Національна податкова система

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Національна податкова система

2. Податкова система України

3. Сучасні проблеми розвитку податкової системи України

Список використаних джерел

1. Національна податкова система

мито податок бюджет

Національна податкова система - це сукупність податків, зборів, мита та інших обов'язкових платежів до бюджету, які стягуються на умовах, що визначаються законодавчими актами.

Податки - це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій . Це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.

Необхідно розрізняти джерело й об'єкт оподаткування. Джерелом оподаткування є дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню. Об'єкт оподаткування - це кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для нарахування податків. Іншими словами об'єкт оподаткування - грошова сума, з якої вилучається податок.Об'єктами оподаткування є: дохід (підприємств або населення) та майно (нерухоме або рухоме).

За формою вилучення податки поділяються на прямі та непрямі (опосередковані). Прямі податки вилучаються безпосередньо у власника майна, одержувачів доходів. Непрямі податки вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції. Чим більше розвинута країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки. Чим бідніша країна, тим більше вона покладається на непрямі податки.

Розрізняють методи пропорційного, прогресивного та регресивного оподаткування. Прогресивне оподаткування означає, що середня ставка податку підвищується зі зростанням доходу. Регресивне оподаткування спостерігається, коли середня ставка податку знижується в міру зростання доходу. Пропорційне оподаткування означає, що середня ставка податку залишається незмінною, незалежно від розмір доходу.

Термін «податкова система» може використовуватися стосовно до окремих держав або їх великих економічних спільнот. Історично податкова система з'явилася з виникнення перших держав Стародавнього світу, які вводили податки на доходи і майно своїх підданих. Це дозволяло концентрувати і витрачати кошти на утримання військ, зведення укріплень, будівництво храмів.

Істотними характеристиками податкової системи тієї чи іншої країни є: сукупність податків, встановлених законодавством; принципів, форм і методів їх встановлення та введення в дію; система податкових органів, форм і методів податкового контролю; права і відповідальність учасників податкових відносин, порядок і умови податкового виробництва.

Податкова система виконує наступні основні функції:

фіскальну - забезпечення доходів державного бюджету;

регулюючу - регулювання макроекономічних процесів, сукупного попиту і пропозиції, темпів зростання і зайнятості;

розподільну - перерозподіл національного доходу, доходів фізичних і юридичних осіб;

соціальну - акумулювання коштів для здійснення соціальних програм;

стимулюючу - мікроекономічне регулювання;

контрольну - забезпечує відтворення податкових відносин.

Фундаментальні принципи оподаткування сформулював ще А. Сміт. Це - принцип справедливості, який стверджує загальність оподаткування і рівномірність розподілу податку між громадянами пропорційно їх доходів; принцип визначеності, що вимагає, щоб сума, спосіб платежу були абсолютно точно заздалегідь відомі платнику; принцип зручності - податок повинен стягуватися в такий час і таким способом, які представляють найбільшу зручність для платника; принцип економічності, що полягає у мінімізації витрат справляння податку, в раціоналізації системи оподаткування.

Характер і цілі податкової системи визначає податкова політика, яка являє собою цілеспрямовану діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Головними критеріями податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого - залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам для збереження максимальної заінтересованості в результатах діяльності.

Податкова політика - це насамперед формування і застосування затверджених на законодавчому рівні економічних інструментів і відповідних рішень, призначених сприяти зростанню надходження платежів до бюджету, а також врахування змін чинної податкової системи, визначення механізму обчислення, сплати і зарахування платежів до бюджетів. Потрібен системний підхід до податкової політики, який би дав змогу створити податкову систему, що була б не суто фіскальною складовою, а могла функціонально коригувати економічну систему і реально стимулювати виробничу діяльність суб'єктів оподаткування.

Нині відомо кілька схем оподаткування, серед яких слід назвати три основні. Перша з них передбачає поосібне оподаткування, тобто стягнення податків з особи як такої залежно від її прибутку або інших властивостей. Друга схема передбачає стягнення податків з використовуваних загальних або неподільних ресурсів. Третя, яка найбільше поширилася у світі і діє в Україні, орієнтована на оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних та юридичних осіб, а також частково їхньої власності.

Незалежно від змісту оподаткування будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів у доходну частину бюджету.

2. Податкова система України

Податкову систему України можна представити у вигляді трьох основних підсистем:

підсистема оподаткування юридичних осіб;

підсистема оподаткування фізичних осіб;

збори в державні цільові фонди

Усі ці підсистеми знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою, їх складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори.

З 1 січня 2011 року основним документом, що регламентує податкову систему України став Податковий кодекс України, який значно змінив систему оподаткування в Україні.

Але протягом останніх двох років було прийнято ряд змін до Податковаго кодекса. Так вступили в дію Закон України від 19.05.11 № 3387-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», Закон України від 04.11.11 № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», Закон України від 22.12.11 № 4235-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів»,Закон України від 05.07.12 № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні».

Згідно чинного законодавства, в України наразі діють 23 податки та збори, з них 18 загальнодержавних та 5 місцевих.

Загальнодержавні податки та збори:

податок на доходи фізичних осіб;

податок на прибуток підприємств;

податок на додану вартість;

акцизний податок;

збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

екологічний податок;

рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

плата за користування надрами;

плата за землю;

збір за користування радіочастотним ресурсом України;

збір за спеціальне використання води;

збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

фіксований сільськогосподарський податок;

збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

мито;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки та збори

єдиний податок;

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

збір за місця для паркування транспортних засобів;

туристичний збір.

До останнього часу адміністрування податкової системи України здійснювала Державна податкова служба України та Державна митна служба України. Указом Президента України від 24 грудня 2012 р. № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації цих служб, а також покладено на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

податковий податок бюджет

3. Сучасні проблеми розвитку податкової системи України

В основному перелік податків, визначених законами України, відповідає світовим стандартам. Однак сама по собі ця відповідність не гарантує ефективності податкової системи. Визначальну роль в ефективності податкової системи відіграють структура податків, рівень їх ставок, перелік і принципи надання пільг, методи контролю за сплатою податків.

Податкова система України характеризується рядом особливостей, пов'язаних як з об'єктивними обставинами, що виникли у зв'язку з трансформацією економічної системи і становленням державності, так і з суб'єктивними факторами нерозвинутістю законодавчо-нормативної бази, низькою якістю управлінських рішень тощо.

По-перше, в українській податковій політиці відсутня цілеспрямованість. До податкової системи ставляться різноманітні, часом суперечливі (несумісні) вимоги: забезпечення фінансової стабілізації, стимулювання розвитку виробництва, вирівнювання умов господарювання різних господарюючих суб'єктів, подолання інфляції, активізація інноваційно-інвестиційної діяльності, скорочення податкового тягаря тощо, що робить її нелогічною, створює труднощі в управлінні фінансами.

Причиною відсутності цілеспрямованості податкової політики є нечіткість економічної доктрини країни, яка повинна лежати в основі розробки податкової політики, неузгодженість окремих елементів економічної політики (структури інноваційної, інвестиційної, бюджетної тощо).

Структура податкової системи неадекватна ринковій економіці. Переважна частина податків сплачується юридичними особами, на відміну від країн із ринковою економікою, де основними платниками податків виступають фізичні особи. Це пов'язано з тим, що принципова модель податкової системи України формувалась на базі структури доходів господарюючих суб'єктів, що склалися в рамках економіки командно-адміністративного типу.

Великою проблемою є надмірне податкове навантаження Сукупне податкове навантаження в нашій державі майже вдвічі перевищує цей показник для групи країн, до яких належить Україна за рівнем ВВП на особу населення, та дискримінує власних товаровиробників порівняно з іноземними конкурентами. Втім, обтяжливість податкової системи України визначається не так величиною податкових ставок, як складністю й нестабільністю вітчизняної системи податкового законодавства.

Підприємства змушені вести подвійний облік бухгалтерський і податковий, щомісяця готувати численні звіти, впроваджувати нові та дорогі засоби автоматизації облікової роботи, відстежувати часті зміни нормативної бази. Методи обчислення податків встановлено у законодавчих актах та обумовлено в інструкціях, але часто надто складні алгоритми обчислення податків перетворюються на широке поле для помилок і зловживань як з боку платників, так і з боку податківців.

Крім того, усе більшого визнання та підтвердження набуває думка про те, що висока частка податків у ВВП - це небезпека для економічного зростання.

В Україні набула поширення практика, коли тягар податкового тиску перекладається на ті підприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Це спонукає керівників таких компаній шукати шляхи отримання податкових пільг, замість того щоб підвищувати ефективність своїх підприємств. В результаті пільгами користувались підприємства й галузі, що спроможні вийти із кризи й розвиватися й без довгострокового пільгового режиму оподаткування та які не є основою підвищення конкурентоспроможності національної економіки. А ринково орієнтовані підприємства, що потребують фінансової підтримки для освоєння нових ринків, технологій, продуктів, навпаки, змушені платити більшу частину податків. Таким чином пільги стимулюють розвиток тіньової економіки.

Аналіз нині діючої в Україні податкової системи свідчить про те, що вона поки що не адекватна ринковим умовам господарювання. Для того щоб визначити напрями її реформування, необхідно оцінити рівень податкового навантаження (тягаря), ступінь рівномірності його розподілу між окремими суб'єктами господарювання, а також аналізувати вплив податкового механізму на вирішення структурних проблем.

Успішне розвиток України до залежить від побудови збалансованої оптимальної податкової системи ринкового типу, яка є основою нарощування приросту ВВП, поліпшення добробуту в суспільстві, від забезпечення зайнятості населення і зміцнення національної валюти. Саме податкова система закладає підвалини економічного благополуччя держави і народу, є центральною ланкою фінансово-економічної системи країни та її розвитку.

Розв'язання існуючих проблем податкової системи України має відбуватися через послідовну реалізацію страте-гічних цілей реформування податкової системи України.

З цією метою доцільно вжити таких заходів:

1.Зменшити податкове навантаження:

зменшити податок на прибуток підприємств. На думку деяких економістів, доцільно було б зрівняти ставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку з доходів фізичних осіб, це в свою чергу збільшить стимули розвитку підприємств, спростить систему оподаткування;

спростити вимоги до амортизації активів підприємства, як стимулу інвестиційної діяльності;

розширити базу оподаткування за умови зменшення ставки ПДВ та скасування усіх пільг;

встановити єдину ставку податку з доходів фізичних осіб на рівні не 15%, а 13%, це сприятиме легальному працевлаштуванню.

2.Зменшити державні видатки та вирівняти податкове навантаження. Це допоможе розширити базу оподаткування, зберегти баланс державного бюджету та створити конкурентніше бізнес-середовище.

3.Зробити податкове законодавство простішим, послідовним та прозорішим; а також прийняти Податковий кодекс, який замінить чинне законодавство.

4. Поліпшити адміністрування податків.

5. Детінізація економіки та боротьба з корупцією в системі адміністрування податків шляхом посилення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та корупцію у системі держаних органів влади;

Список використаних джерел

1. Базилевич В. Д. Макроекономіка: підручник для вузів / В. Д. Базилевич. - 3-тє вид., випр. - К. : Знания, 2006. - 624 с.

2. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Підручник. - К.: Атака, 2006. - 920 c.

3. Мельник В.М., Солдатенков О.В. Податок на додану вартість у податковій системі Україні // Економіка України. - 2006. - №9.- C.82-87.

4. Мельник П.В. Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи: монографія / П.В. Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій - К. : Знання України, 2008.

5. Ревун В.І. Про реформування й модернізацію податкової системи // Економіка України. - 2006. - №6.- C.27-35.

6. Податковий Кодекс України.

7. Сайт Державної податкової служби України http://sts.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru