Посилення регулюючої і стимулюючої функцій механізму прямого оподаткування суб’єктів ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 336.22

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПОСИЛЕННЯ РЕГУЛЮЮЧОЇ І СТИМУЛЮЮЧОЇ ФУНКЦІЙ МЕХАНІЗМУ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ СУБ'ЄКТІВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність: 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

ЛАЩАК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України.

Науковий керівник:

МЕЛЬНИК Віктор Миколайович, кандидат економічних наук, доцент, в.о. декана факультету економіки та оподаткування Національного університету державної податкової служби України.

Офіційні опоненти:

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Олександр Павлович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Одеського державного економічного університету; кандидат економічних наук, доцент;

ЯРЕМА Богдана Павлівна, доцент кафедри податків, бюджету та казначейської справи Львівської державної фінансової академії.

Провідна установа:

Тернопільський Державний економічний університет, кафедра податків та фіскальної політики.

Захист дисертації відбудеться 3 липня 2006 р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 2 червня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук І.З. Сторонянська.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. За розрахунками фахівців українська економіка має розвиватися на інвестиційно-інноваційній основі зі сталими випереджаючими темпами 6-8 % на рік. Досягнення цієї мети можливе лише в результаті вироблення і реалізації ефективної державної економічної політики, ключовим сегментом якої є податкова політика. Найбільш відчутний вплив на результати господарювання та економічної активності юридичних і фізичних осіб справляють прямі податки, оскільки вони безпосередньо впливають на фінансове становище платників. Тому до вироблення системи прямого оподаткування держава має підходити особливо виважено, враховуючи при цьому не лише фіскальні інтереси, а й економічне становище платників, стимулюючи їх на реалізацію стратегічної мети розвитку національної економіки.

Дослідження показують, що розвиток прямого оподаткування має важливий вплив на хід усієї економічної реформи. В 2003 році вперше в новітній історії України основні прямі податки (податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян) сумарно в півтора рази перевищили обсяг надходжень від основних непрямих податків. Ця позитивна тенденція свідчить про наближення вітчизняної системи оподаткування до європейських стандартів.

Однак механізм реалізації сучасної системи прямого оподаткування України по суті залишається переважно фіскальним і потребує подальшого реформування та удосконалення в контексті забезпечення повноцінної інтеграції нашої країни в світову систему господарювання.

Для забезпечення стійкого зростання необхідною і доцільною видається переорієнтація прямого оподаткування з переважно фіскального важеля до системи з органічним поєднанням її фіскальної, регулюючої та стимулюючої складових. Ця трансформація має стимулювати бізнес на створення та розширення високопродуктивних виробництв, активізувати інвестиційну та інноваційну діяльність, забезпечувати підтримку соціально-економічної рівноваги, орієнтуватися на зміцнення державних фінансів.

Питання теорії і практики податкових відносин, зокрема системи прямого оподаткування, знайшли своє відображення у працях українських та зарубіжних вчених: В. Андрущенко, О. Василик, А. Гальчинський, П. Гензель, А. Гропеллі, А. Даниленка, О. Данілов, Т.Єфіменко, В. Загорський, В. Зимовець, А. Ісаєв, Дж. Кейнс, А. Крисоватий, І. Кулішер, Ф. Лассаль, А. Лаффер, І. Лукінов, І. Луніна, К. Макконел, В. Мельник, П. Мельник, Ф. Меньков, Н. Мікеладзе, М. Мітіліно, В. Найдьонов, Є. Нікбахт, С. Огородник, І. Озеров, В. Опарін, А. Пігу, А. Поддєрьогін, Г. П'ятаченко, Д. Рікардо, Д. Робінсон, П. Самуельсон, А. Соколовська, М. Сивульський, А. Сміт, М. Соболев, А. Соколов, В. Степаненко, А. Столерю, В. Суторміна, Л. Тарангул, Л. Шаблиста, В. Федосов, Н. Фліссак, Ф. Хайєк, Й. Шумпетер, С. Юргелевич, С. Юрій, Л. Яснопольський та ін.

Проте, у вітчизняній літературі залишаються недостатньо висвітленими механізми і важелі дії прямих податків на окремі макроекономічні процеси, концептуальні засади адаптації прямого оподаткування до сучасних європейських стандартів, регулюючий та стимулюючий вплив основних податків на динаміку і пропорції сталого економічного розвитку України. Потребують практичного вирішення і питання удосконалення чинного законодавства про оподаткування прибутку підприємств та доходу фізичних осіб, забезпечення раціонального й ефективного процесу адміністрування прямих податків, моделювання і прогнозування розвитку прямого оподаткування.

Актуальність і необхідність поглиблених досліджень в зазначених вище напрямах зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках планової наукової теми кафедри податкової політики та оподаткування Національного університету державної податкової служби України "Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: основні напрями та методологія використання" (номер державної реєстрації 0102U003484). Зокрема, автором дисертації обґрунтовані теоретичні узагальнення та практичні пропозиції щодо посилення дії регулюючої та стимулюючої функцій механізму прямого оподаткування, вироблені рекомендації щодо адаптації системи прямих податків до сучасних європейських стандартів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка нових і удосконалення чинних теоретичних і прикладних засад реалізації стимулюючої і регулюючої функцій механізму прямого оподаткування в Україні.

Відповідно до мети дослідження були поставлені і вирішені наступні завдання:

- провести дослідження теоретичних концепцій стосовно дії прямих податків в Україні та інших країнах;

- зробити порівняльний аналіз щодо становлення і розвитку механізмів прямого оподаткування в Україні з іншими країнами;

- провести аналітичну оцінку вітчизняного механізму прямого оподаткування з позиції його впливу на розвиток економіки;

- проаналізувати і оцінити вплив і наслідки ринкових перетворень в Україні за допомогою важелів прямого оподаткування;

- обґрунтувати концептуальні підходи і розробити науково-практичні рекомендації щодо посилення регулюючої та стимулюючої функцій механізму прямого оподаткування суб'єктів ринкової економіки.

Об'єктом дослідження є система прямого оподаткування в Україні та її роль у забезпеченні економічного розвитку.

Предметом дослідження є фінансові відносини, які виникають між державою і платниками податків у процесі прояву регулюючої та стимулюючої функцій механізму прямого оподаткування.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні теорії і концепції економічної та фінансової науки, зокрема, теорії бюджету, теорії податків та теорії державного регулювання економіки.

В роботі використано низку загальнонаукових та специфічних методів дослідження: метод порівняльно-історичного аналізу застосовувався для дослідження еволюції механізмів функціонування прямих податків в історичній ретроспективі; системно-функціональний - для узагальнення сучасних теоретичних й методологічних концепцій створення та функціонування механізму прямого оподаткування; аналізу та синтезу - для вивчення предмету дослідження в цілісності, єдності, взаємозв'язку його складових частин; економіко-статистичні - при вивченні та узагальненні статистичної інформації задля виявлення впливу механізму прямого оподаткування на економічний розвиток держави і платників податків; розрахунково-аналітичний - при виконанні аналітичних розрахунків в ході прогнозування та моделювання розвитку механізму прямого оподаткування; графічний - для графічного відображення отриманих результатів; порівняння - для зіставлення тенденцій розвитку механізмів прямого оподаткування України та інших країн, відокремлення спільних та окремих рис їхнього функціонування; експертних оцінок - в процесі вивчення думок (поглядів) експертів про окремі проблеми розвитку механізмів прямого оподаткування.

Інформаційною базою дослідження слугували результати теоретичних та науково-практичних досліджень з питань оподаткування, дані статистичної звітності та нормативно-правові акти України з питань оподаткування, формування і регулювання фінансової політики держави.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження автором отримано наукові результати, які є новими або містять елементи новизни. Зокрема:

вперше:

- обґрунтована концепція пріоритетності стимулюючої і регулюючої функцій механізму прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб з позицій сприяння активізації підприємницької діяльності, зниження тіньових економічних операцій, підвищення громадської свідомості у справлянні податків і забезпечення на цій основі підвищення ефективності господарювання;

дістали подальший розвиток:

- методологічні підходи до визначення сутності, основних завдань і структури механізму прямого оподаткування як сукупності цільових заходів, спрямованих на досягнення глобальної мети державної системи оподаткування при максимально ефективному використанні законодавчо встановлених способів обрахування і справляння прямих податків;

- методичні підходи до моделювання процесів впливу дії прямих податків на розвиток національної економіки в умовах динамічних змін макроекономічної ситуації;

удосконалено:

- методичні підходи до надання пільг із сплати прямих податків юридичними особами для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних сферах матеріального виробництва з одночасним запровадженням спеціальної звітності та контролю за їх цільовим використанням;

- доведена доцільність введення прямого оподаткування майна підприємств та нерухомості фізичних осіб як важливої передумови для побудови цивілізованого ринку нерухомості в Україні, наближення вітчизняної системи оподаткування до європейських країн.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, що отримані дисертантом, можуть бути використані в ході подальших наукових досліджень з питань становлення і розвитку системи прямого оподаткування, а також при підготовці кадрів. Окремі рекомендації і пропозиції дисертації використані Національним університетом державної податкової служби України при підготовці аналітичних записок до Державної податкової адміністрації України (довідка №40/01-12 від 25.05.2006р.), Державною ціновою інспекцією при Міністерстві економіки України (довідка № 32/1-1626 від 15.09.2004), Чернівецькою обласною державною адміністрацією (довідка №16-09/272 від 14.04.2005) та Державною податковою адміністрацією в Чернівецькій області (довідка №1217/01-09 від 25.05.2005). Загальні висновки дисертації можуть використовуватися в ході удосконалення нормативно-правової бази з питань оподаткування.

Особистий внесок здобувача. Науково-практичні результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження доповідались та отримали схвальну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій" (м. Вінниця, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення" (м. Ірпінь, 2000 р.), Науково-практичній конференції "Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи (м. Ірпінь, 2001 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць, з них 5 у фахових виданнях. Обсяг публікацій, що належить особисто автору складає 2,8 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 197 сторінок комп'ютерного тексту. Основний текст - 190 сторінок, з яких 6 займають таблиці та рисунки, містить 21 таблицю і 7 рисунків, 6 додатків на 7-мох сторінках. Список літератури включає 147 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретичні засади функціонування механізму прямого оподаткування" на основі огляду літератури з питань теорії податків визначені принципи дії механізму прямих податків, побудови податкової системи, дана класифікація прямих податків, обґрунтовані теоретичні узагальнення щодо регулюючого та стимулюючого впливу механізму прямого оподаткування на темпи і пропорції економічного розвитку.

В сучасній економічній теорії оподаткування юридичних і фізичних осіб розглядається як важливе фінансове джерело не тільки наповнення державного бюджету, а й як інструмент регулювання економічного розвитку окремих підприємств, галузей, територій, регіонів та національної системи господарювання в цілому. Податки виступають також як спосіб розподілу і перерозподілу доходів між суб'єктами господарювання внаслідок чого здатні стимулювати або навпаки стримувати розвиток економічних процесів.

В роботі, на основі ретроспективного аналізу основних етапів становлення і розвитку системи оподаткування в різних країнах світу, систематизації основних теоретико-методологічних підходів до формування економічних відносин між державою і платниками податків, визначені сучасні тенденції, які започаткувались і характеризують процеси оподаткування наприкінці ХХ і початку ХХІ століття. Автор звертає увагу на те, що за досить довгий історичний період формування економічних відносин між державою і платниками податків жодній державі світу не вдалось подолати суперечностей між їхніми інтересами. Однак механізми подолання суперечностей між економічними інтересами держави і платників податків не тільки розробляються в кожній державі, але стають дедалі важливішим напрямом економічних досліджень та побудови державної політики оподаткування.

В Україні за період незалежності сформовано практично нову систему оподаткування, яка за принципами побудови відповідає європейським стандартам, але при цьому вона функціонує з низькою віддачею. Проблемними питаннями, які знижують ефективність функціонування системи оподаткування в Україні, в роботі виділені:

- недосконалість та часті зміни в чинній законодавчій базі, що встановлює умови, форми і методи оподаткування, організаційні засади справляння податків з юридичних і фізичних осіб;

- низький рівень податкової дисципліни, як з боку платників податків, так і адміністративних органів, у функції яких входить збирання податків, надання консультацій та консультативної допомоги платникам податків, створення сприятливих умов для сплати податків;

- моноспрямованість вітчизняної податкової системи на реалізацію фіскальної функції податків. В той же час не менш важливі функції, такі як регулююча, розподільча, стимулююча функції податків залишаються майже не використаними в практиці оподаткування юридичних і фізичних осіб;

- відсутність науково обґрунтованих співвідношень між формами і методами прямого і непрямого оподаткування юридичних та фізичних осіб.

В дисертації на основі теоретичного аналізу різних форм прямого та непрямого оподаткування, що застосовуються в розвинених державах світу і в Україні, обґрунтовані концептуальні положення щодо необхідності посилення ролі прямих податків у вітчизняній економіці, можливості забезпечення стратегічної мети - сталого розвитку національної економіки на засадах надання пріоритетності регулюючій і стимулюючій функціям прямого оподаткування.

З цих позицій автором розроблена класифікація прямих податків, обґрунтована доцільність та умови їх ефективного використання, сформульовані методологічні підходи щодо побудови механізму реалізації стимулюючої і регулюючої функцій прямого оподаткування. Структурна схема такого механізму представлена на рисунку 1.

Оскільки в Україні на теперішній час перевага надається реалізації непрямих податків, які, виходячи із зарубіжного досвіду розвинених держав, вважаються менш справедливими для платників і менш ефективними для суспільства в цілому, в дисертації, згідно з висунутою концепцією, обґрунтовані перспективні напрями розвитку прямого оподаткування в Україні.

У другому розділі "Оцінка результатів застосування прямого оподаткування в Україні" представлені результати дослідження основних етапів становлення і розвитку прямого оподаткування в Україні, узагальнення зарубіжного досвіду та оцінка впливу прямого оподаткування на забезпечення інноваційного розвитку вітчизняної економіки.

На основі аналізу статистичної звітності, що характеризує структуру надходжень в бюджет України від різних видів оподаткування, порівняння її із зарубіжними країнами, автором зроблені наступні узагальнення.

Перше, становлення системи прямого оподаткування здійснювалось в Україні в умовах частих змін в державній економічній політиці та багато чисельних змін і доповнень в чинне законодавче поле, що встановлює і регулює механізми сплати податків. За період 1991-2004рр. в дисертації виділено чотири періоди, протягом яких суттєво змінилась структура прямих і непрямих податків, їх співвідношення у надходженнях до державного бюджету.

Друге, лише з 2000р. сформувались досить чіткі та прогресивні тенденції зростання податкових надходжень від прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб до зведеного бюджету (табл. 1). Дослідження показали, що темпи зростання податкових надходжень в бюджет від прямих податків перевищують темпи зростання зведеного державного бюджету.

Третє, на теперішній час в загальній структурі прямих податків чільне місце належить податку на прибуток підприємств і податок з доходів фізичних осіб, які забезпечують майже 50 % від загальної суми податкових надходжень до бюджету, що в принципі відповідає міжнародним стандартам.

Однак, на відміну від розвинених держав світу в Україні серед податків прямої дії не використовується податок на власність та досить слабо використовується плата за землю. Основна причина такого становища полягає в недостатній розробленості чинного законодавства з питань власності юридичних і фізичних осіб, оцінки вартості нерухомості тощо.

Таблиця 1.

Співвідношення між надходженням прямих податків і основними макроекономічними показниками*

Показники	Роки
	1998	2000	2001	2002	2003	2004
ВВП, млн. грн.	102593	170070	204190	220932	263228	344822
Зростання ВВП, % до попереднього року	98,1	105,9	109,2	104,8	109,3	130,9
Доходи зведеного бюджету, млн. грн.	28915,8	49117,9	54934,6	61954,3	75165,4	90592,9
Зростання доходів зведеного бюджету, % до попереднього року	102,9	149,4	111,8	112,8	121,3	120,5
Податкові надходження, млн. грн.	21848,3	31317,5	36716,7	45392,5	54321,0	63161,7
Зростання податкових надходжень, % до попереднього року	...	124,6	117,2	123,6	119,7	116,3
Основні прямі податки, млн. грн.	9265	14076,1	17054,9	20222,2	26758,5	29375,0
Зростання надходжень прямих податків, % до попереднього року		152	121	119	132	110
Податок на прибуток підприємств, млн. грн.	5694,4	7698,4	8280,0	9398,3	13237,2	16161,7
Податок на прибуток підприємств, % ВВП	5,55	4,53	4,06	4,25	5,03	4,69
Прибутковий податок з громадян, млн. грн.	3570,6	6377,7	8774,9	10823,9	13521,3	13213,3
Прибутковий податок з громадян, % ВВП	3,48	3,75	4,30	4,90	5,14	3,83

* Розраховано за: Україна в цифрах у 2004 році. Короткий статистичний довідник. - К.: Держкомстат України, 2005

У третьому розділі "Удосконалення прямого оподаткування в Україні" представлені результати дослідження проекту Податкового кодексу України з позицій адаптованості його до вимог європейських стандартів, запропоновані методичні підходи до моделювання процесів прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб в Україні, визначені стратегічні орієнтири і напрями вдосконалення механізму реалізації регулюючої і стимулюючої функцій прямого оподаткування.

Автор концентрує увагу на необхідності забезпечення пріоритетності в реалізації регулюючої і стимулюючої функцій прямого оподаткування в таких напрямах:

- продовження прогресивних тенденцій щодо зниження ставок на оподаткування прибутку підприємств і досягнення на цій основі активізації підприємницької діяльності, зниження рівня тіньових економічних операцій;

- звільнення (повного або часткового) від оподаткування частини прибутку підприємств, яку вони використовують на здійснення інноваційної діяльності, впровадження інноваційних і, в першу чергу, енергозберігаючих технологій;

- скорочення кількості пільг та винятків із загальних правил оподаткування прибутків підприємств;

- стимулювання підприємницьких структур за своєчасність, повноту та достовірність інформації, наданої податковим службам про результати діяльності шляхом надання податкових канікул, звільнення від надмірних перевірок, лібералізації податкового контролю;

- розширення податкової бази для податку з доходів фізичних осіб на основі підвищення прожиткового мінімуму в країні, зростання мінімальної оплати праці, забезпечення зайнятості населення, зниження рівня безробіття, створення нових робочих місць, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці;

- розроблення і застосування обґрунтованих і прозорих механізмів оподаткування нерухомості;

- інноваційним операціям, оскільки це веде до збільшення витрат на ведення податкового обліку, що особливо тяжко для малих підприємств;

- передбачити значні пільги щодо зменшення бази оподаткування податком на прибуток шляхом запровадження гнучких механізмів прискореної амортизації, у тому числі по основних засобах довгострокового користування;

- звільняти від оподаткування кошти підприємств, які йдуть на фінансування фундаментальних, наукових, науково-практичних досліджень, інноваційних зокрема енергозберігаючих проектів (з прирівнюванням їх до інвестицій в інтелектуальний капітал);

- активізувати створення нових технопарків, технологічних інкубаторів, інноваційних виробництв, перш за все, у пріоритетних галузях, а вже створені - заохочувати фіскальними важелями регулювання, в тому числі шляхом надання адресних податкових пільг з обов'язковим звітуванням суб'єктів господарювання про цільове призначення вивільнених коштів;

- звільняти від оподаткування кошти підприємств і громадян, витрачені ними на отримання власної освіти та охорону здоров'я, спрямовані на отримання інформаційно-консалтингових послуг, підвищення кваліфікації і перепідготовку робочої сили, на соціальне забезпечення (з прирівнянням їх до інвестицій у людський капітал), а також інвестиції, здійснені у відкриття власної справи;

- надати податкові пільги підприємствам, які здійснюють експортне та імпортозаміщуюче виробництво, діють у труднонадлишкових чи депресивних регіонах тощо - в межах та за напрямами, визначеними відповідними державними програмами, особливо енергозберігаючими;

- звільнити від оподаткування кошти комерційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів та інших фінансових установ, які йдуть на довгострокове інвестиційне кредитування чи інвестуються в інноваційні підприємства, та встановити пільги з оподаткування коштів, отриманих внаслідок цих інвестицій.

Забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках, а також запровадження енергозберігаючих технологій є на теперішньому етапі одним із найважливіших завдань державної економічної політики.

Важливим напрямом підвищення ефективності використання прямого оподаткування в роботі виділені питання, пов'язані із моделюванням процесів та оцінкою впливу основних прямих податків на макроекономічні показники у перспективі. В цьому аспекті на основі аналітичного огляду відомих моделей, які характеризують залежність величини податкових надходжень від макроекономічної ситуації на конкретний період часу, запропоновано авторський підхід до визначення прогнозних величин прямих податків. Зокрема, прогнозовану величину податку з доходів фізичних осіб на макрорівні запропоновано визначати за наступною залежністю:

ПДФО = ФЗП СО + БОt СОt - К, (1)

де: ФЗП - фонд заробітної плати (виплати), що підлягає оподаткуванню;

СО - ставка податку (нині - 15 %, на перехідний період - 13 %);

БОt - база оподаткування за іншими доходами категорії t;

СОt - ставка оподаткування за доходом категорії t;

К - прогнозна сума заявленого податкового кредиту (прогнозується з урахуванням фінансових планів установ освіти, підвищення кваліфікації охорони здоров'я в частині надання платних послуг населенню).

В дисертації запропоновані також моделі прогнозування можливих надходжень в бюджет від оподаткування доходів фізичних осіб, з прибутку підприємств. Запропоновані моделі використані для розрахунку податкових надходжень в бюджет від основних податків на період 2005-2015 рр.

Слід зазначити, що скорочення ставки податку на прибуток з 30 % до 25 % (із 1.01.2004р.) було б відчутним для розвиненої ринкової економіки, чутливої до щонайменших змін, але не для українських суб'єктів господарювання, які давно використовують різноманітні методи штучного збільшення собівартості. Відтак, збільшення податкових надходжень не компенсуватиме їхнього скорочення внаслідок зниження ставок, що спричинить валове скорочення бюджетних доходів. Цілком виправданим в цій ситуації є активізація зростання доходів громадян, включаючи працівників бюджетних установ, організацій недержавної форми власності, підприємств-монополістів, що призведе до підвищення питомої ваги надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ці платники не можуть звітувати негативними значеннями). пряме оподаткування механізм

Узагальнюючі результати, проведених автором розрахунків прогнозних змін в структурі прямих податків, представлені у таблиці 2. Наведені дані свідчать про можливість значного збільшення ролі податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі надходжень до зведеного бюджету України та наближення їх до визнаних європейських норм.

Таблиця 2.

Прогнозні показники надходжень основних прямих податків до зведеного бюджету в Україні на період до 2015р. (млрд. грн.)*

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Податок з доходів фізичних осіб	15,9	19,2	25,5	29,0	33,7	38,1	42,6	47,4	53,0	59,6	66,8
Питома вага податку у податкових надходженнях (%)	21,9	22,4	25,4	25,6	25,9	26,2	26,3	26,6	26,8	27,0	27,2
Податок на прибуток підприємств	15,9	18,3	20,4	22,7	25,3	27,9	30,4	33,1	36,1	39,5	43,1
Питома вага податку у податкових надходженнях (%)	21,9	21,3	20,3	20,0	19,5	19,2	18,8	18,6	18,3	17,9	17,6

* Розрахунки автора за: Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету / М.Я Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. - К.: НДФІ, 2004. - 712 с.

З наведених даних вбачається, що питома вага надходжень податку на доходи фізичних осіб у загальній структурі збільшуватиметься (у середньому на 0,4-0,5 %, в тому числі починаючи з 2008 р. - на 0,2-0,3 %), а питома вага надходжень податку на прибуток юридичних осіб - зменшуватиметься (у середньому на 0,4 %). Це говорить про те, що структура надходжень основних прямих податків поступово наближатиметься до визнаних європейських норм.

Разом з тим, необхідно мати на увазі, що стандартні методики моделювання розвитку систем прямого оподаткування не завжди придатні до використання у вітчизняних умовах, перш за все через невідповідність статистичної бази та наявність великого тіньового сектору в економіці. Крім того, при проектуванні державного бюджету, в тому числі і його дохідної частини, яка в значній мірі формується завдяки надходженням основних прямих податків, органами державної влади і управління нерідко враховуються позаекономічні (як правило, політичні) фактори, які ми не можемо брати до уваги у випадку використання економетричних моделей прогнозування вказаних надходжень. Врахування позаекономічних чинників доцільно проводити з використанням методів експертного аналізу, але проведення цієї роботи не входить до завдань даного дослідження. Тож актуальною проблемою економічної науки є вироблення методик моделювання розвитку системи прямого оподаткування, пристосованих до перехідної економіки, а також методик визначення ефективних ставок основних прямих податків.

Для досягнення прогнозних параметрів автором обґрунтовані напрями вдосконалення механізму прямого оподаткування в Україні на базі надання пріоритетності регулюючим і стимулюючим функціям прямих податків, уточнення законодавчої бази, забезпечення стабільної довгострокової податкової політики держави. В дисертації виділені стратегічні напрями реалізації регулюючих і стимулюючих функцій прямого оподаткування, обґрунтована доцільність переходу у перспективі до оподаткування доходів сім'ї, введення чітких правил оподаткування майна юридичних і фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості та області використання.

ВИСНОВКИ

У процесі реформування вітчизняної економіки в Україні була створена нова система оподаткування, яка за принципами побудови відповідає європейським стандартам, але принципово відрізняється від них за формами управління процесами справляння податків, методами нарахування величини податків, характером соціально-економічних відносин, що виникають між державою і платниками податків.

Протягом останніх років у вітчизняній системі оподаткування започаткувались прогресивні тенденції в напрямах посилення ролі прямого оподаткування в забезпеченні ефективного розвитку національної економіки. Однак в цілому структура податків залишається недосконалою, потребує запровадження нових механізмів справляння податків, спрямованих на реалізацію розподільчих і стимулюючих функцій прямого оподаткування.

Стратегічним напрямом у формуванні державної політики прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб повинно стати забезпечення переходу від переважно фіскальних до регулюючих і стимулюючих функцій податків. Реалізація такого напряму спроможна забезпечити зменшення частки збиткових підприємств, зниження рівня тіньової економічної діяльності, що в кінцевій формі створює можливості для розширення бази оподаткування, активізації підприємницької діяльності.

Реформування системи прямого оподаткування в напрямах посилення регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків повинно здійснюватись в контексті зменшення податкового навантаження на економіку, удосконалення способів адміністрування податків, оптимізації структури податків, усунення причин зростання податкової заборгованості.

Для посилення впливу регулюючих і стимулюючих функцій прямого оподаткування на забезпечення сталого розвитку національної економіки в роботі запропоновано:

- звільнити від оподаткування прибуток юридичних осіб, який інвестується в межах України;

- уточнити і обмежити область використання пільг в оподаткуванні прибутку підприємств при одночасному посиленні контролю за цільовим використанням наданих пільг;

- ввести диференційовані ставки оподаткування прибутку підприємств в залежності від рівня рентабельності його виробництва;

- дозволити використання неоподаткованого мінімуму при оплаті податку на прибуток підприємств в залежності від кількості працюючих;

- запровадити механізми надання податкових канікул (строком на 2-3 роки) для новостворених малих та середніх підприємств, діяльність яких має інноваційний характер;

- перейти від прибуткового податку фізичних осіб до оподаткування сім'ї;

- забезпечити достовірний облік нерухомості та ввести податок на майно юридичних і фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості;

- забезпечити прозорий механізм справляння прямих податків та їх використання у вітчизняній економіці.

Запропоновані в дисертації моделі визначення прогнозних величин основних видів прямих податків в залежності від змін в макроекономічній ситуації в країні є основою для обґрунтування державної податкової політики.

Прогнозні оцінки можливих надходжень в бюджет від прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб обумовлюють доцільність вдосконалення вітчизняної податкової системи в напрямах максимального використання регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Лащак В.В. Посилення стимулюючої ролі прямого оподаткування на інноваційний розвиток промисловості // Теорії мікро-макроекономіки: збірник наукових праць АМУ МОН України. Випуск 19 (відп. ред. д.е.н., проф. Ніколенко Ю.В.). - 2005. - С. 279-286.

2. Лащак В.В. Удосконалення системи прямого оподаткування в Україні // Фінанси України. - 2004. - № 11. - С. 26-32.

3. Лащак В.В. Оподаткування інноваційних підприємств // Проблеми науки. - 2004. - № 11. - С. 34-39.

4. Лащак В.В. Напрями подальшого удосконалення підсистеми прямого оподаткування в Україні // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - 2004. - № 4. - С. 120-128.

5. Лащак В.В. Стратегічні напрямки прямого оподаткування // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Вип. 5. Економічні науки (ред. кол.: д.е.н., проф. Василик О.Д. та ін.). - Чернівці, 2004. - С. 327-331.

У інших виданнях:

6. Лащак В.В., Левчук Н.І. Реформування системи прямого оподаткування в умовах ринкових трансформацій // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників (ред. кол.: д.е.н., проф. Юрій С. І. та ін.). - Вінниця: ВІЕ ТАНГ МОН України, "Ландо ЛТД", 2004. - С. 46-52. Особистий внесок здобувача: проведено аналіз механізму дії прямих податків на економічний розвиток та сформульовані принципи побудови системи прямого оподаткування.

7. Лащак В.В. Перспективи цінового контролю та окремі аспекти впливу прямого оподаткування на механізм ціноутворення // Бюлетень Державної інспекції з контролю за цінами. - 2004. - Випуск 3. - С. 26-27.

8. Данилов О.Д., Лащак В.В. Вдосконалення взаємодії органів контрольно-ревізійного управління та державної податкової служби // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення: збірник наукових праць і матеріалів науково-практичної конференції (1-2 грудня 2000 р.). - Ірпінь: АДПС України, 2000. -С. 21-24. Особистий внесок здобувача: визначені методичні рекомендації аналізу ефективності взаємодії органів контрольно-ревізійної та податкової служб.

АНОТАЦІЯ

Лащак В.В. Посилення регулюючої і стимулюючої функцій механізму прямого оподаткування суб'єктів ринкової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і науково-практичних питань розвитку механізму прямого оподаткування в Україні, посилення його регулюючого та стимулюючого впливу на економічну динаміку. Розроблені пропозиції стосовно удосконалення механізму стягнення основних прямих податків, вирішення прикладних проблем переорієнтації системи прямого оподаткування із переважно фіскального інституту на інститут з органічним поєднанням фіскальної, регулюючої та стимулюючої складових.

Обґрунтовано, що завданням удосконалення управління системою прямого оподаткування на сучасному етапі є реалізація дієвих заходів щодо подальшого розширення бази оподаткування. Необхідно спромогтися, аби зменшилася частка збиткових підприємств та знизився рівень "тінізації", забезпечити подальше випереджальне зростання доходів населення порівняно з темпами зростання ВВП. Орієнтирами реформування системи прямого оподаткування в Україні повинні стати: забезпечення виконання системою прямого оподаткування усіх властивих податкам функцій; стимулювання динамічного розвитку економіки і промисловості; орієнтація податкової системи на стимулювання структурної перебудови економіки; заохочення інвестиційної та інноваційної діяльності; стимулювання розвитку зайнятості та самозайнятості; підвищення добробуту населення та розвитку людського капіталу; забезпечення збільшення податкового навантаження на забруднювачів навколишнього природного середовища. Запропоновані методики моделювання податкових ставок, прогнозування податкових надходжень та оцінки впливу прямих податків на ціни виробників.

Основні результати дисертаційного дослідження апробовані, висвітлені у наукових фахових виданнях та впроваджені в практику роботи органів державної влади та управління.

Ключові слова: податковий механізм, податкова політика, податкове регулювання, податкове стимулювання, пряме оподаткування, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, пільги з оподаткування.

АННОТАЦИЯ

Лащак В.В. Усиление регулирующей и стимулирующей функций механизма прямого налогообложения субъектов рыночной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и научно-практических вопросов развития механизма прямого налогообложения в Украине, усиление его регулирующего и стимулирующего влияния на экономическую динамику. Разработаны предложения по усовершенствованию механизма взыскания прямых основных налогов, решению прикладных проблем переориентации системы прямого налогообложения с преимущественно фискального института на институт с органическим объединением фискальной, регулирующей и стимулирующей составных.

Отмечено, что в структуре налоговых поступлений состоялись существенные изменения. Так, в 2003 г. основную массу налоговых поступлений обеспечили прямые основные налоги - налог на прибыль предприятий (5,0 % от ВВП) и подоходный налог из граждан (5,1 % ВВП). Эта тенденция является положительным явлением, поскольку, таким образом, повышается заинтересованность государства в увеличении доходов плательщика, а система налогообложения становится "более справедливой".

Обосновано, что задачей усовершенствования управления системой прямого налогообложения на современном этапе является внедрение действенных мероприятий по дальнейшему расширению базы налогообложения. Необходимо уменьшить часть убыточных предприятий и снизить уровень "тенизации", обеспечить дальнейший опережающий рост доходов населения относительно роста темпов возрастания ВВП. Ориентирами реформирования системы прямого налогообложения в Украине должны стать: обеспечение выполнения системой прямого налогообложения всем присущих налогам функций; стимулирование динамического развития экономики и промышленности; ориентация налоговой системы на стимулирование структурной перестройки экономики; поощрение инвестиционной и инновационной деятельности; стимулирование развития занятости и самозанятости; повышение благосостояния населения и развития человеческого капитала; обеспечение увеличения налоговой погрузки на загрязнителей окружающей природной среды. Для усиления реализации регулирующей и стимулирующей функции системы прямого налогообложения необходимо: упростить систему прямого налогообложения путем научно обоснованного сокращения количества налогов и перенесение их на более прозрачную и удобную для плательщика налоговую базу, освободить от налогообложения прибыль, которая инвестируется в границах Украины; сохранить экономически обоснованные льготы для стимулирования ограниченного круга приоритетных сфер и видов деятельности, но ввести отчетность льготников об объемах и направлениях расходования "высвобожденных" средств.

Показано, что снижение ставок прямых основных налогов ослабляет налоговый пресс лишь для эффективных легальных производителей, то есть, влияет на финансовые показатели меньшинства плательщиков. Фактически происходит трансформация фискальной функции без усиления действия регулирующей функции. Предложены методики моделирования налоговых ставок, прогнозирования налоговых поступлений и оценки влияния прямых налогов на цены производителей. Снижение ставок налогообложение сразу не сократит "теневую" экономику, и база налогообложения в таком случае автоматически не возрастет. Поэтому налоговая реформа должна реализовываться в комплексе с мероприятиями по стимулированию привлечения в легальную экономику некриминального "теневого" капитала, предоставление соответствующих гарантий сохранения неприкосновенности имущества и его собственника.

Основные результаты диссертационного исследования апробированы, освещены в научных специализированных изданиях и внедрены в практику работы органов государственной власти и управления.

Ключевые слова: налоговый механизм, налоговая политика, налоговое регулирование, налоговое стимулирование, прямое налогообложение, налог на прибыль предприятий, налог на доходы физических лиц, льготы по налогообложению.

ANNOTATION

Lashchak V.V. Amplification of regulating and stimulating functions of the mechanism of the direct taxation of subjects of market economy. - Manuscript.

Thesis on competing a candidate's degree of Economic sciences by specialty: 08.04.01 - Finance, monetary circulation and the credit. - The Institute of Regional Investigations, National Academy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2006.

The dissertation is devoted to research of theoretical and scientific - practical questions of development of the mechanism of the direct taxation in Ukraine, amplification of its regulating and stimulating influence on economic dynamics. The developed offers concerning improvement of the mechanism collecting of the basic direct taxes, the decision of applied problems of reorientation of system of the direct taxation from mainly fiscal institute on institute with organic association fiscal, regulating and stimulating compound.

It is proved that a problem of improvement management of system of the direct taxation at the present stage is the use of effective actions for the further expansion of bases the taxation. It is necessary to be able, if only the particle of the unprofitable enterprises has decreased, and the level "shadowing" has decreased to provide the further outstripping increase of incomes of the population compared with rates of increase of gross national product. Reference points of reforming of system of the direct taxation in Ukraine should become: maintenance of performance with system of the direct taxation with all inherent in taxes of functions; stimulation of dynamic development of economy and the industry; orientation of tax system to stimulation of structural reorganization of economy; encouragement of investment and innovational activity; stimulation of development of employment and itself employment; increase of well-being the population and development of the human capital; Maintenance of increase of tax loading on a dirty of environmental habitat. The offered techniques of modeling of tax rates, forecasting of tax receipts and estimations of influence of direct taxes to the prices of manufacturers.

The basic results of dissertations research approved covered in scientific professional editions and the works of bodies of the government entered into practice and management.

Key words: the tax mechanism, a tax policy, tax regulation, tax stimulation, the direct taxation, the tax to profit of the enterprises, the tax to incomes of physical persons, privileges under the taxation.

Размещено на Allbest.ru

...