Оподаткування прибутку підприємств та його вплив на інвестиційну діяльність в ринкових умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оподаткування прибутку підприємств та його вплив на інвестиційну діяльність в ринкових умовах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Концепція реформування податкової системи України, розроблена на період до 2015 року, передбачає проведення цілісної та системної реформи у сфері оподаткування, виходячи із стратегічної мети - побудови конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство. Для досягнення поставлених цілей пріоритетного значення набуває використання податкової системи для активізації інвестиційної діяльності. Разом з тим, чинний механізм оподаткування прибутку, що володіє найбільш суттєвими регулятивно-стимулюючими характеристиками, сьогодні не відповідає пріоритетам стратегічного курсу. У зв'язку з цим, особливого значення набуває вдосконалення цього механізму з метою підвищення ефективності його впливу на інвестиційну діяльність підприємств.

У західній фінансовій науці проблеми впливу оподаткування прибутку корпорацій на інвестиційну діяльність досліджуються достатньо активно. Зокрема, варто відзначити роботи таких вчених, як Е. Аткінсон, А. Ауербах, Д. Йоргенсон, М. Кінг, В. Лейбфріц, Е. Мендоза, Дж. Мінц, Дж. Стігліц, М. Фелдстайн, Д. Фулертон, А. Харбергер та ін. В той же час у дослідженнях зарубіжних фахівців відсутня одностайність щодо розуміння необхідності цього податку та в доцільності застосування інвестиційних податкових пільг.

Окремі аспекти цієї проблеми ґрунтовно висвітлені в сучасній економічній літературі: це стосується, зокрема, праць вітчизняних науковців В. Андрущенка, В. Вишневського, А. Даниленка, О. Данілова, Л. Демиденко, Я. Жаліла, Ю. Іванова, С. Каламбет, А. Крисоватого, В. Мельника, П. Мельника, С. Онишко, А. Скрипника, А. Соколовської, Л. Тарангул, В. Федосова, Л. Шаблистої, К. Швабія, С. Юрія та інших. Однак у вітчизняних дослідженнях недостатньо приділяється увага аналізу ефективності пільгових режимів оподаткування прибутку підприємств, оцінці впливу податкової амортизації на інвестиційні процеси в державі.

Вагомість окресленої проблематики, її теоретична та практична значущість зумовили вибір теми наукового дослідження, постановки мети та завдань, визначили напрям і логіку дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри державних фінансів Національного університету державної податкової служби України у межах теми «Дослідження бюджетно-податкової політики в сучасних умовах та шляхи її удосконалення» (номер державної реєстрації 0102U001155) - особисто автором здійснені теоретичні узагальнення та розроблені практичні рекомендації щодо удосконалення оподаткування прибутку підприємств, спрямовані на активізацію їх інвестиційної діяльності.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних основ та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму оподаткування прибутку з метою підвищення ефективності його регулятивно-стимулюючої дії на інвестиційну діяльність підприємств.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- дослідити історичні витоки становлення прибуткового оподаткування юридичних осіб та виявити на цій основі його місце у фіскальній політиці;

- розкрити економічний зміст поняття «податок на прибуток підприємств» та виявити потенціал його інвестиційного стимулювання;

- узагальнити напрями впливу податку на прибуток на основні складові інвестиційної діяльності підприємств;

- проаналізувати розвиток інвестиційних процесів та визначити ступінь впливу на них чинного механізму оподаткування прибутку підприємств в Україні;

- дослідити пільгові режими оподаткування прибутку підприємств і визначити їх ефективність для держави та бізнесу;

- оцінити вплив податкової амортизації на інвестиційні процеси та на основі цього розробити концепцію реформування амортизаційної політики;

- визначити податкові стимули до інвестування та обґрунтувати доцільність застосування інвестиційних пільг з податку на прибуток підприємств на основі економіко-математичного моделювання;

- розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств в частині стимулювання інвестиційної діяльності.

Об'єкт дослідження - система фінансових відносин, що виникають між суб'єктами господарювання та державою в процесі оподаткування прибутку підприємств.

Предмет дослідження - податок на прибуток підприємств і його вплив на інвестиційну діяльність підприємств.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. У процесі дослідження історичних аспектів функціонування податку на прибуток використано метод наукової абстракції; для дослідження ролі та сутності податку на прибуток підприємств - методи якісного аналізу і синтезу, індукції і дедукції; для характеристики структури і динаміки фінансових відносин між суб'єктами господарювання і державою у процесі справляння податку на прибуток - методи кількісного аналізу економічних показників (спостереження, порівняння, групування, структурування та узагальнення); для дослідження впливу оподаткування прибутку підприємств на їх інвестиційну поведінку і доходи бюджету - кореляційно-регресійний аналіз та економіко-математичне моделювання.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють податкові та інвестиційні процеси в Україні; монографічні дослідження і наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів; статистичні матеріали та результати одноразових статистичних спостережень Державного комітету статистики України; звітні та оперативні дані Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Національного банку України; аналітичні доповіді, результати опитування проведені міжнародними фінансовими інститутами (Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк); електронні ресурси світової мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві наукові результати дослідження, що містять елементи наукової новизни полягають у такому:

вперше:

- визначено критерій фіскальної ефективності пільг щодо податку на прибуток підприємств як співвідношення між втратами доходів бюджету та його майбутніми доходами, зумовленими зростанням прибутків підприємств внаслідок надання податкових пільг; на цій основі встановлено, що надання пільг сприяє у довгостроковому періоді розширенню бази оподаткування, дисконтованої на індекс інфляції;

- запропоновано поетапну реалізацію інвестиційної податкової пільги прямої дії через упровадження на першому етапі інвестиційної знижки, а на другому - інвестиційного податкового кредиту, що в сукупності забезпечить поступове підвищення інвестиційної активності бізнесу відповідно до пріоритетів економічного розвитку держави;

удосконалено:

- тлумачення поняття «податок на прибуток підприємств» як інструмент фіскальної політики держави, який за своїм сутнісним наповненням являє собою вилучену частину прибутку законодавчо закріпленої категорії платників до централізованого фонду грошових ресурсів держави, а за своїм призначенням - субстанцію для створення ефективної системи регулювання взаємовідносин суб'єктів господарювання з бюджетом і є невід'ємним атрибутом регулювання та стимулювання інвестиційних процесів в економіці;

- підходи до нарахування податкової амортизації шляхом поєднання методу залишкової вартості (в перший рік експлуатації об'єкта) з прямолінійним методом (в наступні роки), а також введення діапазону термінів корисного використання амортизованого майна;

одержало подальший розвиток:

- обґрунтування необхідності запровадження в Україні інвестиційного податкового кредиту, зокрема доведено, що його ставка повинна визначатися нормою використання амортизаційних відрахувань на одиницю інвестицій; рентабельністю інвестиційного проекту; ставкою податку на прибуток;

- методичні підходи щодо скорочення «податкового клину» між емісійним і позиковим способами фінансування суб'єктів господарювання шляхом оподаткування процентних доходів за нижчою ставкою податку на прибуток.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств для стимулювання інвестиційної діяльності. Окремі результати дослідження використані ДПА України при розробці стратегії і тактики податкової політики в Україні (довідка №1214/5/18-1348 від 10.05.2006), ДПА в Чернівецькій області для оцінки переваг та недоліків застосування пільг з податку на прибуток (довідка №4550/10/01-016 від 01.10.2006), у навчальному процесі Національного університету державної податкової служби України (довідка №914/01/2-12 від 12.09.2006).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертації отримані здобувачем самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки дисертації апробовані на: міжнародних науково-практичних конференціях: «Страны СНГ в условиях глобализации» (Росія, Москва, 2004); «Управление организацией: диагностика стратегия, эффективность» (Росія, Москва, 2004); «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (Луцьк, 2005); «Фінансовий потенціал регіонів України в умовах ринкової економіки» (Чернівці, 2006); «Проблемы бухгалтерского учета, анализа, контроля и статистики в инновационной экономике» (Білорусія, Мінськ, 2006); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Современные аспекты финансового управления экономическими процессами» (Севастополь, 2003); «Фінанси України (проблеми державного регулювання трансформаційної економіки та перспективи інтеграції України в світову фінансову систему)» (Київ, 2005); «Фінансова система України: становлення та розвиток» (Острог, 2006). Крім цього, результати наукового дослідження доповідались на наукових семінарах кафедри державних фінансів та загальноакадемічних науково-методичних семінарах Національного університету державної податкової служби України.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 22 публікаціях загальним обсягом 7,4 д.а., з них 12 - у наукових фахових виданнях обсягом 5,7 д.а., з яких 4,7 д.а. належить автору особисто, 10 - у інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 200 сторінок, в т.ч. 19 таблиць, 20 рисунків та 13 додатків на 54 сторінках. Список використаних джерел містить 170 найменувань, які займають 15 сторінок.

Основний зміст

прибуток оподаткування інвестиційний

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження системи прибуткового оподаткування юридичних осіб та його впливу на інвестиційну діяльність» досліджуються теоретичні аспекти прибуткового оподаткування юридичних осіб та методологічні основи впливу податку на прибуток на інвестиційну діяльність підприємств.

На підставі аналізу загальних теорій оподаткування та виявлення в них місця податкового стимулювання інвестиційної діяльності встановлено, що регулювання й стимулювання інвестицій за допомогою податкової політики є одним із важливих методів удосконалення, оздоровлення та формування на цій основі конкурентоспроможної національної економіки країни. Основним податковим інструментом таких процесів, особливо в ринкових умовах ведення бізнесу, є податок на прибуток підприємств.

У процесі ретроспективного аналізу виникнення податку на прибуток виявлено, що в сучасному вигляді він сформувався на початку ХХ сторіччя та поширився майже в усіх країнах світу, набувши особливостей зумовлених історичними, культурними традиціями кожної з них. У середині ХХ сторіччя урядами країн були проведені широкомасштабні реформи прибуткового оподаткування юридичних осіб через зміну ставок податку, механізму його нарахування та сплати, що призвело до певних змін у розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів і капіталів. Після таких реформ податок на прибуток утвердився як регулюючо-стимулюючий інструмент національних податкових систем.

На основі синтезу підходів до формування економічного змісту поняття «податок на прибуток» визначено, що він є вагомим інструментом фіскальної політики держави, який регламентує порядок формування, розподілу (частково) та вилучення частини прибутку законодавчо закріпленої категорії платників до централізованого фонду грошових ресурсів держави та є субстанцією для підвищення ефективності системи регулювання взаємовідносин суб'єктів господарювання з бюджетом, невід'ємним атрибутом регулювання та стимулювання інвестиційних процесів у країні.

У дослідженні доведено, що основними інструментами податкового регулювання та стимулювання інвестиційної активності є ставки податку, податкові пільги інвестиційного характеру та податкова амортизація. Виявлено, що в умовах утвердження ринкових відносин доцільніше користуватися інвестиційними податковими пільгами та податковою амортизацією як стратегічними податковими інструментами формування конкурентоспроможної національної економіки. Їх використання вимагає виваженого наукового підходу та практичного обґрунтування з метою досягнення відносної гармонії фінансових інтересів держави та бізнесу.

Зважаючи на суттєве значення податкових пільг у процесах активізації інвестиційної діяльності дано власне бачення сутності податкової пільги як сукупності фіскальних дій держави, не закладених у загальноприйнятих основах прибуткового оподаткування підприємств, що в кінцевому результаті призводять до повного або часткового звільнення прибутку від оподаткування, з метою активізації державних, територіальних чи галузевих пріоритетних напрямів фінансово-господарської діяльності, що реалізуються протягом визначеного законом терміну. Крім цього, запропоновано класифікацію податкових пільг та їх цілі (див. рис. 1).

Через вказані інструменти податок на прибуток здійснює суттєвий вплив на прийняття інвестиційних рішень суб'єктів господарювання. Методологічні підходи такого впливу згруповані в трьох напрямах: на вибір форми виплати доходів акціонерам; на процеси оновлення основного капіталу; на вибір джерела фінансування інвестицій. Показано, що механізм оподаткування прибутку підприємств може ефективно впливати на вказані напрями залежно від національних пріоритетів розвитку.

Другий розділ «Аналіз впливу оподаткування прибутку на активізацію інвестиційної діяльності підприємств» присвячений дослідженню практичних аспектів впливу оподаткування прибутку на інвестиційну діяльність підприємств в Україні через: оцінку ефективності використання податкових пільг; виявлення інвестиційного потенціалу податкової амортизаційної політики; проведення аналізу впливу механізму оподаткування дивідендів на процеси розподілу прибутку.

Обґрунтовано, що економіка України переходить до стадії стимулювання прискореного розвитку, яка передбачає використання податкових механізмів як інструменту стимулювання інвестиційної активності, що в результаті здатне забезпечити суттєвий поштовх до економічного зростання. Але, як засвідчив аналіз, податок на прибуток підприємств практично не використовується для стимулювання інвестиційної діяльності, а, навпаки, є фіскально спрямованим і відірваним від макроекономічних показників. Це в сукупності з політичною кризою призводить не тільки до уповільнення економічного розвитку, а й до його різкого спаду.

У процесі дослідження податку на прибуток встановлено, що у національній економіці він виконує значну фіскальну роль, не характерну для податкових систем країн з ринковою економікою та країн з близьким рівнем економічного розвитку. Якщо проаналізувати фіскальні характеристики економіки України у 2005 році та врахувати, що в проекті Податкового кодексу пропонується знизити ставку податку на прибуток до 20%, то, за нашими розрахунками, для збалансування податкових надходжень необхідно збільшувати: або ставку ПДВ до 24,14%, або ставку податку на доходи фізичних осіб до 16,75%. Жодне з цих припущень не відповідає стратегії податкового реформування - зменшення ставки ПДВ до 18%, встановлення ставки з доходів фізичних осіб на рівні 15%. В такому випадку уряд скасовує податкові преференції та вносить зміни до податкового законодавства з метою штучного розширення бази оподаткування (як, наприклад, у 2003 та 2005 роках).

При визначенні ефективної ставки податку на прибуток, яка визначається як співвідношення сплаченого податку та бази оподаткування (прибутку прибуткових підприємств) та відображає фактичний рівень фіскального навантаження на прибуток в економіці, виявлено, що різниця між номінальною (законодавчо регламентованою) та ефективною ставками до скорочення податкових пільг і внесення змін в оподаткування прибутку (2003 рік) була суттєвою (див. табл. 1). З 2004 року зниження ставки податку та поступове скорочення інвестиційних податкових пільг призвели до зменшення ефективної ставки, а їх повна ліквідація в 2005 році (особливо для ВЕЗ та ТПР) зумовила перевищення ефективної ставки податку над номінальною на 1,3% (див. рис. 2), що не могло не позначитися на інвестиційній активності бізнесу.

Доведено, що податковий тиск на економіку є вкрай нерівномірним. Стратегічні галузі, які повинні бути основою інноваційного розвитку - обробна та добувна промисловість, транспорт і зв'язок та забезпечуючі галузі - харчова, нафтопереробна несуть значний податковий тягар. Такі види діяльності як фінансова, оптова й роздрібна торгівля, готельний та ресторанний бізнес, які займаються в основному посередницьким бізнесом, відчувають значно менше податкове навантаження порівняно із середнім по економіці, що призводить до нерівномірного і нераціонального руху капіталів та його розподілу в економіці.

В ефективних ставках податку на прибуток відбуваються суттєві зміни в обох напрямах - 5-7% за рік (див. рис. 2), що позбавлені елементів плавності, поступовості та стабільності. Це, в свою чергу, a priori призводить до дестимулюючих економічних ефектів, особливо при прийнятті бізнесом інвестиційних рішень.

Дослідження ефективності запровадження пільг з податку на прибуток підприємств дозволило дійти висновку, що критерієм фіскальної ефективності податкової пільги повинно бути співвідношення між поточними втратами доходів бюджету від надання податкових пільг та майбутніми доходами бюджету, отриманими від сплати податку внаслідок розширення бази оподаткування за рахунок надання таких пільг, дисконтованими на індекс інфляції.

Шляхом проведення кластерного аналізу за методом k-середніх та побудовою лінійно-регресійної багатофакторної моделі, що відображає залежність темпів приросту надходження податку на прибуток від обсягів наданих пільг у регіональному розрізі, доведено, що найбільший приріст надходження податку на прибуток з лагом 4 роки відбувся в тих областях, де приріст отриманих пільг з даного податку був найбільшим (м. Київ, Донецька, Дніпропетровська області). В областях, де промисловість розвинута, але обсяг надання податкових пільг значно менший (Харківська, Полтавська, Львівська, Одеська, Луганська, Запорізька, Київська області), приріст надходження податку на прибуток та прибутку до оподаткування відсутній.

Фіскальна ефективність пільг з податку на прибуток проявляється через 3-4 роки. Саме протягом цього періоду ефективно гармонізується фіскальна, регулююча та стимулююча функції податку. Статистично доведено, що 1% пільг, наданих бізнесу, сприяє росту номінальних податкових надходжень через чотири роки на 1,9%, а реальних - на 1,32%.

Аналіз податкової амортизаційної політики та виявлення її інвестиційного потенціалу дали можливість довести, що діючий податковий механізм нарахування амортизації не стимулює бізнес до інвестиційного використання амортизаційних відрахувань, що пояснюється їх використанням (не більше 30%) на інвестиційні цілі. Обмеженість методів нарахування амортизації, відсутність класифікатора основних фондів з термінами корисної служби активів та відсутність гнучкості в амортизаційному механізмі призводять до подальшого старіння матеріальної бази економіки, що в свою чергу знижує конкурентоспроможність національної економіки. Єдиний вихід з такої ситуації вбачаємо у кардинальному реформуванні амортизаційної політики в напрямі лібералізації та активізації її інвестиційного потенціалу.

Чотири етапи розвитку, виділені в процесі аналізу системи оподаткування дивідендів, засвідчили, що політика оподаткування дивідендів в Україні характеризується відсутністю обґрунтованості та стабільності. Сучасні підходи оподаткування дивідендів застосовувалися в період гострого дефіциту фінансових ресурсів як на підприємствах, так і в бюджеті. Тому фіскальна історія в даному випадку більше нагадує експериментальні зміни, викликані політичними причинами і лобістським впливом окремих фінансових груп, що зумовлює обмеженість розвитку фондового ринку України.

Підсумок аналізу впливу чинного механізму справляння податку на прибуток на інвестиційну діяльність підприємств в Україні свідчить, про його недоліки які здійснюють негативний вплив на таку діяльність, що актуалізує необхідність подальшого вдосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств.

У третьому розділі «Напрями вдосконалення механізму оподаткування прибутку з метою ефективного регулювання інвестиційної діяльності підприємств» на основі аналізу світового досвіду активізації інвестиційної активності бізнесу та проведення економіко-математичного моделювання оптимального оподаткування прибутку обґрунтовано основні напрямки вдосконалення механізму прибуткового оподаткування підприємств в напрямку інвестиційного стимулювання.

На основі зарубіжного досвіду ефективної взаємодії системи прибуткового оподаткування юридичних осіб та інвестиційних процесів підтверджено той факт, що інвестиційно-інноваційні пільги з податку на прибуток досить широко використовуються в практиці оподаткування з метою підвищення конкурентоспроможності національних економік. Доведено, що першочерговою ціллю надання таких пільг є стимулювання інвестиційної діяльності, а потім, як наслідок, соціальні напрями. Такими інструментами є інвестиційний податковий кредит (ІПК) та інвестиційна податкова знижка (ІПЗ) з паралельним застосуванням ефективної податкової політики в галузі амортизації.

Моделювання середньої ефективної ставки податків (AETR - average effective tax rates, яка визначається за допомогою агрегованих макроекономічних показників та показує неявну (імпліцитну) ставку оподаткування фактору виробництва - капітал, праця, споживання) в Україні за 1996-2005 роки засвідчило поступове скорочення імпліцитних ставок на капітал (майже на 48% в 2005 порівняно з 1996 роком), що не пов'язано із зниженням податкового тягаря або зменшенням податкових ставок, а є наслідком, в першу чергу, істотного зростання в 1999 році чистого операційного доходу економіки з паралельним введенням пільг з податку на прибуток. У 2004 році з урахуванням зменшення нормативної ставки податку на прибуток імпліцитна ставка зменшилась до рівня 21,31%. Як показав аналіз, сукупна імпліцитна ставка більш чутлива до введення пільг і зростання операційного доходу, ніж до зменшення ставки податку.

Досліджуючи наявні стимули до інвестування в механізмі оподаткування прибутку підприємств в Україні шляхом застосування моделі Кінга-Фуллертона МЕTR (Marginal effective tax rate - гранична ефективна податкова ставка яка застосовується при аналізі впливу оподаткування на інвестиційну поведінку бізнесу, виявляє вплив чинного податкового законодавства на майбутній вибір інвесторів, ілюструє існуючі стимули і анти-стимули, які створюються податковою системою для інвестиційних рішень бізнесу) доведено, що граничні ефективні ставки з податку на прибуток в Україні є достатньо низькими, а в окремих випадках навіть від'ємними. Це пов'язано перш за все з відсутністю податкових стимулів до інвестування та низькою рентабельністю економічної діяльності.

При виборі податкових інструментів стимулювання інвестиційної активності підприємств зроблено акцент на ІПЗ та ІПК. Використовуючи модель Кінга-Фуллертона, шляхом проведення алгебраїчних перетворень отримано формулу 1, за допомогою якої можна визначити ставку ІПК (k), та доведено, що вона буде залежати більшою мірою від інвестиційного використання амортизаційних відрахувань, рентабельності інвестиційного проекту та ставки податку на прибуток.

(1),

де k - ставка ІПК; u - номінальна ставка податку на прибуток підприємств; z - коефіцієнт співвідношення амортизаційних відрахувань до інвестицій; p та s - ставка дохідності проекту відповідно до та після оподаткування; д - норма амортизації.

З метою мінімізації впливу оподаткування прибутку на прийняття бізнес-рішень та зменшення ризику банкрутства підприємства, що виникає за надмірної частки позикового капіталу у фінансуванні діяльності підприємства, доцільно запровадити оподаткування процентних доходів в т.ч. дивідендів в складі податку на прибуток за зниженою ставкою 10%. Розрахунки, отримані шляхом апробації моделі Міллера для умов господарювання за чинним законодавством України.

Головним критерієм у визначенні основних напрямів реформування податку на прибуток в напрямі стимулювання інвестиційної діяльності є створення паритетних умов з фінансування технічного переозброєння економіки між державою та бізнесом: держава надає широкі податкові стимули для самофінансування, а бізнес в свою чергу добросовісно ними користується без запровадження оптимізаційних схем. З урахуванням даного критерію пропонується поетапне запровадження податкових пільг, спрямованих на стимулювання та активізацію інвестиційно-інноваційної діяльності. Така поетапність полягає в тому, що спочатку необхідно запровадити ІПЗ на чотири роки, а потім ІПК на такий самий період. Вибір саме такої послідовності пояснюється тим, що на етапі низької інвестиційної активності бізнесу та недосконалого фінансового ринку ІПЗ значно прискорить інвестиційні процеси, оскільки передбачає зменшення оподатковуваного прибутку на всю суму різниці між капітальними інвестиціями та амортизаційними відрахуваннями, використаними на інвестиційні цілі. В свою чергу запровадження ІПК буде підтримувати тенденції стимулювання інвестиційної діяльності за допомогою ІПЗ, але меншою мірою, шляхом встановлення ставки ІПК, яка залежатиме від рівня інвестиційного використання амортизаційних відрахувань, рентабельності інвестиційного проекту та ставки податку на прибуток.

Основними критеріями надання ІПЗ та ІПК повинно бути: 1) 100%-ве використання амортизаційних відрахувань на інвестиційні цілі; 2) технологічний характер інвестицій; 3) відсутність наднормативного незавершеного будівництва виробничого призначення.

За результатами дослідження впливу термінів сплати податку на прибуток запропоновано модернізований механізм сплати податку через випуск короткотермінових казначейських зобов'язань на суму, яка надходить від сплати податку на прибуток приблизно протягом фінансового року. Як свідчить практика розміщення таких цінних паперів, плата за користування буде становити від 8 до 10% залежно від економічної і більшою мірою політичної ситуації. В той же час платникам податку слід надати можливість вибору альтернативного варіанту термінів сплати: а) поквартально відповідно до чинного порядку або б) за результатами фінансового року, але за умови, що підприємство сплатить, крім податку, і відсоток з обслуговування та розміщення на фондовому ринку таких казначейських зобов'язань. В такий спосіб підприємства протягом року можуть ефективно спланувати свою фінансову діяльність і мають можливість вкладати дані кошти у власне виробництво. Оскільки підприємство для таких потреб бере кредит у банку і під значно більший відсоток, тому даний механізм вигідний 1) державі; 2) платникам податку; 3) фондовому ринку; 4) покупцям цінних паперів. Потенційними споживачами таких цінних паперів може бути система пенсійного забезпечення, яка активно розвивається на фінансовому ринку України.

Висновки

прибуток оподаткування інвестиційний

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та розроблені практичні рекомендації щодо удосконалення механізму оподаткування прибутку з метою підвищення ефективності його регулятивно-стимулюючої дії на інвестиційну діяльність підприємств. Основні результати наукового дослідження полягають у наступному:

1. Дослідження становлення, розвитку та функціонування системи прибуткового оподаткування юридичних осіб показало, що в основі виникнення податку на прибуток задіяні суто фіскальні інтереси. Цей податок сформувався внаслідок органічного поєднання трьох основних самостійних податків - прибуткового, промислового, податку на капітал. Сучасна світова практика оподаткування використовує податок на прибуток як інструмент заохочення інвестицій в економіку та інструмент підвищення конкурентоспроможності національних податкових систем.

2. Узагальнення теоретичних уявлень та різних підходів стосовно змісту і ролі прибуткового оподаткування дозволили уточнити поняття «податок на прибуток підприємств» як інструмент фіскальної політики держави, який за своїм сутнісним наповненням являє собою вилучену частину прибутку законодавчо закріпленої категорії платників до централізованого фонду грошових ресурсів держави, а за своїм призначенням - субстанцію для створення ефективної системи регулювання взаємовідносин суб'єктів господарювання з бюджетом. Зокрема, цей податок є невід'ємним атрибутом регулювання та стимулювання інвестиційних процесів в економіці.

3. Важливою умовою забезпечення ефективного використання податку на прибуток є його переорієнтація з суто фіскального призначення на стимулююче. Це дозволить без суттєвих втрат для економіки повніше задіяти податкові важелі регулювання для створення передумов економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі. Це створює надійний фундамент стабільних надходжень до бюджету в майбутньому. Посилення стимулюючої функції надасть Україні можливість скористатися конкурентними перевагами від розширення ЄС, оскільки, гармонізація європейського податкового законодавства, ймовірно, призведе до посилення податкового навантаження на корпоративний сектор у країнах, що приєдналися до ЄС у 2004-2005 pp. За умови усунення суперечностей національного податкового законодавства Україна має реальні шанси стати серйозним суб'єктом податкової конкуренції у європейському просторі.

4. Розроблена класифікація податкового інструментарію стимулювання інвестиційної діяльності дозволила встановити, що на інвестиційні рішення суттєво впливають інвестиційні податкові пільги та податкова амортизація. На основі вивчення світової та вітчизняної практики доведені переваги цих інструментів регулювання у порівнянні із змінами податкових ставок, зважаючи на короткостроковий ефект останніх.

5. На основі оцінки еластичності фіскального навантаження основних податків доведено, що податок на прибуток підприємств має найбільш фіскальний характер. Це демонструє високу залежність доходів державного бюджету від сплати даного податку та свідчить про обмежену ресурсну базу бюджетної системи. У зв'язку з цим показано, що для компенсації втрат бюджету від зменшення ставки податку на прибуток необхідне відповідне підвищення ставок інших податків, або штучне розширення бази оподаткування шляхом внесення змін до податкового законодавства, що практично і відбулося в 2003 та 2005 роках.

6. Результати множинно-регресійного аналізу впливу макроекономічних показників на стан надходження податку на прибуток свідчать, що найсуттєвіше на його надходження впливає рівень внутрішнього споживання. Це потребує розвитку потенціалу внутрішнього ринку, а саме втілення такого варіанту економічної політики, що базується на комплексному стимулюванні внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.

7. На основі аналізу ефективності впровадження пільг з податку на прибуток визначено, що практика їхнього хаотичного запровадження дає певний (зокрема фіскальний та інвестиційний) ефект. Доведено, що 1 гривня наданих пільг платникам податку на прибуток забезпечує зростання номінальних податкових надходжень через чотири роки на 1,9 грн., а реальних - на 1,32 грн. Тому доцільно відмовитися від надання територіальних пільг та сконцентрувати інвестиційно-інноваційний потенціал на стратегічних для економіки галузях, наприклад у машинобудуванні, з терміном дії чотири роки та з жорстким контролем держави за цільовим їх використанням.

8. Аналіз податкової та амортизаційної політики в Україні свідчить, що чинний механізм нарахування амортизації не стимулює бізнес до інвестиційного використання амортизаційних відрахувань. Аналіз результатів одноразового статистичного спостереження використання амортизаційних відрахувань показує, що у 2003 році тільки 30% нарахованої амортизації використано на інвестиційні цілі. Орієнтація на завищення норм амортизації за відсутності адекватних заходів протидії їхньому нецільовому використанню не забезпечила зростання інвестиційної активності бізнесу. В роботі обґрунтована концепція реформування податкової амортизаційної політики для підвищення її інвестиційного потенціалу шляхом лібералізації правил, норм та методів нарахування з одночасним стимулюванням використання амортизаційних відрахувань на інвестиційні цілі через запровадження інвестиційної пільги прямої дії.

9. Визначено, що з метою стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності доцільним є впровадження в практику оподаткування прибутку підприємств інвестиційної податкової знижки терміном на чотири роки. Розроблено механізм її реалізації, який грунтується на стимулюванні інвестиційного використання амортизаційних відрахувань. За умови ефективної дії податкової знижки упродовж чотирьох років слід запровадити інвестиційний податковий кредит, ставка якого залежатиме від норми використання амортизаційних відрахувань на одиницю інвестицій, рентабельності виробництва та ставки податку на прибуток. На основі концепції METR показано, що оптимальні значення ставки інвестиційного податкового кредиту в Україні знаходяться в діапазоні 2,5-15%.

10. Доведено, що за допомогою податку на прибуток держава здатна ефективно впливати на вибір джерела фінансування інвестицій залежно від загальнонаціональних пріоритетів розвитку. Сьогодні існуючий механізм оподаткування процентних доходів вносить деформації у прийняття інвестиційних рішень. Для їх мінімізації запропоновано оподатковувати процентні доходи за зниженою ставкою податку на прибуток на рівні 10%.

11. Доведено, що авансова система сплати податку на прибуток, яка функціонує в Україні, не відповідає вимогам світової практики корпораційного оподаткування. Тому пропонується запровадити його сплату за результатами фінансового року (як у більшості розвинених країн), посиливши одночасно контроль за проведенням «оптимізаційних» схем в кінці податкового періоду (фінансового року). З цією метою в роботі запропонована альтернативна схема сплати податку на прибуток.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Серебрянський Д.М. Недоліки та шляхи реформування податкової системи України // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Вип. 3: Економічні науки. - Чернівці, 2002. - С. 102-109.

2. Серебрянський Д.М. Посилення ролі податку на прибуток у підвищенні ефективності функціонування підприємницьких структур // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Вип. 4: Економічні науки. - Чернівці, 2003. - С. 162-164.

3. Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Самофінансування підприємств: податковий і амортизаційний аспекти // Экономика Крыма. - 2003. - №10. - С. 66-71 (особисто автором запропоновано напрями удосконалення амортизаційної політики).

4. Серебрянський Д.М. Сучасна практика податкового стимулювання інвестиційної активності в індустріально розвинених країнах // Науковий вісник Академії ДПС України, 2003. - №2 (20). - С. 93-102.

5. Серебрянський Д.М. Актуальні проблеми справляння податку на прибуток підприємств // Науковий журнал Тернопільської академії народного господарства: збірник наукових праць ТАНГ: Економічні науки. - Тернопіль, 2004. - №3. - С. 51-58.

6. Серебрянський Д.М. Вплив макроекономічних факторів на стан надходження податку на прибуток підприємств // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2005. - №1. - С. 237-242.

7. Серебрянський Д.М. Сутність податку на прибуток: ретроспективний аналіз та сучасна думка // Науковий журнал «Економіка розвитку». - Вісник Харківського національного економічного університету. - Харків. - 2005. - №4 (36). - С. 25-26.

8. Серебрянський Д.М., Накай А.І. Ретроспективний аналіз становлення та розвитку прибуткового оподаткування юридичних осіб // Науковий вісник Національної Академії ДПС України, 2005. - №4 (31). - С. 98-107 (особисто автором визначена ретроспектива становлення прибуткового оподаткування юридичних осіб).

9. Скрипник А.В., Серебрянський Д.М. Оцінка фіскальної ефективності пільгового оподаткування прибутку підприємств // Економіка України - 2006. - №7. - С. 13-27 (особисто автором визначено сутність податкової пільги, критерії ефективності податкових пільг та шляхи вдосконалення запровадження податкових пільг з податку на прибуток).

10. Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Механізм оподаткування дивідендів: корпораційний аспект // Фінанси України. - 2006. - №6. - С. 35-44 (особисто автором запропоновано альтернативний механізм оподаткування дивідендів на рівні підприємств).

11. Серебрянський Д.М. Інвестиційний потенціал податкової амортизаційної моделі в Україні: проблеми та шляхи вирішення // Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Вид-во НаУ «Острозька академія», 2006. - Вип. 8. - Ч. 1 - С. 260-270.

12. Швабий К.И., Серебрянский Д.Н. Определение путей реформирования налоговой системы Украины // Белорусский экономический журнал. - 2006. - №3. - С. 23-28 (особисто автором проведена оцінка граничних ефективних ставок податку на прибуток).

В інших виданнях:

1. Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Фінанси у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник. - К.: «Видавничий дім «Комп'ютерпрес». 2006. - 444 с. (особисто автором підготовлено глави 2, 3, 4, 8, 9, 10, 14, 15).

2. Серебрянський Д.М. Деякі проблеми ставки податку на прибуток підприємств // Матеріали наук.-практ. конф. «Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми» (Ірпінь, 18-19 грудня 2003 р.). - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2004. - 390-393 с.

3. Серебрянский Д.Н. Некоторые проблемы функционирования налога на прибыль в Украине // Материалы III междунар. научн.-практ. конф. «Страны СНГ в условиях глобализации» (Москва, 31 марта - 2 апреля 2004 г.). - М.: РУДН. - 2004. - 306-307 с.

4. Данилов О.Д., Серебрянский Д.Н. Амортизационная политика, как инструмент активизации инвестиционной деятельности предприятий // Материалы ХII междунар. научн.-практ. конф. «Управление организацией: диагностика стратегия, эффективность» (Москва, 15-16 апреля 2004 г.). - М.: Московский государственный технический университет имени Н.Э. Баумана, 2004. - 130-132 с. (особисто автором запропоновано реформування амортизаційної політики напрямі активізації інвестиційної діяльності підприємств).

5. Серебрянський Д.М. Податковий інструментарій стимулювання інвестиційних процесів // Материалы IV межрегион. научн.-практ. конф. «Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития» (Донецк, 18-19 ноября 2004 г.). - Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2004. - 292-296 с.

6. Серебрянский Д.Н. Влияние макроэкономических факторов на налогообложение прибыли предприятий в Украине // Материалы IV междунар. научн.-практ. конф. «Страны СНГ в условиях глобализации» (Москва, 30 марта - 1 апреля 2005 г.). - М: РУДН. - 2005. - 455-458 с.

7. Серебрянський Д.М. Податкове регулювання інвестиційної діяльності // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (Луцьк, 3-5 червня 2005 р.). - Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2005. - 184-186 с.

8. Серебрянський Д.М. Посилення ролі податку на прибуток в стимулюванні інвестиційних процесів в Україні // Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. «Современные аспекты финансового управления экономическими процессами (Финансы - 2005)». (Севастополь, 6-9 вересня 2005 р.). - Част. ІІ. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. - 12-14 с.

9. Серебрянский Д.Н. Проблемы активизации инвестиционного потенциала амортизационной политики в Украине // Материалы V междунар. научн.-практ. конф. «Страны с переходной экономикой в условиях глобализации» (Москва, 29-31 марта 2006 г.). - Том ІІ. - М: РУДН. - 2006. - 191-196 с.

10. Швабий К.И., Серебрянский Д.Н. Оценка фискальной эффективности льготного налогообложения прибыли предприятий в Украине // Материалы междунар. научн.-практ. конф. «Проблемы бухгалтерского учета, анализа, контроля и статистики в инновационной экономике» (Минск, 24-25 мая 2006 г.). - Мн.: БГЭУ. - 2006. - 269-270 с. (особисто автором запропонована оцінка фіскальної ефективності пільгового оподаткування прибутку підприємств).

11. Швабій К.І., Серебрянський Д.М. Теоретичні основи впливу оподаткування прибутку підприємств на їх інвестиційну поведінку // Матеріали ХІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави» (Луцьк, 15-16 вересня 2006 р.). - Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2006. - 50-52 с. (особисто автором запропоновані основні напрями впливу оподаткування прибутку на інвестиційну діяльність підприємств).

Размещено на Allbest.ru