Економічний аналіз у сфері оподаткування як підґрунтя планування та прогнозування податкових надходжень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова робота

«Економічний аналіз у сфері оподаткування як підґрунтя планування та прогнозування податкових надходжень»

1. Аналіз останніх досліджень й публікацій, присвячених економічному аналізу у сфері оподаткування як підґрунтя планування та прогнозування податкових надходжень

Аналіз останніх досліджень й публікацій, присвячених зазначеній проблемі (М.Я. Азаров, В.Т. Білоус, З.С. Варналій, В.П. Вишневський, П.В. Мельник, О. Мірчев, Пасенко В., Л.Л. Тарангул, К.І. Швабій та інші), дозволяє зробити висновок, що за сучасних умов однією з основ-

них передумов досягнення мети зміцнення фінансового потенціалу держави ємаксимальне наповнення державного та місцевих бюджетів, що значною мірою залежить від стану вітчизняної економіки загалом та її регіонів, зокрема виявлення і приведення в дію невикористаних резервів, матеріальних, фінансових та інших ресурсів і від досконалості регіональної політики.

Підґрунтям такої політики має стати вдосконалення системи територіального управління, реформування бюджетної політики, зокрема шляхом збалансування міжбюджетних відносин, нарощення економічного потенціалу регіонів як основи зміцнення податкового потенціалу [7, c. 361].

Не дивлячись на різносторонні підходи до визначення сутності і складових податкового потенціалу, необхідно зазначити, що його структура в найбільш узагальненому вигляді містить три складові: реалізована (фактично сплачені, податковий борг і податкові пільги), нереалізована (потенційна - розширення податкової бази за рахунок деталізації економіки) і прогнозована (можливі податкові надходження від підвищення соціально-економічного розвитку регіонів). Завдяки аналізу кожної складової окремо та всіх разом, визначено, що потенційні можливості збільшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів у регіонах існують.

2. Результати досліджень присвячених економічному аналізу у сфері оподаткування як підґрунтя планування та прогнозування податкових надходжень

економічний податок планування надходження

Метою дослідження є дослідження основних чинників, які визначають суму податкових надходжень, що є обов'язковою передумовою для виявлення причинно-наслідкових залежностей між економікою і податковими надходженнями.

За роки незалежності України з усіх державних систем найбільшої трансформації набула податкова система. За цей час пройдено шлях від тотального посилення податкового тягаря, коли занадто збільшувалася кількість податків, їхні ставки та база оподаткування, до надмірного звуження їхнього впливу на платників через скасування окремих податків або зниження ставок. Проте обґрунтовано визначених форм і змісту, адекватних економічному оточенню, нова податкова система так і не набула.

Це потребує періодичного перегляду нормативних засад оподаткування. Слабка дієвість цих альтернативних за напрямками та фрагментарних за змістом реформ і трансформацій супроводжується необґрунтованим розширенням кількості пільговиків, що створило своєрідну альтернативну легальну підсистему оподаткування, яка живе за своїми законами [2, c. 176]. Поряд з нею, як реакція ринку, виникла і нелегальна підсистема тіньової економіки. Ці три складові виявилися співставними за оборотами.

Таким чином, численні спроби винайти експериментальним шляхом оптимальну модель оподаткування не зменшили, а навіть загострили пов`язані з її функціонуванням проблеми. При цьому кожного разу нова практика оподаткування не ставала закономірним наслідком економічного аналізу, результати якого обґрунтовували б податкове реформування, не набувала характеру його вдосконалення. Навпаки кожного разу це був результат невдалих змін, неадекватних потребам економіки.

Ця безперспективна практика спроб і помилок повинна бути припинена. Замість неї за допомогою розробленої моделі чинної системи оподаткування, її зв'язків з економікою і бюджетом шляхом прогнозування і експертних оцінок має здійснюватись еволюційне вдосконалення системи оподаткування.

В управлінні сферою оподаткування в Україні особливе місце повинен посісти економічний аналіз [7, c. 387]. По-перше, він має служити інформаційною і методологічною основою для стратегічного аналізу сфери оподаткування у процесі її вдосконалення. Але для цього (і це, по-друге) він має виконувати внутрішню для органів податкової служби функцію моніторингу й аналізу економічного середовища і відтак - планування (прогнозування) податкових надходжень. І по-третє, на короткостроковому проміжку економічний аналіз слугуватиме обґрунтуванням бюджету. На даний час і перша, і друга, і третя функції вимагають серйозного вдосконалення. Так, замість моніторингу економічного середовища податкові органи здійснюють фактично лише моніторинг дисципліни платників податків та аналіз надходження платежів. Аналіз причинно-наслідкового зв'язку між параметрами економічної системи країни, галузей, регіонів, з одного боку, і фінансовим станом платників податків і платежами - з іншого, фактично відсутній. Відсутня також необхідна основа для аналізу зворотнього впливу стану системи оподаткування на стан і динаміку економічного середовища.

В цих умовах ні сфера оподаткування, ні економіка в цілому не можуть розглядатися як ефективно регульовані системи. Описана ситуація, крім проблеми загальної недосконалості, створює низку конкретних проблем як для податкових органів, так і для органів управління економікою та фінансами на центральному і регіональному рівнях. Механізм регулювання сфери оподаткування економічними методами замінюється адмініструванням [2, c. 139]. Податкові органи за своїм призначенням, структурою і функціями набувають характеру силової структури. Фінансові і економічні органи, у свою чергу, позбавляються як аргументації, так і необхідного інструменту бюджетного планування та формування економічної стратегії. Відтак ускладнюється їхня взаємодія із органами політичними.

Дослідження основних чинників, які визначають суму податкових надходжень, є обов'язковою передумовою виявлення причинно-наслідкових залежностей між економікою і податковими надходженнями.

3. Планування «знизу»

Для визначення податкових надходжень до бюджету треба користуватися якомога більш точними і обґрунтованими розрахунками, які повинні базуватися на планових передбаченнях. Ці передбачення треба починати з планування обсягів виробництва і всіх його складових кожного (особливо - великого) об'єкта оподаткування, з визначенням кількісних значень показників податкового обліку на підприємстві. Одержані розрахунки в кожній районній податковій інспекції спрямовуються в обласні податкові адміністрації, де в укрупнених значеннях (без деталізації за видами податків і зборів) служать основою для здійснення необхідних планових визначень обсягів надходжень у бюджет.

Треба зазначити, що це значний обсяг робіт, проте такі розрахунки складними будуть лише у перші роки їх здійснення. Далі, за умови використання інформаційних систем управління, вони не будуть вимагати великих трудовитрат [7, c. 253]. Адже планові розрахунку здійснюються за спрощеною схемою:

- планові показники розвитку;

- їх визначення за податковим обліком;

- пільги, знижки, квоти, обмеження;

- оподатковані кількісні значення виробничої програми;

- ставка оподаткування;

- сума податку до стягнення.

Для здійснення зазначених зрушень у системі оподаткування необхідно разом з оптимізацією ставок податків, обмеженням їх кількісного переліку, застосовувати важелі, які не дозволяють збільшувати ресурсоспоживання, стимулюють зростання матеріальної основи відтворення виробництва, забезпечують позитивні перетворення структури ціни та її об'єктивне визначення.

Проблема прогнозування податкових надходжень в Україні на сьогодні стоїть надзвичайно гостро, оскільки немає науково обґрунтованих і нормативно оформлених методик на макрорівні, регіональному рівнях і мікрорівні, які б давали можливість максимально точно розрахувати дохідну частину бюджету в частині податків [7, c. 323]. Це викликає значні розбіжності при порівнянні прийнятого бюджету на поточний період і поточних та кінцевих результатів. Дане питання вивчається й обговорюється в наукових і політичних колах, але протягом тривалого часу не досягнуто згоди щодо змісту, засобів і принципів створення методики прогнозування податкових надходжень в Україні.

4. Методи планування (прогнозування) податкових надходжень

Вирішення проблеми методів планування (прогнозування) податкових надходжень має декілька аспектів: юридичний, економічний, інформаційний і математичний.

Юридичний аспект полягає у законодавчому оформленні і затвердженні документа. Економічний - передбачає визначення економічних параметрів, як будуть покладені в основу розрахунку прогнозованих надходжень до бюджету в частині податків. Інформаційний аспект передбачає обгрунтування джерел інформації. Математичний аспект полягає у виборі оптимального методу (методів) обчислень.

Як прості, так і специфічні методи, передбачаючи збереження минулої тенденції розвитку, не враховують змін у податковій базі і ставках податків [7, c. 268]. Тому їх застосування може призвести до помилок у прогнозах. Більш обґрунтованим є побудова функції залежності податків від податкової бази.

Недосконалість існуючих методів обумовлена ретроспективністю даних кількісного характеру, які використовуються, екстраполяцією минулого. Ретроспективність та екстраполяція призводять до неточностей у прогнозах тому, що наявні стрибкоподібні та зламовидні зміни, пов'язані з розривами монотонності процесів, мають характер істотних нелінійних явищ. На цій основі виникає проблема передбачення. Обмеженість передбачення пояснюється тим, що будь-якій динамічній системі притаманне явище динамічного хаосу.

Саме тому, що передбачення навіть на короткострокову перспективу є проблематичним, необхідно зосередити увагу на критеріях, які дозволять покращити достовірність прогнозів. При вирішенні проблеми передбачення варто відштовхуватися від того, що наші можливості передбачення майбутнього визначаються ступенем розуміння теперішнього, а, отже, події теперішнього потребують детального вивчення, аналізу та синтезу.

Практично всі методи можуть дати прийнятні результати тільки в умовах статичного середовища.

Однією з актуальних проблем управління економікою на всіх рівнях (макроекономіка, галузева та регіональна економіка, мікроекономіка) є невизначеність впливу податкової системи на процес економічного розвитку. Але для того, щоб створити економічно ефективну систему оподаткування, насамперед, необхідно знати прямі залежності між економічними процесами і податковими надходженнями. Ця проблема у короткостроковому періоді перетворюється на проблему бюджетного планування, яка надалі переростає в проблему податкового менеджменту [2, c. 112].

На даному етапі розвитку податкової системи замість моніторингу економічного середовища податкові органи здійснюють фактично лише моніторинг платників податків та аналіз надходження платежів. Аналіз причинно-наслідкового зв'язку між параметрами економічної системи країни, галузей, регіонів, підприємств, з одного боку, фінансовим станом платників податків і платежами - з іншого, фактично відсутній. Відтак відсутня і необхідна основа для аналізу впливу стану системи оподаткування на стан і динаміку економічного середовища.

Зважаючи на вищезазначене, необхідно вирішити такі завдання [9, c. 185]:

- розглянути систему оподаткування як підсистему економіки, а економічний аналіз і прогнозування (планування) як методи економічного управління системою оподаткування;

- визначити об'єкти прогнозування (планування) податкових надходжень, зокрема параметри, які визначають величину податкових надходжень;

- проаналізувати параметри, які характеризують стан економіки на всіх рівнях (макроекономіка, галузева та регіональна економіка, мікроекономіка);

- систематизувати методи моделювання взаємозв'язків між економічними параметрами і параметрами податкових надходжень на регіональному рівні (район, область) та макрорівні (за секторами економіки);

- адаптувати методологію та інструментарій корпоративного управління, управління проектами та фукціонально-вартісного аналізу для прогнозування (планування) податкових надходжень на рівні підприємств - великих платників податків.

Вирішення проблеми на концептуальному рівні включає в себе дослідження чотирьох компонентів [10, c. 216]:

1. Інформаційна база: визначення економічних чинників, які впливають на податкові надходження і кількісних параметрів податкової системи, які підлягають впливу економічних чинників при розрахунку податків.

2. Визначення моделей і засобів для розрахунків впливу економічних чинників на податкові надходження на всіх рівнях податкової системи.

3. Технічне і кадрове забезпечення: визначення потреб у технічних засобах, спеціалістах аналітичних і експертних груп.

4. Нормативно-правове забезпечення: порядок впровадження рекомендацій у діяльність податкових органів.

Відповідно мають бути проведені наукові дослідження, виконані техніко-економічні обґрунтування і проектні розробки, здійснена апробація рекомендацій.

Передосновою прогнозування має бути визначення рівня податкового навантаження на кожне підприємство, кожну галузь. Питання визначення податкового навантаження є досить проблемним, тому що мобілізація на валовий доход є не зовсім об'єктивною, оскільки враховує матеріальні затрати, особливо в торгівлі, посередників.

Аналізу потребує показник реінвестування прибутку, що свідчить про достатню рентабельність чи низьку рентабельність. Також необхідно оцінити список підприємств, на яких прогнозується процедура банкрутства.

Окремим розділом при прогнозуванні бази оподаткування є аналіз стану (наявності) обігових коштів у підприємств, відхилення вхідних цін на сировину, паливо, матеріали від звичайних цін.

При прогнозуванні або визначенні бази оподаткування попередньо аналізується стан дебіторської та кредиторської заборгованостей в галузевому розрізі підприємств, яка у більшості має штучне походження і є прихованням тіньових доходів, що дозволяє забезпечувати достатній обсяг виробництва при недостатності обігових коштів. Таких прикладів у регіонів достатньо.

Необхідним є аналіз у динаміці, аналіз складових цін, особливо в частині витратної складової в розрізі галузей.

Доцільною також є побудова таблиць податкової складової (навантаження) в ціні на виробництво у співвідношенні до ціни виробництва та до створеного прибутку. Перед плануванням і прогнозними передбаченнями необхідно також напрацювати існуючі параметри, які регулюють виробництво (спонукальні, обмежувальні) [7, c. 201]:

- реєстр пільг, квот, інших преференцій по кожній галузі з урахуванням діяльності спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку та технопарків;

- визначення економічних чинників, які впливають на сплату податків і моделювання цього впливу.

Попередньо при прогнозуванні показників податкових надходжень необхідно мати дані за такими показниками:

- вартість продукції (товарів), собівартість, митна вартість тощо;

- ввізне мито (не адмініструється);

- тарифи, ціни;

- курс валют;

- валовий дохід (за галузями);

- валові витрати (за галузями);

- амортизаційні відрахування;

- ставки податків.

На базі визначених економічних параметрів (на рівні області, галузі), враховуються прогнозні показники податків, зокрема з ПДВ, податку на прибуток, акцизному збору, що у сукупності забезпечує відповідний відсоток.

5. Моделі методів економічного аналізу, планування (прогнозування) в оподаткуванні

Сьогодні не існує цілісних методик планування обсягів податкових надходжень до бюджету, а застосовуються методи планування (прогнозування) [10, c. 325]:

- факторний та кластерний аналізи, інші багатомірні моделі, в основу яких покладені взаємопов'язані зміни, у т.ч. надходження податків залежно від валового доходу та технічного рівня виробництва;

- кореляційні методи встановлення взаємозв'язку між групами елементів;

- імітаційні моделі, теорії гри (за різними сценаріями, ситуаціями);

- програмні розробки для оптимізації рішень (лінійне та нелінійне програмування, детерміновані методи).

Серед методів планування виділяються комплекси заходів (фактографічні, експектні, екстраполяційного прогнозування, цільового прогнозування, класифікації).

Прості та специфічні методи передбачають минулі тенденції розвитку і не враховують змін у податковій базі та ставках податків, їх застосування може призвести до помилок при прогнозах. Надійним і обґрунтованим є побудова функції залежності податків від податкової бази.

Необхідні критерії для покращення достовірності прогнозів. При цьому можливість передбачення майбутнього визначається ступенем розуміння теперішніх подій, які потребують детального вивчення, аналізу та синтезу.

Для аналітичних задач в умовах невизначеності застосовуються ймовірнісно-статистичні методи. Проте їх запровадження обмежується такими обставинами [10, c. 339]:

- необхідністю врахування чинників невизначеності, які мають нестатистичну природу (суб'єктивну оцінку);

- обмеження інформації, наявність суперечливої інформації, що ускладнює математику рішень.

Для практичного вирішення задач прогнозування застосовуються підходи та бази теорії нечітких мір (множин), що актуально в умовах відсутності достовірних даних.

Умовно кількість математичних методів прогнозування ділиться на класи (застосовані на диференційних та лінійних рівняннях методи теорії хаосу, фільтраційні, ігрові та експертні методи, поліномінальні методи (регресивного аналізу, ймовірнісні методи)).

Але ці методи малоефективні, вони передбачають незмінність умов розрахунку, що не відповідає дійсності, в якій умови динамічно змінюються. Тобто вони можуть дати результат тільки в умовах статичного середовища.

Приріст обсягу податкових надходжень може бути обумовлений двома причинами - зростанням податкової бази і змінами в оподаткуванні [7, c. 191]. Перший можна назвати автоматичним ефектом, другий - дискреційним.

Автоматичний ефект може бути розраховано шляхом використання коефіцієнта еластичності, тобто співвідношення темпів приросту податкових доходів до темпів приросту ВВП (ВДВ для області). Коефіцієнт еластичності покаже, як (на скільки відсотків) збільшиться сума податків при зростанні ВВП на один відсоток.

Список використаної літератури

1. Про державну податкову службу: Закон України від 04.12.1990 №509-Х11 (зі змінами та доповненнями) // zakon1.rada.gov.ua.

2. Білоус В.Т., Ніколаєв В.П., Чугаєв А.О. Аналіз податкових надходжень: проблеми методології: Монографія - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 231 с.

3. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т./ Редкол.: М.Я. Азаров (голова) та ін. - К.: НДФІ, 2004 - Т. 3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів: Монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. - 308 с.

4. Мірчев О. Розвиток податкового потенціалу в умовах трансформації бюджетної системи України: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.04.01 / Національний ун-т держ. податкової служби України. - Ірпінь, 2006. - 198 с.

5. Налогообложение: теории, проблеми, решения: Монография / В.П. Вишневский, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др.; Под общ. ред. В.П. Вишневского. - Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 501 с.

6. Пасенко В. Формування поняття «податковий потенціал регіону». Визначення його ознак та структури // www.rusnau-ka.com.

7. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи: Монографія / П.В. Мель-

ник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій та ін.; За ред. З.С. Варналія. - К.: Знання України, 2008. - 675 с.

8. Податковий потенціал регіонів України: теорія, методологій, оцінка: Монографія / За заг. ред. д.е.н. П.В. Мельник. - Ірпінь: Національний університет ДПС України. 2008. - 234 с.

9. Тарангул Л.Л. Оподаткування та регіональний розвиток (теорія і практика): Монографія - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 286 с.

10. Швабій К.І. Ефективність адміністрування податків в Україні: методологія та аналіз //

Фінансова система України: Зб. наук. праць. - Вип. 9. - Ч. 3. - Острог: Вид-во НАУ «Острозька

академія», 2007. - С. 527.

Размещено на Allbest.ru