також попередньо розглядають питання про виконання Державного бюджету України (включаючи висновки і пропозиції Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України) у частині, що віднесена до компетенції комітетів.

2 Рахункова палата України

Здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України, в тому числі на обслуговування і погашення державного боргу.

Подає Верховній Раді України висновки та пропозиції щодо стану використання коштів Державного бюджету України за підсумками кожного кварталу.

3 Міністерство фінансів України

Здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

В межах своїх повноважень забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначає основні організаційно-методичні засади та дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, якщо інше не передбачено законодавством.

Місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи у встановленому законодавством порядку одержують від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, банків та інших фінансових установ усіх форм власності пояснення, матеріали та інформацію з питань, що виникають під час складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

4 Державна казначейська служба України

Здійснює контролю за:

1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.

Державна казначейська служба України в межах своїх повноважень забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

5 Державна фінансова інспекція України

Здійснює контролю за:

1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита);

2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

3) достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;

4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

5) веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

6) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів.

2. Державна фінансова інспекція України щомісячно надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

казначейство грошовий валютний банківський

Список літератури

1. Порядок проведення органами Державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 506.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001 «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в Міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади»

3. Розпорядження Кабінету Міністрів від 22.10.2008 №1347-р «Про внесення змін до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю та затвердження плану заходів щодо її реалізації на період до 2017 року»

4. Наказ Міністерства фінансів України вiд 28.01.2002 № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету».

5. Про паспорти бюджетних програм: Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098.

6. Наказ Мінфіну вiд 14.05.2010 № 263 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів і основні вимоги до неї».

Размещено на Allbest.ru