Ефективність використання короткострокових кредитів аграрними підприємствами та шляхи її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ефективність використання короткострокових кредитів аграрними підприємствами та шляхи її підвищення

08.00.08 - гроші, фінанси та кредит

Київ - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Визначальною умовою сталого розвитку аграрного сектора економіки є забезпеченість суб'єктів господарювання необхідним обсягом фінансових ресурсів. Одним із найбільш істотних джерел їх формування є кредити комерційних банків, важливість постійного використання яких зумовлюється особливостями галузі. Становлення конкурентоспроможних підприємств і фінансова результативність їх діяльності визначальною мірою залежить від ефективності використання всіх економічних чинників, у тому числі і короткострокових кредитів.

Поступове подолання країною економічної кризи та збільшення обсягів державної підтримки сприяє розвитку сільськогосподарських підприємств, що позитивно впливає на зміцнення до них довіри комерційних банків, а відповідно, підвищення рівня забезпеченості кредитними ресурсами. Позитивні тенденції зумовлюють необхідність виміру впливу кредиту на результати діяльності позичальника, що дасть змогу визначити шляхи підвищення ефективності його використання.

У вирішенні даного питання зацікавлені всі учасники кредитних відносин, зокрема: кредитор, діяльність якого спрямована на отримання прибутку у вигляді відсотків за користування позикою; позичальник - для своєчасного розрахунку з банком та уникнення штрафів, втрати забезпечення й загрози банкрутства; держава, аграрна політика якої визначає пріоритетні напрями розвитку галузі.

Теоретичні та практичні аспекти кредитування аграрних підприємств висвітлено у працях вітчизняних вчених: В.М. Алексійчука, О.В. Гривківської, О.Є. Ґудзь, С.І. Кручка, В.І. Кравченка, П.А. Лайка, М.Й. Маліка, Д.В. Полозенка, П.Т. Саблука та ін. Ґрунтовне дослідження ефективності використання короткострокових кредитів здійснено багатьма вченими, серед яких: В.Г. Андрійчук, І.О. Бланк, Н.Г. Виговська, І.С. Гуцал, М.Я. Дем'яненко, О.В. Дзюблюк, В.О. Зайденварг, Л.О. Коваленко, Р.В. Корнєєва, Л.А. Костирко, Л.І. Кравченко, С.А. Кравченко, Л.А. Лахтіонова, І.В. Левчук, Г.П. Ляшенко, І.Д. Мамонова, О.М. Петрук, Л.М. Ремньова, Г.В. Савицька, Г.В. Саньков, О.С. Стоянова, І.Д. Ференц та ін. Аналіз наукових праць економістів-учених свідчить про відсутність єдиного розуміння проблеми й відповідної методики визначення ефективності використання короткострокового кредиту.

Розробка науково обґрунтованого підходу до визначення ефективності використання короткострокових кредитів, який би відповідав вимогам економічних реалій, був відносно нескладним у застосуванні для всіх учасників кредитних відносин, дозволить банківським установам знизити ризик неповернення кредитів і втрати фінансової стабільності, має важливе теоретичне та практичне значення. Крім того, це допоможе позичальникам спланувати свою діяльність на одержання максимально можливого прибутку та збільшення обсягів виробництва. Такий підхід сприятиме стабільному розвитку й підвищенню ефективності діяльності аграрних підприємств. Визначення ефективності використання короткострокових кредитів учасниками кредитних відносин дасть змогу на ранніх стадіях виявити негативні тенденції та своєчасно вжити стабілізаційних заходів.

Необхідність розв'язання зазначених та інших питань, що впливають на підвищення ефективності використання короткострокових кредитів, зумовили вибір теми й визначили актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами кафедри банківської справи Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету в межах науково-дослідної теми: «Розробка правового та методичного забезпечення нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» (номер державної реєстрації 0102U006415).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких основних завдань:

- розкрити теоретичні засади та економічну сутність ефективності використання короткострокових банківських кредитів;

- класифікувати методики визначення ефективності використання короткострокових кредитів і з'ясувати можливість їх застосування в сучасних умовах;

- проаналізувати сучасний стан забезпеченості сільськогосподарських підприємств короткостроковими банківськими кредитами та визначити ефективність їх використання;

- розробити методику розрахунку ефективності використання короткострокових кредитів;

- обґрунтувати пропозиції щодо напрямів розвитку короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств;

- запропонувати шляхи підвищення ефективності грошового кредитування через удосконалення його процедури, у тому числі супроводу залучених коштів суб'єктами кредитних відносин.

Об'єктом дослідження є механізм грошового короткострокового кредитування підприємств виробничої сфери.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти ефективності використання короткострокових банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами. Досліджування здійснювалося на матеріалах сільськогосподарських підприємств України з поглибленим вивченням у Київській області.

Методи дослідження. Основними методами, що були використані в процесі здійснення дисертаційного дослідження для вирішення поставлених завдань, є сукупність загальнонаукових і специфічних способів і прийомів, зокрема: абстрактно-логічний - в частині дослідження сутності ефективності використання короткострокових кредитів і методик її визначення; статистико-економічні, логічний, історичний та монографічний - при визначенні забезпеченості сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами та рівня їх ефективності; розрахунково-конструктивний, економіко-математичний, моделювання та експерименту - при розробці пропозицій щодо напрямів розвитку короткострокового кредитування, підвищення ефективності використання кредитних ресурсів і методичного підходу до її визначення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Колегії Рахункової палати, нормативні акти та звітність Міністерства аграрної політики, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інструкції та положення Національного банку України; статистичні дані Державного комітету статистики України, фінансова звітність господарств Києво-Святошинського та Бориспільського районів Київської області, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених, а також інформація, що має форму наукової продукції, розміщеної у світовій комп'ютерній мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами дисертаційного дослідження отримано теоретичні та практичні положення й рекомендації щодо вирішення важливого наукового завдання - підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів аграрними підприємствами.

Основні результати, одержані у процесі дослідження і становлять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- класифіковано методики визначення ефективності використання короткострокових банківських кредитів на групи: індексні, строкові, показники оборотності та диференціал фінансового левериджу;

- здійснено порівняльний аналіз методик ефективності використання короткострокових кредитів, за результатами якого обґрунтовано доцільність розрахунку частки фінансового результату, отриманого завдяки залученню короткострокового кредиту, співставного з його обсягом;

удосконалено:

- сутність поняття «ефективність використання короткострокового кредиту» як результату, що отримує позичальник завдяки використанню кредиту в розрахунку на одиницю залучених позикових коштів;

дістали подальший розвиток:

- принципи визначення ефективності використання короткострокових кредитів, що дають можливість провести необхідні розрахунки незалежно від періодичності кредитування підприємства;

- сукупність положень щодо реалізації пропозицій з поширення застосування таких інструментів і механізмів короткострокового кредитування, як овердрафт, кредитні закупки за заставними цінами, сільськогосподарська кредитна кооперація, що дозволить підприємствам галузі обрати раціональне джерело зовнішнього фінансування;

- положення щодо підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів через дотримання послідовності процесу залучення коштів із зовнішніх джерел, а саме: здійснення моніторингу грошових потоків для виявлення потреби в кредитних ресурсах, визначення ефективності кредитування та раціонального розміру залучення коштів з урахуванням умов їх надання, проведення постійного супроводу з періодичним аналізом ефективності використання кредитів і відображення одержаних результатів у кредитній справі окремим розділом.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовані положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження мають вагоме теоретичне та практичне значення, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності використання короткострокових кредитів. Одержані результати можуть впроваджуватися вищими закладами освіти у навчальному процесі та учасниками кредитних відносин.

Рекомендації щодо супроводу кредитів дозволять своєчасно виявити попереджувальні ознаки зниження кредитоспроможності, запровадити запобіжні заходи для мінімізації кредитного ризику та стабілізації фінансового стану позичальника. Наукові доробки автора одержали позитивний відгук і прийняті до використання АКБ «Форум» м. Київ (довідка №620/2.4 від 11.04.2005 р.). Порядок моніторингу кредитів і методичний підхід до визначення ефективності використання короткострокових кредитів отримали схвальну оцінку та прийняті до впровадження АБ «АвтоЗАЗбанк» м. Київ (довідка №642 (06.03.2007 р.). Пропозиції стосовно розрахунку ефективності використання кредиту, розвитку короткострокового кредитування та удосконалення його процедури прийняті Управлінням агропромислового розвитку та господарствами Києво-Святошинського (довідка №175 від 09.08.2007 р.) і Бориспільського (довідка №3-28-13 від 15.08.2007 р.) районів Київської області. Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Державної академії житлово-комунального господарства при викладанні дисципліни «Облік та аудит у банках» (акт про впровадження від 02.04.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні та розробці нових науково обґрунтованих теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання короткострокових кредитів аграрними підприємствами.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на науковій конференції «Актуальні проблеми вдосконалення підготовки фахівців аграрного сектора економіки» (м. Київ, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України» (м. Київ, 2005) та Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м. Київ, 2006), які проводилися у Національному аграрному університеті.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 одноосібних наукових працях загальним обсягом 2,96 д. а., у т. ч. 6 наукових статтях - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,16 д. а., 1 теза доповіді на науково-практичній конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок. Робота містить 19 таблиць на 14 сторінках, 12 рисунків на 6 сторінках, 23 додатки на 40 сторінках, 213 найменувань літературних джерел на 18 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об'єкт, предмет, визначено методи, наукову новизну, практичне значення, особистий внесок, наведено результати апробації та перелік публікацій.

У першому розділі «Теоретичні засади ефективності використання короткострокових банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами» узагальнено особливості кредитування підприємств галузі, досліджено теоретичні основи та уточнено економічну сутність ефективності використання короткострокових кредитів, класифіковано методики її визначення.

Особливості сільського господарства зумовлюють специфіку кредитування підприємств галузі. Зокрема, врахування циклічності виробничих процесів дає можливість заздалегідь спрогнозувати потребу в короткострокових кредитах, своєчасне залучення яких у повному обсязі є важливою умовою розвитку сільськогосподарських товаровиробників.

За даними комплексного дослідження сутності ефективності використання короткострокових кредитів визначено, що це поняття характеризує результат, що отримує позичальник завдяки використанню кредиту в розрахунку на одиницю залучених позикових коштів.

З метою обґрунтування доцільності практичного застосування методик розрахунку ефективності використання короткострокових банківських кредитів проведено їх класифікацію, виявлено притаманні їм недоліки та визначено основні індикатори рівня ефективності кредитних ресурсів.

За результатами комплексного аналізу теоретичних засад формування досліджуваних показників обґрунтовано, що кількість критеріїв ефективності використання позикових коштів не може обмежуватися лише дотриманням основних принципів кредитування, здійсненням контролю за своєчасним поверненням кредиту й подоланням простроченої заборгованості.

Виявлені особливості методик дозволили провести їх класифікацію. Зокрема, методики, в основу яких покладено порівняння різних факторів або даних звітного та базисного періоду віднесено до групи індексних показників. Методики, за якими визначається оборотність оборотних чи кредитних коштів, формують групу показників оборотності. Наступна група характеризується визначенням диференціалу фінансового левериджу. Прогнозування терміну користування кредитними ресурсами, після закінчення якого позичальник зможе розрахуватися з кредитором, віднесено до строкових показників.

Встановлено, що існуючим методикам притаманні певні недоліки, зокрема, застосування не досить точних назв як самих показників, так і їх складових; порівняння звітних даних з базовим періодом; співвідношення показників, визначених у відсотках.

Виявлено недоцільність застосування певних показників визначення ефективності використання короткострокових банківських кредитів. Зокрема показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства; використання коефіцієнта 0,5 замість податкового коректора при розрахунку ефекту фінансового левериджу, який, за твердженнями його розробників, характеризує зменшення рентабельності підприємства вдвічі при відмові від залучення позикових коштів; порівняння чистого прибутку із сумою сплачених відсотків за кредит; показників, в основу яких закладено дисконтування чистих грошових потоків; порівняння вартості кредиту поточного періоду з відсотковими ставками за минулий період.

У другому розділі «Стан та ефективність використання короткострокових банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами» досліджено стан забезпеченості підприємств банківськими кредитними ресурсами та ефективність їх використання позичальниками, запропоновано методичний підхід до визначення ефективності використання короткострокових кредитів.

У результаті аналізу стану забезпеченості підприємств галузі банківськими кредитними ресурсами виявлено позитивні тенденції у збільшенні їх обсягів майже у 5 разів за 2000-2005 рр., у тому числі за короткостроковими кредитами - у 3,3 рази.

Виявлено, що сприятливим фактором зазначених змін є не лише поступове зниження вартості кредитів з 54 до 17,2% та її наближення до рівня рентабельності сільськогосподарських підприємств, який відповідно становив 11,8 і 6,9%, а й запровадження державної підтримки позичальників (рис. 2).

Застосування механізму здешевлення вартості кредитів у 2000 р. дозволило призупинити спад виробництва, вивести більшість підприємств на рентабельний рівень діяльності та отримати перші за тривалий період прибутки. Так, у 2000 р. кількість прибуткових підприємств збільшилася на 6611, а збиткових - зменшилася на 6097, що позитивно позначилося і на результатах роботи сільськогосподарських підприємств по областях: збитки мали лише 7 областей, тоді як у 1999 р. - всі області. Сума прибутку в розрахунку на одне підприємство у 2000 р. зросла в 1,4 рази порівняно з попереднім роком, водночас сума збитку зменшилася в 0,3 рази. Натомість у 2005 р. зазначені показники відповідно становили 2,8 і 1,3 рази порівняно з 2000 р. Загалом, за досліджуваний період кількість прокредитованих підприємств на пільгових умовах збільшилася у 2,6 рази, на що виділено з бюджету понад 1 млрд. грн.

Обґрунтовано фактори впливу механізму здешевлення вартості короткострокових кредитів, який є вагомим інструментом державної підтримки, на забезпеченість сільськогосподарських підприємств банківськими позиками. Зокрема, позитивним чинником було визначення суми компенсації позичальнику залежно від вартості кредитів, що є більш суттєвим для нього, ніж розрахунок на базі облікової ставки Національного банку України, оскільки остання знизилася з 30,6% у 2000 р. до 9% у 2005 р. Проте встановлення граничної межі вартості кредитів і визначення витрат, під які надається компенсація, значно зменшує кількість позичальників за пільговими умовами.

Обґрунтовано, що повернення прив'язки до облікової ставки НБУ у 2007 р. при розрахунку компенсації дещо зменшує останню, оскільки максимальний розмір державної субсидії у 2004-2006 рр. становив близько 10%. Натомість теперішня ставка НБУ знаходиться на рівні 8,5%.

Виявлено позитивні тенденції до підвищення відповідальності позичальників щодо нецільового використання банківських кредитів, за якими здійснюється часткова компенсація їх вартості через встановлення вимоги повернути державні кошти, припинення надання підтримки протягом наступних трьох бюджетних періодів і нарахування пені в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку за кожен дань прострочення.

За аналізом методик ефективності використання короткострокових банківських кредитів встановлено залежність отриманих результатів від їх вибору. Особливі труднощі виникають у процесі застосування методик, складовими яких є сукупність показників, що ускладнює прийняття рішень і зумовлює необхідність проведення додаткових досліджень.

Визначено недоліки, що обмежують практичне використання методик. Так, застосування індексного методу унеможливлює проведення розрахунків, якщо підприємство не отримувало кредит у попередньому або базисному році, закінчило звітний період з протилежним фінансовим результатом порівняно з минулим, або вперше залучило кредит. Не можливо також визначити ефективність кредитування до моменту одержання кредиту; на обсяг реалізованої продукції, як складову показника, впливають власні потреби господарства, що не пов'язані з ефективністю використання позики.

Обґрунтовано недоцільність здійснення коригування заборгованості за короткостроковими банківськими кредитами на різницю між кредиторською та дебіторською заборгованістю, оскільки не враховується можливість значного погіршення фінансового стану дебіторів. Це посилює ймовірність непогашення їх заборгованості. Крім того, наявність значної як дебіторської, так і кредиторської заборгованості свідчить про неефективність управління в цілому.

Встановлено, що розрахунок середнього строку використання кредиту здебільшого відрізняється від фактичного стану платіжної дисципліни позичальника. Так, якщо за прогнозами господарство має погасити кредит у визначені строки, то за даними сільськогосподарських підприємств здійснюється пролонгація, і навпаки, якщо розрахунковий термін користування позикою більший, ніж за кредитним договором, це не є індикатором несвоєчасного її погашення.

Обґрунтовано неможливість визначення ефективності використання короткострокових кредитів при розрахунку прибутку, отриманого за рахунок позикових коштів у випадку, якщо позичальник мав збитки від операційної діяльності у досліджуваному періоді. В такому разі всі подальші розрахунки будуть характеризувати неефективне використання коштів. Проте на фінансовий результат від операційної діяльності впливає низка чинників, які безпосередньо не залежать від ефективності використання короткострокових кредитів. Крім того, ефективно використаний кредит може сприяти зниженню рівня збитковості позичальника, що не враховується у зазначеному показникові.

Визначення рівня ефективності кредитних ресурсів за досліджуваними методиками здебільшого потребує комплексного аналізу результатів діяльності позичальника, а також не дозволяє визначити ефективність позикових коштів до моменту залучення, що має бути передумовою їх ефективного використання.

За результатами проведеного емпіричного дослідження ефективності використання короткострокових банківських кредитів на прикладі сільськогосподарських підприємств обґрунтовано доцільність застосування методики, яка базується на зіставленні частки фінансового результату, отриманого завдяки використанню кредиту до обсягу позикових коштів, що й передбачають запропоновані формули:

; (1)

, (2)

де - зміна фінансового результату під впливом кредиту, грн;

- фінансовий результат за умови використання кредиту, грн;

- фінансовий результат без використання кредиту, грн;

КЕ - коефіцієнт ефективності використання короткострокових кредитних вкладень;

К - обсяг залученого кредиту, грн.

Для отримання більш точного значення коефіцієнта крім суми кредиту необхідно врахувати ще й витрати на його обслуговування. Тоді формула (2) набуває такого вигляду:

(3)

де В-витрати на обслуговування кредиту.

Запропонований методичний підхід дозволяє не лише визначити ефективність використання короткострокового грошового кредиту через порівняння фактичного фінансового результату, одержаного за умови залучення позики, з розрахунковим, який мав би місце у разі відсутності кредитних ресурсів; а й проаналізувати доцільність отримання коштів із зовнішніх джерел. Для визначення не лише абсолютного ефекту, а й відносного отриманий фінансовий результат доцільно порівняти з обсягом залучених кредитних ресурсів, що й передбачають наведені формули.

Такий підхід потребує чіткого визначення цілей використання короткострокового банківського кредиту та можливих економічних наслідків. Це дозволяє позичальникам спрогнозувати очікуваний прибуток від його залучення, раціонально спланувати свою діяльність, своєчасно виявити негативні відхилення від запланованих параметрів у процесі контролю за використанням позикових коштів для впровадження заходів щодо їх усунення.

Апробація запропонованої методики господарствами Києво-Святошинського та Бориспільського районів Київської області підтвердила доцільність та обґрунтованість її використання в практичній діяльності. Вона дозволяє визначити ефективність залучення й використання короткострокових банківських кредитів і встановити відхилення від запланованих параметрів, що наведено на прикладі сільськогосподарського підприємства ДСП «Чайка» філія «Дударків» Київської області Бориспільського району.

З'ясовано, що за даними досліджуваного підприємства, коефіцієнт ефективності, розрахований за прогнозованими показниками (- розрахунковий результат), становить 3,72, що характеризує ефективність та доцільність залучення короткострокового кредиту.

Визначення ефективності використання коштів за фактичними даними (коефіцієнт ефективності дорівнює 1,27) свідчить про зниження ефекту більше ніж у 4 рази, що дає можливість констатувати низький рівень ефективності використання банківського кредиту позичальником і підтверджує необхідність здійснення постійного супроводу суб'єктами кредитних відносин.

У третьому розділі «Шляхи підвищення ефективності використання короткострокових кредитів сільськогосподарськими підприємствами» запропоновано напрями розвитку короткострокового кредитування, удосконалення його процедури та супроводу.

З метою обґрунтування пропозицій щодо напрямів поліпшення фінансування аграрних підприємств узагальнено фактори, які стримують поширення таких інструментів і механізмів короткострокового кредитування, як овердрафт, кредитні закупки за заставними цінами, сільськогосподарська кредитна кооперація. Усунення їх дасть можливість позичальникам використати найбільш прийнятне джерело кредитних ресурсів у процесі діяльності.

Встановлено, що для розвитку механізму заставних цін на зерно доцільно збільшити кількість пунктів прийому збіжжя та знизити вартість їх послуг до прийнятного рівня; нарощувати обсяги державних закупок і встановлювати ціни у визначені законом строки на рівні, який би повністю відшкодовував витрати виробників; укладати угоди із зарубіжними країнами щодо встановлення сприятливого режиму зовнішньоторговельних відносин; інформувати через засоби масової інформації виробників щодо тенденцій на ринку зерна та напрями державної підтримки. Крім того, значно обмежують коло позичальників вимоги щодо відсутності заборгованості перед бюджетом та з орендної плати.

Визначено, що обсяги кредитування за овердрафтом за 1995-2006 рр. зросли майже у 119 разів, хоча їх частка в загальній сумі виданих кредитів суб'єктам господарювання залишається незначною (3% у 2006 р.). Це підтверджує доцільність їх розвитку та потребує законодавчого врегулювання питання щодо умов надання, переліку документів та критеріїв позичальників, оскільки нині комерційні банки здійснюють такі розрахунки, здебільшого керуючись власним досвідом.

Запропоновано напрями розбудови кооперативної кредитної системи, зокрема: доцільно створити фонд гарантування вкладів для її учасників; надавати державну підтримку через фінансову допомогу новоствореним кредитним спілкам; забезпечити навчання й інформування населення; посилити контроль за дотриманням чинного законодавства та фінансовими нормативами у процесі діяльності кредитних установ.

З метою підвищення ефективності використання короткострокових грошових кредитів запропоновано порядок їх залучення та використання.

Встановлено, що передумовою ефективного використання кредитних ресурсів є обґрунтоване визначення доцільності їх отримання потенційним позичальником, якому повинен передувати кваліфікований аналіз грошових потоків підприємства для розрахунку потреби у зовнішньому фінансуванні. Наступним етапом має бути дослідження ринку пропозицій позикових ресурсів з проведенням аналізу умов їх надання, строків, форм забезпечення, вартості і порядку здійснення розрахунків. Залучивши раціональний обсяг кредитних коштів, зважений на чинник ризику, необхідно постійно здійснювати їх супровід як банківським установам, так і позичальникам періодично аналізуючи рівень ефективності наданих (залучених) кредитів.

Визначено, що формування раціонального співвідношення між обсягом власних і позикових коштів при ефективному використанні короткострокового грошового кредиту сприятиме отриманню додаткового ефекту. Проте несвоєчасне задоволення потреби у фінансових ресурсах здебільшого негативно впливає на виробничий процес, якість, обсяг виробленої сільськогосподарської продукції та ефективність діяльності підприємства.

Обґрунтовано доцільність врахування зниження вартості кредитів на обсяг компенсації відсоткової ставки при визначенні суми необхідних до залучення із зовнішніх джерел позикових коштів. Крім того, таке врахування у деяких випадках змінює значення диференціалу фінансового левериджу з від'ємного на додатне, що дає підстави для прийняття позитивного рішення щодо кредитування позичальника.

За результатами дослідження впливу співвідношення між кредитними та власними коштами на ефект фінансового левериджу обґрунтовано зростання позитивного результату при збільшенні обсягу короткострокових грошових кредитів лише до певної межі. Подальше збільшення суми кредитних ресурсів призведе до зниження ефекту від їх залучення, що може негативно вплинути на фінансовий стан позичальника. Натомість наявність максимально можливого за обсягом короткострокового грошового кредиту супроводжується високим рівнем ризику. Це потребує прийняття зважених управлінських рішень, які базуються на раціональному збалансуванні прогнозованого рівня рентабельності та ризикованості діяльності позичальника.

Виявлено доцільність надходження державних субсидій через механізм часткової компенсації вартості кредитів сільськогосподарським підприємствам у визначені терміни сплати відсотків за позику, а не наприкінці року, як це відбувається на практиці, коли вже більшу частину відсотків сплачено й потреба у фінансових ресурсах значно знижена.

Аналіз стану використання короткострокових банківських кредитів дозволив встановити, що постійний супровід, у процесі здійснення якого виявляються відхилення від прогнозованих результатів діяльності та усунення негативних тенденцій, є обов'язковим чинником підвищення їх ефективності.

З метою удосконалення порядку супроводження грошового кредиту, який на початковому етапі включає встановлення кредитоспроможності позичальника визначено необхідність розрахунку ефективності його кредитування. Упродовж дії кредитної угоди до моменту остаточного розрахунку за позикою поряд із поточним аналізом фінансового стану позичальника, проведенням контролю за дотриманням строків розрахунків, станом поточних банківських рахунків клієнта, станом збереження заставленого майна, виявленням попереджувальних ознак зниження кредитоспроможності та впровадженням можливих заходів її відновлення слід визначати ефективність використання короткострокових кредитів, відображаючи її результати у кредитній справі окремим розділом. Обґрунтовано доцільність закріплення моніторингу кредитних ресурсів нормативною базою Національного банку України, що посилить вимоги до його проведення комерційними банками та унеможливить здійснення на власний розсуд кредиторів.

Висновки

кредит сільськогосподарський короткостроковий аграрний

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів аграрними підприємствами.

За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:

1. Ефективність використання короткострокового кредиту - це результат, що отримує позичальник завдяки використанню кредиту в розрахунку на одиницю залучених позикових коштів.

2. Характерні ознаки досліджуваних методик визначення ефективності використання короткострокових банківських кредитів зумовили їх поділ на чотири групи. До першої групи віднесено індексні показники, що розраховуються шляхом порівняння різних факторів та зіставлення даних звітного періоду з попереднім. В основу другої групи покладено показники оборотності оборотних і кредитних коштів. Розрахунок диференціалу фінансового левериджу характерний для показників третьої групи. Визначення терміну, за який позичальник зможе повернути кредитору основну суму боргу та відсотки за ним, належить до показників четвертої групи (строкові).

3. Встановлено принципи визначення ефективності використання короткострокових кредитів, які не доцільно застосовувати, зокрема: здійснення коригування заборгованості за короткостроковими кредитами на різницю між кредиторською та дебіторською заборгованістю, дисконтування грошових потоків; порівняння вартості позикових коштів за різні періоди, заміна податкового коректора коефіцієнтом 0,5 при розрахунку приросту власного капіталу. Визначено показники, які не характеризують безпосередньо рівень ефективності кредитів, а саме: оцінка фінансового стану позичальника, зіставлення прибутку з вартістю кредиту тощо.

4. Державна підтримка підприємств галузі, зокрема через механізм часткової компенсації вартості кредитів сприяє підвищенню рівня їх забезпеченості короткостроковими банківськими кредитними ресурсами. Вона надає можливість на кожну бюджетну гривню залучити близько 20 грн. додаткових фінансових ресурсів. Позитивний вплив застосованих заходів що супроводжувалися поступовим зниженням реальної відсоткової ставки за кредитами для сільськогосподарських підприємств з 54 до 17,2% при зростанні видатків бюджету на часткову компенсацію у 8,3 рази безпосередньо виявляється у тенденціях зміни таких показників за 2000-2005 рр., а саме: обсяги наданих короткострокових кредитів агропромисловим підприємствам підвищилися у 3,3 рази, пільгових - у 9,3 рази; кількість прокредитованих підприємств - у 2,6 рази. Це сприяло виведенню підприємств галузі на рентабельний рівень діяльності проти 100-відсоткової збитковості 1998-1999 рр.

5. Незважаючи на сприятливі тенденції у банківському кредитуванні недостатньо уваги приділяється ефективності використанню короткострокових кредитів, що знижує ефект від їх залучення. Сучасні методики визначення рівня ефективності кредитних ресурсів здебільшого не відповідають об'єктивним вимогам товаровиробників, що спричинено отриманням протилежних результатів за досліджуваними показниками й зумовлює необхідність комплексного вивчення впливу залучених кредитів на результати діяльності позичальника. Це пояснює доцільність впровадження методики, що базується на визначенні частки фінансового результату, отриманого завдяки залученню короткострокового кредиту порівняно з його обсягом. Відмітною рисою запропонованої методики є можливість її застосування, як до моменту укладання кредитної угоди для визначення доцільності залучення кредиту, так і ефективності його використання. Такий підхід слугуватиме базовою основою для прийняття зважених управлінських рішень щодо доцільності залучення позикових коштів та ефективності їх використання.

6. Незважаючи на значний розвиток банківської системи за роки незалежності держави, залишається недостатньо поширеним використання такого інструменту кредитування аграрних підприємств як овердрафт, частка якого в загальному обсязі кредитних ресурсів, наданих суб'єктам господарювання за 1998-2006 рр., зросла лише з 0,5 до 3%, що зумовлює доцільність законодавчого врегулювання даного виду розрахунків. Низький рівень капіталізації комерційних банків і притаманний аграрним підприємствам високий кредитний ризик є вагомими індикаторами доцільності розбудови кредитної сільськогосподарської кооперації через запровадження державної фінансової та інформаційної підтримки, закладання фонду гарантування вкладів учасників, удосконалення моніторингу операцій кредитних спілок; збільшення кредитних закупок за заставними цінами шляхом встановлення прийнятних цін у визначені терміни, надання інформаційного забезпечення, сприяння збільшенню кількості пунктів прийому продукції та експорту.

7. Діючі процедури короткострокового грошового кредитування є суттєвим фактором підвищення рівня його ефективності. Зокрема через запровадження певного порядку залучення та використання позикових коштів, а саме: отриманню кредитних ресурсів позичальником має передувати кваліфіковане визначення розміру та доцільності їх залучення скоригованих на ризик втрати кредитоспроможності з урахуванням умов його надання та часткової компенсації вартості, удосконалення моніторингу кредиту в частині визначення рівня його ефективності використання, встановлення негативних відхилень з урахуванням попереджувальних ознак погіршення фінансового стану позичальника, запровадження стабілізаційних заходів, порядок реалізації яких має бути сплановано заздалегідь.

Размещено на Allbest.ru