Трансформація світової фінансової системи в контексті економічної глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація світової фінансової системи в контексті економічної глобалізації

глобалізація фінансовий система економічний

Суттєвим чинником, що визначає розвиток світового господарства, є глобалізація господарського життя із залученням усіх країни світу, відмінних за ступенем економічного розвитку і політичної потужності. Глобалізація є якісно самостійною й складною системою явищ і відносин, базується насамперед на такому потужному підґрунті, як її фінансова складова. Це зумовлено низкою об'єктивних факторів, а саме високою мобільністю капіталів, валюти через національні кордони, наростаючою масштабністю, диверсифікацією і інтеграцією міжнародних фінансових ресурсів, внаслідок чого формуються глобальна фінансова система та світова фінансова співпраця.

Формування глобальної фінансової системи призводить до послаблення державного суверенітету у фінансовій сфері і звуженню обсягу повноважень національних регуляторних органів. Прагнення держави діяти згідно національних інтересів, незалежно від рівня економічного розвитку, стикається з низкою викликів, найпотужнішим з яких є фінансова глобалізація. Об'єктивний зміст фінансової глобалізації складають різнорідні за їх походженням, сферам прояву, механізмам і наслідкам процеси, що дозволяє і вимагає розглядати, цілісну в її системності, але внутрішньо вельми суперечливу, як явище.

В цьому сенсі вирішального значення набуває пошук й опрацювання механізму адаптації країни у світовому фінансовому середовищі, створення системи заходів мінімізації негативних наслідків для національної економіки й застосування адекватних методик аналізу базового фінансового становища країни.

Дослідження питань стосовно розвитку економічної глобалізації та її вплив на сучасну фінансову систему знайшли широке відображення в працях як іноземних, так і вітчизняних науковців: Б.Балашши, Е.К.Роуза, Ф.Рута, П.Д.Сазерленда, Дж. Сороса, Дж.Т.Стюарта, та інших, які досить детально дослідили динаміку розвитку глобалізаційних процесів та їх взаємозв'язок із особливостями розвитку різних сегментів світової економіки.

В українській економічній літературі проблемам міжнародної економічної інтеграції та глобалізації, тенденціям та шляхам розвитку національних та міжнародних фінансових ринків присвячені роботи О.Білоруса, А.Гальчинського, Г. Климка, Д.Лук'яненка, З. Луцишин, Ю.Макогона, В.Новицького, О.Плотнікова, О.Рогача, В. Рокочої, А. Румянцева, А.Семенова, А.Філіпенка та інших.

Зазначеній проблематиці присвячені праці російських науковців Н.Іванова, В. Євстігнєєва, В.Іноземцева, О. Киреєва, М.Максимова, Л.Федякіну, С.Чабанова, Ю. Шишкова, та ін.

Проте, незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо різних аспектів створення світового фінансового простору під впливом фінансової глобалізації, потребує подальшого розвитку дослідження механізму впливу глобального фінансового середовища на національні господарства в залежності від типу соціально-економічних систем, що обумовило актуальність теми дослідження у теоретичному та практичному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: тем Г-01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках та пошук шляхів її підвищення» (номер держреєстрації 0101U005723), у рамках якої автором досліджено рівень інвестиційної привабливості регіонів України та запропоновано шляхи підвищення інвестиційного рейтингу України в загалі; Г06/53 «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер держреєстрації 0106U012484) - проаналізовано напрямки інтеграційної взаємодії України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розвиток теоретико-методологічних основ та розробка науково-практичних рекомендацій щодо визначення впливу глобалізації фінансової системи на національні господарства з урахуванням рівня економічного розвитку.

Досягнення поставленої мети роботи зумовило необхідність постановки і вирішення таких задач:

- дослідити особливості розвитку глобального інтеграційного процесу під впливом фінансової глобалізації;

- визначити характерні особливості процесів глобалізації світової фінансової системи;

- виявити характерні ознаки та дослідити структуру сучасної фінансової системи;

- проаналізувати структурні зміни у світових фінансових потоках в умовах фінансової глобалізації;

- визначити вплив сучасних процесів транснаціоналізації на розвиток світової фінансової системи

- здійснити оцінку інтеграції України до світової фінансової системи;

- визначити напрямки мінімізації впливу глобальних інтеграційних процесів на легалізацію тіньових потоків переливу капіталу;

- розробити напрямки розвитку регуляторного механізму світової фінансової системи в умовах економічної глобалізації;

- запропонувати напрямки оптимізації фінансової інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку.

Об'єктом дослідження є розвиток світової фінансової системи в умовах економічної глобалізації.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади та механізм інтеграції країн з різними типом економічних систем у світову фінансову систему.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів в області розвитку економічної глобалізації. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу (для обґрунтування закономірностей функціонування глобальних інтеграційних процесів); групування та класифікації (для дослідження механізмів розвитку процесів фінансової глобалізації та їх впливу на сучасний стан світової фінансової системи); метод статистичного аналізу, індексний метод (для аналізу тенденції розвитку світових фінансових потоків (за структурними ознаками) в умовах фінансової глобалізації); метод системного аналізу (напрямки розвитку регуляторного механізму світової фінансової системи в умовах економічної глобалізації); методи математичного аналізу (для оптимізації фінансової інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку).

Методологічною та інформаційною базою дослідження є фундаментальні положення теорій міжнародної економіки, транснаціоналізації; інтеграції, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань функціонування світової фінансової системи; періодичні видання; матеріали міжнародних конференцій; законодавчі акти України, що регламентують інвестиційну діяльність; звіти міжнародних організацій та Державного комітету статистики України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо умов і механізмів інтеграції національних економік до світового фінансового ринку і розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання міжнародного руху капіталу в умовах глобалізації.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено механізм оптимізації регулювання міжнародного руху капіталу, який передбачає розвиток відповідного регуляторного механізму світової фінансової системи на трьох рівнях: національному (на якому основну роль має відігравати законодавча база), міжнародному (на якому мають укладатись двосторонні і багатосторонні угоди), на наднаціональному (спрямований на створення сприятливих умов для реалізації економічних інтересів країн з різним рівнем економічного розвитку);

встановлено значний вплив рівня внутрішніх заощаджень на обсяги експорту інвестицій держави: по групі розвинутих країн збільшення норми заощаджень на 1% призводить до зростання відтоку ПІІ на 5,38%; по групі країн, що розвиваються - на 1,01%; по групі країн з перехідною економікою - на 3,82%; що зумовлює визначальний вплив рівня макроекономічного розвитку держав на ступінь інтеграції до світового фінансового ринку;

удосконалено

визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція»: запропоновано розглядати міжнародну економічну інтеграцію як процес зближення, переплетення, зростання національних економік і формування цілісного регіонального (міжнародного) господарського комплексу, що приймає форму міждержавних угод і який узгоджено регулюється міждержавними органами;

визначення поняття «глобалізація», а саме запропоновано розглядати глобалізацію як стан і як процес. Як процес глобалізація характеризується зростанням економічної відкритості країн, розвитком процесів транснаціоналізації, лібералізацією національних економічних режимів, розвитком і трансформацією світової фінансової системи, формуванням всесвітньої інформаційної мережі. Як стан економічна глобалізація визначає розвиток національної економічної системи, незалежної від дій того чи іншого уряду;

отримали подальшого розвитку:

визначення понять «фінансове середовище» і «фінансова система». На думку автора, світове фінансове середовище необхідно розглядати, перш за все, з точки зору територіального аспекту, на рівні фінансової взаємодії країн з різним рівнем економічного розвитку; світову фінансову систему - як сукупність світових фінансових ринків, світових фінансових інститутів (ТНК, ТНБ, міжнародні фінансові організації), взаємопов'язаних між собою у певному порядку через світові фінансові потоки;

визначення впливу процесів фінансової глобалізації на структуру економічної глобалізації (в цілому): встановлено, що під впливом фінансової глобалізації відбувається транснаціоналізація фінансових потоків і інтеграція національних фінансових ринків до світової фінансової системи, що дозволило визначити провідну роль конкурентоспроможності національних економік у залученні іноземного капіталу для розвитку фінансової інтеграції.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність Головного управляння економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка №138/23-07 від 18.04.2006р.) - створення і удосконалення механізму включення України у глобальний інвестиційний простір в умовах стратегічного розвитку регіону; Львівської обласної державної адміністрації (довідка №5/13-5903/-1-10 від 05.04.2006 р.) - обґрунтування переваги залучення іноземного капіталу через відкриття компаній з іноземними інвестиціями; відділу промисловості та розвитку територій Маріупольської міської ради (акт № 01-10/137 від 16.03.2006 р.) - механізм залучення інвестицій в промислові підприємства України; відділенням у місті Маріуполі Донецької торгово-промислової палаті (довідка № 383/16-01.07 від 13.05.2006 р.) - розроблена стратегія участі раїн з транзитивною економікою у світовому господарстві під впливом фінансової глобалізації.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використані в навчальному процесі Маріупольського державного гуманітарного університету МОН України при викладанні курсів «Міжнародна економіка» та «Інтеграція України в світову економіку» (довідка № 1998/01 - 20/05 від 12.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських конференціях і науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - м. Святогірськ 2005, 2004, 2003 рр.), «Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ» (м. Таганрог, Росія, 2005 р.; м. Свіштов, Болгарія, 2006); ІІ, І науково-практичних конференціях «Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону» (м. Маріуполь - 2004, 2003 рр.); І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (м. Маріуполь - 2005 р.); науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету (м. Маріуполь - 2005, 2004, 2003 рр.).

Публікації результатів дослідження. Всього за темою дисертації одноосібно опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,0 д.а., з них - 6 у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 д. а.,

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 186 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 164 сторінках друкованого тексту, включаючи 19 таблиць на 28 сторінках, 27 рисунка на 26 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку світової фінансової системи» досліджено сутність і особливості розвитку глобальних інтеграційних процесів, особливості глобалізації світової фінансової системи, її структуру і характеристики.

Дослідження теоретичних основ глобальних інтеграційних процесів дозволило зробити висновок, що єдиної теорії, яка б охоплювала різні сторони економічної інтеграції, не існує. На основі дослідження теорій неоліберального, ринково-інституціонального, дирижистського напрямків тощо, автором запропоновано власне визначення міжнародної економічної інтеграції: міжнародна економічна інтеграція - це процес зближення, переплетення, зростання національних економік і формування цілісного регіонального (міжнародного) господарського комплексу, що приймає форму міждержавних угод і який узгоджено регулюється міждержавними органами.

Встановлено, що поряд із загальновідомими передумови і факторами інтеграції до рушійних сил міжнародної економічної інтеграції належать: технології, політичний суверенітет, відкритість економіки, міжнародні інституції. Зроблено висновок, що інтеграції країн з перехідною економікою до світової системи буде сприяти їх співробітництво з такими ключовими суб'єктами міжнародної економіки, як багатонаціональні корпорації і транснаціональні корпорації. Дане співробітництво базується на крупних переливах капіталу з розвинутих країн до країн, що розвиваються, сприяючи зростанню національної економіки і покращенню здатності держави успішно взаємодіяти зі світовим господарством.

Оскільки глобалізація виступає особливим рівнем прояву міжнародної економічної інтеграції, запропоновано розрізняти глобалізацію як стан і як процес. Як процес вона характеризується зростанням економічної відкритості країн, розвитком процесів транснаціоналізацїї, лібералізацією національних економічних режимів, розвитком і трансформацією світової фінансової системи, формуванням всесвітньої інформаційної мережі. Як стан економічна глобалізація визначає розвиток національної економічної системи, незалежної від дій того чи іншого уряду.

З другої половини ХХ ст. домінуючу роль в інтернаціоналізації світової економіки, випереджаючи темпи розвитку світової торгівлі, почав відгравати міжнародний фінансовий капітал. Під впливом процесів фінансової глобалізації спостерігаються зміни в структурі економічної глобалізації: відбувається транснаціоналізація і інтеграція національних фінансових ринків до світової фінансової системи (рис.1).

Рис. 1. Міжнародна фінансова інтеграція як складова процесу глобалізації світового господарства

Глибина фінансової інтеграції найбільшою мірою залежить від рівня конкурентоспроможності національної економіки країни у залученні іноземного капіталу.

В результаті дослідження уточнено поняття «фінансове середовище» і «фінансова система». На думку автора, світове фінансове середовище необхідно розглядати, перш за все, з точки зору територіального аспекту, на рівні фінансової взаємодії країн з різним рівнем економічного розвитку. Світова фінансова система - сукупність світових фінансових ринків, світових фінансових інститутів (ТНК, ТНБ, міжнародні фінансові організації), взаємопов'язаних між собою у певному порядку через світові фінансові потоки.

Встановлено, що участь країн в процесах переміщення фінансових ресурсів визначається типом соціально-економічних систем, до якого належить національна економіка: промислово розвинуті країни, країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.

У другому розділі «Дослідження трансформації світової фінансової системи в контексті економічної глобалізації» проаналізовано структурні зміни світових фінансових потоків в умовах фінансової глобалізації, визначено вплив процесів транснаціоналізації на розвиток фінансової системи, здійснено оцінку інтеграції України до світової фінансової системи.

Фінансова глобалізація у сукупності з технічним прогресом створили умови для руху капіталу і посилення конкуренції на світових фінансових ринках, що зумовило зміни світового фінансового середовища в цілому. Динаміка експорту і імпорту капіталу випереджає темпи розвитку світової торгівлі, а розміри фінансового капіталу в 3,5 рази перевищують обсяги світового ВВП.

В структурі сучасної світової фінансової системи домінуюче положення займають високорозвинуті країни, які забезпечують 58,6% загального обсягу міграції капіталу в формі ПІІ. На долю країн з перехідною економікою припадає 5,4% загального обсягу ПІІ, що свідчить про початковий етап інтеграції даної групи країн у сучасній системі світового господарства.

Рівень розвитку фінансових ринків високорозвинутих країн привів до значного розвитку портфельного інвестування (табл.1), причинами чого є: глобалізація і лібералізація фінансових ринків, покращення економічного стану на багатьох ринках, що формуються, сприятлива глобальна макроекономічна кон'юнктура, інституціоналізація заощаджень і розвиток практики професійного управління активами; прогрес в інформаційно-комунікаційних технологіях.

Таблиця 1. Світові потоки капіталу по розвинутих кранах світу, 1997-2004 рр., млрд. дол. США

Аналіз ролі позичкового капіталу у розвитку світової фінансової системи (рис. 2) дозволив довести, що основна частка кредитних надходжень припадає на активи транснаціональних банків, головними дебіторами є розвинуті країни. Країни, що розвиваються, внаслідок низького рівня інвестиційної привабливості, відсутності достатнього рівня розвитку інфраструктури фінансового ринку, вимушені використовувати ресурси переважно кредитного, а не інвестиційного характеру, що загострює проблему зовнішньої заборгованості для даної групи країн.

Рис.2. Накопичений обсяг міжнародних банківських кредитів у 2000-2004рр., млрд. дол. США.

Основними суб'єктами міжнародних економічних відносин, що забезпечують постійний перерозподіл фінансових ресурсів, є транснаціональні корпоративні структури, діяльність яких зосереджена, перш за все, у високорозвинутих країнах, внаслідок чого експортерами прямих інвестицій є саме ці держави (рис. 3) при поступовому зростанні ролі ринків країн з перехідною економікою. При цьому основним способом залучення капіталу для країн з перехідною економікою є утворення компаній з іноземними інвестиціями.

Посилення впливу ТНК і ТНБ на трансформацію світової фінансової системи сприяє посиленню ролі банківського і промислового капіталу, посиленню конкуренції між країнами з різними типами соціально-економічних систем за залучення і розміщення інвестиційних к кредитних ресурсів.

Аналіз інтеграції України до світової фінансової системи дозволив встановити, що ПІІ в тих обсягах і структурі, в яких вони надходять в країну, не здатні суттєво вплинути на структурну перебудову її економіки, реальних зрушень на користь базових галузей не спостерігається. За цих умов зростає важливість використання власних інвестиційних ресурсів, серед яких автор особливу роль відводить активам пенсійних фондів і страхових компаній.

Рис.3. Участь країн в експорті ПІІ у 2000-2004рр., %

У третьому розділі «Механізм інтеграції країн до світової фінансової системи в умовах глобалізації» визначено напрямки мінімізації негативного впливу глобалізації на світові потоки капіталу, запропоновано розвиток регуляторного механізму світової фінансової системи в умовах економічної глобалізації, напрями оптимізації інтеграції національних економік у світову фінансову систему в контексті економічної глобалізації.

Розвиток глобальної економічної інтеграції призвів до того, що рух міжнародних фінансових потоків став практично неконтрольованим, при цьому швидке транскордонне переміщення величезних капіталів слугує основою для виникнення тіньової економіки. Для мінімізації даного негативного впливу глобалізації на світові потоки капіталу необхідним вбачається створення багатоцільового аналітичного центру фінансових розслідувань, який стане головним джерелом відповідної інформації, ініціатором і координатором боротьби з фінансовими злочинами.

З метою забезпечення ефективності перерозподілу світових фінансових ресурсів необхідним є розвиток відповідного регуляторного механізму світової фінансової системи на трьох рівнях: національному, міжнародному, наднаціональному (рис. 4).

Рис.4. Механізм оптимізації регулювання міжнародного руху капіталу

На національному рівні основну роль має відігравати законодавча база, яка має бути адаптована до міжнародного режиму, але при цьому зберігати положення, що передбачають державний контроль над допуском і діяльністю іноземних інвесторів до національної економіки. На міжнародному рівні мають укладатись двосторонні і багатосторонні угоди, які повинні регламентувати: визначення інвестицій і інвесторів; умови ввезення прямих іноземних інвестицій; характер заохочення інвестицій; загальні норми інвестиційного режиму; умови переведення платежів; вимоги до результатів господарської діяльності; порядок позбавлення інвестора прав власності; порядок вирішення спорів; норми поводження корпорацій. Оскільки посилення процесів фінансової глобалізації вимагає відповідної наднаціональної інституціональної основи, автором розроблено механізм оптимізації руху світових фінансових потоків на наднаціональному рівні, спрямований на створення сприятливих умов для реалізації економічних інтересів країн з різним рівнем економічного розвитку. Найважливіша роль в механізмі оптимізації руху світових потоків капіталу має відводитись фактору контролю.

Однією з якісних характеристик розвитку держави є рівень її інтеграції до світової фінансової системи. Розроблена автором економіко-математична модель оцінки впливу окремих макроекономічних показників на ступінь активності країн у світовій фінансовій системі дозволила виявити значний вплив рівня внутрішніх заощаджень на обсяги експорту інвестицій держави. Особливо високим цей показник є в групі розвинутих країн: збільшення норми заощаджень на 1 % призводить до зростання відтоку ПІІ в цій групі країн на 5,38%; для країн , що розвиваються і країн з перехідною економікою цей показник відповідно становить 1,01% і 3,82%.

В умовах фінансової глобалізації, що супроводжується появою нових учасників світової фінансової системи, таких як ТНК і ТНБ, міжнародна міграція капіталу набуває нових масштабів, спостерігаються нові форми вкладень. Глибина участі країни у цих процесах залежить, перш за все, від рівня власного макроекономічного розвитку, що підтверджується співставленням макроекономічних показників і обсягів експорту ПІІ: існує пряма залежність між зростанням рівня заощаджень і зростанням обсягів експорту ПІІ. Таким чином, покращення макроекономічного клімату дозволить країнам розширити експорт національного капіталу, особливо у вигляді ПІІ.

Висновки

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо напрямків удосконалення міжнародного руху капіталу, з урахуванням впливу глобалізації фінансової системи на національні господарства.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Як показали дослідження теоретичних основ глобальних інтеграційних процесів, єдиної теорії, яка б охоплювала різні сторони економічної інтеграції, і єдиного визначення цього поняття не існує. Автором запропоновано розглядати міжнародну економічну інтеграцію як процес зближення, переплетення, зростання національних економік і формування цілісного регіонального (міжнародного) господарського комплексу, що приймає форму міждержавних угод і який узгоджено регулюється міждержавними органами.

2. Дослідження сутності і особливостей розвитку інтеграційних процесів дозволило встановити, що поряд із загальновідомими передумовами і факторами інтеграції до рушійних сил міжнародної економічної інтеграції належать: технології, політичний суверенітет, відкритість економіки, міжнародні інституції.

3. Виходячи з того, що глобалізація виступає особливим рівнем прояву міжнародної економічної інтеграції, запропоновано розглядати глобалізацію як стан і як процес: як процес глобалізація характеризується зростанням економічної відкритості країн, розвитком процесів транснаціоналізації, лібералізацією національних економічних режимів, розвитком і трансформацією світової фінансової системи, формуванням всесвітньої інформаційної мережі; як стан економічна глобалізація визначає розвиток національної економічної системи, незалежної від дій того чи іншого уряду.

4. Встановлено, що глибина фінансової інтеграції найбільшою мірою залежить від рівня конкурентоспроможності економіки країн у залученні іноземного капіталу. Під впливом фінансової глобалізації спостерігаються зміни в структурі економічної глобалізації: відбувається транснаціоналізація фінансових потоків і інтеграція національних фінансових ринків до світової фінансової системи.

5. В результаті проведеного дослідження уточнено визначення понять „фінансове середовище» і „фінансова система»: Так, світове фінансове середовище необхідно розглядати, перш за все, з точки зору територіального аспекту, на рівні фінансової взаємодії країн з різним рівнем економічного розвитку; світову фінансову систему - як сукупність світових фінансових ринків, світових фінансових інститутів (ТНК, ТНБ, міжнародні фінансові організації), взаємопов'язаних між собою у певному порядку через світові фінансові потоки.

6. Аналіз структурних змін світових фінансових потоків в умовах фінансової глобалізації дозволив визначити домінуюче положення високорозвинутих країн в структурі сучасної світової фінансової системи - 58,6% загального обсягу міграції капіталу в формі ПІІ. Основними суб'єктами міжнародних економічних відносин, що забезпечують постійний перерозподіл фінансових ресурсів, є транснаціональні корпорації, діяльність яких зосереджена, перш за все, у високорозвинутих країнах, що зумовлює провідну роль зазначених країн як експортерів прямих інвестицій. Країни з перехідною економікою знаходяться на початковому етапі інтеграції до сучасної світової фінансової системи 5,4% загального обсягу ПІІ.

7. Аналіз інтеграції України до світової фінансової системи дозволив становити, що наявні прямі іноземні інвестиції не здатні суттєво вплинути на структурну перебудову її економіки, реальних зрушень в структурі ПІІ на користь базових галузей економіки не спостерігається. За цих умов зростає важливість використання власних інвестиційних ресурсів.

8. Запропоновано механізм оптимізації регулювання міжнародного руху капіталу, що передбачає розвиток відповідного регуляторного механізму світової фінансової системи на трьох рівнях: національному, на якому основну роль має відігравати законодавча база; міжнародному, на якому мають укладатись двосторонні і багатосторонні угоди; на наднаціональному, спрямованому на створення сприятливих умов для реалізації економічних інтересів країн з різним рівнем економічного розвитку.

9. За допомогою розробленої економіко-математичної моделі встановлено значний вплив рівня внутрішніх заощаджень на обсяги експорту інвестицій держави: по групі розвинутих країн збільшення норми заощаджень на 1% призводить до зростання відтоку ПІІ на 5,38%; по групі країн, що розвиваються - на 1,01%; по групі країн з перехідною економікою. - на 3,82%. Зроблено висновок, що глибина участі країн в процесах міжнародної міграції капіталу залежить, в першу чергу, від рівня власного макроекономічного розвитку.

Література

1. Гапонюк О.И. Характеристика современной системы регулирования иностранного инвестирования // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Славяногорск. - Донецк. - 2003. - С.482-484 (0,4 д.а.).

2. Гапонюк О.И. Миграция капиталов как условие развития процессов интеграции в мировом сообществе// Проблемы развития ВЭС и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов - Славяногорск. - Донецк. - 2004. - С.183-185 (0,4 д.а.).

3. Гапонюк О.И. Теоретические аспекты развития интеграционных процессов // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праць. Донецьк, ДонНУ, 2005. - С.195-198 (0,4 д.а.).

4. Гапонюк О.І. Перспективи інтеграції України до світового фінансового ринку // Збірник наукових праць «Економіка»: проблеми теорії та практика». Дніпропетровськ, 2005. - С.679-684 (0,4 д.а.).

5. Гапонюк О.И. Глобализация финансовой системы и её характерные особенности // Вісник Донецького університету. Сер. В: економіка і право, спецвипуск, Т.1. - Донецьк. - 2006. - С.373-377 (0,4 д.а.).

6. Гапонюк О.И. Место стран Юго-Восточной Европы и СНГ в современной финансовой среде.// Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов. Свиштов-Донецк: ДонНУ-СА «Д.А.Ценов». - 2006. - С. 314-317 (0,4 д.а.).

Размещено на Allbest.ru