Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет ім. Т.Шевченка

Військовий інститут

Самостійна робота з дисципліни «Інвестування»:

«Стан інвестиційної сфери України за останні 5 років»

Підготувала:

курсант 222е групи

Турович Інна

Перевірила:

викладач Степанова Алла Адамівна

Київ 2013 р.

План

Вступ

Аналіз сучасного стану інвестиційної сфери України

Перспективи розвитку, або на які інвестиції може розраховувати Україна в найближчі роки

Список використаних джерел

Вступ

Стабільний економічний розвиток країни можливий лише за умови залучення достатніх обсягів інвестиційних ресурсів для здійснення структурної перебудови економіки. У сучасних умовах якісного удосконалення ринкових відносин все більш вагому роль в забезпеченні розвитку економіки країни і особливо - її реального сектору, на рівні із розробкою та запровадженням сучасних технологій та нової техніки, відіграє інвестиційний ринок.

Метою роботи є дослідження та аналіз інвестиційного ринку, оцінка його стану в докризовий та після кризовий періоди в Україні, визначення перспектив розвитку на шляху інтеграції України до Європейського Союзу.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

дослідити сутність поняття та особливості функціонування інвестиційної сфери України;

оцінити місце України, як реципієнта іноземних інвестицій;

здійснити аналіз ринку інвестування України та спрогнозувати можливі перспективи його розвитку.

Аналіз сучасного стану інвестиційної сфери України

За даними Державної служби статистики України, кількість прямих інвестицій за останні роки характеризувалася такими показниками (млн.дол. США)

Зараз сучасна політика України є інвестиційно-орієнтованою, тобто Урядом розроблена ціла низка програм і заходів, реалізація яких направлена на стимулювання залучення іноземного капіталу в економіку України. За умов вдалої реалізації цих програм та заходів слід розраховувати на підвищення обсягів ПІІ .

Сучасні заходи та програми активізації приливу іноземного капіталу в Україну

Крім того за останні роки українська держава значно зробила значний крок на зустріч іноземному інвестору про що свідчать: підписання угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій із понад 70 країнами світу, укладення більше ніж 50 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, ратифікування Вашингтонської конвенції 1965 року про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами та іноземними суб'єктами господарювання, вступ України у СОТ у 2008 р.

Крім зваженої політики у сфері формування позитивного інвестиційного іміджу України в Світі, немаловажним фактором активного залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України є наявні можливості країн-інвесторів. Станом на 1 січня 2011 року інвестиції в Україну надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 9914,6 млн. дол., Німеччина - 7076,9 млн. дол., Нідерланди - 4707,8 млн. дол., Російська Федерація - 3402,8 млн. дол., Австрія - 2658,2 млн. дол., Франція - 2367,1 млн. дол., Сполучене Королівство - 2298,8 млн. дол., Швеція - 1729,9 млн. дол., Британські Віргінські Острови - 1460,8 млн. дол. та Сполучені Штати Америки - 1192,4 млн. дол.

Структура прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами світу на 01.01.11 р. (складено за даними Державної служби статистики України)

Зросли обсяги капіталу з Кіпру на 909,3 млн. дол., Російської Федерації - на 836,4 млн. дол., Нідерландів - на 753,3 млн. дол., Франції - на 736,3 млн. дол., Німеччини - на 475,0 млн. дол. і Швеції - на 454,1 млн. дол. Зазначені країни забезпечили майже 90% приросту іноземного капіталу в Україні.

Україна є третім найбільшим одержувачем ПІІ в сфері фінансових послуг у Центральній та Східній Європі (2007-2012 роки). Український промисловий сектор виріс на 11,5% в 2010 році, проте Україна залучила лише 3% від усіх промислових ПІІ в Центральну та Східну Європу. За останні 5 років український фінансовий сектор залучив найбільшу кількість інвестиційних проектів (13% від загального обсягу ПІІ в Україну). Фактично Україна посідає третє місце як країна для ПІІ у фінансові послуги у Центральній та Східній Європі, після Росії та Польщі (які отримали 18% і 14% проектів відповідно).

Перевага частки інвестицій у фінансовий сектор над часткою вкладень в реальний сектор може призвести до негативних наслідків, які будуть виражені в перенасиченні банківського сектору. Вже зараз кількість банків в Україні, де проживає 46 мільйонів чоловік, майже в 4 рази перевищує їх кількість у 36-мільйонній Польщі.

Важелем для збільшення надходжень ПІІ до реального сектору є відновлення пільгових умов діяльності вільним економічним зонам - це, згідно Закону України, частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території вільної економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Також, згідно законодавству, на всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ поширюється система державних гарантій захисту інвестицій. Держава гарантує суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого в ВЕЗ, за її межі і за межі України .

Нажаль, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 р. було значно змінено законодавство про ВЕЗ. Сутність внесених змін полягає у скасуванні пільгових митних і податкових режимів підприємницької діяльності на їх території. Іншими словами, було скасовано ті пільги, які, власне, і становили зміст цих зон і робили їх привабливими для інвесторів. При цьому з формально-юридичної точки зору спеціальні економічні зони як такі ліквідовані не були.

Причинами, через які було скасовано дію спеціальних економічних зон, були зловживання наданими пільгами (наприклад, імпорт неякісної продукції без сплачення належних митних зборів), які призвели до відтоку коштів з країни та скорочення податкових платежів, через що уряд у Законі Україні «Про державний бюджет» прийняв рішення відмінити пільги щодо сплати податку на прибуток та ПДВ у спеціальних економічних зонах країни .

Після скасування пільг більшість інвестиційних проектів було достроково згорнуто і призупинено. На сьогодні найактивнішою залишається СЕЗ «Закарпаття», де станом на 1 липня 2010 року налічувалося 13 договорів на реалізацію інвестиційних проектів, якими передбачено було залучити в економіку області 270,0 млн. дол. США інвестицій, а у першому півріччі 2011 року до бюджетів усіх рівнів було сплачено 116,0 млн. грн. та зборів до державних цільових фондів - 19,1 млн. грн.

Як свідчить досвід розвинених держав, створення спеціальних (вільних) економічних зон є дуже ефективним заходом залучення інвестиційних ресурсів, стимулювання розвитку виробництва, технологій, створення нових робочих місць. Це, в свою чергу, приводить до покращення економічної ситуації в країні, збільшення обсягів ВВП та надходжень до бюджету.

Ще одним стимулюючим притік іноземних інвестицій та розвиток виробництва чинником може стати фінансовий лізинг. Світова практика довела, що лізинг є ефективним інвестиційним механізмом і важливим елементом державної економічної та інвестиційної політики. В країнах з розвиненою ринковою економікою його частка в інвестиціях в основні засоби складає приблизно 30 відсотків, а в решті країн з високими показниками росту вона досягає 10-15 відсотків (в Україні - лише 1,2 відсотка). В країнах Східної Європи співвідношення річного обсягу ринку лізингу та ВВП дорівнює 2 - 5 відсотків (в Україні - лише 0,25 відсотка).

Лізинг є одним з найпоширеніших і найбільшим за обсягом інвестицій, фінансовим інструментом після банківських кредитів. Застосування лізингових операцій сприяє не лише активізації процесів оновлення основних фондів, а й нормалізації фінансово-економічного стану підприємств. Розвиток ринку лізингових послуг має важливе значення і для держави, яка при цьому отримує такі переваги: підвищення інвестиційної активності, збільшення мобілізації фінансових коштів саме під інвестиційні проекти, гарантоване їх використання для переоснащення виробництва, для заміни морально зношених основних засобів, що в свою чергу позитивно відображається на розвитку підприємств і держави вцілому. Але в Україні цей інструмент майже не використовується в промисловості. У 2010 р. Було укладено 5095 договорів фінансового лізингу на загальну суму 4,97 млрд. грн.

Розподіл вартості договорів лізингу в Україні 2010 р.

Сумарний обсяг узятого в лізинг устаткування в 2010 р. досяг 71,6 млрд. євро. Найбільші обсяги приходилися на Німеччину (19,2 млрд. євро), Великобританію (18,9 млрд. євро) і Францію (8,9 млрд. євро).

Перспективи розвитку, або на які інвестиції може розраховувати Україна в найближчі роки

інвестиційний інтеграція капітал ринок

Враховуючи все вищезазначене, на питання На які інвестиції може розраховувати Україна в найближчі роки? можна дати наступну відповідь: при зберіганні існуючих тенденцій притоку інвестицій до фінансового та реального сектору слід розраховувати на поступове збільшення частки інвестицій в реальний сектор за рахунок реалізації програм інвестиційно-орієнтованої політики держави. Але такі тенденції будуть досить слабкими за рахунок низької інвестиційної політики України та відповідної низької уваги іноземних інвесторів. Значними каталізаторами підвищення інвестиційної привабливості України і збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій можуть стати відновлення діяльності вільних економічних зон та зростання обсягів лізингових операцій. Зазначені заходи сприяють підвищенню інтересу іноземних інвесторів до України за рахунок забезпечення спеціальних пільгових умов господарювання, системи державного забезпечення гарантій інвестицій, можливості входу до певної галузі в якості лізингодавця, та насамперед, особливих митних умов та пільгового оподаткування прибутку. В свою чергу це призведе до реалізації оптимістичних прогнозів щодо динаміки обсягів капітальних інвестицій та ПІІ. Їх сумарна дія дозволить суттєво покращити результати діяльності підприємств, стан економіки та надалі нарощувати обсяги інвестицій. За рахунок таких позитивних змін Україна в найближчі роки матиме змогу отримати 140 млрд. дол. США - сума, яка за оцінками Міністерства економіки потрібна для відновлення економіки держави.

Список використаних джерел

http://www.ukrstat.gov.ua/

Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» №2673 - XII від 13.10.1992 р.

Правик Ю.М. Стратегічні напрямки залучення і використання іноземних інвестицій // Інвестиції: практика та досвід - 2006.

Балацький О.С. На які інвестиції може розраховувати Україна в найближчі роки

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»

Размещено на Allbest.ru