Переваги та недоліки бюджетування суб’єктів господарювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Переваги та недоліки бюджетування суб'єктів господарювання в Україні

Барабаш А.О., Квасницька Р.С.

м. Хмельницький

A concept «byudzhetuvannya», his functions, essence, task, principles, is considered in the article. Certain advantages and problems of byudzhetuvannya of activity of subjects of menage are in Ukraine.

Постановка проблеми. Економічні реалії діяльності вітчизняних підприємств досить жорсткі. Непередбачуване ринкове середовище, посилення конкуренції, глобалізаційні процеси вимагають роботи щодо забезпечення життєдіяльності підприємства. Надзвичайно сильна ринкова конкуренція, і тому для успішної роботи суб'єктам господарської діяльності доводиться випереджати своїх конкурентів не лише за рівнем технологій і показниками основної операційної діяльності, але за якістю систем керування. І саме в даному випадку особливе значення набуває бюджетування. Адже забезпечення керівників підприємств своєчасною та достовірною інформацією можна за рахунок застосування технологій бюджетного управління.

Аналіз основних досліджень та публікацій. Вагомий внесок у розроблення теоретичних й методологічних основ бюджетування зробили такі зарубіжні вчені, як Діккі Террі, Друрі К., Кінг Альфред М., Майєр Е., Райан Б., Фалуді А., Хан Д., Хорнгрен Ч.Т. й інші [4].

У вітчизняній та російській економічній літературі варто відзначити праці таких вчених, як: М.Д. Білик, В.Г. Білолипецький, В.М., М.М. Вініченко, Власова, А.М. Кармінський, Т.П. Карпова, В.В. Ковальова, В.І. Куцик, П.П. Новіченко, М.М. Оліксієва, Г.П. Пилипчук, Т.В. Сизова, О.С. Стоянова, А.Д. Шеремета та інші.

Проте, багато питань залишається відкритими для дослідження, зокрема: визначення сутності концепції бюджетування; виокремлення та систематизація принципів, функцій, методів, а також факторів, які обмежують впровадження та використання бюджетування в сучасних умовах; розкриття особливостей організації процедури впровадження бюджетування. І в результаті аналізу таких питань можна відобразити певні переваги та недоліки бюджетування.

Метою даної статті є визначення основних проблем, які постають на шляху впровадження та ефективного функціонування системи бюджетування на українських підприємствах та відображення переваг даного процесу.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні однією з головних проблем в економіці України є незадовільний економічний і фінансовий стан вітчизняних підприємств. Така ситуація ґрунтується на тому, що практично повністю вичерпали себе екстенсивні чинники економічного зростання - нарощування економіки за рахунок завантаження вільних виробничих потужностей, використання наслідків глибокої девальвації гривні, а інтенсивні чинники - підвищення ефективності виробництва, за рахунок яких повинна розвиватися економіка, нині використовуються не повною мірою. Загальний стан господарських суб'єктів свідчить про низьку платоспроможність підприємств, відсутність заходів з фінансового оздоровлення та нездатність забезпечення ефективного розвитку підприємницької діяльності[3].

Для вирішення вказаних проблем необхідні інші підходи щодо управління підприємствами, зокрема повинен здійснюватися цілеспрямований фінансовий менеджмент як мистецтво управління фінансами підприємств. Як відомо, фінансовий менеджмент являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства. Ефективний фінансовий менеджмент дозволяє сформувати потенціал росту ефективності виробництва, а звідси й потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності господарської структури, власного капіталу, конкурентоспроможності та вартості підприємства [7].

І одним з елементів як фінансового менеджменту, так і управлінського обліку, який нині все частіше впроваджується в роботу вітчизняних підприємств, є бюджетування.

Перш за все варто відзначити, що єдиного поняття «бюджетування» немає і в літературі зустрічається багато схожих визначень, які підкреслюють різні сторони цього процесу.

Бюджетування - це процес колективний, який дає змогу погодити діяльність підрозділів усередині підприємства і підпорядкувати її загальній стратегічній меті[4].

Бюджетування - це технологія управління бізнесом на всіх рівнях компанії, що забезпечує досягнення її стратегічних цілей за допомогою бюджетів на основі збалансованих фінансових показників. Це технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і видатків, одержуваних від бізнесу на всіх рівнях управління [1].

Бюджетування - це управлінська технологія, основа фінансової дисципліни. Воно використовується для підвищення відповідальності керівників різного рівня управління за фінансові результати, досягнуті очолюваними ними структурними підрозділами. Розрахунки, здійснювані у процесі бюджетування, дозволяють визначити необхідну суму коштів для реалізації поставлених цілей, а також джерела надходження цих коштів. При дефіциті коштів і за відсутності можливості залучення кредитних коштів аналізуються видатки за статтями, їх черговість, проводиться скорочення видатків [6].

Отже, бюджетування - це технологія планування системи планування взаємопов'язаних бюджетів підприємства та його структурних підрозділів на майбутній період часу, здійснення обліку та аналізу відхилень від бюджетних показників, а також контролю за їх виконанням з метою досягнення оптимального співвідношення доходів і витрат підприємства та підвищення фінансової обґрунтованості прийняття управлінських рішень [2].

В основі побудови системи бюджетів підприємств повинні лежати науково-обґрунтовані принципи тому, що вони визначають характер та зміст діяльності підприємства, створюють умови для їх ефективної роботи і зменшується можливість впливу негативних факторів на процес виробництва та реалізації продукції. І до таких принципів бюджетування належать [5]:

? принцип узгодженості цілей - принцип складання бюджету, згідно якому процес бюджетування здійснюється спочатку «знизу догори», а потім змінює напрям і реалізується за схемою «згори донизу»;

? принцип пріоритетності - принцип складання бюджету, який забезпечує використання дефіцитних ресурсів максимально ефективним шляхом;

? принцип дотримання зв'язку «причина-наслідок» - принцип складання бюджету, який базується на думці, що кожна планована одиниця може планувати і відповідати тільки за ті показники, на які вона спроможна впливати;

? принцип відповідальності - принцип складання бюджету, який полягає в орієнтації на показники, що піддаються впливу. Кожному підрозділу делегується відповідальність за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями здійснювати регулювання в разі необхідності;

? принцип постійності цілей - принцип складання бюджету, що ґрунтується на припущенні, що вже визначені базові показники не зазнають принципових змін протягом поточного контрольного періоду.

У процесі реалізації бюджетування виконується ряд завдань [5]: планування основних напрямів діяльності підприємства в цілому і структурних підрозділів; планування доходів і видатків за різними напрямами діяльності; планування придбання і реалізації основних засобів; планування зміни заборгованостей і власних коштів; планування використання матеріальних і людських ресурсів; підготовка прогнозної фінансової звітності; контроль за виконанням бюджетного плану; аналіз можливих змін фінансового стану компанії в результаті реалізації бюджетного плану.

Розглядаючи бюджетування як управлінську технологію, що реалізується за чотирма основними етапами, видно, що даний процес безпосередньо реалізується на першому етапі процесу менеджменту підприємства: реалізація конкретних функцій менеджменту (управління фінансами, кадрами, постачанням, збутом, підрозділами тощо) через загальні функції менеджменту (планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання і як результат за кожною функцією бюджетування); формування методів менеджменту як потенційних способів впливу керуючої системи організації на керовану; формалізація методів менеджменту в управлінські рішення на альтернативних засадах; забезпечення впливу керуючої системи організації на керовану на засадах механізмів керівництва (влади, лідерства тощо).

Варто зазначити, що бюджетування є принципово новою технологією фінансового планування.

Перш ніж перейти до визначення переваг бюджетування, слід зазначити основні недоліки системи фінансового планування, що склалася на більшості «старих» підприємств виробничої сфери у нашій країні [6]: процес планування затягнутий за часом, що робить його непридатним для прийняття оперативних управлінських рішень; на багатьох підприємствах планово-економічні служби підготовлюють величезну кількість документів, при цьому більшість із них не придатні для фінансового аналізу; процес планування за традицією починається від виробництва, а не від збуту продукції; при плануванні переважає витратний механізм ціноутворення; при існуючій системі планування неможливо вірогідно проводити «сценарний» аналіз і аналіз фінансової стабільності підприємства до мінливих умов діяльності.

Упровадження бюджетування являє собою проект, тому для нього треба вибрати менеджера проекту, визначити витрати на проект і оцінити його ефективність. Треба бути готовим до того, що впровадження системи бюджетування - тривалий процес, який потребує кількох операцій, але націлений на конкретний результат.

Необхідно чітко визначити, з якої первинної документації варто брати дані для складання бюджетів. Управлінські рішення керівництво ухвалює на підставі інформації про відхилення від бюджету. Відхилення розраховують як бюджетні дані мінус фактичні. Фактичні можна одержати тільки з управлінського обліку. Слід зазначити, що бюджети самі по собі управлінської цінності не становлять. Важливо знати, яке відхилення від бюджету, а тільки потім на підставі аналізу цієї інформації приймати управлінські рішення. Тому наявність системи управлінського обліку - це необхідна умова функціонування системи бюджетування. Типовою помилкою є використання фактичних даних бухгалтерського обліку. Інформацію, подану в бухгалтерській звітності, неможливо використовувати для бюджетного управління з двох основних причин. По-перше, вона не оперативна, а по-друге, у ній відсутнє необхідне аналітичне подання, наприклад, за центрами фінансової відповідальності [6].

Основною помилкою менеджменту компаній, які нещодавно ступили на шлях бюджетування, є прагнення спланувати все як можна більш точно один раз на весь рік, щоб протягом бюджетного року працювати за планом і не відвертати зусилля на аналіз зовнішнього середовища. На жаль, така методика малоефективна, тому що протягом року багато чого може змінитися.

Успішне впровадження бюджетування неможливе без автоматизації. Уже існує ринок систем автоматизації бюджетування, на якому є багато пропозицій. Тому систему необхідно вибирати виходячи з особливостей бізнесу і програмного забезпечення, використовуваного в компанії. Є цілий набір як методологічних, так і інженерно-технічних вимог, відповідно до яких можна проводити вибір системи.

Щоб механізм бюджетного управління ефективно функціонував, ним необхідно управляти. Для цього компанія розробляє регламенти, які містять правила, послідовність і логіку управління. Також регламенти задають динаміку процесу бюджетування, накопичують досвід компанії. Як правило, система регламентів у компанії складається з регламенту розробки й упровадження системи бюджетного управління; регламенту розробки та коригування бюджетів; регламенту поточного управління на основі розроблених бюджетів; регламенту поліпшення бюджетного процесу. Типовою помилкою є часті перегляди бюджетів або, навпаки, їх незмінна форма.

До недоліків бюджетування, а особливо до упровадження цього процесу на підприємці належать [6]: різне сприйняття бюджетів у різних людей: бюджети не завжди здатні допомогти у вирішенні повсякденних, поточних проблем, вони дають чітку інформацію, але не вказують на шлях досягнення цілей; бюджети, не доведені до відомості кожного співробітника, практично ніяк не впливають на мотивацію і результати роботи, а замість цього сприймаються винятково як засіб для оцінки діяльності працівників і відстеження помилок; бюджети потребують від співробітників високої продуктивності праці; у свою чергу, співробітники протидіють цьому, намагаючись мінімізувати своє навантаження, що призводить до конфліктів, викликає стан пригніченості, страху, а отже, знижується ефективність роботи.

До основних переваг бюджетування можна віднести [6]: забезпечення прозорість і передбачуваність потоку коштів, посилення контроль керівництва за рухом коштів; збільшення ефективність та одночасно зниження ризиків використання вільних коштів; посилення контроль за виробничими показниками, доходами і видатками як підприємства в цілому, так і окремих структурних підрозділів; консолідування діяльність усіх структурних підрозділів і спрямування її на досягнення цілей компанії; оптимізація документообігу.

Бюджетування дозволяє перевернути логіку планування, управління фінансовими ресурсами не від виробництва до збуту, як це було раніше, а у зворотному напрямі, «розкручуючи» фінансові показники та доводячи їх до кожного центру утворення прибутку.

Упровадження бюджетування допомагає створити цілісну і досить ефективну систему управління. Причому грамотно поставлена система бюджетування має не тільки вирішувати завдання оперативного управління, але і допомагати досягти стратегічних цілей, які ставить керівництво компанії.

Її впровадження допоможе оптимізувати фінансові потоки, заздалегідь визначивши критичні періоди в діяльності компанії та необхідність зовнішнього фінансування. За допомогою бюджетування можна виявляти «вузькі» місця в управлінні та вчасно приймати необхідні управлінські рішення. Ця технологія спрямована на використання аналізу відхилень «план-факт» для коригування діяльності.

Для успішного впровадження й подальшого функціонування системи бюджетування на підприємстві необхідно дотримуватись таких умов [3]: удосконалювання організаційної структури підприємства, яке дозволить чітко визначити функції й відповідальність керівників; чітка структуризація всіх процесів, визначення відповідальних за них осіб з метою автоматизації операцій і спрощення процесу бюджетування; стандартизація даних, яка налагодить їх спільне використання всіма бізнес-одиницями підприємства; удосконалювання облікової системи, тому що вона є «постачальником» необхідних даних; інтеграція бюджетування з організаційною та інформаційною структурами підприємства, що дозволить підвищити ефективність всієї системи управління.

Висновки. Отже, бюджетування - адаптована до динамічних ринкових умов система планування, обліку та контролю ресурсів та результатів діяльності підприємства по центрам відповідальності, що дозволяє аналізувати прогнозні та вже отриманні показники з метою ефективного управління підприємством.

Щоб його використовувати, необхідно оволодіти методикою бюджетування, знати основні етапи його організації на підприємстві та типові помилки, які можуть виникати на шляху впровадження цієї методики.

Дане поняття має пені недоліки і основних таких недоліків бюджетування є складність прийняття управлінських рішень, які пов'язані з майбутніми подіями й необхідністю прогнозування. Невизначеність зовнішнього оточення може викликати думку про неможливість планування. Проте в статті розглянуті переваги бюджетування та умови за допомогою яких відбуватиметься ефективне впровадження та подальший розвиток бюджетування в діяльності суб'єкта господарювання.

бюджетування управлінський фінансовий

Список використаної літератури

1. Білик М.Д. Бюджетування у системі фінансового планування // Фінанси України. - 2003. - № 3. - С. 97-109.

2. Калініна О.М. Етапи розробки та впровадження бюджетування // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. - 2010. - № 1(9). - С. 57- 62

3. Квасницька Р.С., Волошина В.І., Чубенко Ю.В. Бюджетування в системі фінансового управляння підприємством // Економічні науки. - № 151. - 2009. - С. 96-102

4. Куцик В.І, Пилипчук Г.П. Процес бюджетування як елемент фінансового планування на підприємстві // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. ? № 19.13. - С. 210-214

5. Мельник О.Г. Методи бюджетного планування // Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 37-46.

6. Міньковська М.В., Виноградова Ю.О. Аспекти бюджетування: переваги та недоліки, успіхи та помилки //Економіка. - 2008. - № 36-2. С. 197- 2002

7. Судакова О.І. Особливості бюджетування українських підприємств / О. І. Судакова [Електронний ресурс]. (10.05.2011)

Размещено на Allbest.ru