Удосконалення реального інвестування підприємств харчової промисловості на основі системи кредитних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фінансово-економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

Спеціальність: Фінансове управління підприємствами

Михайленко Ольга Валеріївна

Київ, 2006 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне реформування економіки України неможливо без модернізації діючих виробництв, створення і впровадження новітньої техніки й технологій, сучасних систем організації та управління економічними процесами, якісного відновлення виробничої, транспортної, ринкової інфраструктури, що є сутністю реального інвестування, яке залишається на більшості підприємств єдиним напрямком інвестиційної діяльності в силу слабкої розвиненості фондового ринку і недостатнього досвіду роботи вітчизняних реципієнтів із цінними паперами.

Реальне інвестування є головною формою реалізації загальної економічної стратегії розвитку підприємства. Саме ця форма інвестування дає можливість підприємству успішно проникати на нові товарні та регіональні ринки, забезпечувати постійне зростання ринкової вартості підприємства.

Вивчення процесу реального інвестування повинно ґрунтуватися на існуючих підходах загальної теорії інвестицій. Особливої уваги при вивченні цього питання заслуговують праці видатних зарубіжних авторів: Дж. Кейнса, К. Макконнелла, Г. Марковиця, П. Самуельсона, С. Фішера, М. Фрідмена, У. Шарпа та інших. Певний внесок в наукову розробку загальних проблем інвестиційного процесу внесли також і вітчизняні економісти, серед яких необхідно виділити таких як І.О. Бланк, Л.М. Борщ, С.О. Гуткевич, В.В. Ковальов, Н.В. Ковтун, М.Ю. Коденська, Т.В. Майорова, Т.Л. Мостенська, А.С. Музиченко, А.А. Пересада, О.О. Удалих, В.В. Шеремет, та інші. Але автори досліджували переважно макроекономічні проблеми інвестиційного процесу і лише деколи торкалися вибору методів фінансування інвестицій від яких суттєво залежить активізація інвестиційної діяльності та розвиток кредитних відносин між банками та підприємствами.

Тому слід зазначити, що питання пошуку шляхів активізації процесу реального інвестування на основі кредитування на рівні підприємств розроблені недостатньо. Враховуючи те, що харчова промисловість має високий ступінь інвестиційної привабливості як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів, а існуюча методика визначення інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості має обмеження у застосуванні, виникає потреба у розробці теоретично-методичних підходів реального інвестування підприємств на основі системи кредитних відносин.

У зв'язку із порушенням економічних зв'язків у формуванні кредитних джерел фінансування реальних інвестицій потрібен такий спосіб організації взаємодії підприємств харчової промисловості та банків, який забезпечить прибутковість та вірогідність розміщення кредитних ресурсів в харчову промисловість та врахує особливості інвестиційних процесів галузі.

Розроблення нових підходів до організації механізму реального інвестування сприятиме підвищенню ефективності інвестиційного процесу підприємств та ефективність функціонування економіки в цілому. Вивчення питань розвитку процесу реального інвестування на підприємствах харчової промисловості на основі залучення кредитних ресурсів вимагає подальших теоретичних та практичних досліджень, що обумовило вибір теми та цільову спрямованість дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межах наукових тем НУХТ та власних досліджень автора, а саме: “Удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційних процесів у харчовій промисловості” (№ державної реєстрації 0199U003934) та “Формування фінансово-кредитного механізму в умовах переходу харчової промисловості до ринкової економіки” (№ державної реєстрації 0198U002126) у межах якої дисертантом обґрунтовані теоретико-методичні засади визначення та оцінки реального інвестування, особисто досліджено причини та фактори виникнення фінансового та кредитного ризику підприємств харчової промисловості, розроблено методичні рекомендації щодо оптимізації процесу реального інвестування та методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретично-методичних, практичних та організаційних засад реального інвестування підприємств харчової промисловості на основі залучення кредитних ресурсів.

Для досягнення мети в роботі визначено та вирішено такі завдання:

- визначено та проаналізовано існуючі засади теорії інвестицій, на основі яких узагальнено підходи до категорій “інвестиції” та “реальні інвестиції”, встановлено особливості інвестиційних процесів, які відбуваються в економіці України в цілому та в окремих видах економічної діяльності;

- проаналізовано макро- та мікросередовище процесу реального інвестування та структуру джерел фінансування реальних інвестицій підприємств харчової промисловості України в ринкових умовах;

- узагальнено теоретичні підходи визначення економічної сутності кредиту в сучасних умовах господарювання та проаналізовано існуючі методики оцінки рівня кредитоспроможності підприємств та їх вплив на здійснення інвестиційного процесу;

- проаналізовано фінансовий стан підприємств харчової промисловості для визначення їх інвестиційної привабливості та тенденції розвитку та причини, що впливають на підвищення його ефективності;

- досліджено теоретичні засади аналізу ефективності реальних інвестиційних проектів на основі системи показників;

- обґрунтовано та удосконалено основні підходи до визначення механізму інвестиційного кредитування, його елементів з урахуванням галузевих особливостей підприємств харчової промисловості та організацію взаємовідносин підприємств та банків при кредитуванні інвестиційних проектів.

Об'єктом дослідження є інвестування підприємств України в сучасних умовах. Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних, методичних, організаційних та прикладних засад реального інвестування на основі системи кредитних відносин на підприємствах харчової промисловості України. Методи дослідження ґрунтуються на системному аналізі економічних явищ і синтезі їх результатів. Теоретично-методичною основою проведеного дисертаційного дослідження є система загальноекономічних та спеціальних знань, новітні досягнення економіки та організації виробництва. Для дослідження інвестиційного процесу в Україні, при визначенні кредитоспроможності підприємств, їх фінансового стану використані статистичні, математичні методи прогнозування, техніко-економічного та фінансового аналізу, спостереження. В основу дослідження розв'язання проблеми покладені загальнонаукові методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану та виділення факторів впливу на розвиток інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості, визначення рівня інвестиційної кредитоспроможності підприємств), монографічний (аналіз потенціалу інвестиційної діяльності підприємств), конструктивний та експериментальний (оцінка ефективності інвестиційних проектів) та інші.

Статистичну і фактологічну основу дослідження складають Закони, прийняті Верховною радою України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи НБУ та комерційних банків, підприємств харчової промисловості, матеріали науково-практичних конференцій і періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових та удосконаленні існуючих теоретичних, методичних, організаційних та практичних положень реального інвестування через систему кредитних відносин, зокрема:

Вперше:

- розроблено модель оцінки інвестиційної кредитоспроможності підприємств харчової промисловості, яка дозволяє прогнозувати стан підприємства з метою в майбутньому уникнення або зменшення ризику його діяльності, визначати оптимальну та максимальну величини кредиту для реалізації інвестиційних проектів, які не погіршать фінансові показники діяльності підприємств;

- розроблено детальний порядок роботи з інвестиційними проектами на основі запропонованого алгоритму процедури проектного циклу, який складається із визначених послідовних етапів та забезпечує підвищення ефективності роботи з кредитами при реальному інвестуванні та скорочує термін проходження інвестиційних кредитних ресурсів від кредитора до реципієнта.

Удосконалено:

- механізм інвестиційного кредитування шляхом створення організаційних структур на основі партнерських відносин учасників процесу кредитування та порівняння характеристик традиційного та інвестиційного кредитування, що дозволить в процесі інвестиційного кредитування врахувати інтереси обох сторін і тим самим підвисити його ефективність;

- наукові підходи до теорії реального інвестування, шляхом визначення факторів макро- та мікросередовища, які впливають на залучення реальних інвестицій в харчову промисловість України, джерел їх фінансування.

Набуло подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до визначення сутності інвестиційної діяльності, а саме: авторський підхід до визначення реальних інвестицій, інвестиційного кредиту, механізму інвестиційного кредитування на основі узагальненої класифікації інвестицій, яка враховує їх спрямованість в інвестиційний процес та розподіл за терміном віддачі вкладених інвестицій;

- методика аналізу фінансового стану підприємств харчової промисловості для визначення їх інвестиційної привабливості, шляхом визначення системи коефіцієнтів, які враховують галузеві особливості підприємств харчової промисловості;

- методичні підходи до визначення основних показників оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, які базуються на узагальненні існуючих наукових розробок щодо їх аналізу.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертаційному дослідженні підходи, методи та отриманні результати мають практичне значення для вдосконалення процесу реального інвестування шляхом впорядкування системи кредитних відносин, визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємств харчової промисловості з урахуванням їх галузевих особливостей. Застосування розробленої методики визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємств хлібопекарської галузі дозволить визначити оптимальну величину кредиту при реалізації реальних інвестиційних проектів, отримання якого суттєво не змінить показники фінансового стану підприємства. Удосконалений механізм інвестиційного кредитування робить можливим підвищення ефективності процесу реального інвестування при застосуванні кредитних ресурсів із врахуванням інтересів обох сторін кредитування. Результати дисертаційної роботи використані на підприємствах АТ “Київхліб”: Київський хлібокомбінат №11 (Довідка № 01-03/128 від 25.04.06 р.), “Дослідний хлібозавод” (Акт впровадження № 01-03/462 від 08.06.06 р.), АБ “СЕБ Банк” (Акт впровадження № 300-1/74 від 18.05.06 р.), АБ “Тавріка”. Основні положення та пропозиції автора за результатами дослідження знайшли практичне використання в навчальному процесі Національного університету харчових технологій при викладенні дисциплін: “Економіка підприємства”, “Економічний аналіз”, “Фінансовий аналіз”, “Фінансовий менеджмент”, “Інвестиційний менеджмент” (акт впровадження від 17.05.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розроблені теоретико-методичні, організаційні та прикладні питання реального інвестування та удосконалено процес кредитування інвестиційних проектів підприємств харчової промисловості. Усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, автором отримано особисто у процесі автентичного наукового дослідження.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях, а саме на VII Міжнародній науково-технічній конференції „Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення” (Київ, 2001 р.), Другій міжнародній третій всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Організаційно правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи її вирішення” (Київ, 2005 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004 р.), II Miedzynarodowej naukowe-praktycnej konferencji ”Wyksztalctnie I nauka bez granic - 2005” (Przemysl - Praha, 2005 р), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Організаційно правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи її вирішення” (Київ, 2006 р.) та наукових семінарах кафедри обліку і аудиту НУХТ.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 одноосібних статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,5 д.а. та 5 тез доповідей обсягом 0,6 д.а., загальним обсягом публікацій 3,1 д.а.

Структура та обсяг роботи.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (158 найменувань) та 19 додатків. Основний зміст роботи становить 191 сторінку. Матеріали дисертації містять 25 таблиць, 27 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми наукового дослідження, визначено мету та завдання, зазначено зв'язок з науковими програмами, наведено дані про об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

В першому розділі “Теоретико-методичні засади реального інвестування на підприємствах харчової промисловості на основі системи кредитних відносин” розкрита економічна сутність реальних інвестицій на основі існуючих підходів у теорії інвестицій, визначені теоретичні передумови формування механізму кредитування інвестиційної діяльності.

Дослідження теоретичних засад реального інвестування та інвестиційного кредитування, систематизація понятійного апарату, який використовується для їх характеристики, підтвердило, що реальні інвестиції та інвестиційний кредит, як об'єкти наукового аналізу, формують особливу систему теоретичних знань, вивченню яких приділяли увагу багато вчених-економістів. У дисертаційній роботі досліджені різноманітні напрями економічної думки щодо кредитування реальних інвестицій. Зазначено, що в сучасному синтезі інвестиційної теорії отримали своє узагальнення та практичну конкретизацію основні висновки неокласичного, кейнсіанського, та інституційного економічних напрямів.

На основі узагальнення наукових джерел, присвячених визначенню інвестицій та їх класифікацій, запропонована систематизація інвестицій, де враховується їх спрямованість в інвестиційний процес та розподіл за терміном віддачі вкладених інвестицій. Перевага цього підходу відносно існуючих полягає в тому, що він дає реальну уяву про напрямки та цілі інвестування.

Аналізуючи напрацьовані теоретичні положення, викладені вітчизняними та закордонними вченими, пропонується власне визначення реальних інвестицій. Реальні інвестиції - це капітал у всіх його формах, що вкладається в об'єкти виробничого призначення, інноваційні нематеріальні активи та інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства з метою отримання прибутку або інших виробничих ефектів соціального характеру, підвищення конкурентоспроможності і ринкової стабільності підприємства, причому збільшення капіталу при цьому повинно бути достатнім для компенсації інвесторові відмови від використання цих коштів в поточному періоді, винагороди його за ризик, а також відшкодування втрат від інфляції в майбутньому періоді. Реальні інвестиції розглядаються як вкладення в розвиток господарчого суб'єкту із використанням сукупності всіх видів ресурсів, які направлені на збільшення капіталу з метою отримання не лише прибутку, а й іншого корисного ефекту. Це визначення ґрунтується на особливостях реального інвестування, серед яких необхідно виділити, насамперед, тісний зв'язок реальних інвестицій з операційною діяльністю підприємства, високий рівень їх рентабельності порівняно із фінансовими інвестиціями та високий рівень морального старіння, їх підвищену ліквідність.

В дослідженні доведено, що вибір конкретних форм реального інвестування підприємства визначається завданнями галузевої, товарної та регіональної диверсифікації його діяльності, можливостями введення нових ресурсів та праці зберігаючи технологій, а також потенціалом формування інвестиційних ресурсів. На основі теоретичних узагальнень запропоновано класифікаційні ознаки напряму реальних інвестицій в харчову промисловість України. Серед них найбільшу питому вагу займають інвестиції в основний та оборотний капітал, інфраструктуру та інновації.

Визначено чинники макро- та мікросередовища, які необхідні для забезпечення ефективного функціонування підприємства в майбутньому, максимізації прибутку та закріплення ринкових позицій, впливають на обсяги та якість реальних інвестицій в харчову промисловість України.

При виборі джерел фінансування реального інвестування підприємств враховуються вартість залученого капіталу, ефективність його віддачі, співвідношення власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової незалежності підприємств, ризик, що виникає при використанні того чи іншого джерела фінансування. Одним із методів фінансування, який переважно використовується при реальному інвестуванні підприємств, є кредитування. Його необхідність об`єктивно випливає із наявності товарно-грошових відносин, обслуговування кредитними ресурсами кругообігу основних виробничих засобів підприємств, та обумовлена невідповідністю розміру наявних коштів потребам в них для здійснення розширеного відтворення.

З позиції автора, інвестиційний кредит - це економічні відносини між кредитором (банком) та позичальником (підприємством) з приводу фінансування інвестиційної діяльності, які засновуються на засадах повернення, з виплатою відсотка, визначають терміни повернення та зобов'язання позичальника перед кредитором. Інвестиційне кредитування - це кредитний процес, що включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин в інвестиційній сфері. Ці відносини характеризуються рухом вартості (позикового капіталу) від кредитора до позичальника та в протилежному напрямку.

Сфера інвестиційного кредитування має свої особливості. Специфічні особливості інвестиційного процесу в реальному секторі дозволяють виділити відмінні видові ознаки інвестиційного кредитування від звичайного. До таких ознак, насамперед, можна віднести форми забезпечення повернення коштів, форми доходу, об'єкти кредитування та інші.

За результатами дослідження визначено, що вибір конкретного механізму кредитування залежить від статусу позичальника, мети та призначення позички, терміну користування позичкою, способу погашення, техніки кредитування тощо.

Таким чином, механізм інвестиційного кредитування - це теоретичне обґрунтування розробки та реалізації управлінських рішень щодо кредитування інвестиційних проектів, яке базується на принципах та формах організації кредитування та залежить від особливостей виробничого циклу підприємства-позичальника.

У другому розділі “Аналіз та оцінка тенденцій розвитку процесу реального інвестування на підприємствах харчової промисловості” проаналізовані проблеми розвитку процесу реального інвестування в Україні, інвестиційна кредитоспроможність підприємств харчової промисловості в сучасних умовах, розглянуті методичні основи комплексної оцінки доцільності реального інвестиційного проекту.

Проведені дослідження інвестиційної діяльності та аналіз діяльності підприємств харчової промисловості дозволили встановити, що обсяги іноземних інвестицій в Україну за останні роки постійно збільшувалися. Таке збільшення спостерігалося майже по усіх країнах-інвесторах, але найбільшими імпортерами інвестиційних ресурсів в Україну можна назвати Кіпр, США та Сполучене Королівство.

Дослідження системи залучення іноземних інвестицій в економіку України та визначення чинників, що суттєво впливають на обсяги та рух міжнародних інвестицій, дало можливість з`ясувати, що найбільший вплив здійснюють: стан розвитку світової економіки, міжнародних інвестиційних ринків, стабільність світової валютної системи та розвиток інвестиційної інфраструктури.

Результати дослідження показали, що іноземних інвестицій потребують майже всі галузі економіки. В той же час пріоритетними галузями України для країн-інвесторів є машинобудування і металургія, медична техніка і фармацевтика, сільське господарство і харчова промисловість.

Іноземні інвестиції залучено майже у 800 підприємств галузі. До найбільш інвестиційно-привабливих галузей харчової промисловості для іноземних інвесторів можна віднести пивоварну, кондитерську, безалкогольних напоїв, молочну, тютюнову та виробництво жирів.

В результаті проведеного аналізу визначено, що надходження прямих іноземних інвестицій збільшилося в усі галузі харчової промисловості. Вагомі зміни у структурі надходжень відбулися у виробництво жирів (зростання на 1,8 відсотковий пункт); у виробництво мінеральних вод й прохолодних напоїв (зменшення на 2,2 відсоткових пункти).

Вирішальною умовою розвитку та успішної діяльності будь-якого підприємства є висока ефективність інвестиційних вкладень що досягається шляхом відбору найбільш ефективних інвестиційних проектів, що можуть бути реалізовані на цьому підприємстві. Для оцінки доцільності інвестиційного кредитування підприємств харчової промисловості нами сформовано комплексний підхід щодо оцінки інвестиційної кредитоспроможності з урахуванням ризику інвестиційного процесу (рис.1).

Рис. 1. - Алгоритм оцінки інвестиційного кредитування підприємства:

У відповідності до цього розглянуто інвестиційний проект з позиції реципієнта, що дозволяє врахувати інтереси підприємства при інвестиційному кредитуванні та більш ефективно розміщати і використовувати кредитні ресурси. Інвестиційний проект визначено як систему інвестиційних цілей і управлінських рішень, які забезпечують розміщення запозиченої вартості на умовах повернення, терміновості і платності. Це відображає специфіку інвестиційних цілей і принципи організації банківського кредитування.

Об'єктивність та всебічність оцінки ефективності інвестиційних проектів значною мірою визначається використанням сучасних методів її проведення, тому автором були розглянуті як динамічні методи (які враховують фактор часу) так і статистичні (облікові). В роботі узагальнена методика розрахунку основних показників оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.

У третьому розділі “Реалізація реального інвестування на підприємствах харчової промисловості шляхом залучення інвестиційних кредитів” розглянуто організаційні підходи удосконалення взаємовідносин підприємства та банку при кредитуванні інвестиційних проектів, вдосконалення методики визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємств харчової промисловості та на основі цього визначені основні напрями формування механізму банківського інвестиційного кредитування.

Для координації й оптимізації в часі й у просторі дій, спрямованих на здійснення інвестиційної діяльності, з метою досягнення у визначений термін прибутку або найбільшого інвестиційного ефекту, мінімізації ризиків при інвестиційному кредитуванні як з боку підприємства, так і банку необхідно удосконалити організацію процесу кредитування інвестиційних проектів. Насамперед, потрібен системний підхід до збору та аналізу проектної документації. Розроблений алгоритм процедури проектного циклу (рис. 2), на основі якого запропоновано послідовність взаємодії підприємства та банку при інвестиційному кредитуванні.

Для удосконалення організації процесу інвестиційного кредитування в дисертаційному дослідженні розроблена схема кредитних взаємовідносин між підприємством та банком, яка дозволяє прискорити роботу з аналізу інвестиційного проекту і, таким чином, прискорити процес просування довгострокових кредитних продуктів (рис. 3). На основі цього запропоновано скоротити термін отримання інвестиційного кредиту за рахунок усунення етапу підготовки запиту (він включає виписку з протоколу засідання кредитного комітету і розглядання надання) в Управлінні кредитування банку про встановлення ліміту довгострокового кредитування даного клієнта і про затвердження прийнятих умов, що зменшить термін процесу кредитування. Залежно від розміру підприємства або об'єднання підприємств запропоновано розширення повноважень співробітників планового відділу або створення сектору супроводження кредитів із наданням йому функцій складання кредитної документації, організації підписання всіх документів, контролю за повнотою формування кредитного досьє, а також контролю за виплатою відсотків і погашенням основного боргу.

Рис. 2. - Алгоритм процедури проектного циклу реального інвестиційного кредитування:

Співробітництво працівників підприємства та банку дозволить скоротити термін між поданням інвестиційної заявки до отримання інвестиційного кредиту, що дасть можливість підприємству своєчасно без необґрунтованих формальних затримок отримувати необхідні для розвитку виробництва кошти в межах його існуючої кредитоспроможності. Питання визначення та оцінки інвестиційної кредитоспроможності підприємств ще недостатньо досліджені. Існуючі методики не враховують зовнішні чинники, які впливають на інвестиційну кредитоспроможність підприємств та галузеві особливості підприємств харчової промисловості. Не існує універсальних моделей, які б ідеально підходили для всіх галузей економіки навіть однієї окремо взятої країни, оскільки внаслідок галузевих особливостей значимість окремих індикаторів інвестиційної кредитоспроможності істотно відрізняється.

Визначено показник, який характеризує інвестиційну кредитоспроможність при реальному інвестуванні для підприємств хлібопекарської промисловості, які в даному дослідженні є найчисельнішими. В роботі розглянуто існуючі форми зв'язку для побудови моделі залежності інвестиційної кредитоспроможності від визначеного набору факторів (коефіцієнта маневреності, коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів та коефіцієнта оборотності обігових коштів), які визначені за результатами аналізу таблиці парних коефіцієнтів кореляції, а також за допомогою аналітичних методів.

Слід зазначити, що при виборі знакового простору була врахована можлива зміна показників, що визначають результат.

Це дає можливість стверджувати відсутність взаємозв'язку між факторами, які увійшли в модель.

Найбільш повно цей взаємозв'язок відображає запропонована функція, що відображає рівень інвестиційної кредитоспроможності підприємств хлібопекарської галузі:

Y = 0,498 - 0,126 * х₁ + 0,413 * х₂- 0,016 * х₃

Де:

Y - показник інвестиційної кредитоспроможності підприємства;

х₁ - коефіцієнт маневреності;

х₂ - коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів;

х₃ - коефіцієнт оборотності обігових коштів.

Запропонований показник інвестиційної кредитоспроможності дає можливість визначити вплив зазначених чинників на повернення кредиту та врахувати специфіку виробничої діяльності позичальника, він враховує найбільш значимий для харчової промисловості показник - коефіцієнт оборотності обігових коштів.

Отримання модель апробована на підприємствах хлібопекарської промисловості м. Києва та показала достовірний рівня інвестиційної кредитоспроможності (табл. 1).

Таблиця 1. - Визначення рівня інвестиційної кредитоспроможності на Київських підприємствах хлібопекарської промисловості:

На основі цієї моделі нами прогнозовано оптимальну, максимальну та мінімальну величини інвестиційного кредиту, що може взяти підприємство, при цьому значення результуючого показника, яке характеризує інвестиційну кредитоспроможність, буде знаходитися в припустимих межах.

Оптимальне значення отриманого показника інвестиційної кредитоспроможності дозволяє визначити межі довгострокового кредиту, який буде задовольняти і підприємство, і банк при інвестиційному кредитуванні (табл. 2).

Таблиця 2. - Прогнозування величини інвестиційного кредиту для підприємств хлібопекарської промисловості з використанням запропонованої моделі:

Ці обсяги кредитів отримані за умов, що фінансова діяльність підприємства або залишається незмінною, або має зміни собівартості продукції та доходу (виручки) від реалізації продукції в межах 10%.

Запропонована нами методика має безперечні переваги, до яких можна віднести комплексний підхід до оцінки фінансового стану підприємства, врахування впливу специфічних галузевих особливостей при реалізації інвестиційного проекту, кількісне визначення рівня інвестиційної кредитоспроможності, яка заснована на результатах минулої, поточної та прогнозної діяльності підприємства, можливість прийняття рішення (позитивного чи негативного) щодо участі у фінансуванні проекту вже на етапі подання інвестиційної заявки, врахування інтересів підприємства та банку при інвестиційному кредитуванні. Основними складовими механізму кредитних взаємовідносин є методичне та організаційне забезпечення.

Рис. 3. - Блок-схема системи взаємовідносин при здійсненні інвестиційного кредитування підприємств харчової промисловості:

При вирішенні задач забезпечення підприємств харчової промисловості кредитними інвестиційними ресурсами запропоновано адекватний ефективний механізм кредитних взаємовідносин при здійсненні інвестиційного кредитування, який можна розглядати як сукупність п'яти взаємопов'язаних структурних блоків: мотиваційного блоку, ресурсного, правового, методичного та організаційного забезпечення, кожен з яких має самостійний зміст і значення, в той же час, їх єдність реалізується в конкретній формі банківського інвестиційного кредитування. Оскільки суб'єкти інвестиційного кредитування реально переслідують різні цілі та представляють власні специфічні інтереси, то на наведеній схемі показаний перетин інтересів підприємства та банку в процесі інвестиційного кредитування.

За результатами дослідження встановлено чинники, які стримують залучення кредиту у харчову промисловість і визначають напрями удосконалення механізму інвестиційного кредитування. Їх можна поділити на зовнішні чинники, внутрішні чинники впливу на позичальника та банк.

Зовнішні чинники відображають вплив зовнішнього середовища на розвиток інвестиційного кредитування банками підприємств харчової промисловості та тісно пов'язані з макроекономічними проблемами економіки країни. Внутрішні чинники характеризують з'ясування бар'єрів кредитування, які обумовлені особливостями функціонування банків і позичальників. Дослідження показало, що основними причинами обмеженого використання банківського кредиту підприємствами харчової промисловості (за ступенем зменшення значимості) є:

- вартість кредиту;

- вимоги банку до забезпечення кредиту;

- велика кількість документів та перешкоди на шляху їх збору;

- термін розглядання кредитної заявки.

Організація кредитних відносин з підприємствами харчової промисловості вимагає від співробітників банку певної кваліфікації і досвіду у виробничому процесі, які дозволяють враховувати особливості позичальника при визначенні кредитного ризику.

Таким чином, механізм кредитних відносин при здійсненні інвестиційного кредитування є багаторівневим і полі системним.

Досягнення цілей в такому механізмі можливе лише в разі узгодженої взаємодії всіх його елементів і складових, а також при збереженні структурної цілісності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. - Схема механізму інвестиційного кредитування підприємств харчової промисловості:

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливої економічної проблеми - удосконалення реального інвестування підприємств харчової промисловості на основі системи кредитних відносин. В ній узагальнюються і розвиваються науково-методичні питання щодо аналізу, оцінки та врахування інвестиційної кредитоспроможності підприємств харчової промисловості за допомогою удосконаленої організації взаємовідносин підприємства та банку при кредитуванні інвестиційних проектів.

Проведене дослідження дозволило зробити ряд висновків теоретичного, методичного, організаційного та практичного характеру, основні з яких зводяться до наступного:

1. Ґрунтовний аналіз наукових праць з проблем інвестування дав можливість вивчити та узагальнити основні теоретичні положення, що визначають сутність реальних інвестицій, їх місце в класифікації інвестицій за видовими ознаками та процес управління ними. В процесі дослідження виявлено неоднозначність тлумачення поняття “реальні інвестиції”, що зумовило необхідність формування власного бачення цього поняття. Різноманіття визначення “реальних інвестиції” в сучасній вітчизняній та іноземній літературі визначається широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії. Автором було надане визначення реальних інвестицій, як капіталу в усіх його формах, що вкладається в об'єкти виробничого призначення, інноваційні нематеріальні активи та інші об'єкти інвестування пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства з метою прибуткового розміщення капіталу для підвищення інвестиційної конкурентоспроможності підприємства, що дозволить йому використовувати всі види ресурсів підприємства та перетворювати фінансові ресурси у виробничі активи. Удосконалена та обґрунтована класифікація інвестицій, яка представляє науковий та практичний інтерес і визначає можливості використання у вітчизняній практиці, дозволяє враховувати їх спрямованість в інвестиційний процес та визначати розподіл за терміном віддачі вкладених інвестицій. інвестування кредитний фінансування

2. Встановлено та узагальнено теоретичні засади інвестиційного кредитування та на основі вивчення його характерних ознак, принципів та етапів автором пропонується порівняльна характеристика традиційних та інвестиційних кредитних операцій. Приводяться позитивні (високий обсяг можливого їх залучення, значний зовнішній контроль за ефективністю їх використання) та негативні (складність залучення та оформлення, необхідність надання відповідних гарантій або застави майна, підвищення ризику банкрутства у зв'язку з несвоєчасністю погашення отриманих позик, втрата частини прибутку від інвестиційної діяльності в зв'язку з необхідністю виплати позикового відсотка) властивості кредитування реальних інвестицій.

3. Узагальнено та впорядковано понятійно-категорійний апарат механізму інвестиційного кредитування, який в дисертаційному дослідженні розглядається у формі блочної структури. Запропоновано розглядати механізм інвестиційного кредитування як взаємодію ресурсного, правового, методичного та організаційного забезпечення і мотиваційного блоків. Зміст та сутність кожного блоку розкрита як з точки зору підприємства, так і банку, що дозволило визначити перетин інтересів обох сторін та підвищити ефективність процесу інвестиційного кредитування.

4. Розроблено схему інвестиційного кредитування підприємств харчової промисловості, на основі якої можлива оптимізація процесу інвестиційного кредитування за рахунок залежно від розміру підприємства або об'єднання підприємств розширення повноважень співробітників планового відділу або створення сектору супроводження кредитів з наданням йому функцій складання кредитної документації, організації підписання всіх документів, контролю за повнотою формування кредитного досьє, а також контролю за виплатою відсотків і погашенням основного боргу що дає можливість скоротити термін отримання інвестиційного кредиту за рахунок усунення етапу підготовки запиту в Управління кредитування банку про встановлення ліміту довгострокового кредитування даного клієнта і про затвердження прийнятих умов, що зменшить термін процесу кредитування і дозволити більш ефективно використовувати інвестиційні кредити, мінімізувати ризики при інвестиційному кредитуванні як з боку підприємства, так і банку.

5. Розроблено інтегральний показник інвестиційної кредитоспроможності, який дає можливість визначити вплив внутрішніх та зовнішніх чинників реального інвестування на процес кредитування та враховувати специфіку виробничої діяльності підприємства-позичальника. Найбільш вагомими показниками, що впливають на інвестиційну кредитоспроможність підприємств хлібопекарської промисловості за результатами дослідження визначено коефіцієнт маневреності, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів та коефіцієнт оборотності обігових коштів. На основі розробленої моделі, можна визначити оптимальну, максимальну та мінімальну прогнозні величини інвестиційного кредиту, що можуть взяти підприємства хлібопекарської промисловості. Оптимальне значення отриманого показника інвестиційної кредитоспроможності дозволило визначити межі довгострокового кредиту, який буде задовольняти і підприємство і банк при інвестиційному кредитуванні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михайленко О.В. Вдосконалення технології роботи підприємств з комерційними банками при кредитуванні інвестиційних проектів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 198: Том ІV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 904-909 (0,24 д.а).

2. Михайленко О.В. Аналіз інвестиційного процесу в Україні на сучасному етапі // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - №15. - С. 294-297(0,59 д.а).

3. Михайленко О.В. Вплив реальних інвестицій на процес відтворення основних засобів // Наукові праці НУХТ. - 2005. - №17. - С. 14-16 (0,41 д.а).

4. Михайленко О.В. Основні напрямки аналізу банками інвестиційної привабливості підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький. - 2005. - №3, т.1 - С. 81-86 (0,57 д.а).

5. Михайленко О.В. Вдосконалення методики прогнозування банкрутства підприємств харчової промисловості з урахуванням галузевих особливостей. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 215: Том ІІІ, - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 820-825 (0,31 д.а.).

6. Михайленко О.В. Основні напрямки вдосконалення механізму інвестиційного кредитування. // Наукові праці НУХТ. - 2006. - №19, Ч.1. - С. 90-93 (0,4 д.а.).

7. Михайленко О.В. Стан і напрями інвестування харчової промисловості в Україні // Матеріали 67-ої наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених - УДУХТ, 2001. - Ч.1 - С. 76-77 (0,1 д.а).

8. Михайленко О.В. Основні підходи до вдосконалення банківського кредитування підприємств харчової промисловості // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку України”. - Том ІІІ.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 155-156 (0,08 д.а).

9. Михайленко О.В. Основні поняття та значення реальних інвестицій в відтворенні основних засобів // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення”. - К. НУХТ, 2005. - С. 8 - 9 (0,09 д.а.).

10. Михайленко О.В. Основні чинники, які впливають на інвестиційне кредитування підприємств харчової промисловості // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции “Образование и наука без границ” - 2005”. - Прага, 2005. - Т 11. - С. 89-91 (0,15 д.а).

11. Михайленко О.В. Основні теоретичні підходи до визначення банківського інвестиційного кредитування // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах”. - К. НУХТ, 2006. - С. 7 - 8 (0,10 д.а.).

Размещено на Allbest.ru