Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів

1.1 Характеристика основних фондів. Амортизація та методи її нарахування. Фінансові показники руху та використання основних фондів

Під основними фондами (ОФ) розуміються матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує один рік від дати їх вводу в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Характерними особливостями основних фондів є:

Використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше року);

Схильність до зносу фізичного або морального;

Специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості - через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства.

Основні фонди класифікуються за багатьма ознаками:

За характером використання:

Основні виробничі фонди

Основні невиробничі фонди (житлово-комунальне господарство, освіта, культура, охорона здоров'я, відпочинок). Їх наявність забезпечує вирішення соціальних задач на підприємстві: створення необхідних умов для проживання, покращення умов праці тощо.

За цільовим призначенням:

Будівлі та споруди

Машини та обладнання

Транспортні засоби

Інвентар та інструменти

За участю у виробничому процесі:

Активні основні фонди - машини, обладнання та інші елементи ОФ, що використовуються безпосередньо у виробничому процесі

Пасивні ОФ - будівлі, споруди, інвентар та інші елементи ОФ, що створюють умови для здійснення господарської діяльності підприємства.

За належністю до підприємства:

Власні основні фонди

Орендовані основні фонди

5) За джерелами фінансування:

ОФ, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками

ОФ, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів

ОФ, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів

Безоплатно отримані ОФ

6) За станом фактичного використання:

ОФ, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства

ОФ, здані в оренду

ОФ, що тимчасово не використовуються.

Первісна оцінка об'єкту основних засобів здійснюється за його собівартістю. Компонентами собівартості є: ціна придбання; мито; інші податки, що не відшкодовуються підприємству; витрати, пов'язані безпосередньо з приведенням основних фондів у робочий стан.

В процесі експлуатації основні фонди зношуються. В результаті цього відбувається втрата споживчої вартості та частини вартості основних фондів. Розрізняють два види зносу:

Фізичний знос - це матеріальний знос окремих елементів основних фондів, втрата техніко-експлуатаційних якостей внаслідок їх використання або впливу сил природи. Іншим словами, фізичний знос - це поступова втрата основними фондами споживчої вартості в процесі їх експлуатації. Розрізняють:

а) повний фізичний знос - основні фонди ліквідуються або замінюються новими шляхом капітального будівництва;

б) частковий фізичний знос - формою його усунення є здійснення капітального ремонту основних фондів.

Розміри фізичного зносу залежать від: якості основних фондів, особливостей технологічного процесу, якості їх обслуговування, кваліфікації робітників тощо.

2) Моральний знос (техніко-економічне старіння) - це процес знецінення їх вартості до настання їх повного фізичного відпрацювання внаслідок впровадження нових, більш прогресивних та економічно ефективних машин та обладнання. Він виникає внаслідок двох причин:

а) внаслідок здешевлення їх відтворення з причин підвищення продуктивності суспільної праці в фондовиробничих галузях, що виробляють елементи основних фондів - моральний знос першого роду;

б) внаслідок зниження їх економічної ефективності у порівняні з новими, технічно більш досконалими основними фондами - моральний знос другого роду.

З процесом зносу основних фондів тісно пов'язане таке поняття як амортизація основних фондів. У відповідності з Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” під амортизацією розуміється систематичний розподіл амортизуємої вартості, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

В якості вартості, що амортизується може виступати первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених, витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Строк корисного використання - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний обсяг продукції. Підприємство самостійно визначає строк корисної експлуатації кожного об'єкту основних засобів.

Тобто, амортизація представляє собою процес перенесення вартості основних фондів та нематеріальних активів на створюваний продукт. Перенесена вартість включається у витрати на випуск товарної продукції в межах норм амортизаційних відрахувань. Накопичення коштів у вигляді амортизаційних відрахувань здійснюється за рахунок надходжень виручки від реалізації готової продукції. Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних фондів, методів та норм амортизації.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) може нараховуватись, згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”, із застосуванням таких методів:

Прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації(РСА) визначається:

РСА = Ва / КСВ

де Ва - вартість, що амортизується, грн.; КСВ - корисний строк використання основних фондів, років.

Метод зменшення залишкової вартості (метод зменшення залишку).

Річна норма амортизації (РНА) у % визначається так:

РНА(%) = 1 - ЛВ / ПВ

де ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкта; ПВ - первісна вартість об'єкта; n - кількість років корисного використання об'єкта.

Річна сума амортизації (РСА) визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (ЗВп - різниця між первісною вартістю та сумою нарахованої амортизації) та річної норми амортизації (РНА):

РСА = ЗВп * РНА

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації при використанні цього методу визначається аналогічно попередньому методу. Відмінність полягає у визначенні річної норми амортизації (РНА): вона обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Ці два методи рекомендується застосовувати для тих основних фондів, які мають максимальну віддачу на початку строку їх корисної експлуатації

4. Кумулятивний метод. Характерною рисою є використання кумулятивного коефіцієнту (КУК), який визначається так:

КУК = Кр / СЧР

де Кр - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання основних засобів; СЧР - сума числа років його корисного використання.

Річна сума амортизації (РСА) має розраховуватись так:

РСА = Ва * КУК

Виробничий метод. Характерною рисою є використання виробничої ставки амортизації (ВСА):

ВСА = Ва / Qо

де Qо - загальний обсяг продукції(робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів.

Рекомендується застосовувати для тих основних фондів, використання яких розраховується на початково оцінений обсяг виробництва.

Місячна сума амортизації (МСА) визначається як добуток фактичного місячного обсягу виробництва продукції(Qф) та виробничої ставки амортизації (ВСА) :

МСА = Qф * ВСА

Дещо відрізняються методи амортизації, що можуть застосовуватись підприємствами при розрахунку прибутку до оподаткування. Згідно з діючим Законом “Про оподаткування прибутку” підприємства можуть застосовувати тільки наступні методи амортизації: прямолінійного списання та прискореного нарахування амортизації (для основних засобів, що відносяться до третьої групи). У даному законодавчому акті визначена специфічна методика розрахунку річної суми амортизації згідно з визначеними методами.

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні фонди поділяють на такі групи:

1 група - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

2 група - автомобільний транспорт та вузли; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи машини для обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

3 група - інші основні фонди не включені до груп 1 і 2.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються за наступною формулою:

А = Ба*Н/100%,

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ба - балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних фондів, %.

Згідно із законом встановлені наступні норми амортизації:

На календарний рік На квартал

Група 1 - 5% 1,25%

Група 2 - 25% 6,25%

Група 3 - 15% 3,75%

За застосування прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації основних фондів не використовується. Норми прискореної амортизації встановлюються залежно від строку експлуатації основних фондів:

1-й рік - 15%

2-й рік - 30%

3-й рік - 20%

4-й рік - 15%

5-й рік - 10%

6-й рік - 5%

7-й рік - 5%

Положення про прискорену амортизацію не поширюється не підприємства, що випускають продукцію, ціни на яку встановлюються державою.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% вартості, що амортизується, та решта 50% - у місяці їх вилучення з активів; або в першому місяці використання об'єкта у розмірі 100% його вартості.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при використанні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми на 12. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Необхідною передумовою удосконалення формування, використання та відтворення основних фондів підприємства є проведення аналізу їх стану, руху та ефективності використання. Аналіз здійснюється за допомогою системи фінансових показників, яка включає:

Показники стану основних фондів

Показники	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
К-т зносу основних фондів (Кз)	Зоф / ПВоф	Зоф - знос основних фондів, ПВоф - первісна вартість основних фондів
К-т придатності основних засобів	1 - Кз

Показники руху (інтенсивності оновлення) основних фондів

К-т оновлення основних фондів	ОФввед / ОФк	ОФввед - вартість нових введених основних фондів, ОФк - вартість основних фондів на кінець звітного періоду
К-т вибуття основних фондів	ОФвиб / ОФп	ОФвиб - вартість основних фондів, що вибули; ОФп - вартість основних фондів на початок звітного періоду

Показники ефективності використання основних фондів

Фондовіддача	ОР / ОФ	ОР- обсяг реалізації продукції у звітному періоді, ОФ - середня вартість основних фондів у звітному періоді
Прибутковість основних фондів	ЧП / ОФ	ЧП - чистий прибуток підприємства від операційної діяльності у звітному періоді

Показники забезпечення підприємства основними виробничими фондами

Фондомісткість	ОФв / Вп	ОФв - вартість основних виробничих фондів; Вп - вартість виробленої продукції
Фондоозброєність	ОФв / Ч	Ч - середньооблікова чисельність працівників

Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = (Іі - 10%) / 100%,

де Кі - коефіцієнт індексації балансової вартості основних фондів на початок звітного року; Іі - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація основних фондів не проводиться. У разі, коли підприємство застосувало коефіцієнт індексації, воно зобов'язане визначити капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між скорегованою балансовою вартістю відповідної групи основних фондів та балансовою вартістю такої групи основних фондів до індексації. Сума капітального доходу включається до складу валових доходів кожного звітного кварталу і дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів від суми капітального доходу такої групи.

1.2 Відтворення основних фондів підприємства, його види. Просте та розширене відтворення основних фондів, його форми

Відтворення основних фондів представляє собою процес безперервного відновлення виробничих фондів. Відтворення основних фондів визначається переліком характерних ознак:

Основні виробничі фонди поступово переносять свою вартість на вартість виготовленної продукції;

В процесі відтворення основних фондів відбувається одночасно рух вартості та споживчої вартості ;

Відбувається нагромадження у грошовій формі вартості основних фондів, яка частково переноситься на готову продукцію;

Основні виробничі фонди відновлюються у натурально-речовинній формі через достатньо довгий проміжок часу, що дає можливість маневрування коштами амортизаційного фонду.

В процесі господарської діяльності основні фонди знаходяться в постійному русі, тобто здійснюється кругообіг. При чому це поняття можна розглядати в двох аспектах:

А) як цикл вартісного кругообігу основних фондів (час обігу основних фондів) це проміжок часу, протягом якого відбувається відновлення вартості основних фондів через механізм амортизаційних відрахувань. В процесі повного циклу вартісного кругообігу основні фонди проходять три стадії:

На першій стадії відбувається виробниче використання основних фондів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні фонди в процесі експлуатації зношуються і переносять частину своєї вартості на готову продукцію. Цей процес здійснюється впродовж декількох операційних циклів і призводить до втрати споживчої вартості основних фондів (повного їх зносу).

На другій стадії відбувається перетворення вартості основних фондів, що знаходяться у виробничій формі, у грошову форму. На цій стадії формується амортизаційний фонд.

На третій стадії кошти амортизаційного фонду спрямовуються на відновлення діючих (поточний або капітальний ремонт) або придбання аналогічних видів (інвестиції) основних фондів. Саме з цією стадією, в деякій мірі, і пов'язане поняття “циклу відтворення основних фондів

Б) як цикл відтворення основних фондів це проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування, використання та відновлення споживчої вартості основних фондів. Основні стадії цього циклу такі:

Створення основних фондів:

= планування та розподіл капітальних вкладень;

= проектування;

= здійснення капітальних вкладень.

Підготовка до експлуатації:

= введення в експлуатацію;

= освоєння основних фондів.

Експлуатація основних фондів:

= використання за цільовим призначенням (виробниче використання) та паралельне формування джерела відновлення вартості (амортизаційного фонду);

= часткова втрата вартості;

= протидія втраті (відновлення) споживчої вартості шляхом поточного та капітального ремонту, модернізації.

Завершення експлуатації основних фондів:

= повна втрата споживчої вартості;

= виведення основних фондів з експлуатації.

Як бачимо, наведені поняття відрізняються як за змістом, так і кількісно. Для ефективного використання основних фондів цикл відтворення основних фондів повинен бути більш тривалим, ніж цикл їх вартісного кругообігу. В цьому випадку підприємство отримує додатковий дохід за рахунок використання накопиченої амортизації.

Коли спостерігається зворотна ситуація, то підприємство не має фінансових джерел для відновлення основних фондів у зв'язку з не завершенням амортизаційного періоду і несе збитки через списання залишкової вартості основних фондів на фінансові результати діяльності.

Залежно від результатів зміни споживчої вартості основних фондів виділяють два види їх відтворення :

Просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартості основних фондів. Тобто оновлення основних фондів здійснюється у тому ж обсязі в рамках суми накопиченої амортизації. Необхідний обсяг оновлення основних фондів при простому відтворенні (ОВпрос) визначається наступним чином:

ОВпрос = ПВф + ПВм

де ПВф та ПВм первісна відновлювальна вартість основних фондів , що вибувають у зв'язку з фізичним та моральним зносом відповідно. Просте відтворення основних фондів може здійснюватись в наступних формах:

Поточного ремонту ;

Капітального ремонту;

Заміни застарілого обладнання у обсягах сум накопиченої амортизації.

Розширене відтворення при якому споживча вартість та кількість основних фондів підприємства зростає. Тобто здійснюється кількісне та якісне зростання діючих та створення нових основних фондів за умов більш високого рівня розвитку виробничих сил. Цей вид відтворення здійснюється не тільки за рахунок амортизаційного фонду, але й за рахунок інших фінансових джерел. Необхідний обсяг оновлення основних фондів в процесі розширеного відтворення ( ОВрозш) визначається так:

ОВрозш = ЗПоф - ФНофк + ВОФвиб_ф + ВОФвиб_м

де ЗПоф - загальна потреба в основних фондах на плановий період, ФНофк - фактична наявність основних фондів на кінець звітного періоду, ВОФвиб_ф та ВОФвиб_м - вартість основних фондів, що вибувають у плановому періоді у зв'язку з фізичним та моральним зносом відповідно. Загальна потреба підприємства в основних фондах на плановий період (ЗПоф), в свою чергу, визначається так:

ЗПоф = (ВНАк - ВНАнп)*(1+КВч)*(1+КВп)*(1+ОРп)

де ВНАк - вартість операційних активів, що використовуються підприємством на кінець звітного періоду; ВНАнп - вартість виробничих основних фондів, які не приймають безпосередньої участі у виробничому процесі на кінець звітного періоду; КВч - плановий приріст коефіцієнта використання виробничих основних фондів у часі; КВп - плановий приріст коефіцієнта використання виробничих основних фондів за потужністю; ОРп - плановий темп приросту обсягу реалізації продукції у десятиному дробі.

Основними формами розширеного відтворення основних фондів є:

Будівництво нових виробничих об'єктів - представляє собою інвестиційну операцію, що пов'язана з будівництвом нового об'єкта із закінченим технологічним циклом.

Реконструкція - це операція, пов'язана із суттєвим перетворенням всього виробничого процесу на основі сучасних науково-технічних досягнень.

Оновлення окремих видів обладнання (придбання) - це операція, яка пов'язана із заміною (у зв'язку з фізичним зносом) або доповненням наявного парку обладнання окремими новими їх видами при незмінній схемі здійснення технологічного процесу.

Модернізація - це оновлення обладнання з метою повного або часткового усунення морального зносу та підвищення техніко-економічних показників до рівня аналогічного обладнання більш сучасних конструкцій. Модернізація ефективна якщо після її проведення зростає річний обсяг виробництва, збільшується продуктивність праці та знижується собівартість продукції. Крім того, необхідно щоб при цьому збільшувався рівень прибутковості. Цей показник буде зростати у випадку, коли приріст прибутку буде вищий за збільшення вартості виробничих фондів в результаті витрат на модернізацію.

1.3 Капітальні вкладення підприємства. Джерела фінансування капітальних вкладень, їх склад , структура та основні ресурси фінансування

Капітальні вкладення - це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. Вони складаються із витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, модернізацію та технічне переозброєння діючих основних фондів.

Шляхом капітальних вкладень може здійснюватись як просте, так і розширене відтворення.

До складу капітальних вкладень традиційно включають:

Вартість будівельно-монтажних робіт: підготовка території під забудову, саме будівництво будівель і зведення споруд, монтаж обладнання.

Вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування, а також інструментів, інвентарю, які включаються до складу основних фондів.

Витрати на проектно-пошукові роботи, вартість земельних ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і патентів, інші витрати, пов'язані з підготовкою до будівництва та експлуатації об'єкта.

В залежності від класифікаційних ознак та напрямків використання капітальних вкладень розрізняють таку їх структуру:

Галузева - характеризує розподіл капіталовкладень по галузях та видах виробництв.

Територіальна - характеризує співвідношення їх розподілу по економічних районах, областях країни.

Технологічна - означає співвідношення між основними складовими частинами капітальних вкладень: будівельні роботи; монтаж обладнання; придбання обладнання, що потребує монтажу; придбання інструмента, інвентарю; проектно-пошукові роботи; інші витрати. Для підвищення ефективності виробництва покращення технологічної структури капіталовкладень має велике значення. Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. В цьому криються резерви підвищення ефективності використання капітальних вкладень.

Відтворювальна характеризує співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння, тобто між формами відтворення основних фондів.

Планування капітальних вкладень на підприємстві складається з двох етапів:

Визначення необхідного обсягу виробничих інвестицій на плановий період.

На цей обсяг впливає велика кількість факторів, серед яких визначальне місце займає ситуація на ринку (кон'юнктура), яка може характеризуватись такими рисами:

= ринковий попит на продукцію підприємства задовольняється повністю і це не вимагає нарощування обсягів виробництва. В цьому випадку можливе здійснення тільки простого відтворення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань. Необхідний розмір капітальних вкладень в цьому випадку визначається на основі даних про потребу у новому устаткуванні, цін на нього з врахуванням вартості його монтажу.

= попит на продукцію підприємства зростає, тому існує доцільність нарощування обсягів виробництва з метою збільшення приросту прибутку. В цьому випадку можливе здійснення розширеного відтворення основних фондів у відповідних формах за попередньо розробленим проектом (бізнес-планом реальних інвестицій). Однією із складових бізнес-плану повинно бути обґрунтування загальної потреби підприємства в основних фондах на плановий період .

Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень в цій ситуації використовується метод прямого розрахунку на основі даних кошторису технічного переозброєння, реконструкції або розширення виробництва.

= попит на продукцію підприємства різко зменшився. В цьому випадку доцільна модернізація виробництва або організація випуску нової продукції. Розрахунок необхідного обсягу капіталовкладень проводиться аналогічно попередньому випадку, але при цьому слід враховувати, що значно збільшаться розміри капітальних витрат на маркетингові дослідження, можливу диверсифікацію виробництва.

Джерела фінансування капітальних вкладень підприємства-інвестора можуть формуватися за рахунок різних фінансових ресурсів, а саме:

За рахунок власних фінансових ресурсів та внутрішньогосподарських резервів. Власні фінансові ресурси підприємства включають першопочаткові внески засновників та накопичення, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень за рахунок результатів господарської діяльності. Грошова частка внесків засновників одразу спрямовується на придбання основних фондів. Крім цього, на фінансування капітальних вкладень спрямовуються кошти амортизаційного фонду, які отримуються у складі виручки від реалізації товарної продукції, а також прибуток. На фінансування капітальних вкладень спрямовується частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та виплат власникам підприємства. Ця частина може формуватися у вигляді фонду накопичення на підприємстві або фонду виробничого розвитку.

Якщо підприємство здійснює капітальне будівництво господарським способом (тобто будівництво ведеться самим підприємством поряд із основною виробничою діяльністю власними силами та засобами), то у таких підприємств можливе утворення специфічних джерел фінансування капітальних вкладень (так звані внутрішньогосподарські резерви) у вигляді:

а) мобілізації внутрішніх резервів в будівництві - утворюється у випадках, коли на будівництві скорочується потреба в оборотних активах на плановий період. Або за рахунок приросту стійкої кредиторської заборгованості. Сума мобілізації (М) розраховується так:

М = (Ноб.акт. - Поб.акт.) + КЗ

де Ноб.акт. - очікувана наявність оборотних активів на початок планового періоду, Поб.акт. - планова потреба в оборотних активах на кінець планового періоду, КЗ - приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості впродовж планового періоду;

б) планових накопичень по будівельно-монтажним роботам;

в) економії від зниження собівартості робіт.

За рахунок позикових фінансових ресурсів. Вони можуть залучатися у вигляді :

= довгострокових банківських кредитів

= випуску облігацій

= фінансового лізингу.

Перші два джерела на теперішній час використовуються підприємствами дуже рідко. Особливою своєрідною формою кредитування відтворення основних фондів підприємства є фінансовий лізинг.

Залучених фінансових коштів, які отримані від продажу акцій, пайових внесків членів трудового колективу;

Коштів позабюджетних фондів;

Коштів державного бюджету, які надаються у вигляді безповоротної допомоги та на умовах повернення. Фінансування за рахунок цього джерела здійснюється лише у тих випадках, коли об'єкти включені у затверджений перелік будівництв по цільових державних програмах.

Коштів іноземних інвесторів. Слід зазначити, що на теперішній час іноземні інвестиції не займають домінуючого місця в джерелах фінансування капітальних вкладень підприємств. Така ситуація пояснюється нестабільністю фінансово-економічного клімату в державі, значною мінливістю законодавчої нормативної бази, яка регулює окремі аспекти здійснення інвестицій.

Підсумком визначення обсягу капіталовкладень та основних джерел і способів їх фінансування є розробка плану капіталовкладень та фінансування. Як правило цей план переглядається кожного року і в нього включається додатковий рік, щоб зберегти однакову довжину періоду прогнозування.

Приблизна форма такого плану зображена у таблиці 1.

План капіталовкладень та їх фінансування

Потреба в оновленні необоротних активів	Джерела фінансування оновлення необоротних активів
Форми оновлення необоротних активів	Сума	Групи джерел фінансування необоротних активів	Сума
	Рік 1	Рік 2	Рік 3		Рік 1	Рік 2	Рік 3
Поточний ремонт основних засобів Капітальний ремонт Заміна необоротних активів новими аналогами Інші форми				1.Витрати обігу Амортизаційні відрахування 3. Прибуток Довгострокові кредити банків 5. Оренда (лізинг) 6. Інші джерела
Всього				Всього
В т.ч.: = виробничі основні фонди = операційні нематеріальні активи				В т.ч.: = власні джерела (самофінансування) = зовнішні джерела

1.4 Ремонт як часткове відтворення основних фондів. Види ремонту, джерела фінансування поточного та капітального ремонту

Ремонт основних фондів є необхідною умовою простого відтворювального процесу. На підприємстві залежно від мети та завдань проводяться поточний та капітальний ремонти.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення підтримки працездатності основних фондів шляхом усунення окремих поломок та заміни або відновлення окремих частин. Метою поточного ремонту є збереження засобів праці у стані, придатному для подальшого продуктивного використання шляхом проведення регулярних ремонтно-профілактичних робіт. Витрати на проведення поточного ремонту є постійними, здійснюються відносно рівномірно протягом усього періоду експлуатації і відносяться на поточні витрати підприємства після їх здійснення.

Капітальний ремонт проводиться з метою відшкодування фізичного зносу конструктивних елементів основних фондів та максимального відновлення їх техніко-експлуатаційних характеристик, тобто для відновлення виробничого ресурсу об'єкта. Необхідність капітального ремонту основних фондів обумовлена тим, що окремі деталі, вузли машин зношуються та стають непридатними для експлуатації не одночасно в результаті їх неоднакового навантаження. Тому, для ефективного функціонування основних фондів ці деталі повинні своєчасно замінюватись новими.

Капітальний ремонт проводиться з певною періодичністю (1 раз на рік або на 2 роки) і потребує значних одночасних витрат. Джерелом фінансування капітального ремонту на підприємстві слугують кошти ремонтного фонду, який формується за рахунок цільових періодичних відрахувань, що відносяться на поточні витрати впродовж всього ремонтного циклу (період між проведенням капітальних ремонтів).

Економічна доцільність проведення капітального ремонту основних фондів визначається на основі порівняння двох альтернатив:

проведення капітального ремонту основних фондів та продовження строку їх експлуатації на один ремонтний цикл;

заміна зношених основних фондів новими.

По кожному варіанту оцінюються загальна сума витрат та збитків підприємства і потім відбувається порівняння їх розмірів.

При впровадженні першого варіанту (проведення капітального ремонту) в якості витрат виступають:

А) витрати на капітальний ремонт (Вкр);

Б) перевищення експлуатаційних видатків по відремонтованій машині над поточними витратами по новій машині (ЕВ). Вони розраховуються на всю тривалість ремонтного циклу і дисконтуються з метою визначення їх теперішньої вартості.

Таким чином, загальний обсяг витрат на проведення капітального ремонту (ЗВкр) визначаються як:

ЗВкр = Вкр + ЕВ

При впровадженні другого варіанту (придбанні нових основних фондів на заміну зношених) в якості витрат виступають:

А) витрати на придбання основних фондів (Внф). Їх розмір визначається виходячи з цін на них, умов розрахунку, наданого періоду відстрочки платежу тощо. Ці витрати включають до розрахунку з поправкою на відмінності у продуктивності та тривалості ремонтного циклу нових та діючих основних фондів:

Внф **

де - коефіцієнт, що характеризує співвідношення продуктивності діючих та нових основних фондів; - коефіцієнт, що характеризує співвідношення тривалості ремонтного циклу діючих та нових основних фондів.

Б) збитки від недоамортизованих діючих основних фондів (Знам).

Отже, загальні витрати на придбання основних фондів (ЗВнф) визначаються так:

ЗВнф = Внф ** + Знам

Загальний коефіцієнт ефективності витрат на капітальний ремонт(Екр) дорівнює:

Екр = 1 - ЗВкр/ ЗВнф

Отриманий коефіцієнт може набувати три варіанти значень:

= позитивне - капітальний ремонт доцільно проводити;

= нульове - варіанти придбання та проведення капітального ремонту рівноцінні;

= від'ємне - проведення капітального ремонту недоцільно.

При наявності розрахункових коефіцієнтів для всієї сукупності основних фондів, що підлягають капітальному ремонту, їх можна використовувати для визначення послідовності заміни основних фондів: в першу чергу повинні бути замінені основні фонди з максимальним від'ємним значенням коефіцієнту Екр.

Капітальний ремонт може проводитись двома способами:

Підрядний спосіб. При проведенні капітального ремонту в такий спосіб розрахунки проводяться по рахунках за повністю закінчені ремонтні роботи по об'єкту в цілому або по окремих вузлах, до яких прикладаються акти приймання.

Господарський спосіб. Розрахунки, як правило, відбуваються по окремих елементах витрат (виплата заробітної плати, оплата матеріалів, деталей та інше). При виконанні робіт цим способом більш прийнятним є покриття цих витрат за рахунок ремонтного фонду. Оплата ремонтних робіт здійснюється з розрахункового рахунка при наявності укладеного договору, кошторисної документації та акта приймання виконаних робіт за відповідний місяць.

У відповідності з законодавством України витрати на проведення всіх видів ремонтних робіт відносяться до складу валових витрат. При цьому на витрати виробництва можна відносити суму витрат на ремонт у межах 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. Витрати, що перевищують цю суму, відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів груп 2 та 3 і підлягають амортизації.

Підприємство повинно намагатись знижати витрати на ремонт основних виробничих фондів. Цьому сприяють наступні заходи:

= підвищення якості та надійності машин та обладнання, що дозволяє збільшити міжремонтні строки їх експлуатації;

= скорочення строків служби активної частини основних фондів, в результаті чого зменшується кількість ремонтів, а також середній розмір витрат на один ремонт;

= здійснення заходів по спеціалізації ремонтного діла, переведення ремонтних служб на комерційну основу.

2. Тести

Визначте єдину правильну відповідь.

1. До якої групи основних фондів відноситься господарський інвентар?

1.1. Пасивні виробничі основні фонди

1.2. Активні виробничі основні фонди

1.3. Невиробничі основні фонди

1.4. Пасивні невиробничі основні фонди

1.5. Вірна відповідь відсутня

2. Який з перерахованих показників характеризує забезпечення підприємства основними фондами?

2.1. Фондомісткість

2.2. Фондовіддача

2.3. Рентабельність основних фондів

2.4. Коефіцієнт зносу основних фондів

2.5. Коефіцієнт приросту основних фондів

3. Який з перерахованих показників характеризує стан основних фондів?

3.1. Фондооброєність

3.2. Коефіцієнт придатності основних фондів

3.3. Фондовіддача

3.4. Рентабельність основних фондів

3.5. Фондомісткість

4. Який з показників характеризує ефективність використання основних фондів?

4.1. Фондоозброєність

4.2. Фондомісткість

4.3. Фондовіддача

4.4. Коефіцієнт придатності основних фондів

4.5. Коефіцієнт зносу основних фондів

5. Який з показників показує вартість основних фондів, що приходиться на одного працівника?

5.1. Фондомісткість

5.2. Фондовіддача

5.3. Рентабельність основних фондів

5.4. Фондоозброєність

5.5. Коефіцієнт оновлення основних фондів

6. Поступова втрата основними фондами їх споживчих якостей в процесі експлуатації - це…

6.1. Моральний знос

6.2. Економічний знос

6.3. Амортизація

6.4. Фізичний знос

6.5. Вірна відповідь відсутня

7. Які компоненти необхідно включити до собівартості основних засобів?

7.1. Ціна придбання

7.2. Мито

7.3. Інші податки, що не відшкодовуються

7.4. Витрати, пов'язані з приведенням активу у робочий стан

7.5. Всі перераховані компоненти включаються до собівартості

8. Які компоненти не включаються до собівартості основних засобів?

8.1. Ціна придбання

8.2. Витрати на позику, яку взято для придбання основних засобів

8.3. Витрати по страхуванню ризиків, пов'язаних з основними фондами

8.4. Витрати на встановлення, монтаж та налагодження

8.5. Мито

9. Яка сума від вартості основних фондів підлягає амортизації?

9.1. Балансова вартість

9.2. Ліквідаційна вартість

9.3. Собівартість мінус ліквідаційна вартість

9.4. Собівартість

9.5. Справедлива вартість

10. Ким встановлюється строк корисної експлуатації основних засобів згідно П(С) БО7 “Основні засоби”?

10.1. Підприємство

10.2. Місцеві органи влади

10.3. Керівна організація

10.4. Міністерство економіки

10.5. Міністерство фінансів

11. Який метод нарахування амортизації можна застосовувати підприємствам згідно діючого закону “Про оподаткування прибутку”?

11.1. Суми одиниць продукції

11.2. Зменшення залишку

11.3. Кумулятивний

11.4. Прямолінійний

11.5. Всі відповіді вірні

12. Які підприємства не мають права застосовувати метод прискореної амортизації?

12.1. Комерційні

12.2. Державні

12.3. Приватні

12.4. Спільні

12.5. Ціни на продукцію яких регулюються державою

13. Відтворення основних фондів - це…

13.1. Процес безперервного поновлення основних виробничих фондів

13.2. Заміна окремих зношених частин основних фондів

13.3. Придбання нових основних фондів

13.4. Заміна зношеного обладнання на нове

13.5. Заміна основних фондів у наслідок запровадження нового більш

прогресивного обладнання

14. Капітальні вкладення - це…

14.1. Витрати на розширене відтворення основних фондів

14.2. Витрати на розширення та реконструкцію діючих виробництв

14.3. Витрати на створення нових, реконструкцію й технічне переозброєння діючих основних фондів

14.4. Витрати на придбання нових основних фондів

14.5. Витрати на капітальний ремонт діючих основних фондів

15. Яке з нижче названих джерел не може застосовуватись для фінансування капітальних вкладень?

15.1. Кошти благодійних коштів

15.2. Іноземні інвестиції

15.3. Резервні фонди

15.4. Фонд нагромадження

15.5. Фонд матеріального заохочення

16. Які фактори безпосередньо впливають на розмір амортизаційних відрахувань?

16.1. Балансова вартість основних фондів, норми амортизації, метод

нарахування амортизації

16.2. Первісна вартість

16.3. Фондовіддача основних фондів

16.4. Ліквідаційна вартість

16.5. Рентабельність основних фондів

17. За яких умов підприємства мають право застосовувати щорічну індексацію основних фондів?

17.1. Якщо минулорічний рівень інфляції становив понад 5%

17.2. Якщо минулорічний рівень інфляції становить понад 10%

17.3. Якщо отримано дозвіл профілюючого міністерства

17.4. Якщо підприємством застосовується метод прискореної амортизації

17.5. Якщо переоцінку основних фондів проводять централізовано

18. До яких видів основних фондів підприємства мають право згідно чинного закону “Про оподаткування прибутку” застосовувати норми прискореної амортизації?

18.1. Будівлі, споруди

18.2. Автомобільний транспорт

18.3. Виробниче обладнання і устаткування

18.4. Господарчий інвентар

18.5. Інформаційні системи

19. Який метод амортизації рекомендується використовувати для основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку строку їх корисної експлуатації?

19.1. Прямолінійного списання

19.2. Кумулятивний

19.3. Суми одиниць продукції

19.4. Зменшення залишку

19.5. Вірна відповідь відсутня

20. Який метод амортизації рекомендується застосовувати для основних фондів, використання яких розраховано на початково оцінений обсяг виробництва?

20.1. Суми одиниць продукції

20.2. Кумулятивний

20.3. Прямолінійного списання

20.4. Зменшення залишку

20.5. Прискореної амортизації

3. Завдання

Основні терміни та поняття

І. Кожному з наведених нижче положень, що відмічені цифрами, знайдіть відповідний термін або поняття.

а. Капітальний ремонт

б. Реконструкція

в. Розширене відтворення основних фондів

Операція, яка пов'язана із суттєвим перетворенням всього виробничого процесу на основі сучасних науково-технічних досліджень.

Здійснення кількісного та якісного зростання діючих та створення нових основних фондів за умов більш високого рівня розвитку виробничих сил.

Форма простого відтворення основних фондів.

ІІ. Визначте, вірні (В) чи невірні (Н) наступні ствердження:

Просте відтворення основних фондів здійснюється в рамках накопиченої амортизації.

Фінансування капітальних вкладень відбувається тільки за рахунок власних фінансових ресурсів.

Витрати на проведення поточного ремонту не відносяться на поточні витрати, а здійснюються за рахунок прибутку.

Задача 1.

Визначте який рівень фондомісткості склався на підприємстві у звітному періоді, якщо випуск товарної продукції за рік становив 838,49 тис.грн., вартість основних фондів 472,183 тис.грн. в тому числі вартість виробничих основних фондів складає 70%.

Задача 2.

Визначте рівень фондоозброєності, який склався на підприємстві та тенденції в його зміненні, якщо вартість основних фондів на початок року 180,35 тис.грн. в тому числі виробничих основних фондів 80%, а чисельність працівників 534 чоловіки. На кінець року - відповідно 198,27 тис.грн. (82%) і 525 чоловік.

Задача 3.

На підприємстві прийнято рішення про застосування для амортизації устаткування методу суми одиниць продукції.

Визначте розмір щорічних амортизаційних відрахувань, якщо загальний розрахунковий обсяг виробництва був визначений підприємством в розмірі 1млн.одиниць (1рік - 100 тис.од.; 2 рік - 250 тис.од.; 3 рік - 350 тис.од.; 4 рік - 300 тис.од.). Первісна вартість устаткування - 500 тис.грн., а його ліквідаційна вартість оцінена у розмірі 5 тис.грн. Термін корисної експлуатації обладнання - 4 роки.

Задача 4. основний фонд амортизація відрахування балансова вартість

На підприємстві прийнято рішення про застосування для амортизації устаткування методу прискореного зменшення залишку.

Визначте розмір щорічних амортизаційних відрахувань, якщо первісна вартість устаткування складає 800 тис.грн., а термін його корисної експлуатації - 4 роки.

Задача 5.

Визначте балансову вартість основних фондів підприємства в цілому і по окремих їх групах( з умовою, якщо необхідно, їх індексації). Про стан та рух основних фондів відомо наступне: тис.грн.

Склад основних фондів (ОФ)	Вартість ОФ на 1.01.2000р.	Вартість придбаних ОФ за рік	Вартість виведених ОФ за рік	Сума амортизаційних відрахувань за рік
Будівлі і споруди Автотранспорт, меблі, прилади Інші ОФ	400 130 420	20 15 50	5 9 18	8 10 20
Усього:	950	85	32	38

Індекс інфляції за 1999 рік становив 118%.

Визначте яку суму капітального доходу підприємство включило до валового доходу в 1 кварталі 2000 року, якщо балансова вартість основних фондів 1.01.2000р. складала: = будівлі і споруди 700 тис.грн.;

= автотранспорт, меблі, прилади 498 тис.грн.;

= інші основні фонди 752 тис.грн.

Індекс інфляції за 1999 рік становив 118%.

Размещено на Allbest.ru

...