Оцінка фінансового стану підприємства ПАТ "ПБК Славутич"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка фінансового стану підприємства ПАТ «ПБК Славутич

1. Зміст аналізу балансу

фінансовий вартість господарський вартість

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату.

Баланс складається із двох рівновеликих частин - активу і пасиву.

Актив - від латинського aktivus - діяльний, діючий.

Пасив - від латинського passwus - пасивний, недіяльний.

Однак ці терміни в бухгалтерському обліку втратили свій первісний смисл і тому мають певною мірою умовне значення.

В активі балансу відображаються вартість майна і боргових прав; в пасиві - джерела фінансових ресурсів і зобов'язання підприємства по позиках і кредиторській заборгованості.

Кожен із цих засобів і джерел покриття називаються статтею, а близькі за економічним змістом статті об'єднуються у розділи, а всередині їх-у групи.

Уміння читати й аналізувати баланс - означає знати зміст кожної його статті, способи її оцінки та взаємозв'язок з іншими статтями; характер можливих змін кожної статті і вплив їх на фінансовий стан підприємства.

Показники, які містяться в балансі підприємства (Ф №1), є моментними, тому аналіз лише за даними балансу проводиться за значеннями їх на початок і кінець звітного періоду. Загальний аналіз балансу підприємства включає: - порівняльний аналіз темпів зміни валюти балансу (підсумкове значення активу або пасиву); обсягу реалізації, величини прибутку;

- горизонтальний аналіз балансу;

- вертикальний аналіз балансу.

Фінансовий стан на відміну від фінансових результатів може бути встановлений не за будь-який період, а на певну конкретну дату цього періоду, оскільки система показників «Балансу» є моментною (система моментних показників).

Якщо в аналізі одночасно використовуються інтервальні і моменті показники (дані балансу), то останні слід умовно перетворити в інтервальні як півсуму значень на початок і кінець періоду.

Горизонтальний аналіз - це порівняння величин окремих статей, розділів і валюти балансу за кілька періодів, на підставі чого визначають напрямки і тенденції змін цих показників (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту). Цей аналіз називають також трендовим.

У першу чергу порівнюють валюту балансу за два і більше періоди, зростання якої у загальному випадку свідчить про позитивні зміни господарської діяльності. Водночас слід звернути увагу на те, за рахунок яких розділів або статей пов'язані ці зміни.

Якщо, наприклад, у активі балансу збільшились залишки грошових коштів (р. 230, р. 240), поточних фінансових інвестицій (р. 220), нематеріальних активів (р. 011), капітальних інвестицій (р. 040), виробничих запасів (р. 100) в межах нормативів, а в пасиві балансу - власний капітал (р. 380) та забезпечення наступних витрат і платежів (р. 430), доходи майбутніх періодів (р. 630), то це свідчить про поліпшення якості балансу.

З іншого боку зростання дебіторської заборгованості (p.p. 160 +> 210) в активі балансу і кредиторської заборгованості (р. 530 - р. 600), позик, не погашених в строк (р. 510), збитків підприємства (р. 350) - у пасиві вказує на певні проблеми у покритті поточних і майбутніх зобов'язань.

Зменшення валюти балансу на перший погляд «сигналізує» про деяке згортання діяльності підприємства. Однак такі висновки можуть бути зроблені лише тільки після ретельного аналізу причин такого згортання. Єдиний для всіх ситуацій діагноз поставити неможливо; у кожному окремому випадку необхідно виявити, що спричинило зменшення суми активів (пасивів). Багато чого залежить від того, по яких статтях спостерігається зменшення величини.

Так, якщо зменшення валюти балансу є наслідком так званого «чищення» балансу, а саме: звільнення від неефективних зв'язків з іншими суб'єктами, то це не означає поступове згортання діяльності підприємства і втрати платоспроможності.

Абсолютне і відносне зростання поточних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва і вплив фактору інфляції, але і про уповільнення обіговості капіталу, що робить необхідним збільшення його маси.

При вивченні структури запасів необхідно оцінити тенденції зміни виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів може бути наслідком:

- нарощування виробничої потужності підприємства;

- підтримання високого рівня продаж під час сезонної реалізації або необхідності створення страхових запасів;

- намагання захистити грошові кошти від знецінення в умовах інфляції;

- нераціонально вибраною господарською стратегією, внаслідок якої значна частина оборотного капіталу заморожена в запасах.

При вивченні структури поточних активів велика увага повинна приділятися стану розрахунків з дебіторами.

Високі темпи зростання дебіторської заборгованості свідчать про те, що підприємство використовує стратегію надання споживачам своєї продукції товарних позик і, таким чином, ділиться з ними частиною свого доходу. Внаслідок затримки платежів за продукцію підприємство вимушене брати кредити для забезпечення своєї виробничої діяльності, збільшуючи водночас власні фінансові зобов'язання. Все це свідчить про іммобілізацію частини оборотних засобів із виробничого циклу.

З огляду на вищевикладене в процесі оцінки балансу підприємства доцільно розрахувати коефіцієнт якості дебіторської заборгованості. Він обчислюється як відношення дебіторської заборгованості, строк оплати яких не настав, до її загальної суми.

Вертикальний аналіз дозволяє оцінити якість балансу з точки зору його структури і тенденції її зміни.

Обов'язковим елементом такого аналізу є формування динамічних рядів частки окремих статей або розділів активу і пасиву балансу, що дозволяє на підставі останніх оцінювати структурні зміни і прогнозувати ці зміни. Порівнюючи структурні зміни в активі і пасиві балансу, можна судити про зміни в джерелах притоку нових коштів і напрямках їх вкладення.

Розглядаючи позитивний і негативний вплив змін окремих статей на якість балансу, варто звернути увагу на грошові кошти та їх еквіваленти. Вважалось, що абсолютне зростання та збільшення питомої ваги грошових коштів в активах позитивно впливає на якість балансу. Однак у ринкових умовах суттєво змінюється оцінка характеру окремих статей, зокрема, грошових коштів. В теперішніх умовах підприємства повинні прагнути раціональніше використовувати вільні грошові кошти, надаючи позики, купуючи короткострокові цінні папери. Підприємства, зорієнтовані на ринкову економіку, зазвичай, здійснюють короткострокові і довгострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купуючи патенти, ліцензії та іншу інтелектуальну власність, що відображаються в статті «Нематеріальні активи».

Один з показників, який характеризує якість балансу, є також вартість реальних активів (виробничий потенціал), які включають:

- основні засоби (з залишкової вартості) - р. 030, ф. 1;

- незавершене виробництво - р. 120, ф. 1;

- виробничі запаси - p. 100, ф. 1;

- витрати майбутніх періодів - р. 270, ф. 1.

Якщо підприємство спроможне розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями за рахунок обігових коштів, то решта коштів, що залишилися в розпорядженні підприємства використовуються як робочий капітал.

Нормальною є ситуація, а відтак і фінансовий стан, коли оборотні активи більші короткострокових зобов'язань і, навпаки, анормальною є ситуація, коли підприємство не в змозі погасити короткострокові зобов'язання обіговими коштами.

Якість оборотних активів характеризує коефіцієнт чистих оборотних активів, який визначається як відношення чистого робочого капіталу до оборотних активів.

Узагальнююче вираження результату аналізу балансу відображається співвідношенням темпів зростання:

- основного капіталу і майна підприємства;

- оборотного капіталу і майна підприємства;

- оборотного і основного капіталу;

- реальних активів і майна підприємства;

- власного капіталу і джерел коштів;

- обсягу реалізації і майна підприємства;

- прибутку і майна підприємства.

При значенні коефіцієнтів більше одиниці можна зробити висновок про позитивну динаміку якості балансу.

Таким чином, умовою ефективної діяльності підприємства є оптимізація структури активів, гармонізація співвідношення між різними видами майна, а також вартістю майна і фінансовими результатами.

2. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства

Підприємством, що аналізується є ПАТ Пиво-безалкогольний комбiнат «Славутич».

Органiзацiйна структура Товариства включає до себе мережу з 4 представництв та 2 фiлiй. Представництва підприємства безпосередньо займаються реалізацією продукції на містах, ведуть договірну роботу з споживачами продукції, контролюють роздрібну торгівлю по містах.

Фінансова звітність підприємства складається відповідно національним Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, затвердженим МФУ, та іншим нормативно-правовим актам щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з дотриманням, відповідно до галузевих особливостей, методичних рекомендацій щодо застосування П(С) БО.

ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий й інший рахунки в установах банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, знак обслуговування й інші символи юридичної особи. Воно може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й виконувати обов'язку, виступати як позивач або відповідача в суді, арбітражному або третейському суді несучи при цьому відповідальність своїм майном.

Дляведення господарської діяльностіпідприємствомає необхідні будинки, спорудженнями, механізмами (варильний, бродильний цех, цех розливу пива, тарний цех, заводська котельня, компресорний цех, механічний цех, автогосподарство, адміністративне будинок), а так само земельною ділянкою площею 3,127 га.

ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» спеціалізується на виробництві й випуску пива. Однак, щоб знайти джерело фінансування капітальних вкладень для продовження технічного переозброєння заводу, освоєно виробництво безалкогольних напоїв.

Таким чином, основними видами діяльності ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» є виробництво й реалізація різних сортів пива й безалкогольних напоїв. З покоління в покоління передається майстерство пивоварства, у результаті протягом багатьох років смакові якості пива, виготовленого на пивоварному заводі, скоряють самих вимогливих шанувальників пива. Основнi види продукцiї: ПАТ «ПБК «Славутич» найсучаснiше пiдприємство України пивоварної галузi. Компанiя спецiалiзується на виробництвi пива та безалкогольної продукцiї. На даний час компанiя виробляє наступнi сорти пива: «Славутич», «Славутич Ice», «Ice-Mix» «Львiвське», «Tuborg», «Carlsberg», «Holsten», «Балтика», «Арсенал», «Хмiльне» та «Zatecky Gus». Свою продукцiю компанiя випускає в пляшках, кегах, ПЕТ-упакуваннi та алюмiнiєвiй банцi.

Основнi ринки збуту та основнi клiєнти, канали збуту, методи продажу та особливостi продукцiї: Продукцiя компанiї продається за дистриб'юторською системою по всiй територiї України, а також експортується у 21 країну свiту, ближнього та дальнього зарубiжжя. Дистрибуцiйна система нараховує близько 61 дистрибуторiв по всiй Українi. Окрiм того компанiя здiйснює прямi продажi. В основному, це супермаркети та гiпермаркети. Роздрiбних продажiв компанiя не здiйснює. Пивоварна галузь характеризується використанням новiтнiх технологiй, а також високим рiвнем конкуренцiї. Пивна галузь є привабливою з iнвестицiйної точки зору. Споживання пива населенням має тенденцiю до росту, базуючись на факті попередніх років.

3. Напрями аналізу фінансового стану підприємства (об'єктивна оцінка вартості господарських засобів, рівень ефективності використання засобів та джерел їх формування)

Фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.

Оцінка - це спосіб вартісного вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення, а калькуляція - спосіб вартісного вимірювання процесів придбання матеріальних цінностей, виробництва продукції, їх реалізації, а також окремих етапів процесу розширеного відтворення.

Оцінка господарських засобів (активів) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом бухгалтерського обліку і реальною основою його побудови.

У різних джерелах цей елемент методу бухгалтерського обліку визначено по-різному. Одні, визначають оцінку як спосіб вираження у грошовому вимірюванні господарських операцій, інші - як спосіб вирішення у грошовій одиниці витрат живої й уречевленої праці, вкладеної в окремі види засобів і процесів.

Ціна як грошове вираження вартості є базовою категорією при оцінці активів і господарських операцій. Будь-яка ціна складається з таких елементів: собівартості реалізації; накладних витрат (адміністративні, збутові тощо); прибутку; податків; торговельних націнок (знижок). Основою формування ціни виробника продукції є собівартість виробництва продукції. Визначення собівартості є прерогативою управлінського обліку.

В основу оцінки господарських засобів покладено оптові, роздрібні, середньозважені, розрахункові, облікові та інші ціни. Найбільш поширеними є оптові та роздрібні ціни. Оптові ціни - це ціни, за якими підприємство реалізує продукцію іншим підприємствам, збутовим чи торговельним фірмам. Оптова ціна підприємства включає: собівартість реалізації, накладні витрати, прибуток і податки. Роздрібні ціни - це ціни, за якими товари реалізуються споживачам. Вони включають оптову ціну підприємства та торговельну націнку (знижку) з метою покриття витрат обігу.

Головне завдання фінансового аналізу - своєчасно виявити й усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Звідси випливають і основні напрямки аналізу фінансового стану - вивчення причин, які негативно чи позитивно позначаються на фінансовому стані, підготовка проектів управлінських рішень щодо підвищення фінансової стабільності та платоспроможності підприємства, розробка заходів для оптимізації структури фінансових ресурсів і їх ефективного використання.

Завдання аналізу фінансового стану можуть бути різними залежно від цілей аналізу і специфіки підприємства. Ці завдання розв'язуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників з відокремлюванням таких основних підрозділів аналізу фінансового стану підприємства:

o аналіз балансу;

o аналіз майна і джерел його утворення (аналіз активів і пасивів);

o аналіз ліквідності та платоспроможності;

o аналіз фінансової стабільності;

o аналіз оборотності оборотних коштів;

o аналіз руху коштів;

o аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

o аналіз використання капіталу.

4. Загальна оцінка стану засобів підприємства

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.

У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацьовуванням засобів праці, постійною зміною умов їхнього відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів. Основні фонди підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки - за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану основних фондів - за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість основних фондів - це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Наприклад, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю його будівництва; первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, крім оптової ціни, включає витрати на його транспортування й установку на місці використання.

Відновлена вартість основних фондів - це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Зі зміною умов виробництва й цін на ті самі елементи засобів праці між первісною (початковою) та відновленою вартістю основних фондів виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку й поточного регулювання процесу відтворення основних фондів, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю.

Повна (первісна й відновлена) вартість основних фондів - це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.
Залишкова вартість основних фондів характеризує реальну їхню вартість, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаної роботи, наданої послуги).

Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів. Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

Показники стану основних засобів:

1. Коефіцієнт зношення основних засобів. Характеризує частку перенесеної вартості основних засобів на створений продукт (суми зносу) в повній вартості основних засобів. Розраховується за формулою:

2. Коефіцієнт придатності основних засобів. Характеризує частку не перенесеної вартості основних засобів на створений продукт (залишкової вартості) в повній вартості основних засобів.

З урахуванням фактичних результатів діяльності з 31.12.2010 по 31.12.2011 роки, стан основних засобів ПАТ «ПБК Славутич» характеризується:

1. Коефіцієнт зношення:

2010 = 973252 / 2757768 = 0,35

2011 = 1213570 / 3106128 = 0,39

Відхиленя=0,35-0,39=-0,04

2. Коефіцієнт придатності:

2010 = 1784516 / 2757768 = 0,65

2011 = 1892558 / 3106128 = 0,61

Віхилення=0,65-0,61=0,04

Первісна вартість основних засобів за звітний період 2011 р. складає 2757768 тис.грн., а знос-973252 тис.грн.

Після розрахунку даних показників можна сказати, що знос основних засобів на ПАТ «ПБК Славутич» зріс на 0,04%.Придатність, в свою чергу, зменшилася на 0,04%.

Отже, розраховані коефіцієнти свідчать про стабільну вартість основних засобів.

Аналіз структури засобів (активів) підприємства

Активи підприємства - це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку.

За даними «Балансу» ф. 1 господарські засоби необхідно згрупувати за економічними ознаками і порівняти в динаміці їхній склад і структуру та зробити відповідні висновки.

Таблиця 1. Структура засобів підприємства (активів) тис. грн.

№ п/п	Засоби	На початок року	На кінець року	Зміни (+, -)
		тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Необоротні активи: в тому числі: - нематеріальні активи (р. 010); - основні засоби (за залишковою вартістю) (р. 030); - капітальні вкладення (незавершене будівництво) (р. 020); - інші необоротні активи (р. 040, р. 045, р. 050, р. 060, р. 070)	10821 1784516 137159 11671	0,4 65,9 5,07 0,43	8155 1892558 70909 61604	0,28 63,93 2,39 2,08	-2666 108042 -66250 49933	-24,6 6,05 -48,3 427,83
2.	Оборотні активи: в тому числі: - запаси і витрати (р. 100 - р. 140); - грошові кошти; (р. 230, р. 240) - інші оборотні активи (р. 150 - р. 220, р. 250)	245361 352233 274833	9,06 13,01 10,15	196852 337447 726691	6,65 11,4 24,54	-48509 -14786 451858	-19,77 -4,19 164,41
3.	Вилучені активи (витрати майбутніх періодів) (р. 270)	4681	0,17	3562	0,12	-1119	-23,9
	Баланс (р. 280)	2707055	100	2960554	100	253499	0

Отже, дохід активів підприємства збільшився за рахунок оборотних активів, а саме: інші оборотні активи на 451858 тис. грн. В свою чергу запаси і витрати зменшилися на 48509 тис. грн та грошові кошти на 14786 тис. грн. Це зменшення відбулося за рахунок необоротних активів, в тому числі: нематеріальні активи на -2666 тис.грн. та капітальні вкладення на -66250 тис.грн.



Аналіз дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит.

Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Таблиця 2. Аналіз стану дебіторської заборгованості тис. грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+, -)
Розрахунки з дебіторами:
- за товари, роботи і послуги, строк сплати по яких не настав (р. 161)	118216	341266	223050
- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (р. 162)	(3996)	(4042)	(46)
- з іншими дебіторами (р. 170 - р. 210)	38401	49070	10669
Всього дебіторської заборгованості:	152621	386294	233673
Оборотні (поточні) активи (р. 260)	758207	923766	165559
Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів (%)	20,13	41,82	21,69

Отже, дебіторська заборгованість змінилася на 233673 тис. грн в кінцевому періоді. Це свідчить про те, що ріст заборгованості за товари, роботи та послуги сплачені в зазначені строки і не мають негативної оцінки.

Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів вказує на те, що з обороту ПАТ «ПБК Славутич» вилучено 21,69% від загальної суми оборотних активів. Це вилучення негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може спричинити фінансові труднощі на підприємстві.



Аналіз структури джерел засобів (пасивів)

Пасиви - це капітал - власність відповідної фізичної або юридичної особи на активи - майно і об'єкти (ресурси), які є на підприємстві, які контролюються підприємством в результаті попередніх (минулих) подій, та використання яких, як очікується, призведе до збільшення капіталу.

Таблиця 3. Склад і структура джерел формування засобів підприємства (пасивів) тис. грн.

Джерела засобів	На початок року	На кінець року	Зміни (+, -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Власні кошти: в тому числі: - статутний капітал (р. 300, р. 310) - інший власний капітал (р. 320 - р. 370)	1800123 949692 850431-	66,49 35,08 31,41-	2273194 1022433 1250761-	76,78 34,53 42,24-	47371 72741 400330-	2,63 7,66 47,07-
Позичені кошти: в тому числі:	888395	32,81	668565	22,58	-219830	-24,74
2.1 довгострокові зобов'язання (р. 480) в% до позичених коштів	362006	13,37	159188	5,37	-202818	-56,02
2.2 поточні (короткострокові) зобов'язання (р. 620) в% до позичених коштів	526389	19,44	509377	17,2	-17012	-3,23
2.2.1 Короткострокові кредити (р. 500) в % до позичених коштів	70363	2,59	0	0	-70363	-100
2.2.2 Інша кредиторська заборгованість (р. 510 - р. 610) в% до позичених коштів	456026	16,84	509377	17,2	53351	11,69
2.3 наступні витрати і платежі та доходи майбутніх періодів (р. 430 + р. 630)	18537	0,68	18795	0,63	258	1,39
Баланс (р. 640)	2707055	100	2960554	100	64028	100

Отже, власні кошти підприємства на кінець року збільшились на 47371 тис. грн. (2,63%) у порівнянні з початком. Кількість позичених грошей на кінець року зменшилась на 219830 тис. грн. (24,74%) за рахунок зменшення довгострокових зобов'язань, поточних зобов'язань та короткострокових кредитів.

Аналіз кредиторської заборгованості

Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк.

Аналіз власне кредиторської заборгованості починається з вивчення складу і структури кредиторської заборгованості за даними форми №1 «Баланс». Для цього розраховують питому вагу кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначають відхилення в структурі кредиторської заборгованості, установлюють причини змін її окремих складових і розробляють заходи для регулювання заборгованості, особливо тих її складових, які негативно впливають на діяльність підприємства.

Таблиця 4

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+, -)
Кредиторська заборгованість:
Короткострокові кредити банків (р. 500)	70363	0	-70363
Розрахунки з кредиторами:
- за товари, роботи, послуги, строк оплати яких не настав (р. 530)	303360	366991	63631
- з оплати праці (р. 580)	50	6048	5998
- з бюджетом (р. 550)	49904	113561	63657
- зі страхування (р. 570)	1	2112	2111
- з іншими кредиторами (р. 540, р. 560, р. 590, р. 600)	18555	18321	-234
Інші короткострокові пасиви (р. 510, р. 520, р. 610)	84156	2344	-81812
Всього кредиторської заборгованості: (р. 620)	526389	509377	-17012
Оборотні кошти (р. 260)	758207	923766	165559
Питома вага кредиторської заборгованості в загальній сумі оборотних коштів (%)	69,42	55,14	-14,28

фінансовий вартість господарський джерело

Аналіз кредиторської заборгованості тис. грн.

Отже, стан заборгованості на кінець звітного періоду зменшився на 17012 тис. грн. і склав 509377 тис. грн.

Такі зміни відбулися за рахунок зменшення короткострокових кредитів банків з 703363 тис.грн. до 0; збільшення розрахунків з кредиторами за товари, роботи послуги, з 303360 до 366991 тис. грн.; збільшення розрахунків з оплати праці з 50 тис. грн. до 6048 тис. грн.; збільшення розрахунків з бюджетом з 49904 тис. грн. до 113561 тис. грн.; збільшення розрахунків зі страхування з 1 тис. грн. до 2112 тис. грн.; та зменшення розрахунків з іншими кредиторами з 18555 тис. грн. до 18321 тис. грн.

Наведені вище дані свідчать про зниження фінансової стійкості підприємства за рахунок зменшення розрахунків з кредиторами.

Список літератури

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.

2. Положення про порядок складання фінансового плану державним підприємством (крім казенного) та контролю за його виконанням. Затверджений наказом Мінекономіки України від 27.05.2003 №137

3. П(С) БО 2 «Баланс». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87

4. П(С) БО 5 «Звіт про власний капітал». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87

5. П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87

6. П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87

7. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.

8. Івахненко В.М. «Курс економічного аналізу». Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ. КНЕУ 2000 р.

9. Козак В.Г., Козак В.Я. «Аналіз фінансового стану акціонерного товариства». Монографія. Київ Аграрна наука, 2000

10. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. 2000

11. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.

12. Кузина Е.Л., Сидорина Т.В. Финансовые результаты предприятия: Учет. Анализ. Аудит. Москва: ПРИОР, 1999

13. Лахтіонова А.А. «Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання». Монографія КНЕУ, 2001 р.

14. Мельник В.М. Основи економічного аналізу (короткий теоретико-методологічний курс): Навч. Посібник. - Ірпінь, 2000.

15. Серінова Т.М., Понікаров В.Д., Кознанова Є.П., Отенко І.П. Облік, аналіз і аудит: Навч. посібник. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003.

16. Тарасенко Н.В. «Економічний аналіз діяльності промислового підприємства». Навчальний посібник для студентів економічних вищих навчальних закладів. Київ 2000 р.

17. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. - К.: КНЕУ, 2000. - 412 с.

18. Фінанси підприємств. Підручник. 4-те видання (за ред. А.М. Поддєрьогіна) - К.: КНЕУ, 2002

19. Фінанси підприємств. Навчальний посібник (за ред. І.В. Зятковський) - К.: Кондор, 2003

20. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. Навч. посібник - 2-е вид., перероб. і доп. - Київ: ЦУЛ, 2002

21. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебник. - 2 - е изд., доп. и перераб. - М.: ИНФРА - М, 2002

Размещено на Allbest.ru

...