Інтегральна оцінка фінансового стану торговельного підприємства як індикатора його фінансової безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегральна оцінка фінансового стану торговельного підприємства як індикатора його фінансової безпеки

В.А. Гросул

О.В. Антонова

У ринкових умовах господарювання особливої важливості набуває об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства як індикатора його фінансової безпеки. Питанням оцінки фінансового стану підприємства присвячено безліч праць авторів різних країн. Засновниками розробки й розвитку цього питання вважають представників англо-американської школи (Р. Фоулк, Дж. Кеннон, Р. Сміт, Дж. Хорріган, фахівці фірми Дюпон і т.д.). У Росії останні дослідження з цих питань висвітлено у працях В.В. Ковальова, А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, О.С. Стоянової й інших авторів, в Україні - у працях І.О. Бланка, JI.О. Лігоненко, С.Ф. Покропивного, А.М. Поддєрьогіна, Т.Г. Беня, С.Б. Довбні та інших [1-4]. При цьому використовуються різні підходи та методології оцінки фінансового стану підприємства. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрями у діяльності підприємства й досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають можливості зробити обґрунтовані висновки про його фінансову безпеку у цілому.

Метою даної статті є обґрунтування методичного підходу до інтегральної оцінки фінансового стану економічного об'єкта з урахуванням специфіки торговельної галузі.

Для проведення інтегральної оцінки фінансового стану торговельного підприємства пропонується методика, якою передбачається декілька етапів (рис. 1).

Перший етап - визначення основних напрямів оцінки. На нашу думку, до таких напрямів доцільно віднести платоспроможність підприємства, його фінансову незалежність та ділову активність й рентабельність, оскільки вони у сукупності з різних точок зору характеризують фінансовий стан підприємства. Як відомо, за платоспроможністю можна оцінювати здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання. Фінансова незалежність характеризує, яким чином, за рахунок яких джерел і в якому співвідношенні підприємство формує свої ресурси, і дає змогу оцінити якість пасивів. Ділова активність свідчить про ступінь раціональності використання підприємством коштів.

Другий етап - вибір окремих фінансових коефіцієнтів за кожним з аналітичних напрямів.

Сукупність показників (індикаторів) фінансової безпеки підприємства, з одного боку, має входити до складу системи показників, які характеризують умовну структуру фінансової безпеки підприємства у складі наведених вище функціональних складових (підсистем). З іншого, індикатори фінансової безпеки підприємства мають бути водночас показниками системи індикаторів, які характеризують стан фінансової діяльності підприємства, тобто входити до її складу, оскільки відображають певний стан цієї безпеки і повністю базуються на показниках фінансової діяльності.

Рис. 1. Етапи проведення інтегральної оцінки фінансового стану як індикатора рівня фінансової безпеки підприємства

З системи показників, які характеризують стан фінансової діяльності підприємства, слід вибрати ті з них, які відповідають наступним вимогам:

за можливості алгоритм і формули розрахунку мають бути простими в обчисленні й розумінні. Відповідно до цього значення показників через спеціально побудовані математичні формули мають змінюватися від 0 (відсутність фінансової безпеки) до 1 (найвищий рівень фінансової безпеки), повинні бути суттєвими і значимими,

базуватися на чинній бухгалтерській та статистичній звітності,

бути оперативними для відповідного реагування на стан фінансової безпеки,

характеризувати якісний та кількісний стан фінансової безпеки у статиці і динаміці,

повно і комплексно охоплювати всі сторони фінансової діяльності підприємства, адекватно відображати фінансову діяльність підприємства в комплексі,

характеризувати достатню глибину і широту ретроспективи стану фінансової безпеки на основі постійного моніторингу,

бути тими з них, які застосовуються в плануванні, обліку і аналізі фінансової діяльності підприємства.

За рівнем платоспроможності має оцінюватися можливість виконання підприємством своїх поточних фінансових зобов'язань за рахунок різних щодо ліквідності видів активів. Для цього доцільно використовувати такі показники:

коефіцієнт покриття, який характеризує співвідношення оборотних активів підприємства з його поточними зобов'язаннями;

коефіцієнт поточної ліквідності, що характеризує здатність підприємства виконувати поточні зобов'язання за рахунок ліквідної частини оборотних активів (коштів та їхніх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості);

коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу оцінити можливість "миттєвого" виконання зобов'язань.

Для оцінки фінансової незалежності підприємства використовуються коефіцієнти автономії, фінансової стабільності й маневреності власного капіталу. Вони характеризують здатність підприємства фінансувати свою діяльність за рахунок власних і надійних джерел.

Найважливішою характеристикою фінансової незалежності підприємства є оцінка співвідношення власного і запозиченого капіталу. На нашу думку, найприйнятніший для такої характеристики коефіцієнт автономії, який оцінює частку власного капіталу у сукупному капіталі підприємства. Коефіцієнт забезпечення діяльності власними оборотним капіталом характеризує ступінь покриття оборотних активів власними джерелами коштів. Коефіцієнт маневреності характеризує частину власного капіталу, який набирає швидкообертової та ліквідної форми - форми оборотних активів.

Велике значення під час оцінки фінансової безпеки підприємства має його ділова активність та рентабельність, яка може бути відображена коефіцієнтом оборотності товарних запасів та рентабельності капіталу підприємства.

Виходячи з того, що найвагомішою складовою оборотних активів є запаси, головним чином, саме оборотність даного виду оборотних активів забезпечує безперервність відновлюваного циклу на торговельному підприємстві. При цьому, зростання коефіцієнта оборотності запасів в динаміці свідчить про зростання інтенсивності торговельної діяльності з точки зору отримання прибутку, що сприяє фінансовому зміцненню підприємства. І навпаки, уповільнення оборотності в результаті необґрунтованого нарощування запасів призводить до проблем з платежами

Автори наукових видань, присвячених питанням фінансового аналізу, діагностики та оцінки фінансової стану підприємств, акцентують увагу на тому, що саме коефіцієнт рентабельності капіталу є найбільш значущим для власників, кредиторів та інвесторів [5, 6]. Саме коефіцієнт рентабельності капіталу віддзеркалює спроможність керівництва використовувати всі наявні можливості для забезпечення розвитку підприємства.

Третій етап - визначення для кожного із коефіцієнтів критичного (нормативного) значення. Для більшості коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан підприємства, немає та й не може бути загально рекомендованих нормативів. Наведені у літературі критичні значення деяких коефіцієнтів платоспроможності й фінансової незалежності - дуже умовні орієнтири. Тому для забезпечення точності інтегральної оцінки критичні значення (нормативи) фінансових коефіцієнтів для конкретного підприємства в усіх напрямах мають розроблятися з урахуванням його галузевої належності й специфіки діяльності.

Четвертий етап - визначення вагомості окремих коефіцієнтів. Рівень вагомості, який характеризує важливість окремого коефіцієнта для об'єктивної оцінки фінансового стану, може суттєво відрізнятися залежно від виду діяльності підприємства та інших його особливостей. Більше того, для одного й того самого підприємства у різні періоди вагомість окремих коефіцієнтів може змінюватися. Тому для кожного підприємства на плановий період рекомендується визначати рівень вагомості окремих коефіцієнтів шляхом експертних оцінок фахівців.

П'ятий етап - формування узагальнюючих показників. Узагальнюючі показники розробляються за кожним із напрямів з урахуванням відібраних на другому етапі окремих коефіцієнтів та їх вагомості. Для формування комплексного узагальнюючого показника за кожним із окремих коефіцієнтів визначається ступінь досягнення критичного рівня як відношення фактичного значення до критичного. Усі узагальнюючі показники розраховуються за єдиною методикою. При цьому можливе використання двох методів їх розрахунку: як середня геометрична величина ступеня досягнення коефіцієнтами, що характеризують окремий напрямок оцінки, їх критичних значень (3.6) або як середня арифметична зважена (3.7):

фінансовий рентабельність торговий

де Кф, KK - відповідно фактичне і критичне значення і-го коефіцієнта;

- значущість і-го коефіцієнта.

Слід зазначити, що в процесі аналізу можуть бути розраховані й використані два види таких узагальнюючих показників. Перший характеризує фактичний рівень за кожним напрямом оцінки. Він розраховується за формулою (1) або (2) без будь-яких обмежень. Значення такого показника може бути меншим чи більшим за одиницю або дорівнювати їй. Безумовно, його підвищення є свідченням кращого рівня фінансового стану підприємства.

Але при використанні такого узагальнюючого показника можуть мати місце деякі вади. Tак, високе (більше за одиницю) його значення може бути досягнуто за рахунок суттєвого перевищення критичного значення одним або кількома коефіцієнтами за недостатнього рівня інших. Наприклад, при розрахунку рівня платоспроможності може мати місце підвищене значення коефіцієнта покриття за рахунок наднормативних товарних запасів. Водночас коефіцієнти поточної та абсолютної ліквідності знаходитимуться на значно нижчому за встановлені нормативи рівні. При цьому фактичний коефіцієнт платоспроможності може перевищувати одиницю, а підприємство не в змозі буде виконувати поточні зобов'язання через відсутність коштів.

Як виняток може розраховуватися так званий скоригований показник. При його визначенні висувається додаткова умова: співвідношення фактичного значення коефіцієнта і його критичного рівня не повинно перевищувати одиниці (3). Таким чином, це співвідношення береться без обмежень, якщо його рівень не перевищує одиниці. В іншому разі (тобто при перевищенні зазначеним співвідношенням одиниці) він дорівнює одиниці. Нормативні узагальнюючі показники розраховуються за формулами (1), (3) або (2), (3):

Розрахований таким чином узагальнюючий показник дає змогу оцінювати рівень досягнення усіх критичних значень. При використанні цього підходу кожний із показників, який входить до розрахункових формул (1) або (2), матиме значення менше за 1 чи таке, що дорівнює 1. Скоригований узагальнюючий показник дорівнюватиме одиниці, якщо усі коефіцієнти перебувають на рівні критичних значень або перевищують їх. У разі недосягнення хоча б одним коефіцієнтом необхідного рівня він буде менший за 1. Внаслідок цього скоригований рівень узагальнюючого показника має межі коливання від нуля до одиниці.

Таким чином, на п'ятому етапі формуються такі узагальнюючі показники: рівень платоспроможності, рівень фінансової незалежності й рівень ділової активності та рентабельності підприємства, характеристика яких наведена у таблиці 1.

Tаблиця I - Характеристика узагальнюючих показників рівня фінансової безпеки підприємства

Шостий етап - формування інтегрального показника фінансового стану підприємства з урахуванням усіх аналітичних напрямів. Інтегральний показник залежить від рівня платоспроможності, рівня фінансової незалежності та рівня ділової активності й рентабельності підприємства і визначається як їхня середня геометрична. Цей показник може також набирати фактичного і скоригованого виду залежно від того, які види узагальнюючих показників використовуються при його обчисленні. У першому випадку його верхній граничний рівень не обмежується, у другому він не перевищуватиме одиниці.

Інтегральний показник розраховується за формулами (4) або (5):

ді- коефіцієнти значущості відповідних показників;

РП - рівень платоспроможності підприємства;

ФН - рівень фінансової незалежності підприємства;

ДР - рівень ділової активності та рентабельності підприємства.

Запропонований підхід дає змогу комплексно оцінювати фінансовій стан підприємства та, відповідно, рівень фінансової безпеки за допомогою одного інтегрального показника. Залежно від цілей аналізу можуть розраховуватися та аналізуватися один або обидва показники.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій [Текст]: монографія/ Л.О. Лігоненко. -К. : КНТЕУ, 2001. -580с.

2. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент [Текст] / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика. - 2001. -576с.

3. Бень Т.Г. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства [Текст] / Т.Г. Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. - 2002. - №6. - С. 53-60.

4. Финансовый менеджмент: теория и практика мови [Текст]: учебник / Под ред. Стояновой Е.С. - М.: Перспектива. - 2002. - С. 189--208.

5. Васина А.А. Финансовая диагностика и оценка проектов [Текст] / А.А. Васина. - СПб.: Питер, 2004. - 448с.

6. Швиданенко Г.О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства [Текст]: монографія /Г.О. Швиданенко, О.І. Олексюк. -K.: КНЕУ, 2002. - 192с.

Размещено на Allbest.ru