Акцизне оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Економічна суть та елементи акцизного податку

Розділ 2. Аналіз стану акцизного оподаткування в Україні

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТAНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДAТКИ

ВСТУП

На сьогодні важливим компонентом життєдіяльності суспільства та обов'язковим елементом економічної системи держави є податки. За своєю природою вони пронизують усі сфери суспільного життя. Як економічне явище податки носять відносно самостійний характер і їх розвиток відбувається на основі своїх власних об'єктивних закономірностей.

Одним із видів непрямого оподаткування є акцизний збір. Він досить важливий фінансовий інструмент регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Запроваджуючи акцизний збір на тютюнові та горілчані вироби, держава добивається обмеження їх споживання. При акцизному оподаткуванні імпорту здійснюється захист власних товаровиробників. Оподаткування предметів розкоші має на меті перерозподіл доходів між різними верствами населення. Застосування акцизного збору дає змогу вилучати частку прибутку підприємств - монополістів з виробництва окремих товарів.

В роботах В.Л.Андрущенка, О.Д.Василика, В.П.Вишневського, О.Д.Данілова, П.В.Мельника, В.М.Опаріна, В.М.Федосова та інших висвітлюються різні аспекти системи акцизного оподаткування, робляться висновки, що мають велике теоретичне та практичне значення.

Aктуaльність теми в тому, що акцизний збір є одним з основних непрямих податків який сплачується в нашій країні з широкого кола підакцизних товарів, що поповнює бюджет України.

Об'єктом дослідження курсової роботи є акцизний податок.

Предметом дослідження курсової роботи є процес надходження акцизного податку до бюджету.

Метa курсової роботи є детальне ознайомлення з тенденціями надходження акцизного збору до бюджету України, виявлення основних шляхів вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

Досягнення пoстaвленoї мети курсoвoї рoбoти передбaчaє вирішення нaступних зaвдaнь:

- розкриття економічної сутності та значення акцизного збору;

- роз'яснення основних елементів сплати акцизного збору;

- проведення аналізу надходження податку до зведеного бюджету України;

Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі акти України, праці українських та зарубіжних вчених, наукові статті, звіт про надходження акцизного збору до зведеного бюджету України, та ін.

Розділ 1. Економічна суть та елементи акцизного податку

Одним з невід'ємних елементів податкових систем країн світу є сьогодні індивідуальний (нетоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний збір.

Акцизний податок -- це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених законодавством як підакцизні, який включається до ціни таких товарів (продукції).[7,98].

Акцизний збір був введений в Україні в 1992 p. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Як і інші непрямі податки, акцизний збір в остаточному підсумку збирається зі споживачів продукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери.

Його введення переслідувало мету збільшити доходи бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних товарів не першої необхідності, які споживаються здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього.

Товари, які обкладаються акцизним збором носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується відповідно за визначеними цілями :

- необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (наприклад, алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

- необхідність обмеження виробництва і споживання "соціальне небезпечних" товарів, використання яких приносить шкоду здоров'ю людини і стану навколишнього середовища. У зв'язку з цим традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби;

- необхідність перерозподілу доходів високооплачуваних верств населення шляхом встановлення акцизу на так звані "предмети розкошів", попит на які малоеластичний за ціною. У світовій практиці в цю категорію традиційно входять яхти, мотоцикли, легкові автомобілі, а також ювелірні вироби.

В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній податковій системі, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:

- "соціально небезпечні" товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарети, цигарки);

- "предмети розкошів" - мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності);

- деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки (деякі види пально-мастильних матеріалів).

Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають:[5,154].

- алкогольні напої;

- спирт етиловий ;

- тютюнові вироби;

- транспортні засоби;

- пиво солодове;

- бензини, дистиляти, паливо.

Склад підакцизної продукції поряд з іншою складовою - податковою ставкою, визначає потенціал акцизу як фіскального інструменту. У цій ролі акциз виконує роль функції наповнення державного бюджету грошовими засобами, займаючи одне із важливих місць у системі державних податкових доходів. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування (через слабкий розвиток виробництва, низькі доходи населення тощо). Так, на сьогодні за рахунок акцизу формується близько п'ятої частини податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польща.[4,207].

Поряд з фіскальною функцією акциз, як і будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:

-вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

-вплив на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

- регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.

Оподаткування підакцизних товарів відбувається на підставі розділу VI Податкового кодексу України, яким визначено основні положення оподаткування та ставки акцизного податку(рис. 1.1).

Рис.1.1.Структурно-логічна схема акцизного податку

Платників акцизного збору законодавство України поділяє на такі категорії:[18].

1. Суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) -- виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції). До цієї ж групи відносяться нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через свої постійні представництва або осіб, прирівняних до них, відповідно до законодавства.

2. Суб'єкти підприємницької діяльності, юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари.

Платниками податку є:

1) особа, в тому числі нерезидент, яка виготовляє підакцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

2) юридична особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України;

3) особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

4) фізична особа - резидент або нерезидент, який ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

5) особа, яка придбаває у володіння, у користування, у розпорядження транспортні засоби, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до підпункту 3.2.3 статті 3 цього розділу, якщо зазначена у цьому підпункті особа не має права на звільнення від оподаткування;

6) особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі недотримання таких вимог;

7) особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких на митну територію України було надано звільнення від оподаткування, у разі порушення таких умов.

Замовники, за дорученням яких виготовляються підакцизні товари на давальницьких умовах, сплачують податок виробнику.

Суб'єкти господарювання, що виробляють спирт етиловий коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої і тютюнові вироби, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у п'ятиденний строк із дня одержання ліцензії на виробництво.

Імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів реєструються під час придбання марок акцизного податку у продавців марок.

Об'єктами оподаткування є операції з:[18].

1) реалізації виготовлених в Україні підFкцизних товарів, в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатної передачі товарів чи з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини;

2) реалізації (передачі) підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, а також своїм працівникам;

3) ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

4) реалізації конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

5) придбання у володіння підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування в разі, коли зазначені у підпункті особи не мають права на звільнення від оподаткування.

Не оподатковуються операції з:

1) вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією;

2) реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

3) ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для використання дипломатичним представництвом, консульською установою іншої держави чи представництвом міжнародної організації в Україні, іноземцем, який є службовцем чи посадовою особою будь-якої з таких місій чи організацій або членом сім'ї такого службовця чи посадової особи, що проживає разом з ним, відповідно до встановленого законодавством порядку, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, зазначеними у підпункті 2.1.5 статті 2 цього розділу, не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість;

4) ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму умовно нарахованого податкового зобов'язання не пізніше дати такого порушення. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування чи інша вимога, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;

5) безоплатної передачі або знищення конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, підакцизних товарів (продукції), якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

6) реалізації підакцизних товарів (крім нафтопродуктів), виготовлених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів за умови надання органу державної податкової служби податкового векселя;

7) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім нафтопродуктів), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів за умови надання митному органу довідки органу державної податкової служби про те, що платник є виробником підакцизних товарів (продукції);

8) ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції), в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законом;

9) реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

10) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) як технічної або гуманітарної допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до Закону України „Про гуманітарну допомогу”.

Податковим кодексом встановлено такі ставки акцизного податку:[7,100].

1.Адвалорні - установлені у відсотках до одиниці вартісного виміру бази оподаткування;

2.Специфічні - встановлені як фіксована величина щодо кожної одиниці виміру бази оподаткування;

3.Адвалорні та специфічні разом;

У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є:

- вартість реалізованого товару, виготовленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та акцизного податку;

- вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного податку (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного податку).

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

У разі обчислення податку за наявності наднормативних втрат підакцизної сировини, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виготовити з наднормативно втраченої підакцизної сировини.[15,167].

Датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку є:

1.щодо підакцизних товарів, вироблених на території України - дата реалізації цих товарів особою, яка їх виробляє,незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів;

2.щодо зіпсованого, знищеного,утраченого підакцизного товару - дата складання акта про псування, знищення чи втрату підакцизних товарів.

Податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає,якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б)підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом;

1.щодо ввезених на митну територію України підакцизних товарів - дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом;

2.при передачі підакцизних товарів, вироблених з підакцизної сировини - дата їхнього відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі;

3. при використанні підакцизних товарів для власних виробничих потреб - дата їхньої передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів.

Суму акцизного податку розраховують платники податку самостійно, враховуючи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань. Порядок і терміни сплати акцизного податку (див. додаток А).

Розділ 2. Аналіз стану акцизного оподаткування в Україні

акцизний оподаткування рентабельність ставка

Існує три основні етапи становлення та розвитку системи акцизного оподаткування в нашій країні починаючи з 1996 р.

Перший етап - з 1996 по 1999 рр. - акцизним збором обкладався широкий перелік товарів, який, крім загальноприйнятих товарних позицій, включав у себе коло високорентабельних і монопольних товарів, які мали високі ставки податку з обороту.

Другий етап - у 2000 р. з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування - фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби.

Третій етап - з 2003 року. Зі складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби - останню позицію з товарів, на які було встановлено адвалерні ставки акцизного збору.

Крім того, вперше в практиці українського акцизного оподаткування впроваджено змішані ставки акцизного збору (поєднують оподаткування за специфічними та адвалерними ставками) - на тютюнові вироби. Для того, щоб посилити державний контроль за обігом підакцизної продукції та повнотою сплати акцизного збору, в 2003-2004 рр. у переліку підакцизних окремо виділено такі товари: вина виноградні з вмістом цукру більше0,3% та високооктанові кисневмісні добавки до моторних бензинів [6; 13].

З 1 січня 2004 р. тютюнові вироби обкладаються акцизом за змішаною системою: встановлені ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) та ставки акцизного збору у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції). Теоретично, змішана (або комбінована) система акцизного оподаткування тютюнових виробів дозволяє уникнути недоліків специфічної та адвалерної систем.

По-перше, на ціну цигарок низької якості (без фільтру) накладається додаткове податкове навантаження, що стимулює виробників поступово зменшувати їх виробництво.

По-друге, споживачі дорогих сигарет, не дивлячись на порівняно менше податкове навантаження, платять більше, що важливо з точки зору дотримання принципу справедливості податкової системи.

По-третє, держава досить повільно впливає на асортимент продукції та її ціну, не втручається у конкурентне середовище, але стимулює виробників поступово переорієнтовуватися на випуск сигарет з фільтром. Недоліком змішаної системи акцизного оподаткування є передусім складність механізму адміністрування.

Дані про надходження акцизного збору протягом 2007-2012 наведені (додат. Б).З додатку Б видно, що суми надходжень від акцизного збору щорічно збільшуються. Слід зазначити, що основна сума надходжень забезпечена за рахунок акцизного оподаткування , вироблених в Україні товарів (10,4 млрд.грн. за січень-вересень 2012 р.).Проте якщо у 2007 р. обсяг акцизного збору від вироблених в Україні товарів перевищував обсяг акцизного збору із ввезених на територію України товарів у 10 разів, то у 2012 р. - тільки у 4,5 раза. Це свідчить про те, щов останні роки значно виросло фіскальне значення акцизного оподаткування товарів вітчизняного виробництва.

Аналіз надходжень акцизного збору з вироблених в Україні підакцизних товарів свідчить про те, що в загальній сумі акцизного збору, сплаченого платниками до бюджету у 2007-2012 рр., найбільші надходження забезпечено завдяки трьом групам товарів: нафтопродукти, алкогольні напої, тютюнові вироби. Основні надходження акцизного збору з числа ввезених на територію України товарів забезпечили тютюнові вироби, виноробна продукція та алкогольні напої.

Україна займає одне з перших місць серед європейських країн за показником вживання алкоголю на душу населення. Українські громадяни споживають більше міцних напоїв, передусім горілки.

Натомість протягом 2007-2011 рр. податковий коефіцієнт акцизного збору знижувався (у 2007 р. від акцизного збору було забезпечено надходження на рівні 1,94% ВВП, у 2008 р. - 1,87%, у 2009 р. - 1,60%, у 2010 р. - 1,47%, у 2011 р. - 1,35%)[19].

Тобто протягом зазначеного періоду темпи зростання абсолютних обсягів надходжень акцизного збору відставали від темпів зростання абсолютних обсягів ВВП.

В Україні, порівняно з іншими країнами, надходження акцизного збору щодо рівня ВВП та зведеного бюджету значно менші. У більшості країн світу акцизи є досить вагомим джерелом податкових надходжень. Так, протягом 2007-2011 рр. у країнах ЄС надходження від акцизного збору становили в середньому 3,5% ВВП, Польщі - 4,5%, Угорщині - 4,0%, Латвії - 3,8%, тоді як в Україні цей показник знаходився у межах 1,3-2,0%. Зокрема, надходження від акцизного оподаткування тютюнових виробів в розвинутих країнах перебуває на рівні 0,5-0,9% ВВП (у Польщі - 1,0% ВВП), а у Україні - лише 0,4% ВВП [6; 13].

Це опосередковано свідчить про наявність в Україні широкого «тіньового» сектору, слабкого митного контролю, а також є наслід ком застосування низьких податкових ставок, насамперед на нафтопродукти.

Аналітичні дані щодо ролі акцизного збору у формуванні державних доходів наведено у табл.1.1.

Роль акцизного збору у формуванні державних доходів у 2007-2012 рр.

Таблиця 1.1

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.	9місяців 2012р.
Частка акцизного збору у доходах зведеного бюджету	7,3	5,9	5,0	4,8	4,3	7,2
Частка акцизного збору у податкових надходженнях	10,6	8,1	6,8	6,6	5,6	9,7

[6,13]

З даних, наведених в табл. 2, видно, що протягом 2007-2012 рр. частка акцизного збору (акцизного податку) зменшувалася як у структурі доходів бюджету (з 7,3% у 2007р. до 4,3% у 2011 р.), так і в структурі податкових надходжень (з 10,6% у 2007 р. до 5,6% у 2011р.). Це стало наслідком стрімкого збільшення податкових надходжень за рахунок інших основних податків. У 2012 р. було зафіксовано протилежну тенденцію: частка акцизного збору зросла як у структурі доходів бюджету, так і в структурі податкових надходжень. Це явище можна пояснити невиконанням запланованих показників податкових надходжень від інших податків внаслідок зменшення виробничої активності через загострення економічної кризи[14,178].

Внаслідок прийняття в 2008-2010 роках численних законодавчих актів, які головним чином були пов'язані з підвищенням ставок акцизного збору та уточнення порядку їх встановлення, у загальній сумі сплаченого у 2010 році акцизного збору з вітчизняних товарів 22,6 % становили надходження від оподаткування лікеро-горілчаної продукції, 51,2 % - з тютюнових виробів, 8,6 % - з бензину та інших нафтопродуктів. В порівнянні з 2007 роком в 2 рази зросла питома вага надходжень акцизного збору з тютюнових виробів при одночасному зниженні питомої ваги надходжень з лікеро-горілчаних виробів (-10,0 %) та з нафтопродуктів (-11,4 %).

Одночасно з зростанням сум мобілізованого до бюджету акцизного збору суттєво зросла і величина використаних податкових пільг зі сплати даного податку. Зокрема, в 2010 році в порівнянні з 2007 роком зазначений показник зріс в 1,8 раза при зростанні обсягів експортних операцій за операціями з підакцизними товарами в 1,95 раза .

Наведені надходження акцизного збору за видами товарів за 2011 і 2012 роки місяць липень у табл.1.2.

Надходження акцизного збору

Таблиця 1.2

№	Продукція	За липень 2012р.	2011р.	Зміни
1	Виноробна продукція	39,3	30,3	+ 9
2	Пиво	110,8	95,6	+ 15,2
3	Тютюнова продукція	718,6	279,9	+ 438,7
4	Бензин	208,9	119,3	+ 89,6
5	Інші нафтопродукти	78,7	50,8	+ 27,9
6	Інші підакцизні товари	-	-	-
	Pазом	1427,7	850,9

У липні 2012 року до Зведеного бюджету України органами ДПС мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 1427,7 млн. грн., що на 59,6 відсотка більше ніж у відповідному періоді 2011 року.

Зростання надходжень акцизного збору у липні 2012 року порівняно з аналогічним періодом минулого року відбулось за рахунок :[10,270].

- виноробної продукції - на 29,9 відсотків (+ 9,0 млн. грн.), надходження склали 39,3 млн. грн.;

- пива - на 15,9 відсотків (+ 15,2 млн. грн.) - 110,8 млн. грн.;

- тютюнової продукції - в 2,5 рази (+ 438,7 млн. грн.) - 718,6 млн. грн.;

- бензинів моторних - на 75 відсотків (+ 89,6 млн. грн.) - 208,9 млн. грн.;

- інших нафтопродуктів - на 55 відсотків (+ 27,9 млн. грн.) - 78,7 млн.грн.



Динаміка надходжень від акцизного збору із вироблених товарів до Державного бюджету України (млрд. грн.) [19].

Рисунок 1.2

В Україні індивідуальними акцизами оподатковуються підакцизні товари, які головним чином відносяться до другої групи (за прийнятою класифікацією), тобто товарів, шкідливих для людини чи природи (повністю відсутні товари першої необхідності та частково оподатковуються предмети розкоші).

Щодо впливу надходжень індивідуального акцизу на формування загальних податкових надходжень, то середній показник фіскального значення акцизного збору за період 2000-2008 рр. становив 6,8 %, найбільше фіскальне значення цей податок мав у 2003 та 2004 роках, а найменше - у 2007 та 2008 роках. Такі показники викликані введенням у 2003-2004 роках у дію нової системи оподаткування акцизним збором, зокрема і тютюнових виробів, а також вдосконалення процедур державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Внаслідок прийняття в 2008-2010 роках численних законодавчих актів, які головним чином були пов'язані з підвищенням ставок акцизного збору та уточнення порядку їх встановлення, у загальній сумі сплаченого у 2010 році акцизного збору з вітчизняних товарів 22,6 % становили надходження від оподаткування лікеро-горілчаної продукції, 51,2 % - з тютюнових виробів, 8,6 % - з бензину та інших нафтопродуктів. В порівнянні з 2007 роком в 2 рази зросла питома вага надходжень акцизного збору з тютюнових виробів при одночасному зниженні питомої ваги надходжень з лікеро-горілчаних виробів (-10,0 %) та з нафтопродуктів (-11,4 %)[19].

Одночасно з зростанням сум мобілізованого до бюджету акцизного збору суттєво зросла і величина використаних податкових пільг зі сплати даного податку. Зокрема, в 2010 році в порівнянні з 2007 роком зазначений показник зріс в 1,8 раза при зростанні обсягів експортних операцій за операціями з підакцизними товарами в 1,95 раза .

Щодо результатів оподаткування акцизним збором тютюнових виробів, то наслідком неодноразового підвищення ставок податку протягом 2008-2010 років стало те, що:

- надходження акцизного збору з тютюнових виробів зросли в 5,2 рази (з 2,3 млрд. грн. за результатами 2007 року до 12,1 млрд. грн. в 2010 році);

- середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 раза;

- сумарне акцизне оподаткування пачки тютюнових виробів зросло в 7,1 раза;

- специфічна складова акцизного збору в одиниці тютюнових виробів зросла в 6,9 раза;

- адвалорна складова за вказаний період зросла в 2,6 раза.

Одночасно, за вказаний період найбільш повно проявилася і функція регулювання споживання тютюнових виробів. Так, за результатами 2010 року (в порівнянні з 2008 роком) виробництво та споживання тютюнових виробів скоротилося на 25 %. Крім того, протягом зазначеного періоду продовжував скорочуватися розрив в показниках надходжень акцизного збору за специфічною та адвалорною складовою. Якщо такий показник в 2005 році становив 2,2 раза, то в 2010 році його значення скоротилося до 1,2 раза. Вказана динаміка збереглася і в 2011 році - за результатами І півріччя значення вказаного показника склало 1,1 раза.

Так за підсумками І півріччя 2011 року надходження акцизного податку з вітчизняних товарів склали 11784,5 млн. грн., що на 8,3 % перевищує відповідний показник 2010 року.

Однак, зазначене зростання було досягнуто виключно за рахунок збільшення ставок податку за основними группами підакцизних товарів, при чому темп росту надходжень менший за показник індексації ставок податку. Питома вага надходжень податку з тютюнових виробів зросла з 53,1 % до 57,4 % від загальної суми акцизного податку з вітчизняних товарів, а в абсолютному вираженні зростання надходжень від індивідуального акцизного оподаткування відбулося за рахунок збільшення надходжень від оподаткування тютюнових виробів

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Проблематика акцизного оподаткування займає досить вагоме місце в дослідженнях вчених різних країн. Особливо такі дослідження актуалізувалися у другій половині ХХ ст. через інтенсифікацію процесу запровадження податку на додану вартість і соціальну орієнтацію ринкової економіки[15.63].

Проте питання становлення акцизного оподаткування, зокрема, розмірів податкових ставок, визначення критеріїв їх диференціації, порядку впровадження та застосування, встановлення переліку підакцизних товарів у контексті їхнього впливу на зростання суспільного добробуту на сьогодні є актуальними.

В останні роки проблемним питанням акцизного оподаткування присвячується чимало праць. Досліджено питання методології розрахунку ставки акцизного збору, вивчено досвід акцизного оподаткування в інших країнах та визначено можливості його застосування в Україні, зроблено пропозиції щодо активізації акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів, проведено аналіз переміщення тягаря акцизів в умовах податкової системи України [10], визначено чинники ризику виконання планових показників надходжень акцизного збору [12]. Проте залишаються малодослідженими проблемні питання трансформації системи акцизного оподаткування з урахуванням необхідності подальшої інтеграції економіки України у світову систему господарювання, але в умовах загострення негативних наслідків економічної кризи.

Дослідженню акцизного збору присвячена значна кількість наукових праць, тому важливим є пошук шляхів удосконалення механізмів його функціонування та планування розміру ставок акцизного збору.[16,242].

До 1998 року система акцизного оподаткування алкоголю i тютюну через недосконалий механізм сплати, прогалини в законодавстві, існування численних пільг зі сплати податку спричинила скорочення податкових надходжень до бюджету, збільшення масштабів нелегального виробництва й o6iry продукції.

Найбільш дискусійним питанням при введенні акцизного збору є конкретна ставка того чи іншого підакцизного товару. Більшість методик визначення таких ставок ґрунтуються на еластичності попиту та пропозиції.

Найбільш цікавою є така методика обчислення оптимальної ставки оподатковування, особлива в плані своєї послідовності у виконанні “справедливої функції” акцизу. Причому даний підхід не означає, що акцизами обкладаються деякі аморальні чи непристойні товари. В основі оподатковування підакцизних товарів i визначенні ставок податків лежать так звані негативні екстерналії - додаткові витрати, що несе суспільство у вигляді витрат бюджетів усіх рівнів унаслідок виробництва i споживання тих чи інших товарів.

Наприклад, цигарки обкладаються податками за такими причинами: погіршення здоров'я курців приводить до додаткових витрат на медичне обслуговування, що покривається за рахунок бюджету; погіршення здоров'я курців приводить до додаткових витрат з бюджету по оплата відпусток через хворобу.

Витрати бюджету на медичне обслуговування зростають, оскільки з кожним роком зростають обсяги споживання тютюнових виробів i відповідно рівень захворювання від них. Основними захворюваннями, які виникають внаслідок вживання тютюнових виробів, є серцево-судинні захворювання, рак легенів та різного виду бронхіти. Вживання тютюну призводить до багатьох хвороб, включаючи онкологічні.

Отже, оптимальною ставкою оподатковування по таких акцизах вважається ставка, при якщо держава одержує необхідні їй доходи для покриття витрат, пов'язаних зі споживанням того чи іншого підакцизного продукту. Крім того, повинні бути покриті витрати по вилученню акцизу й у деяких випадках ставка підвищується ще на кілька пунктів для зниження споживання соціально шкідливих товарів.

Ринкова економіка може виграти від раціональної організації акцизних схем, оскільки податок може виступати значним джерелом податкових надходжень на ранніх етапах цього періоду. Організація системи акцизів відносно проста i може дати податковому відомству i його співробітникам значний досвід по роботі з товарами, операції з якими здійснюються в межах ринкової економіки. Такий досвід допоможе закласти основу складніших метод аудиту i контролю, необхідного для роботи з податком на додану вартість i податком з доходів фізичних oci6. Таким чином, акцизи можуть забезпечити як доходи, що допомагають справлятися з труднощами перехідного періоду, так i допомогти податковому відомству перейти на нові, складніші методи оподаткування.

Для досягнення зазначених цілей акцизи повинні бути прості як в організації, так i у вживанні, що досягається за рахунок підтримки мінімального переліку підакцизних товарів. По-друге, ставки податку не повинні бути дуже високі. Країни з ринковою економікою мають відносно відкриті межі, i контрабанда може стати проблемою у випадку, якщо місцеві акцизи значно вище за відповідні податкові ставки в сусідніх країнах. По-третє, податок повинен стягуватися якомога раніше в ланцюжку нарахування доданої вартості - або у момент імпорту, або виробництва (відвантаження).[1,140].

На сьогодні в Україні не існує єдиного законодавчого документа, в якому б було відображено всі норми, пов'язані з питаннями справляння акцизного збору. До того ж документи з питань акцизного оподаткування зазнали чимало змін, які було внесено відповідно до більше ніж п'ятдесяти нормативних актів.

В Україні сучасна практика акцизного оподаткування розпочиналася з включення у 1992 році згідно з постановою Верховної Ради України від 18.12.91 р. № 1997-ХП до переліку підакцизних 27 товарних позицій. Враховуючи орієнтацію на попередню практику податку з обороту, головними критеріями для внесення тих або інших груп товарів до підакцизних були порівняно високі ставки податку з обороту в попередні роки. Тому до підакцизних, крім традиційних, товарів були віднесені: килими i кришталь, ікра i рибні делікатеси, шоколад i автомобільні шини, вироби з хутра, одяг з натуральної шкіри.

3 початку 1993 року, з введенням у дію Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний 36ip" від 26.12.92 № 18-92, систему адміністрування акцизного збору було переорієнтовано - платниками визначено суб'єктів підприємницької діяльності, що виробляють або імпортують на митну територію України підакцизні товари. Таким чином, було значно спрощено механізм контролю за справлянням акцизного збору обмеженим колом платників.

Сформована система оподаткування виглядає доволі складною, оскільки до переліку підакцизних товарів включено більше 70 товарних позицій. Однак з цього переліку близько 20 товарів, у разі їх виготовлення на українських підприємствах, звільнено від обкладення акцизним збором, що вказує на прояв позитивної податкової політики, спрямованої на заохочення вітчизняних виробників i поліпшення зовнішньоторговельного балансу шляхом створення більш сприятливих умов для виробництва продукції порівняно з імпортом.

Таким чином, аналіз становлення системи акцизного оподаткування протягом останніх років вказує на наявність тенденцій до створення більш раціональної у фіскальному аспекті системи акцизного оподаткування, що досягається за рахунок підтримки мінімального переліку підакцизних товарів, посилення державного контролю за їх виробництвом та o6iroм, а також повнотою сплати акцизного збору.[1,144].

Незважаючи на поступове зменшення кількості товарів, що підлягають обкладенню акцизним збором, i, як наслідок, скорочення загальної бази оподаткування, у зазначеному періоді відбувається постійний ріст надходжень сум цього податку в доходній частині бюджету країни.

Проте чисто фіскальна спрямованість податкової політики у напрямі реформування системи акцизного оподаткування носить пригноблюючий характер щодо легального виробництва підакцизних товарів, а також створює сприятливі економічні умови для незаконного, кримінального виробництва та ввезення на митну територію України підакцизних товарів, насичення ринку більш дешевою нелегальною i фальсифікованою продукцією (це в першу чергу стосується алкогольних напоїв i паливно-мастильних матеріалів).

Тенденція до підвищення податкового тягаря одночасно з посиленням заходів державного контролю за діяльністю виробників та імпортерів підакцизних товарів змушує 6ільшість суб'єктів господарської діяльності вдосконалювати механізми ухилення від повної сплати акцизного збору, та виникненням “тіньового” o6iry.

Отже, навіть з урахуванням позитивної динаміки надходжень сум акцизного збору в доходній частині бюджету, становлення акцизного оподаткування в Україні із застосуванням цього податку дозволяє зробити висновок, що питання вдосконалення системи адміністрування акцизів залишається досить актуальним. Основоположним принципом розробки нової, оптимальної концепції оподаткування повинно бути встановлення таких правил визначення та сплати акцизів, які б максимально обмежили можливість ухилення від оподаткування як законними, так i незаконними методами, а також дозволили б уникнути згаданих негативних наслідків шляхом гармонійного поєднання фіскальної та стимулюючої функції податку.

Висновки

Дослідивши тему «Проблеми акцизного оподаткування в Україні й способи їх вирішення », можнa зробити нaступні висновки:

1. Акцизний збір - це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження ) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.

2. Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності[4].

3. Крім виробників підакцизних товарів, акцизний збір сплачують також будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари; фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу; юридичні або фізичні особи, які купують (орендують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

4. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачуються до бюджету.

5. Контроль за сплатою акцизного збору на території України здійснюється державними податковими інспекціями, які організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про його надходження до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну підакцизних товарів.

6. За січень-липень 2009 року до Зведеного бюджету України органами ДПС мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 8 537,9 млн. грн., що на 53,5 відсотка більше, ніж у відповідному періоді 2008 року. Це було спричинене зростанням обсягів надходження податку від сплати таких товарів, я лікеро-горілчані вироби, тютюнові вироби, винна продукція, та ін.

7. У перші роки після введення акцизів, зважаючи на високий темп зростання цін, було визнано доцільним застосовувати винятково адвалерні ставки акцизного збору. Однак таке рішення породило інші проблеми: адвалерні ставки акцизів, з одного боку, дозволяли використовувати вельми ефективні в умовах України способи ухилення від оподаткування i, з іншого боку, створювали додаткові труднощі для виробників підакцизної продукції щодо и поліпшення i вдосконалення.

8. Оптимальною ставкою оподатковування вважається ставка, при якій держава одержує необхідні їй доходи для покриття витрат, пов'язаних зі споживанням того чи іншого підакцизного продукту. Крім того, повинні бути покриті витрати по вилученню акцизу й у деяких випадках ставка підвищується ще на кілька пунктів для зниження споживання соціально шкідливих товарів.

9. Поступове підвищення частки акцизного збору в ціні товару сприятиме позитивному вплину на рівень здоров'я населення, а саме скорочення курців, захворювань викликаних від паління, алкоголізму, скоєних злочинів у стані сп'яніння, заощадження коштів сімейного бюджету (зменшення витрат домогосподарств на купівлю алкоголю та тютюну) та, в той же час, дозволить збільшити надходження до бюджету.

СПИСОК ВИКОРИСТAНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боровик П.М.,Ладиженська В.О. Проблеми акцизного оподаткування в Україні//Економічний вісник Донбасу.-2011р.,с-165.

2. Василик О.Д. Податкова система України :Навчальний посібник.-К.: Поліграфкнига.-2004,с-478.

3. . Гега П.Т. Основи податкового права: Навчальний посібник. - К.: Знання.-2004, с-272.

4. Данілов О.Д., Шевченко Є.А. Акцизний збір. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 370 с.

5. Дєєва Н.М., Редіна Н.І. та ін. Оподаткування в УкраїніНавчальний посібник./

За ред. Н. І. Редіної. - К.: Центр учбової літератури, 2009.,с-340.

6. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України: Підручник - К.: Наукова думка 2005, с 486.

7. Замасло О.Т.,Приймак І.І,Грін О.В.Податкова система: навч.посібник.-Львів:ЛНУ імені Івана Франка,2011.-378с.

8. Іванов Ю.Б. Система оподаткування в схемах і таблицях: Навчальний посібник. - Х.: Інтек. - 2005, с- 288.

9.Климчук С.В. Оподаткування підприємств: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури.-2004 ,с- 191.

10. Крисоватий А.І. Податкова система: Навчальний посібник. - Т.: Картбланш.- 2004, с-331.

11. Лазоренко Л.В. Роль акцизів у формуванні доходної частини бюджету // Формування ринкових відносин в Україні, - 2004. - №5 - С.34.

12 .Лютий І.О. Податки на споживання в економіці України: Монографія. - К.: Знання. - 2005, с-335

13. Мельник П.В. Податкова система України: Практикум. - Ірпінь.: Академія ДПС України.-2004,с- 256.

14. Мігунов І.В. Акцизний збір // Вісник податкової служби України. - 2008. - №1-2. - С. 19-20.

15. Опарін В.М., Іванченко А.В. Аналіз переміщення тягаря акцизів в умовах податкової системи України // Фінанси України.- 2007.- №4. - С. 77-87.

16. Омельченко А.Д. “Податкова політика в Україні: перспективи розвитку” //Юридичний вісник України -2006 - №43.

17. Тимошенко О.В. „Аналіз формування дохідної частини зведеного бюджету України в розрізі прямих і непрямих податків за 2001-2004рр.” // Формування ринкових відносин в Україні - 2006.- № 10(29), с - 21-29.

18. Податковий кодекс України від 02.12.10 №2755-VI.

19. http: // www. minfin.gov.ua.

20. http://www.sta.gov.ua/news.

Размещено на Allbest.ru

...