Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.131/.132:334.722.8

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ВІДКРИТИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ ЕЛЕВАТОРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

БЕЗУС РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ

Дніпропетровськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

Макаренко Юлія Петрівна, кандидат економічних наук, доцент, Дніпропетровський державний аграрний університет, доцент кафедри фінансів.

Офіційні опоненти:

Воробйов Юрій Миколайович, доктор економічних наук, професор, Національна академія природоохоронного і курортного будівництва м. Сімферополь, завідувач кафедри фінансів і кредиту;

Ульянченко Олександр Вікторович, доктор економічних наук, професор, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу.

Захист відбудеться "11" грудня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий "11" листопада 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід агропромислового комплексу України на нові реалії ринкового розвитку вимагає переосмислення теоретичних аспектів і здійснення практичних підходів щодо управління фінансовими ресурсами підприємств. Це питання є особливо актуальним для суб'єктів господарювання елеваторної промисловості, які уособлюють специфічну ланку технологічного процесу АПК ? заготівлю, доробку та збереження сільськогосподарської продукції. Сьогодні, коли відбуваються докорінні зміни в сфері фінансових відносин, отримують можливість ефективно діяти лише ті суб'єкти господарювання, які мають необхідні ресурси, вміють рахувати свої доходи і витрати, маневрувати оборотними активами та передбачати наслідки рішень, що приймаються.

Таким чином, соціально-економічний розвиток даного типу підприємств здійснюється не автоматично сам по собі, а через механізм управління фінансовими ресурсами, який відображає напрями, характер і сутність функціонування фінансів в ринковій економіці.

Теоретичне обґрунтування широкого кола аспектів цієї проблеми знайшло відображення в працях таких українських вчених як: В.Я. Амбросов, О.І. Дацій, О.Д. Василик, Ю.М. Воробйов, М.Я. Дем'яненко, Ю.П. Макаренко, М.Й. Малік, В.М. Опарін, С.В. Онишко, П.Т. Саблук, О.В. Ульянченко, М.Й. Хорунжий та інших. Належне місце в розробці цієї проблеми займають праці російських науковців: Л.А. Дробозіної, Д.Г. Черніка, Т.Ф. Юткіної, а також вчених далекого зарубіжжя: Дж.С. Мілля, Н. Калдора, К. Макконнела, С. Брю, Дж. Барда та інших.

Разом з тим комплексного підходу, теоретичного узагальнення та наукового обґрунтування вимагають питання залучення підприємствами третьої сфери АПК фінансових ресурсів, механізми та інструменти управління форвардними контрактами з доробки і зберігання продукції аграрного виробництва, ефективного формування внутрішніх, залучених і позикових фінансових ресурсів акціонерних товариств елеваторної промисловості.

Викладене вище визначило актуальність і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах планової науково-дослідної теми "Дослідження впливу фінансово-кредитного механізму на розвиток регіону" Дніпропетровського державного аграрного університету (номер реєстрації 0101U008104). У межах цієї теми здобувач брав участь як відповідальний виконавець в опрацюванні питання управління фінансовими ресурсами відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження. Викладені найбільш вагомі результати, що характеризують наукову новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади управління фінансовими ресурсами підприємств АПК в ринкових умовах господарювання" узагальнено теоретичні погляди на фінансові ресурси, досліджено форми та методи залучення фінансових ресурсів, а також зміст управління фінансовими ресурсами підприємств елеваторної промисловості в системі АПК.

В науковій літературі відсутня єдина думка щодо трактування поняття "фінансові ресурси", але обґрунтовані наукові підходи до різних точок зору дозволили зробити наступні узагальнення: під фінансовим ресурсами підприємств елеваторної промисловості слід розуміти кошти, які належать підприємству або перебувають у його розпорядженні з метою забезпечення процесу простого чи розширеного відтворення або для задоволення соціальних потреб колективу. Фінансові ресурси трансформуються у діловий оборот через відповідні джерела. Вони можуть бути розглянуті з двох точок зору: як сукупність інструментів, що використовуються для залучення фінансових ресурсів, необхідних для обслуговування виробничих та інших витрат організації; і як сукупність способів фінансового забезпечення діяльності організації, потенційно доступних і фактично використаних в процесі створення, становлення і розвитку організації, що забезпечують певну величину фінансових ресурсів.

Забезпечення підприємницької діяльності фінансовими ресурсами тісно пов'язано з категоріями "фінансовий механізм" та "фінансове забезпечення", які визначають сутність управління фінансами в сучасних умовах господарювання та його значення для забезпечення ефективного функціонування вітчизняних підприємств. Як зазначають провідні вчені, серед розмаїття визначень і підходів щодо поняття "фінансовий механізм", два аспекти заслуговують найбільшої уваги для розуміння його суті. Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування безпосередньо фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що характеризують фінансову "техніку". Другий підхід до розгляду поняття "фінансовий механізм" полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси, як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Стосовно фінансового забезпечення, то воно полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів на вирішення окремих завдань фінансової політики господарюючого суб'єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. Забезпечувальна дія проявляється у встановленні джерел фінансування, тобто покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансового забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпечення і характеризує активний вплив фінансового забезпечення.

Джерела забезпечення фінансовими ресурсами аграрного сектору економіки поділяються на внутрішні та зовнішні і, взагалі, складаються із чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, доходів, отриманих в рахунок майбутніх періодів, благодійних надходжень, цільового бюджетного фінансування, вітчизняних та іноземних інвестицій, лізингу, короткострокових кредитів та позик, кредиторської заборгованості та інших джерел. Тобто загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства складається з наступних елементів: статутний фонд; резервний фонд; амортизаційний фонд; спеціальні фонди; нерозподілений прибуток; кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи заборгованість з бюджетних платежів, із відрахувань на соціальне страхування, з оплати праці; короткострокові і довгострокові кредити комерційних банків; кошти для фінансування капітальних вкладень та інші кошти, які відображені в пасиві бухгалтерського балансу підприємства.

В результаті дослідження способів залучення позичкового капіталу було встановлено, що облігація є інструментом залучення довготермінових кредитних ресурсів і є альтернативою довгострокового кредитування. А якщо враховувати той факт, що кредитні установи віддають перевагу стратегії задоволення короткотермінових потреб позичальників у кредитних ресурсах, то залучення фінансових ресурсів за допомогою облігацій мусить стати додатковим джерелом залучених коштів. Можливо більш ефективно управляти процесом залучення фінансових ресурсів, використовуючи для цього такі традиційні джерела, як вексель і комерційний кредит. Основною проблемою залучення фінансових ресурсів є зависока їх вартість для позичальників, так ставка за кредитами, що їх надають комерційні банки, втричі більша за облікову ставку НБУ. І навіть за такого стану речей комерційному банку набагато вигідніше здійснювати короткострокові операції між суб'єктами і посередниками фінансово-кредитного ринку й у такий спосіб гарантувати собі прибуток на рівні наявного ринкового відсотка. Дана ситуація прямо впливає на формування сільськогосподарськими товаровиробниками власних систем кредитного забезпечення, початок якої проходить через створення кооперативних структур.

Встановлено, що на процес управління фінансовими ресурсами впливають форми власності підприємницьких структур. Тобто є принципова відмінність в управлінні фінансовими ресурсами державної та недержавної форми власності, яка проявляється у відмінності організаційних і управлінських структур, джерелах надходження і витрачання ресурсів, що значно впливає на процес управління. Підприємства недержавних форм власності забезпечують власні потреби в ресурсах самостійно, тоді як джерелом фінансових ресурсів державних підприємств є державне фінансування.

На вимогу МВФ у 1997 році Україна була змушена почати акціонування підприємств системи хлібопродуктів. Всього за переліком були продані пакети акцій 302 підприємств системи хлібопродуктів, у тому числі 42 елеватори.

Головною особливістю підприємств елеваторної промисловості в управлінні фінансовими ресурсами є відсутність ефективного планування, що порушує баланс в традиційній управлінській тріаді: планування - контроль - облік. З погляду методології управління, досягнення стратегічних цілей та розв'язання поставлених завдань, щодо формування ефективного механізму управління фінансовими ресурсами АПК повинно відбуватися на принципах: побудови ефективно діючої раціональної структури управління; стратегічного планування напрямів розвитку; оптимального розподілу фінансових ресурсів.

У другому розділі "Економічні наслідки управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств елеваторної промисловості" досліджено динаміку обсягів виробництва та хлібозаготівлі в Україні, здійснено оцінку майнового стану, платоспроможності та фінансової незалежності підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону, а також визначено ефективність фінансової діяльності відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості.

Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу, основою аграрного експорту, а також основним джерелом роботи елеваторної промисловості. Але урожайність зерна в Україні, на відміну від усталених тверджень про високу родючість українських ґрунтів, значно поступається урожайності зернових у провідних зернових країнах. Так, у Європейському Союзі урожайність зернових за останні п'ять років складає - 48,7 ц/га, у США - 63,8 ц/га, а в Україні лише 24,9 ц/га.

Господарствами всіх категорій власності у 2006 р. одержано 30348,6 тис. т зерна (включаючи кукурудзу) у вазі після доробки, з них продовольчого 44 %, а фуражного 56 %.

В 2006 році, порівняно з 2005 роком, виробництво зерна зменшилось на 10,9 %, що зумовлено як скороченням посівної площі (на 4,3 %), так і зменшенням урожайності (з 25,8 ц до 24,0 ц з га або на 7 %). Фуражного зерна зібрано на 9,0 % більше, ніж у 2005 році, водночас виробництво продовольчого зерна зменшилось на 26,1 %. В Придніпровському регіоні (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська область) насіння соняшника за 2006 р. було зібрано в обсязі 3293,8 тис. т, що на 12,2 % менше, ніж за попередній рік. Одержання зниженого результату пов'язане, в першу чергу, із зменшенням посівних площ на 16,5 % до показника 2216,3 тис. га. Питома вага валового збору регіону по зернових і зернобобових (в тому числі кукурудза на зерно) в загальному обсязі збору по Україні становить 26,01 %, а соняшника 43,92 %.

В результаті аналізу фінансового стану відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону, в період з 2002-2006 рр., було встановлено, що сума наявних коштів товариств зросла на 25 %, що в грошовому виразі становить 22066,5 тис. грн.

За результатами регресійного аналізу встановлено, що лише на 8,7 % варіювання фінансових результатів товариств зумовлене впливом розміру валюти балансу.

Сума власного оборотного капіталу групи відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону за досліджуваний період зросла на 1551,2 тис. грн. (табл. 1) або на 142,1 %, хоч процес і не носив прямолінійного характеру.

Таблиця 1.

Динаміка сум власного оборотного капіталу відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону, тис. грн.

Так, по всіх відкритих акціонерних товариствах елеваторної промисловості збільшення власного оборотного капіталу за період, що аналізується, було в межах 175,8 % ? 1271,9 %, окрім ВАТ "Рядівський елеватор" і ВАТ "Мелітопольський елеватор", де динаміка даного показника є негативною. Причиною цього є перевищення темпів зростання сум поточних зобов'язань за розрахунками над поточними активами.

Дані аналізу структури активу та пасиву свідчать про те, що загальна платоспроможність по групі відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості за досліджуваний період знизилась на 0,12 пункти, що свідчить про погіршення загальної платоспроможності групи, а також структури активів і пасивів. Істотно покращили рівень платоспроможності СВАТ "Божедарівський елеватор", ВАТ "П'ятихатський елеватор", ВАТ "Девладiвський елеватор" на 4,30 пункти, 3,54 пункти, 2,65 пункти відповідно.

Частка коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у його майно за період, що аналізується, зменшувалась від максимального значення в 2002 р. - 59 % до показника 40 % - в 2004 р.

В 2006 р. значення даного показника дорівнює 42 %. Тобто на 100 грн., вкладених у діяльність групи коштів, містяться в залежності від періоду 40-50 грн. власного капіталу. Коефіцієнт фінансового лівереджу має значення 0,10-0,20, тобто показник знаходиться в межах рекомендованого значення (до 0,25).

Рівняння прямої:

y = -0,0127x + 0,0394, (1)

та параболічної функції:

y = 0,0091x2 ? 0,0676x + 0,1034, (2)

свідчать про негативну тенденцію коефіцієнта рентабельності активів відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону.

Значення коефіцієнта рентабельності основної діяльності по досліджуваній групі товариств вказує на те, що на 100 грн. собівартості продукції (наданих послуг) припадає, в залежності від періоду, від 5-10 грн. валового прибутку. Загалом значення даного показника в 2006 р., в порівнянні з 2002 р., зросло на 36 %.

За період 2002-2006 рр. чотири підприємства з групи відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону стабільно отримували прибуток на 1 акцію, два з них ВАТ "П'ятихатський елеватор" та ВАТ "Решетилівський елеватор", в порівнянні з 2002 р., показали позитивну, але нестабільну динаміку даного показника. Найвищій рівень даного показника по групі був досягнутий СВАТ "Божедарівський елеватор" в 2005 р. і становив 0,291 грн. прибутку на одну просту акцію.

З метою попередження банкрутства була проведена діагностика його ймовірності за двома різними моделями, а саме за моделлю Альтмана для компаній, акції яких не котируються на біржах, так як акції жодного з елеваторів не котируються на біржі; R-модель. Так, на основі аналізу, зробленого за допомогою цих моделей, можна дійти висновку, що протягом досліджуваного періоду спостерігається мінімальна ймовірність банкрутства по групі елеваторів, крім 2003 року, в якому ймовірність переросла межу мінімальної і була низькою, тобто в цілому елеваторам банкрутство не загрожує.

Розмір дебіторської заборгованості відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону за 2002-2006 рр. свідчить про незадовільний стан управління фінансовими ресурсами, так, незважаючи на зниження дебіторської заборгованості з бюджетом та довгострокової дебіторської заборгованості більш ніж на 1,26 млн. грн., загальний рівень її не тільки не знизився, а й зріс на 10,02 млн. грн. і, як наслідок, розмір дебіторської заборгованості в 2006 році сягнув рівня 36053,0 тис. грн.. Сума дебіторської заборгованості за досліджуваний період зросла на 38,5 %, а питома вага її в загальній сумі наявних, у групи відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону, коштів залишалася відносно стабільною, в межах 26,9-32,8 %. Виходячи з розміру дебіторської заборгованості, можна зробити висновок, що навіть, беручи до розрахунку рівень облікової ставки НБУ, прямі втрати в 2006 році складають 3425,04 тис. грн. Тобто, прямі втрати від невикористання дебіторської заборгованості перевищують фінансовий результат (позитивний) 706,3 тис. грн., а також покривають збитки в розмірі 2502,1 тис. грн. Якщо підприємства розмістять свої кошти на депозитних рахунках банку, ефективність їх діяльності покращиться в декілька разів.

Під час акціонування всі акції досліджуваних емітентів були емітовані в документарній формі, вид - іменні прості, номінальна вартість 25 коп., найбільша кількість акцій була емітована і розміщенні ВАТ "Гуляйпiльський елеватор", а від того і найбільший статутний фонд в розмірі 2942900 грн. Найнижчий обсяг емісії і статутний фонд має ВАТ "Девладiвський елеватор" 422796 грн. Жодним елеватором з моменту створення і до кінця досліджуваного періоду не було збільшено статутний капітал і в найближчі 2 роки не передбачається. Хотілося б зазначити, що акції жодного зерноелеватора не котируються на біржі, тобто не пройшли процедури постановки до лістингу, причиною цього стала емісія акцій під конкретних інвесторів та небажання проходження ними біржових процедур. Можливо, це є наслідком розуміння того, що фінансовий результат не залежить від розміру статутного капіталу, про що свідчить проведений нами регресійний аналіз.

Мінімальний підконтрольний пакет акцій мажоритаріїв становить більш ніж 61 % акцій зерноелеваторів Придніпровського регіону, що дає змогу задовольняти інтереси саме останніх, нехтуючи інтересами міноритаріїв. Також спостерігається тенденція подальшої консолідації пакетів акцій фізичними і юридичними особами, які афільовані до досліджуваних підприємств.

У третьому розділі "Шляхи удосконалення системи управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств елеваторної промисловості" запропоновано та обґрунтовано виробничо-управлінський план залучення елеваторами фінансових ресурсів за форвардними контрактами, визначено організаційні заходи щодо раціонального використання внутрішніх фінансових ресурсів елеваторів, а також вказано напрями підвищення рівня управління залученими і позиковими фінансовими ресурсами на підприємствах елеваторної промисловості АПК.

Встановлено, що ефективність управління фінансовими ресурсами на підприємствах елеваторної промисловості залежить від здатності консолідувати необхідні фінансові ресурси на момент проведення ремонтно-відновлювальних робіт та забезпечити елеватор продукцією на зберігання на максимальний термін. Тому, враховуючи специфіку роботи елеватора - циклічність надходження коштів, доцільно перенести терміни надходження коштів за допомогою укладання форвардних контрактів на зберігання продукції.

В результаті розробки економіко-математичної моделі в роботі спрогнозовано обсяги зберігання та цінову політику знижок щодо залучення фінансових ресурсів клієнтів до здачі їх продукції на зберігання за форвардним контрактом. В залежності від економічної підтримки дана модель розрахована на два сценарії продажу форвардних контрактів: оптимістичний, коли сподіваємось отримати максимальну суму; песимістичний, коли сподіваємось на одержання лише необхідної суми для проведення відновлювально-ремонтних робіт. Цільова функція за оптимістичною моделлю > max, а за песимістичною 1.

Отримані результати дають змогу стверджувати, що при дотриманні результатів - ціни та обсягу реалізації форвардних контрактів, отриманих за допомогою економіко-математичного моделювання підприємства елеваторної промисловості матимуть змогу не лише заощадити кошти у вигляді несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 10,7 % від вартості ремонтних робіт, а й отримати можливість для проведення інноваційних робіт, наслідком яких буде зниження собівартості сушки на 53,3 %; підвищенні продуктивності операції з доробки на 82,8 %; підвищенні конкурентоздатності підприємства за рахунок сертифікації послуг за стандартами ISO; зниженні періоду окупності нового обладнання до 46 діб.

Встановлено, що вимоги комерційних банків за кредитами, наданими в економіку України, з кожним роком зростають. Але при цьому спостерігається зростання кредитного портфеля комерційних банків. Так, у 2000 році сума виданих кредитів становила 19574 млн. грн., а у 2005-му році - 143418 млн. грн., що в 7 разів більше, ніж у 2000 році. У 2006 році цей показник сягнув 245312 млн. грн., тобто в 12,5 рази більше, ніж у 2000 році. Оцінюючи потенційного позичальника фінансових ресурсів, з точки зору надійності і об'єктивності апарату управління та його фінансового стану, встановлено, що оцінка фінансового стану підприємства для акціонерних товариств є стандартизованою, а от оцінка менеджменту є суб'єктивною думкою кредитора. Тому необхідно для підприємств елеваторної промисловості запроваджувати міжнародні стандарти системи управління якістю. У них зазначені загальні вимоги і рекомендації щодо всієї управлінської вертикалі підприємства, зокрема щодо керівництва організацією на вищому рівні, щодо процесів постачання ресурсів, необхідних для випуску якісної продукції, управління виробництвом (надання послуг), оцінки, аналізу і безперервного удосконалення діяльності та покращення продукції підприємства.

Обґрунтовано і запропоновано впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості із використанням серверу АРМ "Вагова", АРМ "Доробка", АРМ "Сушка", АРМ "Транспортування", АРМ "Температурний режим", що дозволить знизити енергетичні та трудові затрати, а також втрати продукції під час доробки, транспортування та зберігання (рис. 1).

Враховуючи той факт, що жодне з відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості Придніпровського регіону не входить до АПФГ, в роботі запропоновано можливість "м'якого" влиття зерноелеваторів в АПФГ, а саме інтеграцію.

В роботі розроблено і запропоновано послуги факторингового обслуговування, як способу боротьби з вимиванням обігових коштів підприємства у вигляді дебіторської заборгованості. Встановлено, що факторингове обслуговування має ряд переваг над поповненням обігових коштів за рахунок кредиту, а саме: беззаставність, швидкість надання, відносно простий механізм надання коштів та відсутність цільового характеру використання їх. Факторингове обслуговування, за умови інтеграції зерноелеваторів в АПФГ, створює можливість утворення багатоканального фінансового забезпечення підприємств елеваторної промисловості (рис. 2).

Рис. 1. Схема роботи автоматизованої системи управління технологічним процесом на підприємствах елеваторної промисловості

З метою забезпечення активних продаж форвардних контрактів запропоновано створення єдиної кредитної спілки підприємств елеваторної промисловості і виробників сільськогосподарської продукції. Дана кредитна спілка здатна забезпечити акумуляцію фінансових ресурсів для придбання форвардних контрактів в межах "єдиного вікна". Тобто кредитна спілка стане місцем не просто отримання грошових коштів на певні потреби виробників сільськогосподарської продукції, а і місцем, яке здатне забезпечити ефективне витрачання отриманих фінансових ресурсів. Реалії сьогодення свідчать про те, що для відтворення технічного потенціалу АПК до рівня технічної потреби в найближчі 10 років необхідно в середньому щороку інвестувати на придбання технічних засобів від 22 до 28 млрд. грн. За рахунок державних коштів, що передбачені в "Державній програмі реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 року" технічне переоснащення АПК не здійснити, оскільки державна фінансова підтримка передбачена лише в сумі 5,6 млрд. грн. на 5 років. Враховуючи переваги лізингу над кредитуванням, придбання необоротних активів стає очевидним, що оновлення виробничих потужностей буде здійснюватися за рахунок лізингу. Структура обладнання, що знаходиться у використанні українськими компаніями свідчить про те, що перевага надається обладнанню, яке має вищий коефіцієнт корисної дії - іноземне обладнання.

Рис. 2. Схема багатоканального фінансового забезпечення підприємств елеваторної промисловості

Вітчизняні лізингові компанії надають послуги з фінансового та оперативного лізингу, які по своїй сутті досить сильно нагадують банківський кредити. Відтак, лізингові компанії не дуже відрізняються від банків, що надають звичайні банківські кредит. Але підвищити зацікавленість клієнтів у лізингу можна було б, якби лізингові компанії більше підкреслювали переваги лізингу, як найпростішої схеми отримання грошових потоків від використання активів.

ВИСНОВКИ

1. Одним із ключових елементів зернопродуктового підкомплексу є елеваторна промисловість, що уособлює в собі підприємства, які мають монопольне становище на ринку зерна і олійних культур. Хлібоприймальні пункти і елеватори не тільки приймають зерно у зерносховища, а й проводять роботу щодо його доробки, зберігання та покращення якості продукції при виключенні невиправданих кількісних втрат. У хлібообороті країни елеваторна промисловість займає центральне місце, являє собою по суті його матеріально-технічну базу. До основних послуг, які надаються елеваторами відносять приймання зернової продукції, доставленої автотранспортом та залізничним транспортом; сушка зернових та олійних культур; доробка продукції; зберігання; відвантаження зернових та олійних культур; експедиторські послуги; послуги оренди основних засобів.

2. Встановлено, що фінансові ресурси підприємств елеваторної промисловості - це кошти, які їм належать або перебувають у їх розпорядженні, з метою забезпечення процесу простого чи розширеного відтворення або ж задоволення соціальних потреб колективу. Загальна сума фінансових ресурсів підприємств елеваторної промисловості складається із статутного, резервного, амортизаційного, спеціального фондів; нерозподіленого прибутку; кредиторської заборгованості усіх видів, включаючи заборгованість з бюджетних платежів, із відрахувань на соціальне страхування, з оплати праці; короткострокових і довгострокових кредитів комерційних банків; коштів для фінансування капітальних вкладень та інші коштів.

3. Однією з ключових особливостей управління фінансовими ресурсами відкритих акціонерних товариств є врахування наслідків впливу агентських конфліктів на цінність акцій у системі ціннісно-орієнтованого фінансового менеджменту. Однозначним конфліктом інтересів позначені лише відносини "акціонери - менеджери" й "акціонери - кредитори". Конфлікту між інтересами менеджерів і кредиторів практично не існує. Воднораз менеджери можуть через збалансовані рішення, які враховують однаковою мірою інтереси власників і кредиторів, забезпечувати зростання ефективності корпорації і заробітної плати її працівників.

4. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу. В період з 1990 по 2006 рр. на 20 % знизилась загальна посівна площа сільськогосподарських культур, в тому числі посівна площа зернових та зернобобових культур зменшилась на 0,5 %. Популярним стало вирощування насіння олійних культур. Їх посівна площа збільшилась на 45,8 % та 62,7 % порівняно 2000 р. та 1990 р. відповідно. За період 1990-2006 рр. знизився валовий збір зернових та зернобобових. Господарствами всіх категорій у 2006 р. одержано 30348,6 тис. т зерна (включаючи кукурудзу) у вазі після доробки, з них продовольчого ? 44 %, а фуражного ? 56 %. За період 1990-2006 рр. в Україні зменшилося виробництво на одну особу зернових культур на 25,5 %. В той же час виробництво соняшнику на одну особу збільшилося у 2,3 рази.

5. В ринкових умовах при скасуванні державного замовлення система заготівлі, яка уособлювала в собі усі підприємства елеваторної промисловості, агропромислового комплексу розпалася. За даними 2006 р. питома вага зернових та олійного насіння, що реалізувалася переробним підприємствам складає 4,6 %, населенню ? 3,7, на ринку 9,9 %, за іншими каналами ? 81,8 %, тоді як в 1990р. переробними підприємствам було реалізовано 80,4 % продукції від загального обсягу реалізації. В період 1995-2006 рр. при майже незмінному обсязі виробництва зернових та зернобобових культур імпорт їх збільшився на 17,7 %, а експорт зріс у 13 разів.

6. Підсумки регресійного аналізу між фінансовим результатом та валютою балансу підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону показують відсутність прямої залежності. На збільшення показника валюти балансу фінансові результати реагують неоднозначно, більш того хаотично. Тільки 8,7 % варіювання фінансових результатів в досліджуваній групі зумовлене впливом розміру валюти балансу. Питома вага активної частини основних засобів зросла більше, ніж у двічі, що вказує на збільшення питомої ваги основних засобів задіяних у виробництві за рахунок продажу непрофільних активів (незадіяних в основній діяльності) та одночасного придбання спеціального обладнання для зберігання та переробки продукції рослинництва. Коефіцієнт придатності необоротних активів в досліджуваній групі підприємств за 2002-2006 рр. зріс на 39 %, а коефіцієнт зносу відповідно зменшується.

7. Сума власного оборотного капіталу підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону, за досліджуваний період, зросла на 142,1 %, незважаючи на те, що цей процес і не мав прямолінійного характеру. Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності по групі був у межах 0,02-0,03, а це означає, що група здатна погасити лише 2-3 % поточних зобов'язань за розрахунками, коефіцієнт швидкої ліквідності 0,55-0,85, коефіцієнт поточної ліквідності 1,07-1,29, тобто група товариств не має достатньої ліквідності. Коефіцієнт маневрування власних обігових коштів по групі зернозберігаючих підприємств Придніпровського регіону, за досліджуваний період, характеризується різкими коливаннями в межах 0,09-0,26 пункти. Зниження коефіцієнта у 2006 р. було зумовлено зростанням грошових коштів та одночасним дефіцитом власних оборотних коштів. Це свідчить про низьку частку абсолютно ліквідних активів у загальній величині власних обігових коштів. Загальна платоспроможність по групі зернозберігаючих підприємств за 2002-2006 рр. знизилась на 0,12 пункти, що свідчить про погіршення структури активів і пасивів.

8. Рентабельність активів по досліджуваній групі акціонерних товариств елеваторної промисловості свідчить про збитковість їх функціонування. Значення коефіцієнту рентабельності основної діяльності в акціонерних товариствах вказує на те, що на 100 грн. собівартості продукції (наданих послуг) припадає 5-10 грн. валового прибутку в залежності від періоду дослідження. Така мінімальна дохідність зумовлює ймовірність банкрутства.

9. Ефективність управління підприємством, перш за все, залежить від топ-менеджера та не стільки від заробітної плати, яку він отримує, а скільки від афільованості його до структури, якою він управляє. Мінімальний підконтрольний пакет акцій мажоритаріїв, підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону становить більш, ніж 61 % акцій, що дає змогу задовольняти інтереси саме мажоритаріїв, нехтуючи інтересами міноритаріїв. Також спостерігається тенденція подальшої консолідації пакетів акцій фізичними і юридичними особами, які афільовані до підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону.

10. За результатами оптимізації форвардної схеми оплати послуг елеватора за песимістичним сценарієм економія складає 10,7 % від вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Цей показник досягається за рахунок часткової відмови від кредитних ресурсів. Економічний ефект від оптимізації за оптимістичним сценарієм полягає: у зниженні собівартості сушки на 53,3 %, підвищенні продуктивності операції з доробки на 82,8 %, підвищенні конкурентоздатності підприємства за рахунок сертифікації послуг за стандартами ISO, зниженні періоду окупності нового обладнання до 46 діб.

11. Удосконалення механізму кредитування підприємств елеваторної промисловості має відбуватися за рахунок збільшення частки довгострокових кредитів, зниження відсоткових ставок, розвитку заставних операцій, введення компенсаційних засад кредитування, розвитку іпотечного кредиту.

12. Сертифікація з якості надання послуг елеватора за міжнародними стандартами ISO, здатна забезпечити процес сталого розвитку господарської діяльності, а наявність складського свідоцтва сертифікованого елеватора буде ліквідною заставою для фінансових посередників.

13. Визначено, що при використанні факторингового обслуговування, порівняно із звичайним кредитуванням, підприємствам необхідно витратити менше часу при більш простому механізмі отримання коштів від фінансово-кредитної установи. Необхідно враховувати беззаставність факторингового обслуговування, що дає можливість вільно розпоряджатися основними засобами підприємства, а при нестачі коштів отримати кредит під заставу ліквідних активів.

14. Запропонована автоматизована система управління елеватором, складовими якої буде АРМ "Вагова", АРМ "Доробка", АРМ "Сушка", АРМ "Транспортування", АРМ "Температурний режим" дозволяє більш ефективно приймати управлінські рішення та забезпечити ефективний менеджмент на підприємстві.

15. Диверсифікація джерел забезпечення фінансовими ресурсами, зменшення фінансових ризиків та збільшення можливостей кредитування, потребує організації та введення кредитних спілок в багатоканальну систему взаємозв'язків підприємств елеваторної промисловості і фінансових посередників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Безус Р.М. Вплив ризиків на підприємницькій діяльності та їх відведення / Р.М. Безус, О.П. Павленко // Вісник митної служби України. - Дніпропетровськ. - 2006. - № 1 (29). - С. 47-52.

2. Безус Р.М. Фінансове забезпечення діяльності підприємств за рахунок факторингу / Р.М. Безус // АгроСвіт. - квітень 2008. - № 8 - С. 29-36.

3. Безус Р.М. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності / Р.М. Безус // Вісник Академії митної служби України. - Дніпропетровськ, 2008. - № 3 (39). - С. 56-63.

4. Безус Р.М. Фінансове забезпечення оновлення матеріально-технічної бази аграрних підприємств за допомогою лізингу / Р.М. Безус // Економіка і держава - 2008. - № 10. - С 34-36.

5. Безус Р.М. Форвардні угоди в інноваційно-інвестиційній діяльності зерноелеваторів / Р.М. Безус, Ю.П. Макаренко // Інвестиції: практика та досвід. - Київ. - 2008. - № 22. - С. 11-14.

Матеріали конференцій:

6. Безус Р.М. Місце банків учасників агропромислово-фінансові групи в стимулюванні інвестиційної діяльності аграрного сектора / Р.М. Безус, Л.І Катан // Матер.Всеукр. наук-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених ["Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України"]. ? Севастополь: СНТУ, 2005р. ? С. 4-5.

7. Безус Р.М., Вихристюк О.Л. Державне регулювання фінансового ринку в контексті світових інтеграційних процесів / Р.М. Безус, О.Л. Вихристюк // Матер.Всеукр. наук-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників ["Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій"]. ? Вінниця: ВІЕ. 2006. ? С. 102-104.

8. Безус Р.М. Фінансування інвестиційної діяльності підприємств агросфери / Р.М. Безус // V Держ. наук.-практ. конф. ["Аграрна наука - виробництву"]. ? Біла Церква. 2006. - С. 33.

9. Безус Р.М. Менеджмент фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності в АПК за допомогою інструментів фондового ринку / Р.М. Безус // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. ["Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах"], ? Дніпропетровськ: ДДАУ. 2007. ? С. 139-140.

10. Безус Р.М., Венчурні фонди як каталізатор втілення інноваційної політики / Р.М. Безус, Н.П. Дуброва // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. ["Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні"], ? Ч. 1. ? Київ, 2008.- С. 356-357.

АНОТАЦІЇ

Безус Р.М. Управління фінансовими ресурсами відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню науково-методичних засад, обґрунтуванню напрямів, організаційно-економічних заходів щодо удосконалення внутрішнього і зовнішнього залучення фінансових ресурсів та забезпечення фінансовими ресурсами відкритих акціонерних товариств елеваторної промисловості.

Розглянуто різні підходи до визначення поняття фінансові ресурси та дано авторське трактування поняттю фінансових ресурсів підприємств елеваторної промисловості, як коштів, що їм належать або перебувають у їх розпорядженні з метою забезпечення процесу простого чи розширеного відтворення або ж задоволення соціальних потреб колективу.

В дисертаційній роботі обґрунтовано методичний підхід оптимізації сценаріїв (оптимістичного та песимістичного) форвардної схеми оплати послуг елеваторів коли враховується дисконт і гарантія збереження продукції, що дасть можливість акумулювати фінансові ресурси елеваторам у вигідний їм час з врахуванням інтересів як власників продукції, так і підприємств елеваторної промисловості.

Автором запропоновано шляхи створення підґрунтя до якісного розвитку підприємств елеваторної промисловості, а саме введення в організаційну структуру підприємства автоматизованої системи управління технологічними процесами з використанням серверу АРМ "Вагова", АРМ "Доробка", АРМ "Сушка", АРМ "Транспортування", АРМ "Температурний режим" та отримання сертифікату з якості надання послуг елеватора за стандартами ISO.

Запропоновано ефективний спосіб поповнення оборотних коштів шляхом трансформування дебіторської заборгованості в фінансові ресурси та проведено порівняння факторингового обслуговування з кредитуванням.

Введення кредитних спілок до системи взаємозв'язків підприємств елеваторної промисловості і фінансових посередників дасть можливість диверсифікувати джерела забезпечення фінансовими ресурсами, зменшити ризики та збільшити можливості залучення фінансових ресурсів відкритими акціонерними товариствами елеваторної промисловості.

Ключові слова: фінансові ресурси, управління, відкриті акціонерні товариства, елеваторна промисловість, форвардна схема оплати послуг.

Безус Р.М. Управление финансовыми ресурсами открытых акционерных обществ элеваторной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2008.