Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фінансово-економічних наук

ДЕПОЗИТАРНІ ПОСЛУГИ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ

Спеціальність: Гроші, фінанси і кредит

БРУС СВІТЛАНА ІВАНІВНА

Київ, 2007 РІК

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Важливим сегментом інфраструктури ринку цінних паперів є депозитарна система, яка, в свою чергу, слугує складовою системи гарантування прав власників фондових активів. Прямі і опосередковані учасники депозитарної системи України перебувають у процесі постійного розвитку, при цьому відповідне нормативно-правове забезпечення залишається недостатньо регламентованим та вимагає суттєвого удосконалення. Потребує відповідного регулювання практичне середовище надання та споживання депозитарних послуг.

Актуальність теми. Формування ефективної депозитарної системи є необхідною умовою забезпечення всього комплексу законних прав та інтересів інвесторів, а також є засобом стимулювання нагромаджень і трансформації заощаджень в інвестиції. Більшість угод на вітчизняному фондовому ринку укладається поза межами організованої торгівлі; значну частину від обсягів операцій на ринку цінних паперів становлять операції перерозподілу, а не інвестування капіталу. При цьому сучасний стан розвитку депозитарних технологій в Україні не дає змогу забезпечити уніфіковане і високоякісне депозитарне обслуговування інвесторів і задовольнити їх потреби повною мірою. Це знижує довіру потенційних і діючих інвесторів до вітчизняного фондового ринку і призводить до зменшення обсягів коштів, інвестованих в економіку.

Теоретичні і практичні аспекти проблем розвитку фондового ринку та його інфраструктури представлені численними працями вчених-дослідників. Серед них вітчизняні вчені: О. Барановський, С. Бірюк, С. Богачов, М. Бурмака, С. Глущенко, А. Головко, В. Корнєєв, О. Мозговий, С. Москвін, О. Поважний, Г. Терещенко, А. Федоренко, С. Хоружий і зарубіжні - О. Агєєв, М. Алексєєв, Г. Аксьонова, В. Булатов, Б. Вільямс, О. Кілячков, А. Козлов, К. Лисак, Ф. Лоренсі, Ф. Матзенберг, Я. Міркін, А. Рубенчик, Б. Рубцов, О. Семенкова, Ю. Сизов, Л. Чалдаєва, Б. Черкаський.

Разом з тим вагомим науковим внеском економістів у питання становлення депозитарних інститутів та впровадження депозитарних послуг на ринку цінних паперів, у вітчизняних економічних дослідженнях не знайшли належного висвітлення проблеми забезпечення надійного збереження цінних паперів, удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери та перереєстрації таких прав з мінімальним ризиком для їх власників. Недостатність розробки цих проблем пояснюється причинами інституційного та дослідницького характеру, коли інфраструктура фондового ринку розвивається разом з потребами його учасників і виникає необхідність поглиблення теоретико-методологічного обґрунтування практичних напрацювань.

Таким чином, важливість дослідження проблематики депозитарного обслуговування учасників вітчизняного фондового ринку, теоретична і практична значимість розробки питань впровадження депозитарних послуг, недостатнє їх висвітлення в економічній літературі обумовили актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках науково-дослідних робіт ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за темами: “Розвиток банківської системи України” (№ДР 0104U004491), у межах якої автором проведена оцінка позицій вітчизняних банків на ринку депозитарних послуг та “Державна політика розвитку фінансових ринків” (№ДР 0106U009992), де автором розроблено рекомендації щодо удосконалення функціонування Національної депозитарної системи України (довідка ІЕПр НАН України від 22.11.06 №135-15/1022).

Дисертація пов'язана також з планом НДР Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України, де в темах “Розвиток фондового ринку в Україні” (№ДР 0103U004855) і “Розвиток іпотечного ринку в Україні та активізація інвестиційної діяльності” (№ДР 0103U007440) автором розроблені процедури депозитарного обслуговування на ринках акцій та іпотечних цінних паперів (довідка НДФІ при Мінфіні України від 24.05.05 №57000-14/0288).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і практичних засад розвитку депозитарних послуг та удосконалення депозитарної діяльності на вітчизняному ринку цінних паперів.

Досягнення поставленої мети пов'язано з виконанням таких завдань:

- розкрити роль депозитаріїв та визначити сутність і значення депозитарних послуг в інфраструктурі фондового ринку;

- здійснити порівняльний аналіз функціонування депозитарних установ на фондових ринках зарубіжних країн;

- проаналізувати інституційну структуру і умови функціонування Національної депозитарної системи;

- виокремити особливості депозитарної діяльності та позиціонування фінансових інститутів на ринку депозитарних послуг;

- оцінити ризики надання та споживання депозитарних послуг в Україні;

- визначити перспективні напрями реформування депозитарної системи України в частині реорганізації структури ринку депозитарних послуг, автоматизації процедур їх надання та удосконалення депозитарної діяльності фінансових інститутів.

Об'єктом дослідження є депозитарна діяльність учасників ринку цінних паперів України.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні проблеми надання та споживання депозитарних послуг учасниками ринку цінних паперів.

Методи дослідження. Системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів у сфері фондового ринку послугував основою дослідницьких інструментів роботи. Елементи діалектичної логіки присутні наскрізні в усіх частинах дисертації при виконанні поставлених завдань. Дослідження теоретичних основ депозитарної діяльності ґрунтувалося на методах абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, порівняння. Вивчення стану і тенденцій розвитку дворівневої національної депозитарної системи проводилося на основі експертних оцінок, вибірок і групування. Формулювання напрямів розвитку вітчизняного ринку депозитарних послуг забезпечувалося методами прогнозування, узагальнення і формалізації.

Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань розвитку фондового ринку та його інфраструктури, законодавчі та нормативні акти щодо регулювання депозитарної діяльності, матеріали Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України, Міністерства фінансів України, Національного банку України та його депозитарію, Національного депозитарію України (НДУ), депозитарію “Міжрегіональний фондовий союз” (МФС). Опрацьовано звітно-аналітичну інформацію міжнародних і вітчизняних фінансових організацій.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні і практичні результати розв'язують важливе наукове завдання - обґрунтування напрямів удосконалення депозитарної діяльності та надання депозитарних послуг інститутами вітчизняного ринку цінних паперів. Найважливіші наукові результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному: Уперше:

- запропоновано модель взаємодії депозитарних та інших фінансових інститутів - прямих і опосередкованих учасників національної депозитарної системи при формуванні екстериторіального фондового ринку, сутність якої полягає в тому, що кліринг та розрахунки при здійсненні біржових угод з цінними паперами здійснюються в центральному депозитарії при встановленні останнім кореспондентських відносин із зарубіжними депозитарними установами.

Удосконалено:

- підходи до оцінки діяльності банку як зберігача та його спеціалізації при наданні депозитарних послуг, що дає змогу визначитися з власною нішею банку в депозитарній інфраструктурі фондового ринку;

- класифікацію депозитарних послуг, що надаються інститутами Національної депозитарної системи, на основі розроблених і узагальнених таких ознак, як: спрямування і кінцевий результат здійснення депозитарних операцій, сфери діяльності депозитарних інститутів, призначення депозитарної послуги, умови виконання клієнтських доручень.

Дістало подальший розвиток:

- уточнення сутності поняття “депозитарна послуга” як результату виконання операцій щодо обліку прав на цінні папери, зберігання цінних паперів та розрахунку по операціях з цінними паперами у процесі здійснення депозитарної діяльності відповідними професійними учасниками фондового ринку та представлення сукупності депозитарних послуг, що надаються прямими учасниками Національної депозитарної системи;

- визначення особливостей депозитарного обслуговування на зарубіжних фондових ринках в частині централізації депозитарних послуг чи/або їх децентралізації (США, Великобританія), ролі банків і реєстраторів у наданні депозитарних послуг, регулятивного впливу держави;

- обґрунтування та оцінка можливих варіантів реструктуризації Національної депозитарної системи України зі створенням центрального депозитарію як головної її ланки:

а) на базі НДУ;

б) шляхом приєднання МФС до НДУ на “звичайних” і “цільових” умовах;

в) злиття НДУ та МФС - з узгодженням корпоративних інтересів учасників ринку та використання інформаційних і технологічних можливостей діючих депозитаріїв;

- визначення напрямів удосконалення депозитарного обслуговування, зокрема: підвищення швидкості й ефективності розрахунків за результатами угод з цінними паперами;

- зниження вартості між депозитарних розрахунків через автоматизацію надання депозитарних послуг;

- впровадження прямих розрахункових між депозитарних відносин;

- поєднання функцій зберігача та реєстратора для спрощення переведення іменних емісійних цінних паперів до системи депозитарного обліку та формування реєстру власників іменних цінних паперів у випадках проведення емітентом загальних зборів акціонерів, нарахування дивідендів;

- обґрунтування необхідності послідовної реорганізації Національної депозитарної системи при створенні центрального депозитарію: на початковому етапі - роздільне функціонування центрального депозитарію та автономність депозитарію Національного банку України;

- у перспективі - структурна консолідація центрального депозитарію та уніфікація функцій зберігача і реєстратора.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні висновки і науково-практичні рекомендації, що містяться у дисертаційному дослідженні, використовуються в роботі органів державної влади та у навчальному процесі.

Зокрема, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України впровадила розробки автора щодо уніфікації стандартів і процедур надання депозитарних послуг при підготовці відповідних нормативних документів (довідка ДКЦПФР від 07.02.05 №02/1411). У роботі Департаменту політики розвитку ринку фінансових послуг Міністерства фінансів України використані авторські пропозиції щодо удосконалення функціонування Національної депозитарної системи України (довідка Міністерства фінансів України, вх. №49 від 25.01.07).

Окремі положення дисертації знайшли застосування при викладанні навчальних дисциплін “Ринок фінансових послуг”, “Фінансовий ринок” та “Біржовий ринок” у Державній академії статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України (довідка від 12.10.06 №844).

Особистий внесок здобувача.

Дисертація є одноосібно підготовленою науковою працею. Наукові положення, висновки і рекомендації сформульовані дисертантом самостійно, публікації у співавторстві відсутні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на семи міжнародних та всеукраїнських науково-практичних і науково-теоретичних конференціях. Зокрема, на:

- ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 2004 р.);

- науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Київ, 2004 р.);

- науково-теоретичній конференції “Напрями підвищення ефективності фінансової політики в Україні” (м. Київ, 2005 р.);

- двох Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Фінансова система України: становлення та розвиток” (м. Острог, 2005 та 2006 рр.);

- ХІ Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 рік);

- ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Львів, 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації оприлюднені у 8 наукових працях загальним обсягом 3,1 д.а., з них 6 статей - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки, основний зміст роботи викладено на 168 сторінках, список використаних джерел включає 258 найменувань на 21 сторінці.

Дисертація містить в основному тексті 9 таблиць та 17 рисунків, які займають 27 сторінок. Робота має 10 додатків на 14 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи становлення депозитарної діяльності на ринку цінних паперів” розкрито теоретичне підґрунтя становлення депозитарних послуг як важливого сегмента інфраструктури фондового ринку, яка композиційно поєднує депозитарну та інвестиційно-торговельну системи. Визначено роль депозитарних систем та депозитарних інститутів на ринку цінних паперів. Показано, що необхідність депозитарної діяльності полягає у забезпеченні прозорості і ліквідності ринку цінних паперів, коли специфікація прав власності на фондові активи набуває виняткового значення.

Спеціалізовані фінансові інститути (депозитарії, зберігачі і реєстратори) виступають прямими учасниками Національної депозитарної системи України і разом з опосередкованими учасниками (банками, організаторами торгівлі цінними паперами, торговцями і емітентами) формують і розвивають депозитарну інфраструктуру вітчизняного ринку цінних паперів. Дворівнева взаємодія прямих і опосередкованих учасників Національної депозитарної системи імпліцитно проявляється у наданні та споживанні депозитарних послуг.

Обґрунтовано, що депозитарна послуга є результатом виконання операції в процесі здійснення депозитарної діяльності професійними учасниками ринку цінних паперів в інтересах клієнтів з метою отримання прибутку, збереження вартості і обліку прав власності на фінансові активи. Депозитарні послуги слід трактувати як різновид фінансових послуг, що мають комісійну, а не процентну форму їх сплати і винагороди. Доведено, що сукупність депозитарних послуг у процесі їх надання і споживання трансформується в депозитарне обслуговування учасників фондового ринку щодо захисту, обліку і збереження прав власності на цінні папери. Зазначено, що вітчизняні депозитарні інститути розвиваються як елементи сфери фінансових послуг, здійснюють депозитарні операції та надають депозитарні послуги, виробляючи певний нематеріальний продукт, корисність якого обумовлюється відповідними економічними потребами учасників угод з цінними паперами.

Основними функціями депозитарних установ є підтвердження прав емітентів цінних паперів, а також майнових та інших прав власників цінних паперів. Поряд з основними, здійснюються і додаткові функції: організація передачі прав власності на цінні папери, підтвердження обмежень, пов'язаних як з користуванням, так і з розпорядженням цінними паперами, наявністю обтяжень та ін. Депозитарна інфраструктура ринку цінних паперів стає затребуваною у випадку мінімізації витрат інвесторів або/чи нівелювання фінансових ризиків на фондовому ринку.

Проведено класифікацію депозитарних послуг за такими ознаками, як:

а) кінцевого результату здійснення депозитарних операцій;

б) сфери діяльності депозитарних інститутів;

в) призначення депозитарних послуг;

г) визначення потреб клієнта.

Зазначено, що розвиток депозитарної діяльності на фондовому ринку як професійної спонукає до появи і впровадження нових видів депозитарного обслуговування.

Досліджено особливості функціонування зарубіжних депозитарних систем. Визначено, що залежно від специфіки законодавства в різних країнах, історичних традицій та особливостей формування національних фондових ринків світовій фінансовій системі притаманні три основні види депозитарних систем - англо-американська, євро-континентальна та японська. Порівняння особливостей функціонування зазначених трьох видів зарубіжних депозитарних систем дало змогу визначити відмінності щодо централізації чи децентралізації депозитарних функцій і послуг. При цьому рівень централізації/децентралізації депозитарних систем визначається наявністю чи відсутністю єдиного центрального депозитарію та відмінностями позиціонування депозитарних установ. Поряд з істотними відмінностями організації різних депозитарних систем відмічені спільні риси депозитарного обслуговування клієнтів в зарубіжних країнах.

Встановлено, що формування Національної депозитарної системи України і розвиток вітчизняного ринку депозитарних послуг ґрунтується переважно на євро-континентальній депозитарній моделі. Дотримання євро-континентальної практики депозитарної діяльності у вітчизняних умовах зумовлене інституційними обставинами, історичними й географічними аспектами та відповідає реаліям ринку цінних паперів України.

У другому розділі “Депозитарне обслуговування у Національній депозитарній системі України” розглянуто особливості депозитарного обслуговування та взаємодії фінансових інститутів Національної депозитарної системи, розкрито проблематику позиціонування учасників вітчизняного ринку депозитарних послуг, показано підходи до нівелювання ризиків у депозитарній діяльності.

Проведений аналіз сфер діяльності прямих учасників Національної депозитарної системи - депозитаріїв, зберігачів і реєстраторів дав змогу представити сукупність депозитарних послуг, що надаються зазначеними фінансовими інститутами.

Проаналізовано регулятивні акти, які унормовують депозитарну діяльність в Україні, виокремлено проблеми, що обмежують поширення депозитарних послуг. До таких проблем належать:

а) загальні: відсутність повнофункціонального центрального депозитарію, низька якість обліку прав власності, недостатня наповненість ринку інвестиційних послуг щодо обслуговування корпоративних прав інвесторів та діяльності біржових ринків, організаційна та технологічна неузгодженість роботи учасників національної депозитарної системи, штучний розподіл функцій між депозитаріями НДУ (Національний депозитарій України) і МФС (Міжрегіональний фондовий союз) та виокремлення обслуговування державних цінних паперів в депозитарії Національного банку України;

б) функціонування системи обліку прав власності на цінні папери: можливість одночасного надання облікових послуг як реєстраторами, так і депозитаріями разом із зберігачами;

в) укладання та виконання договорів щодо цінних паперів: низькі обсяги біржової торгівлі, надмірна кількість та низька капіталізація організаторів торгівлі, відсутність належного технологічного забезпечення відповідно до світових стандартів з використанням широкого спектра фінансових інструментів; переважне укладення угод на основі аукціонних технологій, які не дають змоги визначити об'єктивну ціну фінансових активів;

г) встановлення міжнародних депозитарних зв'язків: депозитарний облік при співробітництві з нерезидентами не забезпечує вільного розміщення українських цінних паперів на зарубіжних фондових ринках через встановлення кореспондентських відносин між національними і наднаціональними депозитаріями, що ускладнює повноцінний вихід вітчизняних емітентів на міжнародні ринки капіталу.

Таблиця - Депозитарні послуги фінансових інститутів - прямих учасників Національної депозитарної системи України: