ВАТЧЕНКО Олександра Борисівна, кандидат економічних наук, доцент, Дніпропетровська державна фінансова академія, завідувач кафедри економіки підприємств.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів.

Захист відбудеться 4 січня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий "__" грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові принципи господарювання змінили умови функціонування підприємств. Запорукою їх стабільного розвитку є фінансова стійкість, за якої, раціонально керуючи фінансовими ресурсами, апарат управління підприємства здатний забезпечити безперебійний і стабільний процес виробництва продукції. Значна частина цих фінансових ресурсів спрямовується на формування оборотних коштів. Від того, наскільки обґрунтований їх розмір і склад з урахуванням особливостей функціонування підприємства, залежить ефективність діяльності самого підприємства.

Особливості формування та використання оборотних коштів підприємств ще за часів існування Радянського Союзу вивчали такі дослідники, як С.Б. Барнгольц, П.Г. Бунич, В.Л. Перламутров, Л.Х. Соколовський, П.Н. Жевтяк, А.В. Курьянов, О.І. Лученок, Н.С. Шумов та інші.

Проблемам управління оборотними коштами присвячені також праці сучасних вітчизняних та закордонних науковців і практиків, зокрема Л.М. Бабича, І.О. Бланка, І.Т. Балабанова, О.М. Бандурки, Н.М. Бондаря, В.В. Бочарова, Ю.А. Долгорукова, О.В. Єфімової, М.І. Іванової, Г.Г. Кірейцева, В.В. Ковальова, М.Я. Коробова, О.П. Крайнік, Л.В. Пан, А.М. Поддєрьогіна, А.Р. Радіонова, Р.С. Сороки, О.С. Стоянової, А.Д. Шеремета, Дж.К. Ван Хорна, А.М. Хоріна, Г.В. Хомкалова, А.В. Чупіса, А.П. Шило та ін. У цих роботах відображений вітчизняний і закордонний досвід обґрунтування сутності процесу формування оборотних коштів підприємства. Однак оборотні кошти в цих роботах, по-перше, розглядаються не як інтенсивна, найбільш активна, значуща частина механізму управління підприємством, а як екстенсивний економічний складник фінансових ресурсів підприємства; по-друге, при обґрунтуванні розміру оборотних коштів не враховуються специфічні особливості функціонування українських підприємств на сучасному етапі (недостатність інвестиційних коштів, наявність дебіторської й кредиторської заборгованості, інфляція, недосконале податкове законодавство, ускладнений доступ до кредитних ресурсів тощо).

Вивчення існуючих у даний час методів обґрунтування розміру й напрямків використання оборотних коштів на підприємствах з різними типами виробництва приводить до висновку про необхідність розробки нового організаційно-методичного забезпечення формування оборотних коштів, джерел їх фінансування та напрямків використання, адекватного сформованим у ринковій економіці організаційно-економічним, технологічним та іншим особливостям функціонування підприємств.

Недостатня теоретична й практична розробка проблем формування оборотних коштів з урахуванням аналізу особливостей функціонування підприємств у ринкових умовах і необхідність розробки організаційно-методичного забезпечення формування й використання оборотних коштів обумовили актуальність теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіку побудови.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок кафедри фінансів Дніпропетровського національного університету, а саме: науково-дослідної роботи на тему: "Фінансово-економічні проблеми становлення та розвитку підприємництва в Україні" (номер державної реєстрації 0103U000550), у межах якої автором обґрунтовані теоретичні й методичні підходи до здійснення попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу, а також запропонований методичний підхід до оцінки зміни ефективності використання оборотних коштів підприємства в результаті дії техніко-економічних факторів. Крім того, наукові результати, теоретичні положення й висновки були одержані в Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна в ході виконання досліджень у межах наукової теми "Дослідження та розробка методики управління операційними грошовими потоками" (номер державної реєстрації 0105U003366), що розроблялася кафедрою фінансів та банківської справи. У межах даної теми автором запропоновані підходи до обґрунтування оптимального співвідношення оборотних коштів у дебіторській та кредиторській заборгованості підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та організаційно-методичних засад щодо забезпечення формування оборотних коштів підприємства та пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності їх використання.

Реалізація поставленої мети обумовила вирішення наступних завдань дослідження:

- визначення поняття оборотного капіталу та його уточнення для цілей економічного аналізу;

- обґрунтування процесу формування раціональних обсягу й структури оборотних коштів, що авансуються в господарську діяльність підприємства;

- розробка методичних основ формування системи управління оборотними коштами підприємства;

- розробка методичних підходів до нормування окремих елементів оборотних коштів;

- обґрунтування потреби підприємства у фінансових ресурсах, що авансуються в оборотні кошти підприємства;

- систематизація показників ефективності використання оборотного капіталу, що дозволяють оцінити вплив техніко-економічних факторів на зміну ефективності;

- розробка підходів до здійснення попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу;

- побудова класифікації факторів, призначеної для виявлення резервів підвищення ефективності використання оборотного капіталу;

- обґрунтування методичних підходів до організації планування перспективної потреби підприємства в оборотних коштах.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є процес управління оборотними коштами підприємства.

Предметом дослідження є економічний механізм формування та використання оборотних коштів підприємства в процесі його фінансово-господарської діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною базою дослідження є сучасні положення фінансової науки, зокрема фінансового менеджменту, закордонний та вітчизняний досвід управління формуванням і використанням оборотного капіталу підприємства. У роботі використані методи: системного аналізу - при дослідженні основних складників системи управління оборотними коштами; абстракції - при визначенні сутнісних ознак оборотних коштів підприємства; економіко-математичного моделювання - при визначенні впливу факторів на величину оборотного капіталу підприємства та його окремих елементів, а також при оперативному плануванні прямих витрат підприємства на виробництво продукції; метод ситуаційного аналізу - при обґрунтуванні співвідношення оборотних коштів у дебіторській та кредиторській заборгованості підприємства; метод екстраполяції - при перспективному прогнозуванні обсягу елементів оборотних коштів.

Інформаційною основою дисертаційної роботи послужили законодавчі й нормативні документи, матеріали фінансової й статистичної звітності підприємств, матеріали Держкомстату України, енциклопедична й довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі подальшого розвитку теоретичних положень та методичних підходів до управління оборотними коштами підприємства обґрунтовані й виносяться на захист такі наукові положення:

вперше:

- обґрунтовано методичні підходи до управління оборотними коштами підприємства через їх планування на підставі врахування системи факторів, а саме: факторів підвищення технічного рівня виробництва, факторів удосконалення організації виробництва, праці й управління, факторів зміни обсягу й структури продукції, урахування галузевих та інших відмінностей, що впливають на елементи оборотного капіталу;

- запропонований методичний підхід, що дозволяє визначити величину недоотриманого прибутку, зумовленого наявністю в підприємства дебіторської заборгованості, в основу якого покладено альтернативність інвестування дебіторської заборгованості підприємства в його виробничий процес з метою випуску продукції;

удосконалено:

- зміст поняття "оборотний капітал", який на відміну від застосовуваних раніше запропоновано визначати, виходячи з його двоєдиної сутності, а саме: як сукупність майнових цінностей, розміщених в активах підприємства, і як джерела їх формування, що обумовлено нерозривністю процесу його формування й використання;

- методичні підходи до кількісної оцінки елементів оборотних коштів підприємства, відмітною рисою яких є оперативне визначення поточної потреби підприємства в оборотних коштах, авансованих у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію до моменту її оплати;

- методичні підходи до оперативного планування прямих витрат підприємства на підставі застосування ланцюгової матричної моделі, яка дозволяє здійснювати помісячне планування загальної потреби підприємства в матеріалах, сировині, виробничому устаткуванні й трудових ресурсах як по структурних підрозділах, так і по підприємству в цілому з метою оптимізації джерел фінансових ресурсів для її забезпечення;

- підходи до оптимізації величини оборотних коштів на підставі використання системи кайзен-костингу, в основу якої покладено мінімізацію запасів, що дозволяє поетапно знизити витрачання оборотних коштів до певного цільового рівня та забезпечити визначений рівень собівартості продукції;

- систему показників ефективності використання оборотного капіталу за рахунок введення в неї узагальнюючих і індивідуальних показників, що дозволяє врахувати вплив різноманітних техніко-економічних факторів на ефективність використання оборотного капіталу та дати їй комплексну оцінку, а також побудовано схеми взаємозв'язку між узагальнюючими та індивідуальними показниками ефективності використання оборотного капіталу;

дістали подальшого розвитку:

- взаємозв'язок між структурою оборотних коштів і показниками фінансового стану підприємства при прийнятті конкретних управлінських рішень щодо оптимізації потреби підприємства в оборотних коштах, який базується на врахуванні частки власних оборотних коштів у загальному обсязі поточних активів підприємства та коефіцієнта оборотності оборотних коштів при розрахунку показників ліквідності та платоспроможності підприємства;

- обґрунтування оптимального співвідношення оборотних коштів у дебіторській і кредиторській заборгованості підприємства, що базується на визначенні взаємозв'язку між величиною стійких пасивів і співвідношенням дебіторської й кредиторської заборгованості, з метою недопущення іммобілізації фінансових ресурсів підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Розглянуті теоретичні аспекти й розроблені елементи організаційно-методичного забезпечення формування й використання оборотних коштів підприємства можуть бути використані при визначенні розміру й структури власних і позикових джерел формування оборотного капіталу підприємства, їх цільового авансування у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, а також частки статутного капіталу, необхідного для фінансування оборотних коштів у момент створення підприємства, що в остаточному підсумку дозволить забезпечити його ефективне функціонування. Застосування запропонованих у роботі алгоритмів розрахунку нормативів незавершеного виробництва на різних етапах виготовлення продукції дозволить оперативно визначати виробничу стратегію розвитку підприємства з урахуванням зміни зовнішніх і внутрішніх умов виробництва.

Так, запропоновані здобувачем методичні підходи до здійснення аналізу ефективності використання оборотного капіталу знайшли застосування в практичній діяльності ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" (акт впровадження №245 від 28.04.2006 р.). Запропоновані автором підходи до нормування оборотних коштів та до планування потреби підприємства в оборотних коштах упроваджені в практичну діяльність ТОВ "Полюс" (акт впровадження №17/2006 від 25.05.2006 р.). Крім того, обґрунтована здобувачем система узагальнюючих і часткових показників ефективності використання оборотного капіталу використовується в діяльності з управління оборотними коштами ТОВ "Торгівельний дім "Н'ю-Лайн" (довідка №2/6 від 19.05.2006 р.).

Теоретичні засади управління оборотним капіталом підприємства, наведені в дисертації, рекомендовані до використання в навчальному процесі Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна при розробці навчально-методичних комплексів і викладанні дисциплін "Фінанси" та "Фінанси підприємств" (довідка №173 від 30.05.2006 р.).

Загалом результати дослідження можуть бути використані в практиці управління фінансово-господарською діяльністю підприємств. Упровадження рекомендованих у дисертації положень у практику управління підприємством дозволить підвищити економічну обґрунтованість бізнес-планів і проектів, погодити планові й фактичні показники використання оборотного капіталу з нормативними, виявити резерви зростання рентабельності й фінансової стійкості підприємства.

Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему полягає в розробці теоретичних та методичних положень щодо оптимізації управління оборотним капіталом підприємства за рахунок раціоналізації джерел його формування та підвищення ефективності його використання. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати й основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на 7 міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-практичних конференціях і семінарах, у тому числі: на VIII Міжнародній конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні" (м. Жовті Води, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), V Міжнародній науковій конференції "Проблеми економіки транспорту" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення й висновки дисертаційної роботи опубліковано в 12 наукових працях, з яких 5 статей у фахових виданнях і 7 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 2,9 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Текст дисертації викладений на 207 сторінках друкованого тексту. Робота містить 21 таблицю, розташовану на 19 сторінках, 15 рисунків - на 12 сторінках. Список використаних джерел, що складається зі 159 найменувань, подано на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, сформульовані мета та зміст поставлених завдань для її досягнення, визначена теоретико-методологічна основа дисертаційної роботи, об'єкт та предмет дослідження, наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про їх апробацію та особистий внесок здобувача.

У першому розділі "Теоретичні аспекти процесу управління оборотними коштами підприємства" розглянута сутність, основні складники, джерела формування та напрямки використання оборотних коштів підприємства, обґрунтовані теоретичні підходи до кількісної оцінки оборотних коштів, виявлені особливості організації управління оборотними коштами на підприємстві.

При визначенні змісту поняття "оборотний капітал" слід зазначити, що в економічній літературі немає єдиного трактування цієї категорії. В якості синонімів використовуються терміни: оборотний капітал, оборотні кошти, оборотні активи, мобільні кошти, поточні активи тощо; акцент робиться не на економічному, а скоріше на бухгалтерському трактуванні: оборотні кошти як вартість активів розділу балансу "Оборотні активи" і, відповідно, капіталу, вкладеного в ці активи.

Розглянувши позиції провідних вітчизняних та закордонних учених щодо визначення цього поняття, у дослідженні узагальнено сутність, характерні особливості й значення оборотного капіталу в такому визначенні: оборотний капітал - це майнові цінності, споживані однократно, створені за рахунок авансування грошових коштів і прирівняних до них засобів, призначені для забезпечення безперервності планомірного процесу виробництва й реалізації продукції, які включають у себе наступні елементи: запаси сировини й матеріалів; запаси незавершеного виробництва; запаси готової продукції на складі; витрати майбутніх періодів; товари відвантажені; дебіторська заборгованість; грошові кошти. У пропонованому визначенні відображена двоєдина сутність оборотного капіталу - як сукупності джерел його формування і як майнових цінностей, розміщених в активах підприємства.

В умовах ринкових відносин для забезпечення ефективної господарської діяльності підприємств важливого значення набуває раціональне управління оборотними коштами, що визначені в роботі як кошти, які планомірно авансуються в певні предмети праці, обертаються однократно впродовж одного виробничого циклу, відновлюються з визначеною періодичністю для забезпечення безперервної поточної виробничої діяльності підприємства. Для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства й поліпшення якості управлінських рішень у дисертації запропонована відповідна система управління оборотними коштами, визначена як сукупність процесів розробки й реалізації управлінських впливів, безпосередньо спрямованих на виконання функцій управління й досягнення поставлених цілей в конкретних умовах місця й часу. Вищезазначена система включає в себе такі складники: управління запасами (сировини й матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції), управління дебіторською заборгованістю, управління грошовими коштами, управління фінансуванням оборотних активів.

Підвищення ефективності функціонування цієї системи пов'язане насамперед з реалізацією ряду вимог: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; орієнтованість на цілі розвитку підприємства. оборотний капітал управління нормування

У другому розділі "Організаційно-методичне забезпечення формування та аналізу ефективності використання оборотних коштів підприємства" на підставі аналізу діючих методик нормування оборотних коштів запропоновані заходи щодо їх удосконалення; наведений порядок розрахунку потреби підприємства в оборотному капіталі; запропонована класифікація факторів, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу; на основі узагальнення діючих методик аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства запропоновані методичні підходи до здійснення попереднього аналізу ефективності; для оптимізації потреби підприємства в оборотних коштах розроблені методичні підходи до планування прямих витрат підприємства на підставі застосування ланцюгової матричної моделі та системи кайзен-костингу.

На основі аналізу існуючої практики процесу обґрунтування розміру оборотних коштів підприємств зроблений висновок про те, що діючі методи їх кількісної оцінки не враховують певних організаційно-технічних, фінансових та інших особливостей функціонування об'єкта, які спричиняють суттєвий вплив на величину потреби підприємства в оборотних коштах. З метою усунення недоліків існуючої процедури нормування оборотних коштів у рамках дисертаційної роботи запропоноване організаційно-методичне забезпечення, що описує весь кругообіг оборотних коштів, враховує щоденні зміни потреби підприємства в них, орієнтує на джерела реальної інформації і дає можливість одержання числового значення. Основними складниками організаційно-методичного забезпечення є:

методика розрахунку нормативу оборотних коштів у виробничих запасах та визначення на її основі рівня запасів, що забезпечують при відомих умовах постачання й витрачання ресурсів безперервний виробничий процес підприємства;

методика розрахунку нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві, в основу якої покладена вартість виробничих запасів з урахуванням вартості обробки, для оперативного визначення вартості фактичних залишків незавершеного виробництва;

організаційно-управлінські підходи до процедури нормування оборотних коштів у запасах готової продукції з метою прискорення оборотності.

У роботі визначено, що аналіз ефективності використання оборотного капіталу підприємства являє собою процес дослідження економічної інформації з метою: об'єктивної оцінки досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу, а також його зміни в порівнянні з попереднім періодом, плановими і нормативними показниками; поліпшення фінансово-економічного стану підприємства, а саме: зниження собівартості, підвищення рентабельності, фінансової стійкості й платоспроможності. Основними завданнями аналізу ефективності використання оборотного капіталу є: оцінка складу, структури й динаміки оборотного капіталу, тенденцій і факторів їх зміни; оцінка відповідності фактичних запасів оборотного капіталу нормативній і плановій потребі в них; встановлення обґрунтованості планових і нормативних показників оборотного капіталу; оцінка достатності власних і позикових джерел для формування оборотного капіталу; оцінка досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу; аналіз впливу інвестиційних проектів і основних техніко-економічних факторів на зміну ефективності використання оборотного капіталу; розрахунок впливу зміни ефективності використання оборотного капіталу на показники діяльності підприємства; виявлення внутрішньовиробничих резервів і розробка управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання оборотного капіталу, зниження собівартості, збільшення прибутку й рентабельності та поліпшення фінансового стану підприємства; підвищення економічної обґрунтованості бізнес-плану (фінансового плану) у частині, спрямованій на розрахунок потреби в джерелах фінансування поточної діяльності.

У дисертаційному дослідженні показано, що економічний аналіз оборотного капіталу є найважливішим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів поліпшення фінансового стану підприємства, інструментом обґрунтування управлінських рішень, засобом побудови прогнозного балансу. Доведено, що економічний аналіз повинен використовуватися не тільки як інструмент оцінки досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу, але й для вивчення його змін під дією техніко-економічних факторів.

За умов упровадження в практику господарювання певного управлінського рішення доцільно здійснювати попередній та наступний аналіз. Попередній аналіз ефективності використання оборотного капіталу, як зазначено в роботі, повинен проводитися на стадії, що передує реалізації певного фінансово-господарського рішення. Він включає п'ять основних послідовних етапів (рис. 1).

Рис. 1. Основні етапи попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу

У дисертації зазначено, що ефективність використання оборотного капіталу не залишається постійною, а змінюється з часом під впливом різних техніко-економічних факторів. У роботі запропонована класифікація факторів, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу, за такими групами: фактори підвищення технічного рівня виробництва; фактори удосконалення організації виробництва, праці й управління; фактори зміни обсягу й структури продукції; галузеві та інші фактори. Ця класифікація дозволяє для всіх ланок управління виробництвом і на всіх етапах розробки планів і проектів простежити взаємозв'язок факторів з господарською діяльністю підприємства. Роль аналізу полягає в тому, щоб виявити вплив цих факторів на зміну узагальнюючих та індивідуальних показників ефективності, які характеризують швидкість проходження коштів через окремі стадії кругообігу, а також вплив окремих факторів на загальну оборотність.

У роботі запропонована система індивідуальних і узагальнюючих показників оцінки ефективності використання оборотного капіталу підприємства.

Індивідуальні показники призначені для оцінки ефективності використання окремих елементів оборотного капіталу та її зміни внаслідок дії техніко-економічних факторів, включаючи реалізацію інвестиційних проектів.

Для узагальнюючої оцінки ефективності використання всього оборотного капіталу та її зміни внаслідок дії техніко-економічних факторів можуть бути застосовані такі показники: тривалість у днях одного обороту оборотного капіталу та її зміна в порівнянні з базою за рахунок дії техніко-економічних факторів (рівневий показник); економічний ефект від зміни оборотності (відносна економія / перевитрата оборотного капіталу) за рахунок дії техніко-економічних факторів (динамічний показник); приріст рентабельності оборотного капіталу (підвищення ефективності використання оборотного капіталу) за рахунок дії техніко-економічних факторів (динамічний показник); приріст рентабельності всього майна (капіталу) за рахунок зміни ефективності використання оборотного капіталу в результаті дії техніко-економічних факторів (динамічний показник).

Взаємозв'язок між узагальнюючим та індивідуальними показниками оборотності може бути виражений лінійною залежністю, тобто, наприклад, тривалість обороту оборотного капіталу можна представити як суму тривалості оборотів його окремих елементів, скорегованих на відповідні поправочні коефіцієнти. Це дозволить визначити вплив змін в ефективності використання окремих елементів оборотного капіталу на зміну ефективності використання оборотного капіталу в цілому.

Наведена в роботі система показників дозволяє дати оцінку ефективності використання оборотного капіталу в цілому та окремих його елементів, а також змін у ефективності, зумовлених дією різноманітних техніко-економічних факторів; впливу змін в ефективності використання оборотного капіталу на основні показники діяльності підприємства; резервам підвищення ефективності використання оборотного капіталу.

Для обґрунтованого визначення потреби підприємства в оборотному капіталі (зокрема за елементами "Запаси сировини й матеріалів", "Запаси незавершеного виробництва", "Витрати майбутніх періодів") в роботі запропоновані методичні підходи до оперативного планування прямих витрат підприємства на підставі застосування ланцюгової матричної моделі, що має блоковий характер. Модель складається з чотирьох блоків, що являють собою систему взаємопов'язаних матриць, а саме: блок 1 - матеріали, блок 2 - машини й механізми, блок 3 - заробітна плата працівників, блок 4 - трудомісткість. Застосовуючи дану модель у практиці фінансового планування, можна визначити на планований період (рік з помісячною розбивкою) потребу підприємства в матеріалах і сировині, машинах і механізмах, а також трудових ресурсах, що дозволяє оптимізувати джерела їх фінансування.

У дослідженні запропоновано застосовувати систему кайзен-костингу для вирішення проблеми мінімізації прямих матеріальних витрат виробництва. Застосування кайзен-костингу припускає забезпечення необхідного рівня собівартості продукції та пошук можливостей зниження витрат до певного цільового рівня, тобто цільового зниження окремих статей витрат і собівартості в цілому в процесі виробництва.

У третьому розділі "Напрямки удосконалення управління формуванням та використанням оборотних коштів підприємства" запропоновані підходи до управління впливом структури оборотних коштів на показники фінансового стану підприємства; на підставі аналізу співвідношення оборотних коштів у дебіторській і кредиторській заборгованості підприємства здійснене обґрунтування його оптимального рівня; на підставі врахування впливу факторів на величину окремих елементів оборотного капіталу запропоновані підходи до планування перспективної потреби підприємства в оборотних коштах.

З метою визначення оптимальної величини оборотних коштів та забезпечення ліквідності підприємству в повсякденній діяльності необхідно мати можливість прогнозувати наслідки втрати ліквідності у вигляді додаткових витрат та періодичних зупинок виробничого процесу. Для досягнення цієї мети в роботі запропоновано алгоритм впливу зміни обсягу й структури оборотних коштів на рівень поточної ліквідності. За умов несприятливого прогнозу керівництво підприємства може виправити подальший складний фінансовий стан шляхом оперування структурою джерел фінансування оборотних коштів, змінюючи планований рівень коефіцієнта поточної ліквідності, й структурою оборотних активів, змінюючи необхідний рівень коефіцієнта поточної ліквідності. У дисертаційному дослідженні показано, що формування основної частки оборотних активів можна проводити за рахунок частини власних оборотних коштів, а також інвестуючи кошти в перспективні проекти й скорочуючи потребу в джерелах фінансування, прискорюючи оборотність оборотних активів, а за необхідності - здійснювати фінансування поточних активів за рахунок короткострокових позичок у вигляді кредитів банків, комерційних кредитів, державних кредитів (зокрема податкового інвестиційного кредиту) тощо.

Проведені в роботі розрахунки дозволили зробити висновок, що зростання оборотності поточних активів, частки власних оборотних коштів, темпу зміни обсягу продажів позитивно впливає на коефіцієнт поточної ліквідності.

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується певним уповільненням платіжного обороту, спричиненим зростанням дебіторської заборгованості на підприємствах, що призводить до відволікання коштів з господарського обороту. При цьому підприємство зазнає непрямих утрат, що виражаються в наступному: збільшення терміну погашення дебіторської заборгованості спричиняє зниження доходу від коштів, вкладених у дебіторів (зі зниженням оборотності знижується й віддача); грошові кошти знецінюються у зв'язку з інфляцією (незважаючи на те, що рівень інфляції невисокий); дебіторська заборгованість являє собою один з елементів оборотних коштів, що вимагає відповідного джерела фінансування; оскільки всі джерела коштів мають власну ціну, підтримка того або іншого рівня дебіторської заборгованості пов'язана з відповідними витратами.

Дебіторська заборгованість як елемент оборотних коштів, відвернений з операційного процесу, призводить не тільки до іммобілізації коштів, але й до появи збитків і недоотриманого прибутку. Під збитками в даному випадку розуміються не отримані доходи, які певна особа одержала б при звичайних умовах обігу, якби її право не було порушено. Величина недоотриманого прибутку підприємства може бути визначена за формулами:

1. Розрахунок недоотриманого підприємством ефекту від неможливості інвестування дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями у виробничу діяльність:

Е = П - ПВ - ФУ, (1)

де П - сума додаткового прибутку, недоотриманого внаслідок можливого збільшення обсягу виробництва;

ПВ - поточні витрати підприємства, пов'язані з організацією кредитування покупців та інкасацією боргу;

ФУ - сума прямих фінансових утрат від неповернення боргу покупцями.

2. Розрахунок суми недоотриманого прибутку, що припадає на одиницю дебіторської заборгованості:

УВ = Е / ДЗ, (2)

де ДЗ - середня сума дебіторської заборгованості.

У результаті аналізу динаміки простроченої кредиторської заборгованості постачальникам і дебіторської заборгованості покупців по основних сферах діяльності економіки в динаміці за декілька останніх років зроблений висновок про те, що дебіторську й кредиторську заборгованості необхідно аналізувати в сукупності. В роботі показано, що дебіторська заборгованість на підприємстві не повинна перевищувати рівня звичаїв ділового обороту, а кредиторська заборгованість - не перевищувати рівня стійких пасивів, що об'єктивно мають місце на підприємстві.

У дисертаційному дослідженні пропонуються методичні підходи до здійснення перспективного прогнозування обсягу оборотного капіталу підприємства із застосуванням методу багатофакторного економіко-математичного моделювання, що базується на побудові економетричних моделей. Прогнозовану величину оборотних коштів підприємства можна виразити за допомогою формули:

ОбК = М + НЗВ + ГП + ВМП + ТВ + ДЗ + ГК, (3)

де М - вартість запасів сировини й матеріалів (Y1);

НЗВ - вартість запасів незавершеного виробництва (Y2);

ГП - вартість запасів готової продукції на складі (Y3);

ВМП - витрати майбутніх періодів (Y4);

ТВ - вартість товарів відвантажених (Y5);

ДЗ - дебіторська заборгованість (Y6);

ГК - грошові кошти (Y7).

Спрогнозувавши значення кожного з цих показників з урахуванням факторів, що безпосередньо впливають на елементи оборотного капіталу, та застосувавши формулу (3), отримаємо прогнозне значення обсягу оборотних коштів підприємства. У процесі дослідження були визначені фактори, що здійснюють вплив на величину кожного з вищезазначених елементів оборотного капіталу. На підставі результатів проведеного експертного аналізу факторів, які впливають на обсяг кожного з елементів оборотних коштів, та з урахуванням необхідності кількісного вираження значень цих факторів було визначено наступні фактори, що здійснюють найбільш суттєвий вплив на досліджувані показники (табл.1).

Таблиця 1.

Фактори, що здійснюють вплив на величину оборотних коштів (за їх елементами)

Лиса О.В. Податковий інвестиційний кредит як інструмент стимулювання розвитку підприємницької діяльності // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Д.: ДНУ, 2002. - Вип.121. - С. 104-109.

Лиса О.В. Особливості економічного аналізу оборотного капіталу підприємства в сучасних умовах // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Т.IV. - Д.: ДНУ, 2004. - Вип.198. - С. 1039-1045.

Лиса О.В. Методичні питання нормування оборотного капіталу підприємства // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2006. - №1. - С. 73-76.

Лиса О.В. Особливості визначення потреби підприємства в оборотному капіталі // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Т.IІІ. - Д.: ДНУ, 2006. - Вип.217. - С. 598-603.

Лиса О.В. Вплив структури оборотних коштів на показники фінансового стану підприємства // Экономика и управление. - 2006. - №6. - С. 33-37.

Опубліковані в інших виданнях:

Лиса О.В. Можливість і зміст управління витратами підприємства // Матеріали VIII Міжнародної конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур". Т.II. - Д.: ДНУ, 2002. - С. 93-94.

Лиса О.В. Особливості управління оборотним капіталом підприємства в сучасних умовах // Матеріали V-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України". Т.І. - Д.: Наука і освіта, 2004. - С. 166-167.

Лиса О.В. Побудова системи показників ефективності використання оборотного капіталу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України". - Д.: ДНУ, 2005. - С. 48-49.

Лиса О.В. Теоретичні підходи до аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави". Т.1. - Д.: Наука і освіта, 2005. - С. 95-97.

Лиса О.В. Сутнісні ознаки оборотного капіталу підприємства та оцінка ефективності його використання // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні". Т.3. - Д.: Наука і освіта, 2005. - С. 67-69.

Лиса О.В. Фактори, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу підприємства // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України". Т.4. - Д.: Наука і освіта, 2006. - С. 47-49.

Лиса О.В. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства // Тези доповідей V Міжнародної наукової конференції "Проблеми економіки транспорту". - Д.: Вид-во ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна, 2006. - С. 55-56.

АНОТАЦІЯ

Лиса О.В. Управління оборотними коштами підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація містить теоретичні положення та методичні підходи до організації управління оборотними коштами підприємства. У роботі розглянута економічна сутність, джерела формування та напрямки використання оборотних коштів. Визначена сутність та складники системи управління оборотними коштами підприємства. Запропоновані методичні підходи до нормування оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеному виробництві та готовій продукції, що базуються на врахуванні певних організаційно-технічних, фінансових та інших особливостей функціонування об'єкта. Розроблена система узагальнюючих та індивідуальних показників ефективності використання оборотного капіталу підприємства. Запропонована методика попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства, яка базується на узагальненні діючих методів аналізу та врахуванні факторів, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу. Розроблені методичні підходи до оперативного та перспективного планування потреби підприємства в оборотних коштах. Визначене оптимальне співвідношення оборотних коштів у дебіторській та кредиторській заборгованості.

Ключові слова: оборотні кошти, нормування оборотних коштів, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, дебіторська заборгованість, ефективність використання оборотних коштів.

АННОТАЦИЯ

Лыса Е.В. Управление оборотными средствами предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2006.

Диссертация содержит теоретические положения и методические подходы к организации управления оборотными средствами предприятия. В работе рассмотрены экономическая сущность, источники формирования и направления использования оборотных средств. Определена сущность и составные элементы системы управления оборотными средствами предприятия.

С целью совершенствования существующей практики обоснования величины оборотных средств предприятий предложены методические подходы к нормированию оборотных средств в производственных запасах, незавершенном производстве и готовой продукции, которые базируются на учете определенных организационно-технических, финансовых и других особенностей функционирования объекта. В рамках диссертационной работы предложено организационно-методическое обеспечение нормирования оборотных средств, описывающее весь их кругооборот и учитывающее ежедневные изменения потребности предприятия в них.

Для целей анализа разработана система обобщающих и частных показателей эффективности использования оборотного капитала предприятия, построенная по принципу иерархичности и соподчиненности ее элементов. Эти показатели характеризуют степень влияния технико-экономических факторов на эффективность использования оборотного капитала предприятия. Взаимосвязь между обобщающими и частными показателями оборачиваемости выражается в форме линейной зависимости. Данная система показателей позволяет дать оценку: эффективности использования оборотного капитала в целом и отдельных его элементов, а также изменений в эффективности, вызванных действием различных технико-экономических факторов; влияния изменений в эффективности использования оборотного капитала на основные показатели деятельности предприятия; резервам повышения эффективности использования оборотного капитала.