Голосніченко Іван Пантелійович,

завідувач кафедри конституційного та адміністративного права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Актуальність теми дослідження. В усіх розвинутих країнах світу одним із атрибутів демократії є розвинуте законодавство, яке регулює фінансово-правові відносини суспільства. В Україні інститути фінансового права є ще недостатньо розвиненими. Це стримує розвиток господарської діяльності в державі, ставить перешкоди у розрахунках із Державним бюджетом України та державними цільовими фондами.

У практиці реалізації фінансово-правових відносин застосовуються різні методи і форми розрахунків. Однією із форм відстрочки сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету є застосування векселів у розрахункових відносинах, що регулюються фінансовим правом. Норми фінансового права щодо цих відносин являють інститут даної галузі права.

Ринкові реформи в Україні здійснили вплив на стан вексельних розрахунків і спонукають до здійснення змін у законодавстві стосовно порядку проведення безготівкових розрахунків.

Неврегульованість фінансово-правових відносин у сфері вексельного обігу ще наприкінці ХІХ століття спонукали вчених до дослідження теоретичних питань у даній галузі. В юридичній літературі правової школи дореволюційної Росії питання вексельного обігу досліджували вчені Г.Г. Шершеневич, П.П. Цитович, М.М. Агарков, Н.Д. Сілін, А.Н. Яснопольский.

Проблеми організаційно-правових та фінансово-правових відносин, що виникають при вексельних розрахунках, досліджувались у працях вітчизняних вчених: В.Б. Авер`янова, О.М. Бандурки, Д.А. Бекерської, Ю.П. Битяка, Л.Р. Білої, Л.К. Воронової, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, Н.Ю. Пришви, П.С. Пацурківського, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, Л.К. Царьової, В.К. Шкарупи та інших.

Вексельні розрахунки є однією із складових частин безготівкових розрахунків. Аналіз порядку проведення вексельних операцій та відповідності його законодавству є першим і найважливішим етапом у вдосконаленні розрахунків у державі. Використання вексельного обігу на даному етапі розвитку економіки через недослідженість фінансово-правових відносин призвело до ряду проблем у формуванні дохідної частини державного бюджету, зокрема: виникли труднощі виконання Державного бюджету України; ускладнився контроль за поточними доходами і видатками бюджетів усіх рівнів. Крім того, проблеми, що виникають при здісненні розрахунків векселями, обтяжуються неспроможністю або небажанням векселедавців оплачувати їх при пред'явленні.

Виходячи з викладеного вище, виникає пряма потреба в удосконаленні вітчизняного законодавства, що регулює застосування векселів при розрахунках суб'єктів господарювання із державним бюджетом та оподаткуванні прибутку суб'єктів господарювання, отриманих ними внаслідок проведення розрахунків векселями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає програмам діяльності Кабінету Міністрів України, які були прийняті у 2003-2005 роках, зокрема: Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість. Дієвість. Результативність” (затверджена Постановою Верховної Ради України № 729-IV від 17.04.03 р.), Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність” (затверджена Постановою Верховної Ради України № 1602-IV від 16.03.04 р.).

Спрямованість дисертаційного дослідження визначається Програмою наукових досліджень Національної академії державної податкової служби України відповідно до фундаментальної теми "Правові основи здійснення фінансового контролю Державною податковою адміністрацією України. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства" (державний реєстраційний номер 0102U000477), плану науково-дослідної роботи кафедри конституційного та адміністративного права транспортного університету на 2004-2005 рр.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення кола відносин, змістом яких є вексельні розрахунки, що підлягають регулюванню фінансово-правовими нормами, розробка теоретичних та практичних науково-обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на вдосконалення розрахунків за державними обов'язковими платежами.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

вивчити стан вексельних розрахунків в Україні і пов'язаних з ними організаційних та фінансово-правових відносин;

з'ясувати особливості стягнення державного мита за вексельні бланки;

дослідити питання оподаткування прибутків, отриманих від здійснення розрахунків векселями між суб'єктами господарської діяльності;

охарактеризувати функцію контролю Національного банку України за порядком обігу векселів у розрахунках між суб'єктами господарювання;

запропонувати шляхи удосконалення організаційних і фінансово-правових відносин, що виникають при вексельних розрахунках.

Об'єктом дослідження є організаційно-правові та фінансово-правові відносини у сфері безготівкових розрахунків векселями.

Предметом дослідження є регулювання фінансово-правовими нормами обігу розрахунків різними видами векселів між державними органами виконавчої влади і суб'єктами господарювання.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування у сучасній науці фінансового права. При проектуванні структури дисертаційної роботи незамінним став логічний метод, який дозволив перейти від поняття векселя до їх видів, розглянути складові та механізми вексельних розрахунків та різного роду порушень у організаційних та фінансово-правових відносинах, що виникають при вексельних розрахунках.

вексельний розрахунок фінансовий правовий

Системний метод використано при розробці понятійних і методологічних проблем під час здійснення вексельних розрахунків. Він дозволив розглядати розрахунки векселями як систему структурних елементів, що взаємодіють між собою та виконують певні функції стосовно один одного.

Історично-правовий метод дав змогу провести аналіз виникнення, становлення та подальшого розвитку організаційних та фінансово-правових відносин, що виникають при вексельних розрахунках. Метод порівняльно-правового аналізу дозволив провести вивчення теоретичних положень, матеріалів юридичної практики щодо відносин у сфері вексельних розрахунків.

Широке застосування у дисертаційному дослідженні знайшов метод прогнозування при розробці рекомендацій щодо удосконалення процесу здійснення організаційно-правових та фінансово-правових відносин в сфері вексельного обігу та пропозицій щодо створення системи податкових судів.

Дослідження окремих питань роботи зумовило необхідність використання статистичного методу для з`ясування ефективності норм, які регламентують фінансово-правові та організаційні відносини, що виникають при вексельних розрахунках.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти з державного управління та фінансового права, а також з питань вексельного обігу в Україні. При написанні дисертаційної роботи проаналізовано монографії та статті вітчизняних та зарубіжних авторів кінця ХІХ - початку ХХ століття, видання радянського та сучасного українського періодів з питань регулювання організаційних та фінансово-правових відносин.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно досліджено організаційні та фінансово-правові аспекти вексельних розрахунків в Україні, а також функції державного контролю за суб'єктами господарської діяльності при вексельних розрахунках між ними.

У процесі розв'язання поставлених задач отримано такі найбільш суттєві результати:

вперше у вітчизняній науці фінансового права дана комплексна характеристика особливостей оподаткування прибутків, отриманих у результаті здійснення господарських операцій із застосуванням векселів;

запропоновано заходи щодо унеможливлення несплати зобов'язань за вексельними розрахунками з державою, що пов'язані з особливостями стягнення державного мита за бланки векселів;

обґрунтована доцільність застосування комбінованих розрахунків з бюджетом, а також використання нових видів векселів;

сформульовано авторські пропозиції щодо нових форм контролю Національного банку України за проведенням розрахунків векселями та його реагування на відповідні порушення законодавства;

обґрунтовано необхідність використання векселів Державної податкової адміністрації України і казначейських векселів та запропоновано шляхи підвищення ефективності використання цих видів векселів для наповнення державного бюджету;

вперше зроблено висновок про необхідність запровадження державного реєстру опротестованих векселів;

запропоновано авторські критерії визначення способів реалізації норм фінансового права при вексельних розрахунків як об`єкта регулювання;

вперше узагальнено результати реалізації фінансово-правових норм, що регулюють відносини вексельних розрахунків в зарубіжних країнах та в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційному дослідженні, сприятимуть становленню та подальшому вдосконаленню організаційного та фінансово-правового регулювання відносин, що виникають при здійсненні безготівкових розрахунків векселями.

Сформульовані в дисертації теоретичні і практичні висновки та пропозиції можуть бути використані:

у науковій діяльності - для обґрунтування моделі організаційно-правових та фінансово-правових відносин у сфері вексельного обігу в Україні, яка б віддзеркалювала їх повноту, прозорість і нову якість, характерну для демократичного суспільства;

у законотворчій діяльності - як теоретичний матеріал для вдосконалення норм, що регулюють окремі види фінансово-правових відносин;

у навчальному процесі - при підготовці розділів підручника "Фінансове право" і "Банківське право”, посібника з курсу "Державні фінанси”;

у просвітницькій роботі - з метою правового виховання населення, підвищення рівня правової культури державних службовців.

Наукові положення, оцінки, пропозиції та висновки, отримані в результаті дисертаційного дослідження, можуть скласти підґрунтя для подальших наукових пошуків і розвитку законодавства у галузі фінансового права.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету (м. Київ). Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались під час проведення науково-практичної конференції "Фінансова та податкова система України: сучасний стан і шляхи вдосконалення" (2000 р., м. Ірпінь), науково-практичної конференції "Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (грудень 2000 р., м. Ірпінь), міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі" (травень 2001 р., м. Ірпінь), науково-практичної конференції "Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку) ” (грудень 2001 р., м. Ірпінь).

Запропоновані у роботі пропозиції щодо організації і регулювання фінансово-правових відносин, що виникають при безготівкових розрахунках векселями та оподаткування прибутків, отриманих від здійснення вексельних операцій були прийняті до впровадження:

Міністерством фінансів України при розробці проектів Бюджетного та Податкового кодексів України, а також як пропозиції щодо внесення змін до діючих законів України: "Про Національний банк України" і "Про банки і банківську діяльність”, "Про вексельний обіг в Україні" та нормативних актів Кабінету Міністрів України стосовно регулювання вексельного обігу та щодо створення в Україні Єдиної національної інформаційної системи "Вексель" (довідка №071-207 від 14.03.2003 р.);

як методика проведення спільних контрольних дій Державної податкової інспекції та Контрольно-ревізійного управління у м. Ірпінь, для роз`яснення суб`єктам господарювання діючого податкового законодавства у сфері безготівкових розрахунків векселями (довідка №1523/10/01-0 від 19.02.2003 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 4-х наукових статтях, розміщених у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 187 сторінок. Список використаних джерел складається із 189 найменувань, розміщених на 17 сторінках; додатки - на 3 сторінках.

Основний зміст роботи

Невирішеними залишаються проблеми використання казначейських векселів при наповненні дохідної частини Державного бюджету України. Внаслідок діяльності "Укрспецфіну" монополістами в обігу та оплаті векселів стали підприємства, що випускають високоліквідну продукцію і спроможні були проводити податкові та інші платежі до Державного бюджету грошовими коштами, зокрема: лікеро-горілчані заводи, тютюнові фабрики, виноробні заводи, організації та підприємства з видобутку та постачання газу і нафти. Операції з казначейськими векселями надавали можливість згаданим вище підприємствам уникати сплати обов'язкових платежів до Державного бюджету України грошовими коштами. Законодавство вимагає беззаперечної сплати податків і зборів підприємствами, що випускають високоліквідну продукцію, виключно в грошовій формі.

Доведено, що видача казначейського векселя є тим самим фінансуванням, яке автоматично збільшує дефіцит державного бюджету та зобов'язання держави в цілому. Але розмір дефіциту державного бюджету величина чітко визначена законодавством. Також чітко визначені і джерела фінансування бюджету. Використання казначейського векселя здійснювалось з порушенням фінансової дисципліни і призводило до безпідставного збільшення розміру дефіциту Державного бюджету України.

При обігу казначейських векселів забезпечення принципу достовірності стало проблемним через відсутність інформації про суми пред'явлених до оплати векселів. Останнім часом вексель Державного казначейства України перестав використовуватись у розрахункових відносинах, адже впроваджений механізм використання казначейських векселів порушував один з принципів, на яких ґрунтується бюджетний устрій, а саме - принцип достовірності.

Зроблено висновок, що неврегульованість відносин у сфері обігу векселів Державного казначейства України створили правову невизначеність, ліквідували прозорість при виконанні державного бюджету в частині погашення бюджетної заборгованості суб'єктами господарювання, усунули регіональні органи Державного казначейства від поточного фінансового контролю за доходами і видатками Державного бюджету України.

Але повна відмова від використання векселів Державного казначейства у фінансово-правових відносинах також призведе до негативних наслідків у діяльності суб`єктів господарювання, які дійсно потребують відстрочення сплати податків та інших платежів. Доведено доцільність створення оптимального фінансово-правового механізму обігу цього виду векселів.

Отже, широке використання казначейських векселів стало б додатковим імпульсом розвитку фінансово-правових відносин у сфері безготівкових розрахунків в Україні.

Запропоновано врахувати в Україні досвід Російської Федерації, де використовуються цінні папери, названі "складськими свідоцтвами”. Ідея застосування складських свідоцтв позитивна, але без досконалої законодавчої і нормативної бази неможливо будувати фіскальні проекти державного масштабу. Доведено необхідність у розробці комплексу законодавчих актів, які будуть регулювати фінансово-правові відносини, пов'язані з обігом складських свідоцтв, та визначити державні органи, які здійснювали б фінансовий контроль за даними операціями.

У підрозділі 2.2 "Проблеми обігу векселів Державної податкової адміністрації України" доведено, що проблема неплатежів і зростання боргових зобов'язань у суб'єктів господарювання стала невід'ємним атрибутом економіки України. Уваги заслуговують підходи центральних органів влади до вирішення проблеми неплатежів і наповнення державного бюджету за рахунок використання нових видів векселів, зокрема векселів Державної податкової адміністрації України та їх оподаткування. Видача податкового векселя застосовується в якості альтернативи сплати суми податкового зобов'язання, що виникає при імпорті товарів. Суб'єкт господарювання, працюючи з векселями Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України), отримує ряд переваг при здійсненні своєї діяльності, зокрема: а) використання векселя ДПА України є відстрочкою сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів, як мінімум, на тридцять календарних днів, а в деяких випадках - на більший термін; б) використання векселя ДПА України дозволяє платнику податку більш ефективно використовувати обігові кошти; в) платник податку на додану вартість має альтернативу при сплаті платежу: або грошовими коштами, або векселями.

Доведено, що процедура видачі податкового векселя має певні недоліки. Так згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України" оформлення податкового векселя за своїм бажанням здійснює платник податку на додану вартість. Бланк векселя видає банківська установа. У зв'язку з тим, що податковий вексель складається в трьох примірниках, то на банківську установу безпідставно покладаються витрати на видачу бланків векселів для суб'єктів господарювання. Запропоновано покласти витрати щодо оплати бланків векселів на суб`єктів господарської діяльності отримувачів векселів.

Законодавством передбачено право на отримання податкового векселя лише платникам податку, які мають довідку імпортера, а остання видається лише імпортерам з обсягом оподатковуваних операцій за останні 12 місяців на суму п`ять і більше мільйонів гривень. У роботі доведено, що таке положення відносин у ринкових умовах є недопустиме, оскільки воно порушує принцип рівності суб`єктів у правах на господарську діяльність.

Зроблено висновок, що всі платники податку на додану вартість, які займаються імпортом товарів, робіт та послуг, незалежно від обсягу оподаткованих операцій повинні мати право одержувати статус імпортера.

У даному підрозділі обґрунтована необхідність уточнення окремих положень "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 1 жовтня 1997 р. Запропоновано скасувати текст пункту 13 вказаного Порядку в існуючій редакції та викласти його в наступній: "При видачі податкового векселя в одному кварталі з оплатою в іншому, його погашення проводиться з урахуванням валютного (офіційного) курсу Національного банку України, що діє на день настання терміну платежу та ставок акцизного збору на момент видачі такого векселя”.

Доведено, що у назві і тексті Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України" використовується термінологія, що не встановлена законами України. Наприклад, у вітчизняних законах, що регулюють обіг векселів не передбачається операції "погашення”.

У вищезгаданому підзаконному акті запропоновано термін "погашення" замінити терміном "оплата” або в Законі України "Про обіг векселів в Україні" дати визначення поняття "погашення векселя”.

Запропоновано застосовувати метод податкового планування з метою систематичного наповнення за відповідними статтями доходів державного бюджету з урахуванням відстрочок і розстрочок щодо сплати коштів з використанням податкових векселів.

Висновки

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Одесская национальная юридическая академия, Одесса, 2005.

Диссертация является первым в Украине комплексным научным исследованием организационных и финансово-правовых отношений, которые возникают при вексельных расчетах между субъектами хозяйствования и государством. В работе рассмотрено становление вексельного оборота в Украине и связанных с ним организационно-правовых и финансово-правовых отношений, исследован механизм налогообложения при осуществлении вексельных расчетов, определены и проанализированы особенности взымания государственной пошлины за вексельные бланки.

Раскрыты основные проблемы расширения использования векселей при расчетах в хозяйственной деятельности и осуществления государственного контроля. Рассмотрены механизмы использования новых видов векселей при формировании Государственного бюджета Украины: казначейских векселей, банковских векселей и векселей Государственной налоговой администрации Украины.

Предложен механизм контроля Национального банка Украины за банковскими учреждениями, которые осуществляя предоплату за бланки векселей, реализовуют их субъектам хозяйствования. Показано, что использование предложенного механизма обеспечит систематическое наполнение денежными средствами части Государственного бюджета Украины в виде уплаты государственной пошлины за вексельные бланки.

Отмечается целесообразность ликвидации противоречий в решениях, принимаемых Государственной налоговой администрацией Украины, с нормами финансового и административного права, которые регулируют порядок организации работы в сфере налогообложения предпринимательской деятельности с использованием векселей. Изучены вопросы взымания налога на добавленную стоимость и таможенной пошлины при расчетах векселями. Предложены пути повышения эффективности исполнения этой функции органами Государственной налоговой администрации Украины.

Предложено внедрить в Украине новый институт судебной власти - налоговые суды. С этой целью предложено разработать и принять Закон Украины "О Налоговом суде Украины”, основным назначением которого должно стать судебное решение спорных вопросов, возникающих между участниками финансово-правовых отношений, в частности в сфере налогообложения прибыли, полученной в результате осуществления вексельных операций, с использованием всех инструментов финансового права.

С целью организации эффективного контроля за эмиссионными процессами, вызванными обращением векселей, предложено создать базы данных о выданных и оплаченных векселях.

Ключевые слова: банковское учреждение, вексель, вексельное обращение, казначейский вексель, налоговый вексель, банковский вексель, вексельные расчеты, организационно-правовые отношения, финансово-правовые отношения.

Baranov-Mohort S.N. Organizational and financially-legal relations which arise up at the bill calculations of exchange. - Manuscript.

Dissertation for the receipt of scientific degree of candidate of legal sciences in speciality 12.00.07 - management theory; administrative law and process; financial law; informational law. - Odessa National Academy of Law. Odessa, 2005.

Dissertation is devoted to the research of organizational and financially-legal relations which arise in bill settlements. In work becoming of bill circulation in Ukraine and organizational and financially-legal relations connected with it are considered, the mechanisms of taxation of bill settlements is explored, specific features of state customs payment for bill forms are discovered. The basic problems of expansion of bills usage in economic activity and the state control in this sphere are exposed. The mechanisms of usage of new types of the bills in formation of the State budget of Ukraine and budget expences realization are considered, such as exchequer bills, bank bills and bills of exchange of the State Tax Administration of Ukraine.

Key words: banking institution, bill, bill circulation, exchequer bill, tax bill, bank bill, bill settlements, organization and legal relations, financially-legal relations.

Размещено на Allbest.ru