Структуризація власного капіталу акціонерних товариств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

УДК 330.14: 334.722.8

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Структуризація власного капіталу акціонерних товариств

Чиж Наталія Михайлівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Слав'юк Ростислав Анатолійович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Лич Володимир Миколайович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри економічної теорії;

- кандидат економічних наук, доцент Костирко Руслан Олександрович, Державна академія статистики, обліку та аудиту, докторант.

Захист відбудеться 26 вересня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 25 серпня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник І.З. Сторонянська

Анотації

Чиж Н.М. Структуризація власного капіталу акціонерних товариств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Інститут регіональних досліджень - Львів, 2008.

У дисертації узагальнено теоретичні підходи до визначення суті капіталу. Розроблено авторський підхід до визначення поняття власного капіталу. Систематизовано та доповнено класифікацію видів власного капіталу. Проаналізовано внутрішні та зовнішні джерела формування власного капіталу, які доступні вітчизняним акціонерним товариствам на сучасному етапі розвитку української економіки.

Здійснено структурний аналіз власного капіталу, досліджено особливості формування власного капіталу та виявлено специфіку формування та використання окремих складових власного капіталу на прикладі акціонерних товариств Волинської області та України.

Представлено алгоритм побудови моделі оптимізації структури власного капіталу. Визначено основні напрямки підвищення ефективності використання власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств.

Ключові слова: капітал, власний капітал, статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, структура власного капіталу, оптимізація структури власного капіталу.

Чиж Н.М. Структурирование собственного капитала акционерных обществ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2008.

В диссертационной работе усовершенствовано теоретические подходы к определению сущности капитала. Для определения сущности данной категории в работе использовано два подхода: предметно-функциональный и денежный. Проведен критический анализ точек зрения ученых относительно понятия собственного капитала. В данном контексте предложено разделить их на четыре группы: определения собственного капитала как собственности предприятия, как сумы чистых активов, как суммы вложенного и нагроможденного капитала и как отображение прав собственников общества. На основании обобщения разных научных подходов к определению понятия собственного капитала предложено авторское определение, в основе которого взяты собственные источники финансирования, право собственности и цель использования. Систематизировано и дополнено классификацию видов собственного капитала.

Проанализировано внутренние и внешние источники формирования собственного капитала, которые доступны отечественным акционерным обществам на современном этапе развития украинской экономики. Внешние источники формируются за пределами предприятия, среди них главное место занимают средства, которые получают от эмиссии акций. Внутренние средства формируются в процессе выполнения хозяйственной деятельности, среди них главное место принадлежит нераспределенной прибыли.

Осуществлен структурный анализ собственного капитала. Исследовано особенности формирования собственного капитала и определено специфику формирования и использования определенных составных собственного капитала на примере акционерных обществ Волынской области и Украины.

Разработано алгоритм моделирования оптимизации структуры собственного капитала акционерных обществ, на основе обобщения результатов анализа собственного капитала, максимизации рентабельности собственного капитала и минимизации его средневзвешенной стоимости. Эта методика дает возможность управлять процессом формирования структуры собственного капитала с учетом характера воздействия факторов стоимости и доходности на принятие управленческих решений о выборе источников формирования собственного капитала акционерного общества, другими словами способствует росту рыночной стоимости предприятия.

В работе очерчены основные направления структурирования собственного капитала украинских акционерных обществ. Обоснованные следующие пути оптимизации структуры собственного капитала: увеличение уставного капитала, использование дополнительного капитала, рост прибыли и наращивание резервного капитала на основе развития информационной системы управления капиталом, оптимизации его структуры; направления значительных размеров дополнительного капитала на увеличение уставного капитала; формирование дивидендного резерва.

Ключевые слова: капитал, собственный капитал, уставный капитал, дополнительный капитал, резервный капитал, нераспределенная прибыль, структура собственного капитала, оптимизация структуры собственного капитала.

Chyzh N.M. Structuring of joint-stock companies' owned capital. - Manuscript.

Thesis on competing a candidate's degree of Economic sciences by speciality: 08.00.08 - Money, finances and credit / Institute of Regional Researches NAS Ukraine. - Lviv, 2008.

In the Thesis the theoretical approaches to determination of capital essence are generalized. The author's approach to the concept of the owned capital determination has been developed. Classification of the owned capital types has been systematized and supplemented. Internal and external sources of the owned capital forming accessible for home joint-stock companies at the modern stage of Ukrainian economy development have been analyzed.

The structural analysis of the owned capital has been carried out, the features of the owned capital forming have been investigated and the specific of forming and usage the separate constituents of the owned capital using the example of joint-stock companies in Volyn region and Ukraine have been found out.

The algorithm of model construction for capital structure optimization has been presented. Basic directions for increasing the efficiency of the owned capital usage by domestic joint-stock companies have been determined.

Keywords: capital, owned capital, authorized capital stock, additional capital, profit and loss surplus, surplus earnings, owned capital structure, optimization of the owned capital structure.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформація економіки сприяє формуванню різних форм власності і господарювання, серед яких вагоме місце займають акціонерні товариства. При формуванні власного капіталу акціонерні товариства мають переваги в порівнянні з іншими типами господарських утворень, які полягають у можливості збільшення власного капіталу шляхом емісії акцій, їх розміщення на ринку цінних паперів та відповідному залученні додаткових коштів, не знижуючи при цьому фінансової стійкості. Від того, як буде формуватися власний капітал, його структура і механізм використання, залежатиме ефективність економічної системи держави в цілому.

Фінансова стійкість і ефективність акціонерних товариств визначається фінансовими ресурсами, які є в їх розпорядженні, при цьому власний капітал є основним джерелом їх фінансування. Сучасні умови української економіки далекі від ідеальних, і ринкова вартість акцій часто формується досить стихійно. Ефективне функціонування акціонерного товариства (АТ) значною мірою обумовлюється структурою та розміром власного капіталу. Тому дослідження проблем формування й оптимізації структури власного капіталу акціонерних товариств набуває особливої актуальності.

Різні аспекти формування власного капіталу та управління його структурою досліджуються в працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. До найвідоміших іноземних учених, які здійснили вагомий внесок в дослідження даної проблеми можна віднести: Р. Антоні, М. Аокі, Л. Бернстайна, Й. Бетге, Ю. Брігхема, Д. Гарнера, Р. Конвейа, Р. Коха, Е. Нікбахта, Р. Оуена, С. Росса, К. Уолша, Дж. Р. Хікса, Р.Н. Холта, Дж. Шима та ін. Вітчизняні науковці такі як Л. Алексеєнко, І. Алєксєєв, І. Бланк, Ф. Бутинець, Ю. Воробйов, А. Ганієв, Р. Герасименко, А. Гончаров, Р. Грачова, І. Зятковський, С. Іщук, М. Козоріз, В. Ковальов, Р. Костирко, В. Лич, Т. Ломакіна, Г. Ляшенко, Є. Мних, А. Поддєрьогін, С. Салига, Р. Слав'юк, Т. Смовженко, В. Сопко, Г. Стасюк, В. Суторміна, Н. Ткаченко також займалися дослідженням даної проблеми.

В працях вітчизняних та зарубіжних науковців основна увага спрямовується на висвітлення економічної суті власного капіталу. Теоретичне обґрунтування процесу формування структури власного капіталу та методики його оптимізації є недостатнім. Враховуючи значення теоретичних та практичних напрацювань вище зазначених вчених, можна констатувати, що проблемі структуризації власного капіталу присвячено незначну кількість публікацій.

Актуальність і недостатнє дослідження охарактеризованої проблематики зумовили вибір теми дисертації, окреслили мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів підприємств і кредиту Волинського національного університету імені Лесі Українки за темою: "Фінансове і кредитне стимулювання економічного зростання в Україні" (номер державної реєстрації - 0102 U 000229). У процесі здійснення дослідження розроблено рекомендації щодо вдосконалення управління структурою власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка методичних положень та науково-практичних рекомендацій щодо формування, управління та оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:

- на основі аналізу та узагальнення точок зору представників різних економічних шкіл уточнити економічну сутність понять "капітал", "власний капітал" і розкрити економічно-правові особливості їх функціонування;

- визначити функції власного капіталу акціонерного товариства, які виникають у нових умовах господарювання;

- систематизувати та уточнити класифікаційні ознаки складових власного капіталу акціонерного товариства, що мають практичне застосування в процесі управління ним;

- дослідити методологічні підходи до оцінки власного капіталу акціонерного товариства з метою їх удосконалення;

- систематизувати та проаналізувати внутрішні та зовнішні джерела формування власного капіталу, потенційно доступні вітчизняним акціонерним товариствам на сучасному етапі розвитку української економіки;

- дослідити особливості формування та використання окремих складових власного капіталу акціонерних товариств Волинської області та України;

- обґрунтувати напрямки оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства.

Об'єктом дослідження є процеси формування структури власного капіталу акціонерних товариств.

Предметом дослідження є теоретичні основи, методичні та прикладні аспекти, економічні закономірності, механізми і способи формування та оптимізації структури власного капіталу акціонерних товариств.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: спостереження та порівняння - для встановлення концептуальної сутності власного капіталу; абстрактно-логічного аналізу - при теоретичних узагальненнях і формуванні висновків; індукції та дедукції - для диференціації та узагальнення складу джерел формування власного капіталу товариств; табличний метод - для наочного відображення і схематичного представлення теоретичних і практичних результатів дисертаційного дослідження; графічний метод і методи виявлення причинно-наслідкового зв'язку - для відображення складових власного капіталу, їхньої питомої ваги, шкали змін власного капіталу; методи математичної статистики - при розрахунку мінімальної вартості власного капіталу, чистих активів і чистої рентабельності власного капіталу. Застосування методу моделювання та кореляційно-регресійного аналізу дозволило розробити алгоритм побудови моделі оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства. Обробка інформаційних матеріалів здійснювалася з використанням сучасних інформаційних технологій та програм.

Теоретичними і методологічними засадами дослідження стали положення економічної теорії та теорії фінансів; фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених; дані періодичних видань, котрі відображають сучасні погляди на ключові аспекти суті та структури власного капіталу; матеріали науково-практичних конференцій; міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності. В якості інформаційної бази дисертаційного дослідження автором були використані Закони та підзаконні акти України, матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Головного управління статистики у Волинській області, матеріали Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, фінансова звітність акціонерних товариств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку існуючих та розробленні нових теоретичних, методичних положень щодо формування та оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства.

Наукову новизну роботи визначають такі положення:

вперше:

- розроблено алгоритм побудови моделі оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства на основі використання двох критеріїв - максимізації рентабельності власного капіталу та мінімізації його середньозваженої вартості. Запропонований алгоритм моделювання забезпечує можливість управляти процесом формування структури власного капіталу з урахуванням характеру впливу чинників вартості та доходності, а також дозволяє забезпечити прогнозування його раціональної структури для акціонерних товариств України та сприяє зростанню їх ринкової вартості;

удосконалено

- трактування сутності поняття "власний капітал" як сукупності фінансових ресурсів акумульованих з різних джерел, які належать АТ на правах власності, користування та розпорядження, мобілізованих в процес економічних відносин шляхом включення їх в господарський оборот без часових обмежень з метою підвищення прибутковості та рентабельності власного капіталу акціонерного товариства. Такий підхід дає змогу зосередити увагу на джерелах формування, призначенні власного капіталу та враховує його юридичну суть;

- класифікацію складових власного капіталу акціонерного товариства шляхом систематизації за відповідними функціональними ознаками, а також доповнено новою, а саме за характером розподілу доходів, в рамках якої виділено накопичений та спожитий власний капітал. Така класифікація є повною та дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення при формуванні та оптимізації структури (структуризації) власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств;

отримали подальший розвиток

- групування основних джерел формування власного капіталу залежно від місця виникнення, що дозволило розглядати зовнішні та внутрішні джерела в єдності, яка відображає взаємозв'язок між даними джерелами, тривалістю їх використання та напрямками залучення. Дане групування дає можливість здійснювати оптимальну структуризацію власного капіталу акціонерних товариств України;

- модель рентабельності власного капіталу, в якій враховано рівень ліквідності, фінансової залежності, оборотності поточних активів, рентабельності реалізації та частку поточних зобов'язань. Запропонована модель дозволяє визначити фактори, які здійснюють найбільший вплив на рентабельність власного капіталу, а також дає можливість розрахувати резерви збільшення рентабельності у конкретних умовах сучасного господарювання та може бути використана менеджерами в процесі прогнозування і планування господарської діяльності акціонерних товариств.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, запропоновані у дисертації, доведені до рівня методичних рекомендацій, які можуть бути використані керівними органами акціонерних товариств у сфері управління власним капіталом. Особливе практичне значення мають отримані в процесі дослідження результати та висновки для фінансових менеджерів товариств, оскільки дають змогу приймати раціональніші рішення щодо формування та оптимізації структури власного капіталу. Одночасно основні положення роботи, безумовно, є корисними для інших зацікавлених осіб, користувачів інформації про діяльність акціонерних товариств.

Методичні підходи та рекомендації, сформульовані в дослідженні, були використані Волинським територіальним управлінням ДКЦПФР для розробки механізмів моніторингу структурування власного капіталу приватизованих підприємств (довідка про впровадження № 831/02 від 28.12.2007). Результати дослідження мали практичне застосування при оптимізації структури власного капіталу ВАТ "Хліб" (№ 3636 від 28.12.2007). Основні теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Волинського національного університету імені Лесі Українки при викладанні дисциплін "Фінанси підприємств", "Фінансовий менеджмент" (довідка № 3/3961 від 08.01.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Наукові результати, що містяться в роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукового дослідження представлялися на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції "Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання" (Луцьк, 2005), на науково-практичній конференції "Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції" (Луцьк, 2006), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006" (Дніпропетровськ, 2006), на V Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень - 2006" (Дніпропетровськ, 2006), на науково-практичній конференції "Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави" (Луцьк, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції "Фінансові ресурси регіону: організація та управління" (Івано-Франківськ, 2006), на регіональній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і викладачів "Актуальні проблеми теорії та практики менеджменту в умовах трансформації економіки" (Рівне, 2007), на IV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених та студентів "Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери" (Донецьк, 2007), на ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації" (Луцьк, 2007), на ХХІІ науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу Луцького державного технічного університету (Луцьк, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 23 наукових працях загальним обсягом 8,01 д.а., з них 13 статей у фахових виданнях обсягом 5,88 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 205 сторінках. Робота містить 21 таблицю, 22 рисунки, 11 додатків. Список використаних джерел налічує 262 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.

У першому розділі дисертації "Теоретичні основи дослідження суті та структуризації власного капіталу акціонерних товариств" проаналізовано існуючі підходи до визначення сутності капіталу, уточнено суть поняття "власний капітал", розширено його функції, систематизовано та уточнено класифікаційні ознаки складових власного капіталу акціонерного товариства, здійснено дослідження внутрішніх та зовнішніх джерел формування власного капіталу.

У дисертаційному дослідженні крізь призму історичних підходів простежено зміну точок зору щодо розуміння категорії "капітал". Історично сформовані підходи до трактування категорії "капітал" представниками різних економічних шкіл у роботі поділено на два види: предметно-функціональний та грошовий. Капітал може бути представлений як сукупністю факторів виробництва - предметно-функціональний підхід визначення капіталу, або як ресурс, що може використовуватися для придбання засобів та предметів праці, тобто грошовий підхід. Проте прийняття однієї з точок зору щодо трактування капіталу, обов'язково спричинить теоретичне обмеження його суті. При визначенні суті капіталу предметно-функціональний та грошовий підхід повинні застосовуватися в єдності.

Аналіз категоріального апарату щодо формування власного капіталу дали змогу зробити висновок, що він має двоїстий характер, оскільки одночасно є власним капіталом акціонерів і акціонерного товариства. Вивчення точок зору щодо визначень власного капіталу дозволило виокремити чотири їх групи: визначення власного капіталу як власності підприємства, як чистих активів підприємства, як суми вкладеного та накопиченого капіталу та як втілення прав власників товариства. У результаті проведеного в дисертації аналізу праць вчених-економістів щодо сутності поняття "власний капітал", а також на основі узагальнення наукових поглядів запропоновано власне його бачення, за основу якого взято сукупність фінансових ресурсів, джерела формування, право власності, користування, розпорядження та мета використання.

Дослідження наукових підходів щодо класифікації власного капіталу дало можливість стверджувати, що автори не враховують всі аспекти функціонування власного капіталу акціонерного товариства. У висвітлених класифікаціях вибрані авторами ознаки не дозволяють охопити всі сторони формування власного капіталу товариств, що дало б можливість забезпечити ефективне управління ним. У процесі дослідження запропоновано систематизувати складові власного капіталу за певними класифікаційними ознаками: за елементами (статутний, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений капітал, нерозподілений прибуток); напрямками використання (продуктивний, фінансовий, спекулятивний); формами інвестування (капітал в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах); об'єктом інвестування (основний та оборотний); джерелами формування (вкладений та накопичений)). Водночас запропоновано нову класифікаційну ознаку "за характером розподілу доходів", у складі якої виділено накопичений та спожитий капітал. Дана класифікація власного капіталу акціонерних товариств дозволяє більш цілеспрямовано керувати ефективністю його використання та управління.

Обґрунтовано необхідність виділення функцій власного капіталу: інвестиційна - забезпечує АТ необхідними коштами; мобільна - легко перетворюється в основні засоби; захисна - здійснює захист фінансових інтересів акціонерів; регулятивна - є певним регулятором інвестиційної діяльності; забезпечення розвитку - виступає джерелом отримання прибутку. Реалізація даних функцій дозволить підвищити високу ефективність господарської діяльності вітчизняних товариств.

Зазначено, що складність функціонування будь-якого АТ за умов ринкової економіки полягає в тому, що кожне з товариств повинно вирішувати для себе, за рахунок яких джерел буде формуватися його капітал. У більшості випадків приріст власного капіталу забезпечується за рахунок різних джерел, які, залежно від місця формування, поділяються на зовнішні й внутрішні. Зовнішні джерела формуються за межами АТ, серед них основне місце займають кошти, що надходять від емісії акцій. У постприватизаційний період в Україні зростає роль та значення акціонерного капіталу як джерела фінансування. Провідну позицію на фондовому ринку України серед фінансових інструментів за обсягами зареєстрованих випусків займають акції - 37,52 % від загального обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів у 2007 році. ДКЦПФР у 2007 році було зареєстровано найбільший випуск акцій на суму 50,00 млрд. грн., що на 6,46 млрд. грн. більше ніж у 2006 році.

Встановлено, що на практиці внутрішні джерела формування власного капіталу є дешевшими, їх залучення вимагає від акціонерного товариства менших часових, трудових, грошових витрат. Внутрішні джерела власного капіталу формуються в процесі господарської діяльності товариства. Визначено, що серед цих джерел формування власника капіталу головне місце повинно належати нерозподіленому прибутку. Доведено, що перевагами використання прибутку є те, що він не потребує витрат на залучення коштів, не пов'язаний з ризиком утрати контролю над АТ та забезпечує ріст його ринкової вартості. Проте варто зазначити, що в наш час частка нерозподіленого прибутку в складі джерел формування власного капіталу є досить незначною через незадовільний фінансовий стан більшості акціонерних товариств України. Певну роль в складі внутрішніх джерел також відіграють амортизаційні відрахування, проте суму власного капіталу вони не збільшують, а є лише засобом його реінвестування.

Внутрішні та зовнішні джерела формування власного капіталу тісно взаємопов'язані, але це не означає їх взаємозаміни. Якщо товариство використовуватиме тільки внутрішні джерела власного капіталу - акціонери можуть не отримати дивідендів, тож у них будуть підстави позбутися акцій, що їм належать, і цим знизити ринкову вартість акцій та акціонерного товариства в цілому (див. рис.1).



Рис. 1. Взаємозв'язок джерел формування власного капіталу акціонерного товариства

Здійснений аналіз процесу формування власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств дозволяє зробити висновки про необхідність вирішення таких проблем: труднощі з залученням зовнішніх джерел власного капіталу, що зумовлені низькими інвестиційними рейтингами товариств; дефіцит внутрішніх джерел формування власного капіталу, пов'язаний з низьким рівнем прибутковості та неефективною амортизаційною політикою.

У другому розділі "Формування структури власного капіталу акціонерних товариств" проаналізовано структуру власного капіталу, досліджено особливості формування та використання окремих елементів власного капіталу акціонерних товариств Волинської області та України.

У процесі дослідження охарактеризовано зміни вимог до мінімального розміру статутного капіталу акціонерних товариств в Україні. Протягом 1999-2008 рр. мінімальна заробітна плата, вибрана як критерій для розрахунку статутного капіталу, змінювалася 19 разів, поступово зростаючи з 74 грн. до 515 грн., в результаті чого відбулося зростання мінімального розміру статутного капіталу акціонерних товариств з 92,5 тис. грн. до 643,75 тис. грн.

Доведено, що не можна порівнювати розміри статутних капіталів товариств, створених у різні роки, і що статутний капітал акціонерних товариств не гарантує виконання товариством зобов'язань перед кредиторами, оскільки має формальне значення. Отже, необхідно відмовитись від використання мінімального розміру заробітної плати як критерію для визначення мінімального розміру статутного капіталу. Автором пропонується встановити розмір мінімального статутного капіталу товариства еквівалентний 100 тис. євро для всіх акціонерних товариств незалежно від дати створення.

На основі аналізу динаміки та структури власного капіталу підприємств Волинської області за 2001-2006 рр. встановлено, що частка статутного капіталу є надзвичайно малою у фінансуванні майна підприємств, проте спостерігається зростання розміру та частки статутного капіталу в структурі власного капіталу, хоча і незначне, на 809,7 млн. грн. або 10,26 % за останніх шість років (табл. 1). Тенденція до збільшення величини статутного капіталу вітчизняних підприємств залежить від розвитку економіки та фондового ринку, а також від ефективності господарської діяльності вітчизняних підприємств. Підприємствам необхідно значно збільшувати величину статутного капіталу, оскільки це підвищує їх стійкість на ринку, довіру зі сторони кредиторів, можливості росту та відіграє важливе значення в прибутковій господарській діяльності акціонерного товариства.

Таблиця 1. Динаміка та склад власного капіталу підприємств Волинської області за 2001-2006 рр., млн. грн.

Показник	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Балансовий власний капітал, млн. грн.	5300,71	8282,42	4804,76	4907,94	5143,98	5722,0
Питома вага власного капіталу у валюті балансу, %	55,92	43,40	42,53	24,77	24,70	25,58
Темп зростання власного капіталу, %	-	156,25	90,64	92,59	97,04	107,94
Статутний капітал, млн. грн.	2804,71	2969,37	3018,52	3156,10	3364,85	3614,4
Питома вага статутного капіталу у балансовому власному капіталі, %	52,91	35,85	62,82	64,31	65,41	63.17
Темп зростання статутного капіталу, %	-	105,87	107,62	112,53	119,97	128,87
Додатковий капітал, млн. грн.	2293,53	2195,02	2468,1	2256,90	2233,46	2332,0
Питома вага додаткового капіталу у балансовому власному капіталі, %	43,27	26,50	51,37	45,98	43,42	40,75
Темп зростання додаткового капіталу, %	-	95,70	107,61	98,40	97,38	101,68
Резервний капітал, млн. грн.	34,22	33,08	34,04	61,00	59,30	88,6
Питома вага резервного капіталу у балансовому власному капіталі, %	0,65	0,4	0,71	1,24	1,15	1,55
Темп зростання резервного капіталу, %	-	96,67	99,47	178,26	173,29	258,91
Нерозподілений прибуток, млн. грн.	193,88	3142,72	-686,0	-498,3	-448,28	-208,9
Питома вага нерозподіленого прибутку у балансовому власному капіталі, %	3,66	37,94	-14,28	-10,15	-8,71	-3,65
Темп зростання прибутку, %	-	1620,96	-353,83	-257,01	-231,22	-107,75

Встановлено, що додатковий капітал вітчизняних акціонерних товариств представлений сумою дооцінки основних засобів до 1996 року, в результаті чого у бухгалтерському балансі в статті "Інший додатковий капітал" з'явилися величезні суми, котрі в декілька разів перевищили статутний капітал Акціонерні товариства не прагнуть переводити суми додаткового капіталу у статутний, оскільки побоюються отримати збитки у майбутньому, а додатковий капітал у такому випадку виступає захисним бар'єром, який можна використати будь-коли і без жодних обмежень на покриття збитків. Необхідно законодавчо закріпити нормативне значення додаткового капіталу в розмірі 20 % від статутного капіталу. Зменшення додаткового капіталу повинно відбуватися за поступового зростання розмірів статутного, резервного капіталів та нерозподіленого прибутку.

У процесі аналізу встановлено, що у 2006 р. порівняно з 2001 р. відбулося незначне зростання абсолютної величини додаткового капіталу (на 38,47 тис. грн.). Але однозначної тенденції у динаміці зміни величини додаткового капіталу виявити не вдалося, оскільки за аналізований період спостерігалося як приріст його величини (у 2003 р. та 2006 р.), так і зниження (решта періодів). Проаналізувавши динаміку обсягів емісій акцій, зареєстрованих ДКЦПФР за цей період, зроблено висновок, що піки зростання активності на первинному ринку акцій співпадають у часі зі зростанням величини додаткового капіталу. Це означає, що причинами збільшення даного елементу власного капіталу у 2001-2006 рр. в тому числі була й фінансова діяльність, а не лише дооцінка та індексація основних засобів акціонерних товариств.

Протягом 2001-2006 років сума резервного капіталу зросла у 2,59 рази, проте частка резервного капіталу в структурі власного капіталу досі залишається незначною, а саме 1,55% при нормативному значенні 25%. Функції резервного капіталу досить широкі - від покриття збитків до забезпечення фінансування розвитку товариства. Тому, на думку автора, пропозицією до оптимізації структури власного капіталу акціонерних товариств є пришвидшення темпів нарощення резервного капіталу, адже його приріст характеризує готовність підприємства до ризику, з яким пов'язана вся підприємницька діяльність. Крім того, це забезпечить збільшення акціонерної власності, створить можливості виплати дивідендів за привілейованими акціями навіть при відсутності прибутку, забезпечить покриття непередбачених витрат і збитків без ризику втрати фінансової стійкості та ін.

Вирішення даного завдання, перш за все, залежить від прибутковості діяльності АТ, оскільки резервний капітал формується щорічними відрахуваннями з чистого прибутку. В результаті проведеного дослідження встановлено, що за нинішніх умов товариства не зацікавлені у нарощуванні резервного капіталу. Чинним законодавством не передбачено санкції до порушників вимог щодо нормативної величини даного капіталу. В той же час, допоки не сформована мінімальна величина резервного капіталу, підприємство не може використовувати його для фінансування своєї діяльності, а лише для покриття збитків. У результаті отриманий чистий прибуток залишають у формі нерозподіленого прибутку.

Низька прибутковість діяльності акціонерних товариств спричинила нераціональну структуру власного капіталу. Аналіз динаміки прибутку свідчить, що протягом аналізованого періоду спостерігалося зниження абсолютної величини даного показника. У результаті збитків товариства є обмеженими у фінансуванні розвитку власними коштами, виплаті дивідендів, відрахувань до резервного капіталу. Усе це разом негативно позначається на ринковій капіталізації вітчизняного фондового ринку.

Проведений аналіз структури власного капіталу акціонерних товариств показав результати диспропорційності її формування. Такий стан ускладнює розрахунки з бюджетом, постачальниками, кредиторами, що не сприяє стабілізації обсягів діяльності, ефективному використанню виробничих потужностей, призводить до низьких інвестиційних можливостей вітчизняних товариств, незначних темпів росту їх діяльності. Крім того, диспропорції в структурі власного капіталу є причиною низької ринкової капіталізації українського фондового ринку, його низької активності та ліквідності.

У третьому розділі дисертаційної роботи "Оптимізація структури власного капіталу акціонерних товариств" розроблено алгоритм побудови моделі оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства та за результатами аналізу нормативно-правової бази діяльності акціонерних товариств доведено необхідність прийняття Закону України "Про акціонерні товариства", що є обов'язковою умовою для врегулювання діяльності акціонерних товариств.

Чинний Закон України "Про господарські товариства" містить 26 статей, які стосуються акціонерних товариств, проте багато аспектів їхньої діяльності він не регулює взагалі. Основним завданням законопроекту "Про акціонерні товариства" є запобігання конфліктних ситуацій та вирішення багатьох проблем у сфері захисту прав акціонерів.

Запропоновано оптимізацію структури власного капіталу українських акціонерних товариств здійснювати в такій послідовності (див. рис. 2): І етап - вибір вихідної інформації. ІІ етапі - аналіз величини власного капіталу. ІІІ етап - дослідження факторів, які впливають на структуру власного капіталу. На ІV етапі - вибір між двома альтернативними варіантами, а саме: чи орієнтуватись на існуючу структуру власного капіталу, чи прагнути максимізувати рентабельність власного капіталу. Прагнення вітчизняних акціонерних товариств зберегти існуючу структуру власного капіталу як задовільну, зумовлене їх інертністю.

Рис. 2. Алгоритм побудови моделі оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства

Запропоновано в якості критерію оптимізації структури власного капіталу використовувати показник рентабельності власного капіталу. Такий підхід має ряд переваг: легкість у розрахунку; відображає як процес формування, так і використання капіталу; характеризує фінансовий стан АТ; будь-які зміни в структурі джерел коштів обов'язково позначаться на його рівні. Автором визначено п'ять основних факторів, які найбільшою мірою впливають на рентабельність власного капіталу конкретного акціонерного товариства (У), а саме: х 1 - показник фінансової залежності, х 2 - частка поточних зобов'язань у валюті балансу, х 3 - загальний коефіцієнт ліквідності, х 4 - оборотність поточних активів, х 5 - рентабельність продажу. Згідно з методикою кореляційно-регресійного аналізу оцінка параметрів моделі максимізації рентабельності власного капіталу здійснювалася на основі методу найменших квадратів із застосуванням відповідних функцій "Excel". На основі квартальних даних фінансової звітності ВАТ "Хліб" було отримано модель:

У = -0,21224-0,003693·х 1+0,68230·х 2+0,072507·х 3+0,104571·х 4+2,168912·х 5 (1)

Найменший вплив на рентабельність власного капіталу згідно з розрахунками здійснює показник фінансової залежності, а найбільший - рентабельність продажу: при її збільшенні на 1% рентабельність власного капіталу зросте на 2,17%. Варіація показника рентабельності власного капіталу на 67,7% визначається варіацією факторів, відображених в моделі. Обчислене фактичне значення F-критерію Фішера (9,22) значно перевищує його критичне значення (2,66), таким чином, із ймовірністю 0,95 можна стверджувати про наявність істотного зв'язку між залежною і пояснювальними змінними. Рівень середньої відносної похибки прогнозу складає 3,264 %, що показує високу якість прогнозу. Аналіз - коефіцієнтів показав, що на рентабельність власного капіталу найбільший вплив із п'яти досліджуваних факторів, з врахуванням їх варіації, мала оборотність поточних активів. Аналіз часткових коефіцієнтів еластичності свідчить, що за абсолютним приростом найбільший вплив на рентабельність власного капіталу мала частка поточних зобов'язань у валюті балансу, із збільшенням якої на 1% рентабельність підвищиться на 2,6%.

На п'ятому етапі розв'язується завдання за критерієм мінімізації середньозваженої вартості власного капіталу. Визначення оптимальної структури власного капіталу можна здійснювати, використовуючи існуючі методи оптимізації. Наприклад, знаходження часток капіталу, які б забезпечили його мінімальну середньозважену вартість.

Здійснено розрахунок структури власного капіталу, при якій буде досягнута його мінімальна середньозважена вартість (табл. 2.). З прогнозних варіантів розрахунку мінімальна величина середньозваженої вартості власного капіталу ВАТ "Хліб" досягається у ІІІ варіанті, де частка статутного капіталу складає 31 %, додаткового - 6 %, резервного - 8 %, нерозподіленого прибутку - 55 %.

На шостому етапі відбувається визначення оптимальної структури власного капіталу акціонерного товариства з урахуванням отриманих результатів оптимізації за розглянутими критеріями. Сьомий етап передбачає порівняння витрат з вигодами від оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства за допомогою математичних розрахунків. На восьмому етапі приймається рішення про необхідність здійснення оптимізації структури власного капіталу товариства. Якщо дане рішення позитивне, тоді проводиться коректування існуючої структури власного капіталу до розрахованої оптимальної.

Таблиця 2. Середньозважена вартість власного капіталу ВАТ "Хліб"

Показник	2002	2003	2004	2005	2006	Варіанти розрахунку
						1	2	3
1.Власний капітал, тис. грн.	7166.5	7011.5	7011.5	7533.6	9451.2	9604.60	9300.00	9670.00
2.Статутний капітал, тис. грн.	904.6	904.6	904.6	904.6	904.6	904.60	1500.00	3000.00
3. Частка статутного капіталу у ВК	0.13	0.13	0.13	0.12	0.1	0.09	0.16	0.31
4.Додатковий капітал, тис. грн.	3232.4	3232.4	3232.4	3232.4	3232.4	2000.00	1500.00	600.00
5.Частка додаткового капіталу у ВК	0.45	0.46	0.46	0.43	0.34	0.21	0.16	0.06
6.Частка додаткового капіталу у СК	3.57	3.57	3.57	2.47	3.57	2.21	1.00	0.20
7.Резервний капітал, тис. грн.	0.0	0.0	0.0	0.0	0.0	200.00	300.00	750.00
8. Частка резервного капіталу у ВК	0.0	0.0	0.0	0.0	0.0	0.02	0.03	0.08
9. Частка резервного капіталу у СК	0.00	0.00	0.00	0.00	0.00	0.22	0.20	0.25
10. Нерозподілений прибуток, тис. грн.	3048.7	2907.4	2907.4	3396.6	5314.2	6500.00	6000.00	5320.00
11.Частка нерозподіленого прибутку у ВК	0.43	0.41	0.41	0.45	0.56	0.68	0.65	0.55
12. Середньозважена вартість ВК, тис. грн.	2869.1	2812.5	2812.5	3026.9	4180.2	4904.76	4364.52	3952.94

Основними напрямками структуризації власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств є збільшення статутного капіталу, використання додаткового капіталу, зростання прибутку та нарощування значних розмірів резервного капіталу. Для цього вітчизняним акціонерним товариствам рекомендовано здійснити систему заходів для забезпечення оптимізації структури власного капіталу; заходи щодо спрямування значних розмірів додаткового капіталу на збільшення статутного капіталу, що в свою чергу сприятиме розширенню господарської діяльності підприємств; створювати дивідендний резерв для реалізації стабільної дивідендної політики, яка буде сприяти зростанню ринкової вартості товариства.

Структуризація власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств дає можливість засновникам та акціонерам виконувати управління капіталом у декілька разів більшим, ніж вони вклали в товариство. Тому необхідно щоб активізація діяльності засновників та акціонерів виявлялася не лише завдяки матеріальному стимулу, тобто в отриманні дивідендів, але й у впровадженні заходів щодо збільшення загального розміру власного капіталу, в тому числі за рахунок додаткового та резервного капіталів і прибутку, які не є зобов'язаннями перед акціонерами.

Висновки

акціонер товариство капітал структуризація

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та аналіз практики формування структури власного капіталу акціонерних товариств, це слугувало розробленню конкретних рекомендацій та пропозицій щодо структуризації власного капіталу акціонерних товариств. Загальні висновки, отримані в результаті дослідження, полягають у наступному:

1. Установлено, що в науковій літературі немає однозначного трактування поняття власного капіталу, це призводить до труднощів здійснення процесу структуризації власного капіталу вітчизняних акціонерних товариств. Аналіз різних точок зору вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності поняття "власний капітал", а також важливе його значення у господарській діяльності акціонерних товариств дало змогу стверджувати, що власний капітал - це сукупність фінансових ресурсів, акумульованих з різних джерел, які належать АТ на правах власності, користування та розпорядження, мобілізованих в процес економічних відносин шляхом включення їх в господарський оборот без часових обмежень з метою підвищення прибутковості та рентабельності власного капіталу акціонерного товариства. Його розмір визначається як різниця між активами та зобов'язаннями підприємства. Кожний компонент власного капіталу має відповідне функціональне призначення, що дозволяє забезпечити ефективну господарську діяльність акціонерного товариства.

2. Систематизація класифікаційних ознак дала можливість доповнити їх новою складовою. Зокрема, доведено необхідність класифікувати складові власного капіталу за характером розподілу доходів. Обґрунтовано виділення накопиченого та спожитого власного капіталу, що дозволяє більш цілеспрямовано керувати ефективністю його формування та використання. Проаналізовано внутрішні та зовнішні джерела формування власного капіталу, які доступні вітчизняним акціонерним товариствам на сучасному етапі розвитку української економіки Встановлено, що основне місце серед зовнішніх джерел формування власного капіталу належить коштам, які надходять від емісії акцій. З'ясовано, що внутрішні джерела фінансування власного капіталу є дешевшим способом отримання капіталу. Виділено ключову роль нерозподіленого прибутку в структурі власного капіталу.

3. У результаті аналізу структури власного капіталу виявлено позитивну тенденцію зростання розміру статутного капіталу, проте встановлено, що його частка у фінансуванні майна підприємства є надзвичайно малою. Запропоновано використовувати фіксований розмір мінімального статутного капіталу. Доведено необхідність та запропоновано законодавчо врегулювати порядок оцінки не грошових внесків до статутного капіталу акціонерного товариства. Довільний порядок оцінки внесків призводить до того, що деякі акціонери при створенні товариства або при збільшенні статутного капіталу отримують необґрунтовані привілеї, сплачуючи свої внески, які не мають реальної ринкової цінності.

4. Вагому частку у структурі власного капіталу складає додатковий капітал, причому спостерігається тенденція до зростання його величини. Доведено необхідність спрямування частини додаткового капіталу на збільшення статутного капіталу. У результаті аналізу динаміки резервного капіталу, як складової частини власного капіталу, виявлено тенденцію до зростання. Проте проведений аналіз показав, що розміри цього капіталу не відповідають вимогам законодавства. Постає потреба нарощувати розміри резервного капіталу АТ для створення додаткових гарантій безперервної роботи і виконання зобов'язань перед акціонерами, забезпечення стабільного та достатньо контрольованого фінансово-господарського розвитку, підвищення готовності підприємств до ризику.

5. Недосконалість структури власного капіталу спричиняють обсяги нерозподіленого прибутку. Протягом аналізованого періоду спостерігалося зниження абсолютної величини даного показника аж до від'ємних значень. Збитки від операційної діяльності спричиняють негативний вплив на загальну структуру власного капіталу підприємств. Більшість підприємств не можуть фінансувати інвестиційну та інноваційну діяльність зі свого прибутку. Збитковість акціонерних товариств зумовлена як зовнішніми умовами господарювання, так і внутрішнім станом системи управління підприємством.

6. Удосконалення системи управління власним капіталом товариства є головним чинником структуризації власного капіталу та підвищення ефективності будь-якої господарської діяльності. Система управління власним капіталом акціонерного товариства включає підсистему, яка управляє (суб'єкт управління), і підсистему, якою управляють (об'єкт управління). Суб'єктом управління є працівники фінансових підрозділів акціонерних товариств, які, використовуючи сукупність методів та прийомів, забезпечують прийняття необхідних рішень щодо структуризації власного капіталу. Об'єктом управління власним капіталом виступає сукупність умов його формування та використання. Структуру системи управління формують нормативно-правове, кадрове та інформаційне забезпечення, методи та прийоми реалізації фінансової політики, фінансова інформація. Застосування ефективної системи управління структурою власного капіталу дозволить вітчизняним товариствам покращити своє фінансове становище.

7. Для структуризації власного капіталу акціонерного товариства необхідним є одночасне застосування декілька критеріїв оптимізації структури власного капіталу. Доведено, що найбільш змістовною є оптимізація структури власного капіталу, в основу якої покладено ефект поєднання зростання рентабельності власного капіталу та мінімізації його середньозваженої вартості.

8. Завершальним етапом структуризації власного капіталу акціонерних товариств є оптимізація його структури. На основі розробленого алгоритму моделювання запропоновано здійснювати оптимізацію структури власного капіталу акціонерних товариств України в такій послідовності: вибір вихідної інформації; аналіз власного капіталу; оцінка основних факторів, що впливають на структуру величини власного капіталу; вибір критерію максимізації чистої рентабельності власного капіталу; оптимізація за критерієм мінімізації середньозваженої вартості власного капіталу; визначення оптимальної структури власного капіталу; порівняння витрат по проведенню з вигодами від оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства; прийняття рішення про оптимізацію структури власного капіталу. Розроблений алгоритм побудови моделі оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства дозволяє визначити таку структуру джерел коштів, яка відповідає цілям акціонерного товариства відносно рівня рентабельності власного капіталу, середньозваженої вартості власного капіталу, тобто сприяє зростанню ринкової вартості підприємства.

9. Запропоновані зміни до моделі максимізації рентабельності власного капіталу дозволяють визначити фактори, які здійснюють найбільший вплив на фінансовий результат. Вдосконалена модель дає можливість визначити резерви збільшення рентабельності власного капіталу акціонерних товариств у конкретних умовах господарювання. Зміни, внесені до моделі максимізації рентабельності власного капіталу, сприяють поліпшенню планування та прогнозування господарської діяльності АТ. Запропоновано створювати резерв дивідендних виплат в акціонерних товариствах за рахунок чистого прибутку. Створення такого резерву розглядається як гарантія дотримання обов'язків з виплати дивідендів перед акціонерами і впливає на ринкову вартість.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Чиж Н.М. Проблеми формування структури власного капіталу акціонерних товариств / Н.М. Чиж // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Серія: Економічні науки. - 2006. -№1. - С. 151-157 (0,44 д.а.).

...